.

Оптимізація діагностики ранніх порушень функції біліарної системи та обгрунтування їх профілактики у дітей в процесі адаптації до систематичного навча

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 2960
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КЛИМЕНКО

Сергій Борисович

УДК 616.36-008.8-084-053.5-003.96

Оптимізація діагностики ранніх порушень функції біліарної системи та
обгрунтування їх профілактики у дітей в процесі адаптації до
систематичного навчання

14.01.10 – педіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Квашніна Людмила Вікторівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м.Київ),
завідувач відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних
станів

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Крючко Тетяна Олександрівна, Вищий державний навчальний заклад України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м.Полтава),

завідувач кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор

Бурлай Валентин Григорович, Національний медичний університет
ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ),

професор кафедри педіатрії № 4

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України (м.Київ), кафедра педіатрії №2

Захист відбудеться “ 27 ” березня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на
здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”,
“Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8 ).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8 ).

Автореферат розісланий “ 23 ” лютого 2007 року.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради
І.Б.Вовк

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. В останні роки проблема функціональних розладів
біліарного тракту у дітей, як складової частини захворювань травного
тракту, набула особливої актуальності. Це пояснюється відсутністю єдиних
клінічних і діагностичних критеріїв, а також, терапевтичних підходів до
цієї патології. Захворювання біліарної системи у дітей відносяться до
числа найбільш поширеної соматичної патології та мають стійку тенденцію
до зростання їх частоти незалежно від віку дитини (70-75%)
(В.Г.Майданник, 1999; Л.К.Пархоменко та співавт., 2004; Ю.В.Білоусов,
М.Ф.Денисова, 2006). Прийнята міжнародна класифікація функціональних
розладів біліарного тракту (Римський консенсус, 1999) визначила
стратегію наукових досліджень, направлених не тільки на вивчення
етіології та патогенез даних захворювань, але й на пошук шляхів їх
профілактики.

Діагностика дискінезії жовчного міхура та сфінктера Одді, особливо в
дитячому віці, часто представляє значну проблему, яка спричинена рядом
факторів: анатомічне розташування та будова біліарної системи утруднює
її вивчення як інвазивними, так і непрямими методами; гістологічні
особливості будови біліарного тракту в нормі недостатньо гарно вивчені і
демонструють значну варіабельність у здорових людей. Широке впровадження
в медичну практику ультразвукового методу діагностики (УЗД) органів
черевної порожнини, при якому жовчний міхур досліджується одноразово,
без урахування динаміки його діяльності в умовах введення подразників,
які визивають скорочення жовчовивідних шляхів, призвело, на наш погляд,
до гіпердіагностики функціональних розладів біліарного тракту (ДРБТ).

Тому в останні роки особливого значення надається питанням визначення
критеріїв ранньої діагностики та розробки методів профілактики для
корегуючого впливу, спрямованого на усунення факторів, що сприяють
виникненню ДРБТ, оскільки це може бути засобом попередження розвитку
хронічних захворювань гепатобіліарної системи в подальшому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота була фрагментами НДР ІПАГ АМН України: “Комплексне вивчення стану
здоров’я дітей молодшого шкільного віку, прогнозування виникнення та
рання профілактика його порушень” (№ держреєстрації 01.01U000253);
“Вивчити особливості функціонального стану органів травлення у здорових
дітей молодшого шкільного віку у період адаптації до систематичного
навчання та розробити заходи для профілактики його порушень” (№
держреєстрації 01.05U000310).

Мета дослідження: удосконалення донозологічної діагностики порушень
функції біліарної системи у здорових дітей молодшого шкільного віку на
основі визначення найбільш інформативних критеріїв дезадаптації
біліарної та вегетативної нервової систем і розробки профілактичних
заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють виникненню
функціональних розладів біліарного тракту.

Задачі дослідження:

Оцінити стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку та їх адаптаційні
можливості на етапі адаптації до систематичного шкільного навчання.

На основі лабораторно-інструментальних методів дослідження визначити
функціональний стан гепатобіліарної системи з урахуванням
анатомо-фізіологічних особливостей організму, що росте і розвивається.

Визначити особливості вегетативного гомеостазу у здорових дітей та його
вплив на функціонування жовчного міхура.

Виділити найбільш інформативні критерії, на основі яких можлива
донозологічна діагностика та прогнозування виникнення порушень функції
жовчного міхура та сфінктера Одді у здорових дітей молодшого шкільного
віку.

Розробити комплекс заходів, спрямованих на нормалізацію адаптаційних
можливостей дитячого організму і функціонування жовчного міхура в
процесі систематичного навчання.

Об’єкт дослідження. Моторно-евакуаторна функція жовчного міхура у
здорових дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження. Стан гепатобіліарної системи, вегетативний
гомеостаз, фізичний та психічний розвиток, рівень адаптаційних
можливостей.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, антропометричні,
математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані результати розширюють
сучасні уявлення про особливості функціонування гепатобіліарної системи
у дітей молодшого шкільного віку. Доведена неоднозначність реагування
жовчного міхура на харчове навантаження, що підтверджує гетерогенність
відповідних реакцій в групі здорових дітей.

Дослідження доводять, що в дитячому віці відбуваються суттєві коливання
показників, які являються варіантом індивідуальної норми функціонального
стану гепатобіліарної системи, що слід враховувати при оцінці її стану.

Визначені розміри жовчного міхура, часток печінки, діаметру v.portae у
здорових дітей молодшого шкільного віку, які можуть вважатися
нормативними для даної групи дітей.

Вперше у здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів
скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з яких подібні до
проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі і пояснюються
особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку.

Вперше визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів
моторики жовчного міхура у дітей.

Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш інформативними
інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об’єктивно
характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є
індекс централізації та співвідношення LF/HF. Це підтверджується
характером взаємовідносин основних компонентів ритміки ЕЕГ, особливо
враховуючи реакцію на провокаційні проби, які найбільш достовірно
відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку, як системи, а
дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть грати значну роль у
патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному рівні.

