.

Кріочутливість еритроцитів різних видів ссавців (атореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2559
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

Денисова Ольга Миколаївна

УДК:57.043:612.111:599

Кріочутливість еритроцитів різних видів ссавців

03.00.19 – кріобіологія

Автореферерат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній
академії

Міністерства аграрної політики України та Інституті проблем кріобіології
і

кріомедицини Національної Академії наук України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Жегунов Геннадій Федорович, Харківська державна зооветеринарна академія
МАП України, завідувач кафедри хімії та біохімії, м. Харків

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Гулевський Олександр Кирилович, Інститут проблем кріобіології і
кріомедицини НАН України, завідувач відділу біохімії холодової
адаптації, м. Харків

доктор біологічних наук, професор, академік УААН Осташко Федір Іванович,
Харківський біотехнологічний центр УААН, головний науковий співробітник,
м. Харків

Провідна установа: Інститут експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, відділ експериментальних
клітинних систем, м. Київ

Захист відбудеться “16” травня 2006 р. о “13-30″ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України, 61015, м. Харків – 15, вул.
Переяславська, 23

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України за адресою: 61015, м. Харків-15,
вул. Переяславська. 23

Автореферат розіслано ” 12″ квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради—

член-кореспондент НАН України
Гольцев А. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Вивчення механізмів кріопошкодження та кріозахисту|
біологічних об’єктів є|з’являється,являється| однією з актуальних
проблем сучасної кріобіології. Виявлення загальних|спільних|
закономірностей змін структури і функцій клітин|клітин| в стресових
умовах надасть можливість|спроможність| розробити ефективні методи
кріоконсервування клітинних|кліткових| суспензій.

У ветеринарній практиці останнім часом для лікування тварин широко
використовують метод переливання крові. |в,біля| Собакам в зарубіжній
практиці застосовують гемотрансфузію з 50-х років, зокрема, при гострій
крововтраті, гострій гемолітичній анемії, хронічній анемії,
тромбоцитопенії та інш. [Hohenhaus A.E., 1992; Kristensen A.T. et al.,
1995]. Гемотрансфузія є|з’являється,являється| також високоефективним
методом інтенсивної терапії. Багато ветеринарних лікарів|лікарок|
використовують кров, заготовлену на цитратратному буфері або
“Глюгіцирі”. Проте|однак| така кров при позитивних температурах може
зберігатися протягом обмеженого часу. При гіпотермічному зберіганні
погіршуються морфофункціональні| властивості клітин|клітин|. Тому
створення|створіння| запасів донорської крові тварин можливе лише при
довгостроковому зберіганні клітин|клітин| в замороженому стані.

Існують численні|багаточисельні| роботи по вивченню впливу
кріопротекторів| різного механізму дії на збереження еритроцитів людини
і ефективності різних способів їх кріоконсервування [Аграненко В.А. и
др. 1980; Wagner C.T. et al., 2002; Scott K.L. et al., 2005].
Зараз|нині| розроблено методи низькотемпературного консервування крові
людини для її збереження|зберігання| протягом тривалого часу [Sumida S.,
1999; Бабійчук Л.О. та інш., 2000]. Для клітин|клітин| тварин таких
технологій не існує. Однак еритроцити різних видів ссавців мають
особливості структури мембрани:|споруди| мембранно-цитоскелетного|
комплексу, фосфоліпідного| складу і регуляції іонного гомеостазу [Harvey
J.W., 1997]. Зокрема, було показано, що в мембрані еритроцитів коня
відсутній білок смуги 4.2 [Matei H. et al., 2000], в еритроцитах бика
виявлено високий рівень сфінгомієліну| та відсутність фосфотидилхоліну|
[Florin-Christensen J.et al., 2001]. Особливістю еритроцитів собаки та
бика є|з’являється,являється| велика концентрація іонів натрію в
клітинах|клітинах| [Parker J.C., 1977; Zeidler R.B. et al., 1979]. Це
багато в чому може визначати їх різну реакцію на дію кріопротекторів| та
інших факторів кріоконсервування.

