.

Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і профілактика) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
162 6925
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЗІЙ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

УДК 619:617.588:616-02-08-092.9:636.2.03

Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і
профілактика)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Біла Церква – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант – доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
ВЛАСЕНКО Володимир Максимович,

Білоцерківський державний аграрний універ-ситет, професор кафедри
хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор БОРИСЕВИЧ
Володимир Борисович,

Національний аграрний університет, професор кафедри хірургії ім. проф.
І.О. Поваженка

доктор ветеринарних наук, професор

ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович, Луганський національний аграрний
університет, завідувач кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин

доктор ветеринарних наук, доцент

ХОМИН Надія Михайлівна, Львівська національна академія ветеринарної
медицини ім. С.З. Ґжицького, доцент кафедри хірургії.

Захист дисертації відбудеться “20”___09__2007 року о _1200_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий “_7_”__серпня__2007 року.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради
М.П. Чорнозуб

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення молочної продуктивності корів зумовлює
зростання їх схильності до різних захворювань. Найбільш пошире-ними є
захворювання кінцівок, мастит, репродуктивні та метаболічні розлади,
гепато- і міокардіодистрофія. Вирішенню проблеми патології кінцівок
присвячені роботи багатьох учених (Бурденюк А.Ф., 1976; Калашник И.А.,
1979; Молоканов В.А., 1993; Борисевич В.Б., 1996; Завірюха В.І.,
Цісінська С.В., 2000; Панько И.С., Лукьяновский В.А., 2003; Рубленко
М.В., Власенко С.А., 2004; Іздепський В.Й., Кулинич С.М., 2006; Хомин
Н.М., 2006 та ін.).

Хвороби кінцівок супроводжуються кульгавістю, яка у корів на
високопродуктивних молочнотоварних фермах складає від 20,6 до 111,5% на
рік (Борисевич В.Б., 1983; Offer J.E. et al., 2000; Хомин Н.М., 2006),
при цьому втрати молока становлять до 3,3 кг на добу упродовж усієї
лактації (Fourichon C. еt al., 1999). У середньому вибраковується до 27%
корів із симптомами кульгавості (Esslemont R.J., 1996; Панько І.С.,
1999), а економічні збитки сягають 4?5% від річного прибутку ферми
(Enting H. et al., 1997).

У зв’язку з цим в Україні проводяться цілеспрямовані наукові
дослід-ження з проблем діагностики, патогенезу, лікування і профілактики
захворювань дистального відділка пальців. Так, Б. Борисевич, Н. Хомин
(2002), Н.М. Хомин (2004–2006) визначили диференціально-діагностичні
критерії асептичного пододерматиту, патогенетичні механізми розвитку
захворювання залежно від умов утримання та годівлі корів. В.І. Завірюха,
С.В. Цісінська (2000, 2002) встановили важливу роль змін умісту окремих
органічних і мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок
у нормі та за розвитку гострих запальних процесів дерми ратиці. У
результаті були запропоновані заходи профілактики і лікування гострого
та хронічного пододерматиту з використанням препаратів
загальностимулювальної дії й розчинів на основі димексиду.

Проблема захворювання кінцівок виявляється ще більш масштабною у
високопродуктивних корів, що пов’язано з особливими умовами їх годівлі
та утримання. До них слід віднести використання твердих підлог з
обмеженою кількістю підстилки, що спричиняє погіршення
санітарно-гігієнічних умов утримання тварин (Kujala et al., 2004),
використання раціонів зі значним умістом концентрованих кормів, що
призводить до розвитку множинної полі-морбідної патології (Левченко
В.І., Сахнюк В.В., 1997; Кондрахін І.П., 1998), масове поширення
факторних хвороб (Литвин В.П. та ін., 2002), у т.ч. папіло-матозного
пальцевого дерматиту (Hernandes S. et al., 2000). Як правило, названі
фактори відіграють індукуючу та провокаційну роль у розвитку
захворювань у ділянці пальців.

За таких умов значно посилюється негативна роль ламініту як первинної
патології кінцівок у високопродуктивних корів, що завдає значних
економічних збитків і є суттєвим стримувальним фактором розвитку
молочного тварин-ництва (Борисевич В.Б., Хомин Н.М., 2004; Hoblet K.H.
et al., 2000). Також слід враховувати, що з підвищенням молочної
продуктивності зростають вимоги до отримання якісних продуктів
харчування, чим значно обмежуються можливості використання багатьох
важливих груп лікарських засобів. Тому подальший розвиток молочної
галузі в Україні потребує наукового вирішення питань етіології,
патогенезу, лікування і профілактики ламініту та його ускладнень у
високопродуктивних корів, що є актуальним завданням ветеринарної
медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була
частиною завдання 113.12 “Опрацювання лікувально-профілактичних заходів
при хворобах кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної
реєстрації 0101U003652), яке було складовою частиною галузевої
науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного
благополуч-чя в Україні на 2001–2005 роки”. Науковий напрям роботи
узгоджений із програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через
докторантуру при кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного
університету і є частиною тематики кафедри хірургії, проблемної
лабораторії з питань ветеринарної хірургії та науково-дослідної теми
“Розробка методів діагностики, лікування та профілактики захворювань
кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації
0106U009890).