Достовірним прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень
стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати як
стан сфінктерів, так і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш
несприятливим для подальшого розвитку патології вважаємо наявність
гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура.

Вперше встановлено, що одним із проявів дезадаптаційного синдрому у
дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є
наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного,
а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на
фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи.

Розроблена та впроваджена в практику методика профілактично-оздоровчих
заходів нормалізації рівня адаптаційних можливостей та стану здоров’я,
яка враховує індивідуальні особливості розвитку вегетативної нервової та
гепатобіліарної систем і сприяє, як нормалізації показників
вегетативного гомеостазу, так і покращенню функції жовчовивідних шляхів.

Визначені показники гепатобіліарної системи, які можуть вважатися
нормативними для дітей даної вікової групи м.Києва.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена та впроваджена в
практику методика оцінки моторно-евакуаторної функції жовчного міхура у
дітей. Визначені розміри жовчного міхура, долів печінки, діаметру
v.portae у здорових дітей молодшого шкільного віку, які можуть вважатися
нормативними для даної групи дітей. Визначено величину коефіцієнту
скоротливості жовчного міхура при різних типах його моторики, що значно
поліпшує та прискорює інтерпретацію результатів ультрасонографії.
Наведені показники вегетативної нервової системи, на основі яких можна
прогнозувати виникнення порушення моторно-евакуаторної функції жовчного
міхура у дітей.

Запропоновані заходи щодо підвищення адаптаційних можливостей дитячого
організму, які можуть використовуватись як профілактичні для
попередження розвитку дисфункціональних розладів біліарного тракту.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати досліджень
впроваджені у практику: Чернівецької обласної дитячої лікарні № 2;
Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні; Вінницької обласної
дитячої клінічної лікарні; Дитячого гастроентерологічного санаторію
(м.Запоріжжя); 5 міської дитячої лікарні м.Запоріжжя; міського дитячого
гастроентерологічного центру, м.Київ; дитячої клінічної лікарні № 8
Шевченківського району, м.Києва.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним
науковим дослідженням. Особисто автором проведено аналіз наукової
літератури за темою дисертації, виконано клініко-функціональні та
антропометричні дослідження у дітей молодшого шкільного віку, проведено
у них функціональні проби з навантаженням. Проаналізовано статистичні
звіти та медичну документацію всіх спостережуваних.

Дисертантом особисто проведені статистична обробка даних, аналіз та
узагальнення отриманих результатів, сформульовано усі положення та
висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні рекомендації,
підготовлено до друку наукові праці, виступи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені та
обговорені на: науково-практичній конференції “Охорона материнства та
дитинства в сучасних умовах в місті Києві” (Київ, 2002); Міжнародній
конференції “Ультразвукові дослідження в педіатрії” (Ялта, 2002);
Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитини: ріст,
розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002); 5-ій
науково-практичній конференції дитячих гастроентерологів, нефрологів та
педіатрів України “Актуальні питання хронічних захворювань печінки та
нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями”
(Симеїз, 2002); науково-практичній конференції “Профілактика та
реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх
диспансеризації” (Київ, 2002); науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми дитячої гастроентерології” (Київ, 2004); науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Ультразвукова та функціональна
діагностика в ангіології” (Київ, 2006); ІІІ конгресі педіатрів України
“Сучасні проблеми клінічної педіатрії” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць
(в авторефераті наведено 8 робіт), з них: 6 статей у журналах, 1 – у
збірнику наукових праць; 7 – тези доповідей наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 181 сторінці тексту і
включає: вступ, огляд літератури, шість розділів власних досліджень,
аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні
рекомендації. Роботу ілюстровано 40 таблицями, 27 рисунками, які
займають 19 сторінок. Перелік використаних джерел налічує 292
найменування, що займає 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження.

Для вирішення поставлених завдань було проведено комплексне
клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 1380 дітей 6-9 річного
віку. Було відібрано 156 здорових дітей, яким було проведено додаткове
поглиблене обстеження. Вибір методів спеціального поглибленого
обстеження: УЗД печінки, жовчного міхура із “жовчогінним сніданком”,
розрахунок розмірів печінки та жовчного міхура до й після навантаження,
дослідження вегетативного гомеостазу, біоелектричної активності мозку
визначався задачами роботи.

Ультразвукове дослідження печінки та жовчного міхура у дітей проводилось
на апараті “ALOKA” SSD-280 (Японія) з інтенсивністю ультразвуку 0,01
Вт/см2 та частотою 2,5; 3,5 та 5,0 мГц. Об’єм жовчного міхура визначали,
вимірюючи його на 5-15-30-40 та 60 хвилинах. При необхідності час
дослідження продовжували до 90-120 хвилин. В якості “жовчогінного
сніданку” були використані нативні яєчні жовтки.

Стан ВНС оцінювався за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності
ритму серця “Кардіо-Спектр” (АОЗТ “Солвейг”). Аналіз отриманих
кардіоритмограм проводився шляхом обчислення статичних та спектральних
показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою
групою Європейського товариства кардіології та Північноамериканського
товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996). Кількісна
оцінка варіабельності серцевого ритму проводилась методом спектрального
аналізу, який здійснювався шляхом кардіоінтервалографії.

Електрофізіологічне дослідження у школярів проводилося за стандартною
методикою з використанням міжнародної схеми 10*20 при монополярному та
біполярному способі відведення біопотенціалів. Була застосована,
запропонована О.А.Жирмунською та В.С.Лосевим (1966), система трактування
ЕЕГ, яка основана на характеристиці основних ознак, що відображають
біоелектричну активність головного мозку. Проводилась “класична”
візуальна оцінка ЕЕГ. Вивчалася графіка паттернів, розподілення
хвильового спектру у 16 стандартних відведеннях.

