.

Порівняльна характеристика ефективності пренатальної діагностики хромосомної патології у I та II триместрах вагітності (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
192 5512
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М.МАРЗЕЄВА

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КРАСНОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

УДК 575.116.4:616-055.2-07: 616-076:618.34

Порівняльна характеристика ефективності пренатальної діагностики
хромосомної патології у I та II триместрах вагітності

03. 00. 15 – генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому Спеціалізованому медико-генетичному центрі.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Арбузова Світлана Борисівна, Донецький
Спеціалізований медико-генетичний центр, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гордієнко Ірина Юріївна, Інститут
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення
медицини плода;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Маркін
Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім.
Данила Галицького, завідувач кафедрою акушерства та гінекології № 2.

Провідна установа:

Інститут спадкової патології, відділ пренатальної діагностики та
перинатології АМН України, м. Львів.

Захист відбудеться “12” квітня 2007 р. о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.02 Інституту
гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою:
02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та
медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (02660, м. Київ,
вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “7 ” березня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Е.М. Омельченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на досягнення останніх років у галузі
пренатальної діагностики хромосомної патології, ця проблема залишається
невирішеною та злободенною в Україні, де щорічно народжується понад 400
дітей з синдромом Дауна, і сумарна частота поширеної хромосомної
патології залишається незмінно високою (Тимченко О.І. зі спів., 2001;
Рудень В.В., 2002; Бариляк І.Р., 1991).

Ультразвукове дослідження (УЗД) на сьогоднішній день залишається
найпоширенішим методом масового обстеження вагітних в Україні. Однак, не
всі хромосомні синдроми супроводжуються вродженими вадами розвитку,
візуалізація яких при УЗД може бути підставою для скерування жінки на
інвазивне обстеження для аналізу каріотипу плода (Гречанина Е.Я., 1992;
Веропотвелян Н.П. и др., 1993; Shipp T.D., Benacerraf B.R., 2002). За
останні десятиріччя був встановлений цілий ряд мінорних ультразвукових
маркерних ознак другого триместру, характерних для хромосомних
патологій, які широко використовуються у практиці (Медведев М.В.,
Мальмберг О.Л., 1995; Снайдерс Р., Николаидес К., 1997; Hobbins J.S. et
al., 2003), але згідно статистичних даних відсоток пренатально
діагностованих випадків патології знаходиться на низькому рівні. Це
свідчить про відсутність єдиних критеріїв оцінки ультразвукових маркерів
другого триместру та алгоритму подальшого обстеження вагітних при їхній
наявності.

Принципово новий підхід до пренатальної діагностики хромосомних
синдромів став можливим завдяки відкриттю нових високоінформативних
ехографічних маркерів хромосомних патологій у I триместрі – комірцевого
простору і кістки носу плода, відкритими англійськими дослідниками на
чолі з Nicolaides K.H. у 1992 та 2001 рр. За даними дослідників
розвинених країн, ранні скринуючі програми мають більшу інформативність
порівняно з обстеженням у II триместрі (Nicolaides K.H. et al., 2004;
Malone F.D et al., 2003; Cuckle H.S., Arbuzova S., 2004; Spenser K. et
al., 2000). Однак, обстеження у I триместрі не отримало належного
розвитку, тому що остаточно невизначеними залишаються методичні підходи
до вимірювання ехо-маркерів I триместру та їхнє використання при
визначенні прогнозу потомства.

Потребує подальших досліджень встановлення діагностичної цінності
ехо-маркерів хромосомної патології І і ІІ триместрів вагітності, що
неможливо зробити без вивчення частоти їхньої зустрічаємості в нормі і
при патології. Актуальними залишаються визначення оптимальних термінів
вимірювання ехо-маркерів. розробка підходів до розрахунку
індивідуального генетичного ризику при призначенні інвазивних обстежень
та оцінка ступеня їхньої безпеки.

Необхідність вирішення даних питань підсилюється тим, що в Україні на
сьогоднішній день комплексне пренатальне обстеження вагітних ще не
набуло масового поширення. Значною мірою це пов’язано з організаційними
заходами, обмеженою кількістю вітчизняних наукових досліджень з цієї
проблеми і головне – із відсутністю єдиної стандартизованої цілісної
системи профілактики хромосомних патологій на етапі пренатальної
діагностики.

Актуальність проблеми, її медична та соціальна значущість зумовили вибір
теми, мети і завдань наукового дослідження.

Зв’язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках ДП
“Ефективність скринінгових програм серед вагітних і новонароджених щодо
профілактики спадкової і вродженої патології” (шифр теми 26.01, №
державної реєстрації 0101U000839).

Мета роботи. Удосконалення підходів до діагностики хромосомної патології
на етапі ультразвукового пренатального обстеження у I та II триместрах
вагітності.

Завдання дослідження:

1. Визначити діагностичну значущість ранніх ехо-маркерів хромосомної
патології та методичні підходи до їхньої оцінки у I триместрі
вагітності.

2. Вивчити інформативність ультразвукових маркерів хромосомних синдромів
у II триместрі вагітності та встановити частоту їхньої зустрічаємості у
нормі і при патології.

3. Порівняти ступінь виявлення хромосомної патології у I та II
триместрах вагітності.

4. Розробити принципи формування груп ризику для проведення інвазивної
пренатальної діагностики.

5. Оцінити ризик ускладнень вагітності при проведенні діагностичного
амніоцентезу і фактори, які впливають на безпеку маніпуляції.

Об’єкт дослідження – випадки хромосомних патологій плода; пренатальні
ультразвукові обстеження у нормі і при патології.

Предмет дослідження – ехо-маркери хромосомної патології у I та II
триместрах вагітності, принципи розрахунку індивідуального генетичного
ризику.