Мета роботи – клініко-експериментальне обґрунтування етіології та
патогенезу ламініту у високопродуктивних корів і розробка на цій основі
ефективних заходів його лікування та профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдан-ня:
1) вивчити поширення захворювань кінцівок у корів залежно від рівня
молочної продуктивності; 2) визначити вплив годівлі та утримання корів
на захворюваність у ділянці пальців; 3) вивчити окремі показники
поведінки корів при різних умовах утримання та визначити їх вплив на
захворюваність тварин у ділянці пальців; 4) дослідити гістохімічні зміни
в основі шкіри стінки ратиць за гострого і хронічного перебігу ламініту
та їх роль у розвитку виразок підошви; 5) провести дослідження
морфометричних параметрів рогу ратиць і з’ясувати їх взаємозв’язок із
захворюваністю корів у ділянці пальців; 6) розробити
раціональні методи ортопедичної обробки рогу ратиць у корів; 7)
провести патоморфологічні, гістологічні, гістохімічні та сонографічні
дослід-ження сухожилків і визначити роль виявлених змін у розвитку
ламініту в корів; 8) вивчити патогенетичну роль ламініту, етологічних та
морфометричних факторів у патогенезі виразок підошви у корів; 9) вивчити
патогенетичне значення папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) у
розвитку ламініту та його ускладнень; 10) розробити ефективні методи
діагностики, лікування та профілактики ППД у корів; 11) розробити
ефективні заходи профілактики та лікування ламініту й виразок підошви у
високопродуктивних корів; 12) роз-робити методи фіксації корів для
забезпечення якісного й безпечного проведення діагностичних, лікувальних
і профілактичних процедур при захворюваннях кінцівок.

Об’єкт дослідження ? хірургічні захворювання у ділянці третьої фаланги
пальців у корів.

Предмет дослідження ? етіологія, патогенез, методи лікування і
профілактики ламініту в корів.

Методи дослідження. Проводились клінічні та етологічні дослідження у
корів; імуноферментний аналіз (інсулін, кортизол, інтерлейкін-4);
морфологічні (кількість еритроцитів і лейкоцитів) та біохімічні
(гемоглобін, загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, АСТ,
АЛТ) дослідження крові; дослідження вмісту рубця (величина рН, кількість
інфузорій та загальна кількість летких жирних кислот); морфометричні
дослідження ратиць; гістологічні та гістохімічні дослідження основи
шкіри ратиць і сухожилків пальців (фарбування гематоксиліном та еозином,
за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном, методом пікро-Маллорі III,
за Моурі із толуїдиновим синім та Браше); рентгенологічні та
ультрасонографічні дослідження анатомічних структур ділянки пальців у
корів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі отриманих
результатів клініко-експериментальних і теоретичних досліджень набуло
подальшого розвитку вчення про патогенетичні особливості ламініту,
запропоновані нові підходи до його лікування та профілактики у
високопродуктивних корів. При цьому:

? за результатами проведених етологічних досліджень доведена залежність
між зміною поведінки та захворюваністю корів у ділянці пальців.
Встановлено, що прив’язне утримання корів на твердій підлозі призводить
до зменшення часу відпочинку, середньої тривалості одного такого періоду
та збільшення кількості періодів відпочинку тварин протягом доби.
Вказані зміни поведінки корів є важливими сприятливими факторами
розвитку захворювань у ділянці пальців у корів;

? уперше встановлена прогностична значимість змін морфометричних
параметрів ратиць при захворюваннях у ділянці пальців у
високопродуктивних корів. Доведено, що висота м’якуша, ширина ратиці та
довжина стінки є вагомими прогностичними показниками розвитку таких
захворювань;

? уперше в Україні проведені комплексні клінічні, морфологічні та
біохімічні дослідження, в результаті яких встановлено, що підвищення
рівня захворюваності корів у ділянці пальців опосередковується низкою
взаємопов’язаних патогенетичних факторів, які розвиваються в такій
послідов-ності: порушення годівлі тварин (згодовування великої кількості
концентратів за одночасного зменшення відсотка грубих кормів) ?
порушення рубцевого травлення ? ендотоксикоз ? порушення детоксикаційної
функції організму ? захворювання корів у ділянці пальців;

