.

Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
219 3757
Скачать документ

Львівський національний університет ветеринарної медицини та
біотехнологій

імені с.З. Гжицького

Козак Роман Васильович

УДК: 636.085.54:636.4

Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових
сумішок з екструдованим тритикале

06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної
медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної
політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Столярчук Панас Зиновійович,

Львівський національний університет ветеринарної

медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,

кафедра годівлі тварин і технології кормів, завідувач.

Офіційні опоненти:

– доктор сільськогосподарських наук, професор КОСТЕНКО Володимир
Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, кафедра годівлі
тварин та технології кормів, завідувач.

– доктор сільськогосподарських наук, професор ЗАСУХА Юрій Васильович,
Національний аграрний університет, кафедра технологій, економіки та
менеджменту у тваринництві, завідувач.

Захист відбудеться 11.10.2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному
університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.
Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 10.09.2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ________________ О.М. Слобода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки у великих свинарських господарствах
України впроваджуються сучасні інтенсивні технології виробництва
свинини, які відповідають вимогам європейських стандартів. Технологія
фірми Provimi, яка діє у ТзОВ „Галичина” Стрийського району, передбачає
раннє (у 28 днів) відлучення поросят живою масою 8 кг і постановку їх на
дорощування. Це дозволяє одержувати від основної свиноматки до 2,4
опороси в рік.

При годівлі свиней особливе значення мають стартерні добавки:
престартери, стартери, гроуери, фінішери, збагачені повноцінними
білками, вітамінами, мінеральними та біологічно активними речовинами,
25% яких додають до зернової групи раціонів.

Після дорощування молодняк при живій масі 35 кг переводять на заключну
відгодівлю зерновими сумішками із включенням частини стартерної добавки.
Відгодівля триває 83–90 днів. Підсвинків реалізують на м’ясо у віці
192–195 днів живою масою 105–107 кг.

Імпортні стартерні добавки є дорогими компонентами раціонів, що значно
підвищує собівартість свинини.

Нами для заключної відгодівлі свиней розроблено декілька варіантів
сумішок із зернових кормів власного виробництва і дешевих відходів
(висівки пшеничні, макуха ріпакова). До сумішок додавали лише 15%
стартерної добавки – фінішера. Це значно здешевлює вартість годівлі
підсвинків і робить виробництво свинини рентабельним. Раціональне
використання таких сумішок можливе лише при заключній відгодівлі свиней,
коли тварини вже мають розвинутий шлунково-кишковий тракт.

Годівля підсвинків сухими концентрованими сумішками вимагає нових
підходів до балансування раціонів, зокрема забезпечення їх вітамінами
групи В, яких часто при використанні сухих концентратів не вистачає,
легкодоступними фракціями крохмалю та органічними сполуками сірки. Цим
питанням у літературі досі не надавалось належної уваги. Високі
середньодобові прирости живої маси – 842–848 г, які перевищують у наших
дослідах показники, передбачені технологією Provimi, досягнуто при
включенні в раціони відгодівельних підсвинків 20–30% екструдованої дерті
найбільш врожайної в господарстві (47,8 ц/га) і багатої вітамінами групи
В зернової культури – тритикале взамін частини інших концентратів.
Одержано при цьому також вищі забійні показники та значне покращення
якості свинини, як за хімічним складом, так і за оцінкою при дегустації.
У цьому актуальність даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
автора є розділом комплексної наукової роботи, яка проводиться у
2000–2005 рр. на кафедрі годівлі тварин і технології кормів Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького:
„Ефективність використання злаково-бобових сумішок з добавкою
ерготропіків при годівлі великої рогатої худоби та свиней”.

Дисертаційна робота виконувалася відповідно до державних планів
науково-дослідних робіт, які виходили із замовлення Головного управління
координації освоєння НТП та інформатики України: „Організація в зоні
Прикарпаття нормованої годівлі тварин спеціальними кормосумішками”.
Державна реєстрація № 0101U001337.

Мета і завдання досліджень. Метою наших наукових і науково-виробничих
досліджень було:

– розробити найбільш оптимальний склад сумішок концентратів із вирощених
у господарстві високоврожайних і дешевих кормових культур, якими при
невеликій (15 %) добавці стартерного компоненту – фінішеру вдається
збалансувати за деталізованими нормами раціони молодняка свиней при
інтенсивній його відгодівлі.