Тому дослідження стійкості еритроцитів, що відрізняються особливостями
будови та організації мембрани, при дії кріопротекторів| і інших
чинників|факторів| низькотемпературного консервування дозволить чіткіше
виявити причини кріочутливості та розробити методи,
спрямовані|спрямовані| на підвищення збереженості клітин|клітин| в
умовах заморожування-відігрівання.

Таким чином, вивчення механізмів кріозахисту| і кріопошкодження|
еритроцитів різних видів ссавців дозволить розробити низькотемпературні
технології зберігання клітин і створити банк крові тварин, що надасть
можливість|спроможність| завжди мати запас крові, особливо рідкісних
їх|рідких| груп.

Зв’язок з| науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до наукового напрямку роботи кафедри хімії і біохімії
Харківської державної зооветеринарної академії МАП України | в рамках
теми: “Експериментальне обґрунтування та розробка методів
кріоконсервування клітин та тканин домашніх і сільськогосподарських
тварин”, № держреєстрації 0104U009818 та у відділі кріоцитології та
кількісної морфології Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН
України за темою: “Вивчення молекулярних механізмів
структурно-функціональних змін плазматичних мембран і цитоскелета
еритроцитів донорської і кордової крові людини під впливом
температурно-осмотичних ефектів і кріпротекторів різного механізму дії”,
№ держреєстрації 0104U006436, де автор самостійно виконувала окремі
розділи.

Мета|ціль| і задачі|задачі| дослідження. Мета|ціль| роботи – вивчити
чутливість еритроцитів різних видів ссавців (кінь, бик і собака) до
кріоконсервування під захистом кріопротекторів| різного механізму дії
і оцінити структурно-функціональний стан деконсервованих|
клітин|клітин|.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити|розв’язати| такі
задачі|задачі|:

Оцінити збереження еритроцитів коня, бика і собаки після |потім|
кріоконсервування з|із| проникаючими|проникними| (гліцерин, ДМСО|) і
непроникаючим|проникним| (ПЕО-1500|) кріопротекторами||, а також
після|потім| повернення деконсервованих клітин до фізіологічних умов.

Визначити коефіцієнти проникності мембран еритроцитів для
проникаючих|проникних| кріопротекторів|.

Охарактеризувати морфологічні зміни еритроцитів коня, бика і собаки на
етапі інкубації з|із| кріопротектором|, після|потім|
заморожування-відігрівання і оцінити оборотність цих трансформацій.

Визначити основні метаболічні показники клітин|клітин| (АТФ, 2,3-ДФГ|)
після|потім| низькотемпературного консервування з кріопротекторами|
різного механізму дії.

Вивчити характер|вдачу| модифікації просторового упакування білків
мембранно-цитоскелетного| комплексу еритроцитів коня, бика і собаки за
даними гель-електрофорезу| після|потім| інкубації еритроцитів з|із|
кріопротекторами|, заморожування-відігрівання і повернення
деконсервованих| клітин|клітин| до фізіологічних умов.

Об’єкт дослідження – кріоконсервування еритроцитів коня, бика і собаки.

Предмет дослідження – кріочутливість| еритроцитів коня, бика і собаки до
факторів низькотемпературного консервування.

Методи дослідження: спектрофотометричний|, фотоколориметричний,
світлової мікроскопії, малокутового розсіяння, електрофорезу| в ПААГ.

Наукова новизна|новинка| одержаних результатів. Уперше|уперше|
показано, що ДМСО в концентрації 10 %| забезпечує достатньо|досить|
високий рівень захисту еритроцитів коня, бика і собаки в процесі
кріоконсервування. Встановлено|установлено|, що гліцерин не
має|робить,виявляє,чинить| захисного ефекту на досліджені
клітини|клітини| при низькотемпературному консервуванні. Доведено, що
ДМСО| проникає в еритроцити коня, бика і собаки набагато швидше, ніж
гліцерин. Відзначено|установлено|, що ПЕО-1500| здатний|здібний|
захищати еритроцити ссавців від пошкодження при заморожуванні-відігріві.
Проте|однак| перенесення таких клітин|клітин| до фізіологічних умов
приводить|призводить,наводить| до підвищення їх осмотичної крихкості і
значного гемолізу.

