АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Дибкова Людмила Миколаївна
УДК
372.833
Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності
майбутніх економістів
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2006Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України.
Науковий керівник: доктор педагогічних
наук, професор,
академік
АПН України
Євтух Микола Борисович,
Академія педагогічних наук,
академік-секретар Відділення педагогіки і
психології вищої школи
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,
Лузан Петро Григорович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри педагогіки;
кандидат педагогічних наук, професор
Падалка Олег Семенович,
Національний педагогічний університет
ім. М.П.Драгоманова,
проректор з економіки та організації
навчально-виховної роботи
Провідна установа: Волинський державний університет
ім.Лесі Українки, кафедра педагогіки,
Міністерство освіти і науки України,
м. Луцьк.
Захист відбудеться 8 червня 2006 р. о 16.00 на засіданні спеціалізованої
вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за
адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань, 9-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН
України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.
Автореферат розіслано __ травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
О.В.Уваркіна ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Глобалізація світової економіки, її загальна
інформатизація зумовлюють формування нових, жорсткіших вимог до
професійної компетентності сучасних фахівців, переосмислення процесу їх
професійної підготовки, його відповідності реаліям сьогодення.
Стратегічні завдання та вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх
фахівців відображені в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”,
Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ ст.) та основних
засадах розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.
Більшість складових компетентності фахівця формуються і розвиваються в
процесі освіти та професійної підготовки.
Проблема модернізації змісту освіти пов’язана з оптимізацією засобів і
технологій організації освітнього процесу. Приєднання України до
реалізації принципів Болонської декларації (утворення єдиного ринку
праці вищої кваліфікації в Європі, забезпечення якісного освітнього
рівня фахівців і відповідності їх підготовки умовам міжнародного ринку
праці) посилює актуальність питання формування професійної
компетентності сучасного фахівця. Останнім часом поширюється CBE
(competence-based education) – освіта, яка базується на визначених і
обґрунтованих компетенціях особистості. Проблему аналізу і розвитку
професійної компетентності сучасного фахівця та її складових нині
розглядають Дж. Равен, В. Хутмахер, С. Гончаренко, І. Зимня, І. Зязюн,
Т. Іванова, Н. Коломінський, К. Корсак, А. Маркова, Н. Ничкало,
А. Хуторськой, С. Шишов та ін.
Зміни у розвитку економічних процесів, виникнення різних форм власності
і нових економічних відносин, розвинута інфраструктура сучасної
економічної системи потребують від майбутнього фахівця фундаментальної
економічної освіти, сформованості економічного мислення, опанування
значною кількістю професійних компетенцій. Методологічні засади
економічної освіти проаналізовані у працях В. Боброва, В. Євтушевського,
І. Каленюк, А. Колота, С. Мочерного, А. Павленка, О. Падалки, В. Попова
та ін. Аспекти професійної підготовки та складники професійної освіти
розкриваються у дослідженнях Г. Балла, О. Алексюка, В. Андрущенка,
В. Безпалька, В. Галузинського, М. Євтуха, Н. Ничкало та ін.
Обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовки студентів
здійснили В. Бондар, В. Лозова, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.
Парадигма освіти ХХІ століття спрямована на удосконалення фахової
підготовки у поєднанні з особистісним розвитком кожного студента. Лише
розглядаючи кожного студента як індивідуальність, яка має властиві лише
їй особистісні риси та якості, можна адекватно організувати навчальну
діяльність, підібрати необхідні педагогічні методи і прийоми для
розвитку його як особистості та підвищення результатів навчання і,
відповідно, для ефективнішого формування професійної компетентності.
Конкурентоздатність майбутніх економістів залежить не тільки від якості
оволодіння ними сучасними економічними знаннями, ступеня їх економічної
та інформаційної культури, уміння мислити і діяти в категоріальній
системі ринкової економіки, а й значною мірою від рівня сформованості їх
самооцінки, мотивації, суб’єктивного локусу контролю.
Проблемам особистісно-орієнтованого навчання присвячені роботи
Г. Балла, І. Беха, В. Давидова, М. Євтуха, М. Кларина, О. Леонтьєва,
С. Максименка, В. Рибалки, П. Сікорського, І. Якиманської та ін.
Використання у навчальній діяльності індивідуального підходу,
індивідуалізації навчання розглядають А. Адлер, М. Акимова, М. Козлов,
К. Купер, В. Мерлін, А. Мілер, Г. Олпорт, Л. Первин, В. Сериков та ін.
Незважаючи на багатоаспектність наукових досліджень, присвячених
розвитку особистості і формуванню професійної компетентності майбутніх
економістів, багато питань цієї складної теми залишаються не
з’ясованими. Наразі має місце суперечність між процесами глобалізації та
інформатизації суспільства і рівнем підготовки сучасного фахівця; між
уподобаннями і здібностями студента та існуючою парадигмою освіти, яка
базується на давно розроблених принципах побудови навчальних планів і
жорстких програмах вивчення дисциплін, які повинен засвоїти студент.
Питання аналізу чинників, які впливають на ефективність формування
професійної компетентності, висвітлене недостатньо. Не була предметом
окремого наукового дослідження і проблема застосування форм та методів
індивідуального підходу у процесі професійної підготовки майбутніх
економістів, відсутній відповідний науково-методичний інструментарій.