? уперше встановлено, що за прив’язного утримання високопродуктив-них
корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується
структура загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до
дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування
пучків першого та другого порядків, заміна стінок судин колагеновими
волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного
діаметра. Названі зміни викликають збільшення периметра та площі
поперечного зрізу сухожилка, що зумовлює підвищення механічного тиску на
основу шкіри підошви, зміщення та ротацію ратичної кістки, розвиток
виразок підошви корів;

? доведено, що результативність ультразвукового дослідження третьої
фаланги у корів зростає за опосередкованого контакту трансдуктора і рогу
підошви. При цьому можна проводити ідентифікацію глибоких структур
ділянки підошви (рогу підошви, дерми та підшкірної клітковини,
підошовної поверхні ратичної кістки);

? уперше в Україні вивчені особливості перебігу ППД у
високо-продуктивних корів в умовах стійлового утримання. Визначено
чотири клінічні форми захворювання ? ерозивну, проліферативну,
папіломоформну та змішану. Встановлено, що в неблагополучних щодо ППД
господарствах зростає схильність корів до клінічного прояву ламініту та
його ускладнень;

? для використання в умовах виробництва розроблено і запропоновано
заходи лікування і профілактики ламініту в корів, які полягають у
забезпеченні комфортних умов утримання та належної годівлі корів,
проведенні ортопедичної обробки рогу ратиць оригінальним авторським
методом.

Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі отриманих
результатів досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження
методи лікування і профілактики ламініту, виразок підошви та ППД у
високо-продуктивних корів; метод функціональної ортопедичної обробки
рогу ратиць у високопродуктивних корів; станок ортопедичний мобільний,
станок ортопедичний переносний та модифікований метод повалу для
фіксації великої рогатої худоби. Удосконалена техніка ультразвукового
дослідження внутрішніх структур ратиць у корів, що дало змогу підвищити
їх практичність, точність та ефективність. Визначені етологічні
показники, які слід використовувати для оцінки умов утримання й
моніторингу захворювань корів у ділянці пальців.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до навчального посібника
„Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії” (Біла Церква, 2005),
затвердженого Міністерством агропромислового комплексу України для
студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних аграрних
закладів III?IV рівнів акредитації, методичних рекомендацій „Ортопедична
обробка ратиць у корів” та „Папіломатозний пальцевий дерматит у корів
(перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затверджених і
прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини
науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини
МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 року) та виданих масовим
тиражем.

Отримано деклараційні патенти на корисні моделі „Станок ортопедичний
мобільний (СОМ)” (№6301, А61D3/00) та „Станок ортопедичний переносний
(СОП)” (№7635, А61D1/00).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано
та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.

Гістоморфологічні та гістохімічні дослідження проводилися у Центрі
патоморфологічної лабораторної діагностики Інституту екологічної
патології людини (м. Київ) і лабораторії патологічної анатомії кафедри
патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини
Білоцерківського ДАУ за консультативної допомоги докторів медичних наук
Л.В. Дегтярьової і В.П. Терещенко та кандидатів ветеринарних наук І.В.
Папченка й М.В. Утеченка.

Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародних
конференціях: „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква,
1998), „Современные проблемы ветеринарной хирургии” (Росія, м.
Санкт-Петербург, 2004), „Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”
(Росія, м. Троїцьк, 2004), Другому національному конгресі за
міжнародної участі (м. Київ, 2004), „Здобутки і перспективи розвитку
ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005), „Ветеринарна медицина ? 2005:
сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного
благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 2005), „Проблеми екології
ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 2005),
„Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005),
„Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (м.
Львів, 2005), „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і
практики” (м. Львів, 2005), „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної
науки і практики” (м. Львів, 2006), „Наука та освіта ? 2006”
(м. Дніпропетровськ, 2006), „Наукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006); на
науково-практичних конферен-ціях: „Сучасні проблеми ветеринарної
медицини” (м. Біла Церква, 2003), „Новітні методи досліджень біологічних
об’єктів” (м. Біла Церква, 2004), конференції ветеринарних хірургів
України, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки
і техніки України професора І. І. Магди (м. Харків, 2004), „Сучасні
проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2005, 2006), „Аграрна
наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла
Церква, 2006), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла
Церква, 2007) та наукових конференціях професорсько-викладацького складу
Білоцерківського ДАУ (2000?2006 рр.). Матеріали роботи експонувалися на
XVI Міжнародній виставці-ярмарку „Агро-2004” (м. Київ, 2004).

