.

Перебіг вагітності та вихід пологів при автоімунній патології щитоподібної залози (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 5215
Скачать документ

міністерство охорони здоров’я україни

ХАРКІВСЬКИЙ державний медичний університет

ЩЕРБАКОВ вадим Юрійович

УДК 618.3+618.5]-036:616.441-008.61/64

Перебіг вагітності та вихід пологів при автоімунній патології
щитоподібної залози

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий консультант: академік НАН України, доктор медичних наук,
професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1,
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина
Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,
м. Київ, завідувач відділення екстрагенітальної патології;

чл.-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис
Михайлович, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ
України, м. Київ, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Мерцалова Ольга Владиславівна,
Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства
та гінекології №1.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист відбудеться “23” листопада 2006 р. О 1330годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “21” жовтня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор В.В.Лазуренко

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Актуальність теми. Однією із суперечливих та не вирішених проблем у
сучасному акушерстві є автоімунні захворювання при вагітності. В Україні
в останні роки відзначається зростання тиреоїдної патології, особливо
автоімунних тиреопатій, серед яких найбільш розповсюдженими є
автоімунний тиреоїдит (АІТ) і дифузний токсичний зоб (ДТЗ). У структурі
тиреоїдної патології автоімунні захворювання займають приблизно 46%, а в
Україні за останні 10 років їх частота зросла більше ніж у 10 разів
(М.П. Завгородній та співав., 1999; Ю.І. Караченцев, 2001; Т.Ф. Татарчук
і співавт., 2003; М.Д. Тронько, 2003; В.Є. Дашкевич і співавт., 2005; R.
Shahid et al., 2003).

Клінічний перебіг патологічних процесів автоімунної природи при
вагітності відзначається активністю, мінімальною вираженістю симптомів і
значним впливом на перебіг вагітності та розвиток плоду, що переконливо
свідчить про необхідність пошуку нових підходів до вирішення проблеми
(В.І. Паньків, 2002; І.І. Дідів і співавт., 2002; D. Emilie, 1994).

Найбільш розповсюдженими ускладненнями вагітності при автоімунній
патології є невиношування, гестози, анемія, фетоплацентарна
недостатність, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія та ВЗР плоду (А.П.
Мілованов, 1999; Ю.С. Паращук і співавт., 2001; О.В. Грищенко та
співавт., 2002; В.В. Чуб, 2003; Б.М. Венцківський та співав., 2005).

У жінок, що страждають невиношуванням вагітності, як супутні, часто
зустрічаються різні форми патології ЩЗ автоімунної природи (В.Я. Голота
і співавт., 1996; Р.В. Богатирьова, 1999; В.М. Сідельнікова, 2002; А.Г.
Коломійцева та співавт., 2004; O.M. Malkawi, 2002). Однак найчастіше
невиношування вагітності розвивається при таких захворюваннях ЩЗ, як
дифузний токсичний зоб та автоімунний тиреоїдит. Відомо, що
невиношування вагітності є маркером різної патології автоімунної природи
в організмі жінки, а основним тригером автоімунних порушень є інфекційні
агенти, здатні довгостроково й безсимптомно персистувати в організмі
(В.М. Запорожан та співавт., 1997; В.В. Щербакова і співавт., 2000; Ю.П.
Вдовиченко і співавт., 2001; О.П Танько і співавт., 2002; Т.М.Варламова
і співавт., 2002; Н.А. Спринчук, 2004; В.О. Потапов та співавт., 2004;
S.S. Witkin, 2000).

Маючи у своїй структурі антигени, подібні до антигенів хазяїна, вони
викликають його імунологічне “осліплення”, що ініціює в той же час
каскад автоімунних реакцій, розвиток вторинних імунодефіцитів та
імуносупресій (О.М. Стукалова, 2001). Саме ці вторинні фактори у
більшості випадків беруть участь у перериванні вагітності (А.М.
Гольцев,1997; В.М. Сідельнікова, 2002; M.H Lachapelle, 1996).

Непрямими маркерами процесів відторгнення децидуальної оболонки при
невиношуванні вагітності є зміни показників гемостазіограми, цитокіни та
автоантитіла, що виявляються у крові у концентраціях, які істотно
відхиляються від нормативних. У зв’язку з цим, в останні роки значно
підвищилась зацікавленість дослідників до вивчення особливостей перебігу
вагітності та пологів у жінок з автоімунною патологією щитоподібної
залози (В.І. Грищенко, 2005; M.G. Cavallo et al., 1994; D.W. Jones,
2001; P. Vigano, 2001; M.A. Maclean et al., 2002; S. Basak et al.,
2002).

При всьому різноманітті досліджень проблема перебігу вагітності на тлі
автоімунних захворювань щитоподібної залози залишається недостатньо
вивченою з погляду єдиного підходу до комплексної оцінки гормональних,
автоімунних, гемостазіологічних, цитокінових порушень, ролі інфекційного
фактору та морфофункціонального стану посліду.

У зв’язку з цим є необхідним удосконалення тактики ведення вагітності,
розробка методів ранньої діагностики, профілактики та лікування
ускладнень вагітності на тлі супутньої патології ЩЗ автоімунної природи,
що буде сприяти зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

У зв’язку з високою частотою невиношування вагітності при автоімунній
патології як модель був обраний АФС, оскільки цей синдром зустрічається
найчастіше. Багато дослідників причину появи АФА пояснюють надмірною
активацією усіх ланок імунітету та дисрегуляцією імунної системи (В.К.
Чайка і співавт., 2001; В.О. Потапов, 2004; K.D. Black et al., 1996;
A.S. Robert, 1999). Активація гуморальної і клітинної ланок імунітету
часто призводить до утворення циркулюючих імунних комплексів, що
сприяють активації тромбоцитарної ланки гемостазу до секреції
тромбоцитами могутнього вазоконстриктора тромбоксану. Вплив АФА на
систему гемостазу при несприятливому результаті вагітності виражається в
гіперагрегації тромбоцитів, гіперкоагуляції, яка не відповідає терміну
гестації, що клінічно виявляється мікротромбозами судин та інфарктами
плаценти (В.О. Олійник, 2001; C.P. Dumwald et al., 2000; B.M. Alving,
2001; J. Ohara et al., 2003).

З огляду на вищевикладене, видається необхідним пошук ланок патогенезу,
що підтверджують автоімунну концепцію невиношування вагітності при
тиреоїдній патології, розробка шляхів реабілітаційної та корегуючої
терапії з метою попередження та зниження перинатальної захворюваності й
смертності.

Все це свідчить про актуальність вивчення проблеми перебігу вагітності
при патології ЩЗ автоімунної природи і потребує проведення подальших
наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства та
гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти
“Удосконалення методів прогнозування, діагностики та лікування хронічної
плацентарної недостатності у вагітних із захворюваннями щитоподібної
залози” (МОЗ України № держреєстрації 101U004263). Автор самостійно
виконав фрагмент теми з вивчення ультразвукових особливостей ФПК у
вагітних із захворюван-нями ЩЗ. Обрана тема дисертації відповідає
основним напрямкам національної програми “Репродуктивне здоров’я
2001–2005” (Наказ Президента України від 26 березня 2001 року №203/2001
та Наказ Президента “Про заходи щодо заохочення народжуваності в
Україні” №5/2002 від 3 січня 2002 року).

Мета дослідження – визначити особливості перебігу вагітності при
патології щитоподібної залози автоімунної природи з урахуванням стану
імунного статусу, інфекційного фактору, змін у системі гемостазу й
цитокінового профілю; розробити науково обґрунтовані підходи до ранньої
діагностики і своєчасної корекції виявлених порушень.

Завдання дослідження.

З огляду на мету дослідження при виконанні роботи були поставлені
наступні завдання.

Вивчити гіпофізарно-тиреоїдно-гонадні взаємовідношення у вагітних з
патологією автоімунної природи у вигляді АІТ і ДТЗ.

Визначити вплив розвитку автоімунних захворювань на перебіг вагітності.

Вивчити стан системи гемостазу у вагітних з патологією ЩЗ автоімунного
генезу.

Визначити діагностичну та прогностичну значущість зміни цитокінового
профілю у вагітних з патологією ЩЗ автоімунної природи.

Провести комплексне морфологічне, гістохімічне та імуноморфологічне
дослідження послідів від матерів з патологією ЩЗ автоімунної природи.

На підставі проведених досліджень розробити алгоритм діагностики
невиношування вагітності та комплекс лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на пролонгування вагітності у жінок з патологією ЩЗ
автоімунного генезу і зниження перинатальної захворюваності та
смертності.

Вивчити особливості перебігу вагітності та результат пологів для плоду у
жінок з патологією ЩЗ автоімунної природи.

Об’єкт дослідження: вагітні із захворюваннями ЩЗ автоімунної природи та
невиношуванням в анамнезі.

Предмет дослідження: стан гормонального, імунного статусу, системи
гемостазу, цитокінового профілю у вагітних із захворюваннями ЩЗ
автоімунного генезу.

