.

Оптимізація системи діагностики, прогнозування та корекції порушень адаптаційних можливостей у дітей з урахуванням стану резистентності організму (авт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
182 5748
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЦОДІКОВА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616-003.96-053.2-07-036+616-092.19

Оптимізація системи діагностики, прогнозування та корекції порушень
адаптаційних можливостей у дітей з урахуванням стану резистентності
організму

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ –2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, завідувач

відділення медико-соціальних проблем здоров’я сім’ї, Інститут педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (м. Київ)

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Лапшин Володимир Федорович, завідувач

відділення реабілітації дітей та вагітних жінок,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ)

доктор медичних наук, професор

Починок Тетяна Вікторівна, Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ), професор кафедри педіатрії № 1

доктор медичних наук, професор

Апанасенко Геннадій Леонідович, завідувач кафедри спортивної медицини та
санології, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України (м. Київ)

Провідна установа: Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України (м. Харків)

Захист дисертації відбудеться “ 13 “ червня 2006 року о 13 00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”,“Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 11 “ травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Укріплення здоров’я підростаючого покоління є
пріоритетним соціальним завданням суспільства та держави [О.М. Лук’янова
та співавт., 2004]. За умов неухильного зростання дитячої захворюваності
практично всіх класів хвороб все більшої актуальності набувають проблеми
ранньої діагностики і прогнозування порушень здоров’я з урахуванням
індивідуальних особливостей стану адаптаційно-компенсаторних механізмів
організму [М.П. Воронцов та співавт., 2001; Л.Г. Кравченко, 2002; Л.В.
Квашніна та співавт., 2005].

У сучасних дослідженнях наводяться дані, що в Україні до 40 % дитячого
населення мають порушення адаптаційних можливостей і перебувають у стані
передхвороби, кожна третя дитина дошкільного віку належить до групи
ризику виникнення функціональних і органічних захворювань [Л.В.
Квашніна, 2000; Н.Г. Гойда, 2001; О.С. Івахненко та співавт., 2003; В.П.
Неділько, 2004].

Саме зі збільшенням частки патологічних типів загальних неспецифічних
адаптаційних реакцій (ЗНАР) організму: стресу, переактивації, напружених
реакцій тренування й активації останнім часом пов’язують зниження
резистентності та резервів адаптації, зростання частоти хронічних
соціально значущіх хвороб [К.В. Бажан, 1998; М.В. Крижановська та
співавт., 1999; І.В. Ніщета, 2004; Ю.Ю. Василенко, 2004]. Незбалансоване
харчування, прийом надмірної кількості фармакологічних препаратів,
психічне навантаження, обмежена рухова активність, погіршення
екологічної ситуації – це неповний перелік факторів, що можуть впливати
на стан здоров’я дітей. Унаслідок недостатньої сформованості і
незрілості компенсаторно-пристосувальних та захисних механізмів організм
дитини є особливо чутливим до дії несприятливих умов довкілля [О.В.
Горішна, 2002; Ю.Е. Вельтищев, 1999; Б.А. Кобринский, 2000].