Актуальність і соціальна значущість проблеми формування професійної
компетентності майбутніх економістів зумовили вибір теми дослідження (
”Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх
економістів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження тісно пов’язане з науковими розробками, що проводяться у
відділі педагогіки та психології вищої школи Інституту вищої освіти АПН
України за темою: „Психолого-педагогічне проектування
особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання у ВНЗ”,
державний реєстраційний номер 0103 U 000963. Тему дисертації затверджено
вченою радою Інституту вищої освіти АПН України 31 жовтня 2005 року,
протокол № 7, та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень в
галузі педагогіки та психології в Україні 20 грудня 2005 року, протокол
№ 10.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх економістів
у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження – форми і методи індивідуального підходу у
формуванні професійної компетентності майбутніх економістів.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та
експериментально перевірити ефективність технології реалізації форм і
методів індивідуального підходу у процесі формування професійної
компетентності майбутніх економістів.
В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що процес формування
професійної компетентності майбутніх економістів буде ефективнішим за
умов врахування при організації навчальної діяльності таких
індивідуальних особливостей студентів, як мотивація, самооцінка,
суб’єктивний локус контролю; впровадження у навчальний процес технології
реалізації форм і методів індивідуального підходу.
Для перевірки гіпотези був проведений педагогічний експеримент, який дав
змогу дослідити реальний стан успішності майбутніх економістів,
визначити рівні їх мотивації, самооцінки та суб’єктивного локусу
контролю, а також здійснити експериментальну перевірку ефективності
запровадження технології реалізації форм і методів індивідуального
підходу у формуванні професійної компетентності.
Відповідно до мети й гіпотези було визначено такі основні завдання
дослідження:
Здійснити теоретико-методологічний аналіз стану дослідження проблеми
формування професійної компетентності майбутніх економістів.
Визначити чинники, які впливають на ефективність формування професійної
компетентності майбутніх економістів.
Дослідити залежність успішності в навчальній діяльності майбутніх
економістів від рівня сформованості їх мотивації, самооцінки,
суб’єктивного локусу контролю.
Розробити технологію використання форм і методів індивідуального підходу
у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів та
експериментально перевірити її ефективність.
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези
використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез,
порівняння, узагальнення та систематизація філософської,
психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури й дисертаційних
робіт з проблеми дослідження; цілеспрямоване педагогічне спостереження
та аналіз діяльності студентів у процесі навчання; педагогічний
експеримент (констатуючий, формуючий) для перевірки ефективності
створеної технології реалізації форм та методів індивідуального підходу;
анкетування, бесіди зі студентами та їх тестування; аналіз та обробка
результатів дослідження методами математичної статистики.
Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні та
методологічні принципи наукового пізнання; загальнонаукові принципи
системного, індивідуального, особистісного підходу до формування
професійної компетентності майбутніх економістів у процесі навчання;
принципи психологічної та педагогічної діагностики, єдності кількісного
та якісного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів
У дисертації вперше теоретично й експериментально визначені
психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності
майбутніх економістів, які полягають у врахуванні в навчальній
діяльності індивідуальних особливостей студентів і впливають на
успішність навчання та на їх особистісний розвиток.
Доведено наявність залежності між розвитком особистісних якостей
студентів (рівень мотивації, самооцінки та суб’єктивного локусу
контролю) та успішністю їх у навчальній діяльності.
Розроблена та експериментально обґрунтована технологія реалізації форм і
методів індивідуального підходу, яка сприяє підвищенню ефективності
формування професійної компетентності майбутніх економістів.
Теорія та методика професійної освіти доповнена положенням про
доцільність урахування в навчальному процесі таких особистісних якостей
студентів як мотивація, самооцінка, суб’єктивний локус контролю.
Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення в
галузі гуманітарної психології, присвячені сутності особистості та
активізації особистісного потенціалу (А. Адлер, А. Маслоу, К. Роджерс,
Е. Еріксон, Г. Олпорт, І. Бех, Л. Божович, Н. Селіванова, Р. Немов,
Є. Ільїн та ін.), а також роботи з питань теорії та методики професійної
освіти та управління навчально-виховним процесом (В. Андрущенко,
В. Загвязинський, В. Козаков, В. Кремень, В. Безпалько Е. Полат,
О. Пєхота, С. Сисоєва Дж. Ньюстрім та ін.), особистісно-орієнтованого
навчання (Г. Балл, І. Бех, В. Давидов, М. Євтух, О. Леонтьєв,
В. Рибалка, І. Якиманська та ін), педагогіки вищої школи
(М. Буланова-Топоркова, В. Козаков, П. Підкасистий, С. Самигін,
І. Харламов, Д. Чернилевський та ін.), методологічних засад економічної
освіти (В. Бобров, В. Євтушевський, І. Каленюк, А. Колот, С. Мочерний,
А. Павленко, О. Падалка та ін.), педагогічної психології (Дж. Равен,
Б. Такман, Р. Хон, Н. Басова, В. Моляко, В. Якунін та ін.).
Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи.
На першому етапі (2000–2001 рр.) увагу було приділено аналізу
філософської, психологічної, педагогічної і методичної літератури та
дисертаційних робіт, пов’язаних з проблемою дослідження, на підставі
чого визначались мета, об’єкт, предмет і завдання дослідження.
Здійснювалися проблематизація і формулювання вимог до існуючої
професійної підготовки майбутніх економістів у вищій школі та форм і
методів її оптимізації.
На другому етапі (2002–2003 рр.) продовжувалося дослідження спеціальної
педагогічної літератури, здійснювався пошук підходів до розв’язання
поставлених завдань. Проводився констатуючий експеримент, розроблялось
науково-методичне забезпечення формуючого експерименту.
На третьому етапі (2004–2005 рр.) проводився формуючий експеримент із
апробації запропонованих форм та методів індивідуального підходу;
здійснювалася систематизація та обробка одержаних у результаті
експериментальної роботи даних, їх узагальнення; формулювалися висновки;
виконувалось оформлення дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі
Київського національного економічного університету імені Вадима
Гетьмана, Університету „КРОК”, Університету сучасних знань. На всіх
етапах дослідження залучено 462 студенти першого курсу факультетів
банківської справи, фінансово-економічного, правознавства.