Фізичний розвиток оцінювали за допомогою центильних таблиць. Для оцінки
гармонічності фізичного розвитку використовували індекс гармонічності
морфологічного розвитку Пушкарьова (1983). Адаптаційні можливості
організму оцінювали за індексом функціональних змін (Баевский и др.,
1987).

Обробку цифрових даних проводили різними математичними засобами, вибір
яких визначався завданням у кожному конкретному випадку. Обчислення
виконувались на комп’ютері типу Intel PIII з використанням прикладного
пакету програм “Statistica 6.0”.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Для вирішення поставлених завдань діти були розподілені на три групи: 1
група – діти без скарг та будь-яких змін з боку гепатобіліарної системи
за даними УЗД (54 дитини); 2 група – діти без скарг, але з УЗ-ознаками
порушень стану жовчних шляхів (ущільнення стінок жовчного міхура до 0,2
мм, наявність перибіліарної інфільтрації), 50 дітей; 3 група – діти із
скаргами, які притаманні для дезадаптаційного синдрому (серцебиття;
періодичні головні болі; запаморочення; порушення сну; зниження
концентрації уваги; підвищена втомлюваність; подразливість; лабільність
настрою; зниження апетиту) та із змінами з боку гепатобіліарної системи
за даними УЗД (52 дитини), аналогічними другій групі.

Діти, які знаходились під спостереженням не мали хронічних захворювань і
хворіли лише на гострі респіраторні захворювання, але не частіше трьох
разів на рік. Практично всі діти даного обстеження мали необтяжений
анамнез щодо важких інфекційних або соматичних хвороб.

За даними аналізу показників динамічної ехохолецистографії (ДЕХГ)
залежно від стану моторики жовчних шляхів у дітей 1-3 груп були виділені
слідуючи типи: І – зміни моторики жовчних шляхів відсутні
(нормотонічно-нормокінетичний тип); ІІ – ізольоване підвищення тонусу
сфінктера Одді (гіпертонічно-нормокінетичний тип); ІІІ – підвищення
тонусу сфінктера Одді в поєднанні з посиленням скоротливої функції
жовчного міхура (гіпертонічно-гіперкінетичний тип); IV – ізольоване
зменшення тонусу сфінктера Одді (гіпотонічно-нормокінетичний тип); V –
зменшення тонусу сфінктера Одді в поєднанні з підвищеною скоротливою
здатністю жовчного міхура (гіпотонічно-гіперкінетичний тип); VІ –
ізольоване підвищення скоротливої функції жовчного міхура
(нормотонічно-гіперкінетичний тип); VІІ – ізольоване підвищення тонусу
сфінктера Одді в більш пізні строки (на 15 хв.) (відстрочений
гіпертонічно-нормокінетичний тип); VІІІ – підвищення тонусу сфінктера
Одді в більш пізні строки (на 15 хв.) з посиленням скоротливої функції
жовчного міхура (відстрочений гіпертонічно-гіперкінетичний тип); ІХ –
підвищення тонусу сфінктера Одді в поєднанні із зниженою скоротливою
здатністю жовчного міхура до скорочення (гіпертонічно-гіпокінетичний
тип); Х – ізольоване зменшення здатності жовчного міхура до скорочення
(нормотонічно-гіпокінетичний тип).

Розподіл дітей за типами моторики жовчних шляхів в групах був різним.
Так, в 1 групі дітей превалював нормотонічно-гіперкінетичний тип (20,4%)
та гіпертонічно-гіперкінетичний тип (18,5%). Інші типи знаходились між
собою у більш-менш однакових співвідношеннях. Лише 7,4% дітей 1 групи
мали І тип моторики жовчних шляхів, тобто нормотонічно-нормокінетичний.

При VII та VIII типах мав місце відстрочений спазм сфінктера Одді,
збільшення об’єму жовчного міхура відбувалося на 15 хв. (16,7% дітей) і
вік дітей в цих підгрупах був 7 та 9 років. Всі діти, у яких мав місце
підвищений тонус сфінктера Одді мали вік також 7 та 9 років.

У дітей 8 років спостерігався нормальний або знижений тонус сфінктера
Одді. Визначені типи не залежали від статі і відмічались як у хлопчиків,
так і у дівчаток.

У більшості (42,5%) дітей даної групи випорожнення жовчного міхура
відмічалось на 60 хв., у 20,4% – на 30 хв., у 31,4% – на 40 хв., а у
5,5% – лише на 90 хв., вік цих дітей складав 7 років.

Коефіцієнт скоротливості, який розраховувався як співвідношення
максимального об’єму жовчного міхура до мінімального, які були
зафіксовані при проведенні холекінетичної проби, для І типу складав
4,07±0,52; ІІ – 3,64±0,46; ІІІ – 22,96±3,11; IV – 3,13±0,12; V –
6,14±0,90; VI – 9,80±1,04; VII – 4,63±0,92 та VII – 12,75±2,31. Тобто,
рівень коефіцієнту скоротливості достовірно відображує тип кінетики
жовчного міхура та полегшує аналіз показників ДЕХГ. При нормокінетичному
типі його рівень коливається від 3,0 до 6,0; при гіперкінетичному – він
вище 6,0 ( у нашому дослідженні максимальний його рівень складав 22,96);
при гіпокінетичному – нижче 3,0 (у нашому дослідженні мінімальний його
рівень – 1,25).

В 2 групі дітей були визначені слідуючи типи моторики:
нормотонічно-нормокінетичний (14,7%), гіпертонічно-нормокінетичний
(8,7%), гіпертонічно-гіперкінетичний (14,8%),
гіпотонічно-нормокінетичний (20,5%), гіпотонічно-гіперкінетичний
(14,8%), нормотонічно-гіперкінетичний (14,8%), відстрочений
гіпертонічно-нормокінетичний (15,8%) та гіпотонічно-гіпокінетичний
(5,5%), якого не відмічалось у 1 групі.

