.

Фізичний і статевий розвиток хлопців, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 3640
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ

ім. В.Я. ДАНИЛЕВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ

КОСТЕНКО ТЕТЯНА ПАВЛІВНА

УДК [616-056.2+612.661]-053.5:612.014.48.

МКВ 7,8 А61В 5/00, 5/16, 10/00 G01N 33/48-33/56.

Фізичний і статевий розвиток хлопців, народжених від
батьків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

14.01.14 – ендокринологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор ПЛЕХОВА Олена Ігорівна,
Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, заступник
директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук БОНДАРЕНКО Володимир Олександрович, Інститут
проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України,
завідувач відділенням патології статевих залоз

доктор медичних наук, професор ЛУЧИЦЬКИЙ Євген Васильович, Інститут
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України,
завідувач відділенням клінічної андрології

Провідна установа Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра ендокринології, м. Івано-Франківськ

Захист відбудеться “10” травня 2007 р. о 1300 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.564.01 при Інституті проблем
ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (61002, м.
Харків, вул. Артема, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем
ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (61002, м.
Харків, вул. Артема, 10).

Автореферат розісланий “05” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук
Т.М. Тихонова1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Два десятиліття, що минули з дня Чорнобильської
катастрофи, не зменшили актуальність проблеми її наслідків для майбутніх
поколінь. Багаторічні дослідження, проведені ученими України, Росії,
Білорусі, дозволили одержати достатньо доказів погіршення стану здоров’я
дітей опромінених батьків у порівнянні з однолітками із сімей без
радіаційного ризику.

Усі наявні відомості вказують на те, що в сім’ях ліквідаторів аварії на
Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) частіше зустрічається
патологія вагітності (загроза переривання, гестози), народжуються діти
із затримкою внутрішньоутробного розвитку, зниженими адаптаційними
можливостями (Траверсе Г.М., 1996). Доведено, що діти опромінених
батьків мають більш низький рівень здоров’я, відхилення в психофізичному
розвитку, функціональні порушення, більш ранню хронізацію соматичної
патології, схильність до появи уроджених вад розвитку, особливості
фізичного розвитку (Юліш Є.І. та співавт., 1998; Степанова Є.І. та
співавт., 2001; Коренєв М.М. та співавт., 2003; Антипкін Ю.Г. та
співавт., 2003). Слід відзначити вплив іонізуючого випромінювання
на нейроендокринну систему, яка забезпечує активацію і мобілізацію
компенсаторних механізмів, чітку дію всього організму (Дарянська Н.Г.,
1992; Арабська Л.П. та співавт., 2003). Статеві залози є одними
з найбільш чутливих до дії навколишнього середовища органів. Формування
і дозрівання статевої системи є складним, багатоетапним, генетично
детермінованим процесом. Але вплив різноманітних екзогенних чи
ендогенних несприятливих факторів у будь-який період розвитку організму
може призвести до численних порушень, характер і вираженість яких
залежать від тривалості впливу, інтенсивності, природи фактора
(Плехова О.І. та співавт., 2000; Krassas G.E. et al., 2005;
Тронько М.Д., 2006).

Істотний вплив на становлення чоловічої статевої системи і виникнення
можливих її порушень надалі можуть спричиняти: професійна шкідливість у
батьків (Іжевський П.В. та співавт., 1998; Перетятко Л.П. та співавт.,
2001) і стан їхнього здоров’я на момент зачаття (Сорокіна І.В.
та співавт., 1999; Гладкова А.І. та співавт., 2001; Гойда Н.Г. та
співавт., 2001), патологічний перебіг вагітності і пологів у матері
(Клімова О.П. та співавт., 2001), стрес матері під час вагітності
(Резніков О.Г. та співавт., 1996; Ткачук О.В. та співавт., 2001;
Takahashi L.K. et al., 1990), вогнища хронічних інфекцій (Антіпіна Н.Н.,
та співавт., 1998) і соматичні захворювання в дітей (Кулікова Л.Ф.,
1986; Сіренко І.А. та співавт., 2001), неповноцінне харчування
(Нетребенко О.К., 2004), емоційний стрес у дитини на тлі несприятливого
психологічного клімату в родині (Левенець С.О. та співавт., 1999) та
значних навантажень у школі (Влодзієвська Н.В., 2003).

