.

Гігієнічне обґрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
150 3795
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ”

Колпакова Тетяна Михайлівна

УДК 613.955:371.711+371.21

Гігієнічне обґрунтування системи контролю за навчанням школярів при
семестрово-заліковій формі навчання

14.02.01 – гігієна

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державній установі “Інститут охорони здоров’я дітей та
підлітків АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Бесєдіна Олександра Андріївна,

Державна установа “Інститут охорони здоров’я дітей

та підлітків АМН України”,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Бардов Василь Гаврилович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни

Доктор медичних наук, професор

Коробчанський Володимир Олексійович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології №1

Захист відбудеться “ 14 ” вересня 2007 р. о 10.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи
“Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за
адресою: 02094, м.Київ-94, вул.Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи
“Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України” (м.
Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “ 14 ” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятлива демографічна ситуація в Україні,
зниження рівня здоров’я дітей і підлітків суттєво ускладнюють
розв’язання важливої проблеми щодо збереження і зміцнення їх здоров’я
(Сердюк А.М., 2001; Моісеєнко Р.О., 2002; Коренєв М.М., Даниленко Г.М.,
2003; Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А., 2004).

У сучасних умовах до особливостей негативних зрушень здоров’я школярів
належать погіршення показників соматичного і нервово-психічного
розвитку, поширеність хронічних хвороб, порушення репродуктивної системи
(Коренев Н.М., Левенець С.А., 2001; Берзінь В.І., 2001; Бердник О.В.,
2001; Гребняк Н.П., 2003; Кучма В.Р., Сухарева Л.М., Рапопорт И.К.,
Кононова С.Р., 2003; Сердюк А.М., Полька Н.С., Г.М.Еременко та ін.
2004).

Актуальність гігієнічних проблем учбової діяльності школярів особливо
зростає у зв’язку з тим, що сучасний етап освіти характеризується
широким використанням інноваційних педагогічних технологій, що
передбачено Законом України “Про загальну середню освіту”, національною
програмою “Діти України”, державною національною програмою “Освіта”
(Україна ХХІ століття). Однак у сучасних умовах реформування освіти в
Україні виникає ряд гігієнічних проблем, пов’язаних зі збереженням
здоров’я учнів, через те що інноваційні процеси, які включають нові ідеї
і технології, функціонують, як правило, без належного
науково-практичного обґрунтування і реалізуються у якості педагогічного
пошуку, при якому відсутні спеціальна система, план, програма, а також
їх оцінка і гігієнічний контроль (Гребняк Н.П., 2001; Янко Н.В., 2001;
Сергета І.В., Редчіц М.А., 2002; Берзинь В.И., Стасюк Л.А., 2002; Полька
Н.С.,

Лебединець Н.В., 2006). Педагогічні інновації часто застосовуються без
достатнього урахування стану здоров’я, індивідуальних психофізіологічних
особливостей, віку, статі, особливостей адаптації учнів до учбової
діяльності.

У теперішній час у загальноосвітніх навчальних закладах України активно
використовується принципово нова модель організації навчання –
інноваційна педагогічна технологія – семестрово-залікова форма навчання
(СЗФН). Між тим, на сьогоднішній день не здійснена відповідна до
сучасних вимог комплексна гігієнічна оцінка організації умов
учбово-виховного процесу (УВП), обсягів учбового навантаження і режиму
дня в умовах СЗФН, не досліджені стан здоров’я учнів у процесі навчання,
динаміка їх розумової працездатності, соціально-психологічна адаптація,
не розроблено ефективних та доцільних підходів до корекції можливого
несприятливого її впливу на функціональний стан учнів у процесі
навчання, відсутня система гігієнічного обґрунтування контролю за їх
навчанням в умовах інноваційної педагогічної технології.

