.

Електрофізіологічні механізми, клініка, діагностика, хірургічне і медикаментозне лікування тріпотіння передсердь (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 4817
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ ХІРУРГІЇ

ім. М.М. АМОСОВА| АМН| УКРАЇНИ

КАРПЕНКО| Юрій Іванович

УДК|: 616. 125-008.311-073.7-08

Електрофізіологічні механізми, клініка, діагностика, хірургічне і
медикаментозне лікування тріпотіння передсердь

14.01.04 – серцево-судинна хірургія

Автореферат дисертації на здобуття|конкурс| наукового|учений|
ступеня|міра|

доктора медичних наук

Київ 2007

Дисертація є|з’являтися,являтися| рукописом

Робота виконана в Національному інституті серцево-судинної хірургії

ім. М.М. Амосова АМН| України

Науковий консультант: академік АМН|, НАН України, професор

КНИШОВ| Геннадій Васильович, директор Національного інституту

серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор КУЗНЄЦОВ Олександр Сергійович, завідувач
відділення|відокремлення| кардіо| – і рентгенваскулярної| хірургії
Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання
(ДОКТМО), м. Донецьк

доктор медичних наук Стичинський Олександр Сергійович, завідувач
відділом електрофізіології| та рентгенхірургічних| методів| лікування|
аритмій| серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.
М.М. Амосова АМН| України, м. Київ

доктор медичних наук, Вітовський Ростислав Мирославович, професор
кафедри хірургії серця та магістральних судин Національної медичної
академії післядипломної освіти|утворення| ім. П.Л. Шупика МОЗ| України,
м. Київ

Провідна установа: Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.
Гусака АМН України (Донецьк).

Захист відбудеться 29 травня 2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої|учений| ради|порада| Д 26.555.01 в Національному
інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України за
адресою: 03680, м. Київ, вул. М.Амосова,6.

З|із| дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного
інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України за
адресою: 03680, м. Київ, вул. М.Амосова,6.

Автореферат розісланий “_28___” квітня 2007 р.

Вчений|учений| секретар спеціалізованої вченої|учений| ради|порада| Д
26.555.01

к.м.н.
Габрієлян А.В.

ЗАГАЛЬНА |ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЫ|

Актуальність проблеми|. Тріпотіння передсердь| (ТП|) стоїть| на
другому місті| | після| фібриляції| передсердь| (ФП|)| за поширеністю|
[Granada| J., 2000; Fuster| А., 2006]. Поширеність ТП складає 0.05-0.5%
в загальній | популяції. За даними G. Feld| [2001], тільки| в США
нараховується| | 800 000 пацієнтів з| ТП| і кожен рік| реєструється 200
000 нових випадків ТП|. Екстраполюючи дані цього дослідження на
населення України (49 млн. чоловік) з|із| |розрахунку 88 нових випадків
на 100.000 населення, можна думати|, що в Україні щороку | виникає 42
тис. нових випадків ТП|.

Природний перебіг| ТП| асоціюється| з|із| тяжкими| симптомами
(серцебиття|, задуха, | стенокардія, синкопальні| стани|), появою| або
прогресуванням| | серцевої недостатності,| збільшенням ризику| гострого|
порушення | мозкового| кровообігу| і загальної | смертності| більш, ніж
в|| два рази [Vidailelet| H., 2002; Lelorier| P., 2004].

Якість життя| хворих |з|із| ТП| значно| знижена| [Anselme| F.,
2004; Calo| L., 2005], за рахунок | довгострокових| |госпіталізацій|,
необхідності| постійного| прийому| профілактичної| антиаритмічної|
терапії| (ААТ|) [Morady| F., 2004; Lee| K.W., 2005].

Виходячи з вище переліченого, ТП| представляє| серйозну
медико-соціальну проблему для нашої країни|.

Проведені експериментальні і клінічні дослідження довели, що в
основі ТП| лежить механізм ріентрі|, і що ТП| є|з’являтися,являтися|
самостійною нозологічною формою серцевих|сердечний| аритмій [Кушаковский
М.С., 1999; Waldo| A.L., 1998, 2001; Olshansky| B., 2004]. Разом з|поряд
з,поряд із| цим, існуючі наукові дані не дають остаточної відповіді про
зміну електрофізіологічного субстрату, який лежить в основі різних
клінічних варіантів ТП| [O’Neill| M. et al., 2006].

