МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
КУРБАТОВА Світлана Сергіївна
УДК 616.314.17-0.08.1-07-0.85.375
Патогенетичне лікування хворих на генералізований пародонтит:
обґрунтування, ефективність, прогноз
14.01.22 – стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Івано-Франківськ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті
МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
ГЕРЕЛЮК Віталій Іванович,
Івано-Франківський державний медичний університет
МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології,
завідувач кафедри
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професорр
ЗАБОЛОТНИЙ Тарас Дмитрович,
Львівський національний медичний університет
ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра
терапевтичної стоматології факультету
післядипломної освіти, завідувач кафедри
доктор медичних наук, професор
БОРИСЕНКО Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця
МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології,
завідувач кафедри
Захист дисертації відбудеться “9” листопада 2007 р. об 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при
Івано-Франківському державному медичному університеті за адресою: 76018,
м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського
державного медичного університету за адресою: 76018, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.
Автореферат розісланий “5” жовтня 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д 20.601.01,
доктор медичних наук, професор
О.І.Дєльцова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Високий рівень поширеності, схильність до прогресування та рецидивів,
втрата зубів при значному ураженні оточуючих тканин спонукають вести
активний пошук причин, механізмів розвитку та ефективних методів
лікування захворювань тканин пародонта. Особлива увага приділена
вивченню перебігу генералізованого пародонтиту (ГП), розвиток якого може
бути зумовлений цілим рядом екзогенних та ендогенних чинників (Вишняк
Г.Н., 1997, Куцевляк В.Ф., Політун А.М., 1999, Данилевський М.Ф.,
Борисенко А.В., Ярова С.П., Белоклицкая Г.Ф., 2000, Петрушанко Т.О.,
2001, Заболотний Т.Д., 2002).
Згідно з сучасними поглядами, одним із ініціальних факторів розвитку
захворювань тканин пародонта є мікробна інвазія, у результаті якої
відбувається інфільтрація тканин запальними клітинами, гідроліз
фосфоліпідів клітинних мембран, активація секреції широкого спектру
медіаторів, які визначають швидкість розвитку, інтенсивність і
поширеність патологічного процесу (Куцевляк В.Ф., 1996, Косенко К.Н.,
Мащенко І.С., Самойленко А.В., Чумакова Ю.Г., Політун А.М., 2000,
Борисенко А.В., 2003).
На даний час доведено, що серед прозапальних медіаторів значну роль у
пошкодженні клітинних мембран, сповільненні або прискоренні апоптозу,
визначенні характеру та активності перебігу запального процесу в
тканинах пародонта відіграють ліпідні медіатори (простагландини ІІ-го
типу, лейкотрієни ІV-го типу), синтез яких безпосередньо залежить від
активації ліпоксигеназного та циклооксигеназного шляхів метаболізму
арахідонової кислоти (АК) (Герелюк В.І., 1999, Зубачик В.М., 2000, Ярова
С.П., Дмитриева Л.А., 2001, Marks F., 1999, Lewis RA, 2000).
Чисельними дослідженнями в розвитку імунологічних і запальних реакцій
при ГП доведена також роль про- та протизапальних цитокінів (Мащенко
И.С., Самойленко А.В., 2002, Okada H., 1998). Масивний локальний викид
цих біологічних регуляторів призводить до ураження тканин пародонта,
резорбції кісткової тканини та визначає перебіг запального процесу у
вогнищі тканинної деструкції (Чумакова Ю.Г., 2004, Lerner U.Y.,1998,
Graves D.T., 1999). Аналіз показників вмісту ліпідних медіаторів і
цитокінів дає можливість скласти уявлення про ступінь активності
патологічного процесу, спрогнозувати перебіг і розробити раціональні
методи терапії ГП.
Створення нових схем лікування з використанням цілеспрямованого впливу
на основні патогенетичні ланки ГП дає можливість проводити комплекс
лікувальних заходів більш ефективно та індивідуально. Однак,
застосування багатьох препаратів із вираженою протизапальною дією
супроводжується рядом ускладнень і побічних ефектів із боку організму в
цілому.