Наукове значення роботи полягає у тому, що теорія та методика
професійної освіти доповнена положенням про доцільність урахування в
навчальному процесі таких особистісних якостей студентів як мотивація,
самооцінка, рівень суб’єктивного локус-контролю. Дістали подальшого
розвитку аналіз складових професійної компетентності майбутніх
економістів та чинників, що впливають на ефективність її формування.
Доведено, що реалізація у процесі підготовки майбутніх економістів форм
і методів індивідуального підходу сприяє особистісному розвитку
студентів і покращує результати їх навчальної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлено і
експериментально доведено значущість діагностики і врахування в
навчальній діяльності особистісних якостей студентів (рівень мотивації,
самооцінки та суб’єктивного локусу контролю), які домінують у процесі
формування їх професійної компетентності. Встановлено залежність між
розвитком рівнів таких якостей та успішністю в їх навчальній діяльності.
Розроблено технологію реалізації форм і методів індивідуального підходу
у формуванні професійної компетентності майбутнього економіста.
Запропонована технологія є доступною і може бути реалізована у вивченні
різних дисциплін вищої школи економічного профілю. Результати
дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Київського
національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка №
23 від 20.02.2006 р.), Університету сучасних Знань (довідка № 5 від
17.02.2006 р.), Університету „КРОК” (довідка № 16 від 21.02.2006 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною
обґрунтованістю вихідних положень дослідження, репрезентативністю
вибірки; відповідністю використаного комплексу методів об’єкту,
предмету, гіпотезі та завданням дослідження; результатами реалізації
програми формуючого експерименту; статистичною обробкою отриманих даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на таких науково-практичних та
науково-методичних конференціях: IV Міжнародна конференція „Проблеми
впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2003); Другі
Ірпінські Міжнародні педагогічні читання „Проблеми гуманізації навчання
та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2004); „Система
організації самостійної роботи студентів: досвід, проблеми” (Київ,
2000); „Навчальні інновації та їх вплив на якість університетської
освіти” (Київ, 2003); „Методичні та практичні аспекти застосування та
розвитку системи контролю знань в університеті” (Київ, 2004);
„Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно
до міжнародних стандартів” (Київ, 2005).
Окремі результати дослідження були відображені в авторському навчальному
посібнику для студентів вищих навчальних закладів „Інформатика і
комп’ютерна техніка” (Київ, “Академвидав”, 2005 р.), рекомендованому
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів.
Публікації. Основні результати дослідження відображені в 13 наукових і
науково-методичних роботах, зокрема: 3 статті у наукових фахових
виданнях, затверджених ВАК України; 1 авторський навчальний посібник,
рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів; 2 статті у збірниках
наукових праць; 7 статей у збірниках матеріалів науково-методичних
конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел
із 315 назв, додатків. Повний обсяг дисертації – 224 сторінки, з них: 27
сторінок – список використаних джерел; 26 сторінок містять 22 додатки. У
роботі подано 5 рисунків, 10 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено
об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження;
розкрито його наукову новизну, наукову й практичну значущість;
відображено апробацію впровадження результатів дослідження.
У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування професійної
компетентності майбутніх економістів” проаналізовано стан досліджуваної
проблеми у вітчизняній та зарубіжній філософській,
психолого-педагогічній і методичній літературі та дисертаційних роботах,
пов’язаних з проблемою дослідження; визначено основні складові
(компетенції) професійної компетентності сучасного економіста;
обґрунтовано доцільність застосування форм і методів індивідуального
підходу у формуванні професійної компетентності майбутнього економіста;
розкрито значення інформаційної компетенції як однієї з ключових.
На основі аналізу наукових джерел визначено, що рівень професійної
компетентності визначається здатністю особистості реалізуватися як
успішний та ефективний фахівець. Поняття компетентності є ширшим, ніж
знання чи вміння, і передбачає здатність фахівця використовувати в
конкретній ситуації набуті знання, вміння, навчальний та життєвий
досвід, володіння ним методами пошуку необхідної інформації, вмінням її
аналізувати, бачити проблеми і шляхи їх розв’язання, самоефективність, а
також розуміння необхідності навчатися протягом усього життя. Таким
чином, успішне виконання фахівцями своїх функціональних обов’язків
передбачає наявність у них сукупності спеціальних знань та певних
професійно значущих якостей особистості. Ці компоненти професійної
компетентності взаємопов’язані.
Нами визначена структура професійної компетентності майбутніх
економістів, яка має такі компоненти: а) компетенції у сфері економічної
діяльності (економічне мислення, володіння методами економічного аналізу
та проектування економічної діяльності, наявність системного уявлення
про структури і тенденції розвитку української і світової економіки,
знання принципів прийняття й реалізації економічних та управлінських
рішень на мікро- і макрорівнях, створення і розвиток власної економічної
позиції тощо); б) компетенції у інших сферах професійної діяльності
(система знань з фінансів, маркетингу, аудиту, міжнародної економіки,
права, менеджменту тощо); в) інформаційна компетенція (ефективне
застосування інформаційних технологій та відповідних програм); г)
комунікативна компетенція (знання ділового етикету та основ
конфліктології, толерантність до існування інших поглядів, ефективна
групова взаємодія, позитивна установка щодо себе і оточуючих та ін.); ґ)
компетенція у сфері самовизначення і саморегуляції особистісних якостей
(адекватна самооцінка, впевненість у собі, самоконтроль,
самоефективність, високий рівень мотивації до досягнень, визнання
необхідності неперервної освіти протягом життя тощо).