Згодовування таких сумішок повинно позитивно впливати на засвоєння
поживних речовин тваринами, що сприятиме підвищенню їх інтенсивності
росту та покращенню м’ясної продуктивності в умовах дії сучасної
європейської технології виробництва свинини.

– вивчити перетравність та обмін речовин в організмі відгодівельного
молодняка свиней при згодовуванні зерносумішок різного складу в тому
числі з використанням екструдованої дерті нової для західного регіону
кормової культури – озимого тритикале.

При проведенні досліджень ставились такі завдання:

– вивчити урожайність і вихід поживних речовин з 1 га площі при
вирощуванні різних зернових культур. Встановити найбільш оптимальний
склад сумішок концкормів для нормованої годівлі молодняка свиней на
відгодівлі.

– провести балансові досліди та аналізи крові піддослідних тварин для
вивчення перетравності поживних речовин при різному складі кормових
сумішок, балансу азоту і деяких показників обміну речовин.

Шляхом підбору компонентів у раціонах та використанням кормів, багатих
сіркою і легкодоступними фракціями крохмалю стимулювати діяльність
мікрофлори товстого відділу кишечника для синтезу нею вітамінів групи В
і збільшення перетравності сирої клітковини. Вивчити засвоєння
відгодівельними підсвинками поживних речовин та інтенсивність їх росту і
м’ясну продуктивність.

– встановити економічну ефективність запропонованої новітньої технології
інтенсивної відгодівлі свиней.

Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень є відгодівельний молодняк свиней
великої білої породи польської селекції, вирощений при використанні
типової технології, яка розроблена відомою фірмою Provimi і поширена в
країнах Західної Європи, в тому числі в Польщі. Вона передбачає раннє
відлучення поросят, інтенсивне використання кодованих стартерних добавок
при дорощуванні та заключній відгодівлі тварин.

Технологія не допускає втручання в процес годівлі та утримання молодняка
свиней при вирощуванні, а лише при заключній їх відгодівлі. На основі
проведених нами досліджень було розроблено оптимальний склад сумішок для
організації нормованої годівлі тварин, що підвищило інтенсивність їх
росту, значно здешевило собівартість продукції та покращило її якість.

Предмет досліджень. Розроблено варіанти сумішок концентрованих кормів
найбільш врожайних кормових культур, вирощених у господарстві для
нормування раціонів молодняка свиней в період заключної відгодівлі.
Встановлено урожайність, хімічний склад та поживну цінність відносно
нової для західного регіону України кормової культури – озимого
тритикале сорту „Краснодарський”, як в натуральному, так і в
екструдованому вигляді. Вивчено обмін речовин, інтенсивність росту і
м’ясну продуктивність підсвинків та рентабельність виробництва свинини
при використанні різних варіантів розроблених сумішок з добавкою 15%
фінішеру.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені і впроваджені для
заключної відгодівлі свиней більш збалансовані і дешеві концентровані
сумішки із вирощених у господарстві високоврожайних кормових культур і
деяких відходів (висівки пшеничні, ріпакова макуха).

Вперше встановлено кормову цінність екструдованої дерті нової для
західної зони України культури – озимого тритикале в складі даних
сумішок.

Вперше доведена доцільність поповнення раціонів відгодівельних свиней
легкодоступними фракціями крохмалю (мальтоза) і органічними сполуками
сірки для стимулювання мікробіологічних процесів у товстому відділі
кишечника з метою покращення розщеплення клітковини та синтезу вітамінів
групи В, що сприяє зростанню загальної перетравності органічних речовин
раціону і використанню їх на утворення продукції.