Методи дослідження: у роботі використані клініко-лабораторні,
біохімічні, радіоімунологічні, гемостазіологічні, імунологічні (у тому
числі імуноферментні та імуноморфологічні), ультразвукові та статистичні
методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше на сучасному
науково-методичному рівні отримано нові дані про особливості перебігу
вагітності при захворюваннях ЩЗ автоімунної природи.

Вперше вивчені особливості взаємозв’язку гіпофізарно-тиреоїдно-гонадних
взаємовідношень у обстежених вагітних з патологією ЩЗ автоімунного
генезу. На підставі результатів проведеного дослідження вперше виявлені
деякі особливості імунного статусу у вагітних з патологією щитоподібної
залози автоімунного генезу.

З’ясовано роль АФС та автосенсибілізації до ХГЛ у розвитку невиношування
у вагітних із захворюваннями ЩЗ автоімунної природи.

Вперше виявлені особливості стану системи гемостазу у жінок з
невиношуванням на тлі захворювань ЩЗ автоімунної природи.

Вперше доведена патогенетична роль показників цитокінового спектру у
розвитку невиношування вагітності на тлі автоімунних захворювань.

Вперше проведена імуноморфологічна характеристика послідів від жінок з
патологією щитоподібної залози автоімунного генезу.

Розроблено алгоритм діагностики невиношування вагітності та комплекс
лікувальних заходів у жінок із захворюваннями ЩЗ автоімунної природи.

У результаті проведеного дослідження запропонована концепція
патофізіологічних змін при невиношуванні вагітності за участю
автоімунних реакцій. Розроблені лікувально-профілактичні заходи,
спрямовані на пролонгування вагітності з ранніх термінів у вагітних з
патологією ЩЗ і зниження перинатальної захворюваності та смертності.

Практична значущість отриманих результатів. Отримані нові дані, що
стосуються особливостей перебігу вагітності при патології ЩЗ автоімунної
природи, дозволяють розширити існуючи можливості щодо проведення
лікувально-профілактичних заходів і сприяють зниженню показників
перинатальної захворюваності та смертності.

Доведено діагностичну цінність визначення рівня окремих цитокінів у
сироватці крові в прогнозуванні перебігу та результаті вагітності у
жінок з патологією ЩЗ автоімунного генезу.

Отримані клініко-лабораторні дані у жінок з невиношуванням вагітності на
тлі патології ЩЗ автоімунної природи дозволяють виділити серед них групу
ризику за невиношуванням вагітності, починаючи з I триместру.

На підставі отриманих результатів розроблений і впроваджений у практику
ефективний метод корекції імунного статусу, цитокінового профілю та
системи гемостазу у вагітних з патологією ЩЗ автоімунної природи.

Результати проведених досліджень впроваджені в практичну діяльність
пологових будинків №1, №2, №6, №7 м. Харкова, Обласного центру
акушерства, гінекології та репродуктології та міського пологового
будинку № 1 м. Суми, міського пологового будинку № 1 м. Полтави,
міського пологового будинку м. Кременчука, використовуються у
навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології № 1, № 2,
перинатології та гінекології Харківської медичної академії
післядипломної освіти, у навчальному процесі Харківського державного
медичного університету, Української медичної стоматологічної академії
(м. Полтава), медичного факультету Сумського державного університету.
Подальше використання результатів досліджень можливе у жіночих
консультаціях, пологових будинках, перинатальних центрах.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена тема роботи,
обґрунтовані мета і завдання дослідження, проаналізована наукова
література за проблемою. Здобувачем особисто або при особистій його
участі проводилися усі клінічні спостереження та лабораторні
дослідження.

Узагальнення та аналіз отриманих результатів, що дозволили сформулювати
наукові положення і висновки даної роботи, є особистим внеском
дисертанта у розробку проблеми ведення вагітних при невиношуванні на тлі
розвитку патології ЩЗ автоімунної природи.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи повідомлені
та обговорені на науково-практичних конференціях асоціації
акушерів-гінекологів “Клінічна фармація – 10 років в Україні” (м.
Харків, 2003); “Репродуктивне здоров’я жінки” (м. Харків, 2004),
“Перинатальна охорона плоду” (м.Львів, 2005), “Актуальні питання
акушерства, гінекології та перинатології” (м. Судак, 2005), “Наукові та
практичні проблеми перинатальної охорони плоду та дитини” (м. Київ,
2005); “Сучасні перинатальні технології та репродуктивне здоров’я нації”
(м. Дніпропетровськ, 2005), конференції молодих вчених “Вчені
майбутнього” (м. Одеса, 2005), “Внесок молодих вчених у медичну науку”
(м. Харків, 2005), на засіданнях Харківського наукового товариства
акушерів-гінекологів (м. Харків, 2003, 2005). Дисертаційна робота
обговорена на сумісному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1,
№2, кафедри перинатології, кафедри неонатології, кафедри медичної
генетики та ультразвукової діагностики ХМАПО, кафедри патологічної
анатомії ХДМУ.

Публікації. Матеріали з усіх розділів дисертації представлені в
монографії та у 30 статтях, опублікованих у провідних журналах і
збірниках, з них 24 – у зареєстрованих ВАК України, отримано два
деклараційних патенти.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 347
сторінках, складається з вступу, огляду літератури, десяти розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Робота
ілюстрована 49 таблицями, 23 малюнками. У покажчику літератури на 44
сторінках приведені 216 російськомовних і 224 англомовних джерел.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для реалізації поставленої мети нами
було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 377 жінок, з
них 317 мали анамнез, обтяжений невиношуванням вагітності.

У 79 жінок (I група) встановлений діагноз автоімунний гіпертиреоз (ДТЗ),
з них до теперішньої вагітності цей діагноз встановлений у 43 жінок (ІА
група). У 123 вагітних (II група) встановлений діагноз гіпотиреоз, як
форма АІТ, з них до вагітності гіпотиреоз діагностовано у 54 (ІІА група)
пацієнток. У 115 жінок (III група) виявлений еутиреоз, як форма АІТ, з
них у 47 жінок діагноз встановлений до теперішньої вагітності (ІІІА
група). У решти жінок – 36 (ІВ група), 69 (ІІВ група) і 68 (ІІІВ група)
діагноз встановлений під час теперішньої вагітності. У 289 (91,2%)
основної групи була загроза переривання вагітності. Групи спостереження
були рандомізовані та однородні за віковими показниками і паритетом.

Дифузне збільшення ЩЗ I–II ступеня відзначалося у всіх жінок I групи, у
49 – II групи й у 37 – III групи. Верифікація діагнозу захворювання ЩЗ
проводилася разом з ендокринологом.

Контрольну групу склали 60 жінок: 30 жінок з фізіологічним перебігом
вагітності (IVА група) і 30 здорових невагітних жінок (IVВ група).

Критеріями добору хворих у програму дослідження були: наявність в
анамнезі двох та більше мимовільних абортів та/або передчасних пологів,
вказівки на розвиток анемії, гестозу, плацентарної недостатності
протягом попередніх вагітностей, судинні порушення, у тому числі тромбоз
периферичних венозних та артеріальних судин, а також лабораторні дані,
які підтверджують автоімунну патологію.

У вагітних, які мали невиношування в анамнезі, визначали вміст
естрадіолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного
лактогену в сироватці крові радіоімунологічними методами за допомогою
стандартних наборів фірми “SEA-Ire-Sorin” (Франція-Італія).

Визначення тиреоїдних гормонів Т3, Т4, FT4, тиреотропного гормону (ТТГ),
тиреоїд-специфічних автоантитіл до тиреоглобуліну (ТГ) та пероксидази
(ТПО) проводили за допомогою радіоімунологічних наборів “Immunotech”
(Чехія) та “Алкор-Био” (м. Санкт-Петербург).

Верифікація діагнозу автоімунної патології ЩЗ проводилася на підставі
підвищення титру антитіл до тиреоглобуліну (норма 0–50 МО/мл,
достовірним вважали титр 100 МО/мл і більше) та тиреоїдної пероксидази
(норма менше 35 МО/мл, достовірним також вважали титр 100 МО/мл і
більше), змін структури й розмірів щитоподібної залози при УЗД
(збільшення об’єму, неоднорідність структури з наявністю гіпоехогенних
ділянок). Ультразвукове дослідження ЩЗ проводилося за допомогою апарату
Aloka SSD-280 (Японія) з використанням датчика частотою 3,5 мгц.
Функціональну активність ЩЗ оцінювали за змінами рівня тиреотропного
гормону й вільної фракції тироксину – FT4 (норма 11,5–23,2 нМоль/л), а
також на підставі клінічних даних.

Діагностику інфекцій ТОRСН-комплексу здійснювали за допомогою визначення
специфічних антитіл у сироватці крові методом імуноферментного аналізу
(ІФА), використовуючи тест-систему “Биосервис” (м. Москва).

