.

Андрологічна реабілітація хворих порушеннями репродукти-вної функції в умовах впливу несприятливих факторів на-вколишнього середовища (клініко-експери

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
109 3276
Скачать документ

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

Чистяков Руслан Борисович

УДК 612.617-084:614.87

Андрологічна реабілітація хворих порушеннями репродуктивної функції в
умовах впливу несприятливих факторів навколишнього середовища
(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.06 — урологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Костєв Федір Іванович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою
урології

та нефрології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Імшинецька Людмила Павлівна,

Інститут урології АМН України, головний науковий співробітник відділу
сексології

та андрології

доктор медичних наук, професор

Лучицький Євген Васильович,

Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України,

завідувач відділу андрології

Провідна установа: Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України,

кафедра госпітальної хірургії та урології

Захист відбудеться 24.05. 2006 р., о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН
України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту урології АМН
України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а

Автореферат розісланий 19.04.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Л. М. Старцева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ, у світі нараховується від 60 до 80
млн безплідних пар, що становить 10–15 % від загальної кількості (WHO,
1999).

Безплідність подружньої пари є серйозною проблемою, що має не тільки
медичний, але і соціальний характер. В останнє десятиліття різко
знизилася народжуваність і підвищилася смертність, внаслідок чого
зменшилося народонаселення України, тобто країна переживає демографічну
кризу (Возіанов О. Ф., Горпинченко І. І., 2000; Горпинченко І. І.,
Гурженко Ю. М., 2004; Сайдакова Н. О. та співавт., 2004). Відзначається
прогресуюче зниження якісних показників еякуляту в молодих чоловіків
порівняно з чоловіками більш старшого віку (Лісовий В. М. та співавт.,
2002). За даними різних дослідників, за останні 30–50 років кількість
сперматозоїдів у еякуляті зменшилася на 50 %, а їх концентрація
знижується на 2,6 % щороку (Limet I., 1995).

На чоловічу безплідність як поліетіологічне захворювання, указують
Люлько

О. В., Люлько О. О., Стусь В. П., 1992; Лучицький Є. В., 2000;
Імшинецька Л. П., 2004. В його розвитку істотну роль відводять таким
факторам, як нервово-психічні, інфекційно-токсичні, уродженим й
генетичним причинам, екзогенним і звичним інтоксикаціям, іонізуючому
випромінюванню, порушенням функції ендокринних залоз і внутрішніх
органів, впливу температур, судинним порушенням, травмам статевих
органів та їх автоімунним ураженням.

Інфертильність для чоловіка є також серйозною психологічною проблемою,
що порушує його соціальну адаптацію (Горпинченко І. І., Ромащенко О. В.,
Нуриманов К. Р., 2004).

Поліетіологічність чоловічої безплідності, а також недостатність
інформації про репродуктивну функцію чоловіків є причиною низької
ефективності лікування даної патології, де ефективність консервативної
терапії чоловічої безплідності становить близько 40 % (Возіанов О. Ф.,
Горпинченко І. І., 1996). З урахуванням загальносвітових тенденцій до
погіршення показників спермограми в популяції, можна припустити, що
однією з його причин є погіршення екологічного стану. Вивчення
патогенезу впливу екологічних й техногенних факторів на чоловічу
репродуктивну систему і патогенетичне обгрунтування методів лікування
розладів репродуктивної функції та їх профілактики визначають
актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана
дисертаційна робота виконана у відповідності з планом наукових
досліджень Одеського державного медичного університету і є фрагментом
комплексної наукової теми кафедри урології і нефрології “Вплив сучасних
техногенних і екологічних факторів на розвиток, клінічний перебіг і
реабілітацію захворювань органів сечової та репродуктивної системи
людини і шляхи їх корекції” (№ державної реєстрації 0101U007764).

Дисертант є співвиконавцем зазначеного наукового дослідження. Брав
безпосередню участь в плануванні робіт, зборі та обробці первинної
документації, аналізі та узагальненні отриманих даних, розробці
реалізуючих складових мети, написанні окремих розділів, формулюванні
висновків, наукових положень, практичних рекомендацій.

Мета дослідження — підвищення ефективності реабілітації хворих з
порушеннями репродуктивної функції і профілактики безплідності в
чоловіків шляхом патогенетично спрямованої корекції порушень,
обумовлених впливом несприятливих факторів навколишнього середовища.

Завдання дослідження:

1. Вивчити структуру порушень репродуктивної функції у чоловіків в
умовах проживання в Одеському регіоні.

2. Уточнити окремі ланки патогенезу порушень функції репродуктивних
органів з урахуванням впливу несприятливих факторів навколишнього
середовища.

3. Вивчити ефективність антиоксидантної терапії в профілактиці й
комплексному лікуванні порушень репродуктивної функції.

4. Розробити клініко-організаційну модель реабілітації чоловіків з
порушеннями репродуктивної функції.

