.

Новi пiдходи до лiкування патологiп пубертатного перiоду у дiвчат з дифузною еутиреопдною гiперплазiєю щитоподiбноп залози (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
90 3212
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОСОЛАПОВА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРIВНА

УДК 618.1-053.6:616.441+616.432:616.15:612.621.31:615.252+615.834

Новi пiдходи до лiкування патологiп пубертатного перiоду у дiвчат з
дифузною еутиреопдною гiперплазiєю щитоподiбноп залози

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С. І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Іванов Ігор Ісаакович,
Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Танько Ольга Петрівна,
Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
акушерства та гінекології №2;

доктор медичних наук, професор Бенюк Василь Олексiйович, Національний
медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології №3.

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” січня 2008 р. о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському
державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр.
Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “ 12 ” грудня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В. В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки все більша увага приділяється питанням
формування репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків, тому що своєчасне
виявлення й адекватна терапія порушень репродуктивної функції в дівчат у
періоді статевого дозрівання є запорукою збереження репродуктивного
здоров’я майбутньої жінки-матері (И. Б. Вовк та спiвавт., 2000); В. Ф.
Коколина, 2005). Проблема змін у статевій системі жінок із
захворюваннями щитоподібної залози особливо важлива в Україні. Це
пов’язане з тим, що більшості її областей притаманний дефіцит йоду, що
при відсутності належної профілактики веде до зростання захворюваності
гіпотиреозом, доброякісними й злоякісними новоутвореннями щитоподібної
залози (Т. Ф. Татарчук та спiвавт., 2000). Доведено, що патологія
щитоподібної залози зустрічається в 5-10 разів частіше в жінок, ніж у
чоловіків (Т. Ф. Татарчук та співав., 1999). Значна частина цих змін
досягає піка в пубертатний період. Патологія щитоподібної залози може
бути причиною пізнього статевого дозрівання, порушень
оваріально-менструального циклу, галактореї, безпліддя, невиношування
вагітності (Е. С. Тотоян, 1994; Е. Б. Яковлєва, Л. П. Шелестова, 2004;
Д. Е. Шилин, 2006).

На сьогодні гінекологічна захворюваність дівчат 0-18 років залишається
високою. За даними офіційної статистики Автономної Республіки Крим, в
2003 році вона склала 57,7‰, 2004 – 54‰, 2005 – 52‰. При профілактичних
оглядах виявляємість гінекологічних захворювань в 2000-2004 роках склала
11-12%. Протягом багатьох років порушення оваріально- менструального
циклу займають друге за частотою місце (після запальних захворювань
статевих органів) у структурі гінекологічної захворюваності дівчаток і
дівчат-підлітків: в 2003 році – у 25%, в 2004 р. – 24%, в 2005 р. –
21,7%. Третє місце стійко посідає затримка статевого розвитку: в 2003
році – 3,2%, в 2004 р. – 3,9%, в 2005 р. – 4,2%.

Незважаючи на численні інтенсивні наукові пошуки нових методів лікування
патології періоду статевого дозрівання, показники її частоти протягом
багатьох років високі й не мають тенденції до зниження. Висока питома
вага порушень оваріально-менструального циклу, затримки статевого
розвитку в структурі гінекологічної захворюваності дівчаток, недостатня
ефективність загальноприйнятих методів лікування зумовлюють необхідність
проведення подальших наукових досліджень в області впливу різних
факторів на перебіг періоду статевого дозрівання й можливості їхнього
використання для лікування. Відсутність тенденції до зниження частоти
патології з боку щитоподібної залози, як і частоти порушень
оваріально-менструального циклу й затримки статевого розвитку в
дівчаток-підлітків, недостатність відомостей про особливості сполучення
даної патології з патологією щитоподібної залози, а також недостатня
ефективність основних загальноприйнятих методів лікування такої
поєднаної патології роблять дану тему актуальною в межах розвитку
гінекологічної науки.