Актуальність проблеми, медико-соціальна значущість та її недостатня
наукова розробленість зумовили необхідність фізіолого-гігієнічні оцінки
даної інноваційної технології і розробки системи гігієнічного контролю
за організацією навчання школярів, його наукового обґрунтування в умовах
СЗФН. Все це зумовило вибір теми, мети і завдання дисертаційного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи
Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України “Розробити
систему контролю впливу учбової діяльності на здоров’я школярів”, (№
держреєстрації 0197 U001583) і розроблялась у межах Національної
програми “Діти України”.

Мета і задачі дослідження. Мета – наукове обґрунтування комплексної
системи фізіолого-гігієнічного контролю за організацією учбової
діяльності учнів 5-11 класів, які вчаться в умовах інноваційної
педагогічної технології (СЗФН), спрямованої на збереження і зміцнення їх
здоров’я, підвищення функціональних можливостей і
соціально-психологічної адаптації.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

Дати комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку СЗФН, визначити особливості
організації учбово-виховного процесу, учбового навантаження, режиму дня,
можливості і перспективи використання здоров’язберігаючих компонентів
(ЗК).

Вивчити і дати оцінку стану здоров’я учнів у динаміці навчання при
різних формах організації учбової діяльності (інноваційна технологія і
традиційна).

Дослідити динаміку функціонального стану провідних систем організму
учнів – центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної системи
(ССС), психологічного статусу (ПС) під впливом учбового навантаження,
особливості адаптації в умовах СЗФН і традиційної форми навчання.

Визначити фактори учбової діяльності і режиму дня, які можуть негативно
впливати на функціональний стан учнів, а також умови і засоби реалізації
здоров’язберігаючих компонентів СЗФН.

Розробити, науково обґрунтувати і впровадити в практику в школах,
реалізуючих СЗФН, комплексну систему фізіолого-гігієнічного контролю за
організацією: умов навчання, учбово-виховного процесу, режиму дня,
позашкільної діяльності, медичного забезпечення, психологічного і
валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Об’єкт дослідження: процес навчання учнів 5-11 класів в умовах СЗФН і
традиційної школи.

Предмет дослідження: стан здоров’я учнів, показники функціонального
стану ЦНС (розумової працездатності), ССС, ПС, соціально-психологічної
адаптації і їх зміни в процесі навчання в умовах СЗФН і традиційної
форми навчання.

Методи дослідження: гігієнічні, клінічні, фізіологічні, психологічні,
соціологічні, математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході досліджень вперше
здійснена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Досліджено вплив компонентів, що складають СЗФН, на показники
функціонального стану організму учнів, з’ясована залежність їх
реагування від організації УВП, навантаження, віку, статі та стану
здоров?я.

Визначені особливості і динаміка стану здоров’я, розумової
працездатності, серцево-судинної системи, психоемоційного статусу і
соціально-психологічної адаптації учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Розроблені гігієнічні принципи і критерії профілактики несприятливих
зсувів функціонального стану, гострих і хронічних захворювань учнів.

Вперше науково обґрунтована технологія гігієнічного контролю за
організацією учбової і позаучбової діяльності учнів – основні напрямки
гігієнічної корекції, а також пріоритетні показники гігієнічної
регламентації в умовах СЗФН.

Розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю
за організацією навчання в умовах СЗФН.