Наявність збудників, що передаються статевим шляхом (хламідій,
уреаплазм, мікоплазм, трихомонад, гарднерел, вірусу простого герпесу,
цитомегаловірусу), визначали в біопробах цервікального каналу методом
полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням наборів “Полимик”
(фірма ЛИТЕХ). Результати ПЛР-діагностики зіставляли з результатами
виявлення антитіл класів IgМ і G до хламідій, токсоплазм, ВПГ-II, ЦМВ у
периферичній крові.

Для диференціальної діагностики первинного інфекційного процесу від
хронічного проводилося визначення низькоавідних або високоавідних
специфічних імуноглобулінів класу IgG до деяких збудників ТОRСН-інфекцій
з обчисленням індексу авідності.

Програма імунологічних досліджень включала вивчення показників
клітинного і гуморального імунітету, факторів неспецифічної
резистентності організму та цитокінового профілю у вагітних.

Основні популяції та субпопуляції лімфоцитів Т- і В-системи імунітету
були досліджені шляхом фарбування клітин в імунофлюоресцентному тесті,
використовуючи моноклональні антитіла (МАТ) до структур мембран СД3,
СД4, СД8, СД16, СД22 виробництва ЗАТ “Сорбент-сервис” (м. Москва).

Рівень сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G (г/л) досліджували за
допомогою тест-системи “Ф-8612. IgА, IgМ, IgG – ІФА. Бест-стрип” (Росія)
на підставі твердофазного методу ІФА з використанням МАТ, що мають
високу специфічність до IgА, M, G. Визначали імуноглобуліновий індекс
(ІГІ) – співвідношення концентрації IgG до IgM.

Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК, ум. од. опт. щільності)
визначали у сироватці крові за Н.А.Константиновою (1985)
антигенспецифічним методом преципітації ЦІК у розчині поліетіленгліколю
(ПЕГ) з молекулярною масою 6000Д, а їх молекулярний склад шляхом
диференціальної преципітації в 3,0% і 4,0% розчинах ПЕГ. Метод
заснований на властивості ПЕГ викликати неспецифічну агрегацію ЦІК.

Титр С3-компоненту комплементу (ум.од.опт.щільності) визначали при 100%
гемолізі еритроцитів барана за методом А.С.Рєзникова, 1967. Титром
С3-компоненту комплементу вважали ту найменшу кількість сироватки, що
викликала повний гемоліз еритроцитів барана.

Автоімунні лімфоцитотоксичні антитіла (АЛА, %), які свідчать про
автосенсибілізацію лімфоцитів, визначали за допомогою
лімфоцитотоксичного тесту Ivaskova et al. (1968), модифікованого
Л.В.Антипенською та співавт. (1988). Критерієм імунності сироватки крові
по АЛА була наявність більше 15% забарвлених клітин.

Фагоцитарну активність нейтрофілів, що характеризує неспецифічну
резистентність організму, визначали методом завершеного фагоцитозу у
прямій візуальній реакції відновлення нітросинього тетразолю (НСТ-тест)
з використанням стафілококу (штам С-52) за А.І.Кудрявицьким (1985).

При цьому дослідженні проводили облік показників, що свідчать про
поглинальну (а) та травну (б) здатності нейтрофілів периферичної крові:
фагоцитарний індекс (ФІ) (%) – кількість фагоцитуючих нейтрофілів за 30
хвилин інкубації при температурі +37о у середовищі 199 з мікробною
НСТ-тест-системою; фагоцитарне число (ФЧ) (ум. од.) – відношення
загальної кількості поглинених коків у 30 хвилинному мазку до кількості
фагоцитуючих за цей час нейтрофілів; індекс завершеності фагоцитозу
(ІЗФ) (ум. од.) – відношення % фагоцитуючих нейтрофілів, помножене на ФЧ
за 30 хвилин інкубації при температурі +37оС у середовищі 199, до %
фагоцитуючих нейтрофілів, помножених на ФЧ за 60 хвилин інкубації.

Абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів розраховували за
формулою: ФІ х абсолютне число нейтрофілів /100%.

Дослідження системи гемостазу проводили за допомогою наборів реактивів
науково-виробничої фірми “Simko-LTD“ (м. Львів).

Для визначення наявності антифосфоліпідного синдрому (АФС) проводили
дослідження вовчакового антикоагулянту (ВА), який визначали за часом
подовження згортання крові при дослідженні безтромбоцитарної плазми в
наступних тестах:

– активований час рекальцифікації з коаліном;

– метод D.E.P.Austyer, J.L.Rhymes у модифікації Л.З.Прудникової;

– тест змішування з плазмою донора у співвідношенні 1:1 (mixt-test).

Титри антифосфоліпідних автоантитіл до кардіоліпіну (ACL) класу
імуноглобулінів М і G визначали за допомогою стандартних наборів
“Cardilipin Antibodies IgA, IgM, IgG” фірми IBL (Immuno Biological
Laboratories, Німеччина). В основі методу лежить твердофазне
імуноферментне визначення (ELISA) імуноглобулінів крові.

Антитіла до ХГЛ визначалися методом ІФА з використанням високоочищеного
препарату ХГЛ (“Sigma”), мишачих моноклональних антитіл (МАКТ) до
б-субодиниці ХГЛ і кон’югатів МКАТ проти імуноглобулінів людини класів М
і G з пероксидазою хрону (Інститут вірусних препаратів, Росія).

Визначення концентрації цитокінів IL-2 IL-10 TNF-б, IFN-б IFN-г
проводили методом ІФА (ELISA) за протоколами, зазначеними в інструкції з
застосування наборів. У роботі використовували набори ОАО “Вектор 6”
(м. Новосибірськ). Реєстрацію результатів проводили на фотометрі при
довжині хвилі 405 і 450 нм.

Проведено імуноморфологічне дослідження 32 послідів при патології ЩЗ
автоімунного генезу, імунофлюоресцентним прямим і непрямим методом
Кунса, використовуючи моноклональні антитіла.

Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом варіаційного,
кореляційного і критеріального аналізу за допомогою програми StatGraf
Excel XP (Microsoft, США) на персональному комп’ютері AMD PS/AT 2500.

При статистичній обробці результатів дослідження використовували
методичні рекомендації з основних способів статистичного аналізу в
біологічних і медичних дослідженнях (А.І.Віночків, 1974; Е.В.Губер,
1978).

Результати дослідження та їх обговорення. В анамнезі у вагітних з
невиношуванням та автоімунним гіпертиреозом (I група) дитячі інфекції
були у 26,6%; хронічний тонзиліт – у 21,5%, хронічний холецистит – у
11,4%, ОРВІ – в 18,9%, хронічний пієлонефрит – у 10,1%. У вагітних II
групи дитячі інфекційні захворювання відзначені у 29,3% пацієнток,
хронічний тонзиліт – у 16,3%, ОРВІ – у 16,7%, хронічний холецистит – у
7,3%, хронічний пієлонефрит – у 5,7%. У III групі дитячі інфекції були у
31,3% пацієнток, рідше хронічний тонзиліт (16,3%), ОРВІ (15,6%),
хронічний холецистит (4,3%), хронічний пієлонефрит (5,2%).

Звертає на себе увагу достатньо високий інфекційний індекс у всіх
вагітних основної групи (4 і вище), що перевищує цей показник у
популяції (менш 3).

У пацієнток усіх груп відзначене підвищення числа алергічних захворювань
(17,7% – у I групі; 10,6% у II групі і 13,0% – у III групі).

Крім того, в анамнезі у обстежених жінок відзначені такі захворювання,
як варикозне розширення вен, тромбофлебіт, тромбоцитопенія: у 28 (35,4%)
жінок I групи, у 20 (16,3%) – II групи, у 17 (14,7%) – III групи. Кожна
друга вагітна з автоімунною патологією ЩЗ мала в анамнезі хронічні
запальні захворювання статевих органів (кольпіт, хронічний
сальпінгоофорит, ендометрит, ендоцервіцит). Можливо припустити, що така
висока частота запальних захворювань статевих шляхів могла привести до
поліклональної В-клітинної активації та сприяти автоімунізації організму
хворої.

Крім того, у вагітних з автоімунною патологією ЩЗ часто відзначалися
гіперпластичні процеси ендометрію (47,3%), що, мабуть, було результатом
гіпофізарно-тиреоїдно-гонадних порушень.

Пізнє менархе (15–16 років і пізніше) відзначено у 49 пацієнток I групи,
у 26 – II групи й у 17 – III групи. Тривалість менструального циклу 30
днів і більше частіше відзначалася у жінок I групи (77,2%).

Мізерними і надмірними місячні були у 87,3% пацієнток I групи, 22,6% – у
жінок II групи.