Публікації. Результати проведених досліджень представлені у 45 науко-вих
працях: рекомендаціях, затверджених науково-методичною радою Держав-ного
департаменту ветеринарної медицини МАП України (2); фахових періодичних
виданнях (4); фахових збірниках наукових праць (22); декларацій-них
патентах на корисну модель (2); зарубіжних періодичних виданнях (1);
навчальному посібнику (1); матеріалах і тезах конференцій (7);
методичних рекомендаціях (1); бюлетенях (1) та інших виданнях (4).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 270 сторінках
комп’ютерного тексту і складається зі вступу, семи розділів, у тому
числі огляду літератури, вибору напрямів досліджень, матеріалу та
методів виконання роботи, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних
джерел та додатків. Робота ілюстрована 30 таблицями та 76 рисунками.
Список використаних джерел включає 651 найменування, у тому числі з
далекого зарубіжжя – 498.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводились на кафедрі хірургії Білоцерківського державного
аграрного університету, 9-ти молочнотоварних фермах (чотири Вінницької
області – ПОСП „Радівське” Калинівського району, дослідне господарство
Інституту картоплярства УААН „Артеміда” Калинівського району, ПСП
„Перемога” та СТОВ „Яланецьке” Томашпільського району й п’яти Київської
області – науково-дослідне господарство УААН „Шевчеків-ське”
Тетіївського району, ТОВ „Зеніт” Тетіївського району, ферми №1 (відділок
Вінницькі Стави) та №2 (відділок Ковалівка) ПСП Агрофірми „Світанок” та
СТОВ „Гребінківське” Васильківського району) упродовж 1996?2006 рр.

На першому етапі були розроблені ефективні методи фіксації корів, що
дозволило проводити якісну діагностику та лікування корів із
захворюваннями у ділянці пальців. Другий та третій етапи були
присвячені, відповідно, вивченню особливостей етіології та патогенезу
ламініту і його ускладнень у високопродуктивних корів, четвертий ?
розробці ефективних методів їх лікування та профілактики.

Всього при виконанні роботи клінічні дослідження та ортопедична оцінка
ратиць були проведені у 3844 корів, морфологічні й біохімічні
дослідження крові та вмісту рубця – 305 гол., гістологічні й
патоморфологічні – 71, ультрасонографічні – 40, етологічні – 63,
морфометричні – 222, клінічне дослідження та лікування корів, хворих на
папіломатозний пальцевий дерматит – 472, ортопедична обробка рогу ратиць
у корів – 131, лікування ламініту та виразок підошви – 143 гол.

При розробці методів фіксації корів (перший етап досліджень), а саме
станків ортопедичних мобільного (СОМ) та переносного (СОП) і
модифікова-ного методу повалу, виготовляли дослідні моделі, які в
подальшому удоскона-лювалися в напрямі покращення надійності та
зменшення витрат часу і робочої сили при фіксації корів.

Під час другого етапу досліджень вивчали етіологію ламініту у
високопродуктивних корів, досліджували залежність поширення та
особливості розвитку захворювань у ділянці пальців у корів залежно від
умов утримання, годівлі, рівня молочної продуктивності, зміни поведінки,
морфометричних параметрів ратиць та наявності в господарстві ППД.

Поширення патології в ділянці пальців у корів залежно від умов утримання
вивчали на молочнотоварних фермах господарств Київської та Вінницької
областей. При проведенні ортопедичної диспансеризації здійсню-вали
клінічний огляд корів та діагностували захворювання у ділянці пальців.

При аналізі раціонів дійних корів враховували забезпеченість кормовими
одиницями, обмінною енергію, сухою речовиною, сирим протеїном,
клітковиною, кальцієм, фосфором та каротином, брали до уваги відношення
цукру та цукру + крохмалю до перетравного протеїну, враховували
кратність згодовування коровам концентрованих і грубих кормів протягом
доби.

Під час вивчення взаємозв’язку етологічних показників та захворюваності
корів у ділянці пальців проводили дослідження на двох фермах з
аналогічними умовами годівлі й утримання корів і середньорічною
продуктивністю понад 7 тис. кг молока від корови. Враховували такі
діагнози, як гострий ламініт, міжпальцевий дерматит і ППД, виразки
підошви та бурсити. Вивчали етологічні показники у довільно вибраних
корів без клінічних ознак кульгавості (21 гол.). Зокрема, визначали час
відпочинку, кількість періодів відпочинку та середню тривалість одного
такого періоду за прив’язного утримання тварин на різних підлогах:
дослід 1 – бетонна підлога з обмеженою кількістю дерев’яної тирси (до
1,0 кг/гол./добу); дослід 2 – гумова підлога з помірною кількістю соломи
(1,5–2,0 кг/гол./добу); дослід 3 – бетонна підлога з великою кількістю
соломи (4,5–5,0 кг/гол./добу). З цією метою визначали положення корови
(лежить чи стоїть) у денний період (6.00–22.00) через кожні 15 хв, а в
нічний (22.00–6.00) – через кожні 20 хв.

При визначенні морфометричних параметрів ратиць враховували довжину
стінки, довжину підошви, висоту м’якуша, ширину та діагональ ратиці. У
58 здорових корів (28 – першої і 30 – другої-п’ятої лактацій) на одній з
тазових кінцівок проводили морфометрію ратиць третього і четвертого
пальців, у хворих тварин (164 гол.) – лише ураженої кінцівки.