З точки зору напрямку демедикалізації медицини, пошук нових,
немедикаментозних методів лікування патології пубертатного періоду в
дівчат із супутньою патологією щитоподібної залози є актуальним.
Найбільш перспективним, на наш погляд, є вивчення впливу на організм
дівчинки-підлітка різних санаторно-курортних факторів, тому що вони
впливають як місцево (на органи малого тазу), так і на організм у
цілому, тобто на всі рівні регуляції репродуктивної системи (М. В.
Иванова та спiвавт, 1985; Е. А. Крадинова, 2002; Н. Н. Каладзе, 2007). У
літературі останніх років практично відсутні відомості про вплив
природних факторів на патологію пубертатного періоду в дівчаток. Це дало
нам підставу провести власні дослідження в даній галузі й використати ці
знахідки з метою розробки алгоритму санаторно-курортного лікування
патології пубертатного періоду в дівчаток з дифузною еутиреоїдною
гіперплазією щитоподібної залози.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась як фрагмент планової науково-дослідної роботи кафедри
акушерства та гінекології №2 Кримського державного медичного
університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України: “Профілактика,
діагностика і лікування порушень репродуктивної функції жінок” (шифр
02/9, № державної реєстрації 0105U004676). Автором виконана наукова
робота, в якій досліджується фізичний, статевий розвиток та гормональний
фон у дівчаток з патологією пубертатного періоду та дифузною
еутиреоїдною гiперплазiєю щитоподібної залози в умовах курорту.

Метою роботи було встановити взаємозв’язок між затримкою статевого
розвитку, порушеннями оваріально-менструального циклу в періоді
статевого дозрівання й порушеннями функції щитоподібної залози, оцінити
ефективність використання санаторно-курортних факторів у лікуванні
патології пубертатного періоду в дівчат з дифузною еутиреоїдною
гіперплазією щитоподібної залози.

Для досягнення мети були встановлені наступні завдання дослідження:

Дослідити особливості перебігу перинатального періоду, анамнезу життя,
дані соматичної й інфекційної захворюваності в дівчаток з пубертатним
періодом, що патологічно протікає.

Вивчити фізичний, статевий розвиток дівчаток при порушеннях
оваріально-менструального циклу, затримках статевого розвитку в
сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози.

Дослідити стан гормонального фону в дівчаток з патологічним перебігом
пубертатного періоду (при затримках статевого розвитку, порушеннях
оваріально-менструального циклу) в сполученні з дифузною гіперплазією
щитоподібної залози.

Вивчити взаємозв’язок функції гіпофізу, яєчників і щитоподібної залози
та його роль у розвитку патологічного перебігу пубертатного періоду.

На основі отриманих даних розробити алгоритм обстеження й комплекс
лікування дівчаток з патологією пубертатного періоду та дифузною
гіперплазією щитоподібної залози.

Дослідити вплив санаторно-курортних факторів при лікуванні різної
патології пубертатного періоду в сполученні з дифузною гіперплазією
щитоподібної залози.

Об’єкт дослідження – затримка статевого розвитку, порушення
оваріально-менструального циклу, дифузна еутиреоїдна гiперплазiя
щитоподібної залози.

Предмет дослідження – перебіг періоду статевого дозрівання у дівчаток із
затримками статевого розвитку, порушеннями оваріально-менструального
циклу та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози і у
практично здорових дівчат.

Методи дослідження – клінічні, антропометричні, біохімічні, гормональні
та інструментальні дослідження, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведена порівняльна
характеристика гормонального гомеостазу в дівчаток із затримкою
статевого розвитку й різними формами порушення менструального циклу при
супутній дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози; вивчена
особливість гонадотропної та тиреотропної функції гіпофізу й функції
щитоподібної залози при патології пубертатного періоду залежно від рівня
пептидних і стероїдних гормонів крові.

Вперше проведена комплексна оцінка динаміки ФСГ, ЛГ, пролактину,
естрадіолу, прогестерону, тестостерону, кортизолу, тиреотропного
гормону, трийодтироніну й тироксину в сироватці крові під впливом
санаторно-курортного лікування у дівчаток із затримкою статевого
розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом,
поліменореєю.

Уперше розроблений диференційований комплекс лікування патології
пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної
функції гіпофізу, яєчників і щитоподібної залози в умовах курорту.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень встановлено, що незалежно від генезу захворювання низька
концентрація естрадіолу та прогестерону в крові у дівчаток з патологією
пубертатного періоду є чинником розвитку вторинної патології
щитоподібної залози. Ступінь ризику залежить не тільки від абсолютних
рівнів ФСГ і ЛГ, естрадіолу й прогестерону, а також від їхнього
співвідношення, концентрації тестостерону і тривалості захворювання.

