МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”
ЧИКОР Валентин Петрович
УДК
616.314-089.29-111-111
Мовленнєва адаптація до повних знімних зубних протезів
14.01.22 – стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України
„Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло
Якович, Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри
післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
ортопедичної стоматології та ортодонтії;
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса,
завідувач відділу ортопедичної стоматології та матеріалознавства.
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра ортопедичної
стоматології.
Захист відбудеться „ 23 ” травня 2006 р. о 9 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому
державному навчальному закладі України „Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).
Автореферат розісланий 20 квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д. мед. н., професор
Т.О.Дев’яткіна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У сучасному світі спостерігається тенденція до
старіння населення, що зумовлює загальне збільшення захворюваності. Це
положення повною мірою стосується погіршення стоматологічного статусу
населення, що призводить до зростання кількості пацієнтів, які мають
дефекти зубних рядів (Лабунец В.А., 1999; HYPERLINK
“head2.phtml?linka=16202045” Wolfart S. et al. ,2005). Особливо значні
морфологічні, функціональні та естетичні зміни щелепно-лицевої ділянки
викликає повна втрата зубів (Trulsson U. HYPERLINK
“head2.phtml?linka=16202045” et al. ,2002). У стоматологічній практиці
широко застосовується протезування зубів повними знімними зубними
протезами (ПЗЗП) (McCord J.F. HYPERLINK “head2.phtml?linka=16202045”
et аl. ,2003). У віці понад 40 років, за даними Е.Я. Вареса, 15% людей
мають потребу в ПЗЗП (Варес Е.Я.,1983).
Відомо, що успіх протезування залежить від клінічної анатомії беззубого
рота, способу одержання функціонального відбитку і моделювання протезу
(Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; Варес Е.Я. і співавт., 1993;
Zwolak A. HYPERLINK “head2.phtml?linka=16202045” et аl. ,2004). Ці
фактори позначаються на темпах і якості розвитку адаптації до ПЗЗП, яка
являє собою окремий випадок стрес-синдрому (Нідзельський М.Я., 1996;
Левко В.П., 1999). Подібно до інших виявів стресу в стоматологічних
хворих звикання пацієнтів до ПЗЗП потребує заходів, спрямованих на
зменшення стресорного впливу протезів на організм (Гришанин Г.Г., 1998).
До таких заходів належить, насамперед, вдосконалення способів зняття
відбитків і виготовлення ПЗЗП, поліпшення фіксації протезів за допомогою
адгезивних гелів і порошків (Нідзельський М.Я., 1996; Єрис Л.Б., 2000;
Kawai Y., 2005).
Відновлення мовлення є одним з головних завдань при застосуванні ПЗЗП
(Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; McCord J.F. HYPERLINK
“head2.phtml?linka=16202045” et аl. , 2003). Однак відомості щодо
механізмів і динаміки відновлення мовлення в ортопедичних
стоматологічних хворих вкрай обмежені (Рутковский К.В., 1970;
Василевская З.Ф., 1971). Хоча останнім часом збільшився інтерес до
мовленнєвих процесів при ортопедичному стоматологічному лікуванні
(Павленко А.В., Шупяцький И.М., 2002; Ozbek M., 2003), однак
процеси мовленнєвої адаптації при користуванні ПЗЗП лишаються майже не
дослідженими. Це потребує детального вивчення акустичних параметрів
мовлення в хворих, що починають користуватися ПЗЗП, а також змін
біоелектричних процесів і координації рухів активних складових
мовленнєвого апарату. Оскільки для певних категорій населення
(викладачі, диктори, диспетчери) належне відновлення звуковимовляння
визначає не тільки якість життя, а й професійну придатність, вельми
актуальним є розробка способів поліпшення мовленнєвої адаптації, зокрема
з використанням фізичних вправ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом ініціативної науково-дослідної теми кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна
академія”, м.Полтава: „Оптимізація, профілактика та лікування
стоматологічних захворювань ортопедичними методами” (№ ДР 0102U001303).