Методи дослідження – ультразвукові, клінічні, інвазивні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на широкій власній вибірці
обстежених визначена частота розповсюджених ультразвукових маркерів
хромосомної патології при фізіологічній вагітності, їхня специфічність
та інформативність для виявлення хромосомної патології. Проаналізована
співвідносна роль ехо-маркерів хромосомної патології I та II триместрів
вагітності в оцінці генетичного ризику. Доведено, що розрахунок
індивідуального генетичного ризику у I триместрі вагітності може
засновуватися виключно на комплексній оцінці сукупності маркерів.
Запропоновано розрахунок ймовірності народження дитини із хромосомною
патологією у II триместрі з використанням співвідношення зустрічаємості
ехо-маркерів при фізіологічній вагітності і при хромосомній патології
плода. Оцінений ризик ускладнень, які безпосередньо пов’язані із
амніоцентезом та встановлені фактори, що впливають на безпеку
маніпуляції.

Практичне значення отриманих результатів. Систематизовані підходи до
вимірювання ехо-маркерів хромосомних патологій у різні терміни гестації
та відпрацьовані критерії їхньої оцінки, які доцільно використовувати
при проведенні УЗ-скринінгу та ведінні протоколів дослідження. Доведено,
що розмір комірцевого простору потрібно вимірювати із десятими долями
міліметру; гіпоплазія або знижена ехогенність кістки носу плода повинні
трактуватися як її відсутність. Запропонований розрахунок
індивідуального генетичного ризику, що дозволив підвищити ефективність
пренатальної діагностики хромосомної патології, може широко
використовуватися в медичних закладах України.

Результати роботи впроваджені у НДІ медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького, Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України, Інституті спадкової патології АМН
України.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто здійснив інформаційний
пошук та оцінку літературних даних, визначив мету та завдання роботи,
розробив схему та обґрунтування методології дослідження, провів аналіз
та узагальнення отриманих результатів. УЗД вагітних, інвазивні
маніпуляції, а також розрахунок індивідуального генетичного ризику
виконувалися автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи
були представлені на 9-му International Clinical Genetics Seminar
(Кіпр, 1998); I Українському конгресі фахівців з УЗД (Київ, 1999);
Науково-практичних конференціях “Современное состояние медицинской
генетики в Украине” (Київ, 1999), “Пренатальний і постнатальний скринінг
природженої та спадкової патології” (Львів, 2000), “Профілактика,
діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених” (Київ,
2001).

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 24 друковані роботи, у
тому числі 9 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК
України, та 15 тез доповідей.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних
досліджень, обговорення, висновків, списку використаної літератури
(містить 198 джерел), 1 додатку. Дисертація ілюстрована 21 таблицею та
86 рисунками. Дисертаційна робота викладена на 176 сторінках
машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

У Спеціалізованому медико-генетичному центрі (СМГЦ) м. Донецька за
період 1999-2005рр. згідно комплексної програми пренатальної діагностики
було обстежено 35943 вагітних жінок, з них 6596 – у I триместрі і 29347
– у II триместрі вагітності. За віковим складом переважали вагітні віком
до 35 років – 67,5%, жінки віком більше ніж 35 років склали 32,5%. На
жінок, які були обстежені за програмою ультразвукового/біохімічного
скринінгу, були отримані повні анамнестичні та катамнестичні дані на
підставі аналізу спеціально розроблених анкет, отриманих від жінок та
медичних закладів, і повідомлень про народження дитини з вродженими
вадами розвитку (ВВР) з пологоводопоміжних закладів. У разі переривання
вагітності у зв’язку з виявленою вродженою патологією,
патологоанатомічне дослідження плода проводилося у центральній дитячій
прозектурі м. Донецька в присутності лікаря-генетика. Таким чином,
відсоток помилково позитивних та помилково негативних результатів був
розрахований з максимальною точністю.

УЗД I та II триместрів виконувалося всім вагітним жінкам незалежно від
віку за допомогою УЗ-сканерів “ATL HDI 4000” (США) і “Toshiba 220”
(Японія).

Для визначення фізіологічних значень ехографічних маркерів хромосомних
патологій плода для кожного гестаційного терміну була сформована
контрольна група, яку склали жінки з неускладненими вагітностями, що
закінчилися нормальними пологами здорової дитини. Віковий склад жінок
контрольної групи відповідав віковому розподілу усієї обстеженої групи.
Середні значення ехо-маркерів виражали у вигляді медіани. Значення
ехо-маркерів, одержані при обстеженні кожної вагітної, виражали як
абсолютним числом, так і у вигляді складової від медіани, або МоМ
(multiple of medians) згідно міжнародній термінології.

Біохімічний скринінг, а також інвазивні маніпуляції та цитогенетичне
обстеження плода у сформованих групах ризику проводилися у Донецькому
СМГЦ. Вибір методу інвазивного втручання (біопсія ворсин хоріону,
транс-абдомінальний амніоцентез, плацентоцентез, кордоцентез) у кожному
випадку проводився з урахуванням акушерського анамнезу, особливостей
перебігу вагітності. При культивуванні амніотичної рідини була
використана стандартна методика з власними модифікаціями (Хлевная Л.А.,
1999).

Оцінка індивідуального генетичного ризику за хромосомними патологіями
плода проводилася у I та II триместрах з урахуванням віку жінки,
анамнезу, терміну вагітності, наявності ехо-маркерів, рівней біохімічних
маркерів. Використовувалася спеціалізована комп’ютерна програма
“LifeCycle” (Perkin Elmer, Фінляндія). Граничним ризиком у I та II
триместрах були вибране значення 1/250 для синдрому Дауна і 1/150 для
синдрому Едвардса.

Математична обробка результатів виконувалася з використанням
комп’ютерних програм STATGRAPHICS версії 3.0 фірми Statistical Graphics
Corporation; Excel версії 5.0 та STATISTIKA фірми Microsoft.

Результати досліджень та їх обговорення.

Особливої уваги заслуговують методичні аспекти УЗ-скринінгу у I
триместрі вагітності. На відміну від біохімічного скринінгу вагітних,
при якому терміни, методики вимірювання та оцінки маркерів добре
відпрацьовані, для УЗ-скринінгу вони значно відрізняються (Краснов О.В.
зі спів., 2006).

