.

Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в сільській місцевості (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 4329
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

КОЗАЧЕНКО ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

УДК 614.2 (1-22)-053.2 (477.74)

Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в сільській
місцевості

14.02.03 – соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті,

Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гойда Ніна Григорівна,

Національна медична академія післядипломної освіти
імені

П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри управління

охороною здоров’я

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник

Зореслава Антонівна, Національна медична академія

післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та
перинатології

доктор медичних наук, професор Чепелевська Людмила

Андріївна, Український інститут громадського здоров’я
МОЗ

України, завідувач відділу медико-демографічних
досліджень

Захист відбудеться “ 21 “ лютого 2007 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.613.07 в Національній медичній академії

післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул.

Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної

академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м.

Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 16 “ листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оцінка якості та ефективності медичної допомоги
матері і дитині, визначення напрямів удосконалення здійснюється за
кінцевими результатами діяльності лікувально-профілактичних закладів
системи охорони материнства та дитинства, критеріями яких є показники
здоров’я. Деякі його параметри у дітей і матерів України в умовах
зниження якості життя на етапі реформування економіки характеризуються
низьким рівнем і тенденціями погіршання: зменшується питома вага дітей в
структурі всього населення — від 21,4 % в 1990 р. до 17,2 % в 2001 р.;
рівень народжуваності в 2001 р. (7,7 ‰) зменшився на 36,4 %, порівняно з
1991 р. (12,1 ‰); відмічена тенденція зростання смертності немовлят від
мінімального рівня в 1990 р. (12,8 ‰) до максимального в 1993 р. з
подальшою зміною її тенденції до зниження (Д.Р. Шадлун, 2000; Н.Г. Гойда
і співавт., 2002; И. Гайдай, 2003). Материнська смертність,
захворюваність і смертність немовлят є інтегральними критеріями
соціально-економічного розвитку країни, рівня добробуту й культури
населення.

Комплексних наукових робіт з оцінки здоров’я дитячого населення в країні
проводилось небагато (М.В. Голубчиков, 1995; А.М. Нагорна і співавт.,
2001; В.В. Литвинчук, 2001; Р.А. Моисеенко, 2002; В.С. Руденко, 2002).
Частіше охоплювались оцінкою окремі регіони. Здоров’я дітей, насамперед
немовлят, визначалося за окремими групами критеріїв: захворюваність
(А.М. Нагорна, Т.С. Грузєва, 1999; Н.Г. Гойда, 2000; В.М. Пономаренко,
Ю.А. Хунов, 2002; О.П. Гульчій, 2004), смертність (Л.А.Чепелевська,
1995; Н.Г. Гойда і співавт., 1999, 2002; О.П. Гульчій, 2004), фізичний
розвиток (В.В. Кучерук, 1997; В.М. Шимон, 2002; В.С. Забор і співавт.,
2002; Ю.А. Маковкіна, Л.В. Квашніна, 2004).

Незадовільний рівень здоров’я нації визначає одним із пріоритетних
напрямків досліджень у галузі соціальної медицини й організації охорони
здоров’я вивчення причинно-наслідкових зв’язків між здоров’ям населення
і факторами, що впливають на його формування, розробку прогресивних
технологій і систем профілактики ризиків. Визначальними у виникненні
захворювань і випадків смерті немовлят є соціальні фактори ризику,
пов’язані зі способом життя сім’ї, умовами праці та побуту її членів
(З.А. Шкіряк-Нижник, 1997, і співавт., 1999, 2003, 2006; Н.З. Юсупова,
Р.Ф. Хакимова, 2003; С.Е. Першин, Л.К. Квартовкина, 2004; M. Kalland et
al., 2001; T. Blakely et al., 2003 та ін.). Досліджень, присвячених
виявленню комплексу факторів, що впливають на стан здоров’я дітей
першого року життя у сільській місцевості Півдня України, досі фактично
не проводилось. Є поодинокі роботи, що стосуються окремих захворювань,
епідеміології та профілактики синдрому раптової смерті у дітей (М.Л.
Аряєв, 2002; В.Н. Кукушкін, 2002; В.А. Непомняща, 2004).

Основу удосконалення системи охорони здоров’я складає реалізація
концепції пріоритету первинної медико-санітарної допомоги шляхом
запровадження принципів сімейної медицини, що підвищує науково-практичну
значущість досліджень умов життя та здоров’я сім’ї (М.О. Очередько,
1998; Н.Г. Гойда і співавт., 2002, 2004 та ін.). Реформування охорони
здоров’я на засадах удосконалення управління, впровадження економічних
важелів, принципів бюджетно-страхової та сімейної медицини, правових
відносин має корелювати з поліпшенням існуючих і пошуком нових медичних
і організаційних технологій, які суттєво покращать здоров’я нації (Б.П.
Криштопа, 1997, 2004; А.М. Нагорна, 1999; В.Ф. Москаленко, 2000, 2005,
2006; Ю.В. Вороненко, 2000–2006; В.М. Пономаренко, 2001; В.М. Лехан,
2001, 2003; В.І. Журавель, 2002 та ін.).

За результатами популяційних досліджень набула розвитку концепція
факторів ризику (В.Л. Таралло, Ю.А. Тимофєєв, 2000; З.А. Шкіряк-Нижник і
співавт., 2003; Т.С. Грузєва, 2003; A.G. Vasconcelos et al., 2001 та
ін.). На основі обмеження їх несприятливого впливу в деяких країнах
запроваджено ефективні профілактичні програми (Д.И. Кича, О.В. Гринина,
1996; А.Р. Уваренко, 2001; З.А. Шкіряк-Нижник і співавт., 2003; S.R. Lee
et al., 2001 та ін.).

Незадовільний стан здоров’я дітей першого року життя у сільський
місцевості Одеської області (рівень смертності немовлят в 1990 р. — 15,2
‰, тенденція зростання до максимуму в 1994 р. — 17,4 ‰); необхідність
виявлення його регіональних особливостей, визначення факторів, що
детермінують захворюваність і смертність немовлят, розробки уніфікованих
методичних підходів і програми дослідження несприятливого впливу цих
факторів, наукового обґрунтування цільових комплексних регіональних
програм удосконалення медико-соціальної допомоги дітним сім’ям у напрямі
управління профілактикою порушень здоров’я, запобігання випадкам
захворювань і смерті немовлят, обмеженість наукових досліджень з цих
питань зумовили актуальність теми дослідження, визначили його мету і
завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
розділом міжкафедральних тем наукових досліджень Одеського державного
медичного університету: “Комплексна розробка і впровадження в практику
охорони здоров’я перспективних форм організації первинної
медико-санітарної допомоги сільському населенню півдня України в умовах
переходу народного господарства до ринку” за номером державної
реєстрації UА01000043p (1995) та “Розробити рекомендації до організації
медичної допомоги при переході на посімейне обслуговування населення
південно-західного регіону України з профілактики і зниження
захворюваності соціально-значущої патології. (Вивчення стану здоров’я
населення південно-західного регіону України)” за номером державної
реєстрації 0198U007839 (2000), в яких автор був виконавцем самостійних
розділів.

Дисертаційне дослідження виконувалась і в межах планової
науково-дослідної роботи кафедри соціальної медицини, управління та
економіки охорони здоров’я за темою “Реорганізація та оптимізація
управління систем медичної допомоги в умовах ринкової трансформації
суспільства” за номером державної реєстрації 0100U006458 (2005).

Мета і завдання дослідження.

Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування визначення
факторів ризику, що впливають на захворюваність і смертність дітей
першого року життя, для моделювання і застосування технології
оптимізації медико-профілактичного забезпечення дітних сімей у сільській
місцевості.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

– проаналізувати вітчизняні та світові науково-інформаційні джерела, що
віддзеркалюють стан дослідження здоров’я усього населення та окремих
контингентів (немовлят у сільських сім’ях) за фізичним розвитком,
захворюваністю, смертністю й факторами ризику; діяльність системи
охорони материнства та дитинства за медико-профілактичними технологіями
і програмами;

– обґрунтувати, розробити і впровадити методику вибіркового комплексного
вивчення стану здоров’я дітей першого року життя у сільських сім’ях;

– вивчити стан і динаміку захворюваності й смертності немовлят у
сільській місцевості Одеської області за період 1990–2004 рр.;

– дослідити причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я дітей
першого року життя і факторами, що зумовлюють формування його порушень;
визначити фактори ризику захворюваності й смертності немовлят;

– розробити, науково обґрунтувати, впровадити в практику системи охорони
материнства та дитинства регіону функціонально-організаційну модель
поетапної сімейної диспансеризації з профілактики ризиків виникнення
випадків захворювань і смерті немовлят, оцінити її ефективність.

Об’єктом дослідження став стан здоров’я дітей першого року життя.

Предмет дослідження Ї формування стану здоров’я дітей першого року життя
під впливом факторів ризику захворюваності та смертності, а також
медико-профілактичних технологій системи охорони материнства й дитинства
для зменшення й запобігання їх дії.

