.

Стан біологічних мембран та вміст макро- і мікроелементів в організмі тварин і людини при дії етанолу (атореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
170 3861
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

Дереча Лариса Миколаївна

УДК 577.125:57.044:546.732

Стан біологічних мембран та вміст макро- і мікроелементів в організмі
тварин і людини при дії етанолу

03.00.04 – біохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ
України (м. Харків).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

М’ясоєдов Валерій Васильович,

Харківський державний медичний університет,

проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Войціцький Володимир Михайлович,

Київський національний
університет імені Тараса Шевченка

професор кафедри біохімії (м.
Київ);

доктор біологічних наук, професор

Петренко Олександр Юрійович,

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України,

завідувач відділу біохімії (м.
Харків).

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

(кафедра біоорганічної, біологічної
та фармацевтичної хімії),

м. Київ.

Захист відбудеться 27.09. 2006 р. о _13_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного
університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України
(61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, біологічний факультет, ауд. 3–15).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства
освіти і науки України (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий 25.08. 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Падалко В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Алкоголізм є однією з найсерйозніших проблем
сучасності і несе загрозу безпеки особи, суспільства і держави [Дунаєв
О.В., 2000; Бондаренко В.В., Ханжин Р.В., 2005]. Гостра або хронічна дія
алкоголю супроводжується порушеннями функціонування органів і тканин і є
однією з причин скорочення тривалості життя [Пиголкин Ю.И. и др., 2000;
Васильева Н.В., Кириченко А.А., 2003].

Поряд з великою кількістю робіт, що стосуються визначення механізмів
біологічної дії етанолу [Prokopiev V. et.al., 2000; Пацков В.С. та ін.,
2001; Нужный В.П., 2002; Шабанов П.Д., 2002;], окремі сторони його
впливу на організм людини та тварин недостатньо вивчені, а наявні
результати досліджень суперечливі [Мещишен І.Ф., Пішак В.П., 1994;
Артемчук А.Ф. та ін., 1999; Elisaf М. et.al., 2002; Куценко С.А., 2003].

Особливої значущості в умовах сьогодення набувають такі аспекти
проблеми, як з’ясування біохімічних змін в органах і тканинах при дії
етанолу [Carrasco M.P. et.al., 2002; Kushnir Е.А. et.al., 2004].
Вивчення обміну макро- і мікроелементів у нормі і за патології є
актуальною проблемою [Пац Н.В., 2002; Diederich S. et.al., 2003; Боев
В.М. та ін., 2004], що зумовлено різнобічною роллю, яку вони відіграють
в організмі тварин і людини: беруть участь у метаболізмі, входячи до
складу металоферментів, вітамінів, гормонів; стимулюють і нормалізують
обмін речовин (Нейко Є.М. та ін., 1992; Kadekaro М., Summy-Long J.,
2000(, впливають на кровотворення, ріст, розмноження, апоптоз клітин
[Кудрин А.В. и др., 2000], а також виконують багато інших функцій [Siva
К., Elber R., 2003; Скальный А.В., Рудаков И.А., 2004; Терещенко И.В. та
ін., 2004].

Дослідження у галузі біохімії, молекулярної біології та медицини
свідчать про значні зміни в обміні макро- і мікроелементів на
клітинному, тканинному, організменному рівнях за дії різних чинників
[Кузнєцова А.А., Наточин Ю.В., 2004; Скальный А.В., Рудаков И.А., 2004].
Проте досі не встановлено залежності між вживанням алкоголю і змінами
вмісту макро- і мікроелементів в організмі. Незважаючи на численні
публікації з питань впливу етанолу на організм, даних щодо дослідження
вмісту макро- і мікроелементів (зокрема, калію, натрію, кальцію, магнію,
цинку, міді) та активності металоферментів (зокрема,
алкогольдегідрогенази (АДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ),
аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ),
церулоплазміну (ЦП), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтранспептидази
(ГГТП)) в органах і тканинах за дії етанолу у вітчизняній і зарубіжній
літературі є розрізненими і, навіть, суперечливими [Мещишен І.Ф., Пішак
В.П., 1994; Артемчук А.Ф. та ін., 1999; Elisaf М. et.al., 2002; Скальный
А.В. и др., 1990, 2004]. Питанню впливу етанолу на ферменти присвячено
поодинокі роботи, в яких досліджується не більше 2–3 показників
активності ферментів, які не відображають характеру біохімічних змін
організму і до того ж суперечать одна одній [Шипулин В.П., 2001; Бабак
О.Я., 2002; Куценко С.А., 2003].