Встановлено, що застосування трансцеребрального електрофорезу
пірацетама, грязь- і 5% ропа-електрофорезу синусоїдальними модульованими
струмами на ділянку придатків матки й препарату йодомарин у хворих із
затримкою статевого розвитку, первинною і вторинною аменореєю,
гіпоменструальним синдромом, поліменореєю і патологією щитоподібної
залози в пубертатному періоді є пусковим моментом у мобілізації
внутрішніх резервів організму, поліпшенні загального стану хворих. Це
призводить до нормалізації менструального циклу, що підтверджується
позитивною динамікою гонадотропних гормонів гіпофізу, стероїдних
статевих гормонів і ТТГ, Т3 та Т4.

Результати проведених досліджень впроваджено у лікувальну практику в
санаторіях “Здравниця” м. Євпаторія, “Іскра” м. Євпаторія, санаторій ім.
Н. К. Крупскої, м. Євпаторія, “Зміна” м. Євпаторія, в Українському НДІ
дитячої курортології і фізіотерапії МОЗ України, м. Євпаторія.

Теоретичні положення дисертації включені до програм навчання для
студентів, лікарів-інтернів Кримського державного медичного університету
ім. С. І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Планування та виконання наукових досліджень
проведено безпосередньо автором за період 2003-2006 рр. Автором
самостійно вивчена література з даного питання за останні 10 років,
поставлені мета та завдання дослідження, розроблена програма спеціальних
методів дослідження, виконаних в імуноферментній лабораторії Кримського
державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського,
клініко-біохімічній лабораторії санаторію “Здравниця” м. Євпаторії.

Дисертантом самостійно проведені та проаналізовані результати клінічних,
біохімічних і статистичних досліджень. Науково обґрунтовані та
розроблені заходи щодо раннього виявлення та лікування патології
пубертатного періоду з урахуванням характеру порушень гормонального
гомеостазу в дівчаток з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної
залози. Самостійно проведена статистична обробка первинного матеріалу,
аналіз і узагальнення результатів, сформульовані висновки та практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були
докладені на наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту
(Євпаторія 2006), щорічних наукових читаннях “День науки” (Сімферополь
2006), на VI конгресі фізіотерапевтів і курортологів Криму (Євпаторія,
2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні
питання акушерства, гінекології та перинатології” (Судак, 2006, 2007),
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні питання
реабілітації дітей з регіонів антропогенного забруднення” (Євпаторія,
2006), спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1,
акушерства та гінекології №2, акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного
університету ім. С. І. Георгієвського (Сімферополь, 2007). Апробація
дисертації проведена на спільному засіданні співпрацівників кафедр
акушерства та гінекології №1, №2 Харкiвського державного медичного
унiверситету (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, 7 з
яких у журналах і збірниках, зареєстрованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 148
сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури,
3 розділів власних досліджень, обговорення та узагальнення одержаних
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
літературних джерел, включаючи 301 видання (207 видань вітчизняних і
російськомовних, та 94 – іноземних авторів), що займає 30 сторінок.
Робота ілюстрована 18 таблицями (4 сторінки) та 9 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і завдань,
поставлених у дисертації, на базі дитячого клінічного санаторію
“Здравниця” м. Євпаторії було обстежено 131 дівчинку у віці 13-17 років
з патологічним перебігом пубертатного періоду, що перебували на
санаторно-курортному лікуванні. Усі дівчата були розділені на основну
групу – 66 дівчаток з патологічним перебігом пубертата та дифузною
еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози, і групу порівняння – 65
дівчат з порушеннями перебігу періоду статевого дозрівання без супутньої
тиреоїдної патології; контрольну групу (К) склали 20 соматично та
гінекологічно здорових дівчат у віці 13-17 років. Діагноз встановлювався
згідно МКХ-Х. В основній групі у 12 (18 %) дівчат виявлена затримка
статевого розвитку, у 12 (18 %) – аменорея, гіпоменструальний синдром
діагностовано у 27 (41 %) дівчат, поліменорея – в 15 (23 %) випадках. У
групі порівняння 14 (22 %) дівчаток мали затримку статевого розвитку, в
11 (17%) дівчат діагностована аменорея, у 21 (32 %) – гіпоменструальний
синдром, поліменорея виявлена у 19 (29 %) дівчат.