Особливої уваги заслуговує період статевого дозрівання внаслідок
підвищеної вразливості організму до ушкоджуючих факторів. Діти з
диспубертатогенезом є групою підвищеного ризику до порушення
репродуктивного здоров’я у майбутньому, що потребує своєчасного їх
виявлення і проведення адекватної терапії (Демченко О.М., 2000;
Бондаренко В.О., 2004, Лучицький Є.В., 2005).

Вважаючи, що більшість дітей, народжених від батьків, які брали участь у
ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986–1987 роках і зазнали радіаційного
впливу, досягли одного з найбільш важливих етапів онтогенезу – періоду
статевого дозрівання, стало актуальним вивчення особливостей цього
періоду, а саме динаміки фізичного і статевого розвитку хлопців,
активності тих систем, які перш за все забезпечують пубертатні зміни
дитячого організму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН
України (м. Харків) у рамках тем науково-дослідних робіт “Особливості
формування здоров’я дітей, що народилися в сім’ях, які постраждали від
аварії на ЧАЕС, на етапах статевого дозрівання” (№ державної реєстрації
0199V002039) та “Розробити прогноз соматичного та психічного здоров’я
дітей, батьки яких зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання”
(№ державної реєстрації 0103U003541).

Мета і завдання дослідження. Визначити особливості соматостатевого
розвитку та нейрогормональних механізмів, що його забезпечують, у
хлопців-нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС, удосконалити диспансерний
нагляд за цим контингентом.

Для реалізації даної мети були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати динаміку фізичного і статевого розвитку, рівень
патологічної ураженості хлопців, народжених від батьків-ліквідаторів
аварії на ЧАЕС.

2. Вивчити функціональний стан гіпофізарно-гонадно-надниркової системи
в залежності від віку та характеру статевого дозрівання хлопців.

3. Визначити стан тиреоїдної системи з урахуванням віку.

4. Вивчити рівень добової екскреції катехоламінів та мелатоніну в
хлопців, народжених від батьків-ліквідаторів, на етапах статевого
дозрівання.

5. Розробити пропозиції щодо удосконалення диспансерного нагляду за
хлопцями, народженими у сім’ях ліквідаторів.

Об’єкт дослідження – перебіг пубертату хлопців, народжених від
батьків-ліквідаторів.

Предмет дослідження – фізичний, статевий розвиток хлопців, їх
гормональна характеристика.

Методи дослідження – клінічні, ультразвукові, імуноферментні,
радіоімунологічні, біохімічні, статистичні (параметричні і
непараметричні).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі моніторингу розвитку
і стану здоров’я хлопців, народжених у сім’ях ліквідаторів, уперше були
виявлені особливості перебігу пубертатного періоду. Встановлено більш
високі показники їх статевого дозрівання в (10–12)-річному віці у
порівнянні з однолітками із сімей без радіаційного ризику. Вперше дано
клініко-гормональну характеристику нащадків ліквідаторів, рівень
статевого розвитку яких перевищував вікові нормативи. Визначено, що
характер фізичного розвитку синів ліквідаторів пов’язаний
із особливостями їх статевого дозрівання.

Доведено, що більш ранній початок статевого розвитку нащадків
ліквідаторів зумовлений передчасною активацією
гіпофізарно-гонадно-надниркової системи на тлі активації
симпатико-адреналової системи і зниження добової екскреції мелатоніну.

У (14–15)-річному віці гормональна характеристика нащадків ліквідаторів
не має принципових відмінностей за винятком низького рівня екскреції
мелатоніну.

Встановлено фактори ризику виникнення більш раннього початку статевого
дозрівання нащадків, серед яких: тривалість та час перебування батька в
зоні аварії, вік батька на час запліднення більше 35 років, віддаленість
запліднення в часі від радіаційного впливу більше двох років, високі
показники фізичного розвитку в молодшому шкільному віці та рідкі
захворювання на гострі респіраторні інфекції.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі вивчення
клінічних, ультразвукових та гормональних даних у хлопців, народжених у
сім’ях ліквідаторів, були удосконалені методи диспансерного нагляду за
цим контингентом.