У роботі встановлено|установлено|, що кріопротектори| (ДМСО| і
ПЕО-1500|) істотно|суттєвий| впливають на форму еритроцитів коня, бика і
собаки. Після|потім| кріоконсервування клітин|клітин| у присутності
ДМСО| (10 %) і подальшого|наступного| видалення|віддалення|
кріопротектора вони набувають форми ехіноцитів|. При перенесенні таких
клітин|клітин| до аутоплазми| вони трансформуються у початкові|вихідні|
форми. Кріоконсервування з|із| ПЕО-1500| (15%)
супроводжується|супроводиться| утворенням стоматоцитоподібних| форм,
які не зникають при поверненні їх до фізіологічних умов.

Доведено, що після|потім| кріоконсервування еритроцитів коня, бика і
собаки з|із| ДМСО| і ПЕО-1500| рівень основних макроергів (АТФ і
2,3-ДФГ|), які визначають функціональні показники еритроцитів, не
змінюється.

Використання методу електрофорезу| в ПААГ| у присутності діаміду
дозволило встановити, що кріоконсервування еритроцитів з|із|
кріопротекторами| ПЕО-1500| і ДМСО| веде до перерозподілу окремих
фракцій у білковому спектрі, який відображає|відбиває| модифікацію
структурного стану і зміни просторової упаковки білків мембрани
еритроцитів. Виявлено, що модифікація мембрани еритроцитів,
кріоконсервированих| з|із| ДМСО|, менша, ніж модифікація з|із|
ПЕО-1500|, що відповідає показникам збереження клітин|клітин| крові
тварин після|потім| моделювання трансфузії|.

Практичне значення одержаних результатів. В
результаті|унаслідок,внаслідок| дослідження кріочутливості еритроцитів
різних видів ссавців одержані|отримані| дані, які дозволять розробити
нові ефективні технології кріоконсервування цих клітин зі збереженням
їх структурно-функціональних показників на достатньо високому рівні. Це
надасть можливість надалі |спроможність| створити банк крові
домашніх|хатніх| тварин.

Експериментальні дані щодо порівняльного вивчення еритроцитів ссавців
можуть бути рекомендовані для вивчення у ВУЗах зі спеціальностями
біохімії та фізіології.

Особистий|особовий| внесок|вклад| здобувача|конкурсанта|. Дисертація
є|з’являється,являється| самостійним дослідженням
здобувача|конкурсанта|. Разом з науковим|із| керівником дисертант
сформульовав мету|ціль| і визначив задачі|задачі| дослідження.
Претендентом|конкурсантом| одержано|отримані| експериментальні дані у
всіх розділах досліджень, проведено їх статистичну обробку. Автором
роботи самостійно проаналізовано отримані результати і зроблено
висновки|виведення|. В опублікованих спільно зі співавторами працях|
особистий| внесок| здобувача| полягає:

у|в,біля| роботі [1] у|в,біля| вивченні впливу процесів
кріоконсервування і кріопротекторів| на морфологічні зміни
еритроцитів коня, бика і собаки;

у|в,біля| роботах [3, 4] у|в,біля| визначенні рівня АТФ і 2,3-ДФГ| в
еритроцитах| досліджуваних| тварин після|потім|
заморожування-відігрівання;

у|в,біля| роботах [2, 3, 5 – 8] у|в,біля| вивченні впливу
кріоконсервування і кріопротекторів| на збереження еритроцитів ссавців,
а також у вивченні кріочутливості| еритроцитів тварин;

у|в,біля| роботі [9] у|в,біля| вивченні зміни білків мембрани і
цитоскелета еритроцитів після кріоконсервування.