Дані літератури про поліорганний характер впливу етанолу на організм
експериментальних тварин і людини дозволяють говорити про
мембранотропний характер його дії [Амбрушкевич Ю.Г., Бушма М.И., 2001;
Мищук Д.О., Капля А.А., 2003; Яковенко Э.П. и др., 2003]. Встановлено,
що за тривалого споживання етанолу відбувається активація процесів ПОЛ,
що супроводжуються порушенням метаболізму і структурно-функціональної
організації клітинних мембран. Це може вплинути на перерозподіл макро- і
мікроелементів, які в нормі залучаються до регуляторних процесів
[Carrasco M.P. et.al., 2002; Kushnir Е.А. et.al., 2004].

Функціональний стан біологічних мембран може бути охарактеризований
безпосередніми дослідженнями їхніх, наприклад, фізико-хімічних
властивостей або опосередковано через характеристику функціональних
складових біологічних мембран (зокрема, мембранозв’язаних ферментів,
рецепторів, каналів тощо). До таких мембранозв’язаних ферментів належать
Na+,K+-АТФаза, Ca2+-АТФаза і Mg2+-АТФаза, зміна активності яких може
бути як віддзеркаленням різноманітних змін у біологічних мембранах, так
і причиною змін у стані самих біологічних мембран і клітини в цілому. Це
пов’язано з тим, що зміни активності цих ферментів призводять, зокрема,
до перерозподілу катіонів натрію, калію, кальцію і магнію між клітиною
та позаклітинним простором, змін мембранного потенціалу тощо [Uribe А.
et.al., 1994; Аксенова М.Е., 2000; Александрова Е.А. и др., 2001, Замай
Т.Н. и др., 2004].

Функціональний стан біологічних мембран також пов’язаний із
інтенсивністю процесів ПОЛ (оскільки активація процесів ПОЛ зумовлює
зміни у складі ліпідів, проникності біологічних мембран, що виявляється
у порушенні структурних одиниць мембран [Владимиров Ю.А., Арчаков А.И.,
1972]), активністю ферментативних і вмістом неферментативних компонентів
систем антиоксидантного захисту (зокрема, супероксиддисмутази (СОД),
каталази, пероксидази, церулоплазміну (ЦП), SH-груп, відновленого
глутатіону, які обумовлюють підтримання структури і функціональної
активності клітинних мембран [Бурлакова Е.Б., Храпова Н.Г., 1985;
Меншикова Е.Б., Зенков Н.К., 1993]).

Вищезазначене зумовлює актуальність дослідження впливу етанолу на
активність мембранозв’язаних ферментів, процеси ПОЛ, активність
ферментів антиоксидантного захисту.

