.

Синантропні акаридієві кліщі (acariformes, acaridia) Закарпаття (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 3974
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ім. І. І. ШМАЛЬГАУЗЕНА

Дудинська Андрея Тіборовна

УДК 595.42 (477.88)

Синантропні акаридієві кліщі (acariformes, acaridia) Закарпаття

03.00.08 – зоологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському національному університеті

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України,

Акімов Ігор Андрійович,

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, директор
Інституту зоології

ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, академік УЕАН

Бровдій Василь Михайлович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова МОНУ,

завідувач кафедри зоології;

кандидат біологічних наук

Хаустов Олександр Олександрович,

Нікітський ботанічний сад,

Національний науковий центр, Ялта, АР Крим,

старший науковий співробітник.

Провідна установа: Київський національний університет

імені Тараса Шевченка МОН України

Захист дисертації відбудеться ”_13__” березня___________ 2007 року о
____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01
Інституту зоології імені

І. І. Шмальгаузена НАН України за адресою: 01030, м. Київ-30, МПС, вул.
Богдана Хмельницького, 15.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту
зоології імені

І. І. Шмальгаузена НАН України за адресою: 01030, м. Київ-30, МПС, вул.
Богдана Хмельницького, 15.

Автореферат розісланий ”__18___” січня____ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук В. В. Золотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки в зв’язку з ростом антропогенного
пресу на залишки природних територій інтерес до видів, що пристосувалися
до антропогенно зміненого середовища, перш за все до синантропних видів,
в тому числі кліщів, зростає, особливо в тих регіонах, де дані про них
обмежені. Зацікавленість цією групою тварин викликана ще й тим, що
значна їх кількість знаходить сприятливі умови для життєдіяльності й
швидкого розмноження в тих місцях, де людина створює запаси, зберігає
або перероблює такі поживні для цих шкідників субстрати, як продовольчі
продукти, фураж, технічні культури тощо. Ці мікроартроподи проходять
свій життєвий цикл практично на „очах” у людини. Акарокомплекси
синантропних видів комірних кліщів – це переважно так звані, піонерські
комплекси, які формуються у порівняно короткі строки, аналогічно
комплексам в гніздах птахів та гризунів (Акимов, 1985). З другого боку,
при незмінних умовах, під впливом діяльності людини, такі акарокомплекси
можуть існувати тривалий час, тобто стільки, скільки підтримуються
необхідні для їх існування умови. Прикладом цього можуть бути
акарокомплекси постійно діючих складів і старих млинів, хлівів тощо.

Враховуючи велике економічне та практичне значення акаридієвих кліщів
стало необхідним провести більш детальне вивчення їх на території
Закарпаття, оскільки немає точних даних щодо видового складу та екології
досліджуваних тварин, особливо синантропних видів, які пов’язані
безпосередньо з діяльністю, перш за все господарською, людини.
Актуальність дослідження кліщів у Закарпатті зумовлена також тим, що тут
активно розвивається сільське господарство та переробна промисловість.
Незважаючи на всі перераховані фактори акаридієві кліщі на території
Закарпаття вивчені дуже фрагментарно. Відомі досить великі, але
фрагментарні збори цих кліщів, зроблені співробітниками відділу
акарології Інституту зоології НАНУ, використані потім у екологічних та
морфологічних дослідженнях (Акимов, 1985), а також для опису нового роду
синантропних кліщів із водяного млина (Волгин, Акимов, 1975). В цьому ж
регіоні акаридієві кліщі в сім’ях медоносних бджіл були досліджені поряд
з іншими кліщами Т. Т. Дудинським (Дудинский, 1992).

Мета і завдання дослідження. Основною метою даної наукової роботи було
вивчити синантропні види акаридієвих кліщів в умовах Закарпаття з метою
удосконалення методів боротьби і профілактичних заходів.

Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити видовий склад синантропних і близьких до них видів
акаридієвих кліщів в умовах Закарпаття.

2. Дослідити видові комплекси цих шкідників в різних типах їх існування
(сільськогосподарські, промислові).

3. Визначити відмінність цих видових комплексів і можливі фактори, які
обумовлюють динаміку їх складу.

4. Зважаючи на видовий склад і біологічні особливості цих шкідників в
умовах Закарпаття запропонувати профілактичні заходи, які б сприяли
кращому збереженню продуктів харчування і сільськогосподарської
сировини.

Об’єкт досліджень – кліщі інфраряду Astigmata.

Предмет досліджень – видовий склад, видові комплекси, розподіл в різних
висотних зонах та різних типах місцезнаходжень.

Методи дослідження – польові фауністичні дослідження; метод еклектування
за Берлезе в модифікації Тульгрена; приманюючий метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений видовий склад та
екологія акарокомплексів в синантропних умовах в Закарпатті, в
результаті чого виявлено 34 види кліщів з інфраряду Astigmata.

Вказані шляхи формування акарокомплексів синантропних комірних кліщів у
млинах Закарпаття та інших місцях знаходження кліщів, проведені
порівняльні характеристики акарокомплексів у млинах залежно від віку
споруди (у новітніх та столітніх млинах). Вперше в синантропних умовах
проведена порівняльна характеристика акарокомплексів різних висотних зон
та фауни двох типів місцезнаходжень (аграрних та промислових) для
синантропних комірних кліщів. Узагальнені літературні і власні дані по
екологічним особливостям кліщів, виявлених в синантропних умовах.
Встановлена щільність заселення, частота трапляння та індекс домінування
даних видів в досліджуваних спорудах, а також коефіцієнт видової
подібності в досліджуваних спорудах різних висотних зон Закарпаття.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. У роботі
представлені результати дослідження регіональної фауни акаридієвих
кліщів з інфраряду Astigmata – однієї з найбільш важливої групи
безхребетних, як з теоретичної, так і з практичної точки зору, особливо
з огляду на Закарпаття як регіон з розвинутим сільським господарством та
переробною промисловістю. В роботі представлений видовий склад кліщів –
комірних шкідників в умовах трьох висотних зон, на території, де
детального дослідження по цій групі тварин раніше не проводили.

Практична цінність полягає у встановленні фауни і екології цієї важливої
з господарської та медико-ветеринарної точки зору групи мікроартропод.
Встановлений видовий і кількісний склад кліщів в господарських спорудах
та промислових будівлях може служити для регіону індикатором стану як
запасів, що зберігаються, так і самих споруд. Запропоновані практичні
рекомендації щодо запобігання поширення та розмноження синантропних
видів акарид, які зроблені, переважно, на основі спостереження за станом
споруд, з яких відбирали проби та аналізу отриманих результатів.

Отримані дані можуть бути використані у викладанні курсу зоології та
спецкурсів із різних біологічних дисциплін (акарології, паразитології) у
вищій школі та біології у загальноосвітній школі.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрано матеріал з
досліджуваного регіону і за загальноприйнятими методиками виготовлено
тотальні препарати кліщів. Визначення видового складу проведено у
співпраці з к. б. н. Л. Е. Щур та науковцями відділу акарології
Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена. Також досліджені особливості
поширення акарид в синантропних та напівсинантропних біотопах.
Проведений порівняльний аналіз видів аграрних та промислових місць у
трьох висотних поясах досліджуваного регіону. На основі зібраного
зооматеріалу вивчено основні шляхи формування акарокомплексів
синантропних комірних кліщів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
висвітлені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу
біологічного факультету (Ужгород, 2001, 2002, 2003), конференціях
„Ужгородські ентомологічні читання” (Ужгород, 2001, 2002, 2003, 2004,
2005, 2006), на засіданні відділу акарології Інституту зоології ім. І.
І. Шмальгаузена НАН України, Всеукраїнській науковій конференції молодих
вчених та спеціалістів (м. Київ, 2006), на міжнародній
науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
„Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та
раціонального природокористування” (м. Кривий Ріг, 2006), Всеукраїнській
науковій конференції молодих учених та спеціалістів „Сучасні методи
захисту рослин від шкідливих організмів” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 робіт, з них: 7
наукових статтей у фахових виданнях ВАК, одна робота у матеріалах
конференції та одна тезисна робота.