Автор був безпосереднім виконавцем зазначеної НДР.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – вивчити особливості
розвитку мовленнєвої адаптації при користуванні повними знімними зубними
протезами та розробити на цій основі спосіб її поліпшення.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:
1. Дослідити порушення звуковимовляння в хворих з повною вторинною
адентією.
Вивчити динаміку вимовляння голосних та приголосних звуків української
мови в перші 30 днів користування повними знімними зубними протезами.
Дослідити електроміографічні показники м’язів губ протягом 30 днів
адаптації до повних знімних зубних протезів.
Дослідити палатограми звуків [с], [т], [ш] у перші 30 днів користування
повними знімними зубними протезами.
Визначити термін завершення мовленнєвої адаптації і роль нейром’язових
факторів у її розвитку.
Розробити лікувально-профілактичний комплекс фізичних вправ для
поліпшення мовленнєвої адаптації при користуванні повними знімними
зубними протезами.
Об’єкт дослідження – вимовляння звуків української мови в беззубих
хворих, що починають користуватися повними знімними зубними протезами.
Предмет дослідження – ортопедичні стоматологічні хворі під час
відновлення звуковимовляння в перші 30 діб користування повними знімними
зубними протезами.
Методи дослідження: стоматологічні ортопедичні методи для визначення
клінічного стану порожнини рота та лікування; функціональні методи
(звукова спектрографія, електроміографія, палатографія) для виявлення
порушень звуковимовляння та спостереження в динаміці за відновленням
мовлення, статистичні – для визначення достовірності отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено дослідження
частоти основного тону і потужності фонем української мови при повній
вторинній адентії і встановлено характер порушень, який полягає в тому,
що зменшується потужність усіх голосних і більшості приголосних звуків
(61,5%) та змінюється частота 30,8% фонем.
Уперше простежено динаміку відновлення звуковимовляння протягом 30 днів
від початку користування ПЗЗП і встановлено, що в перші 3 дні
розвивається термінова адаптація, яка характеризується нормалізацією
потужності і частоти більшості звуків.
Продемонстровано, що довгострокова мовленнєва адаптація завершується
через 30 днів від початку користування ПЗЗП, коли відбувається остаточна
нормалізація акустичних параметрів мовлення.
Уперше встановлено, що взаємодія язика з повним верхнім протезом під час
вимовляння язиково-зубних приголосних звуків нормалізується в перші 3
дні від початку користування ПЗЗП.
Вперше досліджено електроміографічні характеристики м’язів губ в процесі
адаптації до ПЗЗП і встановлено їх динаміку, яка полягає в збільшенні
коефіцієнта активності та амплітуди біопотенціалів з їх остаточною
нормалізацією через 30 днів від початку користування ПЗЗП. Установлено,
що нервово-м’язові фактори відіграють провідну роль у розвитку
мовленнєвої адаптації при користуванні ПЗЗП.
Обґрунтовано можливість поліпшення мовленнєвої адаптації за допомогою
комплексу фізичних вправ загально-релаксуючого і артикуляційного
характеру, які прискорюють нормалізацію звуковимовляння, збільшують
ефективність відновлення потужності окремих звуків наприкінці
адаптаційного періоду та оптимізують біоелектричні процеси в м’язах губ.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано застосовувати
комп’ютерну спектрографію звуків як кількісний, об’єктивний,
неінвазивний метод дослідження та контролю мовленнєвої функції в
ортопедичних стоматологічних хворих.
Розроблено і запропоновано лікувально-профілактичний комплекс фізичних
вправ для поліпшення мовленнєвої адаптації в хворих, що починають
користуватися ПЗЗП, на який одержано Деклараційний патент України на
винахід № 67645 А „Спосіб корекції мовної адаптації до знімних зубних
протезів”.
Результати дослідження впроваджені в роботу стоматологічних відділень
Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки,
Житомирського обласного медичного об’єднання, Бердянської
стоматологічної поліклініки, стоматологічного відділення Новосанжарської
центральної районної лікарні Полтавської області, а також у навчальний
процес кафедри ортопедичної стоматології та імплантології, кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології, кафедри післядипломної освіти
лікарів ортопедів-стоматологів Вищого державного навчального закладу
України „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено програму
досліджень, здійснено інформаційний пошук, у тому числі з використанням
мережі „Інтернет”. Особисто обстежені особи контрольної групи, проведено
обстеження та лікування ортопедичних стоматологічних хворих, здійснено
звукову спектрографію, електроміографію та палатографію. Зроблено їх
комп’ютерну обробку, розшифровку і статистичний аналіз, а також написано
текст дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були
представлені на науково-практичній конференції молодих вчених (м.
Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні
технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних
хворих” (м. Вінниця, 2003), Всеукраїнській науково-практичній
конференції „Сучасні підходи до лікування та профілактики основних
стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2003),
науково-практичній конференції „Актуальні питання клінічної медицини”
(м.Полтава, 2004), обласній науково-практичній конференції лікарів
стоматологів-ортопедів та науковців (м.Полтава, 2004), на II(IX) з’їзді
Асоціації стоматологів України (м. Київ, 2004), науково-практичній
конференції „Актуальні питання клінічної медицини” (м.Полтава, 2005).
Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 14 наукових праць,
з яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
(4 – без співавторів), 7 тез доповідей у збірниках матеріалів
конференцій, отримано деклараційний патент України на винахід.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках
машинопису та включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів
дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналіз і узагальнення
результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список
використаних джерел, який містить 155 найменувань, у тому числі 118
українсько- і російськомовних і 37 англомовних публікацій. Робота
ілюстрована 20 таблицями, 39 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 54 пацієнта віком від 45 до
70 років, серед яких 33 хворих з повною вторинною адентією та 21 особа
контрольної групи. Хворих опитували, визначали стоматологічний статус і
видимі особливості артикуляційного апарату (форма губ, язика тощо)
(Рожко М.М.. Неспрядько В.П.,2003). ПЗЗП усім хворим виготовляли з
стоматологічної пластмаси „Фторакс” і здійснювали контроль їх якості за
загальноприйнятою технологією.
Одночасно з клінічними дослідженнями проводили звукову комп’ютерну
спектрографію, палатографію та запис електроміограми (ЕМГ) м’язів
верхньої та нижньої губ. Запис звуку та ЕМГ здійснювали під час
вимовляння сукупності звуків української мови в порядку алфавіту або
скоромовок в середньому темпі та при звичайній гучності, одержували
палатограми звуків [с], [ш], [т].
Звук реєстрували за допомогою цифрового диктофону MVVR-100. Вихідний
сигнал піддавали комп’ютерному аналізу за допомогою ліцензійної програми
Sonic Foundry Sound Forge V 6.0 (Ліцензійний № HK-DTV15H-Q0R4TV-V8KJQE
329EP4-KH), при цьому одержували графічне зображення звукових коливань і
їх кількісні характеристики. При дослідженні окремих звуків аналізували
потужність і частоту основного тону кожного звуку, яку одержували за
допомогою функції „Спектральний аналіз” програми. При вимовлянні
скоромовок визначали середньоквадратичну потужність та середню частоту
звуку (функція „Статистика”).
Дослідження ЕМГ здійснювали за допомогою комп’ютерної програми,
розробленої на кафедрі ортопедичної стоматології та імплантології
Української медичної стоматологічної академії (Дворник В.М.,
Добровольський О.А., 1997). Проводили запис біопотенціалів мімічних
м’язів окремо в ділянці верхньої та нижньої губ. Біопотенціали
реєстрували на електроміографі „Neurosoft” за допомогою нашкірних
срібних електродів, розміщених у пластмасі, що дозволяє залишати
незмінною міжелектродну відстань у всіх повторних дослідженнях.
Реєстрацію проводили під час виконання мовленнєвого завдання. Воно
полягало в вимовлянні сукупності звуків української мови, що за своїм
порядком відповідає алфавіту.