Смерть від отруєння алкоголем у судово-медичній практиці посідає
провідне місце серед інших видів смерті при екзогенних інтоксикаціях
[Дунаєв О.В., 2000; Бондаренко В.В., Ханжин Р.В., 2005]. Однак і дотепер
діагностика смерті від отруєння етанолом залишається складною, оскільки
вона є недостатньо розробленою та ґрунтується на застарілих традиційних
методах [Смоляницький А.Г., Маяцкая М.В., 2003; Бондаренко В.В.,
Удянская А.П., 2005]. З’ясування біохімічних механізмів дії етанолу на
організм експериментальних тварин і людини надає можливість розроблення
біохімічних методів для вдосконалення діагностики смерті від отруєння
етанолом в судово-медичній практиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
згідно з планом науково-дослідних робіт Харківського державного
медичного університету за темою “Визначення достовірності висновку
експерта про причину смерті в випадках отруєння” (№ держреєстрації –
0103U004543), де дисертантка є одним із відповідальних виконавців, та
тематичним планом науково-дослідних робіт судово-експертних установ
Міністерства юстиції України за темою “Методика дослідження вмісту
макро- і мікроелементів в тканинах біологічного походження” (№
держреєстрації – 0101U003009), де дисертантка є науковим керівником.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення
функціонального стану біологічних мембран за активністю
мембранозв’язаних ферментів, стану ПОЛ, активністю ферментів
антиоксидантного захисту та вмісту макро-, мікроелементів в організмі
експериментальних тварин і людини за умов впливу етанолу.

Для реалізації поставленої мети вирішували такі завдання:

– вивчити функціональний стан біологічних мембран за активністю
мембранозв’язаних ферментів (Na+,K+-АТФази, Ca2+-АТФази і Mg2+-АТФази) у
клітинах печінки та головного мозку експериментальних тварин,
інтенсивністю ПОЛ (вмістом дієнових кон’югатів (ДК), малонового
діальдегіду (МДА)), активністю ферментів антиоксидантного захисту (СОД,
каталази, глютатіонпероксидази, ЦП), вмістом SH-груп та відновленого
глутатіону в крові тварин за тривалої дії етанолу;

– визначити вміст макро- і мікроелементів (натрію, калію, кальцію,
магнію, цинку і міді) та активність металоферментів (АДГ, ЛДГ, АЛТ, АСТ,
ЦП, ЛФ, ГГТП) в органах і тканинах тварин при короткочасній (1 год., 5
год.) та тривалій (15 діб, 1 міс., 3 міс.) дії етанолу;

– визначити вміст макро- і мікроелементів (натрію, калію, кальцію,
магнію, цинку і міді) в органах і тканинах осіб, померлих від отруєння
етанолом;

– розробити додаткові критерії діагностики смерті від отруєння етанолом.

Об’єкт дослідження – дія етанолу на організм експериментальних тварин і
людини.

Предмет дослідження – вміст макро- і мікроелементів (натрію, калію,
кальцію, магнію, цинку і міді) в органах і тканинах експериментальних
тварин, активність металоферментів (АДГ, ГГТП, ЛДГ, ЦП, АЛТ, АСТ, ЛФ),
інтенсивність ПОЛ (вміст ДК і МДА), активність ферментів
антиоксидантного захисту (СОД, каталази, пероксидази, ЦП), вміст SH-груп
і відновленого глутатіону, активність мембранозв’язаних ферментів
(Na+,K+-АТФази, Ca2+-АТФази і Mg2+-АТФази).

Методи дослідження: атомно-абсорбційний та полуменево-фотометричний
аналізи – для визначення вмісту макро- і мікроелементів; фотометричний
та спектрофотометричний аналізи – для визначення активності ферментів;
статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені часові закономірності
змін у системі антиоксидантного захисту за тривалої дії етанолу –
підвищення в крові на 15-ту добу активності СОД, каталази і пероксидази
та зниження їх активності, а також вмісту SH-груп і глутатіону на 30-ту
добу. Показано, що тривала дія етанолу призводить до зниження майже
вдвічі активності мембранозв’язаних ферментів Na+,K+-АТФази, Ca2+-АТФази
і Mg2+-АТФази печінки і головного мозку.