Результати медикаментозного і хірургічного методів лікування цієї
аритмії в сьогодні |не є оптимальними, що пояснюється складним
електрофізіологічним механізмом різних | типів| ТП| [Бокерия Л.А., 2001;
Ревишвили А.Ш., 2001; Ардашев| А.В., 2001; Покушалов Е.А., 2004; Saoudi|
N., 2001;Waldo A., 2001; Wellens| H., 2004; O’Neill| M., 2006]||.
Медикаментозна терапія ТП| як з метою відновлення| синусового ритму
(СР|), так і з метою профілактики є не достатньо| ефективною, особливо у
хворих з|із| персистуючими| формами і зв’язана з|| ризиком
проаритмічних ефектів [Сичев| О.С., 2005; Nabar| A., 1999; Waldo| A.L.,
2001; Cosio| F.G., 2002].

За останнє десятиліття в нашій країні накопичений певний|
досвід|дослід| катетерних| втручань при порушеннях серцевого|сердечний|
ритму. Методами катетерної| радіочастотної аблації| (КРА|)| ТП|
займаються в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.. М.М.
Амосова АМН України (Київ), Інституті невідкладної| і відновної хірургії
ім. В.К. Гусака АМН| України| (Донецьк), Дніпропетровському обласному
кардіологічному центрі. Проте|, комплексний підхід до| діагностики і
лікування ТП |до теперішнього часу ще не розроблений. Подальше|дальший|
вивчення варіантів клінічної течії, розробка і удосконалення методів
лікування ТП| є|з’являтися,являтися| необхідними і актуальними, прогрес
в цьому напрямі|направлення| забезпечить не тільки|не лише| медичні, але
і соціально-економічні переваги.

Зв’язок роботи з|із| науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексного плану
науково-дослідних робіт Національного інституту серцево-судинної
хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України і є|з’являтися,являтися|
фрагментом комплексної теми НІССХ| “Розробка, удосконалення| лікування|
тріпотіння| передсердь| методом катетерної| аблації| з використанням|
енергії| радіочастотного| струму|”. Шифр ГК| 05.01.09, № державної|
реєстрації| 05U000636. Терміни виконання| 2005-2007 р. Автор дисертації
був співвиконавцем цієї НДР.

Мета|ціль| і завдання|задача| дослідження. Метою|ціль| роботи є
поліпшення|покращання| методів діагностики, результатів
медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих з|із| різними
формами ТП|, оптимізація методів профілактики рецидивів ТП|, зниження
числа ускладнень, поліпшення|покращання| якості життя хворих з|із| ТП|.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні|слідуючий|
завдання|задача|:

1.Вивчити зв’язок пароксизмальних і персистуючих| форм ТП| із|із|
захворюваннями серцево-судинної системи.

2.Провести диференціальну діагностику різних типів|тип| ТП| на
основі інвазивних і неінвазивних електрофізіологічних досліджень
(ЕФД|).

3. Визначити електрофізіологічний і анатомічний субстрати різних
форм ТП|.

4.Роробити методику електроанатомічного картування| (ЕАК|) з метою
діагностики і катетерного| лікування типових і атипових форм ТП|.

5.Оцінити ефективність різних видів медикаментозного і
немедикаментозного (тимчасова кардіостимуляція, постійна
кардіостимуляція, електроімпульсна терапія) лікування пароксизмальної і
персистуючої| форм ТП|.

6.Розробити методику і дати оцінку результатів КРА| типових і
атипових форм ТП|.

7. Вивчити віддалені результати КРА| ТП|.

8. Оцінити вплив різних методів лікування на якість життя хворих
з|із| ТП|.

9.Розробити алгоритм обстеження і лікування хворих з|із|
пароксизмальними і персистуючими| формами ТП|.

Об’єкт дослідження: хворі з|із| типовими і атиповими формами ТП|,
яким проведена діагностика і різні види терапії.

Предмет дослідження: діагностика, оцінка ефективності
медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих з|із| ТП|.

Наукова новизна|новинка| отриманих результатів. У дисертаційній
роботі, яка є|з’являтися,являтися| першою в Україні, що присвячена
вирішенню|розв’язання,вирішення,розв’язування| проблеми діагностики і
лікування ТП|, і заснованою на одному з найбільш великих в світі
досвіді|дослід| спостережень (n=628|), визначені електрофізіологічні
механізми виникнення ТП|, розроблена система діагностики,
диференціальної діагностики, медикаментозного і немедикаментозного
методів лікування різних форм ТП|, вивчені безпосередні і віддалені
результати катетерних| процедур, причини рецидивів і методи їх усунення.