Апробація|випробування| результатів дисертації. Результати проведених
досліджень доповідались|уявлені| на конференції “Дні науки 2005|”
(Дніпропетровськ, 2005), конференції “Молодь і поступ в біології ”
(Львів, 2005), конференції молодих учених ІПКіК НАН України “Холод в
биологии и медицине” (Харків, 2005), конференції молодих учених
“Актуальные проблемы биохимии и биотехнологии – 2005” (Київ, 2005),
конференції “Актуальні проблеми і досягнення кріобіології і
кріомедицини. Структурна і функціональна організація стовбурових клітин
за умов дії низьких температур ” (Харків, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, з яких 5
– |із| у спеціалізованих фахових виданнях.|часописах|

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена| на 169
сторінках друкованого тексту, з яких 126 сторінки основного змісту.
Дисертація складається зі вступу|, огляду| літератури, опису матеріалів
і методів досліджень, результатів власних| досліджень, аналізу і
узагальнення| результатів досліджень, висновків, переліку використаної
літератури (245 джерел|, розміщено на 24 сторінках) і додатка (на 19
сторінках)|. Робота ілюстрована 10 таблицями|, 19 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ|вміст,утримання|

Матеріали і методи дослідження

Матеріалом дослідження були еритроцити донорської крові коня, бика,
собаки, яку заготовляли на глюгіцировому| консерванті.

Обробка еритроцитів кріопротекторами|, заморожування-відігрівання і
видалення|віддалення| проникаючих|проникних| кріопротекторів|. До
еритроцитів тварин додавали|добавляли| кріоконсерванти на основі
гліцерину, диметилсульфоксиду (ДМСО)| або поліетиленоксиду м.м. 1500
(ПЕО-1500)| у співвідношенні 1:1 за об’ємом. Заморожування здійснювали
до температури -196 °С шляхом занурення контейнера в рідкий азот.
Відігрівання після|потім| зберігання проводили|виробляли,справляли| на
водяній бані при|бані| |із| 42 – 45 °С. Для видалення|віддалення|
проникаючих|проникних| кріопротекторів| проводили триразове відмивання
еритроцитів відповідно до стандартних (для еритроцитів людини) методик
[Терехов Н.Т., 1983, Sumida S. et al., 1999].

Моделювання трансфузії|. Здійснювали перенесенням клітин до|клітин|
ізотонічного розчину NaCl, що містить|утримує| 10 мМ| фосфатного буфера,
рН| 7,4 або до аутоплазми| при 37 °С. Розведення еритроцитів складало
1:10 відповідно до|із| встановлених|установленими| процедур трансфузії|
доз крові реципієнтам.

Осмотична крихкість. Визначали за методом [Тодоров Й., 1960], оцінюючи
стійкість клітин|клітин| в гіпотонічних розчинах NaCl 0,1 – 0,9 %.
Індекс осмотичної крихкості визначали як концентрацію NaCl, коли
відбувається|походить| 50 %-й| гемоліз.

Визначення рівня гемолізу еритроцитів. Визначали за вмістом вільного
гемоглобіну в супернатанті спектрофотометричним методом| на СФ-46|
(ЛОМО|, Росія) при довжині хвилі 543 нм| [Дервиз Г.В. и др., 1966].

Спосіб визначення коефіцієнта проникності еритроцитів для
кріопротекторів|. | Визначали за методом [Gordienko E.A. еt al., 2003]
на основі фізико-математичної моделі гіпотонічного гемолізу еритроцитів.

Мікроскопічні дослідження. Проводили за методом світлової мікроскопії
на мікроскопах МБІ-15У| (ЛОМО|, Росія) і K. Zeiss (JENA,
Німеччина|Германія|) з|із| фотографічною реєстрацією морфологічної
картини крові. Загальний|спільний| стан клітин|клітин| після|потім|
експериментальних дій оцінювали в краплі|краплині|, яку поміщали між
предметним|предметним| і покривним стеклами, і рівномірно розподіляли
тонким шаром. Для морфологічної оцінки особливостей форми і
поверхневої|поверхової,зверхньої| структури еритроцитів використовували
загальноприйняту класифікацію [Bessis M. еt al., 1973].