При впровадженні удосконаленої технології заключної відгодівлі молодняка
свиней значно підвищилась інтенсивність його росту, рентабельність
виробництва свинини та її якість.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчена ефективність
використання рекомендованих нами сумішок дешевих концентрованих кормів,
вирощених у господарстві, для заключної відгодівлі свиней. Це дозволило
удосконалити технологію виробництва свинини, яку використовують на
свинокомплексах. Інтенсивність росту молодняка свиней при цьому зросла і
склала 842–848 г на добу при рентабельності виробництва свинини –
31,1–36,0%. Покращилась також якість м’яса, що має велике практичне
значення.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтована наукова концепція,
сформована мета роботи та розроблені основні етапи проведення досліджень
згідно затвердженої теми. Дисертант проводив також усі роботи, пов’язані
з її виконанням, а саме: організація науково-господарських дослідів,
підбір тварин, їх годівля та утримання, зважування молодняка і
контрольний забій. Автор брав участь в заготівлі кормів, розробці
раціонів, та здійснював загальний контроль параметрів новітньої
технології виробництва свинини. Автор спільно з допоміжним персоналом
кафедри годівлі тварин проводив обмінні досліди, лабораторні дослідження
кормів, крові, м’ясного фаршу тощо. Дисертант є автором викладених у
дисертації ідей, наукових висновків і рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Звіти за проведену науково-дослідну
роботу щорічно заслуховувались на вченій раді Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького (2002–2005 рр.).
Результати досліджень та основні положення дисертації були висвітлені в
доповідях, які повідомлялись на наукових конференціях:

Міжнародна науково-практично конференція молодих вчених та спеціалістів
„Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів,
червень 2004 р).

International Scientific Conference 16–17 September 2004. Warszaw
Agricultural University.

Міжнародна наукова конференція: „Актуальні проблеми та інновації в
тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”, присвячена
220-річчю академії (Львів, жовтень 2004 р.).

Науково-практична конференція „Проблеми становлення галузі тваринництва
в сучасних умовах” Вінницький ДАУ, 23-25 травня 2005 року.

Міжнародна науково-практична конференція „Стан, проблеми та перспективи
сучасної аграрної науки і практики”, присвячена 105-річчю від дня
народження С.З. Гжицького. Львівська НАВМ, Львів 9–10 червня 2005 року.

Міжнародна науково-практична конференція „Інноваційність розвитку
сучасного аграрного виробництва”, присвячена 100-річчю від дня
народження Д.Я. Василенка. Львівська НАВМ С.З. Гжицького, Львів, 20–21
жовтня 2005 року.

Публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 8 наукових
робіт, 7 з них опубліковані у визнаних ВАК України журналах. Загальний
об’єм публікацій – 25 сторінок. Одержано декларативний патент 2005 року.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота (основана частина)
викладена на 108 сторінках комп’ютерної верстки, загальним обсягом з
врахуванням вступу, висновків, списку літератури та додатків 193
сторінки, містить 32 таблиці, рисунків 4 і 35 додатків. Список
використаної літератури включає 360 джерел, з них 90 іноземними мовами.

Дана робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і
методики досліджень, власних досліджень, економічної оцінки результатів
досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій
виробництву, списку використаних джерел літератури і додатків.

МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин і технології
кормів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З. Гжицького та на філіалі кафедри – свинокомплексі ТзОВ „Галичина”
Стрийського району Львівської області у 2002–2005 роках.

У кожному з чотирьох проведених тримісячних дослідів, розділених на дві
серії, було використано по три групи підсвинків великої білої породи
польської селекції, підібраних за методом аналогів, по 20 голів у
кожній. У 2005 р. проведена виробнича перевірка одержаних результатів на
500 головах відгодівельних свиней. Для одержання більш достовірних даних
кожен дослід проводився у повторності.

Відгодівельні підсвинки контрольних груп одержували корми, рекомендовані
технологією, розробленою фірмою Provimi і прийнятою на свинокомплексах
Європи.

У раціони тварин дослідних груп включали дерть високоврожайної культури
– озимого тритикале сорту „Краснодарський” та дешеві відходи власного
виробництва, багаті перетравним протеїном, вітамінами групи В, що
передбачено схемою дослідів (табл. 1).