Проведене дослідження показало, що головними критеріями набуття таких
компетенцій майбутніми економістами під час навчання у ВНЗ є успішність
в навчальній діяльності та особистісний розвиток кожного студента.
Сучасний розвиток суспільства відбувається під впливом глобальної
інформатизації, яка зумовлює те, що отримані знання є тільки базою для
подальшого самовдосконалення, і саме рівень розвитку особистісних
якостей кожного студента стає визначальним у становленні його як
фахівця.
Аналіз психолого-педагогічної літератури, багаторічний досвід роботи в
економічному ВНЗ, результати проведеного дослідження дали змогу зробити
висновок, що вирішення питання ефективного формування професійної
компетентності майбутніх економістів полягає в запровадженні в освітню
діяльність форм і методів індивідуального підходу.
У дисертації розкрито значення кредитно-модульної системи в організації
навчального процесу, яка сприяє розвитку у студентів здатності до
самоорганізації і самоконтролю, до творчого навчання, розвиває
самостійність. Формування самими студентами індивідуальних навчальних
планів сприяє формуванню усвідомленого і мотивованого залучення їх до
навчання, що визначено як одна із стратегічних цілей Болонського
процесу, до якого приєдналась і Україна.
Аналіз публікацій з даної теми свідчить, що глобальна інформатизація
суспільства висуває нові вимоги до майбутніх економістів – досконале
володіння інформаційними технологіями для аналізу і опрацювання великих
обсягів інформації, для обміну даними поза межами підприємства; широке
використання можливості мережі Internet. Знання основ програмування
формує здатність до структурування інформації та її логічного аналізу.
Вміння застосувати відповідні програмні продукти (експертні системи,
автоматизовані середовища, бази знань тощо) значно розширює аналітичні
можливості фахівця, збільшує ефективність прийняття ним обґрунтованих
рішень. Обсяг економічної інформації зростає разом зі збільшенням
інформаційного обсягу загалом. Тому інформаційна компетенція є однією з
ключових для майбутніх економістів.
У другому розділі „Чинники, які впливають на ефективне формування
професійної компетентності майбутніх економістів” визначено чинники, які
прямо або опосередковано впливають на успішність навчальної діяльності
майбутніх економістів, їх особистісний розвиток і зумовлюють ефективніше
формування їх професійної компетентності.
Проведені дослідження виявили, що студенти мають різний рівень базової
підготовки, різні здібності, психологічні задатки, темпи роботи, тому
актуальним є дослідження проблеми впливу і взаємовпливу різних факторів
і визначення відповідної педагогічної стратегії для ефективного
формування професійної компетентності.
З урахуванням аналізу теоретичних джерел та результатів дослідження нами
визначено, що найважливішою в діяльності особистості є мотиваційна сфера
– система ціннісних орієнтацій, сукупність потреб і цілей, які
визначають шляхи розвитку і самовираження потенційних здібностей.
Питання мотивації належить до ключових у будь-якій організації, а
ступінь умотивованості її співробітників вважається одним із
найважливіших факторів її успішної діяльності. Мотивація є однією з
фундаментальних проблем, яку досліджують психологи і педагоги. Її
значимість пов’язана з аналізом джерел активності індивіда. Складність і
багатоаспектність проблеми мотивації обумовлює і множиність підходів до
розуміння її сутності, природи, структури, використання методів її
дослідження. Мотивоване навчання студентів визначено одним із
пріоритетних напрямів у наказі МОН України від 23.01.2004 р. „Про
затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації
в системі вищої освіти і науки України на 2004–2005 роки”. Головною
метою названо вжиття заходів для входження національної системи освіти і
науки в європейський простір з реалізацією таких вимог, критеріїв і
стандартів: а) постійне навчання впродовж усього життя; б) мотивоване
залучення студентів до навчання; в) сприяння привабливості та
конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти і науки для
інших регіонів світу.
Проведене дослідження довело, що успішність виконання будь-якої
діяльності залежить і від того, де локалізований контроль над цією
діяльністю. Тому аналіз рівня суб’єктивного локусу контролю і його
коригування є важливим у навчальному процесі. Саме цей фактор суттєво
впливає на розвиток самостійності і самоефективності особистості.
Іншим чинником, що визначає ефективність формування професійної
компетентності майбутніх економістів, є рівень самооцінки. Самооцінка є
центральним компонентом особистості, суттєво впливає на ставлення
індивіда до себе та інших і виступає одним із важливих регуляторів її
поведінки. Самооцінка вказує на рівень психологічного розвитку студентів
та адекватного визначення ними своїх особистісних якостей і тісно
пов’язана з самоефективністю – вмінням студента усвідомлювати власні
здібності для формування такої поведінки, яка відповідає певній задачі
або ситуації. Проведення діагностики і коригування рівня самооцінки
студентів призвело до покращення результатів їх навчальної діяльності.
\
?
:
@
B
D
F
H
J
L
N
f
”
?\
\
?
E
„O
^„O
\”®( /8289ue:Oe?¤@?AhCpFtIuiiiiaeaeaeaeaeTHOOOOiOOOOOOOO
>осягнень кожного її члена. Сила впливу такої установки залежить від
рівня самооцінки та мотивації самого студента. Аналізу
соціально-психологічного клімату академічної групи та міжособистісної
взаємодії, врахуванню індивідуальних особливостей кожного студента були
підпорядковані визначені нами форми і методи індивідуального підходу, що
сприяло ефективному керуванню груповими установками.