Для одержання палатограм оральну поверхню верхнього протеза присипали
тальком, обережно вводили в порожнину рота хворому і притискали до
піднебіння (Василевская З.Ф., 1971). Хворий вимовляв звук, артикуляція
якого вивчалася. Потім протез обережно знімали. Темні „злизані” ділянки
вказували місця контакту язика з протезом. Протез із палатограмою
фотографували (цифрова фотокамера „Olimpus” С-170). Досліджували
палатограми приголосних [т], [с], [ш] у мовленнєвих прикладах, коли для
палатограми звуку [т] вимовляється „ата”, звуку [с] – „аса”, звуку [ш]
– „паша”. Для порівняння використовували палатографічні схеми
приголосних звуків нормального звукоутворення („нормативна
артикуляція”), описані в літературі, а також описи палатограм у беззубих
хворих (Василевская З.Ф., 1971).
З метою управління процесами мовленнєвої адаптації було розроблено і
запатентовано комплекс фізичних вправ, який включає загально-релаксуючі,
дихальні та мовленнєві вправи (Нідзельський М.Я., Чикор В.П., Чикор
Т.О., 2004). Цей комплекс пропонували групі з 11 хворих і рекомендували
виконувати його з моменту першого звернення до накладання протезу і далі
протягом 7 днів від початку користування ПЗЗП. Про ефективність
комплексу судили з темпів і повноти відновлення фонем та за
коефіцієнтом активності „К” і амплітудою ЕМГ м’язів губ.
Пацієнтів обстежували до протезування та в динаміці адаптаційного
періоду: в день накладання протезів, через 3, 7 і 30 днів від початку
користування ПЗЗП.
Для формування бази даних щодо нормальних значень акустичних та ЕМГ
показників було також обстежено 21 особу контрольної групи без дефектів
зубних рядів та вад звуковимовляння.
Одержаний цифровий матеріал піддавали статистичній обробці Обчислювали
середню М і помилку середньої арифметичної m. Вірогідність різниці між
групами оцінювали за критерієм t Ст’юдента. Всі обчислення виконані за
допомогою стандартних програм Microsoft Excel, Microsoft Word на
персональному комп’ютері.
Результати дослідження та їх обговорення
Встановлено, що до протезування характерні скарги хворих – порушення
функції жування та вимовляння звуків, косметичний дефект внаслідок
повної відсутності зубів. Усі обстежені мають симетричне обличчя
відносно середньої лінії. В 33 хворих нижня третина обличчя зменшена,
підборідочна та носогубна складки значно виражені. Відкривання рота в
повному обсязі спостерігається в усіх хворих. Всі пацієнти з повною
адентією мають нефіксовану висоту прикусу. Аналіз стоматологічного
статусу показує, що серед хворих переважають особи з II-III типом
беззубих щелеп (85% беззубих верхніх щелеп за Шредером та 63% беззубих
нижніх щелеп за Келлером). У 21 хворого (64%) стан слизової оболонки
протезного ложа відповідає I класу, в 7 хворих (21%) – II класу, у 5
хворих (15%) – III класу за Суплє. 21 особа контрольної групи має
фіксовану висоту прикусу, з них ортогнатичний прикус спостерігається в
17 осіб, прямий – у 4 осіб.
Щоб уніфікувати підходи до вивчення мовленнєвої адаптації до ПЗЗП,
визначали надійність фіксації протезів. У групі хворих із задовільними
умовами протезування (I тип за Шредером та за Келлером) дуже добра
фіксація протезів зустрічається в 15% випадків. За умов II типу беззубої
верхньої щелепи за Шредером дуже добра фіксація ПЗЗП має місце в 48%, а
добра фіксація – в 27%. За наявності II типу атрофії беззубої нижньої
щелепи за Келлером дуже добра фіксація виявлена в 36% спостережень. Для
III типу атрофії беззубої верхньої щелепи характерна слабка фіксація
протезів (9%), а для III типу беззубої нижньої щелепи – добра фіксація
ПЗЗП (27%). За значної атрофії альвеолярного відростка беззубої нижньої
щелепи добра фіксація спостерігається в 9%, а слабка – в 12% від усієї
кількості обстежених хворих.
Таким чином, вже на початку лікування чітко визначено умови протезування
в кожного хворого і вжито заходів для досягнення максимально можливої
функціональної цінності протезів.