Практичне значення одержаних результатів. На основі даних проведених
досліджень розроблена науково обґрунтована комплексна система
гігієнічного контролю за організацією внутрішньошкільного середовища
(ВС), учбово-виховного процесу, станом здоров’я, розумової
працездатності (РП), психологічного статусу, фізичного виховання,
психологічного та валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в
умовах СЗФН. Матеріали досліджень використані під час підготовки
методичних рекомендацій “Індексна оцінка факторів внутрішньошкільного
середовища” (1997), “Гігієнічний контроль за організацією навчання
школярів в умовах педагогічної інновації – семестрово-залікової форми
навчання” (2005), інформаційного листа “Попередження несприятливих
наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії школярів засобами
фізичного виховання при впровадженні нових форм навчання” (№98, 2002),
галузевого нововведення “Технологія гігієнічного контролю за
впровадженням педагогічних інновацій у навчальну діяльність” (№ 279,
2001), а також при впровадженні в учбовий процес кафедр загальної
гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім.
Пирогова, Харківського державного медичного університету, Донецького
державного медичного університету ім. М.Горького та у практичній
діяльності загальноосвітніх закладів з новою формою навчання (СЗФН) –
шкіл № 39, № 93, № 115 м.Харкова, № 4 м.Вінниці, № 4 м.Донецька, а також
у м.Суми, м.Запоріжжя та ряді закладів охорони здоров’я.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи був особисто
здійснений аналіз наукової літератури по темі дисертації, обґрунтовані
мета, задачі і вибір методик дослідження, визначена та науково
обґрунтована програма роботи. Самостійно у повному обсязі автором були
проведені всі гігієнічні, фізіологічні, психологічні дослідження,
здійснений аналіз стану здоров’я, показників провідних систем організму,
розумової працездатності, психологічного статусу учнів і залежності їх
від організації учбово-виховного процесу в умовах досліджуваних шкіл.
Особисто розроблені методичні підходи до оцінки і контролю за
організацією навчання при інноваційній його формі. Автором проведений
аналіз, узагальнення отриманих результатів, їх статистична обробка,
обґрунтування висновків та основних положень дослідження, які виносяться
на офіціальний захист. Здобувачем особисто розроблена, науково
обґрунтована і впроваджена у практику комплексна система гігієнічного
контролю за організацією навчання в умовах СЗФН.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи докладені і
обговорені на науково-практичній конференції з міжнародною участю
„Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), міжнародній
науковій конференції “Актуальные проблемы медицины труда и экологии
Донбасса” (Донецк, 2000), науково-практичній конференції “Невротичні
розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків” (Харків, 2001),
конгресі педіатрів з міжнародною участю “Ребёнок и общество: проблемы
здоровья, воспитания и образования” (Київ, 2001), підсумковій
науково-практичній конференції “Эпидемиология, экология и гигиена”
(Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні
технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді”
(Вінниця, 2003), науково-практичній конференції “Гігієнічні та
соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків,
2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукова робота (10
без співавторства), в тому числі 8 статей в наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 10- в матеріалах наукових конференцій,
з’їздів, конгресу, а також в 2 методичних рекомендаціях, 1
інформаційному листі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу,
аналітичного огляду літератури, розділу методики дослідження, 6 розділів
власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів
досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота
викладена на 208 сторінках комп’ютерного друку, в т.ч. обсяг власне
тексту становить 180 сторінок, ілюстрована 35 таблицями, 14 рисунками.
Бібліографічний покажчик містить 241 джерело літератури, з яких 227
робіт з кириличною графікою і 14 – з латинською графікою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. З метою поглибленого вивчення та оцінки
впливу нової форми навчання дослідження проводилися в умовах натурного
гігієнічного експерименту у 2 загальноосвітніх школах м.Харкова – № 39,
в якій використовувалася інноваційна педагогічна технологія –
експериментальна школа (ЕШ) і № 14, де навчання проводилося за
традиційною формою – контрольна школа (КШ). Під наглядом у динаміці
спостережень знаходилися 819 учнів (347 хлопчиків та 472 дівчаток)
середнього та старшого шкільного віку – 10-17 років (5-11 класів). У ЕШ
досліджувалися 390 учнів, у КШ – 429.

На першому етапі дослідження вивчалися гігієнічні аспекти організації
внутрішньошкільного середовища (ВС): санітарно-гігієнічні умови
навчання, організація учбово-виховного процесу, рівень учбового
навантаження у школах порівняння, досліджувалися можливості використання
здоров?язберігаючих компонентів, проведена комплексна
фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Впродовж другого етапу дисертаційної роботи проведено вивчення, дана
комплексна оцінка і порівняльна характеристика стану здоров’я учнів 5-11
класів в динаміці трьох років навчання в умовах СЗФН і традиційної форми
навчання, здійснено дослідження функціонального стану провідних систем
організму учнів – центральної нервової системи (розумової
працездатності), серцево-судинної системи, психологічного статусу,
особливостей соціально-психологічної адаптації.