У дисертації вперше|уперше|:

– вивчається взаємозв’язок різних клінічних варіантів ТП| з|із|
патологією серцево-судинної системи;

– проведено цілеспрямоване комплексне вивчення різних видів тріпотіння
передсердь на основі аналізу електрофізіологічних механізмів;

– вивчені діагностичні можливості|спроможність| спеціальних методів
дослідження, | об’єктивизуючих діагноз ТП| з|із| виділенням провідній
ролі електрофізіологічних досліджень і ЕАК|;

– запропонована клініко-електрофізіологічна| класифікація варіантів
типових і атипових форм ТП|;

– вдосконалені методики відновлення синусного ритму методами електричної
стимуляції, електроімпульсної терапії, катетерної| радіочастотної
аблації|, антиаритмічної терапії;

– вперше|уперше| визначений ризик тромбоемболічних ускладнень при різних
варіантах ТП| і розроблена методика їх профілактики;

– розроблені різні методики радикального усунення ТП|, включаючи
холодову| радіочастотну аблацію|, аблацію| восьмиміліметровими
електродами, вимірювання|вимір| біполярного сигналу, біопотенціалу;
вперше|уперше| проведено порівняння ефективності методик катетерного|
лікування ТП|;

– розроблений і упроваджений|запроваджений,впроваджений| оригінальний
спосіб поєднаного усунення різних видів надшлуночкових тахікардій
(патент України 3501 А);

– способи катетерного| лікування типового ТП| (|Патент на винахід| №
78710, від| 25.04.2007, Бюл.№4);

– розроблений і упроваджений|запроваджений,впроваджений| оригінальний
спосіб катетерного| лікування пароксизмальної форми тріпотіння
передсердь (|Патент на винахід| № 78711 від| 25.04.2007, Бюл.№4);

– розроблений комплексний підхід до діагностики ТП| і алгоритми
лікування, аналізуються ефективність різних методів терапії ТП|;

– проаналізовані причини рецидивів ТП|, запропонована оригінальна
методика діагностики і лікування рецидивів;

– вперше|уперше| вивчена якість життя хворих з|із| ТП| на тлі|на фоні|
різних режимів лікування;

– в результаті|унаслідок,внаслідок| проведених досліджень вперше|уперше|
розроблена ефективна система діагностики, медикаментозного і
немедикаментозного| лікування ТП|, що забезпечує суттєве
поліпшення|покращання| результатів терапії і зменшення ускладнень та
рецидивів.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано вибір
оптимальної тактики катетерного| лікування залежно від
електрофізіологічного механізму і локалізації ТП|, а так само поєднання
його з|із| іншими передсердними тахікардіями. Застосування|вживання|
запропонованих діагностичних і диференціально-діагностичних клінічних
критеріїв дозволяє клініцистам чітко встановити діагноз ТП|, його
електрофізіологічний субстрат і механізм, провести диференціальну
діагностику з|із| іншими видами тахіаритмій|, вибрати правильну тактику
лікування.

На основі аналізу даних поверхневої|поверховий,зверхній| ЕКГ
визначена висока вірогідність|ймовірність| патології серцево-судинної
системи.

На основі аналізу випадків виникнення гострої лівошлуночкової
недостатності після|потім| відновлення синусного ритму,
запропонований алгоритм їх профілактики.

Вивчення параметрів гемодинаміки і клінічного статусу у|біля,в|
хворих з|із| ТП| і синдромом тахікардіоміопатії| дозволяє провести
диференціальну діагностику дійсної ділатаційної| кардіоміопатії і
тахікардіоміопатії.

На основі отриманих|одержаних| даних застосування|вживання|
антиаритмічних препаратів для швидкого зниження ЧСС|, запропонована
методика контролю ЧСС|. Ґрунтуючись на результатах аналізу
тромбоемболічних ускладнень після|потім| відновлення СР|
запропонований метод їх профілактики.

Поєднане застосування|вживання| ЕФД| і ЕАК| дозволило поліпшити
топічну| діагностику різних варіантів ТП|, що у свою чергу|своєю чергою|
привело до підвищення ефективності методик катетерного| лікування
типових і атипових форм ТП|.