У ході даної роботи систематизовані та відпрацьовані основні методичні
вимоги для вірогідної оцінки комірцевого простору (КП) плода – оцінка
повинна проводитися виключно із десятими долями міліметру при
куприко-тім’яному розмірі (КТР) плода 45-84 мм (11 тиж.+1 день – 13
тиж.+6 дн.), нейтральному положенні плода, чіткому розрізненні шкіри
плода і амніотичних оболонок, 100%-му ступені збільшення зображення.

Аналіз розподілу величини комірцевого простору плода у контрольній групі
показав прямо пропорційну кореляційну залежність між розміром КП та КТР
(коефіцієнт кореляції r = 0,989, Р) не є достатньо корректною.

Методичні підходи до оцінки іншого високоспецифічного ехо-маркеру I
триместру – кістки носу плода (КН) – мають багато спільного з
вимірюванням комірцевого простору. Але у ході роботи встановлено, що
визначальне значення має встановлення датчика. Трансдюсер потрібно
розташовувати паралельно шкірі носу. Слід добитися середньо-сагітального
виду профілю плода, при цьому кут між ультразвуковим промінем і профілем
плода повинен складати 45-60 градусів, і практично 90 градусів по
відношенню до носу плода. При правильному розташуванні датчика будуть
спостерігатися три ехогенні лінії: кінчик носу, шкіра носу, та найбільш
яскрава – кістка носу. Критеріями відсутності кістки носу є не тільки
фактична її відсутність, а й гіпоплазія та знижена ехогенність носової
кістки.

Слід відзначити, що трансабдомінальний доступ дозволяє успішно виміряти
КП і КН у 97,5% жінок, а трансвагінальний, який, зокрема, обмежує
можливості отримання необхідного кута сканування КН, повинен
застосовуватися тільки у разі особливостей конституціонального або
акушерсько-гінекологічного статусу.

Хромосомна патологія і вроджені вади розвитку у I триместрі вагітності.

Оцінку ефективності пренатальної діагностики I триместру вагітності
проводили за ступенем виявлення патології і числом випадків відносно
кількості проведених інвазивних процедур. Проаналізовані результати
обстежень 6596 вагітних жінок віком 17-44 роки з відомим катамнезом, які
пройшли комплексну пренатальну діагностику з 11 по 14 тиждень вагітності
(табл.2).

Таблиця 2

Результати пренатального скринінгу першого триместру

1. Обстежено вагітних

– віком до 35 років

– віком старших за 35 років 6596

5871 (89%)

725 (11%)

2. Розрахунок індивідуального ризику

вік+анамнез+

КП+КН+РАРР +вХГ

3. Граничний ризик:

– синдром Дауна

– синдром Едвардса

1/250

1/150

4. Включено до групи ризику:

– вагітних віком до 35 років

– вагітних старших за 35 років 348 (5,28%)

223 (3,8%)

125 (17,2%)

5. Виявлено випадків синдрому Дауна у плода 16

6. Народилося дітей із синдромом Дауна

(похибно негативні результати) 1

7. Ступінь виявлення синдрому Дауна 94 % (16/17)

8. Похибно позитивні результати 4,8 %

9. Виявлено у групі ризику:

– трисомія 18

– моносомія Х-хромосоми

– триплоїдії

– структурні хромосомні перебудови

7

4

3

5

До групи високого ризику було включено 348 вагітних жінок, яким була
рекомендована біопсія ворсин хоріону. Від інвазивного обстеження
відмовилися 11 вагітних цієї групи. На 337 проведених інвазивних
процедур діагностовано 35 хромосомних патологій плода, включаючи 27
анеуплоїдій, з яких найбільшу кількість склав синдром Дауна (16
випадків).

Розмір комірцевого простору коливався від 1,1 мм до 8,2 мм, середнє
значення при синдромі Дауна склало 3,84±1,82 мм, при синдромі Едвардса
– 2,64±0,52 мм (рис.1, рис.2).

У 2 із 4 випадків синдрому Шерешевського-Тернера відмічена шийна
цистогігрома. Відсутність кістки носу спостерігалася у 11 випадках
хромосомних патологій, але фактична відсутність візуалізації кістки носу
була тільки у 2-х випадках синдрому Дауна. У решті відмічено гіпоплазію
кістки носу плода або її знижену ехогенність (рис.3, рис. 4).

Рис 1. Розширенний КП у плода з синдромом Рис 2.
Розширенний КП у плода з синдромом

Дауна
Едвардса

Рис 3. Відсутність кістки носу у плода з Рис 4.
Знижена ехогенність кістки носу

синдромом Дауна
у плода з синдромом Едвардса

Таку сонографічну картину спостерігали у 9 випадках анеуплоїдій – 5
випадків синдрому Дауна, 2 – синдрому Едвардса, 1 – синдрому
Шерешевського-Тернера, а також у 1 із 2 випадків триплоїдії II типу, при
якому також були відмічені гіпоплазована плацента при грубій
асиметричній затримці розвитку плода і т.з. диспропорція “голова-живіт”.
Навпаки, при триплоїдії I типу (1 випадок) з мультикістозною (молярною)
плацентою при відносно пропорційному розвитку плода був збільшений
розмір КП.

Щодо динаміки біохімічних маркерів, то про певну специфічність їхніх
змін можна говорити тільки для трисомії 21 (підвищення рівня в-ХГ і
зниження рівня РАРР-А) та для трисомії 18 – різке падіння рівнів обох
маркерів. При інших хромосомних синдромах співвідносні зміни цих двох
маркерів були самими різноманітними, що підкреслює принципову невірність
самостійної оцінки їхніх рівнів.

Частота виявлення хромосомної патології у I триместрі завдяки розрахунку
індивідуального генетичного ризику за віком жінки, анамнезом, даними УЗД
(КП і КН ) та результатами біохімічного скринінгу маркерів РАРР-А та
в-ХГ склала 1/10 інвазивних обстежень, що свідчить про високу якість
формування груп ризику за результатами комбінованого скринінгу І
триместру. Такий розрахунок генетичного ризику став запорукою високого
ступеня виявлення хромосомної патології – 94% (16/17) для синдрому
Дауна, 100% для синдромів Едвардса і Шерешевського-Тернера. Сумарний
рівень детекції розповсюджених хромосомних анеуплоїдій у I триместрі
склав 96%.