Неферментативний метод визначення 2,3-ДФГ еритроцитів. Визначення
концентрації 2,3-ДФГ| в еритроцитах проводили за методом [Шарова Ю.А. и
др., 1978].

Спектрофотометричний| гексокіназний| метод визначення
вмісту|вмісту,утримання| АТФ. Рівень АТФ вимірювали|виміряли|
спектрофотометрично| за методом [Beutler E., 1975].

Отримання|здобуття| білих тіней еритроцитів. Білі тіні еритроцитів,
піддані відповідним чином експериментальним діям,
одержували|отримували| гіпотонічним шоком за методом [Fairbanks G. еt
al., 1971].

Обробка клітин|клітин| діамідом. Після|потім| експериментальних дій
аліквоти| клітин|клітин| інкубували при 37 °С у присутності 2,5 мМ|
діаміду протягом 1 години [Haest C.W.H. еt al., 1977], після чого
одержували|отримували| тіні, як описано вище.

Електрофорез| білків мембран еритроцитів. Проводили в| SDS-ПААГ за
системою Лемлі [Fairbanks G. еt al., 1971]. Використовували градієнтний
гель 5-20Т4С. Для визначення молекулярної маси білків використовували
маркери фірми Fluka. Оцінку відносного вмісту|вмісту,утримання| білків
різних фракцій на доріжці SDS-ПААГ проводили за допомогою
денситометрування| (денситометр DM2120 “Solar”) і комп’ютерної програми
Scion Image .

Статистична обробка результатів. Отримані результати обробляли за
методом Стюдента-Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення

Збереження еритроцитів ссавців після|потім| кріоконсервування.
Співвідношення захисної дії кріопротектора | і його цитотоксичного
ефекту залежить від багатьох факторів|факторів|: умов інкубації,
концентрації, температури, швидкості введення|вступу| кріопротектора| до
клітинної|кліткову| суспензії. Тому на першому етапі роботи були
проведені дослідження щодо вибору кріоконсервантів, умов їх
введення|вступу| і видалення|віддалення| з|із| клітинної|кліткової|
суспензії після|потім| заморожування-відігрівання. Доведено, що при
кріоконсервуванні гліцерин мало ефективний для захисту еритроцитів
собаки і взагалі не має|робить,виявляє,чинить| захисного ефекту для
еритроцитів коня і бика (рис.1).

– еритроцити, кріоконсервовані| під захистом 15 %-го| гліцерину.
Результати подані з|із| 8 незалежних експериментів як |уявлені| середнє
значення ± середня помилка (М±м).

Використання ДМСО | як кріопротектора довело, що його 10 %
концентрація здатна|здібна| захищати еритроцити досліджених тварин від
пошкоджувальної низькотемпературної дії. Визначення коефіцієнта
проникності еритроцитів тварин для проникаючих|проникних|
кріопротекторів| показало, що гліцерин дуже повільно|повільно| проникає
в еритроцити коня, бика і собаки, на відміну від ДМСО|. Перспективним
напрямком|направленням| розробки способів кріоконсервування еритроцитів
є|з’являються,являються| технології, засновані на застосуванні|вживання|
непроникаючих|проникних| кріопротекторів|. Враховуючи дані
низькотемпературного збереження еритроцитів людини, були проведені
експерименти щодо вивчення стійкості еритроцитів тварин до
заморожування під захистом ПЕО-1500|. Одержані|отримані| дані (рис.1)
показали, що відразу після|потім| кріоконсервування еритроцитів
визначається незначний рівень гемолізу (~ 1-5 %).

Проте|однак| збереження клітин|клітин| відразу після|потім|
розморожування – це недостатня оцінка можливості|спроможності|
застосування|вживання| деконсервованих| еритроцитів у практиці. Для
успішного переливання крові клітини|клітини| повинні бути стабільні у
фізіологічних умовах і мати достатні механоеластичні| властивості.