Запропоновані методики оцінки блоку каво-трикуспідального|
перешийка (КТП|) мають високу чутливість і специфічність.

Вибір зони КТП| для створення|створіння| лінії безперервного
пошкодження|ушкодження|, заснований на реєстрації біоімпедансу і
амплітуди внутрішньосерцевого|сердечний| сигналу дозволяє скоротити
кількість аплікацій, підвищує ефективність процедури і зменшує кількість
рецидивів.

У клінічну практику широко упроваджені|запроваджені,впроваджені|
методики катетерного| усунення ТП| із застосуванням холодової| аблації|,
які дозволили не тільки|не лише| радикально підвищити ефективність
первинної процедури, але і значно зменшити кількість рецидивів.

Розроблена і упроваджена|запроваджена,впроваджена| методика
одночасного усунення ФП| і типового ТП|. Розроблена і
упроваджена|запроваджена,впроваджена| в клінічну практику методика
профілактики виникнення атипових форм ТП| при виконанні процедури
ізоляції легеневих вен.

Розроблена методика оцінки якості життя хворих з|із| ТП|.
Ґрунтуючись на даних оцінки якості життя, запропонована оптимальна
стратегія ведення хворих з|із| ТП|

Особистий|особовий| внесок|вклад| претендента|конкурсант|.
Дисертація є самостійною роботою претендента|конкурсант|. Автор виконав
всі операції, які розглядаються|розглядуються| в роботі. Основні
дослідження і їх аналіз, а також статистична обробка результатів
дослідження проведені автором. Йому належать ідеї оригінальних методик,
використаних в роботі.

Автором самостійно розроблені оригінальні методики катетерного|
усунення пароксизмальних і персистуючих| форм ТП|,
диференціально-діагностичні критерії типових і атипових форм ТП|.

В процесі дослідження автором був запропонований і
упроваджений|запроваджений,впроваджений| метод поєднаного усунення ФП| і
створення|створіння| блокади КТП| за допомогою системи ЕАК|.

Автор був ініціатором виконання ехокардіографій, зокрема
застосування|вживання| черезстравохідної| ехокардіоскопії| при
проведенні катетерних| методик в правому і лівому передсерді.

Апробація|випробування| результатів дисертації. Основні
положення|становище| дисертації докладалися|доповідалися| і
обговорювалися на Республіканській| науково-практичній| конференції|
“Нові| підходи| до діагностики| та лікування| артеріальної| гіпертензії|
та порушень| серцевого| ритму” (Вінниця|, 1999 р), Першій| Українській|
науково-практичній| конференції| з міжнародною| участю| “Порушення ритму
серця|: вікові| аспекти|”(Київ|, 2000), Шостому Національному| конгрес|
кардіологів| України| (Київ|, 2000), Республіканській|
науково-практичній| конференції| “Сучасні| проблеми| кардіології| та
ревматології|: від| гіпотез| до фактів|” (Київ|, 2001), IX науковій
конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2001), X
наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ,
2002), IХ наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів
України (Київ, 2001), ХI наукової конференції| Асоціації
серцево-судинних хірургів України (Київ, 2003), XII наукової
конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2004),
Першому спільному| конгресі| кардіохірургів| України| і Польщі|
(Львів|, 2005), Пленумі| правління| асоціації кардіологів України
„Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”, (Київ, 2005), XIV
науковій конференції асоціації серцево-судинних хірургів з міжнародною
участю “Актуальні проблеми кардіохірургії” (Донецьк, 2006), Пленумі
правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів
та невропатологів „Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та
мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань” (Київ, 20 вересня
2006 року); а також на зарубіжних форумах: Black sea conference on
cardiology and cardiosurgery (Varna, Bulgaria, 2001); Europace 2001
(Copenhagen, Denmark, 2001); IV Міжнародному слов’янському конгресі з
електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург,
Росія, 2000 р.); V Міжнародному слов’янському конгресі з
електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург,
Росія, 2002); VI Міжнародному слов’янському конгресі з
електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург,
Росія, 2004); I Всеросійському з’їзді аритмологов (Москва, 2005), VII
Міжнародному слов’янському конгресі з електростимуляції і клінічної
електрофізіології серця (Санкт-Петербург, Росія, 2006);XII
Всеросійському з’їзді серцево-судинних хірургів (Москва 29-31 жовтня
2006 р.)