Основні результати проведених досліджень упроваджено в роботу клініки
і поліклініки Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України
(м. Харків), у відділенні дитячої ендокринної патології Інституту
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (м.
Київ), дитячих поліклінічних відділеннях Центральних районних лікарень
міст Великий Бурлук, Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Шевченкове, Чугуїв,
Полтава, дитячій обласній лікарні міста Кіровограда, УНДІ дитячої
курортології і фізіотерапії (м. Євпаторія), санаторію “Орлятко” МО
України (м. Євпаторія).

Матеріали дисертації відображено в методичних рекомендаціях “Особливості
диспансерного нагляду за нащадками ліквідаторів аварії на Чорнобильській
АЕС у пубертатному періоді” (Харків, 2002 р.), “Прогнозування стану
здоров’я підлітків із сімей радіаційного ризику” (Харків, 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи здійснювала
клінічне обстеження дітей, проводила ультразвукове обстеження
щитоподібної залози. Здобувач самостійно сформувала комп’ютерну базу
отриманих даних, провела статистичну обробку результатів, проаналізувала
результати дослідження та сформулювала основні положення і висновки
роботи.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати досліджень
доповідались і обговорювались на науковому симпозіумі “Фізіологія та
патологія становлення чоловічої статевої системи” (Харків, 2002), ІV
Міжнародній конференції “Діти Чорнобиля – медичні наслідки
та соціально-психологічна реабілітація” (Київ, 2003),
науково-практичному симпозіумі з міжнародною участю “Медицинская
реабилитация в педиатрии” (Євпаторія, 2003), науково-практичній
конференції “Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Харків, 2003),
“Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків” (Харків, 2004),
“Вікові аспекти сексології та андрології” (Київ, 2006), “Актуальні
питання діагностики та лікування дитячої ендокринної патології” (Київ,
2006), на засіданні Харківського наукового медичного товариства
педіатрів.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, з
них 3 статті в наукових журналах (1 самостійна та 2 у співавторстві),
рекомендованих ВАК України, решта – у збірниках тез доповідей з’їздів,
симпозіумів та конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 157
сторінках машинописного тексту, вона складається зі вступу, огляду
літератури, розділу, що характеризує матеріали та методи досліджень,
трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих
результатів, висновків та списку використаних джерел, який містить 360
позицій та складає 40 сторінок. Роботу ілюстровано 29 таблицями та
11 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконувалася в Інституті охорони
здоров’я дітей та підлітків АМН України (м. Харків) протягом 2001–2005
років. Для вирішення поставлених завдань було проведене комплексне
обстеження хлопців, народжених від батьків, які брали участь у
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986–1987 рр. На момент
аварії ліквідатори мали вік від 18 до 39 років. Батьки перебували в зоні
аварії протягом 5–193 днів; у перший місяць після участі в ліквідації
аварії реєструвалися поодинокі випадки зачаття дітей, основна частина
хлопців була зачата на другому і третьому році – (66,2(5,2) %.

Під спостереженням знаходилося 622 хлопчики у віці 10–15 років –
мешканці м. Харкова, що народилися від батьків-ліквідаторів аварії на
ЧАЕС (основна група), із них 78,0 % спостерігалось у динаміці. Групу
порівняння склали 519 однолітків – учнів загальноосвітніх шкіл м.
Харкова, батьки яких не мали радіаційного впливу до народження дитини.

Клінічне обстеження передбачало огляд педіатра, ендокринолога,
отоларинголога, невропатолога, окуліста, психіатра. Стан фізичного
розвитку оцінювали шляхом порівняння основних антропометричних
показників зросту і маси тіла з віковими нормативами за допомогою
лінійних діаграм, розроблених співробітниками інституту на підставі
даних оглядів школярів Північно-Східного регіону України (Коренєв М.М.
та співавт., 1995; Даниленко Г.М. та співавт., 2002).

Оцінка стадій статевого дозрівання проводилась за класифікацією Таннера
(Marshall W.A., Tanner J.M., 1970). Рівень статевого дозрівання
оцінювався за індексом маскулінізації (ІМ) (Демченко О.М., 2000).

При оцінці статевого розвитку нащадків ліквідаторів отримані показники
ІМ порівнювалися зі значеннями групи порівняння. Хлопці, у котрих на
початкових етапах статевого дозрівання показник ІМ на один-два роки
перевищував середньовіковий норматив, були виділені в групу з більш
раннім початком статевого дозрівання.