Взаємозв’язок ППД і ламініту вивчали шляхом порівняння захворюва-ності
корів на ППД з поширенням уражень рогу ратиць, асоційованих з ламінітом
(виразки підошви), в одних і тих же корів.

Під час вивчення лікувальної ефективності місцевого використання
антимікробних препаратів при ППД усім хворим тваринам проводили
ортопедичну обробку рогу ратиць, хірургічну обробку зони ураження. На
ушкоджену шкіру наносили антимікробний препарат і оброблений ним
марлевий компрес, який фіксували за допомогою бинтової пов’язки.
Пов’язку знімали через одну добу. За потреби повторні обробки проводили
через кожні 7 днів.

Головним завданням третього етапу досліджень було вивчення патогенезу
ламініту у високопродуктивних корів. При цьому за двох різних рівнів
забезпеченості дійних корів концентрованими кормами визначали зміни
показників вмісту рубця, морфологічних і біохімічних параметрів крові,
рівень ендогенної інтоксикації та антиоксидантний статус; враховували
поширеність у стаді корів гострих і хронічних ламінітів, виразок
підошви, ППД.

Під час обох досліджень для аналізу відбирали вміст рубця у клінічно
здорових корів, визначали рН умісту рубця, кількість інфузорій та
загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК), кількість еритроцитів та
лейкоцитів (пробірковим методом за П’ятницьким), гемоглобіну
(гемоглобінціанідним методом), загального білка (рефрактометричним
методом), альбумінів та глобулінів (нефелометричним методом), креатиніну
(методом Яффе), сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом), активність
аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом
Ратмана-Френкеля). Величину гемато-криту визначали методом
мікроцентрифугування (за Шклярем).

У плазмі крові тварин визначали кількість молекул середньої маси (МСМ)
за В.В. Ніколайчиком та ін. (1991) і концентрацію малонового діальдегіду
(МДА) за Л.І. Андреєвою та ін. (1988). Кров для дослідження відбирали у
сухостійних корів та у тварин під час першого місяця лактації.

Вивчали зміни вмісту глюкози, інсуліну, кортизолу та інтерлейкіну-4
(ІЛ-4) у крові корів і визначали їх роль у розвитку захворювань у
ділянці пальців. Вміст інсуліну визначали методом ІФА за допомогою
тест-системи фірми DRG Diagnostics, Germany; кортизолу ? методом ІФА за
допомогою тест-системи фірми ТОВ НТЛ „Гранум” (м. Харків, Україна);
інтерлейкіну-4 ? методом ІФА за допомогою тест-системи об’єднання
Diaclone, France; глюкози у плазмі крові – глюкозооксидазним методом.

У другій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали
патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та
хронічних ламінітах. Патологічний матеріал для вивчення змін за гострого
ламініту отримували відтворенням захворювання у шести бичків масою тіла
200?240 кг. Після 24-годинної голодної дієти (вода – вволю) їм
згодовували 6?8 кг концентратів на одну голову у вигляді зволоженої
ячмінної дерті. Перед початком досліду та через 12 год після
згодовування дерті у тварин відбирали вміст рубця для проведення
лабораторних досліджень. Через 75 год після згодовування дерті
проводили плановий забій трьох телят з клінічними ознаками гострого
ламініту. При хронічному ламініті матеріалом для дослідження були ратиці
вимушено забитих п’яти корів. Після поздовжнього розрізу уражених ратиць
для гістологічного дослідження відбирали м’які тканини між рогом стінки
і ратичною кісткою (основа шкіри, ділянка дермо-епідермального
з’єднання) у ділянці вінчика та стінки ратиці. Парафінові зрізи
фарбували за оглядовими та селективними гістохімічними методиками:
гематоксилін-еозином; за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном та
мето-дом пікро-Маллорі III – для диференціації волокон сполучної
тканини; за Моурі з толуїдиновим синім – для комплексної верифікації
глікопротеїнів, глікоз-аміногліканів і тучних клітин; за Браше – для
виявлення нуклеїнових кислот та нуклеопротеїнів.

У третій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали роль ламініту
та патоморфологічних змін сухожилків у розвитку виразок підошви у корів.
При проведенні досліджень ратиці, отримані на забійних пунктах,
розподіляли за групами зразків. До першої групи відбирали ратиці без
ознак деформацій, другої – ратиці з клінічними ознаками ламініту
(деформації, човникоподібна стінка, виражені горизонтальні борозни,
випукла підошва тощо), до третьої – ратиці з виразками підошви. Для
дослідження ратиць використовували макроморфологічні та рентгенологічні
дослідження.