Публікації. Автором за темою дисертації| опубліковано 47 наукових
робіт, зокрема 23 статті у вітчизняних наукових журналах|часопис|,
рекомендованих| ВАК| України, 16 з|із| них самостійних.
Отримано|одержано| три патенти на винахід, безпосередньо зв’язаних|
з|із| темою дисертації.

Об’єм|обсяг| і структура дисертації. Дисертація написана на 368
сторінках машинописного тексту, ілюстрована 59 таблицями і 58 малюнками.
Складається з вступу|вступ|, 6 розділів, заключення,
висновків|укладення,ув’язнення||висновок,виведення|. Список використаних
літературних джерел містить|утримувати| 390 найменувань, зокрема 364
іноземні автори.

ОСНОВНИЙ
ЗМІСТ|вміст,утримання| РОБОТИ

|теперішній,даний| Дослідження базується на вивченні 628
послідовних хворих з|із| різними варіантами типового і атипового
тріпотіння передсердь, що спостерігалося в період з 1998 по 2006 рр.
Клінічна характеристика пацієнтів, що увійшли до
нашого|теперішній,даний| дослідження, представлена|уявлена| в таблиці 1.

Таблиця 1

Клінічна характеристика хворих з|із| ТП|

(n=628|)

Показник Абсолютні

значення %

Середній вік, років 60.4+9.5

Стать (Ч/Ж) 395/233 62.9/37.1

Захворювання ССС| (в цілому|загалом|) 452 72

СССВ| 66 10.5

АВ| блокади 22 3.5

Імплантовані ЕКС| 33 5.3

Після|потім| кардіохірургічних операцій: 45 7.1

Ідіопатичне ТП| 81 12.9

Пароксизмальна форма ТП| 296 47

Персистуюча форма ТП| 332 53

Попередня ФП| 163 26

СН| 414 65.9

Лівошлуночкова дисфункція (ФВvxov i ?? ?E ” ” " 6 | ~ ? o ( 8 : L N ? ¬ a a Z| електроду і зони пошкодження|ушкодження| дорівнював|рівнятися| 159+22 мс|, в протилежному напрямі|направлення| – 155+20 мс|. Аналіз часових| інтервалів в області КТП| підтверджує блок проведення| у всіх випадках (чутливість методу 100%). Подвійні потенціали (ПП) в кінці|у кінці,наприкінці| процедури реєструвалися у 33 випадках з|із| 50 (66%). При цьому тільки|лише| в 30% випадках ПП реєструвалися уздовж|вздовж,уподовж| всієї лінії пошкодження|ушкодження|. У 19 (38%) процедурах після|потім| проведення серії аплікацій в області перешийка, потенціали, які відображають|відображувати| активність життєздатного міокарду, повністю були відсутні. Активаційний мепінг| проаналізовано| в 45 випадках (90%), в 5 випадках не вдалось| точно розташувати Halo-катетер навколо ТК||. Двонаправлена блокада КТП| за даними зміни розповсюдження|поширення| активації навколо|навкруги,довкола| ТК| підтверджена в 40 (88.9%) випадках. У чотирьох випадках (8.9%) за наявності явного блоку перешийка по локальних критеріях (ПП, техніка другого електроду) активаційне картування| показувало шунтування збудження навколо|навкруг,довкола| нижньої порожнистої вени в області нижньої частини|частка| прикордонної|пограничний| борозни. Таким чином, в 8.9% випадків при використанні активаційного картування| наголошувався помилково-негативний|заперечний| результат. Наше дослідження показало, що найбільш чутливим| методом оцінки блокади КТП| був запропонований нами метод аналізу часових| інтервалів при стимуляції коронарного синуса із застосуванням додаткового електроду, розташованого|схильний| латерально| аблаційного| катетера. Перевага запропонованого нами методу – відсутність впливу проведення по задній поверхні правого передсердя| навколо|навкруг,довкола| нижньої порожнистої вени, яке симулює наявність проведення по перешийку при його явному блоці. Разом з|поряд з,поряд із| побудовою|шикування| загальної|спільний| активаційної карти всього правого передсердя (ЕАК|), ми використовували методику побудови|шикування| локальної карти активації каво-трикуспідального| перешийка у|біля,в| 26 з|із| 44 (59.1%) хворих, яка точніше реєструє фронт активації і наявність