Встановлено, що окреслені чинники висувають низку вимог до професійної
компетентності самого викладача. Адекватна самооцінка викладача сприяє
формуванню впевненості й у студентів. Ступінь умотивованості викладача в
отриманні кращих результатів своєї діяльності також безпосередньо
впливає на мотивацію до досягнення успіху в студентів, що сприяє кращому
засвоєнню ними знань, набуттю професійних умінь, розвитку кожного як
цілісної і самодостатньої особистості. Знання викладачем основ
психології та педагогіки, розуміння того, що кожне завдання, яке отримує
студент, сприймаються ним через його індивідуальні особливості,
володіння викладачем методами ефективної комунікації створюють основу
для ефективного використання форм і методів індивідуального підходу, для
розробки відповідного методичного забезпечення навчального процесу. Під
час дослідження виявлено, що високий рівень інформаційної компетентності
викладача дає змогу йому використовувати нові інструменти для розвитку
інформаційної компетентності студентів (сучасні засоби телекомунікацій,
мультимедійні диски для самостійного засвоєння нових дисциплін,
бібліотечні електронні бази даних, експертні системи для контролю знань
тощо), надавати доступ до навчального матеріалу в межах локальної мережі
навчального закладу та ін. Ефективність навчальної діяльності значно
збільшується внаслідок створення одночасно кількох навчальних процесів
на одному занятті. Актуальним є і питання широкого впровадження в
навчальний процес дистанційного навчання з новими інтерактивними формами
(електронні обговорення, віртуальні навчальні середовища та ін.), що дає
змогу студенту отримувати доступ до навчального матеріалу в будь-якому
місці і в будь-який час.
У третьому розділі „Технологія використання форм і методів
індивідуального підходу у формуванні професійної компетентності
майбутніх економістів” визначено основні завдання проведення
педагогічного експерименту; обґрунтовано обрання організаційних форм
навчання та його методичне забезпечення, визначено місце й роль
моніторингу навчальної діяльності.
З метою забезпечення достовірності результатів дослідження протягом
2000–2005 рр. проводився експеримент, в ході якого перевірялися
припущення про те, чи зумовлює впровадження у навчальну діяльність форм
і методів індивідуального підходу підвищення успішності в навчанні,
розвиток особистісних якостей майбутніх економістів (мотивація,
самооцінка, суб’єктивний локус контролю) і чи сприяє ефективному
формуванню їх професійної компетентності.
Для діагностики рівня суб’єктивного локусу контролю використовувалися
шкала Дж. Роттера; рівня самооцінки – методика Г.Айзенка; мотивації
досягання успіху – методика Т. Елерса.
У констатуючому експерименті, який проводився протягом 2002–2003 рр.
брали участь 362 студенти. Усереднено результати дослідження були
такими: успішність (15% – „відмінно”, 30% – „добре”, 40% – „задовільно”,
15% – „незадовільно”), мотивація (6% – високий рівень, 55% – середній
рівень, 39% – низький рівень), самооцінка (5% – високий рівень, 35% –
середній рівень, 60% – низький рівень), суб’єктивний локус контролю (20%
– високий рівень, 35% – середній рівень, 45% – низький рівень).
Проведення занять ускладнювали непідготовленість студентів до практичних
занять, невиконання на належному рівні наданих на самостійне опрацювання
завдань і невчасне їх здавання на перевірку, розгубленість при
проведенні контрольних заходів.
На основі цього було зроблено висновок про необхідність діагностики і
коригування особистісних якостей майбутніх економістів (мотивації,
самооцінки, суб’єктивного локусу контролю) та розробки технології
реалізації форм і методів індивідуального підходу і впровадження її в
навчальний процес експериментальної групи. Ефективність впровадження
такої технології визначалась шляхом порівняння отриманих показників
успішності в навчальній діяльності та розвитку особистісних якостей
студентів в експериментальній та контрольній групах.
При проведенні експерименту ми виходили з таких положень:
Проведення діагностики рівнів мотивації, самооцінки та суб’єктивного
локусу контролю студентів сприятиме проведенню відбору відповідних форм
і методів індивідуального підходу.
Спостереження за роботою студентів і аналіз їх діяльності дозволять
підібрати адекватні методичні засоби (форми і методи індивідуального
підходу) для проведення навчальної діяльності з урахуванням визначених
індивідуальних особливостей кожного студента.
Стратегія роботи з кожним студентом ґрунтується на попередньо
визначеному рівні його навчальної підготовленості.
Аналіз соціально-психологічних особливостей академічної групи дасть
змогу впливати на групові установки і коригувати їх з метою подолання
конформізму, підкорення нормативним впливам та формування у студентів
групи позитивної спрямованості на навчання.
Мета формуючого етапу дослідження полягала в тому, щоб експериментальним
шляхом перевірити створену нами технологію реалізації форм та методів
індивідуального підходу, яка забезпечує ефективне формування професійної
компетентності майбутніх економістів. При проведенні навчальної
діяльності в експериментальній групі впроваджувались визначені нами
форми і методи індивідуального підходу із урахуванням рівнів
сформованості у студентів мотивації, самооцінки, рівня суб’єктивного
контролю. Навчальний процес у контрольній групі відбувався за
традиційною системою навчання, без діагностики і коригування визначених
нами особистісних якостей.
Для проведення формуючого експерименту було обрано дві групи по 50
студентів у кожній, які характеризувались приблизно однаковими якісними
та кількісними показниками за підсумками констатуючого зрізу.
Діагностичне дослідження в формуючому експерименті проводилося за
допомогою такого ж набору експериментальних методик, що і на
констатуючому етапі дослідження.