Дослідження адаптаційних можливостей організму і визначення їх зв’язку
зі станом резистентності набувають своєї особливої актуальності й
унаслідок значної поширеності та зростання у дитячій популяції осіб,
схильних до повторних респіраторних захворювань [А.О. Андрущук та
співавт., 2001; Т.В. Починок, 2001; В.Ю.Альбицкий и соавт., 2003]. Це
так званий контингент диспансерного нагляду – діти, які хворіють на
часті гострі респіраторні вірусні інфекції (ЧХД). Відсутність досі
термінологічної єдності щодо чіткого визначення контингенту дітей з
рецидивуючими респіраторними інфекціями, суперечності у підходах до
критеріїв діагностики, ознаки поліпрагмазії в алгоритмах терапії та
реабілітації спонукають педіатрів до переосмислення та модифікування
концепції ЧХД [Н.Л. Аряев, 2005]. У сучасних наукових публікаціях
підкреслюється необхідність обміркованих підходів до вибору
імунокоригуючих лікарських препаратів у відновлювальному лікуванні
зазначеного контингенту, диференційованого призначення антиоксидантів,
вітамінів та мікроелементів [Т.В. Починок, 2001; О.Є. Абатуров та
співав., 2003; Г.А. Самсыгина, 2004]. Нині аргументовано позитивно
оцінюють використання немедикаментозних методик впливу на активність
системи фізіологічного захисту організму (саногенез) дитини, зокрема
преформованих фізичних факторів [Ю.Г. Антипкін та співавт., 2003; Ж.П.
Гудзенко та співавт., 2003; В.Ф. Лапшин та співавт., 2004; В.П. Вавилова
и соавт., 2002]. Заслуговує на увагу і валеологічна тактика оздоровчих
заходів, зокрема, адекватного застосування загартовувальних процедур і
фізичних навантажень, грамотного формування у дитини соматичної
конституції [Г.Л. Апанасенко та співавт., 2000]. Втім, наукового
обґрунтування методів саногенетичної корекції порушень адаптаційних
процесів у дітей, технології імунореабілітації з урахуванням
типологічних особливостей адаптаційного реагування організму дитини в
літературі не знайдено.

Відсутність до останнього часу в системі надання первинної
медико-санітарної допомоги дітям з рецидивуючими респіраторними
інфекціями стратегії прогнозування й ранньої діагностики порушень
адаптаційних можливостей організму обґрунтовує необхідність поглибленого
вивчення патогенетичних механізмів їх формування з позицій
індивідуально-типологічного підходу.

Еволюційне впровадження в систему охорони здоров’я інституту лікарів
сімейної практики, перехід до системи медичних стандартів свідчать, що
розробка діагностичних і прогностичних критеріїв ранніх порушень
адаптаційних можливостей організму дітей та індивідуалізованих підходів
до їх саногенетичної корекції є актуальною сучасною проблемою педіатрії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний
напрямок роботи пов’язаний з планом науково-дослідних робіт Харківської
медичної академії післядипломної освіти: дослідження є фрагментом НДР
“Використання нетрадиційних методів лікування часто хворіючих дітей в
амбулаторно-поліклінічних умовах” (номер держреєстрації 0100U004261), що
виконувалася на кафедрі поліклінічної педіатрії ХМАПО. Частина роботи
була виконана відповідно до угоди про наукове співробітництво між
Центральною науково-дослідною лабораторією ХМАПО, кафедрою клінічної
імунології і мікробіології ХМАПО, кафедрою генетики та цитології ХНУ ім.
В.Н. Каразіна, відділом біофізики мембран НДІ біології ХНУ ім. В.Н.
Каразіна, лабораторією біогеохімії ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

Мета дослідження. Удосконалити оздоровчо-реабілітаційні заходи у дітей з
порушеннями адаптаційних можливостей організму на основі вивчення
патогенетичних механізмів їх формування, розробки методів ранньої
діагностики та диференційованих підходів до саногенетичної корекції з
урахуванням стану резистентності організму та прогнозу.

Задачі дослідження:

1. Оцінити стан здоров’я дітей дошкільного та раннього шкільного віку –
мешканців м. Харкова, за групами здоров’я з урахуванням індивідуального
стану резервних можливостей й особливостей неспецифічної резистентності
організму.

2. Проаналізувати основні соціальні, медико-біологічні та гігієнічні
чинники, що сприяють порушенням неспецифічної резистентності у дітей,
визначити їх прогностичну інформативність і рангову значущість у
формуванні рецидивуючих респіраторних захворювань .

3. Вивчити функціональний стан і клінічні особливості обстежуваних дітей
шляхом визначення типу загальних неспецифічних адаптаційних реакцій
організму: стресу, тренування, спокійної та підвищеної активації,
переактивації з урахуванням рівня резистентності.

