.

Імунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 3039
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЦИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Калмиков Олексій Олексійович

УДК 616.233-002-057+616.12-008.331]-092-097

Імунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з
артеріальною гіпертензією

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор,

КОСТЮК Інна Федорівна,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри внутрішніх

та професійних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ОПАРІН Анатолій Георгієвич,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедри терапії та клінічної

фармакології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник,

МАЙКОВА Тетяна Володимирівна,

ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”

м. Дніпропетровськ,

завідувач відділу діагностики.

Захист відбудеться “16” листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків,
проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий “28” вересня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04,

кандидат медичних наук, доцент Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В структурі професійних хвороб провідне місце
посідають професійні пилові захворювання бронхолегеневої системи,
складаючи 58,1% щорічно реєстрованих випадків. Серед різних пилових
професій машинобудування поширеність професійного бронхіту (ПБ)
коливається від 10% до 33%. Розвиток ПБ приводить до інвалідизації
висококваліфікованих робітників у працездатному віці, що становить
значну соціальну проблему (Кундієв Ю.І., Чернюк В.І., 2005).

Розповсюдженість артеріальної гіпертензії (АГ) складає близько 24,3%
дорослого населення. Частота виникнення АГ при ПБ, за даними різних
авторів, коливається від 6,8% до 76,3%, що впливає на особливості
перебігу захворювання, терапевтичної тактики, погіршує прогноз (Басанець
А.В., 2005). Тому, вивчення механізму прогресування поєднаної патології
є одним із першочергових завдань сучасної медицини (ВООЗ, 2006).

Не викликає сумніву роль імунного запалення у розвитку і прогресуванні
хронічного бронхіту та хронічного обструктивного захворювання легенів
(ХОЗЛ). В останні роки інтенсивно вивчаються імунозапальні аспекти
патогенезу ХОЗЛ, в тому числі на фоні АГ (Перцева Т.А., Конопкіна Л.І.,
2003; Фещен-

ко Ю.І., Яшина Л.А., 2004, Ільницький Р.І., 2007). Встановлено, що у
патогенезі ПБ, як хронічного прогресуючого процесу, істотне місце
займають імунні порушення. Проте дані про стан імунної системи при
професійній патології вкрай нечисленні. Результати наявних досліджень
свідчать, що при ПБ і АГ внаслідок тривалої дії промислового пилу
формується патогенетичне “порочне коло”, основними ланками якого є
системна гіпоксія, хронічне запалення у бронхах, сенсибілізація до
компонентів пилу, активація симпатико-адреналової і
ренін-ангіотензинової систем, дисфункція та пошкодження ендотелію судин,
дисбаланс у системі перекисного окислення ліпідів – антиоксидантного
захисту і специфічної імунореактивності. Спільність патогенетичних ланок
ПБ і АГ визначає їх взаємне обтяження і більш високі темпи прогресування
(Coronado M., Fitting J.W., 2005, Шмельов Є.І., 2007).

У складному і недостатньо вивченому механізмі розвитку і прогресування
ПБ значна роль надається сенсибілізації організму до компонентів
промислового пилу та пригніченню факторів імунного захисту (Сіренко
О.В., 2001, Родіонова В.В., 2004). В імунному запаленні істотна роль
відводиться групі цитокінів – універсальним регуляторам міжклітинних
взаємодій. Існують лише одиничні публікації щодо ролі цитокінових
механізмів реалізації імунного запалення як патогенетичного фактора
розвитку і прогресування ПБ на фоні АГ (Brij A.G., 2005, Augusti G.H.,
2006).

Отже, поглиблене вивчення ролі цитокінів в імунозапальному процесі у
хворих на ПБ з АГ являє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес,
має значення для удосконалення діагностики і лікування поєднаної
патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у рамках науково-дослідної роботи “Роль нейрогуморальних
факторів у розвитку легеневої гіпертензії у хворих з пиловою патологією
легенів” (№ держреєстрації 0104U002238) на кафедрі внутрішніх та
професійних хвороб Харківського державного медичного університету МОЗ
України.