Враховуючи це, у комплексну схему лікування ГП ми запропонували ввести
зинаксин – препарат полівалентної дії, який має протимікробні
властивості, регулює вміст ліпідних медіаторів, корегує дисбаланс у
системі цитокінів без прояву ряду побічних ефектів, характерних для
лікарських засобів із подібною дією (Bliddal H., 2000, Altman RD,
Marcussen KC, 2001). Зазначені властивості зинаксину дозволяють уникнути
перевантаження хворого медикаментозними засобами, оптимізувати перебіг
та досягти тривалої ремісії патологічного процесу, що робить
перспективним застосування зинаксину в комплексній терапії ГП.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри
терапевтичної стоматології Івано-Франківського державного медичного
університету на тему: „Клініко-патогенетичне обґрунтування
диференційованого медикаментозного, ендодонтичного та хірургічного
лікування у комплексній терапії генералізованого пародонтиту” (шифр
0106U009253).
Мета дослідження – підвищити ефективність комплексного лікування
генералізованого пародонтиту шляхом розробки патогенетично
обгрунтованого підходу до застосування препарату зинаксин на основі
вивчення взаємозв’язків між клінічними, імунологічними та метаболічними
ланками цього захворювання.
Задачі дослідження:
1. Вивчити клініко-патогенетичні особливості розвитку ГП залежно від
ступеня і форми клінічного перебігу.
2. Дослідити протимікробну активність зинаксину та прослідкувати
динаміку змін мікробного складу пародонтальних кишень у хворих на ГП під
впливом комплексної терапії з використанням цього препарату.
3. Розробити оптимальну концентрацію і форму введення зинаксину для
місцевого застосування у хворих на ГП.
4. Проаналізувати діагностичне та прогностичне значення дисбалансу
прозапальних (ІЛ-1в, ІЛ-6, ФНО-() і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів у
хворих на ГП та оцінити динаміку їх вмісту під впливом зинаксину.
5. Встановити роль циклооксигеназних (ПГE2) і ліпоксигеназних (ЛТВ4)
метаболітів АК у перебігу ГП та зміну їх вмісту в різних біологічних
середовищах хворих на ГП при застосуванні зинаксину.
6. Вивчити ефективність у найближчі та віддалені терміни і впровадити
схему застосування зинаксину в комплексній терапії ГП.
Об(єкт дослідження: хворі на генералізований парадонтит.
Предмет дослідження: клініко-лабораторні особливості перебігу ГП
різного ступеня важкості, клініко-патогенетичне обгрунтування
застосування зинаксину в комплексній терапії хворих на ГП.
Методи дослідження: для вивчення патогенезу ГП та оцінки ефективності
лікувальних заходів у цій роботі використовувалися наступні
дослідження: клінічне (скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, огляд,
дані інструментально-індексної оцінки), рентгенологічне
(ортопантомографія, прицільна та цифрова рентгенографія),
мікробіологічне (визначення протимікробних властивостей зинаксину,
дослідження динаміки біоценозу пародонтальних кишень під впливом
зинаксину), визначення спектру ейкозаноїдів (простагландину E2,
лейкотрієну В4), прозапальних (інтерлейкін-1в, інтерлейкін-6, фактор
некрозу пухлин-() та протизапальних (інтерлейкін-4) цитокінів в ясенній,
ротовій рідинах і сироватці крові імуноферментним методом, статистичні
методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблена лікувальна
композиція на основі зинаксину для місцевого застосування в комплексному
лікуванні ГП, визначена рецептура лікувальної пародонтальної пов’язки зі
включенням цього препарату та його оптимальна концентрація в її складі.
Уперше досліджена протимікробна та фунгіцидна активність зинаксину,
його вплив на стан мікробіоценозу пародонтальних кишень у хворих на ГП,
вивчені показники, які відображають клінічний стан і синхронні зміни
мікробіологічного пейзажу під впливом зинаксину. Доведено, що
застосування зинаксину істотно не впливає на нормомікробіоценоз ротової
порожнини.
Встановлено, що перебіг ГП супроводжується дисбалансом у системі про-
та протизапальних цитокінів. Застосування зинаксину в комплексній
терапії сприяє нормалізації цитокінового статусу у хворих на ГП.
З’ясовано, що важкість клінічних проявів та активність запального
процесу при ГП підтверджуються відповідними лабораторними показниками
вмісту ейкозаноїдів. Включення зинаксину до комплексної терапії сприяє
зниженню активності метаболітів АК.
Розроблена та апробована схема комплексного лікування ГП із
застосуванням зинаксину.
Практичне значення отриманих результатів. Запропонований комплекс
досліджень дозволяє простежити динаміку основних патогенетичних ланок
перебігу ГП, що сприяє призначенню ефективної та адекватної комплексної
терапії, дозволяє здійснювати контроль за якістю проведеного лікування.