4. Виявити фізіологічні закономірності метаболічних, імунних,
нейро-ендокринних та біоенергетичних процесів у дітей залежно від
індивідуального варіанту адаптаційних реакцій за показниками, що
характеризують прооксидантно-антиоксидантний баланс, електрокінетичний
потенціал соматичних клітин, функціонування різних систем
(гіпофізарно-наднирковозалозної, імунної, вегетативної).

5. Вивчити патогенетичні механізми формування адаптаційних реакцій у
дітей з низьким рівнем резистентності організму та визначити показники,
які за своєю інформативністю можуть стати діагностичними критеріями
ранніх порушень стану здоров’я.

6. Створити математичну модель для індивідуального прогнозування
рецидивуючих респіраторних захворювань та їх ускладнень, порушень
нейроімуновегетативного гомеостазу і прооксидантно-антиоксидантних
процесів.

7. Розробити комплекс оздоровчо-реабілітаційних заходів із застосуванням
PILER-терапії і фітоімуномодуляторів у саногенетичній корекції
адаптаційних процесів у дітей з низьким рівнем резистентності та
вивчити його ефективність.

8. Обґрунтувати, розробити і впровадити в систему надання ПМСД дітям з
низьким рівнем резистентності методи ранньої діагностики й прогнозу
порушень адаптаційних можливостей організму та диференційовані підходи
до їх саногенетичної корекції.

Об’єкт дослідження. Адаптаційні процеси у дітей дошкільного та раннього
шкільного віку залежно від стану резистентності організму.

Предмет дослідження. Резервні можливості, функціональний стан системи
неспецифічного імунного захисту, нейрогормональні та метаболічні
зрушення у дітей з позицій багаторівневої системи адаптаційних реакцій
та їх динаміка в процесі оздоровчо-реабілітаційних заходів.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, імунологічні, біохімічні,
цитобіофізичні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для педіатричної практики
із застосуванням системного підходу до вивчення ролі первинних
механізмів адаптації в генезі формування неспецифічної резистентності
організму отримано нові дані щодо закономірностей розвитку адаптаційних
можливостей у дітей: близькі взаємозв’язки порушень функціонування
системи неспецифічного імунного захисту, нейрогормонального
забезпечення, процесів метаболізму та біоенергетики залежно від
типології адаптаційних реакцій.

Уперше встановлено клінічні та діагностичні критерії ранніх порушень
здоров’я у дітей залежно від рівня резистентності та типу адаптаційної
реакції організму за характеристиками стану мікроекології слизових
оболонок верхніх дихальних шляхів, прооксидантно-антиоксидантного
балансу, параметрів ендокринної, імунної і вегетативної нервової систем,
а також за показниками електричного потенціалу ядер букального епітелію.

Створено алгоритми для індивідуалізованого прогнозування рецидивуючих
респіраторних захворювань та їх ускладнень, оцінки тяжкості порушень
нейроімуновегетативного гомеостазу, діагностики функціонального стану
системи імунного захисту, клінічної оцінки вираженості автоімунних
процесів та алергічного синдрому.

Розроблено власну методику та програмовані режими PILER-терапії у дітей
з рецидівуючими респіраторними захворюваннями і доведено їх високу
ефективність у комплексі оздоровчо-реабілітаційних заходів.

Вперше на моделі програмованих режимів світлотерапії шляхом застосування
математичного аналізу показників периферичної крові (метод кореляційних
структур) вивчено типологічні особливості реагування організму дитини на
оздоровчо-реабілітаційні заходи.

Науково обґрунтовано й розроблено систему надання ПМСД дітям дошкільного
та раннього шкільного віку з низьким рівнем неспецифічної резистентності
організму, яка базується на стратегії ранньої діагностики та
прогнозування порушень адаптаційних можливостей і технології їх
саногенетичної корекції.