Роль автора полягає у вивченні клітинного і гуморального імунітету,
цитокінів (фактора некрозу пухлин-б, інтерферону-г, інтерлейкіну-4),
якості життя та толерантності до фізичного навантаження у обстежених
хворих.

Мета дослідження – вдосконалення діагностики професійного бронхіту в
поєднанні з артеріальною гіпертензією на підставі вивчення імунного
статусу і цитокінової системи, а також визначення ролі імунного
запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу ПБ у робочих пилових професій
машинобудування без поєднаної патології та при наявності супутньої АГ.

2. Оцінити якість життя у хворих на ПБ, в тому числі у поєднанні з АГ,
та у робітників різних професійних груп.

3. Визначити стан клітинного, гуморального імунітету і цитокінового
профілю у хворих на ПБ в залежності від тяжкості захворювання та
супутньої АГ.

4. Встановити особливості імунозапального процесу у хворих на ПБ різних
професійних груп.

5. Дослідити взаємозв’язки між показниками імунного статусу і
цитокінового профілю у обстежених хворих.

6. Виявити особливості кореляційних зв’язків між клінічними показниками
прогресування патологічного процесу і показниками імунного запалення у
хворих на ПБ.

Об’єкт дослідження: професійний бронхіт у поєднанні з артеріальною
гіпертензією.

Предмет дослідження: показники клітинного і гуморального імунітету,
концентрація фактора некрозу пухлин-б, інтерферону-г, інтерлейкіну-4 у
сироватці крові, параметри функції зовнішнього дихання, якості життя і
толерантності до фізичного навантаження.

Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, імуноферментні,
цитометричні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості
клінічного перебігу ПБ у поєднанні з АГ в різних професійних групах, що
дозволило виділити найбільш інформативні показники прогресування
професійного бронхіту в хронічне обструктивне захворювання легенів.

Виявлено зміни імунного статусу і цитокінового профілю, як
імунозапальних маркерів патологічного процесу, у хворих на ПБ у
поєднанні з АГ і їх роль в прогресуванні ПБ.

Доведено взаємозв’язок між клінічними показниками прогресування
патологічного процесу і показниками імунного статусу, системою цитокінів
у хворих на ПБ, в тому числі у поєднанні з АГ.

Обгрунтовано доцільність вивчення імунного статусу і цитокінового
профілю у хворих на ПБ у поєднанні з АГ, як прогностичного маркера
патологічного процесу, для оцінки ризику прогресування і попередження
розвитку ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Показано доцільність
дослідження показників імунного профілю і цитокінів для оцінки тяжкості
перебігу ПБ на фоні АГ.

Обгрунтована необхідність визначення у хворих на ПБ з АГ толерантності
до фізичного навантаження як одного з факторів прогресування ПБ та для
оцінки тяжкості захворювання. Доведено, що вивчення характеру змін
якості життя пацієнтів з ПБ у поєднанні з АГ можна використовувати як
додатковий маркер контролю над перебігом захворювання.

Встановлено найбільш інформативні критерії стану імунної системи і
цитокінового профілю у хворих на ПБ з АГ, які відображають імунозапальні
реакції в організмі і можуть служити прогностичними показниками перебігу
захворювання. Дані, отримані при вивченні імунного статусу та
цитокінової системи у хворих на ПБ з АГ, можуть бути основою для
формування груп ризику розвитку і прогресування поєднаної патології.

Профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу із встановленими факторами
ризику, відкривають перспективи зниження захворюваності на професійний
бронхіт.