Методи дослідження: історичний, системного підходу, епідеміологічний,
експертний, медико-соціологічний, статистико-математичний. Формування
бази даних та їх аналіз для оцінки стану здоров’я, ризиків
захворюваності й смертності немовлят, імовірності їх дії, визначення
груп сімейного ризику проводились за допомогою пакетів прикладних
комп’ютерних програм (MS Excel).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

– обґрунтована методика оцінки медико-соціальної характеристики
особливостей умов, способу життя і здоров’я дітних сімей з немовлятами;

– визначені найбільш значущі сучасні фактори ризику захворюваності та
смертності немовлят у сільській місцевості;

– науково обґрунтовані нові шляхи запобігання і зниження дії факторів
ризику захворюваності та смертності немовлят на етапах сімейної
диспансеризації;

– науково обґрунтована, апробована і впроваджена нова форма організації
профілактичної медичної допомоги сільським дітним сім’ям; а також — на
етапах реформування галузі охорони здоров’я — концепція основних
напрямків реформування системи охорони материнства та дитинства на
регіональному рівні у формі сімейної диспансеризації, ефективність якої
доведена при впровадженні окремих елементів за загальновідомими та
спеціальними показниками.

Практичне значення одержаних результатів:

для державних органів управління полягає в тому, що результати
дослідження стали підставою для реалізації керованого зниження
захворюваності й смертності немовлят у групах сімейного ризику; розробки
“Концепції організації первинної медико-санітарної допомоги сільському
населенню в Одеській області” (1993 р.) з метою реалізації заходів до
удосконалення первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню
на засадах сімейної медицини;

для закладів охорони здоров’я:

– розроблені методичні підходи, визначені показники та критерії оцінки,
алгоритм збору матеріалу та методи статистичної обробки для вивчення
причин, тобто факторів ризику захворюваності й смертності немовлят, а
також ефективності медико-профілактичної допомоги дітній сім’ї в
сільській місцевості;

– уніфіковані підходи до збору та аналізу інформації, їх методики, що
дозволило формувати сім’ї груп ризику, проводити сімейну диспансеризацію
в лікувально-профілактичних закладах системи охорони материнства та
дитинства диференційовано за групами ризику, прогнозувати випадки
захворювань і смерті немовлят і запобігати їм;

– результати дослідження стали основою для визначення пріоритетних
заходів реформування системи охорони материнства та дитинства, розробки
функціонально-організаційної моделі сімейної диспансеризації, апробації
та впровадження окремих її елементів;

для вищих медичних навчальних закладів: результати дослідження стали
основою для доповнення методичних рекомендацій кафедри соціальної
медицини та медичного менеджменту Одеського державного медичного
університету до лекції з актуальних проблем охорони материнства та
дитинства і до практичного заняття з методики вивчення смертності
немовлят.

Одержані в роботі результати покладено в основу розробленої якісно нової
моделі організації сімейної диспансеризації на етапах надання медичної
допомоги дітним сім’ям у сільській місцевості. Впровадження здійснено на
державному рівні із викладенням теоретичних і методичних питань
дослідження:

– в узгоджених із МОЗ України 09.12.2003 р. методичних рекомендаціях:
“Медико-соціальне дослідження сім’ї, яка має дитину першого року життя”
(К.: МОЗ України, УЦНМІПЛР, 2004. ? 27 с.);

? в ухваленому РПК “Соціальна гігієна та організація охорони здоров’я”
20 травня 2000 р. інформаційному листі: “Організаційні принципи сімейної
диспансеризації в сільській місцевості” (К.: МОЗУ, УЦНМІПЛР, 2000. ? 3
с.).

Втілення розробок у практику на регіональному рівні підтверджується 4
актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто вибрана тема та
визначені завдання дослідження, розроблені план і програма дослідження.
Організовано проведення медико-соціального дослідження за планом і
програмою на усіх етапах. Проведений аналітичний огляд іноземної і
вітчизняної літератури. Частину первинного статистичного матеріалу
методом викопіювання (3 тис. од.) автором зібрано самостійно.

Автором особисто опрацьовані результати роботи. Проведений статистичний
ретроспективний аналіз стану здоров’я дітей першого року життя в
сільських сім’ях. Науково обґрунтована взаємозумовленість здоров’я дітей
і способу життя сім’ї. За даними покрокового дискримінантного аналізу
розроблено систему прогнозування ступенів ризику серед сільських сімей з
немовлятами, проведено її апробацію.

Дисертант самостійно розробив і впровадив у практику системи охорони
материнства та дитинства Одеської області функціонально-організаційну
модель сімейної диспансеризації на етапах надання медичної допомоги
сільським сім’ям з немовлятами, підходи до формування сімей груп ризику
для диференціювання лікувально-оздоровчих заходів комплексу сімейної
диспансеризації, перевірив ефективність дії елементів запропонованої
моделі.

Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи та результати
досліджень оприлюднені на 15 з’їздах, конференціях та семінарах,
зокрема:

– на міжнародному рівні: на Міжнародному семінарі з проблем страхової і
сімейної медицини (Одеса, 1992), Міжнародній науково-практичній
конференції “Наукові дослідження Ї теорія та експеримент’2006” (Полтава,
2006);

– на форумах колишнього СРСР: на Всесоюзній конференції творчості молоді
з соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (Ленінград, 1990);

– на Всеукраїнських форумах: на II з’їзді соціальних гігієністів та
організаторів охорони здоров’я (Київ, 1990), Ювілейному VIII з’їзді
Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005),
Всеукраїнській навчально-науковій конференції “Інтеграція української
медичної освіти з європейським та американським освітнім простором”
(Тернопіль, 2006);

– на регіональному рівні: на науково-практичній конференції: “Питання
профілактики” (Одеса, 1995); обласних, міжрайонних і міських семінарах,
днях педіатрів; засіданнях кафедри соціальної медицини і медичного
менеджменту (1990–2007 рр.), вченої ради педіатричного й медичного
факультетів (1991–2006 рр.), університетських проблемних комісій (1991,
2006 і 2007) Одеського державного медичного університету; апробаційної
ради Д.26.613.07 (2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 33 роботи, з них 7 статей
(5 самостійні) у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України і
7 Ї у збірниках наукових праць, матеріалах з’їздів і конференцій; 15 тез
доповідей, 2 брошури, методичні рекомендації, інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 281 сторінці
комп’ютерного друку; складається зі вступу, 5 розділів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
додатків; проілюстрована 30 таблицями, 15 рисунками. Список літератури
містить 263 використаних джерела (189 вітчизняних авторів і з країн СНД,
74 Ї іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об’єкти, обсяги і методи дисертаційного дослідження. Для
досягнення мети Ї наукове обґрунтування визначення факторів ризику (ФР),
що впливають на захворюваність і смертність дітей першого року життя,
для моделювання і застосування технології оптимізації
медико-профілактичного забезпечення дітних сімей в сільській місцевості
Ї розроблено спеціальну програму (рис. 1) з використанням системного
підходу, з урахуванням сучасних принципів проведення комплексних
клініко-епідеміологічних, когортних досліджень, яка забезпечила
можливість отримання достатньої за обсягом достовірної інформації для
поетапного вирішення усіх поставлених у роботі завдань.

Зона спостереження Ї 11 досліджуваних базових районів Одеської області
репрезентативних за чисельністю дітей першого року життя. Серед них 4
основні (соціально-економічно неблагополучні райони з високим рівнем
захворюваності і смертності немовлят (ЗН і СН), порівняно з середніми по
області); 4 порівнювальні (соціально-економічно благополучні з низьким
рівнем даних показників); 3 експериментальні для перевірки ефективності
функціонування елементів запропонованої моделі сімейної диспансеризації
(СД).

Об’єктом дослідження став стан здоров’я дітей першого року життя.
Поставлені завдання, аналітичні вимоги до обсягу інформації (8–10 % від
генеральної статистичної сукупності) зумовили використання поетапної
багатоступеневої вибірки. Дослідженням було охоплено різні територіальні
й статеві групи дитячого населення віком до 1 року в сільській
місцевості Одеської області.

У відповідних групах репрезентативних районів з 11 базових
багатоступеневим спрямованим відбором формувалися когорти немовлят із
сільських сімей, об’єднаних часом народження дитини для вивчення ЗН
(1991–1992, 1997–1998 рр.) та оцінки ефективності запропонованої моделі
за умов її інтенсивного впровадження (2003 р.). Для вивчення СН
досліджувались усі випадки смерті дітей до року за певний період
(1990–1994, 1995–1999 рр.). За методом реальних поколінь (когортного
дослідження) формувались основні та парно-сполученим методом в обсязі,
який відповідає основним, Ї порівнювальні групи. За принципом
багатоступеневого відбору на кожному наступному етапі програма
поширювалась, поглиблювалась, а обсяг вибірки скорочувався.

Виходячи з мети, предметами, що вивчались в межах об’єкта, стали процеси
формування стану здоров’я дітей на першому році життя під впливом ФР ЗН
і СН, у тому числі медико-профілактичних технологій закладів системи
охорони материнства та дитинства (СОМД), у напрямку зменшення й
запобігання їх впливу. Загальний період спостережень становив 15 років
(1990–2004 рр.).