Об’єкт дослідження: 262 чоловіки з порушеннями репродуктивної функції та
121 експериментальна тварина — статевозрілі щури-самці лінії Вістар.

Предмет дослідження: з’ясування окремих ланок патогенезу порушень
функції репродуктивних органів, структура порушень репродуктивної
функції у чоловіків, антиоксидантна терапія та її патогенетичне
обгрунтування.

Методи дослідження: бібліосемантичний метод використаний для відтворення
стану проблеми і можливих шляхів ії розв’язання в тісному контексті
існуючих реалій; епідеміологічний метод використаний для організації
дослідження, створення плану спостереження, основ вибірок; статистичний
— для визначення обсягу спостережень, достовірності результатів;
клініко-лабораторні та інструментальні — при обстеженні відповідних
категорій хворих; системний та порівняльний аналіз — при оцінці
отриманих даних, формулюванні висновків, наукових положень та практичних
рекомендацій.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексне дослідження з
вивченням впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на
функцію репродуктивної системи у чоловіків. Щодо основних найбільш
розповсюджених факторів встановлено механізми патогенетичної дії, які
обумовлені порушеннями антиоксидантного захисту під впливом підвищення
рівня вільнорадикальних процесів, ушкодженням гематотестикулярного
бар’єру та пригніченням сперматогенезу. Встановлено спільні
закономірності механізмів порушення сперматогенезу та проявів
неплідності у чоловіків у разі дії різних агресивних природних і
техногенних чинників. Доведено роль інгібування ферментних систем в
основі метаболічної дезорганізації репродуктивної функції під впливом
несприятливих екологічних і техногенних факторів. Їх індукція під
впливом антиоксидантів реалізує свою дію підвищенням чутливості тканини
яєчка до впливу гонадотропінів, збільшенням андрогенної насиченості
організму.

Обгрунтовано доцільність застосування в комплексному лікуванні хворих з
порушеннями репродуктивної функції антиоксидантної терапії як
патогенетично спрямованої через з’ясування окремих ланок патогенезу в
дії несприятливих факторів, визначення структури порушень з боку функції
репродуктивних органів та позитивної відновлювальної дії антиоксидантів
на сперматогенний епітелій.

В умовах експерименту встановлено причинно-наслідковий зв’язок
іонізуючого випромінювання і порушення функції репродуктивних органів,
доведено ефективність антиоксидантів у профілактиці виявлених порушень.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
запропоновані оптимальні та доступні у практичній охороні здоров’я
методи оцінки негативного впливу несприятливих факторів навколишнього
середовища на стан репродуктивних органів у чоловіків шляхом вивчення
дії “оксидативного стресу” на запліднюючу здатність сперми, що
виражається інтенсивністю вільнорадикальних процесів та пригніченням
антиоксидантного захисту організму. Уточнена роль антиоксидантів у
комплексному лікуванні чоловічої безплідності, відпрацьовані адекватні
дози антиоксидантів у раціональній патогенетичній терапії.

Розроблено клініко-організаційну модель реабілітації чоловіків з
порушеннями репродуктивної функції. Створена експериментальна модель
порушеного сперматогенезу і ураження репродуктивних органів може служити
базовою для скринінгу ефективності лікарських комплексів з метою
збереження або відновлення рівноваги на мікро- і макроорганізменому
рівнях із навколишнім середовищем.

Особистий внесок здобувача. Ідея дослідження належить науковому
керівникові. Мета і завдання дослідження, а також аналіз результатів і
обгрунтування висновків сформульовані і наведені дисертантом разом із
науковим керівником. Автором самостійно проаналізована наукова
література з досліджуваної проблеми, проведений патентно-інформаційний
пошук, статистична обробка матеріалу, написані всі розділи роботи.
Автором самостійно проведено обстеження і лікування всіх пацієнтів, а
також експериментальна частина роботи.

Апробація. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на
науково-практичній конференції сексологів і андрологів (Київ, вересень
2002 р.), Першому з’їзді андрологів і сексологів України (Київ, вересень
2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених
(Одеса, 14-16 жовтня 2004 р.), засіданні Асоціації Одеського обласного
товариства урологів (Одеса, жовтень 2005 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 14 наукових працях, із
яких 5 у журнальних статтях у виданнях, що входять до переліку ВАК
України, 7 у тезах науково-практичних конференцій, одному деклараційному
патенті та методичних рекомендаціях МОЗ України.

Структура й обсяг дисертації

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, методів і об’єкта
дослідження і трьох розділів, де викладено аналіз і обговорення власних
матеріалів дослідження, з яких один розділ є експериментальним.

Дисертація містить висновки і список використаної літератури, де 138
джерел представлені публікаціями вітчизняних авторів, а 88 — зарубіжних.