блоку або резидуального| проведення в області КТП|. Блок перешийка підтверджено| даним методом в 100% випадків. Використання сучасних методик оцінки блоку КТП| дозволяє підтвердити блок перешийка в 100% випадків. Найбільш точним методом верифікації блоку каво-трикуспідального| перешийка є|з'являтися,являтися| метод оцінки тимчасових інтервалів за допомогою додаткового електроду, доповнюваний ЕАК|. Проблема профілактики і лікування рецидивів ТП| займала|позичати,посідати| значне місце в нашому дослідженні. Найбільша кількість рецидивів ТП| була в групі 4-мм| стандартних електродів – 15.8%, в групі 8-ми мм електродів рецидиви визначались у 8.3% випадків. У решті груп кількість рецидивів ТП| коливалася|вагатися| від 4.1% в групі направляючих|спрямовуючих,скеровувати| інтродьюсерів| до 6.6% в групі, де ізольовано застосовувалися охолоджувані електроди. Об'єднавши дані трьох груп, де застосовувалися охолоджувані електроди (n=121|), ми отримали|одержали| 5.7% рецидивів. Застосування|вживання| розроблених нами методик, перш за все|передусім| охолоджуваних електродів, використання ЕАК||, вимірювання|вимір| біоімпедансу і біполярного сигналу привели до радикального (більш ніж в два рази), зменшенню кількості рецидивів: з 15.8% (4-х мм електроди) до 4.5% в групі ЕАК| + ОЕ|. Ми вважаємо|лічити|, що поєднання класичних електрофізіологічних підходів, тривимірного|трьохмірний| нефлюороскопічного| ЕАК| і використання електродів із|із| зовнішнім контуром охолоджування є|з'являтися,являтися| на сьогоднішній день оптимальною стратегією катетерної| терапії типового ТП|. За даними нашої роботи, атипове ТП| зустрічалася значно рідше, ніж типове і було діагностовано у|біля,в| 33 з|із| 439 хворих (7.6%), яким проводилося внутришньосерцеве|сердечний| ЕФД| і КРА|. З|із| них атипове ТП| з|із| локалізацією ріентрі| в правому передсерді було в 18 випадках (54.5% всіх атипових форм), зокрема атріотомічні| форми – 8 випадків. Ефективність катетерного| усунення склала 77.8%. Лівопередсердні ТП| діагностовані в 15 випадках (45.5%), з|із| них половина випадків 7 (46.6%) – лівопередсердні ТП|, що виникли після|потім| процедури ізоляції легеневих вен. Ефективність процедури усунення лівопередсердних ТП| - 73.3%. Атипові форми ТП| виникають при значних ураженнях|ураження| передсердь, пов'язаного з попередніми оперативними втручаннями, наявністю в передсерді |величезний| зон фіброзу і рубцевої тканини. Дані стани|достаток| створюють умови для виникнення аритмій з|із| механізмом ріентрі |, до яких відноситься тріпотіння передсердь. Визначення критичної частини|частка| петлі ріентрі | є|з'являтися,являтися| основним моментом діагностики і подальшої|наступний| катетерной| аблації| атипового ТП|. Разом і|поряд з,поряд із|з стимуляційною технікою|, ЕАК| є|з'являтися,являтися| необхідним етапом діагностики і лікування. Аблація критичного перешийка перериває циркуляцію ріентрі|. Одним із завдань|задача| нашого дослідження була розробка методик поєднаного усунення тріпотіння і фібриляції передсердь. Ми провели операцію ізоляції гирл легеневих вен (ЛВ|) у поєднанні із створенням|створіння| КТБ| у|біля,в| 24 хворих. Ізоляція колекторів ЛВ| нами досягнута у|біля,в| всіх 24 хворих, ґрунтуючись на тривимірному|трьохмірний| електро-анатомічному| підході і у|біля,в| 18 з|із| 24 (75%) чоловік, ґрунтуючись на електрофізіологічному підході. | Блок КТП| досягнутий у всіх хворих. Рецидиви ФП| в післяопераційному періоді виникли у|біля,в| 7 хворих (29.2%). Загальна|спільний| ефективність процедури усунення ФП| склала 70.8%, клінічне поліпшення|покращання| досягнуте у|біля,в| 79.1% хв-х|: 17 (70.8%) хворих без рецидивів і двоє (8.3%) із|із| зменшенням