При аналізі патологічної ураженості використовувалась Міжнародна
статистична класифікація хвороб Х перегляду.

Для з’ясування розповсюдженості тиреоїдної патології й уточнення
особливостей її формування хлопчикам проводили ультразвукове дослідження
щитоподібної залози на апараті “Logiq-400” фірми “General Electric”
(США) датчиком 7,5 МГц за методикою, запропонованою Інститутом
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
(1989 р.).

Рівень гонадотропних, тиреоїдних і статевих гормонів вивчався у 196
хлопців основної групи та у 104 – із групи порівняння.

Вивчення гормонального статусу хлопців передбачало визначення
концентрації в сироватці крові лютеїнізуючого (ЛГ) і
фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів імуноферментним методом за допомогою
комерційних наборів фірми “Humann” на імуноферментному аналізаторі
“Cobas ЕІО”; пролактину (ПРЛ), тиротропіну (ТТГ), тиреоїдних (тироксин
(Т4), трийодтиронін (Т3)) і статевих гормонів (тестостерон (Т),
естрадіол (Е2)), кортизолу – радіоімунологічним методом із використанням
стандартних наборів, розроблених в Інституті біоорганічної хімії АМН
Білорусі. Флюорометричним методом (Матліна Е.Ш. та співавт., 1965)
визначали добову екскрецію діоксифенілаланіну (ДОФА), дофаміну (ДА),
норадреналіну (НА), адреналіну (А) та вміст гормону епіфіза мелатоніну
(М) за методом Друекса в модифікації Зубкова Г.В. (1974),
колориметричним методом – 17-кетостероїдів (17-КС) (Колб В.Г.,
Камишніков В.С., 1982).

Нормативні показники гормонів отримано в лабораторіях ІОЗДП АМН України
при обстеженні здорових школярів м. Харкова (Плехова О.І. та співавт.,
2000).

Математична обробка отриманих у процесі роботи даних була проведена за
допомогою пакетів програм “Statgraphics”, “Excel” із визначенням
основних статистичних параметрів ряду. Задля оцінки вірогідності
розходжень між ознаками, що характеризуються нормальним розподілом,
застосовувалися параметричні критерії (обчислення критерію “t”
Стьюдента, вірогідність відмінностей позначена як “pt”), в інших
випадках використовували непараметричні критерії (визначення критерію
“U” Вілкоксона-Манна-Уїтні, вірогідність відмінностей – “pU”).
Значущість розходжень відсотків оцінювалася за методом кутового
перетворення Фішера, вірогідність відмінностей – “p(”. Кореляційний
аналіз кількісних і якісних показників здійснювався за допомогою
визначення коефіцієнта кореляції (r) і рангового коефіцієнта Спірмена
(().

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних проведеного
дослідження дозволив визначити особливості фізичного і статевого
розвитку синів ліквідаторів у порівнянні з однолітками із сімей без
радіаційного ризику.

При оцінці характеру статевого дозрівання звернув на себе увагу більш
ранній початок статевого дозрівання нащадків ліквідаторів. Так, у
10-річних хлопців основної групи ознаки статевого дозрівання
реєструвалися у (59,2(4,2) %, що значно перевищує частоту в групі
порівняння (р(  0,05), подалі

(12–15 років) у них були виявлені більш низькі показники зросту і маси
тіла в порівнянні з однолітками, батьки яких не зазнали радіаційного
впливу (рt  0,05), причому
серед дітей із дисгармонійним розвитком як в основній, так і в групі
порівняння переважали хлопці із недостатньою масою тіла. У нащадків
ліквідаторів із дифузним нетоксичним зобом дисгармонійний фізичний
розвиток реєструвався достовірно частіше, переважно за рахунок
різнонаправлених зсувів маси тіла.

Комплексне обстеження нащадків ліквідаторів в умовах Інституту охорони
здоров’я дітей та підлітків АМНУ дозволило встановити високий рівень їх
патологічної ураженості відносно дітей групи порівняння (6652 проти 2741
випадків на 1000 осіб у кожній групі, рt  0,05).