Якщо б інвазивні маніпуляції призначалися тільки за віком (більше ніж 35
років), як це було у 80-х – початку 90-х рр. (Evans M.I., 1992; Wald
N.J,1997), то в обстеженій нами групі потрібно було б провести 725
біопсій хоріону, що на 502 маніпуляції більше, ніж було реально
проведено. При цьому кількість пренатально виявленої патології не стала
би більшою, тому що у жінок старшого віку не було жодного пропущеного
(похибно негативного) випадку. У разі урахування тільки результатів
УЗ-скринінгу, можна було пренатально діагностувати не більше 71%
випадків хромосомних анеуплоїдій (20/28). Аналогічний рівень виявлення
був би досягнутий при умові розрахунку ризику за рівнем біохімічних
маркерів. Тільки при комбінованому використанні УЗД і біохімічного
скринінгу у I триместрі вагітності, 27 із 28 випадків хромосомних
анеуплоїдій плода були діагностовані пренатально, що є високим
показником якості пренатальної діагностики (Cuckle H., 2000; Nicolaides
K.H. et al., 2004).

Поряд із високою ефективністю пренатальної діагностики хромосомної
патології комплексне обстеження вагітних сприяло своєчасному виявленню
вроджених вад розвитку нехромосомної етіології. В обстежений нами у I
триместрі групі вагітних окрім 35 хромосомних патологій було
діагностовано 25 випадків ВВР плода: 9 вад нервової трубки (екзенцефалія
– 4, аненцефалія – 2, менінгоцеле – 2, спино-мозкова кила – 1); 7
випадків генералізованих набряків та 5 вад передньої черевної стінки. У
2 плодів діагностовані вади сечовидільної системи, у 2 – вроджені вади
серця.

Таким чином, комплексні скринуючі програми I триместру дозволяють не
тільки визначити прогноз потомства у ранні терміни вагітності і знизити
морально-етичні проблеми у випадках виявленої патології, але й розширити
діагностичні можливості при необхідності уточнення діагнозу. Про це
також свідчать вроджені вади, що були верифіковані при УЗД у 2-му
триместрі вагітності, але виявлені завдяки скринуючому обстеженню I
триместру, зокрема збільшеному розміру комірцевого простору: 6 випадків
вроджених вад серця, спино-мозкова кила та мультикістоз нирок
(маніфестовані у 17-19 тижнів) і синдром Корнелії де Ланге.

Діагностика хромосомної патології у II триместрі вагітності.

Пренатальне обстеження вагітних із використанням біохімічного і УЗ-
скринінгу у II триместрі вагітності не втратило своєї актуальності, тому
що не всі вагітні звертаються на обстеження у ранні терміни. Але
загальноприйнятий розрахунок генетичного ризику у ці строки проводиться
тільки за даними біохімічного скринінгу (Cuckle H.S., Arbuzova S., 2004;
Николенко М.И.,1997; Wald N.J.,1997). Що стосується УЗ-маркерів II
триместру, то підходи до їхньої оцінки до теперішнього часу залишаються
суперечливими (Веропотвелян Н.П. с соавт., 1993; Shijders R.J.M.,
Nicolaides K.H., 1996).

Результати обстеження у II триместрі аналізувалися у 29347 вагітних
жінок. До групи ризику були включені 1731 жінка, амніоцентези були
виконані 1698 жінкам. У 97 випадках був діагностований широкий спектр
хромосомних синдромів: трисомія 21 – 25 випадків; трисомія 18 – 13;
трисомія 13 – 4; трисомія 9 – 2; трисомії статевих хромосом – 7;
моносомія Х-хромосоми -12; триплоїдії – 6; додаткові маркерні хромосоми
– 8; структурні хромосомні перебудови – 20.

Найбільшу питому вагу займали анеуплоїдії (73%). Поряд із ехо-маркерами,
характерними для трисомії 13 і 18, ця патологія у 75% супроводжувалася
комплексом ВВР. У 83% при синдромі Шерешевського-Тернера спостерігалася
шийна цистогігрома. При триплоїдіях ВВР були діагностовані у 67%, і в
усіх випадках відмічалася виражена затримка розвитку плода. Крім того,
наведені хромосомні патології супроводжувалися зміною рівнів біохімічних
маркерів, тобто призначення інвазивних обстежень у цих випадках не було
дилемою.

Основною проблемою залишалася оцінка генетичного ризику у випадках
мінорних маркерних сонографічних ознак при синдромі Дауна – найбільш
поширеній хромосомній анеуплоїдії. Як свідчать чисельні дослідження
(Benacerraf B.R. et al., 1979; Lockwood C. et al., 1989), рівно як і
отримані у даній роботі результати, ВВР були знайдені тільки у 29%
плодів із синдромом Дауна, і у цілому ефективність УЗ-скринінгу II
триместру з використанням відомих ехо-маркерів не перевищує 40% (Nyberg
D.A. et al., 1994; Roberts D. et al., 2000).

Діагностична значущість ехо-маркерів синдрому Дауна вивчалася з
урахуванням частоти їхньої зустрічаємості при патології,
розповсюдженості у плодів з нормальним каріотипом, динаміки значень в
залежності від терміну гестації. Найчастіше у плодів із синдромом Дауна
при УЗД відмічалися: збільшення шийної складки, скорочення стегна,
гіперехогенний кишечник, гіперехогенний фокус у шлуночці серця,
пієлоектазія, які були обрані для подальшого аналізу (рис. 5).

Рис. 5 Частота зустрічаємості ехо-маркерів II триместру при синдромі
Дауна

Збільшення товщини шийної складки.

Розрахунок власних нормативних значень товщини шийної складки (ШС) плода
проводився із 15 до 24 тижня вагітності у 2000 жінок (по 100 обстежень
для кожного строку) і наведений у табл. 3.