Отримано 5 патентів на корисну модель: 4471, А61N5/06 “Спосіб
профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей в умовах
дошкільних закладів” (співавтори: Т.В. Колупаєва, Л.Д. Тондій, В.Г.
Шахбазов, С.В. Бірюкова, Ж.М. Маніна). – Київ, 2005; 4476, А61N5/06
“Спосіб використання хромотерапії в етапній реабілітації часто хворіючих
дітей” (співавтори: Т.В. Колупаєва, Л.Д. Тондій, В.Г. Шахбазов, С.В.
Бірюкова, Ж.М. Маніна). – Київ, 2005; 4478, А61N5/06 “Спосіб діагностики
ефективності фототерапії” (співавтори: Т.В. Колупаєва, Л.Д. Тондій, В.Г.
Шахбазов). – Київ, 2005; 6204, А61N5/06 “Спосіб добору індивідуальних
режимів фотовпливу поляризованим світлом у дітей із зниженою
резистентністю” (співавтори: Т.В. Колупаєва, Л.Д. Тондій,). – Київ,
2005; 7296, А61В10/00 “Спосіб експрес-оцінки рівня соматичного здоров’я
дітей” (співавтори: Т.В. Колупаєва, В.Г. Шахбазов). – Київ, 2005.

Практичне значення одержаних результатів. Розраховані регіональні вікові
стандарти адаптаційних та резервних можливостей у дітей, які
запропоновані для впровадження в практику лікувально-профілактичних
закладів педіатричного профілю для експрес-оцінки функціонального стану
здоров’я.

Обґрунтовані та розроблені критерії скринінгової та поглибленої
діагностики ранніх порушень стану здоров’я дітей з урахуванням
індивідуально-типологічних особливостей організму. Для практики охорони
здоров’я на етапі надання ПМСД дітям створена математична модель
індивідуального прогнозування частих і рецидивуючих респіраторних
захворювань. Для умов спеціалізованих відділень стаціонарної допомоги
дітям розроблено і запропоновано алгоритми: індивідуалізованого прогнозу
ускладнень ГРВІ, оцінки тяжкості порушень нейроімуновегетативного
гомеостазу та функціонального стану системи імунного захисту, клінічної
оцінки вираженості автоімунних процесів та алергічного синдрому.

У дітей з низьким станом резистентності розроблено власну методику та
програмовані режими PILER-терапії в комплексі оздоровчо-реабілітаційних
заходів.

Удосконалена система надання ПМСД дітям з низьким рівнем резистентності
організму на основі розробки методів ранньої діагностики й прогнозу
порушень адаптаційних можливостей та диференційованих підходів до їх
саногенетичної корекції.

Впровадження результатів досліджень в практику. За результатами
досліджень видано методичні рекомендації для педіатрів і лікарів
загальної практики “Цитобіофізична методика визначення рівня здоров’я
дітей та підлітків”. Видано акти впровадження: “Применение
светотерапевтического прибора “Биоптрон-1” в лечении острых и
хронических заболеваний носоглотки у детей”, “Использование
фитопрепарата “Смесь иммуномодулирующая” в этапной терапии и
реабилитации часто болеющих детей”, “Использование парафармацевтика
Echinacea Root в реабилитации ЧБД”, “Экспресс-оценка соматического
здоровья детей в возрасте 2-16 лет по электрокинетическому потенциалу
ядер буккальных клеток”, “Экспресс-оценка соматического здоровья
школьников в возрасте 7-16 лет (по Г.Л. Апанасенко)”, “Использование
индексных показателей периферической крови в системе поликлинического
мониторинга часто болеющих детей”, “Экспресс-оценка уровня соматического
здоровья детей по определению типа общей неспецифической адаптационной
реакции организма (тест Л.Х. Гаркави)”.

Запропоновані принципи діагностики порушень адаптаційних можливостей
організму та підходи до їх саногенетичної корекції впроваджені в роботу
міських дитячих поліклінік №1, 23, 7, 14 (м. Харків), поліклінічних і
спеціалізованих відділень ЦРЛ міст Суми, Лебедин, Умань, лікарських
амбулаторій Харківської, Чернігівської, Черкаської та Луганської
областей.