В експерименті на тваринах уперше показано співвідношення хімічних
елементів (натрію, калію, кальцію, магнію, цинку і міді) у різних
органах і тканинах (сироватці крові, печінці, серці, легенях, нирках,
селезінці та головному мозку) за різної тривалості дії 30%-го розчину
етанолу (5 г/кг маси тіла). Визначено, що при короткочасній (1 год., 5
год.) і тривалій (15 діб, 1 міс., 3 міс.) дії етанолу відбувається
перерозподіл макро- і мікроелементів, що характеризується підвищенням
вмісту міді, натрію, кальцію з паралельним зниженням вмісту цинку,
магнію і калію у сироватці крові, з переважним підвищенням вмісту
кальцію і зниженням цинку у печінці, кальцію і цинку – у серці, магнію і
цинку – у легенях, магнію, цинку і міді – у нирках, міді – у головному
мозку, підвищенням кальцію і зниженням кальцію і цинку у селезінці.
Показано, що виразність змін вмісту макро- і мікроелементів у
досліджуваних тканинах залежить від тривалості дії етанолу.

Вперше виявлено, що для осіб, померлих від отруєння етанолом,
характерним є підвищення рівнів міді, натрію, кальцію з паралельним
зниженням рівнів цинку, магнію і калію, а також підвищення співвідношень
Na/K, Ca/Mg і Cu/Zn у сироватці крові з переважним підвищенням вмісту
кальцію і зниженням цинку у печінці, кальцію і цинку – у серці, магнію і
цинку – у легенях, магнію, цинку і міді – у нирках, міді – у головному
мозку, підвищенням кальцію і зниженням міді і цинку у селезінці,
підвищенням міді, кальцію і зниженням цинку у волоссі.

На основі аналізу результатів проведених досліджень встановлено, що у
тварин з експериментальною короткочасною і тривалою дією етанолу та
осіб, померлих від отруєння етанолом, відбуваються односпрямовані зміни
вмісту макро- і мікроелементів в органах і тканинах, що стало підставою
для розроблення додаткових критеріїв діагностики смерті від отруєння
етанолом.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані
результати та їх узагальнення доповнюють і поглиблюють сучасні уявлення
про особливості змін вмісту макро- і мікроелементів та біохімічних
показників, що характеризують функціональний стан біологічних мембран,
за умов дії етанолу.

Результати досліджень визначення вмісту макро- і мікроелементів в
органах і тканинах тварин і людини стали підставою для розроблення
додаткових критеріїв діагностики смерті від отруєння етанолом. Для
вдосконалення діагностики цього виду смерті рекомендується визначати
вміст макро- і мікроелементів в органах і тканинах померлих осіб. За
методичними прийомами, які використані в дисертації, одержано
Деклараційний патент України на винахід № 47315А від 17.06.2002 р.
“Спосіб діагностики смерті від отруєння алкоголем”.

Одержані результати щодо суттєвого підвищення активностей АДГ, ГГТП, ЦП,
ЛДГ, ЛФ, АСТ і АЛТ у сироватці крові тварин за умов короткочасної і
тривалої дії етанолу, дані щодо виразності змін активностей зазначених
ферментів залежно від тривалості дії етанолу, зростаючи з часом
інтоксикації, можуть біти використані в медичній практиці для
біохімічної діагностики стану і ступеня алкогольної інтоксикації, а
більш стійкі зміни активностей, характерні для АДГ, ГГТП, АЛТ, АСТ і ЛФ,
дозволять використовувати їх для виявлення алкогольної інтоксикації у
осіб через тривалий час після вживання алкоголю.

Діагностика цих станів у осіб, що вживають алкогольні напої, може бути
потрібною при госпіталізації або застосуванні щодо потенційних
алкоголіків профілактичних заходів щодо визначення осіб так званої
“групи ризику”, схильних до вчинення різних правопорушень, обґрунтуванні
доцільності за вироком суду направлення їх на примусове лікування у разі
вчинення злочину на ґрунті алкоголізму.

Результати дослідження вмісту натрію, калію, кальцію, магнію, цинку і
міді та біохімічних параметрів крові дозволяють запропонувати новий
підхід для успішного та цілеспрямованого виготовлення ефективних
лікарських препаратів (синтетичних комплексів макро-, мікроелементів з
лікарськими препаратами різних фармакологічних груп) з метою
профілактики та лікування алкоголізму.