Встановлено, що як розмір комірцевого простору у I триместрі, так і
товщина ШС збільшуються пропорційно строку вагітності. Визначені
фактори, які впливають на точність вимірювання ШС – цефалічний індекс,
передлежання плода, обвиття пуповини.

Збільшення товщини шийної складки при синдромі Дауна спостерігалося у
11 із 25 плодів (44%). Товщина ШС у виявлених пренатально випадках
коливалася від 3,6 мм (15 тижнів) до 6,1 мм (19 тижнів). Із 11
проаналізованих випадків патології у 55% розмір шийної складки не
перевищував 5 мм. Отримані дані свідчать про те, що існуючий на
сьогоднішній день підхід, коли для оцінки товщини шийної складки у II
триместрі використовують фіксовану границю норми (5 мм), а не відхилення
від норми для відповідного строку, може значно знизити кількість
виявляємої патології.

Таблиця 3

Середні значення шийної складки плода при фізіологічній вагітності (М±m)

Термін вагітності, (повних тижнів) Товщина шийної складки, мм

15 2,6 ± 0,42

16 2,7 ±0,42

17 3,1 ± 0,45

18 3,4 ± 0,65

19 3,9 ± 0,62

20 4,0 ± 0,62

21 4,2 ± 0,56

22 4,4 ± 0,50

23 4,5 ± 0,53

24 4,7 ± 0,45

Частоту цього маркеру у нормі вивчали у 28948 жінок з відомим катамнезом
(виключивши із загальної кількості обстежених випадки патології, у т.ч.
хромосомної). У контрольній групі збільшення ШС плода спостерігалося у
231 випадку, тобто, частота розповсюдженості цього маркеру при
фізіологічній вагітності склала 0,8% (231/28948).

Відносне скорочення стегнової кістки.

Співвідношення біпарієтального розміру (БПР) до стегнової кістки (СК) –
БПР/СК, стандартне відхилення і верхній граничний показник БПР/СК
вивчали у контрольній групі із 16 до 24 тижня (50 випадків для кожного
тижня). Для кожного тижня розраховано верхній граничний показник БПР/СК,
перевищення якого є критерієм скорочення стегна. Встановлено, що
показник БПР/СК зменшувався відповідно до зростання терміну вагітності –
з 1,86 у 16 тижнів до 1,50 у 24 тижня вагітності.

Скорочення стегнової кістки зареєстровано у 1143 плодів з нормальним
каріотипом. Частота розповсюдженості цього маркеру у контрольній вибірці
склала 3,95% (1143/28948). При синдромі Дауна скорочення стегна виявили
у 36% (9/25 плодів). Маніфестація цього ехо-маркеру чітко залежала від
терміну проведення ультразвукової діагностики.

Достовірна різниця у взаємозв’язку БПР і СК між двома групами починала
спостерігатися тільки після 19 тижня вагітності: середнє значення
співвідношення у плодів із синдромом Дауна у 16-19 тижнів склало
1,64±0,046, у контрольній групі – 1,62±0,038 (р>0,05). У терміні 20-24
тижні при синдромі Дауна середнє співвідношення БПР/СК було 1,72±0,054,
що вірогідно відрізнялося від значення у контрольній групі – 1,48±0,025
(р o o o o o o o o o o o o o o o ”kd+ o ”kde o o ”kdh o o o ???? 1/4?A>Ae@AeOAeUAe A?AE~EaIissIssssssssIIIIIIIAA¶IIII

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

Oe0”y…

n

ss

CJ aJ P Кишечник вважали гіпер-ехогенним тільки тоді, коли його
ехогенність досягала або перевищувала ехогенність кісток. (Медведев М.В.
и др., 2002; Scioscia A.L. et al., 1992).

У нашому дослідженні діагностовано 395 випадків гіперехогенного
кишечника плода. Оцінка цього маркеру у різні терміни гестації показала
відсутність статистично значимої залежності його маніфестації у 16-22
тижні вагітності (р>0,05). Хромосомні патології були виявлені у 14
плодів, при синдромі Дауна цей ехо-маркер візуалізували у 6 плодів із 25
(24%). Розповсюдженість гіперехогенного кишечника у плодів із нормальним
каріотипом склала 1,32% (381/28948).

Пренатальне виявлення пієлоектазії плода у II триместрі має важливе
значення у зв’язку із тим, що вона являється не тільки маркером
хромосомних анеуплоїдій, а також може бути провісником патології
сечового тракту. Важливим етапом у точній постановці діагнозу являється
наявність стандартних нормативних значень розмірів органів сечовидільної
системи.

У обстеженій вибірці вагітних розраховано середнє значення та граничні
розмахи норми для ниркових мисок плода у II триместрі. Встановлено, що
розмір ниркової миски пропорційно збільшувався разом зі зростанням
терміну вагітності від 2,4±1,08 мм у 16 тижнів до 3,3±0,99 мм у 26
тижнів. За пієлоектазію вважали такий стан, коли передньо-задній розмір
ниркової миски перевищував 95-й центіль для відповідного терміну.

Порівняно зі збільшенням товщини шийної складки, скороченням стегна і
гіперехогенним кишечником частота зустрічаємості пієлоектазії у плода
серед обстежених вагітних була набагато вищою: усього зареєстровано 1653
випадки пієлоектазії плода, тобто розповсюдженість пієлоектазії в
контрольній вибірці склала 5,67% (1642/28948). При синдромі Дауна
пієлоектазію візуалізували у 6 плодів з 25 (24%). Середнє значення
ниркових мисок при синдромі Дауна було 5,43±0,083 мм (у плодів із
нормальним каріотипом – 3,06±0,026 мм, р0,05).

Про наявність факторів, які сприяють перериванню вагітності, свідчать
також самовільні викидні у жінок, які були включені до групи ризику, але
відмовилися від проведення амніоцентезу. Самовільний викидень трапився у
9 жінок із 33 таких вагітних, при цьому у 6 випадках на абортному
матеріалі підтверджено нормальний каріотип плода.