Якщо в 1 групі тільки у 5,5% дітей відмічалось скорочення жовчного
міхура до 90 хв. і тільки при гіпертонічно-нормокінетичному типі, то в
даній групі вони склали 25,2% і спостерігалися майже при всіх типах
моторики, окрім гіпотонічно-гіперкінетичного та
гіпертонічно-гіпокінетичного. При цьому у 5,3% дітей скорочення жовчного
міхура спостерігалось на 15 хв., у 5,9% – на 30 хв., у 17,3% – на 40 хв.
і у 46,3% – на 60 хв. Тобто, у 63,6% дітей жовчний міхур скорочувався в
межах норми за тривалістю фази випорожнення.

Рівень коефіцієнту скоротливості при І типі складав 4,26±0,81; ІІ –
4,55±0,72; ІІІ – 9,83±1,12; IV – 4,71±0,68; V – 7,65±0,94; VI –
11,56±2,71; VII – 5,23±0,73; IX – 1,25±0,06. В цій групі вже
визначається гіпокінетичний тип, при якому об’єм жовчного міхура
скорочується лише на 41,0%.

Таким чином, на основі визначених результатів можна припустити, що
прогностичними критеріями донозологічних порушень стану жовчних шляхів
можуть бути кінцевий термін скорочення жовчного міхура та наявність
гіпокінетичного типу моторики.

При аналізі результатів ДЕХГ у дітей 3 групи були визначені слідуючи
типи моторики: нормотонічно-нормокінетичний (15,3%),
гіпертонічно-нормокінетичний (23,0%), гіпотонічно-гіперкінетичний
(11,1%), гіпотонічно-нормокінетичний (11,1%),
нормотонічно-гіперкінетичний (19,2%), гіперкінетично-гіпокінетичний
(8,6%), нормотонічно-гіпокінетичний (11,1%). В цій групі значно
підвищилась частка дітей з гіпокінетичним типом – до 19,7% у порівнянні
з 5,8% в 2 групі.

Коефіцієнт скоротливості в цій групі знаходився на рівні: при І типі –
4,91±0,48; ІІ – 4,81±0,72; ІІІ – 3,89±0,24; IV – 16,6±2,78; V –
8,62±1,13; IX – 1,54±0,06; X – 2,12±0,07.

Встановлено, що відсоток дітей з нормотонічно-нормокінетичним типом в 3
групі найбільш високий (15,3%), що також підтверджує нашу думку про те,
що визначені типи моторики слід розглядати як індивідуальні типи
скорочення жовчних шляхів, які можуть зустрічатися і у здорових, і у
хворих дітей у всьому своєму різноманітті.

Враховуючи, що за нашими даними, біля 70% здорових дітей молодшого
шкільного віку в процесі навчання у школі, особливо наприкінці учбового
року, мають ознаки дезадаптаційного синдрому, отримані дані дозволяють
більш адекватно оцінювати наявність та стан білідинамічних порушень на
донозологічному етапі. Результати досліджень також вказують на
необхідність критичного підходу до розробки регіональних та вікових
нормативів цих параметрів. Ні в жодному випадку, у здорових дітей
молодшого шкільного віку, ми не спостерігали відхилень в біохімічному
спектрі крові (відсутність цитолітичного, холестатичного або
мезенхимально-запального синдромів).

На основі аналізу результатів дослідження вегетативного гомеостазу та
біоелектричної активності мозку встановлені певні особливості
функціонування вегетативної нервової системи в різні вікові періоди
розвитку, які обумовлюють різноманітні реакції організму на стресогенні
фактори (в нашому дослідженні – це початок систематичного шкільного
навчання із зміною стереотипу життя дитини).

Вивчення стану вегетативного гомеостазу показало, що при кожному типі
моторики відмічаються певні неоднозначні зміни показників ВНС (табл.1),
але на наш погляд, прогностичну цінність мають лише два інтегральні
показника: індекс централізації та співвідношення LF/HF. Це
підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів ритміки
ЕЕГ, особливо враховуючи реакцію на провокаційні проби, які найбільш
достовірно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку, як
системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть грати
значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному
рівні. Нами були розроблені значення інтегральних, найбільш
інформативних показників вегетативного гомеостазу для дітей молодшого
шкільного віку з урахуванням вихідного вегетативного тонусу, які можуть
вважатися нормативними: для LF/HF – 0,6-1,0 (загальна група); при
ваготонії – 0,5-0,7; ейтонії – 0,5-1,2; симпатикотонії – 0,7-1,3; для
індексу централізації: 1,5-3,0 (загальна група); ваготонія – 0,7-1,2;
ейтонія – 1,5-3,5; симпатикотонія – 1,5-3,5.

Аналіз величин отриманих показників встановив ряд закономірностей. Так,
у дітей з нормотонічно-нормокінетичним типом моторики жовчних шляхів з
урахуванням ВВТ у порівнянні з іншими типами відмічається рівновага
регуляторних систем. Стан вегетативного тонусу у них формувався
урівноваженими вагусними та симпатичними впливами. Вірогідне незначне
домінування потужності HF над потужністю спектра LF вказує на
превалювання парасимпатичної системи у вегетативному тонусі учнів, що
дозволяє нам охарактеризувати вихідний стан їх саморегуляції як
ненапружений вегетативний баланс.

При аналізі показників ВНС при ІІ-VII типах скоротливості ми
спостерігаємо аналогічну картину, в якій змінюються лише величина
загальної потужності спектру. Направленість змін індексів зберігається.
Так, величина індексу вегетативної рівноваги коливається в цих групах у
межах 134,8-222,5; індексу централізації – 1,44-2,65; співвідношення
LF/HF –0,61-1,0; ВПР – 5,1-7,2.

^

v

x

z

¦

N

P

R

R

T

V

X

Z

\

^

v

x

¦

`„A

ї (ІЦ) до 5,45±0,05, а коефіцієнт LF/HF знижується до 0,410±0,02. Це
доводить про виражений дисбаланс симпатичної та парасимпатичної ланок
ВНС та його зміщення у симпатичний бік, що свідчить про наявність у
дітей даної групи функціональної напруги регуляторних систем організму.
Тобто, незважаючи на те, що у дітей з даним типом моторики не було
виявлено ознак дискінезії (як клінічних, так і лабораторних), їх треба
відносити до групи ризику по зриву адаптаційних можливостей і виникнення
порушення функції жовчного міхура з подальшим виникненням хвороби.