Обсяг та структура дисертації. Загальний обсяг дисертації – 230
сторінок, із яких основна частина викладена на 203 сторінках, і
складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел
(222 найменувань, у тому числі – 123 іншомовних) та додатків (містять:
рис. – 6). У тексті дисертації 22 таблиці, 24 рисунків, 1
фізико-географічна карта регіону дослідження.

Подяки. Висловлюємо вдячність за всебічну допомогу та підтримку у
вивченні акаридієвих кліщів доктору біологічних наук, член-кор. АН
України Акімову Ігорю Андрійовичу. Значну допомогу у перевірці та
визначенні зібраного матеріалу було отримано від к. б. н. Л. Є. Щур.
Цінні рекомендації отримані від співробітників Інституту зоології НАН
України к. б. н. І. В. Пилецької, д. б. н. Л. О. Колодочка, к. б. н. С.
О. Заблудовської, к. б. н. С. В. Бенедик, м. н. с. І. В. Баданіна, м. н.
с. Ю. М. Дідик, аспіранки О. В. Жовнерчук; практична частина досліджень
відбулась завдяки допомозі колег з Ужгородського національного
університету: Т. Т. Дудинського, В. О. Чумака, Ф. Ф. Куртяка, Я. С.
Гасинець, Е. І. Дудко.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

У вступі висвітлена актуальність теми, визначена мета і завдання
досліджень, відмічена наукова новизна.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

За результатами аналізу літератури, присвяченої дослідженням акароїдних
кліщів, окреслено таксономічний статус цих комірних шкідників (Климов,
1999; O’Connor, 1984) що розглядається в рамках двох надродин –
Acaroidea та Glycyphagoidea. Наведено в хронологічному порядку основні
напрямки досліджень цих кліщів, перш за все – їх фауни і систематики
(ціла низка робіт, починаючи з Berlese, 1897, Michael, 1901, Vitzthum,
1912, 1943, Oudemans, 1926-1936, Hughes, 1956-1977, Tыrk a Tыrk, 1957,
Griffiths, 1962-1970, O’Connor, 1979-2002; а також Порчинський, 1914,
Родионов, 1940, Захваткин, 1940, 1941, 1953, Волгин, 1949-1975, Каджая,
1970-1996, Климов, 1996-1999 та інші). Вже на початку досліджень цих
кліщів велика увага приділялась їх морфології (Robin, 1860, Gudden,
1861, Pagenstecher, 1861, Megnin, 1877 та ін.), причому цей інтерес не
припинявся і потім (Захваткин, 1952, Акимов, 1972-1985, Johnston, 1965,
Kuo a Nesbitt, 1970 та ін.). Одночасно привертав до себе увагу розвиток
(онтогенез) цих кліщів (Захваткин, 1941, 1953, Волгин, 1970) особливо з
огляду на будову і особливості стадії гіпопусу (Hughes, 1959, Волгин,
1970). Чи не найбільшу увагу дослідників привертали до себе екологічні
особливості цих кліщів. Серед таких робіт частина була пов’язана із
вивченням екологічних ніш окремих видів (Родионов, 1940, Захваткин,
1940, 1941, 1953, Сорокин, 1960, Каджая, 1970, 1975, Севастьянов, 1985,
Hughes, 1977, O’Connor, 1982, Richner, Heeb, 1995) включаючи і їх
належність до нідіколів, тобто мешканців гнізд птахів і ссавців (Климов,
1999, Houck, O’Connor, 1991 та ін.), а також пов’язані із цим міграції
(Каменский, 1940, Каджая, 1963, 1966), в тому числі на інших тваринах,
тобто з допомогою форезії (Farish, Axtell, 1971, Houck, O’Connor, 1991).
Це також ставило питання про зв’язок кліщів з іншими тваринами (Акимов,
1985, Дудинський, 1997, Krombein, 1962, Fain, 1984, Љamљiтаk, 1980), в
тому числі із хребетними (Gaud, Atyeo, 1996, Blanco et al., 2001 та
ін.).

Велика увага приділялася екологічним та фізіологічним засадам трофіки
та шкодочинності цих шкідників (Акимов, 1976, 1985, Bowman, Child, 1982,
Walter, 1988).

Вивчалися також природні вороги цих шкідників – різні хижі кліщі, що
живляться акароїдними (Волгин, 1969, Климов, 1997, Evans et al., 1961,
O’Connor, 1993), а також паразити та симбіонти акароїдних кліщів
(Бэккер, 1940, Костенко та ін., 1978, Weiser, 1956, Љamљiтаk, 1964, та
ін.). Але найбільшу увагу при вивченні акароїдних кліщів приділяють їх
шкодочинності як комірних шкідників. Література з цього питання
величезна і може бути предметом окремого аналізу. Можна лише
підкреслити, що крім безпосередньої шкоди продуктам, що зберігаються, ці
кліщі можуть бути причиною захворювань людини і тварин на
кишково-шлункові розлади, астму, алергію і дерматит (Каджая, 1970,
Павловский, Штейн, 1970, Дубинина, 1987, Тареев, Дубинина, 1988, Levi,
1932, Hughes, 1977, Norval, McPherson, 1983, Berrios et al., 1994, Ree
et al., 1997, Carelle et al., 2000 та багато інших).

В умовах Закарпаття видовий склад синантропних акаридієвих кліщів не
досліджувався. В літературі зустрічаються тільки наші повідомлення
(Дудинська, 2003а, б, 2004а, б, 2005а, б, 2006а, б) про фауну, екологію
акарид досліджуваного регіону та запропоновані практичні рекомендації
щодо правильного збереження продуктів харчування і сільськогосподарської
сировини, чим і пояснюється необхідність у проведенні досліджень різних
субстратів в синантропних умовах Закарпаття, що володіє своєрідним
фізико-географічними і екологічними особливостями.

Таким чином, аналіз літературних даних по вивченню акарокомплексів
досліджуваних споруд показує, що завдання досліджень, сформовані як план
даної роботи, є актуальними для Закарпаття.

Крім аналізу літературних даних про акарокомплекси аграрних та
промислових місць в розділі відображені ландшафтно-географічні
особливості регіону дослідження.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для роботи були збори акаридієвих кліщів із складів, млинів,
зернопереробних споруд, місць утримання сільськогосподарських тварин
(курятники, хліви, свинокомплекси, птахофабрики, ферми великої рогатої
худоби, кролятники), комор, рибних господарств, місць зберігання та
переробки молочних продуктів та інших господарських приміщень, а також
із природних і напівприродних місць мешкання кліщів. Збори проводились
протягом 1998–2006 років в Ужгородському, Мукачівському, Берегівському,
Іршавському, Хустському, Тячівському, Рахівському, Міжгірському і
Перечинському районах Закарпатської області. Було охоплено зборами
кліщів було охоплено Закарпатську низовину, передгір’я і гірську зону.
Всього зібрано і опрацьовано 988 проб. При цьому пробою вважалися
будь-які збори кліщів. Проте, зважаючи на надзвичайно велику
різноманітність субстратів, в яких мешкають кліщі і якими можуть
живитися, їх уніфікація за об’ємом, вагою та ін неможлива. Тому при
зборах проб намагалися брати їх однакову масу, а там де субстрати були
більш подібні – зерно, крупа, борошно тощо – брали однакові за об’ємом.

Крім зборів проводили також фенологічні спостереження, під час яких
зернопродукти, залишки органічного походження, просипи в млинах, сіно,
солома, підстилка з хлівів, курятників, кролятників, гнилі овочі,
фрукти, борошняний порох з підвіконників млинів, приладів млинів
регулярно переглядалися під бінокуляром в лабораторних умовах.

Для масового кількісного збору використовували метод еклектування (за
Берлезе в модифікації Тульгрена) проб більш-менш однакових за об’ємом
(біля 200см3).

Іноді використовували також приманюючий метод Г. Ш. Каджая (1996). Для
цього в місцях обстежень розставляли або закопували консервні банки з
отворами і приманкою (зерна кукурудзи, картопля, хліб, цибуля тощо)
всередині. Через декілька днів у пастці були зафіксовані окремі види
акаридієвих кліщів (з родів Acarus, Tyrophagus, Acotyledon), чисельність
яких інтенсивно зростала. Цей метод ми використовували з метою якісного
аналізу.