Застосування методу звукової комп’ютерної спектрографії дозволило
здійснити графічну реєстрацію вимовляння звуків української мови хворими
до протезування та під час адаптації до ПЗЗП. Одержані графіки
демонструють якісні відмінності між звуковимовлянням в осіб без дефектів
зубних рядів (контроль) та хворих із повною вторинною адентією (рис.1).
Повна відсутність зубів супроводжується зменшенням потужності всіх
голосних і більшості приголосних звуків порівняно з показниками осіб
контрольної групи. Такі зміни зазнає 61,5% досліджених фонем. Водночас у
беззубих хворих потужність 11,5% звуків зростає, а 27% звуків не
порушується. Адентія менше позначається на частоті основного тону
звуків. Зміни спостерігаються в 30,8% фонем (19,3% – зниження частоти;
11,5% – її збільшення).
А
Б
Рис. 1. Звукова спектрограма під час вимовляння звуків української мови
в порядку алфавіту:
А – контроль (особа М., 50 років, без дефектів зубних
рядів);
Б – повна вторинна адентія (хворий Б., 55 років).
Одержані результати узгоджуються з даними фонометричних досліджень у
стоматологічних хворих, які виконані іншими авторами (Павленко А.В.,
Шупяцкий И.М., 2003; 2004). Вираженість таких порушень, виявлена нами
при повній адентії, підтверджує справедливість відомої сентенції про те,
що фоностоматологічні зміни пропорційні обсягу дефекту зубних рядів
(Павленко А.В., Шупяцкий И.М., 2004).
Встановлено, що звукова спектрограма змінюється в день накладання
протезів та протягом 30 днів після цього (рис. 2).
А Б
В Г
Рис.2. Звукова спектрограма під час адаптації до повних знімних зубних
протезів (хворий Б., 55 років):
А – в день накладання протеза;
Б – через 3 дні;
В – через 7 днів;
Г – через 30 днів від початку користування
протезами.
Повернення до норми потужності більшості фонем української мови, які
були порушені до протезування, відбувається через 3 дні від початку
користування повними знімними зубними протезами, що становить 42,2%.
Водночас по 15,8% звуків повертається до нормальної потужності в день
накладання протезів або через 7 днів після нього. Однак через 7 днів від
початку користування ПЗЗП знову знижується потужність тих звуків, що
відновились раніше або не зазнавали порушень. Це становить 26,9% від
усіх досліджених фонем.
Нормалізація порушень частоти звуків, в основному, має місце через 3 дні
(62,5%) або в день накладання протезу (25%). Формування нової частоти в
терміні від накладання протезів до 7 днів користування ними
спостерігається в 34,6% досліджених звуків. Через 30 днів від початку
користування протезами потужність і частота звуків не відрізняються від
таких у контролі. Оскільки мовленнєва функція залежить не тільки від
вимовляння окремих звуків, а визначається чіткою вимовою слів і
словосполучень, було простежено, як змінюються інтегральні акустичні
показники вимовляння скоромовок хворими, які адаптуються до ПЗЗП
(табл.1).
Таблиця 1
Середньоквадратична потужність вимовляння скоромовок хворими, що
адаптуються до повних знімних зубних протезів, дБ (М±m)
Термін
спостережень Скоромовка 1 Скоромовка 2 Скоромовка 3
Контроль (11) 13,9±1,1 13,7±1,1 12,9±1,0
До протезування (11) 8,8±0,3* 8,6±0,4* 8,2±0,4*
В день накладання протезів (11) 11,6±0,9** 11,6±1,1** 10,8±0,8**
Через 3 дні (11) 12,7±0,8** 12,7±0,9** 10,9±1,5
Через 7 днів (11) 9,5±0,5* 9,7±0,4* 9,8±0,5*,**
Через 30 днів (11) 12,3±0,6** 12,7±0,7** 11,9±0,3**
Примітки:
1. Скоромовка 1 – „Смаженю смажив Саша, замість смажені в Саші каша”;
2. Скоромовка 2 – „В чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички”;
3. Скоромовка 3 – „Жатка жваво жито жне, жатку жнець не дожене”;
4. В дужках наведено кількість спостережень;
5. * – р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