Вивчення динаміки й ефективності формуючого експерименту відбувалося
через моніторинг навчальної діяльності, складовими якого є: а) розробка
контрольних завдань, які визначають досягнення студентами певного рівня
знань; передбачають закріплення отриманих навиків; спонукають до
подальшого самовдосконалення; націлюють на самостійне опрацювання
матеріалів базового підручника та додаткової літератури; б) контроль за
засвоєнням навчального матеріалу (взаємоконтроль, самоконтроль, тести
різного типу, інші контрольні заходи). Нами були розроблені критерії для
об’єктивного оцінювання результатів навчальної діяльності та структура
журналів для їх фіксації; в) оцінювання і аналіз досягнутих результатів
включає аналіз результатів проведених контрольних заходів та виявлених
помилок. Особлива увага при цьому надавалася психологічній підтримці
студентів, реалізації технологій створення успіху; г) коригування
навчального процесу залежно від результатів проведеного контролю; ґ)
накопичення і періодичний аналіз навчальної діяльності кожного студента
та його особистісного розвитку.
Порівняльний аналіз показників, отриманих після проведення формуючого
експерименту в експериментальній і контрольній групах (табл. 1), показав
наявність позитивної динаміки у рівнях особистісних якостей студентів
(мотивація – М, самооцінка – СО, суб’єктивний локус контролю – ЛК) та у
показниках загальної успішності в навчанні (табл. 2). У студентів
експериментальної групи ці зміни виявилися більш істотними порівняно з
контрольною групою.
Таблиця 1
Порівняльний аналіз динаміки рівнів особистісних якостей студентів (%)
Групи Рівні
Високий Середній Низький
М ЛК СО М ЛК СО М ЛК СО
Експериментальна 10 10 12 10 16 12 -20 -26 -24
Контрольна 2 2 0 4 6 4 -6 -8 -4
Різниця 8 8 12 6 10 8 14 18 20
Таблиця 2
Порівняльний аналіз змін в успішності студентів (%)
Групи „Відмінно” „Добре” „Задовільно” „Незадовільно”
Експериментальна +10 +16 -18 -8
Контрольна +0 +4 +2 -6
Різниця 10 12 16 2
Для порівняння вибіркових середніх величин (показників мотивації,
самооцінки та суб’єктивного локусу контролю), що належать до двох
сукупностей даних (експериментальної та контрольної груп), і для
з’ясування, чи відрізняються достовірно середні значення одне від
одного, ми використали t-критерій Ст’юдента. Отримані значення при
заданій вірогідності допустимої помилки 0,05 виявилися більше, ніж
табличні, що доводить, що вони статистично достовірно відрізняються.
Для отримання статистично значущої відповіді на питання, чи покращилися
показники успішності в експериментальній групі в результаті проведення
експерименту, був використаний (2- критерій. Отримані значення при
заданій вірогідності допустимої помилки 0,001 також виявилися такими, що
статистично достовірно відрізняються.
Таким чином, проведений експеримент підтвердив гіпотезу, що впровадження
в навчальній діяльності технології реалізації форм і методів
індивідуального підходу, яка ґрунтується на таких чинниках як мотивація,
самооцінка, рівень суб’єктивного локус-контролю, веде до позитивних змін
в успішності студентів і в їх особистісних якостях та сприяє більш
ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього
економіста.
ВИСНОВКИ
За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі висновки.
Необхідність удосконалення процесу формування професійної компетентності
майбутніх економістів викликана змінами у розвитку економічних процесів,
виникненням різних форм власності і нових економічних відносин,
розширенням інфраструктури економіки. Ефективність економічної
діяльності сучасного фахівця залежить від рівня сформованості його
економічного мислення, ступеню готовності до професійної діяльності, від
професійної компетентності. Приєднання України до Болонського процесу
окреслює нові напрями процесу реформування освіти, визначальними
критеріями якого є якість підготовки фахівців, відповідність
європейському ринку праці, посилення конкурентоздатності Європейської
системи освіти. Ці напрями актуалізують важливість дослідження шляхів
вдосконалення формування професійної компетентності майбутніх
економістів, яка розглядається як сукупність таких компонентів
(компетенцій): компетенції у сфері економічної діяльності; компетенції у
інших сферах професійної діяльності; інформаційна компетенція;
комунікативна компетенція; компетенція у сфері самовизначення і
саморегуляції особистісних якостей.
Встановлено, що ефективність формування професійної компетентності
майбутнього фахівця залежить від рівня сформованості таких особистісних
якостей, як мотивація досягнення успіху, самооцінка, суб’єктивний локус
контролю. Визначено, що найважливішим аспектом діяльності особистості є
мотиваційна сфера, її значимість пов’язана із аналізом джерел активності
студентів, шляхів їх самовдосконалення та саморозвитку. Мотивація
безпосередньо пов’язана із суб’єктивним локусом контролю. Студенти, які
внутрішньо мотивовані, потребують меншого контролю. За зовнішньої
мотивації контроль виступає як рушійна сила на шляху подолання
труднощів, як метод підвищення самооцінки, збільшення самостійності.
Високий рівень самооцінки означає гнучкість у перебудові своєї поведінки
у відповідь на успішні (неуспішні) результати своєї діяльності і
пов’язана з самоефективністю. Чим більший її рівень, тим більше студент
докладає зусиль для досягнення поставленої цілі і прояву наполегливості.
Експериментально перевірено, що при збільшенні показників визначених
особистісних якостей студентів (мотивації, самооцінки, суб’єктивного
локусу контролю) результати їх навчальної діяльності покращуються. Тому
проектування викладачем навчального процесу повинно ґрунтуватися на
застосуванні таких форм і методів індивідуального підходу, які
розвивають ці особистісні якості.