Патоморфологічні зміни в сухожилках та їх роль у розвитку виразок
підошви у корів вивчали за відібраними для гістологічного дослідження
фрагментами гілок третього і четвертого пальців загального сухожилка
глибокого згинача пальців у корів 4?6-річного віку після вимушеного
забою. Виготовлені зрізи фарбували гематоксиліном і еозином та за
ван-Гізоном. Виміри морфометричних параметрів сухожилків у корів
(периметр та площа поперечного розрізу) проводили за допомогою
ультразвукового дослідження.

На четвертому етапі досліджень опрацьовувалися методи лікування та
профілактики ламініту в корів. При вивченні ефективності різних схем
лікування корів, хворих на гострий ламініт, 31 корову з клінічними
ознаками гострого ламініту розподілили на чотири групи. Тварин першої
групи (n=11) утримували прив’язно на бетонній підлозі з використанням
дерев’яної тирси (до 1 кг/гол./добу) як підстилки. Один раз на добу,
протягом трьох годин, вони мали вільний вигул. Корів другої групи (n=8)
утримували в аналогічних умовах, а також двічі, з інтервалом 24 год,
внутрішньом’язово їм задавали димедрол (75,0 мг на 100 кг маси тіла) та
кальцію глюконат (25 мг на 1 кг маси тіла). Тварин третьої групи (n=7)
утримували на прив’язі, на гумових матах, як підстилку використовували
солому (до 5 кг/гол./добу). Хворим коровам четвертої групи (n=5), крім
забезпечення умов утримання, як і тваринам третьої групи, застосовували
медикаментозне лікування за схемою, аналогічною другій групі. Всім
хворим тваринам обмежували кількість кормів основного раціону на 50% та
забезпечували вільний доступ до сіна. Протягом шести місяців після
видужання проводили моніторинг захворюваності корів щодо розвитку
виразки підошви.

За розробки методу функціональної ортопедичної обробки рогу ратиць
клінічно здорових корів розподілили на три групи – одну контрольну і дві
дослідні. Тваринам контрольної групи (n=32) розчищення рогу ратиць не
проводили, у першій дослідній групі (n=37) його виконували за E.T. Raven
(1999), у другій (n=42) – запропонованим нами методом. Протягом
наступних п’яти місяців реєстрували частоту захворюваності у ділянці
пальців у корів усіх трьох груп.

Враховуючи те, що ортопедична обробка відіграє важливу роль у розвитку
виразок підошви, метою дослідження було також удосконалення методу
ортопедичної обробки при лікуванні виразок підошви у корів.

Корів із виразками підошви розподіляли на дві групи ? дослідну (28
голів) та контрольну (27 голів). Тваринам обох груп проводили
ортопедичну обробку ратиць. У контрольній групі корів на ураженій ратиці
відшарований ріг і некротичні тканини видаляли шляхом утворення
лійкоподібного отвору в розі підошви на місці пошкодження, у дослідній –
забезпечували поступове збільшення товщини рогу підошви у напрямку від
центру ураження.

Крім того, вивчали ефективність різних методів місцевої антимікробної
терапії при лікуванні виразок підошви у корів. Хворих корів довільно
розподілили на чотири групи ? контрольну і три дослідні. Починаючи з
другої обробки, у контрольній групі використовували аерозоль чемі-спрей,
першій дослідній ? порошок тетрацикліну, другій ? йоддицерин, третій ?
лінімент стрептоциду.

Останній розділ проведених досліджень присвячений вивченню можливостей
використання вчення про добробут тварин для забезпечення ортопедичного
благополуччя високопродуктивних молочних ферм. Теоретичне обґрунтування
цього напряму базувалося на проведенні аналізу даних літератури та
результатів власних досліджень.

Отримані результати досліджень обробляли методами варіаційної
статис-тики. Розрахунки проводили, користуючись програмою “Statistika”,
розроб-леною на основі Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Удосконалення методів фіксації корів

при проведенні ортопедичних процедур

Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур розроблені
станки ортопедичні: мобільний (СОМ) та переносний (СОП) і модифікований
метод повалу. СОМ складається з рами на колесах, механізмів для
піднімання корови та фіксації тазової і грудної кінцівок безпосередньо
на місці утримання тварин. Вага станка – 92 кг, маса тіла придатних для
фіксації тварин – 400–900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови –
4,2±0,2 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу – 2 чол. При
використанні стаціонарного станка за інших рівних умов витрата часу на
фіксацію однієї голови складала 12,2±2,2 хв (n=16, рP??aa& P – O Oe 1/4 3/4 ?$ & Oe ?? ???? ?? ?? ?? ?? ???? ?? ?? b h Oe a . 4 6 8 : >

Ae

AE

O

*

.

2

:

D

L

V

X

`

j

p

z

?

?

?

c

c

¬

?

3/4

AE

?

Oe

a

e

o

u

*

,

,

4

>

B

J

N

R

X

b

f

n

r

z

~

?

?

c

?

?

?

1/4

Ae

AE

`„i

`„uea$

`„{u ості продуктів тваринництва, висока вартість лікарських засобів та
робочої сили значно обмежують можливості застосування лікувальних
процедур.