При ІХ типі скоротливості жовчного міхура визначається також підвищення
ЧСС (92,75±4,11 уд./хв.) при помірній симпатикотонії і зменшенні
величини амплітуди моди, тоді як потужність спектру, загальна та окремих
його складових змінюється неоднозначно: відмічається зниження потужності
загального спектру та дихальних хвиль при задовільній потужності LF та
VLF. При цьому спостерігається однонаправлене збільшення всіх
інтегральних показників (ВПР, ІЦ, LF/HF), що свідчить про виражене
превалювання у вегетативному статусі при помірній симпатикотонії
симпатичних впливів активізації процесів збудження при недостатності
процесів гальмування.

При Х типі скоротливості у переважній більшості дітей спостерігалась
ваготонія (83,4%) і лише у 16,6% – ейтонія. Частота серцевих скорочень
складала 69,2±4,12 уд./хв., індекс напруги знижувався до 27,30±2,45
ум.од. При цьому типі значно підвищувалась загальна потужність спектру
(14,507±4,2 мс2), яка відображає сумарну активність вегетативного впливу
на серцевий ритм. Відмічається значне зниження співвідношення LF/HF до
0,30±0,01 та ІЦ до 0,40±0,01. У даному випадку це свідчить про виражену
активність вагусу, що підтверджується і підвищеними величинами HF.

Аналіз вегетативної реактивності у дітей при проведенні
кліноортостатичної проби встановив, що 42,9% дітей мали нормальну
вегетативну реактивність, 48,6% – гіперсимпатикотонічну, а 5,7% –
асимпатикотонічну реактивність. При цьому до кожної групи спостереження
надходили діти з різними типами вегетативної реактивності. Ми не
встановили будь-якої залежності між типом скоротливості жовчного міхура
та типом вегетативної реактивності.

Виявлені зміни у стані вегетативного гомеостазу, що були визначені у
дітей всіх трьох обстежених груп, на наш погляд, можуть бути пов’язані з
адаптацією дитини до шкільних навантажень. Висока напруженість
адаптаційних механізмів у дитячому віці під впливом багатьох
стресогенних факторів у значній частині випадків призводить до зриву
адаптації, тобто розвитку захворювання. Відсутність ефективної корекції
антистресової системи організму на донозологічному етапі, вельми часто
зводить нанівець ефективність профілактичних заходів, які пропонуються
сучасною медициною. Відомо, що розвиток адаптаційного синдрому
відбувається під контролем вегетативної нервової системи, діяльність
якої лабільна залежно від вікового періоду розвитку дитини.

Для корекції порушень адаптації та нормалізації моторно-евакуаторної
функції жовчного міхура ми апробували та впровадили у діяльність
багатьох профілактично-лікувальних закладів антистресорні комплекси, що
включають препарати на основі сумішей металів-мікроелементів та
вітамінів, значення яких для підтримання гомеостазу доведено вже давно
та фітопрепарати різнонаправленої дії. В нашому дослідженні це були
оригінальний вітчизняний вітамінно-координаційно-мікроелементний
комплекс “Вітам” та рослинний препарат “Персен” з вмістом валенотриатів
та сесквітерпенів м’яти та валеріани.

Теоретичним обґрунтуванням застосованого комплексу став доведений
науковими розробками (Бурлай В.Г., 2000) вплив порушень центральної та
вегетативної нервових систем на формування патологічних станів та
можливість корекції цього процесу. Крім того, обидва препарати не мають
будь-яких токсичних, алергізуючих або побічних властивостей і дозволені
до застосування в педіатрії.

Діти були розподілені на дві групи, перша з яких була контрольною (52
дитини), а друга (48 дітей) отримувала Вітам у дозі 1 капсула на день
протягом 30 діб і Персен по 1 таблетці два рази на добу, також протягом
30 діб.

Ефективність дії застосованого медикаментозного комплексу оцінювали на
підставі динаміки клінічних проявів (для 3 групи спостереження),
результатів аналізу ВРС (табл.2) та даних УЗ-дослідження (тип
скоротливості жовчного міхура).

Суб’єктивне покращення після курсу лікування відмітили 80% дітей ІІІ
групи, у яких зникла дратівливість, значно рідше стали головні болі,
зменшилась емоційна лабільність, втомлюваність та метеочутливість,
покращився апетит, підвищився рівень гемоглобіну в крові.

Крім того, за даними психологічних тестів майже у 40% дітей з
психологічною готовністю до систематичного навчання “нижче середнього”
цей рівень підвищився до “середнього” або “вище середнього”. Одночасно
рівень розвитку смислової пам’яті поліпшився з низького до середнього у
17%, а з середнього до високого у 8%.

Аналіз динаміки змін моторики жовчного міхура у дітей основної групи
підтверджує позитивний вплив запропонованого методу корекції. Так, у
всіх дітей які мали нормотонічно-нормокінетичний тип скоротливості (І
тип) він не змінився, при гіпертонічно-нормокінетичному типі (ІІ тип)
варіант переходу нормотонічно-нормокінетичний спостерігався у 40,0%
дітей, при гіпертонічно-гіперкінетичному (ІІІ) типі перехід до І типу
спостерігався у 78,8% дітей, при VI типі у 52,0%, при відстроченому
гіпертонічно-нормокінетичному типі (VII) перехід в І тип спостерігався у
44,0%, при відстроченому гіпертонічно-гіперкінетичному (VIII) – 50,0%,
гіпертонічно-гіпокінетичному (ІХ) – 68,0%, нормотонічно-гіпокінетичному
– 40,0%.