Теоретичні положення та практичні рекомендації за наслідками досліджень
впроваджено в практику навчання студентів на кафедрах біологічної хімії
і судової медицини та основ права Харківського державного медичного
університету, а також при діагностиці смерті від отруєння етанолом у
Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано
експериментальні дослідження, проведено аналіз та інтерпретація даних
наукової літератури за темою роботи, отриманих результатів, оформлення
дисертації. Загальне планування роботи, обговорення результатів та
формулювання висновків проведено за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на
науково-практичній конференції “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я
дітей і підлітків” (Харків, 1998), науковій конференції “Актуальні
питання теорії та практики судової експертизи” (Харків, 2000),
науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю Кримського
відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф.
М. С. Бокаріуса (Сімферополь, 2000), науковій конференції, присвяченій
100-річчю з дня народження академіка І. М. Буланкіна (Харків, 2001),
міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика судової
експертизи і криміналістики” (Харків, 2002), конференції молодих вчених
Харківського державного медичного університету (Харків, 2002),
міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні судово-експертні
технології в кримінальному і цивільному судочинстві” (Харків, 2003), VІ
Українській науково-практичній конференції, присвяченій 87-й річниці від
дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР
О. Р. Довженка (Харків, 2005), ХХІІІ міжнародній науково-практичній
конференції “Застосування лазерів в медицині і біології” (Миколаїв,
2005), міжнародній науково-практичній конференції судових медиків та
криміналістів, присвяченій 200-річчю кафедри судової медицини та основ
права Харківського державного медичного університету (Харків, 2005).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображено у 26
наукових роботах – 15 статтях (чотири з яких входять до затвердженого
ВАК України переліку наукових видань), 10 тезах доповідей і
Деклараційному патенті України на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, чотирьох розділів власних досліджень, заключної частини,
висновків і списку використаних джерел.

Загальний обсяг дисертації – 170 сторінок. Дисертація ілюстрована 19
таблицями і 48 рисунками. Список використаної літератури містить 385
джерел (241 – вітчизняних, 144 – іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Для проведення експериментів було використано 120 щурів лінії WAG/G
LacSto. Дослідження проводили відповідно до вимог “Європейської
конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються в
експериментальних та інших наукових цілях”, умертвіння тварин
здійснювали під ефірним наркозом. В експерименті тваринам через зонд у
шлунок вводили 30%-й розчин етанолу (5 г/кг маси тіла) згідно з
[Амбрушкевич Ю.Г., Бушма М.И., 2001] разово (короткочасна дія етанолу)
та щоденно в той самий час натще (тривала дія етанолу); контрольні
тварини одержували аналогічний об’єм фізіологічного розчину.
Експериментальні тварини були поділені на групи: 1) короткочасна дія –
одноразове введення розчину етанолу, декапітація через 1 год., 5 год.;
2) тривала дія – щоденне введення розчину етанолу протягом 15 діб, 1-го
міс. та 3-х міс., а також протягом 3-х міс. з декапітацією через 1 міс.
після останнього введення розчину етанолу.

Крім експерименту на тваринах, досліджували органи і тканини 38 людей
чоловічої статі віком 29–67 років, померлих від отруєння етанолом
(концентрація етанолу в крові становила від 2,41‰ до 8,76 ‰), яке
розвилося на фоні тривалої алкогольної інтоксикації. Контролем були
органи і тканини 14 практично здорових людей чоловічої статі, які
загинули від несумісних з життям механічних ушкоджень (черепно-мозкової
травми), віком 35–65 років, у крові яких етанол не був виявлений.
Об’єктом дослідження були кров, печінка, серце, нирки, селезінка, легені
й головний мозок експериментальних тварин і людини, а також волосся
людини (частини органів і тканин людини були надані судово-медичним
експертом при проведенні судово-медичної експертизи). Одержану
негемолізовану сироватку крові (0,1 мл) доводили до 10 мл
бідистильованою водою та в таких розведеннях визначали вміст K, Na, Ca і
Mg. При визначенні вмісту Zn і Cu до наявної сироватки крові доливали
20%-й розчин трихлороцтової кислоти (1:4) та центрифугували при 1500
об/хв протягом 20 хв. Одержану надосадову рідину відбирали і
використовували в подальшій роботі.