Встановлено, що клінічне видужання корів в усіх чотирьох групах
наставало на 4?7-й день після початку лікування. Статистичної різниці
між тваринами різних груп у термінах відновлення апетиту, зменшення
болючості ратиць та часткового відновлення молочної продуктивності
виявлено не було.

Результати моніторингу дослідних корів протягом шести місяців після
клінічного видужання вказують на те, що в групах, яким під час лікування
забезпечували утримання на солом’яній підстилці (4–5 кг/гол./добу) та
обмежували моціон, захворюваність на виразки підошви була в 3,8–5,7 раза
нижчою, ніж у тварин інших груп (табл. 3).

Таблиця 3 – Результати лікування корів, хворих на гострий ламініт

дослідної групи

n Термін клінічного

видужання (доба) Зареєстровано корів

з виразками підошви

M±m Lim гол. %

1

2

3

4 11

8

7

5 5,18±0,4

5,25±0,45

4,86±0,51

4,4±0,51 4–7

4–7

4–6

3–6 9

6

1

1 81,8

75,0

14,3

20,0

Отже, забезпечення комфортних умов утримання та обмеження моціону
виявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу та кальцію
глюконату в терапевтичних дозах. Вважаємо, що максимальне зменшення
навантаження на ділянку пальців шляхом використання глибокої підстилки
та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби є головною
складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його
ускладнень у корів.

Результати проведених досліджень підтверджують необхідність подаль-шого
удосконалення методів діагностики ламініту в корів, що дозволить
підвищити ефективність медикаментозного лікування цього захворювання.
Крім того, вважаємо актуальними подальші дослідження з проблем добробуту
тварин, які дадуть можливість визначити та обґрунтувати вимоги щодо
забезпечення комфортних умов утримання високопродуктивних корів, що
сприятиме зниженню рівня їх захворюваності у ділянці пальців.

Порівняльна ефективність різних методів

ортопедичної обробки ратиць у корів

Важливим лікувально-профілактичним заходом при ламініті та його
ускладненнях у корів є ортопедична обробка рогу ратиць. Метою цього
етапу досліджень було удосконалення методики ультрасонографічного
дослідження глибоких структур ратиць та використання її під час розробки
методу ортопедичної обробки рогу ратиць у корів.

Ультразвукове дослідження внутрішніх структур ратиць проводили з боку
підошовної поверхні. Копитним ножем виконували санацію рогу м’якуша та
підошви, видаляли відшарований і крихкий ріг. У ділянці зачепа та
м’якуша рівень рогу підошви залишали на рівні площини несучої поверхні
рогу стінки. При утворенні чашоподібного заглиблення у середній третині
ратиць забезпечували формування рівної та гладенької поверхні рогу
підошви, що було важливим для забезпечення достатнього контакту із
трансдукторами при подальшому ультразвуковому дослідженні.

При безпосередньому контакті лінійного чи конвексного трансдукторів з
поверхнею підошви між рогом і трансдукторами поміщали лише спеціальний
гель. Як правило, навіть за додаткового вирівнювання поверхні підошви не
вдавалося отримувати достатньо надійного контакту між ними, що негативно
впливало на якість ультразвукового зображення. При опосередкованому
контакті між трансдуктором і рогом підошви, крім гелю, поміщали гумову
рукавицю, заповнену цим же гелем або звичайною водою. Використання
конвексного трансдуктора давало змогу отримувати задовільне
ультразвукове зображення лише в обмеженій центральній ділянці поля. За
використання лінійного трансдуктора отримували чітке ультразвукове
зображення по всій ширині поля (рис. 3), що дозволяло проводити
ультразвукову ідентифікацію рогу підошви, дерми і підшкірної клітковини
та підошовної поверхні ратичної кістки.

Рисунок 3 – Ультразвукове зображення ратиці: а) ріг підошви; б)
дерма та підшкірна клітковина; в) підошовна поверхня ратичної кістки

Запропонована для використання модель сканера має потужність 8,0 МГц.
Заповнена неехогенною речовиною гумова рукавичка нівелює всі заглиблення
і нерівності досліджуваної поверхні рогу підошви, що дозволяє обходитися
без спеціальної додаткової її підготовки для проведення ультразвукового
дослідження. Завдяки покращенню контакту між трансдуктором і
досліджуваною поверхнею підошви значно підвищується якість
ультразвукового зображення. Зокрема краще ідентифікується контактна
поверхня рогу підошви, що дає можливість більш точно визначати його
товщину. Вважаємо, що за використання цієї методики досліджень в умовах
виробництва застосування м’якої прокладки між трансдуктором і рогом
ратиці сприятиме підвищенню безпеки праці і кращому збереженню
обладнання. Отже, використання опосередкованого контакту при
ультразвуковому дослідженні (“Scaner”-100 Falco, лінійний трансдуктор,
8,0 МГц) дозволяє проводити ідентифікацію глибоких структур ділянки
підошви у корів. Зважаючи на отримані результати, метод ультразвукової
діагностики використовувався нами для моніторингу товщини рогу підошви
під час розробки та апробації методу ортопедичної обробки ратиць у
корів.