Для визначення видового складу готували тотальні мікропрепарати кліщів.
Для цього використовували гуміарабікову монтувальну суміш Фора-Берлезе.
Всього було виготовлено 470 препаратів.

Підрахунок кліщів проводився за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9
в спеціальній чашці Петрі, на дно якої приклеювали міліметровий папір.

Отримані дані використовували для підрахунку кількості кліщів на 1 см2
від загальної щільності заселення цими мікроартроподами. В пробах, де
кількість особин була незначна або об’єм субстрату (наприклад, порох з
підвіконня млина, хліва або з обладнання млина) був мінімальним,
підрахунок кліщів у взірцях проводили прямим способом (простим
підрахунком).

Отримані дані піддавали статистичній обробці (Песенко, 1982; Лакин,
1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Видовий склад акарокомплексу синантропних видів кліщів

з інфраряду Astigmata в Закарпатті

В 51 пунктах збору зібрані проби, в яких виявлено 34 види кліщів, які
належать до двох надродин (Acaroidea i Glycyphagoidea), що включають
чотири родини (Suidasiidae, Acaridae, Glycyphagidae, Saproglyphidae), 18
родів (Acarus, Aleuroglyphus, Mycetoglyphus, Tyrolichus, Tyrophagus,
Fagacarus, Neoacotyledon, Caloglyphus, Rhizoglyphus, Schwiebea,
Histiogaster, Thyreophagus, Chortoglyphus, Glycyphagus, Ctenoglyphus,
Carpoglyphus, Gohieria, Calvolia). Більшість родів (12) представлені
одним видом (Aleuroglyphus, Mycetoglyphus, Tyrolichus, Fagacarus,
Caloglyphus, Schwiebea, Histiogaster, Thyreophagus, Chortoglyphus,
Carpoglyphus, Gohieria, Calvolia). Найбільше видове багатство на
досліджуваній території характерне для родини Acaridae (23 види) та для
родів Tyrophagus (8 видів) і Glycyphagus (4 види).

Видові нариси синантропних акаридієвих кліщів на досліджуваній території

Видовими нарисами, що подаються в роботі, охоплені всі 34 знайдені нами
в Закарпатті види. В нарисах наводяться основні (за літературними
даними) відомості щодо поширення окремих видів в різних країнах і
частинах світу, місця знаходження і субстрати, а також головні
екологічні особливості – трофіка, преференції щодо абіотичних і
біотичних факторів, зв’язок з іншими організмами, шкодочинність тощо.
Всі ці дані доповнені особистими спостереженнями за екологічними
особливостями кожного виду в умовах Закарпаття, а саме їх чисельністю в
різні сезони року, поширенням в різних висотних зонах, особливостями
розмноження і шкодочинністю.

Розподіл синантропних комірних кліщів по висотних поясах в умовах
Закарпаття

В даному підрозділі розглянуто угруповання синантропних кліщів в трьох
висотних зонах Закарпаття.

Щодо таксономічної різноманітності, то дані таблиці 1 засвідчують, що
найвищою вона є в рівнинних, а найнижчою – в гірських районах області.
На нашу думку, причиною цього є несприятливі для життєдіяльності кліщів
кліматичні умови, що проявляється, передусім, не у показниках вологості,
а у різких коливаннях температури. Вирішальним фактором є наявність та
доступність кормового субстрату і тварин, які служать для розповсюдження
цих мікроартропод. Подібні закономірності при аналізі розподілу гризунів
за висотними поясами відмічені І. Г. Ємельяновим та І. В. Загороднюком
(1993). Згідно із цими даними, спостерігається зменшення видового
багатства ссавців в умовах гірських ландшафтів Карпат та зростання
монотипічності вищих таксонів (видове багатство зменшується з висотою
більш стрімко, ніж родове та родинне). Досліджуючи зміни в фауні
Аcaridia в трьох висотних зонах Закарпаття у висотному аспекті ми
спостерігаємо загальну закономірність зменшення числа таксонів по
відношенню до зростання висоти над рівнем моря (рис. 1). Отже, наші дані
про розподіл акаридієвих кліщів збігаються з даними цих учених і,
можливо, засвідчують тісний зв’язок акаридієвих кліщів із гризунами
(Дудинська, 2004).

Таблиця 1

Розподіл синантропних акаридієвих кліщів в умовах Закарпаття

(1998 – 2006 рр.)

В и д В и с о т н і з о н и

Рівнина Передгірська Гірська

Acarus siro

+

+

+

A. farris + + +

A. gracilis + – –

Продовження таблиці 1

1 2 3 4

Suidasia nesbitti + + +

Glycyphagus burchanensis + + +

Gl. destructor + + +

Gl. domesticus + + +

Gl. michaeli + + –

Tyrophagus putrescentiae + + –

T. perniciosus + + –

T. formicetorum + + –

T. longior + – +

T. humerosus + – –

T. similis + + +

T. mixtus – – +

T. molitor + – –

Fagacarus verrucosus + – –

Neoacotyledon socolovi + + +

N. rhizoglyphoides + + +

Chortoglyphus arcuatus + + +

Gohieria fusca + + +

Ctenoglyphus plumiger + + +

Ct. canestrinii + + –

Tyrolichus casei + + +

Rhizoglyphus echinopus + + –

Rh. callae + + –

Schwiebea talpa + – –

Histiogaster bacchus + – –

Calvolia gen. sp. + – –

Aleuroglyphus ovatus – + –

Mycetoglyphus fungivorus + – –

Caloglyphus rodionovi + – –

Carpoglyphus lactis + – –

Thyreophagus entomophagus + – –

Всього видів

родів

родин 32

19

4 19

11

3 17

8

2

Примітка:

+ наявність виду; – відсутність виду

Аналогічну тенденцію видового різноманіття підтвердив власними зборами
Т. Т. Дудинський (1993), який вивчає акарофауну гнізд карпатської
медоносної бджоли (Apis mellifera L.). За його даними, збільшення
видового багатства кліщів у бджолосім’ях спостерігається на низовині
Закарпаття. У передгірських та гірських районах Закарпаття видовий склад
кліщів був нижчий.

Найбільшою кількістю видів характеризуються низинні райони Закарпаття:
тут зафіксовано 32 види; у передгірській зоні – 19 видів і найменшою
кількістю видів характеризуються проби, взяті з гірських районів (17).
Це становить лише 44,1% від загальної кількості видів (табл. 1, рис. 1).

Видовий склад акарид низовини Закарпаття. На низовині Закарпаття було
обстежено синантропні місця чотирьох районів (Ужгородський,
Берегівський, Мукачівський, Виноградівський). Найбільшу кількість видів
зафіксовано в Ужгородському районі, де нами виявлено 26 видів акарид.
Високі середні показники щільності були характерні для Caloglyphus
rodionovi 2,75±0,05, Acarus siro 0,28±0,19 i A. farris 0,26±0,07, а
низькі – для A. gracilis 0,004±0,008, Tyrophagus longior 0,01±0,02 i
Rhizoglyphus callae 0,01±0,02. Такі види, як Schwiebea talpa,
Mycetoglyphus fungivorus, Histiogaster bacchus, Calvolia gen. sp.
знайдено тільки в одній пробі.

Рис. 1. Таксономічний розподіл акаридієвих кліщів у трьох висотних зонах
Закарпаття

Фауна акарид в передгірській зоні досліджуваного регіону. Акарокомплекси
передгірської зони вивчалися в Перечинському, Іршавському, Тячівському
та Хустському районах.

У Перечинському районі в пробах визначено 19 видів. Домінували в пробах
Ch. arcuatus (0,06±0,17), G. fusca (0,04±0,15), Ct. plumiger (0,09±0,1),
A. siro (0,36±0,08), N. socolovi (0,46±0,08). Низьку щільність
спостерігали у Gl. michaeli та Ct. canestrinii, що в середньому
складало: 0,13±0,01 і 0,05±0,01 відповідно.