Дисертаційні дослідження мали багатоплановий характер і виконувалися в
п’ять залежних один від одного етапів (див. рис. 1). Для забезпечення
розробки концептуальних основ системи дослідження; обґрунтування мети й
завдань, об’єктів, предметів та одиниць, методів та обсягів дослідження;
формування програм збору, обробки й аналізу на першому етапі були
проаналізовані 263 джерела літератури: 189 вітчизняних авторів і з
країн СНД, 74 іноземних.

На другому етапі нашого дослідження отримала обґрунтування, розроблена і
впроваджена методика медико-соціального дослідження сімей з дітьми
першого року життя. Запропонована методика забезпечує дослідження
способу життя, здоров’я, факторів, що його визначають, у тому числі
медичного забезпечення сільських дітних сімей, і є основою формування
програми охорони

здоров’я дітей на місцевому територіальному рівні. Це зумовлює її
значущість для сімейної медицини в країні.

Третій етап був присвячений вивченню стану і динаміки ЗН і СН у
сільській місцевості Одеської області протягом 1990 – 2004 рр. Одержані
дані свідчили про погіршання ряду показників їх здоров’я: зростання ЗН;
рівні СН вищі за середніх по країні, тенденція до її зростання із
максимумом в 1994 р.

Тому на четвертому етапі на основі епідеміологічного прогностичного
методу, варіаційної та імовірнісної статистики нами були досліджені
причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я немовлят і ФР, що
зумовлюють формування його негативного рівня.

Вивчення впливу різноманітних чинників як ФР ЗН і СН дозволило науково
обґрунтувати, розробити функціонально-організаційну модель СД,
спрямовану на профілактику ризиків виникнення випадків захворювань і
смерті немовлят, впровадити в практику СОМД регіону елементи даної
моделі й оцінити ефективність їх функціонування, що було змістом п’ятого
етапу.

Результати дослідження. Отримані нами основні теоретичні й практичні
результати досліджень визначені встановленими закономірностями й
особливостями формування ЗН і СН під дією ФР різного етіопатогенезу. Як
показав проведений на третьому етапі досліджень аналіз, демографічна
ситуація в Одеській області за 1990–2000 рр. погіршилася: народжуваність
знизилась, а смертність зросла. І якщо в 1990 р. природний приріст
населення області ще становив (+0,2) ‰ і сільських районів Ї (+0,8) ‰,
то в 2000 р. Ї (–7,2) і (–7,6) ‰ відповідно, а це вже виражена
депопуляція.

Нами встановлено, що темпи зростання рівня загальної ЗН в області склали
254,47 % (з 746,6 в 1991 р. до 1899,9 випадків на 1000 немовлят в 2000
р.), а в сільських районах Ї 231,10 % (з 774,7‰ до 1790,3‰). Найбільш
поширеними серед захворювань були хвороби органів дихання, рівень яких у
ті ж роки становив 497,0 і 948,0 ‰, а в сільських районах області Ї
500,2 і 911,3 ‰.

За період 1990–2000 рр. СН в області зросла з 13,3 до 13,83 ‰, або на
3,98 %, а в сільських районах знизилася з 15,2 до 13,58 ‰, або на 10,66
%, але рівень її залишився високим, порівняно із пересічним по Україні
(11,90 ‰). У структурі причин СН перше рангове місце на початку 90-х
років ХХ ст. посідали природжені вади розвитку, а з середини 90-х Ї
окремі стани, що виникають у перинатальному періоді.

За весь період дослідження в усіх сільських районах Одеської області
встановлена різноспрямована тенденція до зростання ЗН і зниження СН, що
відповідно становило за показниками швидкості Ї 115,22 і (–31,91) %;
темпу Ї 215,22 і (–68,09) %. Показано, що у структурі ЗН перше рангове
місце посідають хвороби органів дихання. Перші два рангових місця у
структурі причин СН формують зумовлені некерованими факторами окремі
стани, що виникають у перинатальному періоді, із поступовим зростанням
їх часток (31,30% Ї 1995 р.; 33,21% Ї 2000 р. і 38,84% Ї 2004 р.) і
природжені вади розвитку із певними коливаннями показників (23,20; 28,88
і 26,03 % у ті ж роки).

І етап: Аналіз світових науково-інформаційних джерел, що
віддзеркалюють стан дослідження здоров’я всього населення та окремих
контингентів (дітей першого року життя в сільських сім’ях) за
захворюваностю, смертностю, фізичним розвитком, факторами ризику
захворюваності й смертності немовлят; організації діяльності СОМД за
прогресивними медико-профілактичними технологіями і програмами.

(Всього 263 джерела: 189 вітчизняних авторів і з країн СНД, 74 Ї
іноземних).

ІІ етап: Обгрунтування, розробка і впровадження методики вибіркового
комплексного вивчення стану здоров’я дітей першого року життя в
сільських сім’ях

Обгрунтування необхідності розробки методики вибіркового комплексного
вивчення стану здоров’я немовлят в сільських сім’ях

Аналіз науково-інформацій-них джерел; статистичної звітності МОЗУ,
Інформа-ційно-аналітичного відділу (ІАВ) Обласної клінічної лікарні
(ОКЛ): фф. 12, 17, 19, 20, 21, 31, 47, 50, 54 за 1980 – 2004 рр.
Розробка методики вибіркового комплексного вивчення стану здоров’я
немовлят в сільських сім’ях

На основі аналізу наукових методичних джерел, статистичної звітності
МОЗУ, ІАВ ОКЛ (фф. 12, 17, 19, 20, 21, 31, 47, 50, 54); облікової
медичної документації (фф. 003, 096, 097, 106, 106-2, 111, 112, 113) за
1980–2004 рр. Апробація методики вибіркового комплексного вивчення стану
здоров’я немовлят в сільських сім’ях

Проводилась в кожному з трьох періодів досліджень (1990–1994, 1995–1999,
2000–2004 рр.) в ЛПЗ базових районів Одеської області відповідно плану і
програмі збору, розробки та аналізу за всіма спеціально розробленими
формами (по 100 од.), таблицями, показниками.

Методи за етапами дослідження (І – V):

історичний, системного під-ходу, епідеміологічний, експертний,
медико-соціологі-чний, статистико-математи-чний Зони спостереження
сільські райони Одеської області:

основні: Красноокнянський, Саратський, Тарутинський,

Ширяєвський

порівнювальні: Арцизький, Комінтернівський, Котовський,

Миколаївський

експериментальні: Ізмаїльський, Кілійський, Татарбунарсь-

кий

ІІІ етап : Вивчення стану і динаміки захворюваності й смертності
немовлят в сільській місцевості Одеської області протягом 1990–2004 рр.

Вивчення рівня, структури і динаміки захворюваності немовлят

Статистична звітність МОЗУ, Обласного управління статистики (ОУС), ІАВ
ОКЛ за 1990–2004 рр.; фф. 12, 21, 31, 54.

За 1991–1993 рр.: за обліковою медичною документацією (фф. 097, 112)
заповнені Карти ФР ЗН і СН перинатального, пізнього неонатального
періодів (1424 і 1945 од.), диспансеризації (1565 од.), експертної
оцінки (1749 од.); журнальні форми на дітей, що дожили до року (8 од. на
985 дітей) і до 6-ти років (8 од. на 1502 дітей).

За 1997–1999 рр. облікові фф. 097 і 112 (по 938 од.); журнальні форми на
дітей, що дожили до року (24 од.: по 8 од. на 938 дітей). Вивчення
рівня, структури і динаміки смертності немовлят

Статзвітність МОЗУ, ОУС, ІАВ ОКЛ за 1990–2004 рр.; фф. 21, 54.

За 1990–1994 рр.: за облікововими фф. 106 і 106-2, 003, 096, 097, 111,
112, 113 заповнені Карти ФР ЗН і СН перинатального і пізнього
неонатального періодів (398 і 299 од.), експертної оцінки (80 од.);
журнальні форми на випадки смерті немовлят (8 од. на 260 дітей). Анкети
лікарів (140 од.)

За 1995–1999 рр.: облікова медична документація фф. 106 (151 од.) і
106-2 (40 од.); 096, 097 і 111 (по 191 од.); 112 і 113 (по 151 од.);
журнальні форми на випадки смерті немовлят (16 од.: по 8 од. на 191
дитину). Комплексна

оцінка здоров’я немовлят

Статзвітність МОЗУ, ОУС, ІАВ ОКЛ за 1990–2004 рр.; ф. 12, 21, 31, 54.

За 1991–1993 рр.: Карти ФР ЗН і СН перинатального і пізнього
неонатального періодів (1424 і 1945 од.), диспансеризації (1565 од.);

Запитники 1 і 2 (182 і 219 од.); журнальні форми на дітей, що дожили до
року (8 од. на 985 дітей).

ІV етап: Дослідження причинно-наслідкових зв’язків між станом здоров’я
дітей першого року життя і факторами, що зумовлюють формування його
негативного рівня; визначення факторів ризику захворюваності й
смертності немовлят

Вивчення особливостей формування здоров’я немовлят під впливом
різноманітних факторів, визначення ФР ЗН і СН на основі методу
дисперсійного аналізу

За 1991–1993 рр. ФР ЗН: за даними облікової медичної документації (фф.
096, 097, 111, 112, 113) заповнені Карти ФР ЗН і СН перинатального (1424
од.) і пізнього неонатального періоду (1945 од.), диспансеризації в один
рік (1565 од.), експертної оцінки (1749 од.); журнальні форми на дітей,
що дожили до року (8 од. на 985 дітей). Запитники №1(182 од.) і №2 (219
од.). За 1997 – 1999 рр. ФР ЗН: на 938 дітей, що дожили до року,
облікова медична документація (фф. 096, 097, 111, 112, 113) і журнальні
форми (24 од.: по 8 од. на 938 дітей).