Доведено, що впровадження в навчальну діяльність технології реалізації
форм і методів індивідуального підходу сприяє більш ефективному
формуванню професійної компетентності майбутнього економіста. Лише
розглядаючи кожного студента як окрему особистість, що має унікальний,
властивий лише їй одній набір індивідуальних особливостей, можна
коригувати прояв тих чи інших позитивних якостей і зменшувати рівень
негативних, ефективно застосовувати відповідні педагогічні технології.
Створена технологія реалізації форм і методів індивідуального підходу
складається із таких компонентів: зміст і форми проведення моніторингу
навчальної діяльності; визначення попереднього рівня підготовленості
студентів; діагностика розвитку особистісних якостей (мотивації,
самооцінки, суб’єктивного локусу контролю); аналіз впливу групових
установок і його коригування; профорієнтованість навчального матеріалу;
використання завдань і тестів різного типу складності; проведення
оцінювання на основі багатокритеріальності; проведення
індивідуально-консультативної роботи; застосування ситуацій створення
успіху; використання самооцінювання і взаємооцінювання студентами
результатів навчальної діяльності; повне інформаційне забезпечення
навчального процесу. Всі ці компоненти ґрунтуються на визначених нами
чинниках (мотивація, самооцінка, суб’єктивний локус контролю), високий
рівень яких сприяє ефективному формуванню професійної компетентності
майбутніх економістів.
Результати педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу про те, що
впровадження у навчальний процес технології реалізації форм і методів
індивідуального підходу підвищує ефективність формування професійної
компетентності майбутніх економістів.
Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть
використовуватися вищими навчальними закладами України у професійній
підготовці майбутніх економістів. Розроблена технологія застосування
форм і методів індивідуального підходу є доступною і може бути
реалізована при викладанні різних дисциплін у вищій школі економічного
профілю
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми реалізації форм
і методів індивідуального підходу у формуванні професійної
компетентності майбутніх економістів. Потребують подальшого дослідження
такі питання, як аналіз і ранжування чинників впливу на ефективність
формування професійної компетентності майбутнього фахівця; підготовка
педагогічних кадрів в галузі особистісно-орієнтованого навчання;
науково-методичне забезпечення навчального процесу з орієнтацією на
індивідуалізацію навчання.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Дибкова Л. М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний посібник.
Видання 2-ге, перероблене і доповнене. – К.: Академвидав, 2005. – 416 с.
Дибкова Л. М. Cамооцінка як фактор формування компетентності особистості
// Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. –
Вип. 30. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 124–131.
Дибкова Л. М. Успішність студентів в навчальній діяльності //
Гуманізація навчально-виховного процесу. – Вип. ХХІХ. – Слов’янськ: Вид.
центр СДПУ, 2006. – С.143–150.
Дибкова Л. М. Взаємозв’язок мотивації і успішності навчання //
Гуманізація навчально-виховного процесу. – Вип. ХХХ. – Слов’янськ: Вид.
центр СДПУ, 2006. – С.181–186.
Дибкова Л. М. Дистанційна форма навчання як перспективний напрям
сучасної освіти // Моделювання та інформаційні системи в економіці. –
Випуск 67. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 218–221.
Дибкова Л. М. Компетентність викладача і успішне навчання студентів //
Вчені записки. Випуск десятий. – К.: Університет економіки та права
“КРОК”, 2004. – С. 230–233.
Дибкова Л. М. Самостійна робота студентів як складова частина
моніторингу якості навчання // Зб. мат. науково-методичної конференції
“Система організації самостійної роботи студентів: досвід, проблеми”. –
К.: КНЕУ, 2000. – С. 224–225.
Дибкова Л. М. Моніторинг навчальної діяльності як складова сучасної
педагогічної технології // Зб. мат. науково-методичної конференції
“Навчальні інновації та їх вплив на якість університетської освіти”. –
К.: КНЕУ, 2003. – С. 272–275.
Дибкова Л. М. Складові частини дистанційного курсу // Зб. мат. IV
Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження
інформаційних технологій в економіці”. – Ірпінь: АДПСУ, 2003. – С.
552–554.
Дибкова Л. М. Інформаційна забезпеченість учасників навчального процессу
// Зб. мат. науково-методичної конференції „Методичні та практичні
аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”.
– К.: КНЕУ, 2004. – С. 187–188.
Дибкова Л. М. Використання багатокритеріальності при оцінюванні // Зб.
мат. науково-методичної конференції „Методичні та практичні аспекти
застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”. – К.:
КНЕУ, 2004. – С. 266–269.
Дибкова Л. М. Урахування індивідуальних особливостей в освітній
діяльності // Зб. мат. Других Ірпінських міжнародних педагогічних читань
(науково-практична конференція) „Проблеми гуманізації навчання та
виховання у вищому закладі освіти”. – Ірпінь: АДПСУ, 2004. – С. 93–96.
Дибкова Л. М. Реалізація принципу індивідуального підходу в дистанційній
освіті // Зб. мат. науково-методичної конференції „Удосконалення змісту
та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних
стандартів”. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 309–311.
АНОТАЦІЇ
Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної
компетентності майбутніх економістів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. –
Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі реалізації форм і методів індивідуального
підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів.
Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній
теорії та практиці.
Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що підвищенню
ефективності формування професійної компетентності майбутніх економістів
сприяють успішність студентів у навчальній діяльності та розвиток їх
особистісних якостей (рівень самооцінки, рівень суб’єктивного
локус-контролю, мотивація).