Третій етап включав дослідження і оцінку впливу учбової діяльності і
організації режиму навчання в умовах СЗФН і традиційної форми, а також
розробку, наукове обґрунтування, оцінку значущих методів гігієнічного
контролю за організацією режиму навчання та показників його ефективності
в умовах СЗФН.

Заключний етап (четвертий) полягав у розробці і науковому обґрунтуванні
комплексної системи фізіолого-гігієнічного і медико-педагогічного
контролю за навчанням школярів спрямованого на формування, збереження і
зміцнення здоров’я, підвищення розумової працездатності та
соціально-психологічної адаптації в умовах СЗФН. Дані про основні види,
методи та обсяг проведених досліджень наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Показники, які визначались

та методи, що використовувались Число досліджуваних Кількість досліджень

Санітарно-гігієнічні показники внутрішньошкільного середовища

Природне освітлення 116 116

Штучне освітлення 114 521

Температура повітря 120 480

Вологість повітря 120 120

Швидкість руху повітря 129 256

Шум 2 школи 8

Відповідність меблів зросту учнів 816 1632

Оцінка факторів внутрішньошкільного середовища (рівень гігієнічного
благополуччя) 2 школи 820

Дослідження стану здоров’я учнів

Комплексний медичний огляд 819 1638

Гостра захворюваність учнів 810 1620

Скринінг-тестування стану здоров’я учнів 427 427

Клініко-фізіологічні дослідження

Функціональний стан ЦНС (за даними коректурних проб) 490 5870

Частота серцевих скорочень 435 5450

Артеріальний тиск 810 1618

Пульсовий тиск 260 1040

Оцінка вегетативної забезпеченості СС діяльності (вегетативний індекс
Кердо) 191 1146

Психологічний стан учнів

Рівень самооцінки учнів (методика К.Будассі) 435 870

Оцінка психоемоційного стану учнів (тест САН) 420 4040

Оцінка професійних інтересів учнів (методика Е.А.Клімова) 240 476

Оцінка рівня соціально-психологічної адаптації (методика А.В. Фурмана)
248 496

Гігієнічна оцінка організації учбово-виховного процесу

Хронометраж структури уроків 40 200

Хронометраж учбової діяльності учнів (груповий) 280 280

Оцінка учбового розкладу 2 школи 126

Оцінка рівня учбового навантаження 250 250

Оцінка важкості учбових предметів 204 204

Гігієнічна оцінка організації режиму дня

Оцінка режиму дня учнів 355 769

Хронометражні дослідження режиму добової діяльності 140 700

Оцінка учбової успішності учнів 327 3918

Аналіз і оцінка ефективності здоров’язберігаючих компонентів СЗФН 390
780

Загальне число досліджень 35871

Оцінка умов навчання у ЕШ і КШ передбачала використання
загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Для якісної і
кількісної характеристики санітарно-гігієнічних факторів був
використаний розроблений нами комплексний метод санітарного обстеження
шкіл і оцінки факторів ВС, згідно з методичними рекомендаціями (Харків,
1997).

Гігієнічна оцінка організації навчальної діяльності учнів проводилася на
основі аналізу учбових планів, розкладу уроків, хронометражних
досліджень рівня навантаження в динаміці учбового дня, тижня, семестрів,
року. Режим дня учнів вивчався на підставі використання опитувальної
анкети, що включала 17 питань з різними варіантами відповідей згідно з
методичними рекомендаціями (Харків, 1996).