Таким чином, значення частоти самовільного переривання вагітності
(0,41%) може відтворювати ризик ускладнень, пов’язаний безпосередньо із
амніоцентезом. До аналогічного висновку прийшли грецькі дослідники
(Papantoniou N., 2001), але у своїй роботі автори не аналізували ризик
ускладнень у вагітних старших за 34 роки.

Вагітним жінкам із високим генетичним ризиком, які мають обтяжений
акушерсько-гінекологічний анамнез або ускладнений перебіг вагітності,
інвазивні дослідження доцільно проводити на фоні відповідної
профілактичної терапії до одержання результатів каріотипу плода.

ВИСНОВКИ

1. Інформативність УЗ-скринінгу I триместру всебічно залежить від
дотримання методичних вимог до оцінки основних ранніх ехографічних
маркерів хромосомної патології – комірцевого простору і кістки носу
плода. Дослідження треба проводити при КТР 45-84 мм (що відповідає
терміну 11тиж.+1 дн. – 13 тиж.+ 6 дн. вагітності), строго чіткому
середньо-сагітальному зрізі, нейтральному положенні плода. Розмір
комірцевого простору зростає пропорційно терміну гестації і його
потрібно вимірювати виключно із десятими долями міліметру. Гіпоплазія
або знижена ехогенність кістки носу плода повинні трактуватися як її
відсутність.

2. Скринінгова програма I триместру є високоефективним методом
пренатальної діагностики широкого спектру хромосомних синдромів.
Сумарний ступінь виявлення хромосомних анеуплоїдій склав 96%, синдрому
Дауна – 94%. Скринінг I триместру дозволяє визначити прогноз потомства у
ранні терміни вагітності і знижує морально-етичні проблеми у випадках
виявленої патології, що розширює діагностичні можливості при
необхідності уточнення діагнозу.

3. Ефективність скринуючих програм II триместру значно менша порівняно
із I триместром (ступінь виявлення трисомії 21 – 71%). Діагностична
цінність ехо-маркерів II триместру знижується в зв’язку з їхньою широкою
варіабельністю, залежністю ступеня маніфестації від гестаційного
терміну.

Розроблено алгоритм розрахунку ризику народження дитини із синдромом
Дауна на підставі співвідношення встановленої частоти ехо-маркерів II
триместру у нормі і при патології.

4. В основі призначення інвазивних досліджень (за виключенням випадків,
коли показаннями для каріотипування є специфічні для хромосомної
патології вроджені вади розвитку) повинен лежати розрахунок
індивідуального генетичного ризику на основі результатів скринуючих
обстежень. Це дозволяє підвищити кількість пренатально виявляємої
хромосомної патології і запобігти проведенню зайвих інвазивних втручань.

5. Ризик переривання вагітності у контрольній вибірці (0,39%) і
безпосередньо пов’язаний з амніоцентезом (0,41%) статистично не
відрізняються. Ускладнений перебіг вагітності і наявність самовільних
викиднів у анамнезі є факторами, які сприяють перериванню вагітності, і
при їхній наявності амніоцентез необхідно проводити на фоні відповідної
терапії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Хлевная Л.А., Малова С.А., Федотова О.О.,
Краснов А.В., Соловьева В.Д. Динамика биохимических маркеров
материнской сыворотки при различных хромосомных нарушениях плода //
Цитология и генетика. – 1998.- Т. 32, №5. – С. 76-80. Дисертантом
проведений аналіз даних у сукупності із УЗ-скринінгом.

Arbuzova S, Nikolenko M, Malova S, Krasnov A. Uncommon fetus’s pathology
detected during maternal serum screening // 9 International Clinical
Genetics Seminar. July 4-9, 1998, Cyprus. In: Non-Traditional
Inheritance and prenatal Diagnosis. – P.48. Дисертантом проведено УЗД і
інвазивні маніпуляції.

Арбузова С.Б., Федотова О.О., Малова С.А., Краснов А.В. Использование
показателей оксидантно-антиоксидантной системы при формировании групп
высокого генетического риска // Цитология и генетика. – 1999.- Т.33, №4
– С.77-80. Автором проведена статистична обробка даних, підготовка
тексту.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.
Комплексная пренатальная диагностика хромосомных патологий //
Научно-практическая конференция “Современное состояние медицинской
генетики в Украине”, Киев, 12-13 мая 1999 – С.9. Дисертантом проведено
УЗ-обстеження і інвазивні маніпуляції.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.
Комплексная пренатальная диагностика синдрома Дауна // I Украинский
конгресс специалистов ультразвуковой диагностики, Киев, 1999 – С.62.
Автором проведено генетичний скринінг та наукова інтерпретація даних.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В. Повышение
эффективности ультразвуковой пренатальной диагностики // I Украинский
конгресс специалистов ультразвуковой диагностики, Киев, 1-4 июня 1999. –
С.61. Дисертантом проведено УЗД вагітних, виклад тексту.

Арбузова С.Б., Малова С.А., Краснов А.В., Николенко М.И. Роль
ультразвукового скрининга 1-го триместра беременности в диагностике
хромосомных патологий плода // Збірник наукових праць співробітників
КМАПО ім. П.Л. Щупика. – 1999.- Вип. 8. – Т. 2. – С. 203-207.
Дисертантом розроблені методичні аспекти дослідження, проведено
УЗ-обстеження і інвазивні маніпуляції, статистична обробка даних,
підготовка тексту.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.,
Федотова О.О., Соловьева В.Д. Программа комплексной пренатальной
диагностики врожденных и наследственных патологий в Донецком ММГЦ //
Эхографія в перінатології, гінекології та педіатрії.- V збірник наукових
праць Української асоціації лікарів ультразвукової діагностики в
перінатології та гінекології. Кривий Ріг, – 1999 – С.29-30. Дисертантом
проведено УЗ-обстеження і інвазивні маніпуляції, аналіз даних.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Хлевная Л.А., Краснов А.В.
Пути профилактики врожденной патологии // Вестник гигиены и
эпидемиологии. – 2000. Т.4, №1. – С.106. Дисертантом проведений
розрахунок індивідуального генетичного ризику.