При гіпотонічно-нормокінетичному і гіпотонічно-гіперкінетичному типах
скоротливості змін моторики жовчовивідних шляхів на
нормотонічно-нормокінетичний не спостерігалось, але у 50,0% при V типі
відмічався перехід у нормотонічний варіант, що також може свідчити про
позитивний вплив призначаємої терапії і нормалізації тонусу сфінктера
Одді. В групі порівняння будь-яких достовірних змін у стані жовчного
міхура та сфінктерного апарату не відмічалось.

Аналіз показників спектрального аналізу кардіоритмограми свідчить про
нормалізуючу дію комплексу препаратів на процеси регуляції жовчовивідних
шляхів як на сегментарному, так і надсегментарному рівнях. Так, в групі
дітей з ваготонією відмічається зниження потужності високочастотної
складової спектру та підвищення дуже низькочастотної складової, а
величини інтегральних показників – ІЦ, ВПР та LF/HF достовірно
підвищуються. В групі з ейтонією потужність дихальних хвиль та VLF не
змінюється, тоді як величина LF збільшується. В групі дітей з
симпатикотонією відмічаються протилежні зміни: знижується ІН, ІЦ, ВПР та
величина співвідношення LF/HF, підвищується загальна потужність спектру
та всіх її складових.

Отримані дані відображають суперечливість поглядів на процеси регуляції
рухливої активності жовчного міхура і сфінктерного апарату жовчовивідних
шляхів (Лычкова А.Э., Ильченко А.А., 2005), що ускладнює інтерпретацію
отриманих результатів і підбір адекватної терапії, але дані,
представлені вище, обґрунтовують доцільність запропонованого
медикаментозного комплексу.

Таким чином, проведені дослідження дають змогу зробити висновок про те,
що прогностична значущість будь-якого одного методу, як самостійного при
обстеженні здорової дитини може бути вельми помірна. Однак, у поєднанні
з іншими методиками (в нашому дослідженні – дані динамічної
УЗ-холецистографії у взаємозв’язку з показниками вегетативного
гомеостазу) підвищується їх інформативність та прогностична цінність.
Так, вивчення регуляторних можливостей, що визначаються за даними ВРС,
дає можливість виявити на ранніх етапах розвитку порушення процесів
адаптації, зниження стійкості механізмів регуляції до навантажень як
фізичного, так і психоемоційного характеру, переведення системи
регуляції в стан нестабільності, тобто за межі адаптаційних можливостей,
що призводить до порушення регуляції функції жовчного міхура на
донозологічному етапі. В цьому зв’язку, спрямована фармакотерапевтична
корекція наслідків дії стресогенних факторів не лише поліпшує “якість
життя” на певному віковому етапі, але й стає потужним фактором
попередження розвитку різноманітних хвороб у майбутньому.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі
сучасної педіатрії – удосконалення донозологічної діагностики та
визначення критеріїв порушення функції біліарної системи і розробки
профілактичних заходів, спрямованих на усунення факторів, що сприяють
виникненню дисфункціональних розладів біліарного тракту.

Встановлена гетерогенність групи здорових дітей за функціональним станом
жовчовивідних шляхів з урахуванням скоротливості сфінктерів та жовчного
міхура.

Визначені розміри жовчного міхура, часток печінки, діаметру v.portae у
здорових дітей молодшого шкільного віку, які можуть вважатися
нормативними для даної групи дітей. Встановлена кореляційна залежність
між площею тіла дитини та лінійними розмірами правої і лівої частками
печінки, а також об’ємом жовчного міхура, що дозволяє більш адекватно
оцінювати отримані ехографічні параметри.

За даними УЗ-холецистографії з пробним сніданком, виявлено 10 типів
моторики жовчного міхура, деякі з яких подібні до проявів дискінезії,
але не порушують пасажу жовчі і пояснюються особливостями вегетативної
регуляції, притаманними даному віку, а також рівнем адаптаційних
можливостей організму. У кожної дитини існує свій, індивідуальний
інтервал часу максимального скорочення жовчного міхура. Результати
ультразвукового дослідження підтверджують наявність індивідуальних
функціональних особливостей жовчовивідної системи.

Визначені найбільш інформативні інтегральні показники вегетативного
гомеостазу, що об’єктивно характеризують особливості різних типів
скорочення жовчовивідних шляхів. Доведено, що прогностичну цінність
мають індекс централізації, вегетативний показник ритму та
співвідношення LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин
основних компонентів ритміки ЕЕГ, особливо враховуючи реакцію на
провокаційні проби, які найбільш достовірно відображають ступінь
морфо-функціональної зрілості мозку, як системи, а дисфункції
лімбіко-ретикулярного комплексу можуть грати значну роль у патогенезі
вегетативних порушень на надсегментарному рівні.

Достовірним прогностичним критерієм донозологічних порушень стану
жовчовивідних шляхів у дітей молодшого шкільного віку слід вважати як
стан сфінктерів, так і термін скорочення жовчного міхура. Найбільш
несприятливим для подальшого розвитку патології біліарної системи є
наявність гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура. Діти з даним
типом скоротливості повинні бути віднесені до групи ризику з подальшим
проведенням диференційованих профілактично-лікувальних заходів.

Одним з проявів дезадаптаційного синдрому у дітей молодшого шкільного
віку у процесі систематичного навчання є наявність
гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного, а також
відстроченого гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення жовчного
міхура, які виникають на фоні вираженого дисбалансу вегетативної
нервової системи, що підтверджується даними ЕЕГ.

Розроблена та впроваджена в практику охорони здоров’я дітей методика
профілактично-оздоровчих заходів, яка враховує індивідуальні особливості
розвитку вегетативної, центральної нервової та біліарної систем дитини і
сприяє, як нормалізації показників вегетативного гомеостазу, так і
покращенню функції жовчного міхура.