Стан здоров’я учнів вивчався за даними комплексних медичних оглядів
спеціалістами Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України,
викопіювання первинної медичної і педагогічної документації. З метою
здійснення комплексної оцінки стану здоров’я учнів у роботі використаний
комплексний метод його вивчення та оцінки у відповідності з методичними
рекомендаціями “Комплексная оценка состояния здоровья детей и подростков
при массовых врачебных осмотрах” (М., 1982). На основі індивідуальної
оцінки стану здоров’я кожного учня всі досліджувані були розподілені за
групами здоров’я. Патологічна ураженість аналізувалася за класами хвороб
у відповідності з “Міжнародною статистичною класифікацією хвороб
МКХ-10”. Вивчення гострої захворюваності учнів з тимчасовою втратою
працездатності та її аналіз проводилися у відповідності з рекомендаціями
А.Г.Сухарева, М.С.Фокиной, В.И.Теленчи (1986). Рівень неблагополуччя
здоров’я оцінювався за методикою “Скринінг-тестування здоров’я дітей
шкільного віку та підлітків” на підставі суб’єктивних показників стану
здоров’я – скарг учнів (1996).

З метою вивчення функціонального стану організму досліджуваних був
використаний наступний комплекс методів: розумова працездатність
оцінювалася на підставі параметрів, одержаних за допомогою методики
дозованих завдань – коректурної проби з використанням таблиць
В.Я.Анфімова; функціональний стан ССС вивчався за даними: частоти
серцевих скорочень, артеріального тиску (систолічного, діастолічного,
пульсового), вегетативного індексу Кердо (ВІК); психологічний стан учнів
досліджувався за допомогою методик: соціально-психологічної адаптації
школярів А.В.Фурмана, рівня самооцінки учнів за К.Будассі; професійні
інтереси визначалися з використанням диференціально-діагностичного
опитувальника Е.А.Клімова; психоемоційний стан – за психологічним тестом
“САН”.

Одержані результати підлягали статистичній обробці з використанням
комп’ютерної програми SPSS із застосуванням кореляційного, факторного,
кластерного, дисперсійного аналізів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка санітарно-гігієнічних факторів. Дослідження санітарно-гігієнічних
умов навчання дозволило визначити деякі недоліки. Так, аналіз
температурних параметрів в учбових приміщеннях шкіл свідчив про те, що
середні їх значення були близькими і знаходилися переважно на верхній
межі або трохи вище відносного напруження системи терморегуляції, а
мінімальні – не спускалися за нижню межу. Параметри відносної вологості
в приміщеннях – як середні, так і максимальні її значення – в основному
знаходилися у межах гігієнічних нормативів, мінімальні значення були
нижче за нижню межу норми. Швидкість руху повітря у класах не
перевищувала 0,25 м/с, тобто знаходилася в межах гігієнічних нормативів.
Однак, на окремих етапах року – весна (травень), осінь (вересень) – в
учбових приміщеннях відмічалося підвищення середньої температури
повітря. В ЕШ вона знаходилася в межах 23,0-25,4оС, відносна вологість
складала 65,1-69,9 %, швидкість руху повітря – (0,36±0,09) м/с, а в КШ,
відповідно – 23,5-25,0оС; 64,1-69,6%; (0,33±0,08) м/с. Особливістю
денної динаміки температури повітря у класах і кабінетах протягом року
було її суттєве підвищення наприкінці занять при порівнянні з вихідним
рівнем (pb?? ¦ 6 8 u ue @ ~ ? ????? ???????? ¦ ??? ????? ??????? ????? ?? ??? ????? }q ~Z~q ??(?0?:?see kd" :?0,05). Следовательно, за период наблюдений оно
характеризовалось сходными сдвигами. В то же время в условиях СЗФО
отмечено существенное уменьшение средней длительности случая болезни (в
2 раза) и числа дней, пропущенных по болезни (в 1,9 раза), существенное
увеличение индекса здоровья за период наблюдений, а также стабильная
динамика “школьных болезней”. У учащихся КШ эти показатели за указанный
период значимых изменений не претерпели, а удельный вес “школьных
болезней” возрос (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020