Для стоматологічних закладів запропонований новий спосіб
комплексного лікування ГП з призначенням зинаксину всередину і місцево у
вигляді лікувальної пародонтальної пов’язки, розроблені рецептура та
оптимальна концентрація цього препарату.
Успішно апробовані та впроваджені в практику схеми лікування хворих на
ГП різного ступеня та форми перебігу з використанням зинаксину, які
дозволяють поліпшити якість, скоротити терміни лікування, досягти
тривалої ремісії.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного
дослідження впроваджені в клінічну практику Івано-Франківської міської
та обласної стоматологічних поліклінік, стоматологічних поліклінік
Івано-Франківського державного медичного університету, Національної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Львівського
національного медичного університету ім. Д.Галицького, Луганського
державного медичного університету, Полтавської міської клінічної
стоматологічної поліклініки. Теоретичні та практичні результати
використовуються в навчальному процесі на кафедрах терапевтичної,
ортопедичної, хірургічної стоматології та післядипломної освіти лікарів
Івано-Франківського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею
здобувача. Внесок автора в її виконання полягає у виборі об’єкту і
методів дослідження, у визначенні мети і завдань роботи, проведенні
інформаційного пошуку та аналізу наукової літератури з даної проблеми.
Самостійно здійснено підбір хворих, проведено аналіз, оцінку та
узагальнення результатів клінічних, інструментальних, лабораторних
досліджень, обґрунтовано методи лікування. Здобувачем проведена
статистична обробка результатів досліджень, сформульовані висновки і
практичні рекомендації, оформлена дисертація. Провідною є участь автора
в підготовці результатів досліджень і публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертаційного дослідження оприлюднені на: науково-практичній
конференції „Сучасні проблеми зубо-щелепної хірургії та хірургічної
стоматології” (Івано-Франківськ, 2005), національному з’їзді
фармакологів України „Фармакологія 2006 – крок у майбутнє” (Одеса,
2006), науково-практичній конференції студентів та молодих вчених з
міжнародною участю „Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ,
2007), научно-практической конференции студентов и молодых ученых
„Теоретические и практические аспекты современной медицины”
(Симферополь, 2007), V-й міжнародній науково-практичній конференції
студентів та молодих вчених „Новітні підходи до лікування в сучасній
медицині” (Ужгород, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 друкованих праць,
серед яких: 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК
України, 5 тез науково-практичних конференцій та з’їздів, 2 патенти на
корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Основний текст дисертації займає 147
сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 5
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, додатків. Дисертація ілюстрована 25 таблицями, 24 рисунками.
Покажчик літератури налічує 375 праць, у тому числі 147 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань проведено обстеження та комплексне лікування 138 хворих на ГП.
Вік пацієнтів коливався від 35 до 44 років. Серед обстежених хворих
жінки становили 84 особи (52,5%), чоловіки, відповідно – 76 осіб
(47,5%). Із метою визначення норми при проведенні клінічних та
лабораторних методів досліджень обстежено 22 особи з клінічно здоровим
пародонтом. Групи порівняння істотно не різнились за віком і статтю.
Залежно від проведеного медикаментозного лікування всі хворі на ГП були
розподілені на 3 групи.
Контрольну групу склали 44 хворих на ГП (20 – І-го ступеня розвитку, 24
– ІІ-го ступеня), у комплексне лікування яких входила базисна терапія,
що включала професійну гігієну, санацію ротової порожнини, усунення
травматичної оклюзії з місцевим застосуванням 0,1% розчину
хлоргексидину біглюконату і лікувальних пародонтальних пов’язок на
основі „Метрагіл-дента”. Усередину призначався
полівітамінно-мікроелементний комплекс „Дуовіт”.
У комплексне лікування 46 хворих І групи (21 – І-го ступеня розвитку,
25 – ІІ-го ступеня) на тлі базисної терапії було включено застосування
лікувальних пародонтальних пов’язок на основі зинаксину (комбінований
інгібітор ЦОГ-2/ЛОГ-5 рослинного походження на основі екстрактів
імбиру). У разі загостреного перебігу для аплікацій та інстиляцій
використовували розчин, який готується ex tempore і містить екстракт
імбиру (0,15 г), екстракт альпінії (0,015 г) та поліетиленоксид-400
(16,5г). Дану суміш наносили на ясна та вводили в пародонтальні кишені
хворих на ГП кожного відвідування протягом 20-30 хв. Після усунення
гострих явищ або, починаючи з першого відвідування (у разі хронічного
перебігу), після сеансу базисної терапії в пародонтальні кишені вводили
лікувальну пасту, що містить екстракт імбиру (0,15 г), екстракт альпінії
(0,015 г), білу глину (15,0 г) та персикову олію (у кількості,
необхідній для утворення пасти) під ізолюючу пародонтальну пов’язку
(„Septopack” фірми „Septodont”).