Наукові розробки дисертації використовуються в навчальному процесі на
кафедрі поліклінічної педіатрії і кафедрі фізіотерапії та курортології
Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним,
самостійним науковим дослідженням. Автором особисто опрацьовано ідею,
обрано напрямки досліджень, узагальнено спеціальну літературу, визначено
мету та завдання дослідження. Відбір хворих, клінічне спостереження й
аналіз одержаних результатів, проведення режимів світлолікування було
виконано дисертантом особисто. Автором створено комп’ютерну базу даних
результатів обстеження; проведено статистичний аналіз досліджень із
застосуванням комп’ютерних програм.

Особисто написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки,
науково обґрунтовані практичні рекомендації, розроблені діагностичні
алгоритми. Автор підготовила до друку наукові праці, доповіді для
виступів на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
висвітлені й обговорені на І Українському з’їзді сімейних лікарів
“Актуальні проблеми підготовки спеціалістів з сімейної медицини” (Львів,
2001 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Раціональне харчування. Роль біологічно активних добавок у забезпеченні
здоров’я населення” (Дніпропетровськ, 7-8 листопада 2001 р.),
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і практика –
сімейній медицині” (Харків, 19-20 червня 2003 р.), Х Конгресі Світової
федерації українських лікарських товариств (26-28 серпня 2004 р.,
Чернівці), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання
фізіотерапії і медичної реабілітації” (Одеса, 28-29 вересня 2004 р.), ХХ
та ХХІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Применение лазеров в
медицине и биологии” (8-11 жовтня 2003 р., і 12-16 жовтня 2004 р.,
Ялта), V науково-практичній конференції з міжнародною участю “Рання
медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи” (25-28 жовтня
2004 р., Ужгород), І з’їзді Російського товариства медичної
елементології (Росія, Москва, 9-10 грудня 2004 р.), 11-му з’їзді
педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі ”
(7-10 грудня 2004 р., Київ), ІІ Міжнародній конференції
“Біоптрон-світлотерапія-2005” (Київ, 22 січня 2005 р.), V Конференції
фізіотерапевтів та курортологів Автономної Республіки Крим “Актуальные
вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”
(14-16 квітня 2005 р., Євпаторія), І Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Методологічні аспекти регуляції антиген-структурного
гомеостазу нервовою, ендокринною та імунною системами” (Запоріжжя, 11-13
травня 2005 р.), на засіданнях Харківського обласного наукового
товариства імунологів (2002 – 2004 рр.).

Публікації. Результати досліджень наведені у 14 журнальних статтях і 7
працях у наукових збірниках, рекомендованих ВАК України, в 1
міжнародному журналі, 28 тезах конференцій, з’їздів, конгресів. Отримано
5 патентів на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 315 сторінках
тексту, обсяг якого включає вступ, огляд літератури, п’ять розділів
власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень,
висновки, практичні рекомендації. Роботу ілюстровано 96 таблицями, 20
рисунками, які займають 23 сторінки. Перелік використаних джерел налічує
417 найменувань, що займає 42 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Проведено скринінгове клініко-лабораторне
дослідження 602 дітей (306 хлопчиків і 296 дівчинок) дошкільного та
раннього шкільного віку (середній вік 5,52±0,49 р.), мешканців м.
Харкова, які перебували під спостереженням в умовах дитячої поліклініки.

Серед залучених до дослідження 361 дитина (188 хлопчиків і 173 дівчинки)
хворіла на рецидивуючі респіраторні захворювання (РРЗ) – основна група,
241 дитина (118 хлопчиків і 123 дівчинки) – епізодично хворіла (ЕХД) на
ГРВІ – група порівняння. Верифікацію належності дитини до категорії тих,
хто хворіє на рецидивуючі ГРВІ, проводили згідно з критеріями,
запропонованими В.Ю. Альбицким (2003 р.). Так, для дітей віком 2-3 р.
належність до вищеназваної групи визначалася 6 епізодами і більше, 4 р.
– 5 епізодами і більше, 5-6 років – 4 епізодами і більше, старше 7 років
– трьома випадками респіраторних захворювань і більше за останні 12 міс.
Обстежували дітей у періоді клініко-лабораторної ремісії, не раніше 3
тижнів після закінчення останнього епізоду захворювання.