Практичні рекомендації

Для впровадження в медичну практику рекомендується:

Для об’єктивної оцінки моторно-евакуаторної функції жовчного міхура не
тільки у хворих, але і у здорових дітей (в критичні періоди розвитку;
при підвищених розумових, фізичних навантаженнях; при дії стресогенних
факторів) необхідно проводити УЗ-холецистографію з пробним сніданком для
своєчасного виявлення особливостей його функціонування та проведення
профілактично-лікувальних заходів, що буде сприяти запобіганню розвитку
функціональних порушень та хронічної патології гепатобіліарної системи.

Запропоновані для використання розраховані величини коефіцієнту
скоротливості для різних типів моторики жовчного міхура: при
нормокінетичному типі його рівень коливається від 3,0 до 6,0; при
гіперкінетичному – він вище 6,0; при гіпокінетичному – нижче 3,0, що
значно полегшує та прискорює інтерпретацію результатів динамічної
УЗ-холецистографії.

Рекомендується з проведенням динамічної УЗ-холецистографії одночасно
проводити дослідження вегетативного гомеостазу, що дасть можливість
більш об’єктивно прогнозувати стан функціонування жовчного міхура в
процесі розвитку дитини. Запропоновані нормальні значення інтегральних,
найбільш інформативних показників вегетативного гомеостазу для дітей
молодшого шкільного віку з урахуванням вихідного вегетативного тонусу :
для LF/HF – 0,6-1,0 (загальна група); при ваготонії – 0,5-0,7; ейтонії –
0,5-1,2; симпатикотонії – 0,7-1,3; для індексу централізації: 1,5-3,0
(загальна група); ваготонія – 0,7-1,2; ейтонія – 1,5-3,5; симпатикотонія
– 1,5-3,5.

Для запобігання розвитку дезадаптаційних типів скоротливості жовчного
міхура рекомендується застосовувати фармакотерапевтичну корекцію
(вітамінно-координаційно-мікроелементні комплекси та рослинні препарати)
наслідків дії стресогенних факторів, яка спрямована на підвищення рівня
адаптаційних можливостей і попередження розвитку патологічних станів у
майбутньому.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Вплив препарату “Вітам” на адаптаційні можливості та функціональний стан
вегетативної нервової системи у дітей молодшого шкільного віку //
Ліки.-2002.-№5-6.-С.104-106 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов) – Збір
матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка статті до друку.

Анатомо-функциональные особенности развития гепатобилиарной системы у
детей по данным эхографии // Буковинський мед. вісник.-2003.-Т.7,
№1.-С.33-35 (співавт. Квашнина Л.В., РодионовВ.П., Клименко Е.Ф.) – Збір
і аналіз клінічного матеріалу.

Физическое развитие детей младшего школьного возраста и факторы влияния
на него // Здоровье женщины.-2003.-№1 (13).-С.78-81 (соавт. Квашнина
Л.В., Родионов В.П., Маковкіна Ю.А., Бакуновский А.Н.) – Збір матеріалу,
клінічне обстеження дітей, підготовка статті до друку.

До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей
молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої вегетативної
нервової системи // Перинатологія та педіатрія.-2003.-№ 1.-С.56-58
(співавт. Квашніна Л.В., Родионов В.П., Маковкіна Ю.А., Майдан І.С.) –
Збір і аналіз клінічного матеріалу, статистична обробка, підготовка
статті до друку.

Стан моторики жовчних шляхів у здорових дітей молодшого шкільного віку
// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№1.-С.-40-45 (співавт.
Квашніна Л.В., Клименко О.П.) – Збір матеріалу, клінічне обстеження
дітей, підготовка статті до друку.

Значение особенностей вегетативного гомеостаза у здоровых детей младшего
школьного возраста в формировании разных типов сокращения желчных путей
и возможности их коррекции препаратом Персен // Перинатология и
педиатрия.-2006.-№ 4 (28).-С.87-90 (співавт. Квашнина Л.В., Клименко
Е.Ф.) – Клінічне обстеження дітей, підготовка статті до друку.

Особливості біоелектричної активності у здорових дітей молодшого
шкільного віку у період адаптації до шкільного навчання // Збірник
матеріалів наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Ультразвукова та
функціональна діагностика в ангіології” Київ 15-16 жовтня 2006
.-С.-112-121 (співавт. Клименко О.П., Квашніна Л.В.) – Збір матеріалу,
обробка отриманих даних.

До питання диспансеризації дітей молодшого шкільного віку з
функціональними порушеннями гепатобіліарной системи / Матеріали
наук.-практ. конференції “Профілактика та реабілітація найбільш
поширених захворювань у дітей та удосконалення їх
диспансеризації”.-Київ, 26-27 жовтня 2002 р. // Педіатрія, акушерство та
гінекологія.-2003.-№ 1.-С.60-61 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П.)
– Збір матеріалу, підготовка до друку.

Анотація

Клименко С.Б. Оптимізація діагностики ранніх порушень функції біліарної
системи та обгрунтування їх профілактики у дітей в процесі адаптації до
систематичного навчання.-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.10 – “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, Київ, 2006.

У здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів
скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з яких подібні до
проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі і пояснюються
особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку.

Вперше визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів
моторики жовчного міхура у дітей.

Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш інформативними
інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об’єктивно
характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є
індекс централізації, вегетативний показник ритму та співвідношення
LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів
ритміки ЕЕГ, особливо враховуючи реакцію на провокаційні проби, які
найбільш достовірно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості
мозку, як системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть
грати значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному
рівні.

Достовірним прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень
стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати як
стан сфінктерів, так і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш
несприятливим для подальшого розвитку патології вважаємо наявність
гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура.

Вперше встановлено, що одним із проявів дезадаптаційного синдрому у
дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є
наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного,
а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на
фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи.

Розроблена та впроваджена в практику методика профілактично-оздоровчих
заходів нормалізації рівня адаптаційних можливостей та стану здоров’я,
яка враховує індивідуальні особливості розвитку вегетативної нервової та
гепатобіліарної систем і сприяє, як нормалізації показників
вегетативного гомеостазу, так і покращенню функції жовчовивідних шляхів.