Печінку, легені, головний мозок, селезінку, нирки, серце піддавали
попередньому мокрому озолінню і екстрагуванню, для чого наважки по
300-400 мг поміщали в к’єльдалевські колби, доливали 4 мл концентрованої
сірчаної кислоти (хч) і 0,25 мл перегнаної азотної кислоти і проводили
озоління при температурі 400°С до повного знебарвлення рідини. Після
озоління одержаний прозорий розчин кількісно переносили в мірні
центрифужні пробірки і доводили бідистилятом загальний об’єм до 10 мл,
надалі використовуючи для визначення макро- і мікроелементів. Волосся
для аналізу у померлих осіб обробляли за методом [Barlow P. J., 1980]:
наважку (100 мг) волосся поміщали в центрифужні пробірки, в які додавали
2 мл концентрованої азотної кислоти, і підігрівали проби на водяній бані
до повного розчинення. Одержані прозорі розчини доводили бідистильованою
водою до об’єму 10 мл та використовували в подальшій роботі.

Вміст макро- і мікроелементів в органах і тканинах визначали методами
атомно-абсорбційної спектрофотометрії з використанням спектрофотометра
“Сатурн-3” (для Ca, Mg, Zn, Cu) і полуменевої фотометрії з використанням
фотометра полуменевого аналізатора рідини ПАЖ-2 (для K, Na),
рекомендованих [Славина У., 1971; Прайс В., 1976].

Активність ферментів у сироватці крові та гомогенатах тканин визначали
спектрофотометричними методами на біохімічному аналізаторі FР-901 фірми
“Labsystems”. Активність АДГ визначали за методом [Skursky L. et.al.,
1979], ЛДГ, ЛФ, ГГТП, АСТ, АЛТ – уніфікованими клінічними методами з
використанням наборів реактивів фірми “Labsystems” (Фінляндія); СОД – за
методом [Гуревич В.С. та ін., 1990], каталази і пероксидази крові – за
методами [Королюк М.А., 1988; Лошинский А.В., 1991]. Для визначення
активності ЦП використано загальноприйнятий метод [Rawin Н.А., 1961] у
модифікації [Колб В.Г., 1982], який базується на реакції ферментативного
окиснення парафенілдіаміну церулоплазміном. Активність мембранозв’язаних
ферментів (Na+,K+-АТФази, Ca2+-АТФази і Mg2+-АТФази) визначали за
методом [Мешкова Н.П., 1979].

Вміст ДК визначали за методом [Каухин А.Б., Ахметова Б.С., 1987], для
чого ліпіди екстрагували сумішшю гептан-ізопропанол. Вміст ТБК-активних
продуктів, за якими оцінювали концентрацію МДА, визначали за методом,
запропонованим [Федорова Т.М. и др., 1983]. Вміст глутатіону в крові
визначали за методом [Кузденбаева Р.С. и др., 1980]; вміст
сульфгідрильних груп у крові – за методом амперометричного титрування
[Murphy М.Е. et.al., 1989].

Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета “Statistica V.6.0”.
Для перевірки гіпотези про рівність генеральних середніх двох незалежних
виборок використовували статистичний критерій t-Стьюдента з попереднім
визначенням нормальності розподілу варіант [Лакин Г.Ф., 1990].