Структура захворювань визначалася відповідно до рекомендованої ВООЗ
Міжнародної статистичної класифікації хвороб десятого перегляду
(МКХ-10). Клінічне дослідження дітей із визначенням груп здоров’я (Наказ
МОЗ України № 434 від 29.11.2002 р.) доповнювали методики експрес-оцінки
здоров’я за резервними можливостями, а саме: вивчення цитобіофізичного
потенціалу ядер букального епітелію (метод В.Г. Шахбазова, 1986) і
аналіз системи індексів з їх формалізованою оцінкою у 100 школярів (за
методом Г.Л. Апанасенко, 1989).

У 179 дітей з РРЗ і 90 ЕХД за вмістом лімфоцитів (%) у периферичній
крові, взятої з пальця, визначали тип загальної неспецифічної
адаптаційної реакції (ЗНАР) організму: стрес, тренування, спокійна та
підвищена активація, переактивація (тест Л.Х. Гаркави, 1990). Подальше
комплексне обстеження дітей і поглиблене вивчення механізмів
забезпечення адаптаційних процесів проводилося саме з урахуванням типу
ЗНАР та рівня резистентності організму.

Мікроекологію слизових оболонок визначали шляхом дослідження мікрофлори
слизової оболонки глотки з виділенням та ідентифікацією штамів
мікроорганізмів загальноприйнятими методами (Наказ МОЗ СРСР № 535, 1985;
О.П. Сельнікова та співавт., 2004). Кількість мікробних тіл (колонії
утворюючих одиниць – КУО) виражали у вигляді десяткового логарифма (lg
КУО /мл).

Вміст секреторного імуноглобуліну А (SigA) у слині вивчали методом
імуноферментного аналізу (ІФА), активність лізоциму у слині – методом
колориметрії на ФЕК КСК-3. Слину збирали без попередньої стимуляції
вранці, натще.

Для оцінки стану клітинної ланки імунітету проводили вивчення
кількісного вмісту популяцій та субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів методом
непрямої імунофлюоресценції з використанням панелі моноклональних
антитіл, в яку входять антитіла для виявлення поверхневих
диференційованих антигенів СD3+, СD4+, СD8+, СD19+ (” Сорбент ЛТД”,
Росія, м. Москва). Для визначення дисбалансу субпопуляцій, що регулюють
антитілогенез, застосували імунорегуляторний індекс (ІРІ), який
становить відношення величин вмісту показників СD4+ до СD8+. Стан
гуморальної ланки імунітету аналізували за визначенням концентрації
сироваткових імуноглобулінів (IgG, IgА, IgМ) методом ІФА (“Вектор БЕСТ”,
Росія, м. Новосибірськ). Додаткова характеристика гуморального ланцюга
одержана за допомогою визначення активності комплементу (за 50 %-вим
гемолізом) і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (А.И. Карпищенко и
соавт., 1999). Функціональну активність системи неспецифічного захисту
характеризували за ступенем активності киснезалежного метаболізму
фагоцитів за реакцією відновлення нітросинього тетразолія (НСТ) з
подальшим розрахунком фагоцитарного резерву (співвідношення показників
спонтанного та індукованого НСТ-тестів), а також за оцінкою стану
фагоцитозу (фагоцитарне число) (Л.Є. Лаповець, 2002). Кров для
імунологічних досліджень забирали із ліктьової вени вранці натще.

З метою діагностики імунологічної дисфункції використовували різні
співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні імунної відповіді
і дозволяють опосередковано визначати приховану інтоксикацію. Так,
застосовуючи показники периферичної крові, обчислювали 4 індекси:
лейкоцитарний індекс інтоксикації (Я.Я. Кальф-Калиф, 1950),
лейкоцитарний індекс інтоксикації за спрощеною формулою (В.К.
Островский, 1983), нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт (Л.Х. Гаркави и
соавт., 1990), загальний індекс активності запалення (Ю.И. Ткач та
співавт., 2003).