За 1990–1994 рр. ФР СН: за обліковою медичною документацією (фф. 096,
097, 111, 112, 113, 106, 106-2) заповнені Карти ФР ЗН і СН
перинатального (398 од.) і пізнього неонатального періоду (299 од.),
експертної оцінки (80 од.); журнальні форми на випадки смерті немовлят
(8 од. на 260 дітей). За 1995–1999 рр. ФР СН: облікові фф. 096 , 097 і
111 (по 191 од.); 112, 113 і 106 (по 151 од.), 106-2 (40 од.); журнальні
форми на випадки смерті немовлят (16 од.: по 8 од. на 191 дитину)
Оцінка груп ризику сільських сімей з приводу випадків захворювань і
смерті немовлят на основі методу прогностичної оцінки імовірності
переліку факторів бути ФР СН

За 1995–1999 рр. облікові фф. 096, 097, 111 (по 191 од.), 112, 113, 106
(по 151 од.), 106-2 (40 од.); журнальні форми на випадки смерті немовлят
(16 од.: по од. на 191 дитину)

V етап: Розробка, наукове обгрунтування і впровадження в практику СОМД
функціонально-організаційної моделі поетапної сімейної диспансеризації,
спрямованої на профілактику ризиків виникнення випадків захворювань і
смерті немовлят, оцінка ефективності функціонування запоропонованої
моделі

Обгрунтування особливостей ПМСД сільським сім’ям з ненемовлятами

Статистична звітність ІАВ ОКЛ фф. 17, 47 за 1990–1999 рр.; облікова
документація: ф. 112 за 1991–1993 рр. на 1945 немовлят і 1997–1999 рр.
на 938; фф. 106 і 106-2 (398 од.) за 1990–1994 рр. і (191 од.) за
1995–1999 рр. Анкети лікарів (140 од.). Оцінка необхідності впровадження
в роботу СОМД нових системних організаційних медико-профілактичних
технологій

Статзвітність ІАВ ОКЛ фф. 12, 17, 31, 47, 54 за 1990–1999 рр. Анкети
лікарів (140 од.) Впровадження в роботу СОМД системи сімейної
диспансеризації

Впровадження проводилось у 1995–2004 рр. в діяльність ЛПЗ СОМД базових
сільських районів дослідження Одеської області; максимально у 2003 –
2004 рр. в основних і порівнювальних районах – Красноокнянський,
Саратський і Комінтерновський, Миколаївський та експериментальних –
Ізмаїльський, Кілійський, Татарбунарський (журнальні форми на 913 і 1076
дітей 2003 року народження, які досягли року).

Оцінка ефективності запропонованої моделі та її адекватності стратегії
реформування ОЗ

Щорічники і статистична звітність ІАВ ОКЛ фф. 31, 54; ОУС ф. С-8.
Динаміка частоти і структури основних показників здоров’я дітей до року
за 1995–2004 рр. і 2000–2004 рр. Дані журнальної форми “Відомості по
сім’ях постійних мешканців базових районів впровадження моделі сімейної
диспансеризації, які мають дітей 2003 року народження” за 2003–2004 рр.
на 1989 дітей.

Реалізація моделі сімейної диспансеризації: в практику і
теорію СОМД

Підготовка проекту регіональної Концепції організації ПМСД на заса-дах
сімейної медицини

Пропозиції до створення системи центрів сімейної медицини (ЦСМ)

Акти впровадження (3) моделі сімейної диспансеризації ЛПЗ Ізмаїльського,
Кілійського, Татарбунарського районів Одеської області; (1) в навчальний
процес ОДМУ: лекції з проблем СОМД і практичні заняття з вивчення
смертності немовлят 2 брошури; 7 статей у виданнях ВАК, 7 – у збірках
з’їздів і конференцій; 15 тез доповідей,

методичні рекомендації, інформаційний лист

Рис. 1 Програма, об’єкти, обсяги і методи дисертаційного дослідження.

У подальшому за матеріалами спеціальних досліджень були вивчені
причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я дітей до року і
факторами, що зумовлюють формування його негативного рівня; встановлені
ФР ЗН і СН, проведена прогностична кількісна (у балах) оцінка їх впливу
для диференціювання сімей за групами ризику виникнення випадків
захворювань і смерті немовлят.

На основі факторіального аналізу ЗН і СН у сучасних умовах в сільській
місцевості Одеської області найбільш інформативні й значущі фактори були
об’єднані нами у чотири групи: сімейні; детерміновані матір’ю, дитиною
та діяльністю лікувально-профілактичних закладів.

Отримала наукове обґрунтування медико-соціальна характеристика та
комплексна оцінка здоров’я сім’ї з немовлям з урахуванням його
зумовленості регіональними особливостями способу життя, рівня
соціально-економічного розвитку адміністративної території тощо. За
систематизацією ФР, що впливають на ЗН і СН, складені поширені
медико-соціальні портрети сільських сімей, в яких діти досягли одного
року і з випадками смерті немовлят.

Показано, що у сільських сім’ях з немовлятами, які доживають до
однорічного віку, в Одеській області простежуються характерні для
сучасної України процеси. Зростає кількість полінуклеарних; одно- й
багатодітних (? 3 дітей) сімей. Погіршились умови життя із максимумом у
2-му п’ятирічному періоді дослідження (1995–1999 рр.): знизився прибуток
на одного члена родини майже у 86 % сімей (нижче прожиткового мінімуму
близько 32 % й задовільного Ї близько 54 %); підвищилася частка сімей з
незадовільними житловими умовами при площі на одного члена родини ? 9 м2
і пічним опаленням. Але за 2000–2004 рр. ці прояви зменшились.

Порівняно з даними першого п’ятирічного періоду дослідження у
наступному (1990–1994 рр.) у наступному, другому, ми спостерігали низку
змін у параметрах медико-соціальної характеристики сімей із випадками
смерті немовлят. Так, підвищилася частка полінуклеарних сімей Ї 42,41 %;
зменшився відсоток багатодітних сімей (? 3 дітей) Ї 17,28 %. Ця динаміка
відбиває загальні тенденції в країнах СНД, у тому числі негативний вплив
кризових явищ перехідного періоду економіки. Проявами їх є погіршання
умов життя сімей: збільшення частки малозабезпечених сімей до 70 %,
серед яких з прибутком на одногоо члена родини нижче прожиткового
мінімуму було 23,56 %, на рівні його Ї 44,50 %; а 41,88 % складали сім’ї
з житловою площею на дного члена родини ? 9 м2.

На основі дисперсійного аналізу в групі немовлят, які досягли року
життя, за перший і другий періоди спостереження (1991–1993; 1997–1999
рр.) виявлено 36 і 40 значимих ФР ЗН (сімейних Ї 11 і 13; материнських Ї
16 і 12; дитячих Ї 4 і 8; медичних Ї5 і 7) Ї відповідно 75 і 108 з
урахуванням градації. У групі немовлят, що не прожили одного року, за
перший і другий періоди спостереження (1990–1994; 1995–1999 рр.)
виявлено 26 і 36 значущих ФР СН (4 і 11 Ї сімейні ; 9 і 5 Ї материнські;
9 і 14 Ї дитячі; по 4 Ї медичні), відповідно 46 і 78 з урахуванням
градації. Першоранговим і стійким у часі серед сімейних ФР ЗН і СН
виявився вплив умов життя (житлових, матеріальних, харчування),
демографічних характеристик (нуклеарність, багатодітність); серед
материнських Ї освіти, стану соматичного та репродуктивного здоров’я,
вживання алкоголю; стану здоров’я дитини (оцінка за шкалою Апгар, групи
здоров’я, фізичний розвиток, захворюваність), терміну прикладання до
грудей; раннього штучного і змішаного вигодовування серед факторів,
детермінованих дитиною; якості лікувально-профілактичних заходів жіночої
консультації, якості педіатричної допомоги дитині відділенням патології
новонароджених у ранньому неонатальному, дитячою консультацією у
пізньому неонатальному, дитячою консультацією і стаціонаром у
постнеонатальному періодах як медичних факторів.

Послідовним секвенціальним аналізом встановлено, що головну роль у
впливі на СН у сільській місцевості Одеської області відіграють 192 ФР
(сімейні Ї 49, материнські Ї 35, детерміновані дитиною Ї 92,
медико-організаційні Ї 16). Серед сімейних ФР показники багатодітності і
чисельності родини (? 8), прожитковий мінімум, прогнозні коефіцієнти
яких становлять у балах відповідно (+7), (+6) і (+3); серед
детермінованих матір’ю Ї порядковий номер пологів ?5 Ї (+4);
детермінованих дитиною Ї деякі інфекційні та паразитарні хвороби як
основні захворювання Ї (+5) та хвороби крові й кровотворних органів Ї (+
6), а ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин Ї (+5) як
супровідні захворювання; серед медико-організаційних: кратність
лікарських патронажів новонародженого і дитини від 1 до 12 міс менше
норми Ї по (+2). Отримані нами дані ризикометрії співпадають з даними
вітчизняних та іноземних фахівців, але вони глибше відбивають
взаємозв’язки ФР СН із характеристиками сім’ї, здоров’я матері і дитини,
діяльності СОМД.