Результати дослідження впроваджено в роботу клініки НДІ гігієни праці та
профзахворювань Харківського державного медичного університету,
терапевтичних відділень медико-санітарної частини Харківського
турбінного заводу, Сумської міської клінічної лікарні №4,
Дніпропетровської центральної районної лікарні, Дніпропетровської
міської клінічної лікарні №6, використовуються у навчальному процесі і
практичній роботі кафедри внутрішніх та професійних хвороб Харківського
державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів клінічне та
інструментальне обстеження тематичних хворих і осіб контрольної групи,
розробив формалізовану карту обліку обстежених хворих і заповнював
первинну медичну документацію. Автор приймав участь у проведенні
імунологічних, імуноферментних методів дослідження, самостійно
здійснював опитування хворих щодо якості їх життя, проводив тест з
фізичним навантаженням, статистичну обробку й аналіз отриманих даних.
Оформлював результати дослідження до публікацій, дисертаційної роботи і
автореферату, виступав на конференціях. Здобувачем сформульовано основні
положення дисертації, висновки і практичні рекомендації, апробовано і
впроваджено отримані результати.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на
Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і
спеціалістів “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”
(Харків, 2005), науково-практичних конференціях “Терапевтичні читання:
алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”,
присвяченій пам’яті академіка Л.Т. Малої (Харків, 2005), “Сучасна
медична наука обличчям до терапевтичної практики” (Харків, 2005),
“Профілактика, діагностика та лікування – основні складові терапії”
(Харків, 2006), “Сучасні аспекти діагностики, профілактики та лікування
професійних і непрофесійних захворювань респіраторного тракту” (Донецьк,
2007), “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні
проблем внутрішніх хвороб” (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт (з них

4 – статті у спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАК України, 6 – у
матеріалах з’їздів, симпозіумів і конференцій.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172
сторінках тексту і складається із вступу, аналітичного огляду
літератури, опису об’єкту та методів досліджень та п’яти підрозділів
власних спостережень, заключення, висновків і практичних рекомендацій.
Робота ілюстрована 30 таблицями і 10 рисунками об’ємом 10 сторінок.
Список використаної літератури містить 278 джерел, з яких 164 –
кирилицею, 114 робіт– латиницею, що складає 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 102 чоловіків, хворих на
професійний бронхіт – робочих пилових професій машинобудівних
підприємств м. Харкова. Вік обстежених осіб коливався від 35 до 60 років
(в середньому 52,3±4,71 років). У 58 чоловік (56,9%) поряд з професійним
бронхітом встановлено артеріальну гіпертензію II ст. (основна група), у
44 хворих на ПБ (43,1%) визначено нормальні значення артеріального тиску
(група порівняння). Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб.

Діагноз ПБ ставився згідно критеріїв GOLD (2006 р.) і інструкції МОЗ
України (наказ №499 від 28.10.2003) з урахуванням “Списку професійних
захворювань” (постанова Кабінету Міністрів України № 1662 від
08.11.2000) і інструкції з його застосування (наказ МОЗ України №
374/68/338 від 29.12.2000); діагноз АГ – у відповідності до класифікації
ВООЗ/МОГ (2003 р.) і рекомендацій Української асоціації кардіологів
(2004 р.). Хворі були обстежені в умовах клініки НДІ гігієни праці і
професійних захворювань Харківського державного медичного університету.

Серед обстежених переважали особи зі стажем роботи більше 15 років (в
середньому 20,7±2,05) за професією ливарники, шліфувальники,
електрозварники. Тривалість професійного бронхіту склала в середньому
9,3±1,18 років, артеріальної гіпертензії – 6,5±0,59 років.

За даними санітарно-гігієнічної характеристики було встановлено, що в
процесі трудової діяльності на робочих впливав промисловий пил, який
перевищував гранично допустимі рівні. У ливарних цехах пил містив
вільний двоокис кремнію. У шліфувальників пил був змішаного складу з
домішкою металів, абразивних матеріалів. На електрозварників у процесі
трудової діяльності впливав зварювальний аерозоль, що містив, окрім
двоокису кремнію і залізного пилу, також оксиди марганцю, фтору, хрому,
нікелю, азота та ін. В залежності від особливостей технологічного
процесу пил містив ряд токсичних речовин (окис вуглецю, сернистий газ,
окисли азоту та ін.).