В Іршавському районі видовий склад акарид представлений із семи видів.
Порівняно з іншими районами, щільність і частота трапляння видів у
пробах досліджуваного району була низькою. Домінували Gl. burchanensis
(0,18±0,07), A. siro (0,05±0,02), A. farris (0,22±0,02). Низькими
середніми показниками характеризуються такі види, як Gl. michaeli
(0,03±0,008), T. formicetorum (0,02±0,008), T. perniciosus (0,05±0,01) і
N. socolovi (0,07±0,01).

У Тячівському районі видовий склад складається із 12 видів. Високими
досліджуваними показниками характеризуються: T. similis (7,41±1,31),
T. putrescentiae (5,29±4,58), N. rhizoglyphoides (3,51±0,90) і A. siro
(3,34±0,50). Із низькими середніми показниками виявлено Rh. echinopus
(0,20±0,17), Gl. burchanensis (0,37±0,27), Gl. domesticus (0,37±0,07) і
Gl. destructor (0,29±0,17).

Акарофауна Хустського району представлена 6 видами. A. farris і
N. socolovi виявлено тільки в одній пробі, а N. rhizoglyphoides – у
двох. Високі середні показники спостерігали у T. similis (7,42±4,50) і
Gl. domesticus (7,41±1,31).

Акарофауна гірських районів. Наші дослідження охоплювали і гірські
райони – Міжгірський і Рахівський.

У Міжгірському районі в пробах нами зафіксовано 12 видів акаридієвих
кліщів. За середніми показниками щільності в пробах домінували A. siro
(1,46±0,62), A. farris (0,15±0,19), T. putrescentiae (0,40±0,13) і Gl.
destructor (0,60±0,17). Низька середня щільність у пробах виявлено у Ct.
plumiger (0,05±0,01), Ch. arcuatus (0,03±0,02), T. longior (0,05±0,06),
Gl. domesticus (0,17±0,06), Gl. burchanensis (0,22±0,06).

ФАУНІСТИЧНІ УГРУПОВАННЯ КЛІЩІВ

(ACARIFORMES, ASTIGMATA) В РІЗНИХ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯХ

Даний розділ складається із трьох підрозділів, в яких даються відомості
про акарофауну аграрних і промислових місць, а також фауну акарид
напівприродних місць.

Список видів акаридієвих кліщів в аграрних місцях. За період дослідження
відібрано і проаналізовано 501 проба з аграрних місць.

У пробах, відібраних з аграрних місць визначено 31 вид, які належать до
17 родів та 4 родин (рис. 2).

У аграрних місцях низинних районів високі досліджувані показники
спостерігали у Acarus farris (0,57 екз., 85% і 13,7%), Rhizoglyphus
echinopus (0,57 екз., 85% і 15,6%), A. siro (2,80 екз., 88,8% і 50,2%);
у передгір’ї – Glycyphagus burchanensis (0,39 екз., 27,2% і 18,2%),
Tyrophagus perniciosus (0,21 екз., 14,5% і 10,1%) i Neoacotyledon
socolovi (0,29 екз., 18,1% і 13,76%); у гірській зоні – Acarus farris
(0,42 екз., 35% і 13,5%), A. siro (0,37 екз., 16,6% і 22,7%) і
Glycyphagus burchanensis (0,47 екз., 55% і 15,1%).

В аграрних місцях в результаті посезонних досліджень детальніше вивчено
фауну кліщів господарських прибудов трьох висотних зон, акарофауну
тваринницьких комплексів (14 видів), фауну тваринних кормів, закладених
на зберігання (18 видів).

Список видів акаридієвих кліщів з промислових місць. Обробці та аналізу
були піддані 421 проби, відібрані з промислових місць в різних висотних
зонах Закарпаття. Для порівняння видового складу ми брали проби з
млинів, які не працюють на даний час, а також з водяного млина, який вже
не працює тривалий час, взірці відбирались також із складів,
зерносховищ, овочесховищ, місць утримання та переробки молочної
продукції, винзаводів, комбікормового заводу та форелевого господарства
“Шипот”, де нами виявлено 21 вид акаридієвих кліщів (рис. 2).

У промислових місцях, так само як і в аграрних, найбільшу кількість
видів виявлено в низинних районах, проте між видовим складом низовини і
передгір’я не відмічено такої великої різниці, як це ми спостерігали у
аграрних місцях

Рис. 2. Таксономічний розподіл акаридієвих кліщів в аграрних та
промислових місцях у трьох висотних поясах Закарпаття

За щільністю в низинних районах домінували A. siro (0,85 екз.),
T. putrescentiae (0,62 екз.) і N. socolovi (0,35 екз.); за частотою
трапляння – N. socolovi (70%) і N. rhizoglyphoides (80%). Найменший
показник щільності в пробах в досліджуваній зоні спостерігався у Gl.
destructor, T. casei, N. rhizoglyphoides, Ch. arcuatus.

За щільністю в передгірських районах домінували A. siro, A. socolovi,
Ch. arcuatus; за частотою трапляння – N. socolovi, Ch. arcuatus, A.
siro. Мінімальний показник щільності в даному районі спостерігали у A.
farris, Gl. destructor, T. casei.

В гірських районах максимальний показник щільності спостерігався у таких
видів, як A. siro (3,97 екз.), Ch. arcuatus (1,95 екз.) і N.
rhizoglyphoides (1,52 екз.); за частотою трапляння домінували A. siro
(70%), N. rhizoglyphoides (60%) і Ch. arcuatus (50%). Найнижчий показник
щільності в пробах спостерігався у Ct. plumiger (0,30 екз.), N. socolovi
(0,32) і T. similis (0,12 екз.).

В промислових місцях в результаті посезонних досліджень вивчені
комплекси акарид млинів, зерносховищ і складських приміщень (19 видів),
акарофауна овочесховищ (9 видів), видовий склад акарид комбікормових
заводів (12 видів).

Список видів акаридієвих кліщів напівсинантропних місць. Для вияснення
взаємозв’язку дрібних ссавців із акаридієвими кліщами ми детальніше
вивчили акарофауну гнізд гризунів, де в результаті посезонних досліджень
виявлено 13 видів акарид.

ПОРІВНЯННЯ ФАНІСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ КЛІЩІВ

З ІНФРАРЯДУ ASTIGMATA

В результаті статистичної обробки одержаного матеріалу встановлено, що
видовий склад кліщів млинів та зерносховищ найвищий індекс подібності
має з видовим складом хлівів і курятників (73,68%) і дещо нижчий – з
видовим складом комбікормів (70,96%), нижчий індекс подібності з видовим
складом кліщів сіна (64,86%) та гнізд гризунів (62,5%). Найнижчий індекс
подібності видового складу кліщів млинів і зерносховищ із видовим
складом овочесховищ і комор – 35,71% (табл. 2).

Найбільша видова схожість акарид овочесховищ і комор із видовим складом
гнізд гризунів – 63,63%.

Видовий склад акаридієвих кліщів із хлівів і курятників має найвищий
індекс видової подібності із видовим складом комбікорму – 64,51%, трохи
нижча видова подібність із гніздами гризунів – 62,5%. Найнижчий індекс
подібності – із видовим складом сіна – 54,05%.

Таблиця 2

Порівняння видового складу акаридієвих кліщів досліджуваних місць за
індексом подібності Т. Соренсена (Sorensen, 1948)

Досліджувані місця Млини, зерносховища, склади Овочесховища, комори
Підстилка с/г тварин Комбікорм Сіно Гнізда гризунів

Млини, зерносховища, склади

100%

Овочесховища, комори 35,71% 100% – – – –

Підстилка с/г тварин 73,68% 35,71% 100% – – –

Комбікорм 70,96% 57,14% 64,51% 100% – –

Сіно 64,86% 37,03% 54,05% 54,05% 100% –

Гнізда гризунів 62,5% 63,63% 62,5% 62,5% 70,96% 100%

Видовий склад кліщів з комбікорму найвищий індекс подібності має із
видовим складом кліщів з сіна – 54,05%, нижчий – із видовим складом
кліщів гнізд гризунів (62,5%).