*

u

???????§

?????

*

,

?

o

u

?????????

??????°F

O

??

o

J

O

O

O

?-??????????

L

N

R

R

?-?????????????????????За аналізом результатів, отриманих методами
імовірнісної статистики (кореляційно-дисперсійний, секвенціальний)
проведена систематизація ФР ЗН і СН у сільській місцевості Одеської
області; визначені закономірності впливу на рівень, структуру і динаміку
ЗН, СН; розроблені прогностичні таблиці імовірності розвитку випадків
захворювань і смерті немовлят у сільських сім’ях і визначені критерії
формування сімей груп ризику; визначений подальший напрямок запобігання
й зниження дії ФР. Ці дані були покладені в основу обґрунтування системи
забезпечення профілактики випадків захворювань і смерті немовлят шляхом
впровадження запропонованої моделі СД.

Нами виділялися неблагополучні сім’ї з ризиком виникнення випадків
захворювань і смерті немовлят. З урахуванням групи сімейних ФР у базових
районах впровадження пропонованої моделі лише 1,06 % з усіх 1989
досліджуваних сімей не мали ризику; 12,47 % з них були із зниженим і
45,80 % із підвищеним ризиком; а з підвищеним і середнім Ї сумарно 86,47
%. Відповідні групи сімей при урахуванні чотирьох визначених груп ФР
(сімейних, материнських, дитячих, медико-організаційних) становили 4,27,
11,61, 60,99 і 84,12 %. Отже, частка неблагополучних сімей зростає в
сучасних умовах. Проте наша методика дозволяє диференціювати цей ризик
більш повно, сприяє удосконаленню лікувально-оздоровчих комплексів СД і
зосередженню уваги на сім’ях із підвищеним і середнім ризиком.

Серед обґрунтованих нами на основі даних про групи ФР ЗН і СН шляхів
запобігання випадкам захворювань і смерті немовлят у сільській
місцевості вагоме місце посідає удосконалення діяльності чинної СОМД.
Підставою для впровадження в практику СОМД сільських районів Одеської
області розробленої функціонально-організаційної моделі якісно нової
оптимізованої медико-профілактичної системи СД (рис. 2) стала
невідповідність медичної допомоги сільським сім’ям з немовлятами
сучасному етапу розвитку ОЗ.

Центральною фігурою моделі є сімейний лікар, якісно новими елементами Ї
сімейні центри (первинний, міжрайонний, регіональний і національний), а
також створення нової системної технології поетапної СД (рис. 3), яка
дозволяє функціонально поєднати елементи чинної системи ОЗ і передбачає
можливість введення якісно нових елементів ОЗ, пов’язаних із засадами
сімейної медицини, для впливу на дітні сім’ї у напрямку запобігання
випадкам захворювань і смерті немовлят та зниження їх кількості на
основі обліку та своєчасної корекції негативного впливу ФР.

Впровадження функціонально-організаційної структурної моделі системи СД
у сільській місцевості спрямовано на інтеграцію медичних й немедичних
заходів усіх секторів суспільства для покращання профілактики випадків
захворювань і смерті немовлят. На чотирьох етапах надання медичної
допомоги дітним сім’ям передбачені відповідні за рівнями сімейні центри
із секторами для реалізації комплексу заходів у п’яти напрямках:
медичному, психологічному, правовому, соціальному і
методико-організаційному (рис. 4). Чим вище рівень сімейного центру, тим
більше превалюють організаційно-методичні функції.

Були визначені напрямки, критерії оцінки ефективності функціонування
моделі СД. Дістала оцінку ефективності роботи служб СОМД сільських
районів Одеської області, яка проводилась у два етапи. На першому Ї за
загальноприйнятими інтегрованими показниками здоров’я немовлят було
встановлено, що з 1995 по 2004 рр. робота служб СОМД поліпшилася: на
34,08 % знизилася СН при темпі зниження (–65,92) %. За 2000–2004 рр.
зниження СН по всіх сільських районах відбулось при темпі (–76,22) % на
23,78 % із позитивним зрушенням рівнів СН в усіх 11 базових районах
дослідження при темпі та швидкості зменшення (–82,48) і (–17,52) %, та у
решті 15 районів Ї (–70,88) і (–29,12) % відповідно. В експериментальних
районах у 2003 р. виявлено максимальний темп зменшення СН порівняно з
2002 р.; темп і швидкість зменшення становили відповідно (–72,77) і
(–27,23) % при зменшенні рівнів СН з 13,33 до 9,70 ‰ в ІЗМ районі,
(–59,28) і (–40,72) % при її зниженні з 12,18 до 7,22 ‰ у КІЛ та
(–49,17) і (–50,83) % при рівнях 13,79 і 6,78 ‰ у ТАТ.

Міжсекторальний простір дії системи сімейної диспансеризації

Рис. 2. Запропонована функціонально-організаційна модель системи

сімейної диспансеризації в сільській місцевості

Рис. 3. Схема етапів системної організаційної технології сімейної
диспансеризації в дітних сім’ях

Рис. 4. Організаційно-структурна схема сімейного центру здоров’я

При подальшому спостереженні до 2006 р. за тенденцією СН як
інтегрованого показника, що характеризує не тільки рівень здоров’я дітей
першого року життя, але й рівень розвитку країни, порівняно з 2000 р.
встановлені максимальні темпи її зниження в 11 районах дослідження
(–76,77) % при швидкості (–23,23) %, в решті 15 районах області Ї
(–61,30) і (–38,70) %, а в усіх сільських районах Ї (–72,61) і (–27,39)
% відповідно. При цьому темпи зниження в основній групі базових районів
дорівнювали (–91,34) %, в експериментальній (–72,63) % при швидкості
(–8,66) і (–27,37) % відповідно. У порівнювальній групі відбулося
незначне коливання при рівнях СН 10,06 і 10,07 ‰.

На другому етапі ефективність функціонування елементів моделі
оцінювалася на основі розрахунку спеціального показника Ї коефіцієнта
ефективності сімейної диспансеризації (КЕСД), який у період інтенсивного
впровадження (2003 р.) становив 1,50 Ї серед всіх досліджуваних сімей
базових районів; 1,06 Ї у районах основної й порівнювальної груп і 1,97
Ї в експериментальних.

Отже, з метою виправлення несприятливої ситуації в галузі СОМД, що
склалася у 90-ті роки в Україні, нами в Одеській області запропонована
науково обґрунтована оптимізація системи організації медичної допомоги
дітям, жінкам репродуктивного віку, розроблена модель СД, елементи якої
впроваджені в практику ОЗ.

Ефективність впровадження нових системних організаційних технологій у
діяльність педіатричної та акушерсько-гінекологічної служб, сімейної
медицини в період ринкової трансформації суспільства підтверджується
зниженням показників СН, її позитивною динамікою в базових районах
впровадження, а також рівнем КЕСД. При подальшому розвитку засад
сімейної медицини значущість запропонованої функціонально-організаційної
моделі оптимізованої медико-профілактичної системи СД, яка може
використовуватися закладами СОМД країни, буде зростати.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлені
закономірності та особливості формування здоров’я немовлят у сільській
місцевості Одеської області за показниками захворюваності та смертності
залежно від факторів ризику різної етіології, визначені найбільш вагомі
з них, що стало підставою для розробки і наукового обгрунтування
функціонально-організаційної моделі якісно нової медико-профілактичної
системи сімейної диспансеризації на чолі з сімейним лікарем,
впровадження її елементів довело медичну ефективність.

1. Встановлена різноспрямована тенденція зростання захворюваності та
зниження смертності немовлят у сільських районах за показниками
швидкості й темпу відповідно Ї 115,22 і (–31,91) % і 215,22 і (–68,09)
%. Показано, що перші рангові місця у структурі захворюваності немовлят
посідають хвороби органів дихання, а в структурі причин їх смертності —
окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, зі зростанням їх
питомої ваги (31,30 % Ї 1995 р.; 33,21 % Ї 2000 р. і 38,84 % Ї 2004 р.),
а також природжені вади розвитку з коливаннями (23,20; 28,88 і 26,03 %)
у ті ж роки.

2. Доведений вплив на формування здоров’я немовлят 4 груп факторів
ризику: сімейних, детермінованих матір’ю, дитиною та діяльністю
лікувально-профілактичних закладів. Першоранговим і стійким у часі серед
сімейних факторів захворюваності та смертності немовлят є житлові й
матеріальні умови життя, харчування; нуклеарність і багатодітність
сімей; серед материнських Ї освіта, стан соматичного та репродуктивного
здоров’я, вживання алкоголю; детермінованих дитиною — її здоров’я,
терміни прикладання до грудей, раннє штучне і змішане вигодовування;
медичних факторів — якість лікувально-профілактичних заходів жіночої
консультації; якість педіатричної допомоги дитині відділенням патології
новонароджених, дитячою консультацією і стаціонаром у ранньому та
пізньому неонатальному і постнеонатальному періодах.