Відомо, що на розповсюдженість і ступінь тяжкості ПБ чинить вплив
тютюнопаління. Воно сприяє розвитку обструктивних порушень вентиляційної
функції легенів і прогресуванню захворювання (Каролі Н.А., Ребров А.П.,
2004; Gan W.Q. et al, 2005). Серед обстежених нами осіб 68 чоловік
(66,7%) палили, 22 чоловіки (21,6%) палили в минулому і 12 чоловік
(11,8%) – не палили. Інтенсивність паління більшості осіб (82,3%)
становила більше 10 пачок/років (“безумовні курці”), причому у 36,7%
обстежених вона склала більше 25 пачок/років (“злостні курці”).
Встановлено, що основна група та група порівняння за інтенсивністю
паління суттєво не відрізнялися (р>0,05). Найвищою інтенсивніть паління
була у хворих на ХОЗЛ, особливо ХОЗЛ II стадії.

Поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними методами дослідження
вивчалися імунний статус, цитокіновий профіль, толерантність до
фізичного навантаження, якість життя хворих. Кількісне визначення
цитокінів проводилося твердофазним імуноферментним методом. Відносний
вміст Т-, В- лімфоцитів і їх субпопуляцій визначали в реакції непрямої
імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл. Субпопуляції
Т-хелперів ідентифікували за допомогою проточної лазерної цитфлюометрії.
Про стан гуморального імунітету судили за результатами визначення вмісту
IgА, IgG, IgM, IgЕ у сироватці крові імуноферментним методом.
Толерантність до фізичного навантаження оцінювалась за допомогою тесту
6-хвилинної ходьби. При оцінці якості життя використовувалась офіційна
версія респіраторного опитувальника госпіталя Св. Георгія. В комплекс
обстеження також було включено спірографію, рентгенографічне дослідження
органів грудної клітки, електрокардіографію та ехокардіографію.
Статистична обробка результатів дослідження проводилася методами
параметричної і непараметричної статистики з використанням програмного
забезпечення Excel, Statistica 7.0 для Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих на ПБ у поєднанні з
АГ в порівнянні з хворими на ПБ без супутньої патології встановлено
більш виражені клінічні прояви захворювання. Частота загострення ПБ в
основній групі склала в середньому 3,9±1,25 проти 2,8±0,91 разів на рік
у групі порівняння (р\^???h n ? O   c ¤ ^?j l n O „o „$y^„o Xути пов’язано з пригнічуючим впливом Т-супресорів. Тест НСТ позитивно корелював з показником РГМЛ (r=0,43, рпрофесій, позитивну кореляцію між ФНПб та IgM (r=0,55, p0,45, рПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГ – артеріальна гіпертензія АФ - активність фагоцитозу ІЛ-4 – інтерлейкін-4 ІФН-г – інтерферон-г Ко - титр комплементарної активності НСТ - нітросиній тетразолій ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за 1-у секунду ПБ – професійний бронхіт РГМЛ - реакція гальмування міграції лейкоцитів ТФН - толерантність до фізичного навантаження ФІ - фагоцитарний індекс ФНП-б – фактор некрозу пухлин-б ФЧ - фагоцитарне число ХОЗЛ – хронічне обструктивне захворювання легенів ЦІК – циркулюючі імунні комплекси ЯЖ – якість життя CD3 - Т-лімфоцити загальні CD4 - Т-лімфоцити хелпери CD8 - Т-лімфоцити супресори CD16 – натуральні кілери CD22 - В-лімфоцити Th1 - Т-лімфоцити хелпери 1 типу Th2 - Т-лімфоцити хелпери 2 типу IgA - імуноглобулін А IgM - імуноглобулін М IgG - імуноглобулін G IgE - імуноглобулін Е Підписано до друку 20.09.2007 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк ризографія. Ум. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 233-07 Надруковано у друкарні СПД ФО Бровін О.В. Св-во 2708608999. 61022, м. Харків, пл. Свободи 7, Т. (057) 758-01-08. PAGE 20 Рис. 1. Структура імунозапальних змін у обстежених хворих

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020