Арбузова С.Б., Малова С.А., Краснов А.В., Николенко М.И. Сравнение
диагностической значимости ультразвуковых маркеров 1-го триместра
беременности в выявлении хромосомной патологии плода // II Конгрес
Української Асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та
гінекології. Харків, 2000. Збірник тез. С. 177-179. Дисертантом
проведено УЗ-обстеження і інвазивні маніпуляції, збір та обробка даних.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.
Сравнительная оценка эффективности пренатального скрининга хромосомной
патологии в 1-м и 2-м триместре беременности // II Конгресс Української
Асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології.
Харків, 2000. Збірник тез. С. 184-185. Дисертантом проведено УЗД і
інвазивні маніпуляції, вивчена інформативність різних ехо-маркерів.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Краснов А.В., Малова С.А., Хлевная Л.А.
Современные методы пренатальной диагностики в профилактике врожденной и
наследственной патологии // Репродуктивне здоров’я: проблеми та
перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 18 травня
2001 р. – С. 43-49. Дисертантом підготовлений огляд сучасних методів
діагностики, обробка власних даних.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Зеленская Е.И., Малова С.А., Краснов
А.В., Хлевная Л.А. Биохимический скрининг беременных в пренатальной
диагностике врожденной и наследственной патологии // Профілактика,
діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новороджених. Матеріали
науково-практичної конференції. Київ, 2001 – С. 84-86. Дисертантом
проведений кореляційний аналіз результатів УЗ та біохімічного скринінгу.

Арбузова С.Б., Ніколенко М.І., Малова С.А., Краснов О.В., Хлівна Л.А.
Профілактика природжених вад розвитку на етапі пренатальної діагности-ки
// Генетичний моніторінг населення України. Матеріали науково-практичної
конференції. Київ, 29-30 травня 2001р. – С. 62. Дисертантом проведена
оцінка ехо-маркерів вроджених вад розвитку.

Арбузова С.Б., Ніколенко М.І., Малова С.А., Краснов О.В., Хлівна Л.А.
Досвід проведення комплексної пренатальної діагностики в Донецькому
регіоні//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001.-№6.- С.58. Автором
проведена наукова інтерпретація результатів пренатального генетичного
скринінгу.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.
Программа пренатальной диагностики хромосомной патологии в Донецкой
области // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. – Т.
11, №3.-С. 340-343. Дисертантом створений алгоритм пренатальної УЗД,
проведені інвазивні обстеження.

Краснов О.В., Малова С.А. Кістка носу плода – новий ультразвуковий
маркер хромосомних синдромів у 1-му триместрі вагітності // ІІІ з`їзд
медичних генетиків України. Львів.- 2002. Програма і матеріали. – С. 23.
Дисертантом проведені УЗ-дослідження та оцінено діагностичну значущість
ранніх ехо-маркерів.

Малова С.А., Краснов О.В. Особливості вимірювання розміру комірцевого
простору плода при УЗД в 1-му триместрі вагітності // ІІІ з`їзд медичних
генетиків України. Львів.- 2002. Програма і матеріали-С.63. Автором
відпрацьовані методичні підходи до проведення скринінгу I триместру.

Хлівна Л.А., Казначеєва Є.Б., Краснов О.В., Малова С.А. Вроджені вади
розвитку при незбалансованих перебудовах хромосом у плода // ІІІ з`їзд
медичних генетиків України. Львів.- 2002. Програма і матеріали – С. 66.
Дисертантом проведені сонографічні та інвазивні дослідження.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малеева И.А., Краснов А.В. Комплексная
программа пренатальной диагностики в профилактике врожденной и
наследственной патологии // Ультразвукова перинатальна діагностика. –
2002. – Вип. 15. – С. 35-39. Дисертантом створено науково обґрунтовану
програму розрахунку індивідуального генетичного ризику.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Малова С.А., Краснов А.В., Хлевная Л.А.
Ранняя профилактика хромосомной патологии. Опыт Донецкого меж-областного
медико-генетического центра//“Актуальні проблеми акушерства і
гінекології, кліничної імунології та медичної генетики”. Сборник научных
работ Луганского государственного мед. университета. 2003. – Вып. 9. –
С. 217-222. Дисертантом проаналізована ефективність раннього
пренатального скринінгу, проведена підготовка матеріалу до друку.

Арбузова С.Б., Ніколенко М.І., Краснов О.В., Малова С.А., Малєєва І.О.
Зниження частоти хромосомних синдромів за допомогою сучасних методів
пренатальної діагностики // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
ім. П.Л. Щупика. – 2004.- Вип. 13. – Кн. 5. – С. 26-32. Дисертантом
здійснений аналіз інформативності методів пренатальної діагностики.

Арбузова С.Б., Николенко М.И., Краснов А.В., Малова С.А., Хлевная Л.А.,
Глазкова И.В. Скрининг наиболее распространенной хромосомной патологии в
1-м триместре беременности // Ультразвукова перинатальна діагностика.
Матеріали II Українського Конгресу з міжнародною участю (Метаболічні
спадкові захворювання). – 2005. – №20. – С. 112. Дисертантом здійснені
інвазивні та ультразвукові обстеження.

Краснов О.В., Глазкова І.В., Авер’янов А.І., Черняєва Ю.В., Малова С.А.,
Альохін К.В. Методологічні аспекти пренатального ультразвукового
скринінгу у I триместрі вагітності // Медико-соціальні проблеми сім’ї. –
2006 – Т.11, №2. – С. 49-52. Дисертантом систематизовані методичні
вимоги до раннього пренатального скринінгу, проведений аналіз
результатів, статистична обробка даних, підготовка тексту.

АНОТАЦІЯ

Краснов О.В. Порівняльна характеристика ефективності пренатальної
діагностики хромосомної патології у I та II триместрах вагітності. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 03.00.15 – генетика (медичні науки). – Інститут гігієни та
медичної екології імені О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2006.