До ІІ-ої групи увійшли 48 осіб (22 хворих – І-го ступеня розвитку, 26
хворих – ІІ-го ступеня), яким на тлі базисної терапії призначали як
місцеве застосування зинаксину в складі лікувальних пародонтальних
пов’язок, так і додатково всередину (по 1 капсулі 2 рази на добу
впродовж 3-х тижнів).
Діагностика ГП проводилась відповідно до загальноприйнятих клінічних
методів обстеження. Діагноз ГП веріфікували згідно класифікації
М.Ф.Данилевського (1994). Для характеристики пародонтального статусу
здійснювали огляд, пальпацію ясен, визначали наявність та глибину
пародонтальних кишень, величину рецесії ясен, ступінь рухомості зубів
(Miller у модифікації Fleszar, 1980). Звертали увагу на наявність зубних
відкладень, травматичної оклюзії, порушення фізіологічного прикусу,
особливості анатомічної будови. Визначали індекси РМА (Parma, 1960),
кровоточивості (Muhlemann, 1971 у модифікації Cowell I., 1975),
гігієнічний індекс Грін-Вермільйона (1964). Стан кісткової тканини
оцінювали на основі проведення ортопантомаграфії (Н.А.Рабухіна, 1993),
цифрової і внутрішньоротової контактної рентгенографії та індексу
Рамфьорда (S.P.Ramfyord, 1959). Про характер запальної реакції та
ступінь фагоцитозу судили на основі визначення інтенсивності еміграції
лейкоцитів (Сукманский О.И., Барабаш Р.Д., Клебанская С.Я., 1980).
Визначення антибактеріальних властивостей зинаксину проводилось
мікрометодом серійних розведень у бульйоні. Чутливість штамів кандід до
антибіотиків і синтетичних антимікотиків визначали дискодифузійним
методом. Клінічні штами мікроорганізмів ідентифікували на основі
морфологічних, культуральних властивостей та біохімічних мікротестів за
допомогою наборів „STAPHYtest 16”, „ENTEROtest 24” і „NEFERMENT test”
(Lachema, Чехія). Динамічне визначення вмісту ІЛ-1в, ІЛ-4, ІЛ-6 та ФНП-б
в ясенній, ротовій рідинах і сироватці крові здійснювали методом
імуноферментного аналізу на аналізаторі „StatFax 303 Plus” (США) за
допомогою наборів реагентів „ПроКон” (ТЗОВ „Протеїновий контур”,
Росія). Дослідження вмісту прозапальних простагландинів ІІ-го типу
(ПГЕ2) проводили імуноферментним методом за допомогою наборів реагентів
Prostaglandin Е2 Elisa kit виробництва RDS (UK), лейкотрієнів ІV-го типу
(ЛТВ4) – наборів реагентів Leucotriene В4 Elisa test kit виробництва
Neogen (USA) на аналізаторі „StatFax 303 Plus” (США). Оцінку ступеня
вірогідності отриманих результатів досліджень проводили
варіаційно-статистичним методом із використанням стандартного пакету
програми “Statistica 5.0” та визначенням показника достовірності
розбіжностей за Стьюдентом. Наявність кореляційного зв’язку між
показниками визначали з обчисленням коефіцієнта кореляції (r) за методом
квадратів (метод Пірсона).
Результати власних досліджень та їх обговорення. За результатами
клінічного обстеження хворих на ГП були виявлені значні зміни показників
індексної оцінки стану тканин пародонта, порівняно з нормою. При огляді
та інструментальному обстеженні, залежно від ступеня ГП, спостерігали,
порівняно з клінічно здоровим пародонтом, достовірне (р
o
\?AE
e
H
O
?
o
?
Ae
AE
/////iiiiiiiiiiaaaaaiaaaaa
+A/o2B5l5B6O7¬8F:oooooooooocssssssOOssssssssssssssss
6остовірне (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