Індекс подібності видового складу кліщів сіна і гнізд гризунів становив
70,96%.

@

>

@

°

u

2TH,

.

@

j

2,

X

?

&.

?

ue

?oeiaUUNUUUUUUANAAAAAAAA

d?a$

?

?

’kdE

’kdm

EaEoI/iiee///aaaaaaaaOeOeI3/43/4i

OOeOOOAeOeAEOePU6U4THoessOaOa&aRaaeAaeEeEeTHennanOnnnnnnEEE1/21/21/21/2?

¤`„Aa$

¤`„Aa$

відчить про нижчу подібність фаун. Найбільш віддаленими від першої групи
є гнізда гризунів і сіно, що в свою чергу утворюють високу видову
подібність між собою.

Що ж до видової подібності акарид різних висотних зон, то найвищий
коефіцієнт видової подібності низовини і передгір’я (78,43%), трохи
нижчий – передгір’я і гірської зони (74,28%) і найнижчий – низовини і
гірської зони (60,86%) (табл. 3).

Все це вказує на проміжний характер фауни передгір’я.

Рис. 3. Дендрограма подібності фаун акаридієвих кліщів у досліджуваних
субстратах в Закарпатті

Таблиця 3

Порівняння видового складу акаридієвих кліщів в різних висотних поясів
Закарпаття за індексом подібності Т. Соренсена (Sorensen, 1948)

Висотні зони Низовина Передгір’я Гірська зона

Низовина 100% – –

Передгір’я 78,43% 100% –

Гірська зона 60,86% 74,28% 100%

Шляхи формування довготривалих акарокомплексів синантропних комірних
кліщів

В даному підрозділі наведені результати комплексного вивчення впливу
періоду експлуатації досліджуваних будівель (наприклад – млинів), на
видове багатство кліщів наведені у таблиці 4. Переважна більшість
обстежених млинів були старої побудови, вік яких становить біля 100
років. Що ж відносно до нового (трирічного) млина, то видовий склад його
кліщів теж абсолютно звичайний – це широко поширені види. Акарокомплекс
млина, що у селі М. Геївці (експлуатується з 2002 року) утворюють види,
які потрапили ззовні, разом із зерном завезеним з полів. У пробах нами
виявлені такі звичні, широко поширені види, як Acarus siro, Gl.
destructor, Gl. domesticus і Al. ovatus. Мала ж кількість цих видів
пояснюється тим, що будівля млина нова, тут дотримуються
санітарно-гігієнічні норми, що не сприяє життєдіяльності даних
безхребетних тварин (Дудинська, 2003).

Ці види характерні для всіх старих млинів і заселяють різноманітні місця
та субстрати: обладнання, підлогу, зерно, зернопродукти, тощо.

Як відомо (Захваткин, 1953), види Gohieria fusca і Chortoglyphus
arcuatus, зустрічаються, переважно, у старих зернопродуктах і є,
скоріше, показником того, що ці зернопродукти були об’єктом нападу
кліщів попередньої групи. В нашому матеріалі ці два види були виявлені у
більшості старих млинів (табл. 4).

Найвищу щільність в пробах зафіксовано у Gl. domesticus (5,66 екз.) і
Ch. arcuatus (3,46 екз.) (Рахівський район, с. В. Водяне) та A. siro
(3,52 екз.) (Ужгородський район, с. Часлівці) і T. putrescentiae (3,06
екз.) (Міжгірський район, с. Колочава). Низьку щільність в пробах
виявлено у Acarus gracilis (0,11 екз.), Gohieria fusca (0,18 екз.)
(Ужгородський район, с. Часлівці), Suidasia nesbitti (0,13 екз.)
(Ужгородський район, с.м.т. Середнє), Ch. arcuatus (0,16 екз.) і T.
similis (0,28 екз.) (Берегівський район, с. Косино).

Таблиця 4

Видовий склад, чисельність та розподіл по субстратах кліщів

в залежності від періоду експлуатації млина в різних висотних поясах
Закарпаття

Вид зерно борошно та крупи порох із млинів комбікорм вік досл. споруди,
р. кількість досл. проб із

них заражено щільність, екз.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Ужгородський район

с. М. Геївці

Tyrophagus putrescentiae + + – – 3 9 6 2,36

Acarus siro + + – –

0,48

Glycyphagus domesticus + – – –

0,36

с. Часлівці

Chortoglyphus arcuatus – + + – 100 17 17 1,37

Acarus siro – + + –

3,52

Gohieria fusca – + + –

0,18

Glycyphagus michaeli – – + –

0,25

Acarus gracilis – + + –

0,11

с.м.т. Середнє

Acarus siro – + + – 100 21 20 1,96

Tyrophagus putrescentiae + + – –

1,63

Tyrolichus casei – – + –

0,96

Chortoglyphus arcuatus – – + +

0,23

Gohieria fusca – – + +

0,36

Glycyphagus domesticus – + – –

0,26

Suidasia nesbitti – + – +

0,13

Берегівський район

с. Косино

Glycyphagus burchanensis + + – – 17 22 18 1,04

Gohieria fusca + – + +

0,72

Chortoglyphus arcuatus – – + +

0,16

Продовження таблиці 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Tyrophagus putrescentiae + + – –

1,32

Tyrophagus similis + – + –

0,28

с. Гать

Tyrophagus putrescentiae – + – – 105 17 4 0,47

Acarus siro – + – –

0,94

Мукачівський район

с. Ракошино

Acarus siro + + – + 100 17 17 2,74

Tyrophagus putrescentiae + + – +

2,97

Chortoglyphus arcuatus – + + –

0,45

Gohieria fusca – + + +

0,37

с. Іванівці

Acarus siro – + – – 100 10 5 2,30

Glycyphagus domesticus + – – –

0,95

Перечинський район

с. Т. Ремета

Chortoglyphus arcuatus – + + + 80 25 22 1,08

Gohieria fusca – + + +

0,36

Tyrolichus casei – – + +

0,64

Acarus siro – + + –

1,92

A. rhizoglyphoides – – + –

0,84

Іршавський район

с. Брід

Acarus siro + – – – 60 6 3 1,34

Glycyphagus domesticus + – – –

0,61

Tyrophagus putrescentiae + – – –

1,11

Міжгірський район

с. Колочава

Acarus siro + + + – 100 18 18 3,24

Tyrophagus putrescentiae + + + +

3,06

Glycyphagus domesticus + + – –

2,68

Glycyphagus burchanensis + + – –

0,62

Рахівський район

с. В. Водяне

Glycyphagus domesticus + + + – 100 5 5 5,66

Chortoglyphus arcuatus + + + –

3,46

Gohieria fusca + + – –

2,40

Примітка: + наявність виду; – відсутність виду

Вид Chortoglyphus arcuatus можна віднести до фонового виду деяких
млинів, оскільки він майже завжди зустрічається у продуктах з низьким
вмістом білку та поживних речовин.

Кліщ Tyrolichus casei досить рідкісний у пробах. Виходячи з його місць
знаходження (сир, запліснявіле борошно, комбікорм) можна припустити, що
цей вид, в значній мірі, є мікофагом.

Що ж до виду Ctenoglyphus plumiger, який зустрічався лише у пробах,
взятих із підлоги, то можна припустити, що поява його там пов’язана із
мишами, на яких розвиваються зоохорні гіпопуси цих кліщів. Гризунів
спостерігали, практично, у всіх млинах, особливо багато їх було у старих
за часом експлуатації. Індекс видової подібності млинів, зерносховищ і
складів із видовим складом гнізд гризунів досить високий (62,5%).

Thyreophagus entomophagus характеризуються малою частотою трапляння і
часто мешкають у старих і дуже старих млинах.

Знахідка Neoacоtyledon rhizoglyphoides пов’язана, на нашу думку, перш за
все, із підвищеною вологістю, що характерно для місць живлення цих
кліщів.

ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Аналіз наших матеріалів, що стосуються таксономічного різноманіття
синантропних видів акарідей в Закарпатті показує, що переважна більшість
цих шкідників належить до родини Acaridae (понад 20 видів). Правда, не
всі вони із повним правом можуть вважатися виключно синантропними
видами, оскільки більшість, чи майже всі, зустрічаються у природних
умовах. Проте, в умовах забезпечення великою кількістю поживних
субстратів і одночасно сприятливих температурних умов і вологості, саме
ці види стають найчисельнішими в місцях зберігання продуктів. Це
стосується також кліщів-гліціфагід, хоч вони і поступаються акароїдам
своїм видовим різноманіттям. Слід зауважити, що поняття „синантропний
вид” не може вважатися досить строгим, а скоріше вказує на певний
клінальний спектр від абсолютних синантропів до абсолютних
„несинантропів”, тобто суто природних видів. Таке штучне угруповання
синантропних акарідей, яке ми спостерігали в умовах Закарпаття, має не
тільки певну таксономічну структуру, але й може бути структурованим за
іншими ознаками – субстратом, в якому вони живуть, місцями перебування,
ландшафтним чи зональним поясом і нарешті, за своїми біологічними
особливостями, бо, як відомо (Каджая, 1975, Акимов, 1985), види із
згаданих угруповань можуть досить сильно відрізнятися один від одного.

Обстеження млинів, зерносховищ, складів, місць утримання
сільськогосподарських тварин вказує на те, що основна маса їх мешканців
скупчена в поросі, просипах, залишках зерна і зернопродуктів. Такі
залишки є приманкою для різних груп тварин і зокрема, для кліщів. Це є
сприятливим місцем не лише через наявність великої кількості поживних
речовин (широким набором вуглеводів, білків і біологічно активних
речовин), а й ідеальним місцем для взаємозв’язку з іншими тваринами.

В результаті отриманих даних можно стверджувати, що чисельність і склад
кліщів залежать від кількості субстрату в досліджуваній споруді.
Кількість пороху та сміття в деяких будівлях є інтегральним показником
віку та стану споруди, а також умов збереження зернопродуктів.
Наприклад, у млинах, які експлуатуються близько 80-100 років,
акарокомплекс був значно багатшим (табл. 2), оскільких в старих за
побудовою млинах пороху та різного роду залишків значно більше, ніж в
нових, і крім того, тут були присутні і дрібні ссавці.

В результаті збору та аналізу проб акарид можемо поділити на дві групи:
перша – це види, яких не лякає діяльність і присутність людини в
досліджуваних спорудах, вони легко адаптуються до „нових” умов і друга
група – це види, які хоча й живуть у синантропних умовах, але віддають
перевагу затишним, затемненим місцям і субстратам, які тривалий час
формувалися або без участі людини або при мінімальному її втручанні.
Великий вплив на видовий склад кліщів має й денне освітлення в
досліджуваних будівлях.

Акаридієві кліщі були виявлені нами у всіх досліджуваних висотних зонах
як у спорудах промислового, так і аграрного типу. Проте, найбільше
видове багатство спостерігалось нами у спорудах, розташованих в низинних
районах області. В передгірських та гірських районах Закарпаття
кількість видів була нижчою.

Зональний розподіл кліщів в досліджуваних будівлях може бути наслідком
впливу комплексу абіотичних факторів, як безпосередньо на популяцію цих
хеліцерат, так і опосередковано у млинах цих біотопів. В результаті
статистичної обробки даних видно, що індекс домінування у такого широко
поширеного і пластичного виду, як Acarus siro, набував максимального
значення в пробах, зібраних з низинних районів в аграрних місцях у
весняний період (березень), а в гірських районах – у літній (кін. червня
– липень). Аналогічне явище нами спостерігалося при визначенні індекса
домінування Tyrolichus casei, у якого однакові показники виявлені в
Ужгородському районі в березні (2,8 %) та в Міжгірському районі в кінці
червня (2,8%). Очевидно, це пояснюється різницею кліматичних умов у двох
досліджуваних висотних поясах (низовина і гірський регіон).

Аналізуючи отриманий зооматеріал в аграрних і промислових місцях
виявлено, що в межах досліджуваної будівлі спостерігається нерівномірний
розподіл мікроартропод як за щільністю, так і за видовим складом,
оскільки видовий склад кліщів залежить як від кількості і якості
продуктів зберігання, так і від умов зберігання. Найбільш ймовірною, як
на наш погляд, вважається ситуація, коли концентрація кліщів в окремих
осередках залежить від кількості і доступності поживного корму,
наявності відповідних температурних умов і вологості.

Треба зауважити, що серед синантропних видів комірних кліщів є види, що
віддають перевагу старим, вже покинутим іншими видами шкідників,
субстратам. Як правило, це Chortoglyphus arcuatus і Gohieria fusca з
гліцифагід, а з акарид – Thyreophagus entomophagus. Саме ці види завжди
зустрічаються в промислових місцях (наприклад – у млинах), де, поряд із
свіжим, поживним борошняним порохом, є його старі запаси кількарічної
давнини. В той же час, у свіжому борошні вони не зустрічаються,
натомість в ньому першими з’являються Tyrophagus putrescentiae, Acarus
siro та види роду Glycyphagus. Тобто, спостерігається яскраво виражена
сукцесія фауністичного складу шкідників протягом певного відрізку часу.
Однією із причин її можуть бути відмінності у біології цих видів, які,
до того ж, мають різну здатність до перетравлювання білків і вуглеводів,
в тому числі структурних (целюлоза та ін.), за допомогою їх ферментного
апарату травлення (Акимов, Барабанова, 1976; Акимов, 1985). Відіграє
свою роль і різниця в інших біологічних особливостях, що призводить до
різної конкурентноздатності їх при спільному проживанні. В зв’язку з цим
теза T. E. Хьюза (Нughes, 1959) про те, що еволюція акароїдних кліщів
йшла в напрямку освоєння ними все більш поживних кормових субстратів
може бути прийнята лише в загальних рисах, тому що конкретні прояви
еволюції могли мати зовсім протилежну спрямованість.

Прикладні аспекти аналізу результатів досліджень та практичні
рекомендації щодо запобігання поширення та розмноження синантропних
видів кліщів в умовах Закарпаття

В результаті дослідження аграрних (хліви, курятники, кролятники, ферми,
овочесховища, господарські прибудови тощо) та промислових (млини,
зерносховища, склади та ін.) місць та аналізу зібраного зооматеріалу
можемо запропонувати такі рекомендації щодо запобігання поширення та
розмноження синантропних видів акаридієвих кліщів.

На нашу думку, на формування видового складу кліщів в досліджуваних
нами об’єктах, незалежно від періоду їх існування (нові однорічні чи
столітні будівлі), впливає ряд факторів, серед яких слід відмітити в
першу чергу, дотримання профілактичних заходів, спрямованих на
збереження зерна та продуктів його переробки у вентильованому стані. На
зберігання зерна впливають їх біологічні особливості, і головним чином,
температура і вологість повітря та самого насіння. Важливе значення має
також якість зерна, адже завжди потрібно намагатись зберігати зерно
здорове, дозріле, зібране при сприятливій погоді і добре просушене у
валках. Слід звернути увагу на чистоту й порядок в млинах та
зерносховищах, адже найбільшу кількість цих мікроартропод нами виявлено
саме в поросі із залишками зерна та крупи. Не слід допускати також
проростання залишків зерна по кутках, як це ми спостерігали в деяких
млинах та складах, адже це ідеальне місце для розмноження та розвитку
цих безхребетних тварин. Слід звернути увагу на появу дрібних ссавців
(щури, миші), птахів та комах, як це ми спостерігали, в багатьох
випадках на цю тенденцію не достатньо приділяли увагу, оскільки відомо,
що кліщі в якості транспорту використовують цих тварин для перенесення в
нові місця мешкання. Крім цього, в деяких підвальних приміщеннях млинів,
ми зафіксували гнізда цих дрібних ссавців, що є також середовищем
існування деяких видів акарид.

Під час збору зооматеріалу з аграрних місць ми спостерігали, що дуже
часто, наприклад, в хлівах поряд з сільськогосподарськими тваринами
зберігається сіно. На нашу думку, це один з найбільш ймовірних шляхів
попадання та розвитку мікроартропод в ясла тварин, курятники,
кролятники, адже, сіно та солома присутні практично, у всіх
досліджуваних приміщеннях.