У 317 пацієнток (основна група) в анамнезі було 584 вагітності, з яких
48 (8,2%) закінчилися фізіологічними пологами, 33 (5,7%) – передчасними
пологами, 26 (4,5%) – штучними абортами, 5 (0,9%) – позаматковою
вагітністю, 3 – вагітністю, що не розвивається, 469 (80,3%) –
мимовільними абортами. У першій половині вагітності мимовільне
переривання відбулося у 90,5% жінок.

При аналізі особливостей перебігу вагітності відзначено, що найчастішою
патологією була загроза переривання, що мала місце у 289 (91,2%) жінок
основної групи.

Більш висока частота загрози переривання вагітності відзначена у жінок з
гіпотиреозом на тлі АІТ (39,4%) та еутиреозом (33,2%), особливо на
ранніх термінах гестації. У групі з гіпертиреозом загроза переривання
вагітності відзначалася у 27,4% жінок.

Аналіз соматичної та гінекологічної захворюваності, стану репродуктивної
функції в основній групі обстежених жінок показав, що характерними для
даної патології були:

– висока частота перенесених раніше інфекційних захворювань, зокрема,
ОРВІ, дитячих інфекцій, хронічного тонзиліту;

– обтяжений алергологічний анамнез;

– порушення менструальної функції, частіше за типом олігоменореї;

– тромбофілічні ускладнення; перевага серед гінекологічних захворювань
запальних процесів матки та придатків;

– терміни загрози мимовільного переривання вагітності в основній групі
частіше приходилися на першу половину вагітності та складали 90,5%.

У наших спостереженнях відхилення від фізіологічного перебігу
теперішньої вагітності мали більшість жінок. Так, перша половина
вагітності ускладнилася раннім гестозом у 7,1% вагітних I групи, у 9,4%
– II групи й у 4,2% – III групи. У всіх вагітних відзначався легкий
перебіг захворювання. Надалі у 2 вагітних I групи й у 4 II групи
розвився пізній гестоз, особливостями прояву якого був ранній початок.
Так, у I групі гестоз, що розвився до 33 тижнів, був у 6,9% вагітних, у
II групі – у 5,3% і в III – у 2,7%. Більш ранній початок гестозу
відзначався у вагітних з гіпертиреозом і гіпотиреозом.

Залізодефіцитна анемія була виявлена у 48,7% жінок I групи, у 79,5% – II
групи й у 24,1% – III групи.

Фетоплацентарна недостатність була у 44,2% пацієнток I групи, у 63,2% –
II групи й у 21,3% – III групи.

Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що усі обстежені вагітні з
автоімунною тиреоїдною патологією мали надто обтяжений соматичний та
акушерський анамнез, високу частоту гормональних порушень, запальні
захворювання урогенітального тракту.

Проведений аналіз соматичної, гінекологічної захворюваності,
репродуктивної функції обстежених вагітних основної групи показав, що
обрані групи порівняні за цими показниками.

У нашому дослідженні, як було відзначено вище, автоімунний гіпертиреоз
виявлений у 79 (24,9%) вагітних з невиношуванням (I група), гіпотиреоз –
у 123 (38,9%) (II група) та еутиреоз – у 115 (36,2%) вагітних.

Такий розподіл на групи засновано на результатах дослідження антитіл до
ТГ і ТПО у вагітних з невиношуванням в анамнезі та загрозою переривання
вагітності.

Титр антитіл до ТГ і ТПО в I групі був високим у 104 (32,8%) вагітних. У
II групі – вагітні з гіпотиреозом на тлі АІТ, титр антитіл до ТГ був
також високим у 83 (26,2%) обстежених, до ТПО – у 56 (17,7%). У III
групі вагітних з еутиреозом і АІТ високого титру 1:10000 не було, лише у
39 (33,9%) пацієнток був титр AT до ТГ 1:1000 і титр антитіл до ТПО у 12
(10,4%) пацієнток.

Титр антитіл 1:100 до ТГ і ТПО, що вважається верхньою межею норми, був
у 26 жінок I групи, у 38 – II групи й у 72 – III групи; до ТПО – у 25
пацієнток I групи, у 67 – II групи й у 98 – III групи.

Як видно з отриманих даних, високі титри антитіл до ТГ і ТПО були, в
основному, у вагітних з гіпертиреозом та гіпотиреозом (76,7%). При
еутиреоїдному стані та АІТ титр антитіл до ТГ і ТПО, в основному, був
1:100 і 1:10 (69,7%), що, мабуть, є більше сприятливим для прогресування
вагітності.

Отримані дані про високий титр антитіл до ТГ і ТПО у вагітних I і II
груп можна розглядати як маркер високого ризику переривання вагітності,
оскільки відомо, що гормони ЩЗ впливають на функцію жовтого тіла, яке
відіграє важливу роль у підтриманні вагітності, особливо на ранніх її
термінах.

Результати дослідження естрадіолу, прогестерону, ПЛ і ХГ у вагітних I
групи показали, що їх середні рівні знаходилися в межах коливань одного
сигмального відхилення від показників рівня цих гормонів для здорових
вагітних у відповідний термін гестації, а динаміка їх змін трохи
відрізнялася від даних контрольної групи.

З огляду на те, що ЩЗ відіграє важливу роль у системі нейроендокринної
регуляції репродуктивної функції жіночого організму, нами зроблені
дослідження ТТГ, Т3 і Т4. При цьому виявлено, що рівень ТТГ у сироватці
крові вагітних I групи знижувався в міру прогресування вагітності (6–8
тиж. – 3,67±0,31 мМО/л та в 28–32 тиж. вагітності – 2,29±0,16 мМО/л).
Діапазон індивідуальних значень ТТГ був у межах 2,30–3,68 мМО/л. При
адекватному зниженні ТТГ трохи підвищувався вміст Т3 і Т4, особливо в II
триместрі вагітності.

Результати дослідження естрадіолу, прогестерону, ПЛ і ХГ у 123 вагітних
з гіпотиреозом, як вихід АІТ, (II група) показали, що середні рівні
досліджених гормонів у даній групі вагітних також знаходились у межах
одного сигмального відхилення від таких показників контрольної групи.

У всіх вагітних II групи вміст ТТГ був підвищеним у порівнянні з
контрольною групою, а вміст Т3 і Т4 зниженим, що підтверджує гіпофункцію
ЩЗ.

Аналіз результатів гормональних досліджень у 115 вагітних з еутиреозом
(III група) показали, що середні рівні естрадіолу, прогестерону, ПЛ і ХГ
у сироватці крові знаходилися у межах одного стандартного відхилення від
відповідних показників здорових вагітних у відповідний термін гестації і
динаміка їх змін протягом вагітності не відрізнялася від даних
контрольної групи. Середні рівні ТТГ, Т3, Т4 у даній групі вагітних
істотно не відрізнялись від показників у вагітних контрольної групи.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження гормонального статусу
вагітних з автоімунною патологією ЩЗ можна зробити висновок про
порушення гормональної рівноваги у жінок цієї групи, що, можливо, є
однією з причин невиношування вагітності.

Ранньою ознакою гормональних порушень було зниження рівня двох і більше
гормонів на одне сигмальне відхилення. Прогностично значущим у вагітних
з гіпер- і гіпотиреозом, починаючи з I триместру, було зниження ХГ і ПЛ
на два сигмальних відхилення, про що свідчили несприятливі виходи
вагітності у 6% жінок з гіпотиреозом та у 2,8 пацієнток з гіпертиреозом.

Результати дослідження мікрофлори піхви у вагітних з автоімунною
патологією показали, що у 47 (22,3%) з 317 пацієнток був виявлений один
збудник, в інших випадках інфікованість носила змішаний характер.

При збільшеному загальному вмісті мікроорганізмів у 1 мл вмісту (108–109
КУО в I групі, 106– 107 КУО в II групі, 104–105 КУО в III групі) тільки
у ј пацієнток удалося виявити лактобацили.

У 78,5% вагітних I групи з невиношуванням і гіпертиреозом методом ПЛР
виявлений ВПГ-II, у 64,6% – ЦМВ, у II групі ВПГ-II виявлений у 46,3%,
ЦМВ – у 24,2%, у III групі ВПГ-II – у 19,8%, ЦМВ – у 47%. При цьому в
більшості випадків ВПГ-II і ЦМВ виділені в складі мікст-інфекцій.

Характер мікрофлори цервікального каналу дещо відрізнявся від піхвового
зменшенням видового складу аеробів та анаеробів, при цьому висівалося
1–2 штами. Однак частота виявлення ВПГ-II і хламідій була більш високою
в I і II групах і складала ВПГ-II у I групі – 34,2%, у II – 25,2% і в
III – 12,2%; хламідій – 22,8%; 8,9%; 6,9%, відповідно.

Для диференціальної діагностики первинного інфекційного процесу від
хронічного визначалися низькоавідні або високоавідні специфічні
імуноглобуліни класу G до збудників інфекції з обчисленням індексу
авідності. Значення індексу авідності менше 35 відповідало первинному
інфекційному процесу, інтервалу 36–40 – загостренню хронічного, а вище
40 – хронічному процесу. У 89,3% обстежених жінок був хронічний
інфекційний процес.