Доведено, що впровадження в навчальну діяльність технології реалізації
форм і методів індивідуального підходу сприяє більш ефективному
формуванню професійної компетентності майбутнього економіста. Створена
технологія складається із таких компонентів: моніторинг навчальної
діяльності; визначення попереднього рівня підготовленості; діагностика і
коригування розвитку особистісних якостей (мотивації, самооцінки,
суб’єктивного локусу контролю); аналіз впливу групових установок на
кожного студента групи; профорієнтовані завдання; використання
оцінювання результатів навчальної діяльності на основі
багатокритеріальності; проведення індивідуально-консультативної роботи;
використання ситуацій створення успіху; оцінювання студентами власної
навчальної діяльності; повне інформаційне забезпечення навчального
процесу.
Ключові слова: професійна компетентність, мотивація, самооцінка,
суб’єктивний локус-контроль, групові установки, індивідуальний підхід,
інформаційна компетенція.
Dybkova L.M. The individual approach in forming a professional
competence of future economists. – Manuscript.
A thesis on gaining the scientific degree of a candidate of pedagogical
sciences, speciality 13.00.04 – theory and methods of professional
education. – Institute of higher education of the Academy Pedagogical
Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
The thesis is devoted to the problem of using shapes and methods of
individual approach in forming a professional competence of future
economists as a factor their higher competitivness on the labour market.
The thesis gives a survey of scientific pedagogical and psychological
literature about problem of analysis component to the professional
competence of future economists..
The author stresses that conducting monitoring an educational activity
is an essential factor in the successful forming of professional
competence of future economist and has a large importance as a method of
rise motivation of students to teaching and as a method of analysis of
quality educational activity. Monitoring is considered as an
indissoluble aggregate of such components: planning educational tasks;
control of study of educational material; evaluation and analysis of
achieved results; correction of educational process depending on results
of conducted control; collection and periodic analysis of information
about success of every student.
Theoretically substantiated and experimentally proved is that successful
rise of forming a professional competence of future economists is
promote by educational activity of students and development of their
individual qualities such as self-appraisal level, motivation level;
successful group activity. All these factors are interdependent.
Keywords: professional competence, motivation, self-appraisal, group
options, subjective locus control, individual approach, economic
thinking, informative competence.
Дыбкова Л. Н. Индивидуальный подход в формировании профессиональной
компетентности будущих экономистов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2006.
Диссертация посвящена проблеме реализации форм и методов индивидуального
подхода в формировании профессиональной компетентности будущих
экономистов. Проанализовано состояние исследуемой проблемы в
психолого-педагогической теории и практике.
Актуальность проведенного исследования обусловлена
социально-политическими, экономическими и культурными процессами,
которые происходят в современном обществе под влиянием глобальной
информатизации. Эти процессы требуют от современного экономиста
фундаментального экономического образования, сформированного
экономического мышления, самостоятельности, самоэффективности, умения
адаптироваться к изменениям рынка через способность к постоянному
обновлению своих знаний.
В диссертации представлен обзор философской, педагогической и
психологической литературы по проблеме анализа составляющих
профессиональной компетентности будущих экономистов. Определены такие
основные компоненты: а) компетенции в сфере экономической деятельности;
б) компетенции в других сферах профессиональной деятельности; в)
коммуникативная компетенция; г) информационная компетенция; д)
компетенция в области самоопределения и саморегуляции личностных
качеств.
Доказано, что индивидуальный подход к каждому студенту позволяет
подобрать адекватные педагогические методы и приемы для повышения
успешности образовательной деятельности будущих экономистов и развития
их личностных качеств, что способствует более эффективному формированию
профессиональной компетентности. Доминирующими факторами при этом
являются уровни самооценки, субъективного локуса контроля, мотивации
каждого студента. Важен в образовательном процессе также анализ
состояния социально-психологического климата академической группы.
Негативное отношение к обучению, которое складывается в группе,
подчинение нормативным социальным действиям оказывает влияние и на
успешность обучения каждого студента.
Эффективности процесса формирования профессиональной компетентности
будущих экономистов способствует и высокий уровень профессиональной
компетентности преподавателя. Такие характеристики преподавателя, как
адекватная самооценка, высокий уровень психолого-педагогической
культуры, мотивированость в достижении значительных результатов в
образовательной деятельности студентов, владение коммуникативными
технологиями, высокий уровень информационной компетентности влияют на
эффективность формирования профессиональной компетентности будущих
экономистов.
Создана технология реализации форм и методов индивидуального подхода в
формировании профессиональной компетентности будущих экономистов. Эта
технология состоит из таких компонентов: мониторинг учебной
деятельности; диагностика развития личностных качеств (мотивация,
самооценка, субъективный локус контроля); анализ влияния групповых
установок і его корректировка; профориентация учебного материала;
использование заданий и тестов разного уровня сложности; использование
ситуаций создания успеха; проведение оценивания учебных результатов на
основе многокритериальности, применение студентами самооценки и
взаимооценки результатов учебной деяльности.
Установлено, что проведение мониторинга учебной деятельности является
важным фактором успешного формирования профессиональной компетентности
будущего экономиста и имеет большое значение как способ повышения
мотивации студентов к обучению и как метод анализа качества
образовательной деятельности. Мониторинг рассматривается как неразрывная
совокупность таких компонентов: проектирование учебных заданий; контроль
освоенности учебного материала; оценивание и анализ достигнутых
результатов; коррекция учебного процесса в зависимости от результатов
проведенного контроля; сбор и периодический анализ информации об
успешности каждого студента.
Доказано, что повышение уровней самооценки, мотивации, субъективного
локуса контроля улучшает результаты обучения, развивает личностные
характеристики и приводит к эффективному формированию профессиональной
компетентности будущих экономистов.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, мотивация, самооценка,
субъективный локус-контроль, индивидуальный подход, групповые установки,
информационная компетенция.
PAGE 16
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