Привертають увагу хвороби ендокринної системи (ІV клас) у структурі
ураженості нащадків ліквідаторів ((6,2(0,3) %). Поширеність ендокринних
захворювань (дифузний нетоксичний зоб, аутоімунний тиреоїдит, затримка
темпів росту, ожиріння, гіпоталамічний синдром пубертатного періоду,
юнацька гінекомастія, затримка статевого розвитку) складала в основній
групі 410 проти 179 випадків на 1000 осіб у групі порівняння
(рt  0,05), крім Т4, рівень якого був
значно меншим (112,00 проти 145,00 нмоль/л відповідно, рU N??? ¦ ?

@

B

D

F

H

`

?

&(*|

~

?

¦

H

H

H

H

H

H

H

H

H

3 Таблиця 4 Вміст гонадотропних і статевих гормонів у крові хлопців 10–15 років основної групи та групи порівняння, (Me, Lq – Uq) Вік, роки Група обстежених Число спостережень, n Досліджуваний показник Т, нмоль/л Е2, нмоль/л Т/Е2, ум. од. ЛГ, МО/л ФСГ, МО/л Т/ЛГ, ум. од. 10 основна 26 2,35 (1,50–3,50) 0,10 (0,05–0,17) 23,89 (15,83–33,0) 1,55 (1,40–1,83) 1,90 (1,50–2,86) 1,50 (0,93–2,43) порівняння 25 2,50 (0,60–3,30) 0,10 (0,06–0,14) 19,25 (8,95–41,50) 1,65 (1,40–2,14) 1,97 (0,50–2,90) 1,48 (0,43–2,38) 11 основна 46 2,10 (0,80–3,80) 0,10 (0,06–0,17) 20,77 (10,00–38,89) 1,80* (1,40–3,76) 2,50* (1,70–5,10) 1,33 (0,45–2,38) порівняння 21 2,10 (0,60–3,80) 0,10 (0,08–0,14) 19,50 (7,50–32,00) 1,53 (1,30–2,66) 1,70 (0,50–3,47) 1,83 (0,25–2,31) 12 основна 33 3,35* (2,00–5,30) 0,12* (0,09–0,18) 24,74* (14,50–60,00) 1,83 (1,40–2,50) 2,30* (1,30–4,00) 2,0* (1,00–2,88) порівняння 22 1,20 (0,60–3,50) 0,10 (0,08–0,14) 14,00 (3,08–53,00) 1,50 (1,38–2,20) 1,45 (0,92–2,30) 1,63 (0,41–2,61) 13 основна 18 4,70 (1,00–17,00) 0,10 (0,09–0,17) 32,22 (10,00–111,25) 3,18 (1,40–5,90) 5,08 (2,30–8,70) 1,96 (1,37–2,52) порівняння 16 4,20 (1,50–10,00) 0,10 (0,08–0,20) 37,38 15,00–70,00 2,64 (2,21–4,05) 2,90 (2,00–4,60) 2,48 (1,26–4,44) 14 основна 44 15,70 (6,60–20,50) 0,10 (0,06–0,10) 153,50 (95,00–224,43) 2,21 (1,44–4,50) 2,95 (1,83–6,40) 4,00 (1,66–6,56) порівняння 10 16,86 (8,00–19,09) 0,09 (0,06–0,10) 175,08 (100,00–234,00) 2,15 (1,90–2,87) 3,01 (2,14–5,80) 4,00 (1,87–5,93) 15 основна 29 14,60 (10,2– 19,90) 0,08 (0,04–0,10) 245,00 (145,22–260,00) 1,92 (1,25–2,95) 2,75 (1,74–4,49) 4,30 (3,41–6,25) порівняння 10 13,20 (7,76–15,00) 0,08 (0,06–0,10) 170,00 (146,00–238,88) 2,54 (1,40–5,40) 3,44 (2,26–5,10) 3,70 (1,25–5,28) Примітка. * – рu Чутливість яєчок до стимулюючої дії ЛГ була визначена за допомогою коефіцієнта тестостерон/ЛГ. На тлі фізіологічного збільшення показників з віком визначено, що у 12-річних синів ліквідаторів коефіцієнт значно перевищував показників однолітків групи порівняння (2 проти 1,63 ум. од., pU 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020