3. Встановлено, що провідну роль у впливі на смертність немовлят у
сільській місцевості відіграють 192 фактори ризику, виявлені з допомогою
послідовного аналізу, в тому числі серед 49 сімейних Ї показники
багатодітності та чисельності родини (? 8), прожитковий мінімум,
прогностичні коефіцієнти яких становлять у балах відповідно (+7), (+6) і
(+3); серед 35 детермінованих матір’ю Ї порядковий номер пологів ? 5 Ї
(+4) бали; а серед 92 детермінованих дитиною Ї окремі інфекційні та
паразитарні хвороби Ї (+5), хвороби крові й кровотворних органів Ї (+6),
а як супровідні захворювання — ендокринні хвороби, розлади харчування та
обміну речовин Ї (+5) балів; серед 16 медико-організаційних — кратність
лікарських патронажів до новонародженого і до дитини від 1 до 12 міс
менше норми Ї по (+2) бали.

4. Запропонована, обґрунтована, розроблена й впроваджена методика
комплексного медико-соціального дослідження сільських сімей з дітьми,
основною метою якої є виявлення факторів ризику захворюваності та
смертності немовлят; виділення сімей груп ризику на основі створених
оціночно-прогностичних таблиць для індивідуального прогнозування
ймовірності виникнення у них випадків захворювань і смерті немовлят;
розробка комплексних профілактичних програм, диференційованих за групами
сімейного ризику.

5. Запропонований за результатами дослідження науково-обгрунтований
підхід до прогнозування ризику виникнення випадків захворювань і смерті
немовлят, що базується на підсумовуванні прогностичних коефіцієнтів,
зведених у прогностичні таблиці, та їх оцінки за пропонованою шкалою,
забезпечив можливість формування груп ризику сімей, виокремлення з них
груп високого, середнього й низького ризику, встановлення за ними
постійного динамічного спостереження. Доведено, що в сільській
місцевості групу високого ризику за сімейними факторами складають 45,80
% сімей, а за всіма чотирма групами факторів ризику (сімейними,
детермінованими матір’ю, дитиною й діяльністю ЛПЗ) — 60,99 % сімей, що
характерно для сільської місцевості України.

6. Науково обґрунтована, розроблена й апробована
функціонально-організаційна структурна модель якісно нової оптимізованої
медико-профілактичної системи сімейної диспансеризації в сільській
місцевості. Показано, що центральною фігурою в ній став сімейний лікар,
якісно новими елементами Ї сімейні центри (первинний, міжрайонний,
регіональний і національний), а невід’ємною складовою Ї нова технологія
поетапної сімейної диспансеризації, що грунтується на принципах
системності й функціональної єдності, яка дозволяє, зберігаючи чинну
систему охорони здоров’я, функціонально поєднати її елементи між собою з
метою впливу на дітні сім’ї для недопущення і зниження кількості
випадків захворювань і смерті немовлят.

7. Впровадження елементів запропонованої функціонально-організаційної
моделі системи сімейної диспансеризації в сільській місцевості дозволило
забезпечити реалізацію заходів на 4 етапах надання медичної допомоги
дітним сім’ям у медичному, психологічному, правовому, соціальному і
методично-організаційному аспектах. Подальше інтегрування медичних і
немедичних заходів усіх секторів суспільства, спрямованих на покращання
профілактики випадків захворювань і смерті немовлят у сільських сім’ях,
пов’язується з уведенням в дію сімейних центрів.

8. Ефективність запропонованої моделі доведена за період 2000–2004 рр.
позитивним зрушенням рівнів смертності немовлят у всіх 11 базових
районах дослідження при темпі зниження (–82,48) % і швидкості (–17,52)
%, у решті 15 районах Ї (–70,88) і (–29,12) % відповідно; темпами її
зниження при подальшому спостереженні до 2006 р. порівняно з 2000 р. в
11 районах дослідження (–76,77) % при швидкості (–23,23) % та в
експериментальній групі Ї (–72,63) і (–27,37) %; в решті 15 Ї (–61,30) і
(–38,70) %, у всіх сільських районах Ї (–72,61) і (–27,39) % відповідно;
а також рівнем використаного коефіцієнту ефективності сімейної
диспансеризації більшим за одиницю (1,50 Ї серед всіх досліджуваних
сімей у районах впровадження; 1,06 Ї у районах основної та
порівнювальної груп і 1,97 Ї в експериментальних).

9. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропоновану модель для
впровадження в інших регіонах України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дають підставу рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров’я України:

1.1. На основі наукового обґрунтування факторів ризику захворюваності й
смертності немовлят, організаційних принципів, технології сімейної
диспансеризації в закладах СОМД розробити концепцію єдиної системи
профілактики випадків їх захворювань і смерті на сімейному,
регіональному, національному рівнях, ввести її модель в дію галузевим
наказом.

1.2. Звернути увагу на підвищення ефективності роботи профільних
медичних закладів зі зниження впливу факторів ризику захворюваності й
смертності немовлят при використанні сімейної диспансеризації
диференційовано за групами сімейного ризику. Для зменшення агресивної
дії цих факторів і запобігання їй використати матеріали даного
дослідження.

1.3. Рекомендується застосовувати в лікувально-профілактичних закладах
на всіх етапах надання медичної допомоги сільським дітним сім’ям
технології сімейної диспансеризації в умовах створення і функціонування
центрів сімейної медицини для вирішення проблем здоров’я немовлят.

2. Проблемній комісії МОЗ та АМН України “Соціальна медицина”:

2.1. Сприяти плануванню і виконанню галузевих, регіональних наукових
досліджень, зокрема дисертаційних робіт, з проблеми охорони здоров’я
немовлят в сільських сім’ях у напрямку виявлення факторів ризику для їх
здоров’я, ризикометрії, оцінки ефективності профілактичних заходів.

3. Вищим медичним навчальним закладам:

3.1. Доповнити програми навчання студентів з курсу “Соціальна медицина
та організація охорони здоров’я”, “Педіатрія”, “Акушерство і
гінекологія”, лікарів-інтернів з курсу “Сімейна медицина” питаннями щодо
особливостей формування здоров’я немовлят у сільських сім’ях під дією
комплексу факторів, ризикоментрії, організаційних принципів системи
поетапної сімейної диспансеризації та оцінки ефективності її
функціонування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових виданнях, що регламентовані ВАК України:

1. Тинтюк Д.В., Козаченко О.В. Думка лікарів щодо удосконалення
первинної медико-санітарної допомоги дітям віком до року у сільській
місцевості півдня України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –
1994. – № 2. – С. 8–10. Дисертантом проведено збір і аналіз
статистичного матеріалу, узагальнення результатів, сформульовані
висновки, написана стаття.

2. Козаченко О.В. Актуальні проблеми вигодування немовлят в південному
регіоні України // Довкілля та здоров’я. – 2000. – № 3. – С. 35–36.

3. Козаченко О.В. Смертність немовлят у сільській місцевості Одеської
області // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – № 6. – С.
8–11.

4. Колоденко В.О., Козаченко О.В. Напрямки удосконалення первинної
медико-санітарної допомоги // Одес. мед. журнал. – 2000. – № 6. – С.
87–89. Дисертантом проведений аналіз літератури, збір та аналіз
статистичного матеріалу, узагальнені результати, сформульовані висновки,
написана стаття.

5. Козаченко О.В. Захворюваність немовлят в сільський місцевості
південного регіону України // Лікар. справа – Врач. дело. – 2001. – № 1.
– С. 123–128.

6. Козаченко О.В. Проблеми комплексної оцінки здоров’я дитячого
населення південного регіону України // Одес. мед. журнал. – 2001. – №
1. – С. 81–84.

7. Козаченко О.В. Сучасні погляди на фактори, що визначають стан
здоров’я немовлят, і на розвиток профілактичних технологій у системі
охорони материнства та дитинства // Укр. мед. часопис. – 2005. – Т.
ХІ/ХІІ, № 6 (50). – С. 47–56.

В інших наукових виданнях за темою дисертації:

8. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории
Одесской области / Редакторы: И.В. Носырев, Д.В. Тинтюк. Авторы: А.М.
Анисимов, С.А. Батечко, В.В. Кенц, О.В. Козаченко, А.Д. Корвецкий, Е.П.,
Крамских, И.В. Носырев, В.П. Гунько, В.М. Робул, А.И. Сидячекно, Д.В.
Тинтюк, А.В. Чепижко. – Одесса, 1991. – 176 с. Дисертантом здійснена
постановка завдань дослідження; проведено збір, аналіз статистичного
матеріалу й підготовку до картографування; обговорення результатів.

9. Захарченко Е.М., Козаченко О.В., Ратовский И.И. Семейные факторы
здоровья. – Одесса, 1993. – 57 с. Дисертантом проведений аналіз
літературних джерел, визначені метологічні підходи, написана брошура.