При перенесенні еритроцитів коня, бика і собаки, кріоконсервованих|
з|із| ДМСО після видалення кріопротектора з клітин до ізотонічного
середовища при 37 °С, відзначається їх стабільність|клітин|, тоді як
після|потім| заморожування з|із| ПЕО-1500| відбувається|походить| їх
пошкодження|ушкодження|, яке супроводжується|супроводиться|
зростанням|зростом| гемолізу протягом 24 годин дослідження (рис. 2).

– клітини|клітинами|, кріоконсервовані| з|із| ПЕО-1500. Результати
подані з|із| 8 незалежних експериментів як |уявлені| середнє значення ±
середня помилка (М±м); * – достовірно відносно контролю; р

O

O

24??¤

¦

>

O

a$

P R ¤h?n?p?r?¦«?«?«deVoXoZo4/iaa*iiiaEAaiaaa??§i

F до трансформації клітин|клітин|, які набувають форми здутих
дисків|із|. Після|потім| заморожування-відігрівання і відмивання
клітин|клітин| від кріопротектора| основною формою в популяції
є|з’являються,являються| ехіноцити|. Було відмічено, що еритроцити бика
і собаки при перенесенні до плазми мають форму дискоцитів| на фоні|на
фоні| підвищеної кількості дискоехіноцитів| і деформованих
клітин|клітин|, а еритроцитів коня в аналогічному експерименті
утворюють “монетні стовпчики”. Взагалі|загалом| форма еритроцитів тварин
після|потім| перенесення до фізіологічних умов подібна тій, якої вони
набувають|придбавають| у розчині “Глюгіцир” після|потім| нетривалого
гіпотермічного зберігання. Застосування|вживання| 15 %-го| розчину
ПЕО-1500| веде до появи в процесі інкубації сплощених дисків.
Стоматоцити з’являються після заморожування-відігрівання таких клітин і
не зникають|потім| після|потім| перенесення до аутоплазми|. Особливістю
трансформації клітин|клітин| в розчині ПЕО-1500|
є|з’являється,являється| посилення їх агрегації і утворення значних
конгломератів|.

Дія заморожування-відігрівання і кріопротекторів| на метаболічну
стабільність деконсервованих| клітин|клітин|. Виконання основної
функції еритроцитів можливо при нормальному енергетичному потенціалі,
показником якої є|з’являється,являється| вміст|вміст,утримання| АТФ
[Schilling C.H. et al., 1998], та нормальному рівні 2,3-ДФГ |[Harvey J.
W., 1997], що відповідає за спорідненість гемоглобіну до кисню. У
зв’язку з тим, що в еритроцитах бика низький рівень 2,3-ДФГ| [Bunn H.F.,
1981], концентрацію цього метаболіту| в даних клітинах не
визначали|клітинах|. Встановлено|установлено|, що відразу після|потім|
заморожування-відігрівання еритроцитів коня і собаки у всіх
експериментальних варіантах відсутні відмінності|відзнак| концентрації
АТФ і 2,3-ДФГ|, а еритроцитів бика – у вмісті|вмісті,утриманні| АТФ від
контрольних показників. Одержані|отримані| дані свідчать про те, що під
час кріоконсервування, включаючи етап відмивання від кріопротектора|,
витік даних метаболітів| не відбувався|походило|. При інкубації
еритроцитів тварин, кріоконсервованих| під захистом ПЕО-1500|, у
фізіологічних умовах протягом 24 годин достовірно знижуються рівень цих
макроергів (рис. 4, 5), що не характерно для контрольних|клітин| та
кріоконсервованих| у присутності ДМСО клітин|.

Рис. 4. Динаміка змін рівня АТФ у еритроцитах після|потім|
кріоконсервування: ? – нативні еритроцити, – еритроцити,
кріоконсервовані| під захистом ДМСО,| – еритроцити, кріоконсервовані|
під захистом ПЕО-1500. Результати подані з|із| 6 незалежних
експериментів як |уявлені| середнє значення ± середня помилка (М±м); * –
достовірно відносно контролю; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020