Проведено дослідження методологічних аспектів вимірювання основних
ехографічних маркерів хромосомної патології, вивчені фактори та
фізіологічні особливості, які впливають на їхню оцінку. Встановлено, що
високоінформативними ехо-маркерами хромосомних патологій I триместру є
розмір комірцевого простору, який потрібно вимірювати із десятими долями
міліметру, та відсутність, гіпоплазія або знижена ехогенність кістки
носу плода.

Доведено, що скринінг I триместру з оцінкою біохімічних та ехо-маркерів
є високоефективним методом пренатальної діагностики широкого спектру
хромосомних синдромів із сумарним ступенем виявлення патології 96%.
Діагностична цінність УЗ-маркерів II триместру знижується в зв’язку з
їхньою широкою варіабельністю, залежністю ступеня маніфестації від
гестаційоного терміну і не перевищує 71%. Запропонований принцип
розрахунку ймовірності народження дитини із синдромом Дауна у II
триместрі вагітності з використанням співвідношення частоти основних
ехо-маркерів при фізіологічній вагітності і при хромосомній патології
плода.

Показано, що кінцевим етапом скринуючих обстежень повинен стати
розрахунок індивідуального генетичного ризику, що дозволяє підвищити
кількість пренатально виявляємої хромосомної патології і запобігти
проведенню зайвих інвазивних втручань.

Встановлено, що ризик спонтанного переривання вагітності, безпосередньо
пов’язаний з амніоцентезом (0,41%), вірогідно не відрізняється від
ризику у загальній вибірці обстежених (0,39%). Визначені фактори, які
впливають на частоту ускладнень після амніоцентезу.

Науково обгрунтовано, що існуючий на сьогоднішній день комплекс сучасних
методів досліджень дозволяє досягти високої ефективності у профілактиці
хромосомних патологій на пренатальному етапі і потребує широкого
впровадження в Україні.

Ключові слова: хромосомна патологія, пренатальна діагностика, скринуючі
програми, ехо-маркери, індивідуальний генетичний ризик, амніоцентез.

АННОТАЦИЯ

Краснов А.В. Сравнительная характеристика эффективности пренатальной
диагностики хромосомной патологии в I и II триместрах беременности. –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 03.00.15 – генетика (медицинские науки). Институт гигиены
и медицинской экологии им. А.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2006.

Проведено исследование методологических подходов к измерению основных
эхомаркеров хромосомной патологии, изучены факторы и физиологические
особенности, которые влияют на их оценку. Установлено, что
высокоинформативными эхо-маркерами хромосомных патологий в I триместре
являются воротниковое пространство, которое необходимо измерять с
десятыми долями миллиметра, и отсутствие, гипоплазия или сниженная
эхогенность кости носа плода.

Доказано, что скрининг I триместра с оценкой биохимических и УЗ-маркеров
является высокоэффективным методом пренатальной диагностики широкого
спектра хромосомных синдромов. Суммарная степень выявления патологии
составляет 96%, синдрома Дауна – 94%. Диагностическая ценность
эхо-маркеров II триместра снижается вследствие их широкой
вариабельности, зависимости степени манифестации от срока беременности и
не превышает 71%. Предложен принцип расчета вероятности рождения ребенка
с синдромом Дауна во II триместре на основании соотношения частоты
основных эхо-маркеров при физиологической беременности и при хромосомной
патологии плода.

Показано, что конечным результатом скринирующих обследований должен
стать расчет индивидуального генетического риска, позволяющий повысить
количество пренатально выявляемой хромосомной патологии и избежать
проведения ненужных инвазивных вмешательств.

Установлено, что риск прерывания беременности, непосредственно связанный
с амниоцентезом (0,41%), достоверно не отличается от риска в общей
выборке обследованных (0,39%). Определены факторы, которые влияют на
частоту осложнений после амниоцентеза.

Научно обосновано, что существующий на сегодняшний день комплекс
современных методов исследований позволяет достичь высокой эффективности
в профилактике хромосомных патологий на пренатальном этапе и требует
широкого внедрения в Украине.

Ключевые слова: хромосомная патология, пренатальная диагностика,
скринирующие программы, эхо-маркеры, индивидуальный генетический риск,
амниоцентез.

ANNOTATION

Krasnov A.V. Comparative prenatal diagnosis efficiency of chromosomal
pathology in the I and II trimesters of pregnancy – Manuscript.

Thesis for Candidate’s Degree in medical sciences on the speciality
03.00.15 – genetics. Institute of Hygiene and Medical Ecology of Medical
Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

Methodological approach for evaluation of main chromosomal pathology
ultrasound markers, factors and physiological peculiarities influence
their estimation were investigated. The highly informative 1st trimester
scan markers are nuchal translucency measured in tenth part of
millimeter and absence or hypoplasia and low echogenity of fetal nasal
bone.

It was proved that the combined I trimester ultrasound and biochemical
screening is highly efficient prenatal diagnosis strategy with 96%
detection rate for chromosomal aneuploidies. Detection rate for Down
syndrome is 94% in the I trimester in comparison with 71% in the II
trimester. Lower diagnostic value of the 2nd trimester markers explained
by their population variability and different expression depending on
gestational age. Risk calculation for Down syndrome in fetus based on
frequency, specificity and sensitivity of the 2nd trimester ultrasound
markers was modulated.

It was shown that the estimation of individual genetic risk should be
used for analysis of screening results. It leads to substantial increase
in detection rate as well as avoiding unnecessary number of invasive
manipulation.

Within current study the safety of mid-trimester genetic amniocentesis
was established. Difference in total fetal loss rate in study group and
control group with no predisposing factors is non-significant – 0,41%
and 0,39% correspondingly. Complicated obstetric history was shown to be
associated with the substantial rise of fetal loss in both groups. The
results of this scientific investigation have proved that the
comprehensive modern methods of prenatal diagnosis permit the effective
detection of chromosomal pathology and should be widespread in Ukraine.

Key words: chromosomal pathology, prenatal diagnosis, screening,
scan-markers, individual genetic risk, amniocentesis.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020