Таблиця 1

Схема проведення дослідів

Показники Групи свиней

контрольна

1 дослідні

2 3

Порода свиней Велика біла польської селекції

Кількість голів у групі 20 20 20

Вік поросят при відлученні, днів 28 28 28

Жива маса при постановці на заключну відгодівлю, кг 35 35 35

Вік підсвинків при їх реалізації на м’ясо живою масою 100-105 кг, днів
195 195 195

Структура раціонів (в % за масою):

дерть пшенична

висівки пшеничні

дерть ячмінна

дерть кукурудзяна

дерть тритикале

макуха ріпакова

стартерний компонент

35

15

22

8

5

15

25

15

12

8

20

5

15

17

15

10

8

30

5

15

Обробка дерті тритикале на екструдері:

перша серія дослідів натуральна, не оброблена

друга серія дослідів натуральна екструдована екструдована

У другій серії дослідів (третій і четвертий досліди) співвідношення
кормів у раціонах не мінялося, проте дерть тритикале використовувалася у
екструдованому вигляді.

При екструзії у кормі зростав вміст крохмалю, що обумовлено переходом
при високому тиску і температурі частини геміцелюлози у крохмалеподібні
речовини. Одночасно у екструдованій дерті тритикале міняється
співвідношення фракції крохмалю шляхом зростання кількості мальтози.

Господарство змушене купувати кодовані стартерні добавки, частину зерна
пшениці, а також зерно кукурудзи, оскільки воно не дозріває в умовах
Прикарпаття. Ці куповані компоненти раціонів здорожують виробництво
свинини. Завдання заключалось в тому, щоб зменшити кількість таких
кормів, замінивши відповідно високоврожайними і дешевими кормами
власного виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Вихід поживних речовин з 1 га при заготівлі кормів у ТзОВ „Галичина”

Корми Вихід готового корму, ц Кормові одиниці, ц Обмінна енергія,

тис. МДж В % до пшениці Перетравний протеїн, ц

Пшениця 32,5 38,0 43,9 100 3,3

Ячмінь 30,0 35,4 38,1 93,2 2,5

Тритикале 47,8 56,4 64,5 148,4 4,6

Жито 22,2 24,4 27,3 64,2 2,0

Горох 28,6 31,5 36,8 82,9 5,5

Макуха ріпакова 12,0 13,0 14,8 34,2 3,1

Зерно пшенично-житнього гібриду – тритикале крім високого урожаю містить
позитивні ознаки обох культур: від пшениці – вищий вміст перетравного
протеїну, крохмалю в т. ч. амілози і менше амілопектину, а від жита –
більший вміст сірки, лізину та вітамінів групи В.

Враховуючи великий вміст у зерні пшениці глютенів (клейковина), що при
ослизненні перетворюється в гумоподібну масу, яка затримує доступ
ферментів, деякі дослідники наголошують на обмеженому використанні в
годівлі свиней пшеничної дерті. Однак, сучасні технології годівлі свиней
передбачають поїдання сухих (не варених і не оброблених гарячою водою)
концентрованих сумішок із годівниць. Воду свині одержують із соскових
поїлок. При такій годівлі клейстеризація глютенів не відбувається, а
поживні речовини пшениці добре використовуються організмом свиней на
утворення продукції.

Сухі сумішки дозволяють також постійно заповнювати годівниці відповідно
до команд комп’ютерів, які контролюють мікроклімат і годівлю тварин.
Відомо, що поросята мають різний тип нервової системи. Спочатку корм
їдять сильніші, від’їдаючи слабших, які часто на звичайних фермах
залишаються голодними і відстають у рості. Коли ж сухий корм постійно
знаходиться у годівницях, то після насичення перших поросят, настає
черга для других. Прирости тварин при цьому помітно зростають і різниця
між ними в групі незначна.

У житі, як і у кукурудзі, мало амінокислоти триптофану, що зменшує
кормову цінність протеїну. Триптофан крім свого прямого значення, як
складової частини білків, використовується також для синтезу в організмі
тварин вітаміну РР. В раціони підсвинків ми включали 5% ріпакової
макухи, яка багата на триптофан.

Водорозчинні вітаміни відіграють виключно важливу роль у діях
окисно-відновних ферментів, які беруть участь у обміні вуглеводів і
білків, служачи у ферментів активною групою. Ці вітаміни синтезуються
мікрофлорою кишечника. На невеликих фермах, де гігієнічні умови не
особливо дотримуються, свині поїдають багату мікрофлорою підстилку і їх
організм забезпечується цими вітамінами. При утриманні свинопоголів’я на
щілинній підлозі, як це було в наших дослідах, спостерігаються ознаки
дефіциту даних важливих вітамінів, що викликає зміни показників крові та
затримка росту поросят.