Всім пацієнтам були проведені антропометричні виміри з використанням
індекса маси тіла за Бреєм, визначення ступеня статевого розвитку за
стандартами М. В. Максимової (2000), тести функціональної діагностики,
ультразвукове обстеження матки і придатків апаратом “Lagic 100MP”,
визначення концентрації гормонів у сироватці крові: фолікулостимулюючого
(ФСГ), лютеінизуючого (ЛГ) гормона, пролактину (ПРЛ), тиреотропного
гормона (ТТГ), естрадіолу (Е2), прогестерону (П), кортизолу (К),
трийодтиронiну (Т3), тироксину (Т4) імуноферментним методом з
використанням діагностичної системи “Хема” (Росія). Всі дослідження були
проведені двічі: на 5-7 день менструального циклу до початку лікування і
на 5-7 день наступного циклу – після проведеного лікування.

Нами був розроблений та апробований комплекс лікування дівчаток з
патологією пубертатного періоду в залежності від гонадотропної функцiї
гіпофіза, функцiї яєчникiв та щитоподібної залози.

Усi дівчата отримували комплекс лiкування, який включав: повноцінне
збалансоване харчування (дiєта № 15); кліматолікування відповідно до
пори року: аеротерапія по І-ІІ режиму; в літній сезон року дітям
проводили морські купання по I-II режиму, взимку – 10 процедур купання в
басейні; геліотерапія; санація осередків хронічної інфекції; лікування у
стоматолога; ропні зрошення піхви, на курс лікування 10 процедур. Для
стимуляцiї гонадотропної функцiї гіпофіза призначався трансцеребральний
електрофорез пiрацетама, на курс лiкування 10 процедур. Для посилення
функцiї яєчників – терапiя в залежності вiд нозології. При затримці
статевого розвитку – 5% ропа-електрофорез синусоїдальними модульованими
струмами на ділянку проекції придатків матки, всього на курс лікування
10 процедур, та шавлієво-морські ванни, температура 37-35єС, тривалість
10-15 хвилин, на курс лікування 10 ванн. При аменореї та олігоменореї:
грязь-електрофорез за допомогою синусоїдальних модульованих струмів на
ділянку придатків матки, всього на курс лікування 10 процедур, та
шавлієво-морські ванни, температура 37-35єС, тривалість 10-15 хвилин, на
курс лікування 10 ванн. При порушенні оваріально-менструального циклу по
типу поліменореї: 5% ропа-електрофорез за допомогою синусоїдальних
модульованих струмів на ділянку придатків матки, всього на курс
лікування 10 процедур, та хвойно-морські ванни, температура 37-35єС,
тривалість 10-12 хвилин, на курс лікування 10 ванн. Для стимуляцiї
функцiї щитоподiбної залози призначався препарат йодомарин у дозi 100 мг
на добу.

Обчислення одержаних результатів проводили за допомогою методів
варіаційної статистики з використанням стандартного пакету програм
Microsoft Excel і Statistica V.6.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні анамнезу
встановлено, що 69 дівчат (53 %) народилися від першої, 44 дівчинки (33
%) – від другої, 18 (14 %) дівчат – від третьої вагітності. Обтяжений
акушерський анамнез був виявлений у 84 (64 %) матерів. У 6 жінок (5 %)
вагітність настала в результаті індукції овуляції кломіфеном після
періоду безпліддя. Вагітність протікала патологічно більш, ніж у
половині випадків. Найчастіше з ускладнень вагітності зустрічалися
загроза переривання, гестоз I і II половини вагітності, анемія вагітних
і гестаційний пієлонефрит. 124 дівчинки (95 %) народилися в термін 38±1
тиждень гестації, 7 дівчат (5 %) – передчасно в терміні 35±1 тиждень.
Консервативні пологи були у 125 жінок (95 %), 6 жінкам (5 % усіх
опитаних) було проведено операцію кесарева розтину. Середня маса тіла
при народженні в досліджуваних групах склала: у дівчат зі ЗСР – 3143±42
г, у групі дівчаток з аменореєю – 3255±52 г, у дівчат з
гіпоменструальним синдромом – 3197±21 г, у групі з поліменореєю –
3234±32 г. Із усіх новонароджених дівчаток 100 (76 %) були відразу
прикладені до грудей матері.