Матеріали дисертації надруковані на 141 сторінці, ілюстровані 22
таблицями і 51 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Клінічні дослідження 262 субфертильних
чоловіків та 30 чоловіків без порушення репродуктивної функції проводили
в Одеському державному медичному університеті на клінічній базі НДІ
нових медичних технологій та проблемних захворювань, а також на базі
відділення репродукції людини міської клінічної лікарні № 10 м. Одеси.
Із обстежених субфертильних чоловіків у 151 пацієнта діагностовано
поєднану форму безплідності. З пацієнтів із поєднаною безплідністю для
подальшого дослідження були відібрані 120 пацієнтів, середній вік яких
коливався від 21 до 44 років, в середньому — (31,5±5,6), які були
розподілені на три клінічні групи по 40 осіб: до першої групи ввійшли
хворі, які отримували у складі комплексної терапії (-токоферолу ацетат
дозою 600 мг/добу; до другої групи — які отримували комплексну терапію з
включенням (-токоферолу ацетату дозою 100 мг/добу; до третьої групи
ввійшли хворі, які отримували комплексну терапію без включення
антиоксидантів. Середній вік пацієнтів першої групи становив
(32,56±4,02) року, другої групи — (30,65±5,14) року, третьої —
(31,84±4,73) року. Середня тривалість безплідності в шлюбі становила
(5,3±2,1) року при коливаннях від 1,5 до 8 років.

Контрольну групу склали 30 соматично здорових фертильних чоловіків, які
до обстеження проживали в умовно чистих екологічних зонах. Вік пацієнтів
коливався від 18 до 38 років, у середньому — (21,57±4,68) року. Всі
пацієнти пройшли повний обсяг клінічних досліджень. За умовами
клінічного обстеження, у всіх чоловіків були виключені фактори, що
впливають на сперматогенез. Аналіз отриманих даних спермограм у
контрольній групі порівняно з опублікованими матеріалами ВООЗ практично
не виявив розбіжності як в оцінці сперматозоїдів, так і сім’яної рідини.
Тому на ці показники ми орієнтувалися при проведенні даного дослідження
і з цими дослідженнями порівнювали дані клінічних груп.

Методи дослідження чоловічої безплідності. При збиранні анамнезу
відмічали тривалість безплідності, а також виділяли причину, яка,
можливо, вплинула на фертильність. Особливу увагу приділяли таким
факторам чоловічої безплідності, як перенесені запальні захворювання
органів репродуктивної системи, вроджені аномалії розвитку сечостатевих
органів і хірургічні втручання на них, системні захворювання й деякі
види терапевтичного лікування, що впливають на сперматогенез, травму
органів мошонки, професійні шкідливості й звичні інтоксикації.

Сексуальну й еякуляторну функції оцінювали за середньою частотою
копулятивних зносин, де частота два–три рази на тиждень вважалася
нормальною. Еякуляція характеризувалася як адекватна, якщо вона
відбувалася інтравагінально. Анеякуляція, еякуляція до інтромісії,
екстравагінальна еякуляція вважалися неадекватними.

При загальному фізикальному обстеженні оцінювалися зріст, маса тіла,
артеріальний тиск, особливості статури, тип розподілу волосяного
покриву, наявність або відсутність гінекомастії.

Урогенітальне обстеження складалося з огляду та пальпаторного
дослідження органів мошонки із зазначенням положення, консистенції і
розмірів яєчок, придатка і сім’явиносних проток. Нормальні розміри яєчка
визначалися за допомогою орхідометра Прадера.

Для виявлення стану придаткових статевих залоз виконували ректальне
пальцьове дослідження передміхурової залози і сім’яних пухирців.

Загальноклінічні й біохімічні дослідження крові та сечі проводилися
типовими методами. Визначення білірубіну — за методом Йєндрашека —
Клегорна, тимолова проба — за методом Хуерго — Поппера, трансаміназ — за
методом Райтмана — Френкеля, фібриноген визначався ваговим методом.

Оцінку функціонального стану статевих залоз і висновок про плідність
чоловіків проводили за дослідженням сперми. Аналіз еякуляту виконували
двічі з інтервалом у 14–15 днів і статевим стримуванням не менше 3 і не
більше 5 діб. Якщо результати двох досліджень різко відрізнялися,
виконували повторне дослідження. З двох спермограм оцінювався кращий
результат.

Морфологічний аналіз сперматозоїдів виконували методом модифікованого
забарвлення за Папаніколау. Аглютинацію враховували тільки при
склеюванні рухливих сперматозоїдів між собою.

Кінетичні можливості сперматозоїдів визначали за допомогою програми
Video Test (Санкт-Петербург), що дозволяє розподілити сперматозоїди за
класами рухливості. Аналіз еякуляту оцінювали за показниками,
розробленими ВООЗ.

Бактеріологічний аналіз сперми виконували за показаннями. Нормальними
показниками, що вказують на відсутність запального процесу в
репродуктивній системі, прийнятими в керівництві ВООЗ щодо лабораторної
діагностики людської сперми, вважали: 1) відсутність мікрофлори або 2)
концентрацію мікробних тіл

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020