10. Состояние и перспективы организации первичной медико-санитарной
помощи сельскому населению Одесской области / Д.В. Тинтюк, Г.И.
Подолинный, Е.М. Захарченко, О.В. Козаченко, А.Д. Корвецкий, С.А.
Батечко // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины:
Респ. сб. – Вып. 24. – К., 1993. – С. 93–96. Дисертантом визначені
завдання дослідження, проведений аналіз літератури, обговорені
результати, написані висновки.

11. Козаченко О.В. Рекомендації до організації медичної допомоги
сільській сім’ї з дітьми при переході на посімейне обслуговування
населення // Формування та реалізація регіональної політики в галузі
охорони здоров’я: Матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участі (24–25
квітня 2002 р.). – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – С. 251–261.

12. Козаченко О.В. Напрямки реалізації регіональної політики в системі
охорони материнства та дитинства // Регіональна політика в галузі
охорони здоров’я: шляхи формування та реалізації: Матер. наук.-практ.
конф. за міжнар. участі (24–25 квітня 2003 р.). – О.: ОРІДУ УАДУ, 2003.
– С. 223–234.

13. Козаченко О.В., Корвецький О.Д. Проблеми теорії та практики сімейної
медицини в НДР кафедри СМУЕОЗ ОДМУ: (1990-2003) // Сучасний стан та
перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони
здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до
80-тирічного ювілею кафедри соціальної медицини, управління та економіки
охорони здоров’я): Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (18–19 вересня 2003
р.). – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. – С. 116–129. Дисертантом
визначені мета й завдання дослідження, проведено аналіз літературних
джерел, формулювання висновків, написання статті, підготовка до друку.

14. Козаченко О.В. Здоров’я жінки-матері, як фактор, що детермінує
здоров’я дитини // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної
медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування
системи охорони здоров’я (до 80-тирічного ювілею кафедри соціальної
медицини, управління та економіки охорони здоров’я): Матер. міжнар.
наук.-практ. конф. (18–19 вересня 2003 р.). – Одеса: Одес. держ. мед.
ун-т, 2003. – С. 142–147.

15. Козаченко О.В. Епідеміологічний метод в медико-соціальном
дослідженні здоров’я немовлят із сільських сімей Одеської області //
Інтеграція української медичної освіти з європейським і американським
освітнім простором: Матер. Всеукр. навч.-наук. конф. (15–16 травня 2006
р.). – Тернопіль, 2006. – С. 266–270.

16. Козаченко О.В. Оцінка ефективності функціонування моделі поетапної
сімейної диспансеризації // Наукові дослідження – теорія та
експеримент’2006: Матер. другої міжнар. наук.-практ. конф. (15–17 травня
2006 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. – С. 31–35.

17. Развитие первичной медико-санитарной помощи населению в новых
условиях хозяйствования / Д.В. Тинтюк, А.Д. Корвецкий, А.Н. Намятый,
О.В. Козаченко // Матер. 2-го съезда соц. гигиенистов и организаторов
здравоохранения Украины. – Киев, 1990. – Ч. 2. – С. 137–138. Дисертантом
проведений аналіз літературних джерел, написані висновки.

18. Захарченко Е.М., Козаченко О.В. Семейные факторы здоровья детей //
Здоровый образ жизни: Тез. науч.-практ. конф. (25 ноября 1991 г.). –
Одесса, 1991. – С. 44–44. Дисертантом визначені завдання дослідження,
проведені аналіз й обговорення результатів.

19. Тинтюк Д.В., Захарченко Е.М., Козаченко О.В. О семейных факторах
здоровья // Здоровый образ жизни: Тез. науч.-практ. конф. (25 ноября
1991 г.). – Одесса, 1991. – С. 130–130. Дисертантом визначені завдання
дослідження, проведено аналіз літератури і статистичних даних,
обговорення результатів.

20. Тинтюк Д.В., Козаченко О.В. Младенческая смертность как
интегрированный показатель здоровья // Здоровый образ жизни: Тез.
науч.-практ. конф. (25 ноября 1991 г.). – Одесса, 1991. – С. 130–131.
Дисертантом здійснено аналіз літературних джерел і статистичного
матеріалу, визначено методологічні підходи, узагальнено результати,
написано тези.

21. Тинтюк Д.В., Козаченко О.В. Мнение врачей о перспективных формах
организации медико-санитарной помощи // Актуальные проблемы медицины
транспорта: Тез. док. Укр. межведомственной науч.-практ. конф. (22–24
сентября 1993 г.). – Одесса, 1993. – Ч. 2. – С. 364–364. Дисертантом
визначені мета й завдання дослідження, проведені збір й аналіз
статистичних даних, обговорення результатів, написання тез.

22. О месте и роли семейного врача в системе оказания медицинской помощи
работникам транспорта / Д.В. Тинтюк, А.Н. Намятый, Г.И. Подолинный, А.Д.
Корвецкий, О.В. Козаченко // Актуальные проблемы медицины транспорта:
Тез. док. Укр. межведомственной науч.-практ. конф. (22–24 сентября 1993
г.). – Одесса, 1993 – Ч. 2. – С. 365–365. Дисертантом визначені завдання
та обговорені результати дослідження.

23. Роль семейного врача в совершенствовании ПМСП сельскому населению /
Д.В. Тинтюк, Г.И. Подолинный, А.Д. Корвецкий, О.В. Козаченко //
Современные аспекты фармакотерапии заболеваний внутренних органов: Тез.
док. науч.-прак. конф. (февраль 1993 г.).– Одесса, 1993. – С. 65–66.
Дисертантом здійснені постановка завдань дослідження, обговорення
результатів, підготовка матеріалів до друку.

24. Соціологічне дослідження як найважливіший напрям у вивченні стану
здоров’я дітей / Д.В. Тинтюк, О.В. Козаченко, О.Д. Корвецький, С.А.
Батечко // Соціологічний вимір вищої освіти України: Метод. зб. програм,
тематичних планів, тез лекцій. – К., 1993. – С. 119–120. Дисертантом
визначені мета й завдання дослідження, проведено аналіз літератури, збір
і аналіз статистичних даних, обговорення результатів, формулювання
висновків, написання тез.

25. Профилактика – основной резерв сохранения здоровья детей / Е.М.
Захарченко, О.В. Козаченко, В.Е. Лосева, И.И. Ратовский // Вопросы
профилактики: Матер. науч.-практ. конф. – Одесса, 1995. – С. 17–19.
Дисертантом визначені мета й завдання дослідження, проведено аналіз
літератури, збір і аналіз статданих, обговорення результатів,
формулювання висновків, написання тез.

26. Козаченко О.В. Наукове обгрунтування управління профілактикою
порушень здоров’я дітей до року у сільських сім’ях півдня України: Тези
доп. 6-го конгр. СФУЛТ (9–14 вересня 1996 р.). – Одеса, 1996. – С. 9–9.

27. Козаченко О.В. Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в
сільській місцевості південного регіону України: Матер. 7-го конгр.
СФУЛТ (16–20 серпня 1998 р.). – Ужгород, 1998. – С. 120–120.

28. Козаченко О.В. Медико-соціальна характеристика сільської дітної
сім’ї та перспективи сімейної медицини на півдні України / Актуальні
питання сімейної медицини: Тези доп. 3-ї Укр. наук.-практ. конф. з
питань сімейної медицини з міжнар. участю (19–20 жовтня 2000 р.). –
Одеса, 2000. – С. 24–26.

29. Козаченко О.В. Напрямки удосконалення профілактичної допомоги сім’ям
з немовлятами: історичний аспект // Ювілейний VIII з’їзд ВУЛТ.
Присвячений 15-річчю організації (1990 – 2005 рр.) (21–22 квітня 2005
р.). – К., 2005. – С. 466–467.

30. Козаченко О.В. Сімейна диспансеризація в закладах системи охорони
материнства і дитинства сільського району // Ювілейний VIII з’їзд ВУЛТ
(21–22 квітня 2005 р.). – К., 2005. – С. 555–555.

31. Козаченко О.В. Валеологічний підхід як напрямок удосконалення
профілактичної допомоги сільським сім’ям з немовлятами // Сучасні
досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології:
Матер. ХІ міжнар. наук.-практ. конф. (9–10 червня 2005 р.). – Одеса,
2005. – С. 120–122.

32. Журавель В.І., Козаченко О.В. Медико-соціальне дослідження сім’ї,
яка має дитину першого року життя: Методичні рекомендації. – К.: МОЗ
України, УЦНМІПЛР. – 2004. – 27 с. Дисертантом визначені методологічні
підходи, розроблена методика медико-соціального дослідження сім’ї з
дитиною першого року життя, проведені збір і аналіз статистичних даних;
апробація методики, написання методичних рекомендацій, підготовка до
друку.

33. Козаченко О.В. Організаційні принципи сімейної диспансеризації в
сільській місцевості: Інформ. лист. – К.: МОЗ України, УЦНМІПЛР. – 2000.
– 3 с.

АНОТАЦІЯ

Козаченко О.В. Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в
сільській місцевості. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.03 — соціальна медицина. — Національна медична
академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ,
2007.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми формування здоров’я немовлят в
сільських сім’ях під впливом різноманітних факторів. Розроблена і
впроваджена методика медико-соціального дослідження сільської сім’ї з
дитиною першого року життя, спрямована на виявлення та оцінку факторів
ризику виникнення захворювань і смерті немовлят; на визначення сімей за
групами ризику.