Зараженість складських приміщень, молокозаводів, млинів, зерносховищ,
складів, ферм, хлівів акаридієвими кліщами залежить від типу споруди та
дотримання санітарних умов.

Наведені методи профілактики і боротьби з шкідниками є загальновідомим
та визнаним, але, як показує аналіз наших спостережень, ці принципи на
практиці не завжди використовуються.

ВИСНОВКИ

1. За нашими даними в Закарпатті зустрічаються 34 види акаридієвих
кліщів (надродини Acaroidea і Glycyphagoidea), що шкодять продуктам
зберігання як комірні шкідники.

2. З чотирьох родин цих акаридієвих кліщів (Suidasiidae, Acaridae,
Glycyphagidae, Saproglyphidae) у Закарпатті найбільше видове
різноманіття належить родині Acaridae (23 види). Більшість родів (12 із
18 зареєстрованих) представлені одним видом, а найбагатші видами роди
Tyrophagus (8 видів) і Glycyphagus (4 види).

3. Як комірні шкідники, акаридієві кліщі зустрічаються у всіх трьох
висотних зонах Закарпаття – низинній (Ужгородський, Берегівський,
Мукачівський і Виноградівський райони), передгірній (Перечинський,
Іршавський, Хустський і Тячівський райони) та гірській (Міжгірський і
Рахівський райони), в яких проводилися дослідження і збір матеріалу.

4. Серед низинних районів Закарпаття найбільшу кількість видів (26)
виявлено в Ужгородському районі. При цьому, високі середні показники
щільності були характерні для Caloglyphus rodionovi, Acarus siro i A.
farris.

У передгір’ї в пробах зафіксовано 19 видів кліщів. Високі середні
показники щільності були характерні для Neoacotyledon socolovi і Acarus
siro.

У гірських районах виявлено ще менше – (12) видів акаридієвих кліщів. За
середніми показниками щільності домінували Acarus siro і Glycyphagus
destructor.

5. За результатами посезонних досліджень фауни кліщів аграрних місць,
найбільше видове багатство відмічається у господарських прибудовах (21
вид). За частотою трапляння, щільністю та індексом домінування тут
переважали Tyrophagus perniciosus, Acarus farris, Caloglyphus rodionovi
і Neoacotyledon socolovi; у тваринницьких комплексах виявлено 14 видів,
домінували Tyrophagus putrescentiae, Glycyphagus burchanensis і
Tyrophagus perniciosus; у тваринних кормах, закладених на зберігання
виявлено 18 видів. Домінували: Tyrophagus putrescentiae, Acarus siro,
Glycyphagus destructor і Neoacotyledon rhizoglyphoides.

6. Протягом посезонного вивчення акарокомплексів млинів, зерносховищ і
складських приміщень виявлено 19 видів досліджуваних мікроартропод
переважали Acarus siro, Neoacotyledon socolovi і Glycyphagus
burchanensis.

Видовий список акаридієвих кліщів овочесховищ представлений 9 видами.
Домінували у пробах Acarus siro, Acarus farris і Tyrophagus
putrescentiae. Навесні значну роль відігравав Rhizoglyphus echinopus
(23,4%, 0,8 і 5,7%).

Акарокомплекс комбікормових заводів нараховує 12 видів акарідей.
Домінували Tyrophagus perniciosus, Chortоglyphus arcuatus і Acarus siro.

7. У промислових місцях низинних районів за досліджуваними показниками
домінуючими видами були: Acarus siro, Tyrophagus putrescentiae,
Glycyphagus burchanensis, Neoacotyledon socolovi і Neoacotyledon
rhizoglyphoides; у передгір’ї – Rhizoglyphus echinopus, Acarus siro і
Neoacotyledon socolovi; у гірській зоні – Acarus siro, Neoacotyledon
rhizoglyphoides і Chortоglyphus arcuatus.

8. В аграрних місцях низинних районів за досліджуваними показниками
домінуючими видами були: Acarus farris, Rhizoglyphus echinopus і A.
siro; у передгір’ї – Glycyphagus burchanensis, Tyrophagus perniciosus i
Neoacotyledon socolovi; у гірській зоні – Acarus farris, A. siro і
Glycyphagus burchanensis.

9. У пробах, відібраних із гнізд гризунів, виявлено 13 видів акарид. За
частотою трапляння, щільністю та індексом домінування переважали:
Tyrophagus similis, Acarus siro і Neoacotyledon socolovi.

10. В результаті статистичної обробки одержаного матеріалу встановлено,
що видовий склад кліщів млинів, зерносховищ і складів має найвищий
індекс подібності (Соренсена) з видовим складом кліщів хлівів і
курятників (73,68%); видовий склад акарид овочесховищ і комор – із
видовим складом гнізд гризунів (63,63%); видовий склад акаридієвих
кліщів підстилки сільськогосподарських тварин – із видовим складом
акарид комбікорму (64,51%); видовий склад акарид комбікорму – із видовим
складом гнізд гризунів (62,5%); а видовий склад кліщів сіна – із видовим
складом кліщів гнізд гризунів (70,96%). Найвищий коефіцієнт видової
подібності акарокомплексів низовини і передгір’я (78,43%).

11. Результати вивчення впливу термінів експлуатації досліджуваних
будівель на видову різноманітність комірних кліщів показують, що видове
багатство цих шкідників у старих за часом експлуатації будівлях вище,
ніж у нових. Зараженість досліджуваних споруд акаридієвими кліщами у
певній мірі залежить від типу будівлі, кліматичних умов, дотримання
санітарних норм, доступності приміщень для гризунів та птахів, а також
від якості продуктів зберігання і, перш за все, від біологічних
особливостей шкідливих видів акарид.

12. Аналіз фауністичного складу угруповань акаридієвих кліщів в різних
осередках на протязі сезонів одного року і декількох років виявив
закономірну сукцесію видового складу цих комірних шкідників.
Піонерськими видами, що заселюють нові продукти зберігання є види роду
Glycyphagus, Tyrophagus putrescentiae, Acarus siro. Завершальний етап
сукцесії – заселення субстрату видами Chortoglyphus arcuatus, Gohieria
fusca, Thyreophagus entomophagus.

13. Види комірних кліщів є індикаторами стану продуктів зберігання.
Найбільш поживні і свіжі пошкоджуються видами роду Glycyphagus, Acarus
та особливо Tyrophagus putrescentiae; овочі, що загнивають – видами роду
Rhizoglyphus, Caloglyphus; продукти, що піддалися дріжджовому бродінню –
кліщем Carpoglyphus lactis; найменш поживні, старі і дуже старі –
кліщами Chortoglyphus arcuatus, Gohieria fusca та Thyreophagus
entomophagus.

14. Основними шляхами формування акарокомплексу комірних шкідників є:
занесення акарид у досліджувані споруди з зерном, зернопродуктами та
іншими харчовими продуктами; наявність гнізд гризунів і птахів на
території господарських прибудов, млинів тощо; форезія акаридієвих
кліщів на різних комахах.

15. Провідна роль у боротьбі з шкідливими видами мікроартропод повинна
належати профілактичним заходам, спрямованим на покращення умов
зберігання зерна і різних зернопродуктів та запобіганню проникнення
шкідливих видів кліщів в досліджувані споруди із природних біотопів.

ЛІТЕРАТУРА

Наведено список цитованої літератури (99 кирилицею, 123 латиницею).

Додатки

Визначник синантропних акаридієвих кліщів (Acariformes, Acaridia)
Закарпаття

Наведено морфологічний опис комірних кліщів з акцентом на структурах,
що використовуються як таксономічні ознаки для ідентифікації.

Таблиця для визначення родин вільноживучих акаридієвих кліщів.

Таблиця для визначення статі та фаз розвитку.

Таблиці для визначення родів окремих родин.

Видові таблиці і малюнки.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дудинська А. Т. Акарофауна (Acariformes, Acaroidea) в зерносховищах,
зернопереробних та складських приміщеннях на Закарпатті // Науковий
вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, №12. – 2003. – С. 98-101.