Результати досліджень та їх обговорення

Вміст макро- і мікроелементів та активність металоферментів в органах і
тканинах тварин при дії етанолу. У розділі охарактеризовано вміст макро-
і мікроелементів в органах і тканинах експериментальних тварин при
відтворенні короткочасної і тривалої дії етанолу. Так, при короткочасній
дії етанолу через 1 год. у сироватці крові тварин спостерігали зниження
рівнів K, Mg, Zn і підвищення рівнів Ca, Cu порівняно з контролем. Через
5 год. після одноразового введення етанолу рівень Cu залишався
підвищеним в середньому на 16,8 % порівняно з контролем, а рівні K, Na,
Ca, Mg і Zn в сироватці крові тварин не відхилялися від значень
контрольної групи (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст макро- і мікроелементів у сироватці крові тварин, що піддавалися

короткочасній дії етанолу (M±m, n = 10)

Група

тварин Вміст макроелементів Вміст мікроелементів

K,

ммоль/л Na,

ммоль/л Ca,

ммоль/л Mg,

ммоль/л Zn,

мкмоль/л Cu,

мкмоль/л

Контроль 4,49(0,24 142,30(6,15 2,89(0,15 1,050(0,07 27,19(0,73
20,13(1,05

Група А 3,88(0,30* 151,20(4,38 3,39(0,12* 0,913(0,06* 25,62(0,80*
24,21(1,45*

Група Б 4,06(0,29 146,65(2,82 2,96(0,11 0,940(0,07 25,71(0,79
23,51(1,35*

П р и м і т к и : * – р r? ? o oe O :

@

B

D

F

H

$

O

????$?JLN?

j

i

oe

!!…!!!!!

O

$

O

$

O

O

????th????

5O;e@6BjG????©©©©?

O

??????????th?¤????

O

O

O

O

O

A-A0A8AJAnnnann

????????th????????th??????????th????

O$O6Ozlllllllllll

d?th`„A

активності пов’язаних з ними металоферментів.

Відомо, що макро- і мікроелементи утворюють з білками організму
металоорганічні комплекси, з яких велика роль в організмі належить
металоферментам, до складу яких входять метали [Нейко Є.М. та ін.,
1992]. Дослідженню підлягали ферменти, що беруть участь у детоксикації
етанолу (АДГ), окисно-відновних процесах (ЦП, ЛДГ), реакціях
органоспецифічного метаболізму в організмі (АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ),
активність яких пов’язана із станом обміну макро- і мікроелементів
[Груздева К.Н. и др., 1991; Клименко А.А., 1986]. Провідна роль в
окисненні етанолу до ацетальдегіду в організмі належить АДГ – ферменту,
до складу якого входить цинк [Коноплицкая К.Л. и др., 1989]. До складу
ЛФ входить цинк, ГГТП – мідь, АСТ, АЛТ і ЛДГ – цинк і мідь [Нейко Є.М.,
1992; Lovstad R.A., 1984].

При вивченні активності ферментів сироватки крові при короткочасній і
тривалій дії етанолу характерним було підвищення їх показників порівняно
з контролем (рис. 1). Так, при дії етанолу протягом 3-х місяців зміни
активності металоферментів були більш значними, ніж при короткочасній і
тривалій (15 діб, 1 місяць) дії етанолу, і полягали у підвищенні
активності АДГ в середньому на 89,6 %, ЦП і ЛДГ – на 21,3 %, АСТ, АЛТ,
ГГТП і ЛФ – на 66,2 %. При введенні етанолу протягом 3-х місяців з
місячною післядією активність АДГ залишалася збільшеною на 82,0 %, ГГТП,
АЛТ і ЛФ – на 35,7 %. Отже, за тривалої дії етанолу характерним було
підвищення активності АДГ (в середньому на 87,9 %), АСТ, АЛТ, ГГТП і ЛФ
(на 55,3 %), ЦП і ЛДГ (на 19,8 %) у сироватці крові тварин.
Гіперферментемія може бути пояснена не тільки підвищеною проникністю
клітинних мембран, а й індукцією етанолом синтезу низки ферментів,
зокрема АДГ [Л. Г. Глухова, 1991]. Підвищення загального вмісту міді в
крові корелює зі збільшенням активності ЦП. Аналогічна картина
спостерігається і при розгляді одержаних даних про вміст міді і
активність ГГТП, ЛДГ, АСТ, АЛТ, ЛФ.

Рис. 1. Динаміка активності ферментів у крові експериментальних тварин
при дії етанолу (в % порівняно з контролем, * – p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020