З метою уточнення значущості інфікування сечовивідної системи в
патогенезі автоімунної патології було проведено бактеріологічне та
вірусологічне дослідження мазків зіскрібків з уретри та клітин осадку
сечі.

В анамнезі у 9,8% вагітних з автоімунною патологією був хронічний
пієлонефрит. Проведене у них бактеріологічне та вірусологічне обстеження
урінарного тракту дозволило виділити наступні особливості: бактеріальна
інфекція урінарного тракту виділена у 23 (56,1%) пацієнток I групи, у 28
(28,9%) – II групи й у 29 (39,7%) – III групи. ВПГ-II, хламідійна і ЦМВ
інфекція виявлялися значно частіше в I і II групах: 48,1%; 9,0%; 26,6% у
I групі і 34,1%; 7,3%; 8,9% у II групі, відповідно, (рТаблиця 1 Показники імунного статусу обстежених вагітних у процесі лікування препаратом епадол Показники I група, n=37 II група, n=63 III група, n=54 Контрольна група, n=30 до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування СД3+ % х109/л 51,72±1,86 0,72±0,03 54,03 ±1,8* 1,02±0,03 48,02±1,34 0,43±0,02 49,02±1,1 0,64±0,01 49,25±1,57 1,01±0,17 52,5±1,7* 1,09±0,03 58,3±1,4 1,1±0,06 СД4+ % х109/л 29,75±1,40 0,65±0,02 31,93±1,70*,** 0,59±0,01 31,75±1,34 0,73±0,01 30,95±1,70** 0,70±0,03 27,95±1,48 0,48±0,03 27,03±1,34 0,52±0,01 28,20±1,30 0,5±0,04 СД8+ % х109/л 24,18±1,44 0,38±0,01 27,04±1,03 0,44±0,02 21,60±1,20 0,23±0,04 22,14±1,03 0,21±0,04 26,14±1,37 0,46±0,03 29,31±1,04** 0,61±0,02 27,1±1,4 0,49±0,01 СД16+ % х109/л 12,51±1,16 0,21±0,02 10,8±0,03 0,19±0,02 14,02±1,24 0,28±0,03 14,01±1,36** 0,27±0,02 10,72±1,01 0,17±0,01 9,7±0,60 0,15±0,04 9,42±1,03 0,19±0,01 СД22+ % х109/л 11,01±0,97 0,18±0,01 13,1±0,4*, ** 0,20±0,01 12,93±1,01 0,21±0,02 14,07±1,10** 0,13±0,02 10,04±0,87 0,17±0,07 12,01±0,03*, ** 0,18±0,04 8,41±0,72 0,16±0,05 Т/В, % 4,69±0,14 4,12±0,05* 3,71±0,31 3,48±0,07* 4,31±0,20 4,40±0,03* 6,9±0,21 ЦІК, од. 125,6±2,9 107,4±2,8*, ** 128,7±4,1 131,4±3,57** 109,5±3,04 99,4±3,7 92,8±3,2 Комплемент, од.опт.щільн. 34,2±0,18 37,25±0,8 36,7±0,8 42,6±0,05 25,9±0,9 41,8±0,02 46,8±0,07 Примітка: * – різниця достовірна у порівнянні до та після лікування (p Таблиця 2 Показники імунного статусу обстежених вагітних у процесі традиційного лікування Показники I група, n=42 II група, n=60 III група, n=61 Контрольна група, n=30 до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування СД3+ % х109/л 51,72±1,86 0,72±0,03 52,61±1,74 0,85±0,06 48,02±1,34 0,43±0,02 48,12±1,0 0,59±0,03 49,25±1,57 1,01±0,17 50,45±2,01 1,08±0,01 58,3±1,4 1,1±0,06 СД4+ % х109/л 29,75±1,40 0,65±0,02 30,82±1,93** 0,60±0,03 31,75±1,34 0,73±0,01 31,05±1,14** 0,72±0,02 27,95±1,48 0,48±0,03 27,51±1,68 0,50±0,02 28,20±1,30 0,5±0,04 СД8+ % х109/л 24,18±1,44 0,38±0,01 25,48±1,76 0,41±0,02 21,60±1,20 0,23±0,04 21,95±1,12 0,31±0,05 26,14±1,37 0,46±0,03 28,13±1,14*,** 0,51±0,02 27,1±1,4 0,49±0,01 СД16+ % х109/л 12,51±1,16 0,21±0,02 11,40±1,18** 0,20±0,04 14,02±1,24 0,28±0,03 14,01±1,09** 0,28±0,05 10,72±1,01 0,17±0,01 10,01±1,03 0,16±0,01 9,42±1,03 0,19±0,01 СД22+ % х109/л 11,01±0,97 0,18±0,01 12,04±0,72** 0,19±0,01 12,93±1,01 0,21±0,02 13,47±1,03** 0,19±0,02 10,04±0,87 0,17±0,07 11,03±0,02 0,17±0,08 8,41±0,72 0,16±0,05 Т/В, % 4,69±0,14 2,73±0,04*, ** 3,71±0,31 2,75±0,08 4,91±0,20 4,97±0,02 6,9±0,21 ЦІК, од. 125,6±2,9 118,6±2,3*, ** 128,7±4,1 130,4±2,47*,** 109,5±3,04 105,9±2,09** 92,8±3,2 Комплемент, од.опт.щільн. 34,2±0,18 36,3±0,9* 36,7±0,8 40,5±0,07* 25,9±0,9 37,6±2,94* 46,8±0,07 Примітка: * – різниця достовірна в порівнянні до та після лікування (p Таблиця 4 Показники системи гемостазу в обстежених вагітних у процесі традиційного лікування Показники I група, n=42 II група, n=60 III група, n=61 Контрольна група, n=30 до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування ІСАТ, од. 4,82±1,36 3,17±0,98* 14,25±1,87 11,05±1,23*,** 18,42±1,94 12,53±1,97*,** 5,01±0,98 ВАТ, % 36,02±3,15 30,14±2,77* 72,80±3,29 70,41±2,93** 62,95±3,80 58,16±3,29*,** 40,94±3,79 ФГ, г/л 2,85±0,15 2,97±0,13 4,21±0,23 4,01±0,76 3,76±0,15 3,67±0,18 3,35±0,24 АТ-III, % 81,53±1,36 81,92±3,05** 72,19±1,43 75,92±1,04* 76,12±1,80 77,14±1,93 78,25±2,01 РКМФ, мкг/мл 37,96±1,67 26,63±2,01*,** 35,04±2,63 28,15±2,03*,** 35,19±2,82 20,91±2,06*,** 8,37±1,65 ПДФФ, мкг/мл 7,86±1,31 5,12±1,01*,** 9,85±1,07 8,56±1,08 8,11±0,94 5,98±1,07*,** 1,02±0,16 Примітка: * – різниця достовірна в порівнянні до та після лікування (pВсі діти, народжені від матерів з автоімунною патологією ЩЗ, були обстежені на наявність вродженого гіпотиреозу, який виявлений лише в одному випадку та був транзиторним. Внаслідок вивчення перинатальних показників встановлено позитивний вплив проведеної комплексної терапії на стан новонароджених, який оцінювався за шкалою Апгар, а також поліпшення показників фізичного розвитку й перебіг раннього неонатального періоду, що сприяло зниженню перинатальних втрат у 2,1 разу. Таким чином, проведене комплексне дослідження показників гормонального, імунного і цитокінового статусу, наявності інфекційного фактору, гемостазіологічних та автоімунних порушень, морфофункціонального дослідження послідів від жінок з невиношуванням в анамнезі та автоімунною патологією ЩЗ дозволило визначити нові сторони етіології та патогенезу, з урахуванням яких можливо рекомендувати диференційований підхід до комплексного лікування кожної групи пацієнток та з ранніх термінів прогнозувати результат вагітності. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення актуальної проблеми акушерства, що виявляється у визначенні впливу автоімунної патології щитоподібної залози на перебіг вагітності та вихід пологів, а також в розробці науково обґрунтованого підходу до ранньої діагностики і своєчасної корекції виявлених порушень. У обстежених вагітних з невиношуваням був підтверджений і встановлений під час теперішньої вагітності діагноз автоімунний гіпертиреоз у 24,9%, гіпотиреоз як вихід АІТ, у 38,9% та еутиреоз, як форма АІТ, у 36,2%, що надто важливо для виділення цих жінок у групу високого ризику по невиношуванню вагітності на тлі тиреоїдної патології. Зниження ПЛ і ХГ у сироватці крові вагітних з невиношуванням і патологією ЩЗ автоімунного генезу на 2 сигмальних відхилення слід розглядати як діагностичну ознаку несприятливого перебігу вагітності, який у жінок з гіпотиреозом відмічався у 6% випадків, а у жінок з гіпертиреозом у 2,8%. Провідним типом імунних реакцій у вагітних з невиношуванням і тиреоїдною патологією автоімунного генезу є автоімунний у сполученні з імунокомплексним. При цьому відбувається зниження загальної імунореактивності, про що свідчить Т-лімфопенія, зниження функціональної активності Т-супресорів і збільшення кількості 0-клітин. Найбільш інформативними показниками, що підтверджують пригнічення активності факторів імунітету й підвищення процесів автоагресії у вагітних з невиношуванням і патологією ЩЗ автоімунної природи, є висока літична активність ПКК, збільшення кількості АЛА, підвищення концентрації ЦІК, прогресуюче зростання IgM у сироватці крові на ранніх стадіях вагітності, збільшення частоти виникнення АФС за показником концентрації ВА, ACL класів IgM і G. Паралельно до цих процесів відбувається пригнічення функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів, які беруть участь у елімінації комплексів антиген-антитіло, що може бути розцінене як результат розвитку імунних реакцій з перевагою автоімунного компоненту. Більшість вагітних (81,3%) з патологією ЩЗ автоімунного генезу контаміновані різними інфекціями урогенітального тракту. Низькі титри IgG, які свідчать про наявність персистуючої герпетичної та ЦМВ-інфекції, виявлені у 76,5% вагітних з невиношуванням, що має патогенетичну значимість у розвитку автоімунної патології. У вагітних з невиношуванням та гіпотиреозом відбувається патологічна активація системи гемостазу, що підсилює вже наявний автоімунний стан у вигляді хронічного синдрому ДВЗ крові, у вагітних з еутиреозом – у видгляді субклінічної форми синдрому ДВЗ крові. Для вагітних з гіпертиреозом характерна помірна хронічна гіперкоагуляція і структурна гіпокоагуляція, викликана активацією тканинного неферментного фібринолізу та ослабленням тромбоцитарного гемостазу. Високий титр антитіл до тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази (76,7%) у вагітних з невиношуванням, особливо на тлі гіпер- та гіпотиреозу, варто розглядати як маркери автоімунної агресії проти ЩЗ. Встановлено високу частоту сполучення автоімунної патології ЩЗ і АФС: у 78,1% вагітних з невиношуванням і гіпертиреозом, у 74,3% – з гіпотиреозом, у 68,5% – з еутиреозом. Позитивна реакція на ВА + антитіла до ТГ виявлена у 61,6% вагітних з невиношуванням і тиреоїдною патологією, ВА + антитіла до ТПО – у 92,1%; ВА + антитіла до ХГЛ – у 34,9%, що може свідчити про єдність патогенетичних механізмів автоімунної патології ЩЗ та АФС. У вагітних з невиношуванням і патологією ЩЗ автоімунної природи відмічається дисбаланс у продукції цитокінів та інтерферону, який проявляється в активації Т-хелперів 1-го типу з підвищенням концентрації прозапальних цитокінів та пригніченням Т-хелперів 2-го типу зі зниженням протизапальних цитокінів та інтерферонів, що є одним із патогенетичних факторів невиношування вагітності. У судинах плацент від жінок з гіпертиреозом розвиваються мікротромбози і сладж-феномен на тлі підвищеної експресії ендотеліальної вистилки судин рецепторів до ендотеліну-1. При гіпотиреозі під час вагітності формується патологічна незрілість хоріона на тлі виражених склеротичних, інволютивних, імунопатологічних процесів. При цьому відбувається пригнічення супресорної активності, активація інтерлейкінів, а також значне збільшення в плацентарній тканині клітин, які експресують рецептори до HLA-Dr антигену. При еутиреозі гістоструктура плаценти відповідає доношеному терміну гестації, а виявлені в окремих спостереженнях варіанти відносної незрілості котиледонів компенсувалися за рахунок надлишкової васкуляризації їх навколишніх термінальних ворсин. При верифікації гіпотиреозу, як виходу АІТ, у жінок з невиношуванням варто починати замісне гормональне лікування L-тироксином з визначенням адекватної дози не рідше 1 разу на місяць. Жінкам з медикаментозно компенсованим до вагітності гіпотиреозом на тлі АІТ з настанням вагітності дозу препарату варто збільшити не менше, ніж на 50% від раніше одержуваної дози. Включення в комплексне лікування вагітних з невиношуванням та патологією ЩЗ автоімунного генезу вітчизняного препарату (-3 ПНЖК – епадол сприяє поліпшенню показників імунного статусу, системи гемостазу, цитокінового спектру, позитивним морфологічним змінам у плаценті, що дозволяє рекомендувати запропоновану схему лікування як один з оптимальних методів терапії вагітних цієї групи. Ускладнення в пологах і ранньому післяпологовому періоді частіше розвиваються у жінок з гіпотиреозом (44,3%) та гіпертиреозом (21,7%), рідше у жінок з еутиреозом (17,4%). Стан здоров’я новонароджених від матерів з патологією щитоподібної залози автоімунного генезу характеризується високою частотою ускладнень періоду новонародженості: гіпоксії різного ступеня важкості, гіпербілірубінемії, ураженням центральної нервової системи. Запропонована тактика ведення вагітних з невиношуванням і патологією щитоподібної залози автоімунного генезу та розроблений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволив знизити показники перинатальних втрат у 2,1 разу, зберегти вагітність у 91,8% жінок і завершити її народженням життєздатних дітей. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Вагітні з патологією щитоподібної залози автоімунного генезу, навіть при компенсованому перебігу захворювання, складають групу високого ризику за невиношуванням, що диктує необхідність, поряд із традиційними методами, проводити дослідження показників автоімунної ланки імунітету, системи гемостазу і цитокінового спектру. При патології щитоподібної залози автоімунного генезу усім вагітним у першому триместрі необхідна консультація ендокринолога для проведення своєчасної корекції виявлених порушень. Сполучення автоімунної патології ЩЗ і АФС у вагітних з невиношуванням є прогностично несприятливим для перебігу вагітності та стану плоду. З метою профілактики ускладнень вагітності і пологів у жінок з невиношуванням і патологією щитоподібної залози автоімунного генезу рекомендується включати в комплексне лікування препарат щ-3 ПНЖК – епадол, що має імуномодулюючу, антиагрегантну, гіпокаогуляційну та ліпідомодулюючу дію. Епадол рекомендується призначати у добовій дозі до 4 г, курсами по 4 тижні з місячною перервою. Лікування доцільно припиняти за 4 тижні до пологів. список наукових праць, що опубліковані за темою дисертації 1. Щербаков А.Ю., Щербакова В.В., Архипкина Л.В., Щербаков В.Ю. и др. Эндокринная патология в акушерстве и гинекологии. – Харьков.: Изд-во “Факт”, 2006. – 623 с. (Написав три розділа монографії). 2. Щербаков В.Ю., Сумцов Д.Г., Щербаков А.Ю. Морфофункциональные особенности плаценты при невынашивании беременности различной этиологии. Международный медицинский журнал. – 2003. – Том 9, № 2. – С.76-80. (Запропонував мету роботи, сформував групи, виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз). 3. Щербаков А.Ю., Зару Мох’д Али, Щербаков В.Ю. Морфофункциональное состояние последов при невынашивании беременности аутоиммунного генеза. Український медичний альманах. – 2003. – №4. – С.183-185. (Автор виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз, сформулював попередні висновки). 4. Щербаков В.Ю., Сумцов Д.Г., Щербаков А.Ю., Сорокина И.В. Морфофункциональное состояние плацент при обострении хронического пиелонефрита, осложненного анемией в период гестации. Український медичний альманах. – Луганськ. – 2003. – Том 6, №6. – С.147-149. (Виконав основну частку морфологічного дослідження, сформував групи, виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз). 5. Щербаков А.Ю., Тиха І.А., Щербаков В.Ю., Сумцов Д.Г. Стан системи гемостазу та його корекція у вагітних з тиреопривною анемією. Клінічна фармація. – 2003. – Том 7, № 3. – С.119-121. (Виконав набір та обробку матеріалу). 6. Щербаков В.Ю. Аутоиммунный тиреоидит и беременность. Український медичний альманах. – Луганськ. – 2004. – Том 7, №6. – С.185-188. 7. Щербаков В.Ю. Современные представления о заболеваниях щитовидной железы у беременных. Международный медицинский журнал. – 2004. – Том 10, № 4. – С.82-85. 8. Щербаков В.Ю. Гормональный профиль беременных с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы. Український медичний альманах. – Луганськ. – 2004. – Том 7, №3. – С.164-165. 9. Щербаков В.Ю. Состояние гипофизарно-тиреоидной системы у беременных с невынашиванием. Запорожский медицинский журнал.– 2005. – № 3. – С.149-152. 10. Щербаков В.Ю. Особливості стану системи гемостазу у вагітних із захворюваннями щитоподібної залози. Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005, № 2, – С. 72-74. 11. Щербаков В.Ю. Показатели клеточного иммунитета у женщин с аутоиммунным тиреоидитом и невынашиванием беременности. Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Том10, № 1. – С. 78-81. 12. Щербаков В.Ю. Патогенетичне обгрунтування лікування вагітних з невиношуванням при автоімунних порушеннях. Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005, № 4, – С. 76-80. 13. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б., Майко М.А. Состояние микробиоценоза урогенитального тракта у беременных с невынашиванием и аутоиммунной патологией. Український медичний альманах. – Луганськ. – 2005. – Том 8, №1 (додаток) – С.91-94. (Виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз, сформулював попередні висновки, склав текст статті). 14. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б. Роль аутоиммунного тиреоидита в патогенезе невынашивания беременности. Український медичний альманах. – Луганськ. – 2005. – Том 8, №3. – С.189-192. (Провів збір матеріалу, статистичну обробку даних, підготував статтю до друку). 15. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б., Новикова Е.А. Значение аутоиммунных нарушений в развитии невынашивания беременности. Запорожский медицинский журнал. – 2005. – № 4. – С.12-14. (Провів аналіз літературних джерел, обґрунтував висновки). 16. Щербаков В.Ю. З’ясування ролі цитокінів у патогенезі невиношування вагітності при автоімунній патології щитоподібної залози. Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006, № 2, – С. 105-109. 