Встановлені найбільш важливі фактори ризику захворюваності й смертності
немовлят, згруповані як сімейні, детерміновані матір’ю та дитиною,
медико-організаційні; сім’ї розподілені за групами високого, середнього,
низького ризику. Науково обґрунтована системна
функціонально-організаційна модель сімейної диспансеризації в сільській
місцевості. Розроблена технологія поетапної сімейної диспансеризації для
запобігання виникненню випадків захворювань і смерті немовлят на основі
обліку і своєчасної корекції негативного впливу факторів ризику. Її
ефективність на етапах запропонованої оптимізованої системи надання
медичної допомоги дітним сім’ям сільської місцевості підтверджена
результатами впровадження окремих елементів розробленої моделі.

Ключові слова: фактори ризику, захворюваність немовлят, смертність
немовлят, сім’ї групи ризику, системна функціонально-організаційна
модель сімейної диспансеризації, сімейна диспансеризація.

АННОТАЦИЯ

Козаченко О.В. Факторы риска заболеваемости и смертности детей до года в
сельской местности. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.03 — социальная медицина. — Национальная медицинская
академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению проблемы формирования здоровья детей
первого года жизни в сельских семьях под влиянием разнообразных
факторов. В соответствии с программно-целевыми и эпидемиологическими
подходами определена схема разработки задач исследования из 5 этапов.
Каждый этап исследований выполнялся методами, больше присущими для
решения конкретных заданий данного этапа, среди которых — исторический,
системный, эпидемиологический, экспертный, медико-социологический и
статистико-математический.

Впервые в сельских районах Одесской области Украины осуществлено
многоэтапное комплексное медико-социальное исследование образа жизни
сельских семей с детьми первого года жизни, их здоровья, определяющих
его факторов и выделены наиболее важные факторы риска заболеваемости и
смертности детей на первом году жизни, сгруппированные в 4 группы:
семейные, детерминированные матерью и ребенком, медико-организационные;
семьи распределены по группам высокого, среднего, низкого риска и его
отсутствия.

Впервые на протяжении 15-летнего периода в условиях экономической
трансформации общества проведен анализ состояния здоровья детей первого
года жизни в сельской местности, установлены разнонаправленные тенденции
увеличения младенческой заболеваемости и снижения младенческой
смертности: по показателям скорости Ї 115,22 и (–31,91) %; темпа Ї
215,22 и (–68,09) % соответственно.

На материалах многолетнего изучения воздействия факторов, определяющих
здоровье сельской детной семьи и ее членов, в частности ребенка с
рождения до года жизни, на этапах здравоохранения сельского населения
научно обоснована, разработана и внедрена методика медико-социального
исследования сельской семьи с ребенком первого года жизни, направленная
на выявление и количественную оценку факторов риска, влияющих на
возникновение и последующее развитие заболеваний, случаев смерти детей
на первом году жизни по составленным оценочно-прогностическим таблицам;
на выделение по разработанной шкале семей групп риска для создания
дифференцированных профилактических программ с использованием новых
организационных форм и технологий работы учреждений и служб системы
охраны материнства и детства по предупреждению возникновения заболеваний
и смерти детей в сельских семьях на основе учета и своевременной
коррекции неблагоприятного воздействия факторов риска на здоровье; на
моделирование и внедрение оптимизации системы организации
медико-профилактического обеспечения детных семей.

Последовательным секвенциальным анализом установлено, что основную роль
во влиянии на младенческую смертность в сельской местностиі Одесской
области играют 192 фактора риска (семейные Ї 49, материнские Ї 35,
детерминированные ребенком Ї 92, медико-организационные Ї 16). Среди
семейных факторов риска показатели многодетности и большого численного
состава семьи (? 8), доход на одного члена семьи ниже прожиточного
минимума, прогностические коэффициенты которых составляют в баллах
соответственно (+7), (+6) і (+3); среди детерминированных матерью Ї
порядковый номер родов ? 5 Ї (+4) балла; детерминированных ребенком Ї
некоторые инфекционные и паразитарные болезни как основные заболевания Ї
(+5), болезни крови и кроветворных органов Ї (+6), а эндокринные
болезни, расстройства питания и обмена веществ Ї (+5) баллов как
сопутствующие заболевания; среди медико-организационных: кратность
врачебных патронажей к новорожденному и к ребенку от 1 до 12 мес меньше
нормы Ї по (+2) балла.

Разработана технология поэтапной семейной диспансеризации в виде
непрерывного мониторинга за здоровьем членов детной сельской семьи и
управления профилактикой его нарушений с приоритетным выделением
женщины-матери и ребенка первого года жизни. Эффективность технологии
семейной диспансеризации на этапах предложенной оптимизированной системы
оказания медико-профилактической помощи детным семьям в сельской
местности подтвердили результаты внедрения элементов разработанной
модели, которая предусматривает комплексные интегрированные совместные
действия учреждений и служб системы охраны материнства и детства и
других отраслей системы здравоохранения. Так, улучшился основной
интегративный показатель здоровья детей первого года жизни —
младенческая смертность, отмечена его позитивная динамика — снижение в
группе базовых районов исследования за период 1995–2004 гг. и 2000–2004
гг., в том числе єкспериментальной, в условиях интенсивного внедрения.
Уровень использованного коэффициента эффективности семейной
диспансеризации больше единицы (1,50 Ї среди всех обследуемых семей в
районах внедрения; 1,06 Ї в основной и группе сравнения; 1,97 Ї в
экспериментальной группе) свидетельствует об эффективной работе
элементов предложенной модели в системе здравоохранения.

Ключевые слова: факторы риска, младенческая заболеваемость, младенческая
смертность, семьи группы риска, системная функционально-организационная
модель семейной диспансеризации, семейная диспансеризация.

ANNOTATION

Kozachenko O.V. The risk-factors of the infant incidence and death rate
in the rural area. — Manuscript.

The thesis for a Candidate of medical sciences in speciality 14.02.03 —
social medicine. — National Medical Academy of the Postgradute Education
named after P.L. Shupik of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv,
2007.

The thesis is devoted to the study of the infant’s health forming
problem in rural families under various factors influence. Elaborated
and applied method of medico-social examination of a rural family having
an infant, directed on revealing and estimating risk-factors of origin
of diseases and death of infants; on determination of families to the
risk-groups.

The most significant risk factors of infant incidence and death rate are
established, grouped as family, determined by a mother and child,
medico-organizational ones; families are distributed after the groups of
high, middle, low risk. The system functional-organisational model of
the family prophylactic medical examination in the rural area is
grounded from the scientific point of view. The technology of
stage-by-stage family prophylactic medical examination is elaborated
with the purpose of prevention of infant incidence and death rate taking
into account negative influence of risk factors and its timely
correction. The efficacy of the model on the stages of the suggested
optimized system of rendering aid to the rural families with infant is
approved by introduction of certain of the elaborated model.

Key words: risk factors, infant incidence, infant death rate, families
of the risk group, system functional organisational model of the family
prophylactic medical examination, family prophylactic medical
examination.

PAGE 1

НСЦ

ЛПЗ ІV етапу надання медичної допомоги

Міжнародні інституції

з питань охорони сім’ї, материнства і дитинства

Сільські сім’ї з немовлята ми:

– групи високого ризику

– групи середнього ризику

– групи низького ризику

– групи

без ризику

Третинна медична допомога

РСЦ

ЛПЗ ІІІ етапу надання медичної допомоги

Державні інституції

з питань охорони сім’ї, материнства і дитинства

Третинна медична допомога

МСЦ

Громадські інституції

з питань охорони сім’ї, материнства і дитинства

ЛПЗ ІІ етапу надання медичної допомоги

Вторинна

медична допомога

ПСЦЦ

Національні програми

з охорони здоров’я населення

ЛПЗ І етапу надання медичної допомоги

Первинна медико-санітарна допомога

на засадах сімейної медицини

із центральними фігурами:

– сімейного педіатра

– сімейного терапевта

– сімейного лікаря

Національні програми

з охорони сім’ї, материнства і дитинства, репродуктивного здоров’я

Зміст етапів

Етапи

Формування

груп сімейної диспансеризації за групами сімейного ризику

1. Відбірковий

Лікування і профілактика дітей і членів сімей груп ризику протягом 1–7
років (термін визначається за потребою):

– досягнення ефекту;

– закріплення ефекту

2. Власне реабілітація:

– активна;

– що підтримує

Аналіз сімейної диспансеризації.

Пересування за ступенями груп ризику; зняття з диспансерного обліку.

3. Аналітичний

Організаційно-методичний сектор:

– організаційно-методична функція,

спрямована на всі служби;

– інформаційно-аналітична функція;

– комп’ютеризація робочих місць, у

тому числі сімейних лікарів;

– об’єднання їх комп’ютерною

мережею із координаційними

сімейними центрами усіх рівнів;

– єдиний пакет моніторингових і

профілактичних програм з

урахуванням факторіальної

залежності формування здоров’я

Медичннй сектор:

лікувально-

профілактична база

Психологічний сектор:

соціолого-

психологічна база

Правовий сектор:

нормативно-

правова база

Соціальний сектор:

соціально-

економічна база

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020