Розвитку мікрофлори у кишечнику, яка синтезує водорозчинні вітаміни,
сприяє наявність в кормах сірки. Співвідношення N : S в раціонах
відгодівельних свиней повинно складати 6–10 : 1. Багатою сіркою є макуха
ріпаку.

У пшениці не лише менше, ніж у житі та тритикале водорозчинних
вітамінів, але й окремі з них, а саме вітамін В6 і фолієва кислота
перебувають у зв’язаній формі і засвоюються тваринами всього на 30%. Це
було враховано в наших дослідах. Посібники з годівлі свиней практично
нехтують вищеназвані фактори. Проте при промисловому виробництві свинини
сухими комбікормами вони відіграють дуже важливу роль.

ТзОВ „Галичина” підтримує постійні зв’язки із європейською фірмою
„Провімі польська”, від якої купує стартерні добавки та комбікорми для
дорощування. Фірма проводить також необхідний хімічний аналіз кормів, в
тому числі на вміст у них вітамінів, фракцій крохмалю та амінокислот.

При складанні раціонів ми користувалися нормами Г.А. Богданова і ін.
(1990), М.Т. Ноздріна (1993), І.І. Ібатуліна і ін. (2003) та інших
дослідників.

Поживність раціонів у другому місяці відгодівлі показана у табл. 3.
Раціони, складені за деталізованими нормами, приведені у дисертації.
Крім показників вміщених в табл. 3, враховано наявність 7 мікроелементів
та 7 вітамінів, які приводяться в дисертації.

Зоотехнічний аналіз кормів, переїдів і калу проводили за
загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашик та ін. 1965). Вміст у кормах
макроелементів визначали в лабораторії інституту рослинництва і
тваринництва УААН у водному розчині золи на полум’яному фотометрі
(модель ІІІ, тип А, фірми „Цейс”), мікроелементи у золі на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30.

У крові визначали гемоглобін та кількість еритроцитів на ФЕК- М, а в
сироватці – вміст білка, альбумінів – рефрактометрично та амінного азоту
за Мютінг Діктером.

Контрольний забій підсвинків по 4 голови з групи, обваловування та
хімічний аналіз м’ясного фаршу і дегустацію проводили за
загальноприйнятими методиками (М.Ф. Томме, 1976).

У обмінних дослідах, тривалістю 8 днів, проведених за методикою Н.А.
Коваленка (1986) було використано по 4 підсвинки-аналоги з кожної групи.

Таблиця 3

Вміст деяких речовин у раціонах підсвинків на другому місяці заключної
відгодівлі в другій серії дослідів. Середня жива маса 70 кг,
середньодобовий приріст живої маси – 800-850 г

Показники Норма Піддослідні групи

І контрольна ІІ ІІІ

Кормові одиниці 3,65 3,66 3,68 3,79

Обмінна енергія, МДж 39,4 39,1 39,3 39,3

Суха речовина, кг 2,82 2,72 2,72 2,72

Сирий протеїн, г 520 560 569 570

в т. ч. водосолерозчинні фракції протеїну, г 177 176 169 160

Перетравний протеїн, г 401 393 397 395

Крохмаль, г – 1343 1440 1458

в т.ч. амілоза, г – 376 498 518

амілопектин, г – 967 942 940

Сира клітковина, г 165 146,4 140,7 139,9

Лізин, г 21,4 20,9 21,5 21,8

Метіонін+цистин, г 16,15 17,7 17,7 17,7

Триптофан, г 5,9 6,3 6,3 6,3

Кальцій, г 18,4 17,6 17,5 17,4

Фосфор, г 15,2 15,7 15,5 15,6

Сірка, г 10,4 10,8 11,5 11,5

Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою
Н.А. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *)р " ¤¦EEI| ? ? - " ¦* | ? & `„7 & l 0v2v8v>vDvHvLvPvVvXv^vdvjvnvtvxv~v?v†v?v’v–v?v v¦voooooooooooooooooooooo
oo

y:{$~8~A~jaUUPD

N?X?d?l?n?iii6?kdf

E?O?TH?ae?e?iii6?kdD

J??‡O‹

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020