17. Щербаков В.Ю., Новикова Е.А., Щербаков А.Ю., Кравченко П.В. Беременность и роды у женщин с заболеваниями щитовидной железы. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Збірник наукових праць. – Випуск 6(38). – Київ – Луганськ – Харків, 2001. – С.264-270. (Автором самостійно проаналізовані дані літератури). 18. Щербаков В.Ю., Новикова Е.А., Щербаков А.Ю., Кравченко П.В. Особенности течения беременности и родов у женщин с диффузным токсическим зобом. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Збірник наукових праць. – Випуск 2(41). – Київ – Луганськ – Харків, 2002. – С.265-270. (Автором самостійно проаналізовані дані літератури). 19. Щербаков В.Ю., Сумцов Д.Г., Щербаков А.Ю. Особенности морфо-функционального состояния последов при невынашивании беременности инфекционного генеза. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Збірник наукових праць. – Випуск 2(48). – Київ – Луганськ – Харків, 2003. – С.477-485. (Запропонував мету роботи, виконав збір біологічного матеріалу та основну частку морфологічного дослідження послідів, виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз, сформулював попередні висновки, склав текст статті та підготував до друку). 20. Щербаков В.Ю., Тиха І.А., Щербаков А.Ю. Морфофункціональний стан послідів у жінок з невиношуванням вагітності. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Збірник наукових праць. – Випуск 3(49). – Київ – Луганськ – Харків, 2003. – С.367-372. (Запропонував мету роботи, виконав забір біологічного матеріалу та основну частку морфологічного дослідження послідів, сформував групи, виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз, підготував статтю до друку). 21. Щербакова В.В., Кравченко П.В., Архипкина Л.В., Щербаков В.Ю., Новикова Е.А. Состояние процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у женщин с гестационным сахарным диабетом и гиперплазией щитовидной железы. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ (Інтермед). – 2004.– C.736-739. (Провів збір матеріалу, статистичну обробку даних, підготував статтю до друку). 22. Щербаков А.Ю., Тиха І.А., Венокуров Ю.О., Щербаков В.Ю., Бердіков О.Я. Мікроелементний склад крові вагітних із залізодефіцитною анемією легкого ступеня тяжкості на фоні медикаментозної корекції. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ (Інтермед). – 2004.– C.733-735 (Автор провів збір та статистичну обробку отриманого матеріалу, склав текст статті). 23. Щербаков В.Ю. Состояние новорожденных от матерей с аутоиммунным тиреоидитом. Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. – Київ – Луганськ – Харків.– 2005. – Вип. 1(64). – С.353-357. 24. Щербаков В.Ю., Сумцов Д.Г., Бердиков А.Я. Некоторые показатели липидного и белкового спектра крови у беременных с аутоиммунным тиреоидитом и невынашиванием. Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. – Київ – Луганськ – Харків, 2005.–Вип. 3(66). – С.159-165. (Провів збір матеріалу, статистичну обробку даних, підготував статтю до друку). 25. Щербаков В.Ю., Архипкина Л.В., Щербакова В.В., Новикова Е.А. Изменения в системе гемостаза и их коррекция у беременных с гипотиреозом. Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. – Київ – Луганськ – Харків, 2005.–Вип. 3(66). – С.303-309. (Виконав збір матеріалу, обробку та узагальнення результатів). 26. Щербакова В.В., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю., Тиха І.А., Щербаков В.Ю. Стан імунного статусу у вагітних із тиреопривною анемією. Збірник наукових праць “Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології”. – Харків, 2003. – С.247-248. (Виконав набір матеріалу, обробку та інтерпритацію результатів дослідження). 27. Сумцов Д.Г., Щербаков А.Ю., Сорокина И.В., Щербаков В.Ю. Морфологическое состояние плацент при хроническом латентном пиелонефрите, осложненном анемией в период гестации. Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. – Київ –Луганськ – Харків, 2004. – Вип. 1 (54). – С.341-348. (Виконав статистичну обробку отриманого матеріалу та його аналіз, сформулював попередні висновки, склав текст статті). 28. Щербаков А.Ю., Тихая И.А., Щербаков В.Ю. Особенности иммунного статуса у беременных с тиреопривной анемией. Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. – Київ – Луганськ – Харків.– 2003. – Вип. 5(51). – С.346-352. (Провів узагальнення результатів дослідження). 29. Щербаков В.Ю., Архіпкіна Л.В., Щербаков А.Ю., Новикова О.А. Особливості функціонування материнсько-плодового комплексу у вагітних з автоімунним тиреоїдитом. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.– Київ (Інтермед), 2005.– С.453– 456. (Провів збір матеріалу, статистичну обробку даних, підготував статтю до друку). 30. Щербаков В.Ю., Майко М.О., Щербаков А.Ю. Спосіб прогнозування невиношування вагітності при автоімунних порушеннях. Пат. України №10781,U. Заявл. 21.06.2005; Опубл. 15.11.2005. – Бюл. Промислова власність. – 2005. – № 11. (Запропонував мету, провів аналіз матеріалу та склав формулу винаходу). 31. Щербаков В.Ю., Щербаков А.Ю., Сумцов Д.Г. Спосіб корекції автоімунного тиреоїдиту при невиношуванні вагітності. Пат. України №11747, U. Заявл. 02.06.2005; Опубл. 16.01.2006. – Бюл. Промислова власність. – 2006. – № 1. (Запропонував мету, провів аналіз матеріалу та склав формулу винаходу). анотація Щербаков Вадим Юрійович. Перебіг вагітності та вихід пологів при автоімунній патології щитоподібної залози. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – Акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків, 2006. Робота присвячена вивченню особливостей перебігу вагітності при патології щитоподібної залози автоімунної природи з урахуванням стану імунного статусу, інфекційного фактору, змін системи гемостазу та цитокінового профілю, розробці науково обґрунтованих підходів до ранньої діагностики й своєчасної корекції виявлених порушень. Об'єктом дослідження були вагітні із захворюваннями ЩЗ автоімунної природи та невиношуванням в анамнезі. Встановлено, що прогностично несприятливим у вагітних з гіпер- та гіпотиреозом, починаючи з I триместру, було зниження ПЛ та ХГ на два сигмальних відхилення. Крім цього, у вагітних основної групи виявлені ознаки імунного дисбалансу та дисбалансу в системі цитокінів. Для вагітних з невиношуванням та гіпотиреозом і еутиреозом характерна хронометрична та структурна гіперкоагуляція, яка у вагітних на гіпотиреоз проявлялася у вигляді хронічного синдрому ДВЗ крові, у вагітних з еутиреозом – у вигляді субклінічної форми синдрому ДВЗ крові. У вагітних з гіпертиреозом виявлена хронометрична гіперкоагуляція та структурна гіпокоагуляція. Також встановлено, що при вагітності, яка ускладнена тиреоїдною патологією, в плаценті розвиваються автоімунні порушення, характер та глибина яких залежить від стану активності ЩЗ. Розроблено алгоритм діагностики та лікування вагітних з невиношуванням та патологією ЩЗ автоімунного генезу. Використання в комплексному лікуванні вагітних основної групи препарату щ-3 ПНЖК – епадол сприяло поліпшенню показників імунного статусу, системи гемостазу, нормалізації цитокінового спектру, зниженню автоагресії, що дозволило зберегти вагітність у 91,8% жінок. Ключові слова: щитоподібна залоза, вагітність, автоімунна патологія, гіпертиреоз, гіпотиреоз, еутиреоз, невиношування, гемостаз, гормони. аннотация Щербаков Вадим Юрьевич. Течение беременности и исход родов при аутоиммунной патологии щитовидной железы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 – Акушерство и гинекология. – Харьковский государственный медицинский университет, МЗ Украины, Харьков, 2006. Работа посвящена изучению особенностей течения беременности при патологии щитовидной железы аутоиммунной природы с учетом состояния иммунного статуса, инфекционного фактора, изменений в системе гемостаза и цитокинового профиля, разработке научно обоснованных подходов к ранней диагностике и своевременной коррекции выявленных нарушений. Для достижения цели и решения поставленных в работе задач обследовано 377 беременных. Основную группу составили 317 беременных с невынашиванием в анамнезе и аутоиммунной патологией щитовидной железы, из них 79 беременных с невынашиванием и аутоиммунным