Специфічні умови годівлі та утримання високопродуктивних корів впливають
на ріст і розвиток рогу ратиць. Утримання тварин на твердій підлозі,
недостатній моціон призводять до неправильного розподілу навантаження на
несучі поверхні ратиць. Унаслідок цього розвиваються різні види
деформацій, підвищується схильність тварин до виникнення інших
захворювань у ділянці пальців. Тому важливою складовою технологічного
процесу на молочній фермі є ортопедична обробка ратиць у корів.

Аналіз умов утримання та годівлі корів на досліджуваних фермах, рівня
захворюваності тварин у ділянці пальців і результатів морфометричних
досліджень ратиць дозволив нам розробити метод ортопедичної обробки,
який полягає у наступному: 1) формування довжини зачепа на медіальній
ратиці. Після ортопедичної обробки вона має дорівнювати 8±0,5 см.
Площина зрізу зачепа має бути під однаковим нахилом до несучої поверхні
і дорсальної стінки ратиці. Застосування ультразвукової діагностики дало
змогу встановити, що при запропонованій довжині рогу стінки товщина рогу
підошви залишається в межах 0,5–1,0 см; 2) формування довжини зачепа на
латеральній ратиці. Вона має бути такою, як на медіальній ратиці; 3)
видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на
латеральній ратиці; 4) видалення надлиш-кового рогу абаксіальної та
аксіальної стінок на медіальній ратиці; 5) роз-чищення і формування
підошовної поверхні ратиць.

Дослідженнями захворюваності корів у ділянці пальців залежно від методу
ортопедичної обробки було встановлено, що обидва методи ортопеди-ної
обробки (за E.T. Raven (1999) та запропонований нами метод) дозволили
зменшити кількість деформацій у корів більше ніж утричі. Кількість
міжпаль-цевих дерматитів зменшилася відповідно у 2,0 і 1,8 раза,
папіломатозних пальцевих дерматитів – у 1,4 і 1,2, ерозій м’якуша – у
2,3 і 1,8 раза. Однак кількість виразок підошви значимо зменшилася лише
у тварин другої дослідної групи.

Отже, результати проведених досліджень показали, що ортопедична обробка
ратиць відіграє важливу роль у профілактиці захворювань у ділянці
пальців. Основною метою ортопедичної обробки за диспропорційного
розвитку ратиць у корів має бути забезпечення оптимального
функціонального стану латеральної ратиці. Запропонований метод
ортопедичної обробки сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок
підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень у 3 і більше разів, а
інших захворювань у ділянці пальців – в 1,2–1,8 раза.

Лікування корів з виразками підошви

Інтенсифікація молочного тваринництва призводить до підвищення
чутливості корів до захворювань у ділянці пальців. Виразка підошви є
одним з кінцевих етапів ортопедичного патотехнологічного ланцюга у
високо-продуктивних корів: висококонцентратна годівля ? ламініт ?
диспропорцій-ний розподіл навантаження ? виразки підошви. У зв’язку з
цим при плануванні терапевтичних заходів слід використовувати
комплексний підхід, який враховував би вирішення питань покращення умов
годівлі та утримання тварин, проведення відповідної терапевтичної
ортопедичної обробки, оптимального вибору засобів медикаментозної
терапії.

Враховуючи те, що результати проведених нами досліджень вказують на
важливу роль ортопедичної обробки у розвитку виразок підошви у корів,
можна стверджувати про її важливе значення і при проведенні лікувальних
заходів за цієї патології. Метою досліду було порівняння ефективності
двох методів терапевтичної ортопедичної обробки при лікуванні корів з
виразками підошви.

Відшарований ріг та некротизовані тканини у контрольній групі видаляли
шляхом утворення лійкоподібного отвору в розі підошви на місці ураження,
у тварин дослідної групи поступово збільшували товщину рогу підошви у
напрямку від центру ураження (рис. 4).

Виявлено, що у тварин дослідної групи повне очищення рани відбувалося в
1,4 раза швидше, ніж у контрольної. У середньому на цьому етапі тварини
дослідної групи потребували на 1?2 обробки менше. Лише три тварини
(10,7%) у цій групі потребували повторної ортопедичної обробки зони
ураження внаслідок виявлення додаткових ніш між основою шкіри та рогом
підошви. У контрольній групі додаткової ортопедичної обробки потребувало
11 корів (40,7%). Закриття дефекту ороговілим епідермісом у дослідній і
контрольній групах відбулося відповідно на 29,3±0,92 та 37,6±1,2 дні

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020