Аналіз анамнестичних даних показав високий індекс інфекційної та
соматичної захворюваності у всіх дітей. Серед соматичних захворювань за
частотою зустрічаємості перше місце займають хронічні захворювання
лор-органів (44 % усіх обстежених дівчат), з яких найбільший відсоток
припадає на хронічний тонзиліт – 67 % захворювань даної групи. Більш
половини обстежених дівчаток мали 2 та більше хронічних захворювань.
Інфекційний індекс у дівчат із затримкою статевого розвитку й
порушеннями менструального циклу склав 3,6±0,2. 94 % дівчаток перенесли
гостру респіраторну вірусну інфекцію, 68 % – вітряну віспу, 36 % –
гострий тонзиліт, 25 % – краснуху.

Усі обстежені дівчата мали жіночий фенотип. Було встановлено, що
практично у всіх спостережуваних випадках ЗСР поєднується із затримкою
фізичного розвитку, про що свідчать значно знижені антропометричні
показники у вивчаемих дівчат. Також у дівчаток з патологією пубертатного
періоду відмічаються вірогідно знижені показники артеріального тиску.

У контрольній групі менархе настало в середньому в 12,5±0,2 року, що
збігається із середніми даними по Україні – 12,7 року. У групі дівчат із
вторинними аменореями вік менархе 13,7±0,3 року, у дівчаток з
гіпоменструальним синдромом – 12,7±0,2 року, у дівчат з поліменореєю –
11,7±0,2 року. У дівчаток з аменореєю спостерігалася більш пізніша (у
середньому на рік) поява вторинних статевих ознак, у дівчат з
поліменореєю вторинні ознаки з’являються раніше, ніж у контрольній
групі.

У всіх досліджуваних групах дівчат з ПОМЦ (порушення
оваріально-менструального циклу) цикл був нерегулярним, тривалість
менструального циклу й менструальної кровотечі відрізнялися від
параметрів контрольної групи.

Дані кольпоцитологічного дослідження свідчать про значний дефіцит
естрогенів в організмі дівчат з патологічним перебігом пубертатного
періоду, найбільш виражені ці зміни в групі дівчаток зі ЗСР.
Ультразвукове дослідження матки та придатків як в основній групі, так і
в групі порівняння показало загальну тенденцію до гіпоплазії матки і
яєчників, зменшення товщини ендометрію, відсутності домінантного
фолікула в яєчниках.

Проведене дослідження гормонів крові в дівчат основної групи дозволило
встановити, що усередині кожної нозологічної групи можна виділити по дві
підгрупи: підгрупа А – дівчата із близькими до нормальних рівнями
гонадотропінів і підгрупа Б – дівчатка з низькими рівнями гонадотропінів
у сироватці крові.

У дівчат контрольної групи рівні всіх обумовлених гормонів не виходили
за межі норм для I фази менструального циклу: ФСГ – 4,23±0,18 Мод/л, ЛГ
– 3,15±0,1 Мод/л, пролактин – 282,0±20,6 ММод/л, естрадіол – 0,250±0,005
нмоль/л, прогестерон – 3,09±0,13 нмоль/л, тестостерон – 0,99±0,10
нмоль/л, кортизол 244,0±3,0 нмоль/л. Фізіологічний індекс ЛГ/ФСГ склав
0,75±0,02. ТТГ – 1,0±0,04 ММод/л, Т3 – 1,90±0,08 нмоль/л, Т4 – 109,3±3,6
нмоль/л.

У групі ЗСР 6 дівчат (50 %) віднесені до підгрупи А (еугонадотропні), 6
дівчаток (50 %) – до підгрупи Б (гіпогонадотропні).

У підгрупі А рівні ФСГ і ЛГ (3,08±0,05 Мод/л і 2,99±0,04 Мод/л) знижені,
але не виходять за межі вікових норм. Індекс ЛГ/ФСГ – 0,97±0,02 –
вірогідно підвищений і свідчить про дисгармонійну секрецію
гонадотропінів. Пролактин (144,8±11,9 ММод/л) знижений у порівнянні з
показниками групи контролю, але не виходить за межі вікових норм.
Показники естрадіолу – 0,020±0,005 нмоль/л і прогестерону – 0,170±0,007
нмоль/л свідчать про вкрай пригнічену функцію яєчників. ТТГ – 1,13±0,13
ММод/л – підвищений при знижених показниках трийодтироніну й нормальних
– тироксину. Таке сполучення рівнів тиреотропного та тиреоїдних гормонів
можна інтерпретувати як субклінічний гіпотиреоз.