гипертиреозом (ДТЗ) – I группа; 123 беременных с невынашиванием и гипотиреозом в исходе АИТ – II группа и 115 беременных с невынашиванием и эутиреозом на фоне АИТ – III группа. Контрольную – IV группу составили 60 женщин: 30 женщин с физиологическим течением беременности (IVА группа) и 30 здоровых небеременных женщин (IVВ группа). Все обследованные беременные основной группы имели отягощенный соматический и акушерский анамнез, тиреоидные осложнения, воспалительные заболевания урогенитального тракта. При исследовании гормонального статуса установлено, что ранними признаками гормональных нарушений является снижение двух или более гормонов на одно сигмальное отклонение. Прогностически неблагоприятным у беременных с гипер- и гипотиреозом, начиная с I триместра, было снижение ПЛ и ХГ на два сигмальных отклонения. Большинство беременных основной группы (81,3%) контаминированы различными видами инфекций урогенитального тракта, при этом преобладали низкие титры IgG (76,5%), что указывает на наличие персистирующей вирусной инфекции. Изучение взаимосвязи между параметрами иммунитета позволило выявить признаки иммунного дисбаланса, ранней иммунодепрессии у беременных с невынашиванием и аутоиммунным гипертиреозом, особенно – у беременных с гипотиреозом. У 78,1% беременных с невынашиванием и гипертиреозом, у 74,3% – с гипотиреозом и у 68,5% с эутиреозом выявлены антитела к фосфолипидам. Согласно полученным данным гемостазиограмм, для беременных II и III групп характерны хронометрическая и структурная гиперкоагуляция, которая у беременных с гипотиреозом проявляется в виде хронического синдрома ДВС крови, у беременных с эутиреозом – в виде субклинической формы синдрома ДВС крови. Для беременных с гипертиреозом характерна хронометрическая гиперкоагуляция и структурная гипокоагуляция. Данные результаты исследования указывают на то, что у беременных с невынашиванием и патологией ЩЖ аутоиммунной природы происходит патологическая активация системы гемостаза, дисбаланс в системе цитокинов, что усиливает уже имеющееся аутоиммунное состояние. Выявленные иммуноморфологические особенности последов показали, что при беременности, осложненной тиреоидной патологией, в плаценте развиваются повреждения, характер и глубина которых зависит от состояния активности ЩЖ. Появление среди клеточных элементов плаценты клеток, экспрессирующих рецепторы к HLA-Dr-антигену как при гипотиреозе, так и при гипертиреозе у матери свидетельствует о наличии аутоиммунизации. Усиление синтеза поверхностных HLA-Dr-антигенов может быть связано также с активацией ФНО, имеющей место как при гипотиреозе, так и при гипертиреозе. В результате проведенных исследований разработан алгоритм диагностики и лечения беременных с невынашиванием и патологией ЩЖ аутоиммунного генеза. Включение в комплексное лечение беременных с невынашиванием и патологией ЩЖ аутоиммунного генеза препарата щ-3 ПНЖК – эпадол способствует улучшению показателей иммунного статуса, системы гемостаза, нормализации цитокинового спектра, снижению аутоагрессии, что создает благоприятные условия для донашивания беременности. Ключевые слова: щитовидная железа, беременность, аутоиммунная патология, гипертиреоз, гипотиреоз, эутиреоз, невынашивание, гемостаз, гормоны. Summary Shсherbakov Vadim Jurjevich. Pregnancy course and labor outcome at autoimmune thyroid’s pathologies. – Manuscript. Thesis for a doctor’s degree by specialty 14.01.01. – Gynecology and Obstetrics. – Kharkiv State Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkiv, 2006. Work is devoted to studying of pregnancy course features at autoimmune thyroid’s pathology in view of the immune status, the infectious factor, changes in hemostasis system and cytokines structure, development of scientifically proved approaches to early diagnostics and duly correction of the revealed infringements. Object of research were pregnant women with autoimmune thyroid diseases and incompetent pregnancy in the anamnesis. It was established, that prognostically adverse at pregnant women with hyper- and hypothyroidism, since I trimester, there was reduction of PL and HG on two sigmal deviations. Attributes immune and cytokine dysbalance are revealed. For pregnant women with incompetent pregnancy and autoimmune hypothyroidism and euthyroidism are revealed chronometric and structural hypercoagulation, which at pregnant women with hyperthyroidism is shown as chronic syndrome DIC of blood, at pregnant women with euthyreosis – as the subclinical form of syndrome DIC of blood. At pregnant women with hyperthyroidism is revealed chronometric hypercoagulation and structural hypocoagulation. Also, it was established, that at the pregnancy with thyroid pathology, in placenta develop autoimmune damages, which character and depth depends on thyroid’s activity. The algorithm of diagnostics and treatment of pregnant women with incompetent pregnancy and autoimmune thyroid’s pathology is developed. Using in complex treatment of pregnant women of main groop preparation of щ-3 PNFA – epadol promoted improvement of parameters of the immune status, hemostasis system, normalization of cytokines spectrum, to decrease autoaggression, that has allowed to keep pregnancy at 91,8 % of women. Key words: thyroid, pregnancy, autoimmune pathology, hyperthyroidism, hypothyroidism, euthyreosis, incompetent pregnancy, hemostasis, hormones. СПИСОК ПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ АІЗ – автоімунні захворювання АІТ – автоімунний тиреоїдит АКЛ – антикардіоліпіни АТ до МА – антитіла до мікросомального антигену АТ до ТГ – антитіла до тиреоглобуліну АТ до ТПО – антитіла до тиреоїдної пероксидази АТ-III – антитромбін III АФА – антифосфоліпідні антитіла АФС – антифосфоліпідний синдром АЧТЧ – активований частковий тромбопластиновий час ВА – вовчаковий антикоагулянт ВАТ – відсоток адгезивних тромбоцитів ВЗР – внутрішньоутробна затримка розвитку ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання ДТЗ – дифузний токсичний зоб ІЛ (IL) – інтерлейкін ІНФ (INF) – інтерферон ІСАТ – індекс спонтанної агрегації тромбоцитів НФА – неферментативна фібринолітична активність ПАП – потенційна активність плазміногену ПДАП – повільнодіючі антиплазміни ПДФФ – продукти деградації фібриногену/фібрину ПК – природні кілери ПТЧ – протромбінівий час РКМФ – розчинні комплекси мономерів фібрину СФА – сумарна фібринолітична активність Т3 – трийодтиронін Т4 – тироксин ТТГ – тиреотропний гормон ФГ – фібриноген ФІ – фагоцитарний індекс ФНП (TNF) – фактор некрозу пухлини ФПК – фетоплацентарний комплекс ФФА – ферментативна фібринолітична активність ФЧ – фагоцитарне число ХГЛ – хоріонічний гонадотропін людини ХЗФ – Хагеман-залежний фібриноліз ЦІК – циркулюючі імунні комплекси ЧР – час рекальцифікації ШДАП – швидкодіючі анти плазміни ЩЗ – щитоподібна залоза FТ4 – вільний тироксин Підписано до друку 20.10.2006 р. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Друк різограф. Обсяг 1,5 ум. друк. арк. Наклад 100 прим. Зам. № 987 Надруковано: ТОВ „Радуга”, м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 52 PAGE 1 PAGE 37 При наявності АФС: глюкокортикоїди, імуномодулятори, щ-З ПНЖК - епадол Проведення патогенетично обгрунтованого лікування (корекція виявлених порушень та симптоматична терапія) Два та більше мимовільних викиднів, вагітність, що не розвивалась, передчасні пологи, плацентарна недостатність, ранній гестоз, ЗВРП, відшарування нормально розташованої плаценти. Тромбоцитопенія нез’ясованої етіології. Тромбози венозних та/або артеріальних судин. Системні захворювання сполучної тканини. Хронічні інфекційні захворювання. Ретельний збір анамнезу Лабораторні дослідження при наявності втрат ембріону/плоду та одного або більше вищеперелічених анамнестичних ознак Верифікація діагнозу Гіпотиреоз як форма АІТ Еутиреоз як наслідок АІТ Автоімунний гіпертиреоз Замісна гормональна терапія тиреоїдними гормонами, симптоматична терапія Тиреостатики; коррекція дисбалансу тиреоїдних гормонів; седативні засоби; транквілізатори; препарати, що покращують трофіку головного мозку Базисне лікування виявлених порушень

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020