2. Дудинська А. Т. Деякі відомості про біологію акариформних кліщів на
Закарпатті // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 13. –
2003. – С. 129-130.

3. Дудинська А. Т. Шляхи формування довготривалих акарокомплексів
(Acariformes, Acaridіaе) синантропних комірних кліщів у млинах
Закарпаття // Вестник зоологии. – 2003. – 37, №5. – С. 85-89.

4. Дудинська А. Т. Екологічні аспекти поширення акаридієвих кліщів
(Acariformes, Acaridіaе) Закарпаття // Науковий вісник ужгород. ун-ту.
– Серія Біологія, № 14. – 2004. – С. 19-23.

5. Дудинська А. Т., Дудинський Т. Т. Фауна та деякі екологічні аспекти
кліщів з роду Glycyphagus Hering, 1838 в синантропних умовах Закарпаття
// Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 16. – 2005а. – С.
42-46.

6. Дудинська А. Т. Аналіз зміни трапляння акаридієвих кліщів
(Acariformes, Acaridіa) в синантропних умовах Закарпатської низовини //
Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 17. – 2005б. – С.
113-118.

7. Дудинська А. Т. Порівняння фауністичних комплексів кліщів з інфраряду
Astigmata G. Canestrini, 1891 в умовах Закарпаття // Науковий вісник
Ужгород ун-ту. – Серія Біологія, № 19. – 2006а. – С. 160-163.

8. Дудинська А. Т. Акаридієві кліщі (Acariformes, Astigmata) Закарпаття
// Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції
студентів, аспірантів та молодих вчених „Проблеми фундаментальної і
прикладної екології, екологічної геології та раціонального
природокористування”. – Кривий Ріг, „Видавничий дім”. – 2006б. – С.
93-95.

9. Дудинська А. Т. Особливості фауністичного розподілу акаридієвих
кліщів в умовах Закарпаття // Тези доповідей Всеукраїнської наукової
конференції „Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів”. –
Київ, 2006. – С. 12-13.

АНОТАЦІЯ

Дудинська А. Т. Синантропні акаридієві кліщі (Acariformes, Acaridіa)
Закарпаття – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.08-зоологія. – Інститут зоології ім. І. І.
Шмальгаузена НАН України, Київ, 2005.

Дисертація являє собою комплексне вивчення фауни та екології
синантропних і близьких до них видів акаридієвих кліщів Закарпаття.

Досліджені видові комплекси цих шкідників в різних типах їх існування
(сільськогосподарські, промислові) та визначена відмінність цих видових
комплексів і можливі фактори, які обумовлюють їх; подані на основі
літературних та власних даних видові нариси синантропних видів акарид в
Закарпатті, де визначена щільність досліджуваних видів в субстраті,
частота зустрічності в пробах та індекс домінування, а також проведена
порівняльна характеристика за показником щільності комірних видів акарид
у трьох досліджуваних висотних поясах в аграрних та промислових місцях.
Вивчений розподіл комірних акарид по висотним поясам в умовах
Закарпаття, а також шляхи формування акарокомплексів акарокомплексів
акарид у млинах Закарпаття, під час цих досліджень ми звертали увагу на
вік та стан досліджуваної споруди, в результаті чого змогли порівняти
видовий склад від однорічного млина до столітніх млинів. На основі
одержаних результатів запропонували, зважаючи на видовий склад і
біологічну особливість, цих шкідників в умовах Закарпаття практичні
рекомендації щодо запобігання поширення та розмноження синантропних
видів акаридієвих кліщів.

Ключові слова: акаридієві кліщі, Закарпаття, фауна, екологія,
синантропні умови, промислові місця.

АННОТАЦИЯ

Дудинская А. Т. Синантропные акаридиевые клещи (Acariformes, Acaridіa)
Закарпатья – Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.08 – зоология. – Институт зоологии им. И. И.
Шмальгаузена НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация представляет собой комплексное изучение фауны и екологии
синантропных и близких к ним видов акаридиевых клещей Закарпатья.

Изучены видовые комплексы этих вредителей в разных типах их обитания
(сельськохозяйственные, промышленные), а также определена разница этих
видовых комплексов и факторы, которые обусловливают их; на основе
литературных и собственных данных представлены видовые описания
синантропных видов акарид в Закарпатье, где определена численность,
встречаемость в пробах и индекс доминирования, а также проведена
сравнительная характеристика за показателем численности амбарных видов
акарид в трех исследуемых высотных зонах в аграрных и промышленных
местах. Изучено распределение амбарных акарид по высотным зонам в
условиях Закарпатья, а также пути формирования акарокомплексов акарид в
мельницах Закарпатья. Во время этих исследований мы обращали внимание на
период существования и состояние исследуемого здания, в результате чего
смогли сравнить видовой состав от однолетних до столетних мельниц. В
результате исследований, учитывая видовое состояние и биологическую
особенность этих вредителей в условиях Закарпатья предложили
практические рекомендации по предотвращению распространения и
размножения синантропных видов акаридиевых клещей.

Видовой состав акаридиевых клещей в синантропных условиях Закарпатья
включает 34 вида. При сравнении видового спектра акарид в синантропных
условиях в аграрных и промышленых местах, из 34, 13 видов общие, которые
встечаются в обох исследуемых местах, что равно 38,2%. В наших пробах
преобладали виды с родов Acarus, Tyrophagus і Glycyphagus. В пробах,
собранных с аграрных мест выявлено 30 видов, а в промышленных – 17
видов.Наиболее количество видов было в низменных районах – 30 видов из
19 родов и 6 семейств, в передгорье – 20 видов из 11 родов, 5 семейств,
в горных районах – 15 видов из 9 родов, 4 семейств.

В результате статистической обработки полученного материала установлено,
что видовой состав клещей мельниц, зернохранилищ и складов имеет
наиболее высокий индекс сходства (Соренсена) с видовым составом хлевов и
курятников (73,68%); видовой состав акарид овощехранилищ и амбаров – из
видивым составом гнезд гризунов (63,63%).

Виды амбарных клещей есть индикаторами стана продуктов сохранения.
Наиболее питательные и свежие повреждаются видами рода Glycyphagus,
Acarus, а особенно Tyrophagus putrescentiae; овощи, которые загнивают –
видами роду Rhizoglyphus, Caloglyphus; продукты, что поддались
дрожжевому брожению – клещем Carpoglyphus lactis; наименее питательные,
старые и очень старые – клещами Chortoglyphus arcuatus, Gohieria fusca и
Thyreophagus entomophagus.

Ключевые слова: акаридиевые клещи, Закарпатья, фауна, екология,
синантропные условия, промышленные места.

SUMMARY

Dudynska A. T. Synantropical acaridia mites (Acariformes, Acaridia) of
Transcarpathia – Manuscript.

Thesis submitted for the degree of candidate of biological science in
speciality 03.00.08 – zoology. – The Institute of Zoology named after
Schmalhausen I. I. National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The thesis presents a complex investigation into the fauna and ecology
of synantropical and similar to them species of Transcarpathian acaridia
mites.

We have investigated these pests pertaining to a species diversity under
different conditions of their existence (agricultural, industrial) and
the difference of these specific varieties and available factors
stipulating them. The synantropical specific description of Acaridia in
Transcarpathia has been given on the base of literary and our personal
data, determining the density of the investigated species in the
substratum, the freguency of their coming across in the tests and their
predominant index and also comparative characteristics according to the
density of granary Acaridia in three investigated high-altitude zones of
agrarian and industrial areas. The distribution of granary Acaridia in
high-altitude zones under Transcarpathian condition and the ways of
Acaridia acarodiversities in Transcarpathian mills have been studied.
During the investigation we had taken notice of the examined erections,
which gave us the chance compare the specific composition of the mills
aged from one to one hundred years. On the base of all the results and
taking into account the specific composition and biological
peculiarities of these pests under Transcarpathian conditions, we have
suggested some practical recommendations as to prevention of spreading
and increase of synantropical species of acaridia mites.

Key words: Acaridia mites, Transcarpathia, fauna, ecology, synantropical
conditions, industrial areas.

PAGE 20

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020