Ключові слова: здорові діти молодшого шкільного віку,
моторно-евакуаторна функція жовчного міхура, вегетативний гомеостаз,
адаптація.

Аннотация

Клименко С.Б. Оптимизация диагностики ранних нарушений функции билиарной
системы и обоснование их профилактики у детей в процессе адаптации к
систематическому обучению. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.10 – “Педиатрия”. Институт педиатрии, акушерства и
гинекологии АМН Украины, Киев, 2006.

Полученные результаты расширяют современные представления об
особенностях функционирования гепатобилиарной системы у детей младшего
школьного возраста. Доказана неоднозначность реагирования желчного
пузыря на пищевую нагрузку, что подтверждается гетерогенностью
соответствующих реакций в группе здоровых детей.

Результаты исследований демонстрируют наличие в детском возрасте
различных значений показателей, которые являются вариантом
индивидуальной нормы функционального состояния гепатобилиарной системы у
здоровых детей, что необходимо учитывать при интерпретации данных.

Определены размеры желчного пузыря, долей печенки, диаметра v.portae у
здоровых детей младшего школьного возраста, которые могут быть
нормативными для данной группы детей.

Впервые у здоровых детей младшего школьного возраста выявлено 10 типов
моторики желчного пузыря и сфинктера Одди, некоторые из них схожи с
проявлениями дискинезий, но не нарушают пассажа желчи и объясняются
особенностями вегетативной регуляции, присущими данному возрасту.

Впервые определена величина коэффициента сократимости для различных
типов моторики желчного пузыря у детей.

Проведенными исследованиями установлено, что наиболее информативными
интегральными показателями вегетативного гомеостаза, объективно
характеризующими особенности разных типов моторики желчного пузыря,
являются индекс централизации, вегетативный показатель ритма и
соотношение LF/HF. Это подтверждается характером взаимоотношений
основных компонентов ритмики ЭЭГ, особенно с учетом реакции на
провокационные пробы, которые наиболее достоверно отражают степень
морфо-функциональной зрелости мозга, как системы, и дисфункции
лимбико-ретикулярного комплекса, которые могут играть значительную роль
в патогенезе вегетативных нарушений на надсегментарном уровне.

Достоверными прогностическими критериями нарушений состояния билиарной
системы у детей младшего школьного возраста можно считать как состояние
сфинктеров, так и время сокращения желчного пузыря: наиболее
неблагоприятным для дальнейшего развития патологии является наличие
гипокинетического типа сокращения желчного пузыря.

Впервые установлено, что одним из проявлений дезадаптационного синдрома
у детей младшего школьного возраста в процессе систематичного обучения
есть наличие гипертонично-гипокинетического и
нормотонично-гипокинетического, а также гипертонично-гиперкинетического
типов моторики, возникающих на фоне выраженного дисбаланса вегетативной
нервной системы.

Разработана и внедрена в практику методика профилактических
оздоровительных мероприятий, способствующих нормализации уровня
адаптационных возможностей и состояния здоровья ребенка, показателей
вегетативного гомеостаза и улучшению функции желчевыводящих путей.

Определены показатели гепатобилиарной системы, которые могут считаться
нормативными для детей данной возрастной группы г.Киева.

Ключевые слова: здоровые дети младшего школьного возраста,
моторно-эвакуаторная функция желчного пузыря, вегетативный гомеостаз,
адаптация.

SUMMARY

Klymenko S.B. Optimization of diagnostics and substantiation of
prophylaxis of the early biliary tract dysfunction in children during
the adaptation to the regular studies.– Manuscript.

Thesis for the degree of a Candidate of Medical Science in speciality
14.01.10 – “Pediatrics”. Institute of Pediatrics, Obstetrics and
Gynaecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

There were revealed 10 types of gall-bladder’s Oddi’s sphincter in
healthy children at primary school age. Some of them are very close to
biliary dyskinesia, but do not disturb a bile outflow and explained by
the age-specific vegetative regulation peculiarities.

It was sized up for the first time the contractility coefficient for
different types of gall-bladder function in children.

It was determined, that most informative integral indices of vegetative
homeostasis, describing the peculiarities of the different types of
gall-bladder contractility is a centralization and correlation index
LF/HF. This is confirmed through the character of correlation of basic
EEG rhythmics components, especially during provocative tests. These
tests are the most reliable way to detect morpho-functional maturity of
the brain as a system, as well as the limbic-reticular dysfunction. Both
can play a great role in pathogenesis of vegetative dysfunction on the
over-segmental level.

As a prognostic criterion of early of biliary tract dysfunction in
children at primary school age should be considered both the sphincter
state and the gall-bladder contraction period. The most unfavorable for
further progression type of gall-bladder contractility is the presence
of hypokinetic type.

For the first time there was determined, that presence of
hypertonic-hypokinetic and normotonic-hypokinetic types are the symptoms
of the dysadaptation syndrome and related to acute dysbalance of
vegetative nervous system in children at primary school age.

There was elaborated and implemented in practice a procedure of
prophylactic and sanitary measures for normalization of the level of
adaptation and state of health, which takes into account individual
peculiarities of the vegetative nervous and hepatobiliary systems and
favors both the normalization of vegetative homeostasis indices and the
improvement of biliary function.

Key words: healthy children at the early school age, biliary tract
dysfunction, gall-bladder contractility, biliary tract dysfunction,
vegetative homeostasis, adaptation.

Перелік умовних скорочень

ВНС – вегетативна нервова система

ВПР – вегетативний показник ритму

ВРС – варіабельність ритму серця

ВСД – вегето-судинна дистонія

ДРБТ – дисфункціональні розлади біліарного тракту

ЕЕГ – електроенцефалографія

ІН – індекс напруги регуляторних систем

ІЦ – індекс централізації

УЗД – ультразвукове дослідження

HF – діапазон високих частот спектру

LF – діапазон низьких частот спектру

LF/HF – відношення потужностей

VLF – пік низькочастотної області

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020