У дівчат із ЗСР підгрупи Б виявлена різко пригнічена гонадотропна
функція гіпофізу: ФСГ – 1,60±0,14 Мод/л, ЛГ – 1,81±0,38 Мод/л. Індекс
ЛГ/ФСГ підвищений – 1,03±0,07. Рівень пролактину – 20,0±3,9 ММод/л –
вкрай низький. Показники естрадіолу – 0,020±0,003 нмоль/л і прогестерону
– 0,160±0,006 нмоль/л свідчать про глибоке пригнічення стероїдогенезу в
яєчниках. Рівень ТТГ – 0,64±0,05 ММод/л – вірогідно знижений. Т3 і Т4
знижені в порівнянні з контрольною групою – 0,91±0,07 нмоль/л і 86,3±7,3
нмоль/л.

Група дівчат з первинними й вторинними аменореями також була розділена
на підгрупу А, у яку ввійшли 5 (42 %) дівчаток з нормальними рівнями
гонадотропних гормонів, і підгрупу Б – 7 (58 %) дівчат з низькими
рівнями гонадотропінів.

У підгрупі А дівчат з аменореями ФСГ – 3,02±0,02 Мод/л, ЛГ – 3,31±0,07
Мод/л, індекс ЛГ/ФСГ – 1,09±0,02, рівень пролактина – 163,6±5,9 ММод/л.
Показники естрадіолу – 0,030±0,006 нмоль/л, прогестерону – 0,180±0,008
нмоль/л, що вірогідно нижче показників здорових дівчат. При цьому
тестостерон підвищений у порівнянні з показниками групи контролю –
2,95±0,25 нмоль/л. Рівень ТТГ – 1,37±0,22 ММод/л – підвищений, Т3
вірогідно знижений, як і Т4: 0,95±0,02 нмоль/л і 83,4±5,8 нмоль/л
відповідно. Такі зміни тиреотропного та тиреоїдних гормонів свідчать про
наявність субклінічного гіпотиреозу.

Дівчата з аменореями підгрупи Б мали вірогідно знижені в порівнянні зі
здоровими дівчинками рівні гонадотропінів у сироватці крові: ФСГ –
1,46?0,08 Мод/л, ЛГ – 1,62?0,13 Мод/л, індекс ЛГ/ФСГ склав 1,11?0,05,
пролактин – 24,9?5,2 ММод/л. Рівні естрадіолу – 0,030?0,004 нмоль/л та
прогестерону – 0,180?0,003 нмоль/л (р¶o- 4 d f h j l n p r t v x ” A S. Приблизно у половини дівчат кожної групи сформувалися гіпогонадотропні стани з достовірним зниженням як ФСГ і ЛГ, так і пролактину. Зміни з боку секреції ТТГ неоднозначні: у дівчат з еугонадотропною патологією пубертатного періоду ТТГ може як підвищуватися, що відповідає класичному опису субклінічного гіпотиреозу, так і знижуватися. У всіх дівчаток з гіпогонадотропними порушеннями перебігу пубертатного періоду рівень ТТГ вірогідно знижений. Низькі рівні ТТГ у досліджуваних випадках можна пояснити тим, що в умовах довгостроково існуючого дефіциту естрогенів в організмі знижується чутливість тиреотрофів гіпофіза до тиреоліберину. Для дівчат групи порівняння, як і в основній групі, незалежно від нозології характерне пригнічення процесів стероїдогенезу в яєчниках. Однак, на відміну від основної групи, у групі порівняння не виявлено гіпогонадотропних станів і важких порушень гонадотропної функції гіпофіза. У дівчат із ЗСР групи порівняння показники ФСГ – 2,98?0,03 Мод/л і ЛГ – 1,91?0,08 Мод/л не виходять за межі норми. Індекс ЛГ/ФСГ склав 0,64?0,03 і не відрізняється від показників здорових дівчаток, пролактин – 151,0?6,2 ММод/л. Рівні естрадіолу – 0,026?0,003 нмоль/л та прогестерону – 0,180?0,003 нмоль/л знижені в 10-20 разів (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020