Ендокринний статус оцінювали методом ІФА за концентрацією у сироватці
крові гормонів передньої частки гіпофізу – тиреотропного гормону (ТТГ) і
пролактину, гормону надниркових залоз – кортизолу (виробник ООО
“Хема-Медика”, Росія).

Вимірювання вмісту гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) у сироватці крові
проводили на двопроменевому спектрофотометрі Specord UV VIS за методом
Asakawa et al., (1980). Вміст гідроперекисів ліпідів розраховували в
еквівалентній кількості малонового діальдегіду (МДА).
Глутатіонпероксидазну активність (ГПА) визначали спектрофотометрично при
340 нм (В.З. Ланкин и соавт., 1976). Антиокиснювальну активність (АОА)
сироватки крові визначали за її здатністю гальмувати накопичення
ТБК-активних (тіобарбітурової кислоти) продуктів перекисного окиснення
ліпідів при інкубації суспензії жовточних ліпопротеїдів (Г.И. Клебанов и
соавт., 1988).

Стан вегетативної регуляції серцевого ритму вивчали за допомогою
комплексної комп’ютерної діагностичної системи “Кардіо” (Україна) на
підставі математичного аналізу синусового серцевого ритму методом
варіаційної пульсметрії. Для вивчення статистичних параметрів ритму
серця вимірювали послідовно 400 кардіоінтервалів R-R, групували їх у
діапазоні від 0,40 до 1,30 с, виділяючи 20 діапазонів (Р.М. Баевский,
1979). Вихідний вегетативний тонус (ВВТ) оцінювали за ІН1, який був
отриманий за даними КІГ у горизонтальному положенні дитини (1-й запис).
Вегетативну реактивність (ВР) визначали за відношенням ІН2 /ІН1. ІН2 був
отриманий за даними КІГ під час кліноортостатичної проби (2-й запис)
(Н.А. Белоконь и соавт., 1987).

При виконанні дослідження використано низку клініко-статистичних
методів, зокрема, тих, які базуються на варіаційній статистиці,
імовірнісному розподілі ознак та способах оцінки вірогідності одержаних
результатів. Середні значення показників та їх похибки визначали за
формулою середнього значення відносних показників. Ступінь вірогідності
різниці між середніми значеннями визначали, застосовуючи критерій
Стьюдента. Різницю між середніми двох груп вважали вірогідною при t?2,
що відповідає високому рівню надійності результатів (понад 95,0 %) та
високому рівню вірогідності (рJ??Ue th $ & ( * „O „ ^„O * , . 0 2 4 J L | "?eUe occcaUaaaaOAEAEO¶¶??? „ dh^„ dh a$ „ dh^„ - „A^„`„A „Ae^„`„Ae B* 5нтрація Ig G ми пов’язуємо зі стимулюванням бактерицидної активності сироватки крові у захисті від інфекції. Посилення синтезу Ig А сироватки крові при стресі вважаємо компенсаторним. Встановлене зниження концентрації Ig G при ЗНАР переактивації може відображати порушення антибактеріального захисту організму і схильність до приєднання інфекції будь-якої локалізації. Щодо закономірностей характеристик неспецифічного захисту, встановлено повільне збільшення величин активності фагоцитозу у такій послідовності: ЗНАР стресу, тренування, спокійної та підвищеної активації, переактивації. Вірогідне зниження активності фагоцитозу у ДРРЗ, на відміну від ЕХД, виявлено при реакціях стресу (45,5±2,4 % і 51,7±1,8 %) і переактивації (60,2±2,3 % і 69,5±0,1 %) (р0,05).

За вмістом пролактину у сироватці крові досліджені групи були
гетерогенними. Встановлено залежність його показників від рівня
неспецифічної резистентності організму: середні показники у ЕХД були
меншими ніж у ДРРЗ (289,9±30,5 мМОд/л проти 381,3±13,9 мМОд/л)
(р0,05).