епізодів ФП|. Типове ТП| було усунене у|біля,в| всіх 24 хворих (100% ефективність). Ґрунтуючись на отриманих результатах, ми вважаємо|лічити|, що ізоляція ЛВ| у поєднанні із створенням|створіння| блокади КТП| показана хворим з|із| частими епізодами ФП| і ТП|. Система ЕАК|| Біоток 3Д|, (Росія, Томськ) дозволяє проводити дану методику, використовуючи електроди різної конфігурації в одній процедурі. Ми вивчили безпосередні результати у всіх оперованих хворих (439) і віддалені результати операцій у 346 пацієнтів (78.8% прооперованих) в терміни від 6 місяців до 8 років, в середньому 26 ±7 міс. Усунення ТП| привело до значного зменшення призначення антиаритмічних препаратів. Якщо до проведення процедури ААП| приймали 257 хворих з|із| 439 (58.5%), то після|потім| виписки ААП| були призначені тільки|лише| 54 (12.3%). Ускладнення, пов'язані з процедурою КРА| виникли у|біля,в| 10 (2.2%). Важкі|тяжкий| ускладнення (АВ| блокади, тампонада| перикарду) відмічені в трьох випадках (0.7%). У двох випадках виникла | АВ| блокада: в одному випадку повна|цілковитий|, в другому - другого ступеню|міра|. Цим хворим були імплантовані постійні двокамерні ЕКС|. Тампонада перикарду, що потребувала перикардіальної| пункції, виникла в одному випадку при проведенні процедури ізоляції ЛВ|. У двох випадках виник лівобічний|лівосторонній| пневмоторакс, що зажадав плевральної пункції. Гематоми пахової області відмічені в 5 випадках. Лікування було консервативним. Ми не спостерігали таких ускладнень, як гострий інфаркт міокарду, порушення мозкового кровообігу, тромбоемболія легеневої артерії, які описані в літературі. В цілому|загалом|, процедура була |відносно| безпечною і нетравматичною|. У госпітальному періоді (1-7 днів) ранніх рецидивів ТП| ми не спостерігали. Епізоди фібриляції передсердь в період перебування хворих в стаціонарі виникли у|біля,в| 25 (4%). У віддалені терміни після|потім| операції катетерного| усунення ТП| фібриляція передсердь виникла у|біля,в| 78 (22.5%). У 56 пацієнтів (16.2%) ФП| була і до проведення процедури КРА| каво-трикуспідального| перешийка, у|біля,в| 22 (6.4%) ФП| розвинулася вперше|уперше| після|потім| процедури КРА| ТП|. Перехід персистуючої| форми ФП| в постійну форму зареєстрований в 9 випадках (11.5%). ААТ| з приводу рецидивуючої ФП| призначена 48 пацієнтам (13.9%). Ми вважаємо|лічити|, що рецидивуюча ФП| після|потім| процедури усунення ТП| є|з'являтися,являтися| показником|показник,показання| до процедури ізоляції ЛВ|. Рецидиви типового ТП| виникли в 43 (10.85%) після|потім| 406 первинно ефективних процедур. Після|потім| усунення атипових форм рецидиви атипового ТП| виникли в трьох випадках (12%) з|із| 25 первинно ефективних процедур. Більшість рецидивів виникали на протязі перших 6 місяців після|потім| операції: протягом першого місяця - у|біля,в| 10 хворих (23.3%); від одного до трьох місяців - 25 (58.1%); у перші шість місяців - 31 (72.1%); протягом першого року активного спостереження у 40 пацієнтів (93%). У пізніші терміни спостереження рецидиви ТП| спостерігалися тільки|лише| в трьох випадках (7%). Всі рецидиви були успішно усунені повторними КРА|. Результати первинно ефективних процедур і процедур усунення рецидивів ТП| представлені|уявлені| в таблиці 7. Таблиця 7 Порівняльна характеристика первинних процедур і процедур усунення рецидивів типового ТП| Показник 1-а процедура Рецидив К-ть процедур 406 43 Ефективність % 97.5% 100% Тривалість процедури, хв 83+30 53+12*| Тривалість флюороскопії|, хв. 18+10 7+4*| Кількість аплікацій 25+9 5+4 * Кількість рецидивів % 10.85% 4.6% * * - різниця статистично достовірна між групами, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020