Динаміка показників мікробної контамінації патогенними і умовно
патогенними мікроорганізмами характеризувалася тенденцією до зменшення
частоти та інтенсивності висівання мікробів при всіх типах ЗНАР.
Найбільша виразність змін частоти висівання патогенної флори встановлено
при стресі. Частота висівання S. Pyogenes, S. Pneumoniae, S. aureus і
Candida при реакції тренування вірогідно не змінилася (р>0,05),
вказуючи, що система протиінфекційного захисту у даного контингенту
після терапії залишається на низькому рівні і зберігається ризик
хронізації та рецидивуючого перебігу патологічного процесу в органах і
системах. Привертає увагу зменшення частоти висівання H. Influenzae при
всіх типах ЗНАР, що демонструє захищеність дітей після світлолікування
від інвазії та виникнення локальних та генералізованих клінічних форм
цієї інфекції.

Динаміка прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу залежала від типу
ЗНАР. У дітей зі ЗНАР стресу на фоні зменшення активності процесів ПОЛ
встановлено збільшення активності фізіологічної антиокидантної системи
(у 3 рази). Це є проявом змін структурно-функціонального стану клітин, а
також протизапальної, дезінтоксикаційної та імуномодулювальної дії
світла. При ЗНАР тренування виявлено активацію процесів ліпопероксидації
та пригнічення активності антиоксидантного ферменту ГПА, що може
пояснюватися м’яким стресорним впливом PILER світла на механізми
регуляції гомеостазу. Наявність помірних процесів пероксидації на фоні
резервних витрат запасів антиоксидантного захисту обґрунтовує потребу у
даного контингенту в додатковій корекції антиоксидантними препаратами.
Параметри прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у дітей з типом ЗНАР
спокійної активації залишалися незмінними. Підвищення середніх величин
ІПАБ у 3,3 разу у дітей з типом ЗНАР підвищеної активації після терапії
демонструє зсуви балансу в бік системи антиоксидантного захисту,
свідчить про значну напруженість адаптаційних процесів у підтриманні
гомеостазу і відсутність необхідності у додатковій корекції
антиоксидантними препаратами. При переактивації встановлено зменшення
активності процесів пероксидації, підвищення АОА і тенденцію до
нормалізації показників ІПАБ.

Ураховуючи, що дані аналітичного дослідження (за окремими ознаками) не
дозволяють надати комплексну характеристику особливостей ефекту
світлолікування у дітей, після курсу оздоровчо-реабілітаційних заходів
було проведено системний аналіз показників клінічного аналізу крові
методом кореляційних структур. За даними системного аналізу встановлено,
що застосування PILER-світла у комплексі реабілітаційних заходів
викликає в організмі дитини стереотипний ефект у вигляді підсилення
інтеграції між показниками крові, гармонізації взаємодії параметрів
білої та червоної крові, переводу атипової (неповноцінної) адаптаційної
реакції у типову, зменшення елементів ентропії у функціональній системі.
При вихідному типі ЗНАР переактивації відмічено стійкий стан
ареактивності, що обґрунтовує недоцільність призначення поляризованого
світла у цього контингенту.

Катамнестичне спостереження за дітьми проводилося протягом двох років.
Оцінку ефективності запропонованих режимів пайлер-терапії проводили
шляхом порівняння з такою у дітей з низьким рівнем резистентності (41
дитина), які не одержали світлолікування у зазначеному комплексі
реабілітаційних заходів.

У результаті спостереження дітей, які одержали режими світлолікування,
видужання зареєстровано у 42,5±5,3 % осіб (у контролі – 17,1±5,9 %),
поліпшення стану – у 33,3±5,1 % (у контролі – 29,3±7,1 %), відсутність
змін стану – у 23,1±4,5 % (у контролі – у 39,0±7,6 %), погіршення – у
1,1±1,1 % (у контролі – у 14,6±5,5 %) (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020