МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Голос Ігор Ілліч
УДК 351.82:316.4:323.1
Державний механізм етнонаціональної інтеграції суспільства
Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
ДОНЕЦЬК – 2006
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління
Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Поважний Олександр
Станіславович,
Донецький державний університет
управління
Міністерства освіти і науки
України
(м. Донецьк), завідувач кафедри
фінансів
Офіційні опоненти:
доктор наук з державного управління, доцент Мартиненко Василь
Миколайович, Харківський регіональний інститут Національної академії
державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач
кафедри державної і кадрової політики;
кандидат наук з державного управління Беганська Ірина Юріївна, Донецький
державний університет управління Міністерства освіти та науки України
(м. Донецьк), доцент кафедри українознавства.
Провідна установа – Гуманітарний університет „Запорізький інститут
державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), кафедра
соціології та соціальної роботи.
Захист відбудеться 21 червня 2006 р. о 14-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного
університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою:
83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою:
83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.
Автореферат розісланий 19 травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Клейнер Я.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток українського суспільства і держави
характеризується станом пошуку нових форм і методів демократизації
управління. Вихідна точка соціального реформування в Україні
визначається втратою моральних орієнтирів внаслідок глибокої
криміналізації держави і суспільної аномії, що протікають на тлі
економічного спаду.
Відомо, що з погляду соціологічної парадигми, основою консолідації
суспільства є сукупність цінностей і норм поводження всіх громадян. У
стабільних суспільствах порушення ціннісно-нормативної системи чревате
застосуванням формальних і неформальних санкцій. Нестабільне ж
суспільство, навпроти, характеризується тим, що руйнується
ціннісно-нормативна система як загальна основа соціальної інтеграції.
Українське суспільство протягом останніх двох років знаходиться в
динамічному стані зміни політичних еліт, який збільшив рівень очікувань
українських громадян щодо рівня соціально-економічного розвитку країни в
цілому, та добробуту населення, зокрема. Однак, зазначені очікування
супроводжуються дезінтеграційними тенденціями етнонаціонального
характеру, що ініціюються деякими політичними та державними діячами. .
Таким чином, для правлячої політичної еліти України, яка, за
визначенням, несе відповідальність за цілісність української держави,
актуальним є питання інтеграції українського суспільства на основі
вироблення загальних, універсальних, прийнятних для всіх громадян
принципів. Крім того, розробка і впровадження в життя механізму
етнонаціональної інтеграції суспільства неможливі без збільшення
моральної відповідальності політичної еліти країни. Причому, процес
підвищення морально-ціннісного рівня політичних діячів на сучасному
етапі розвитку не може ґрунтуватися винятково на положеннях самоконтролю
і вимагає застосування відповідних механізмів соціального контролю,
спрямованих на забезпечення цілісності українського суспільства як
соціальної системи.
Виходячи з вищевикладеного, на основі аналізу актуальних проблем
становлення українського суспільства в новому якісному стані, була
обрана тема дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу підготовлено відповідно до плану науково-дослідної роботи
Донецького державного університету управління Міністерства освіти і
науки України в рамках теми “Ринкове реформування управління економікою
України” (1999-2004 р., номер державної реєстрації 0100U003069).
Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і
методичних положень комплексного підходу до рішення задачі формування
механізмів державного управління в Україні.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення проблеми
етнонаціональної інтеграції українського суспільства шляхом розробки
відповідного механізму державного управління в організаційному та
методологічному аспектах.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такий комплекс задач:
визначено сутність і характеристики моралі як соціального явища,
виявлено роль моралі в політиці як необхідної умови для реалізації
інтеграційних процесів в суспільстві;
обґрунтовано актуалізацію етнічної і національної складових суспільного
розвитку в Україні, розкрито структуру рівня свідомості громадян
України;
сформовано методику етнонаціональної інтеграції, засновану на принципах
взаємодії соціальних систем;
розроблено організаційне забезпечення дії державного механізму
етнонаціональної інтеграції суспільства, представлено структуру і
функції органів державного управління процесами етнонаціональної
інтеграції;
розглянуто участь соціальних інститутів у процесі етнонаціональної
інтеграції українського суспільства, визначено місце системи комунікацій
в цьому процесі;
визначено характеристики інформаційної політики держави в контексті
етнонаціональної інтеграції суспільства;
запропоновано принципи державної політики в сфері освіти, що
забезпечують дію державного механізму етнонаціональної інтеграції
суспільства;
представлено методи соціального і правового контролю характеру впливу
політиків на рівень цілісності суспільства.
Об’єкт дослідження – процеси державного забезпечення цілісності
суспільства.
Предмет дослідження – державний механізм етнонаціональної інтеграції
суспільства в Україні.
Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і
спеціальні методи, що дозволяють розробити державний механізм
етнонаціональної інтеграції українського суспільства.
Для виявлення сутності моралі як соціального явища використана
термінологія системного підходу, визначення методики етнонаціональної
інтеграції суспільства реалізовано із застосуванням теорії етногенезу
Л.М.Гумільова, положень синергетики про формування параметрів порядку
систем, що самоорганізуються, соціології і теорії державного управління.
Пошук ефективної формули інтеграції російської й української складових у
культурі українського суспільства реалізовано із застосуванням
класифікації крос-культурних взаємодій Г.Хофстеде.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації,
відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані
соціологічних опитувань і досліджень українських і зарубіжних
інститутів; законодавча база, що регулює етнонаціональні взаємини на
території України; результати досліджень, проведених науковими
інститутами України, а також безпосередньо автором.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат
дисертаційної роботи складається в розробці державного механізму
етнонаціональної інтеграції українського суспільства в організаційному
та методологічному аспектах.
До результатів, які характеризують новизну, відносяться такі положення
та розробки:
уперше:
сформульовано принципи етнонаціональної інтеграції суспільства.
Доведено, що забезпечення цілісності і стабільності суспільства
неможливо без узгодження параметрів порядку етносів і націй, які
складають це суспільство;
запропоновано організаційний механізм етнонаціональної інтеграції
українського суспільства, заснований на діяльності Державного комітету
зі справ національностей і міграції України, а також методика, що
рекомендується для його ефективного функціонування;
удосконалено:
визначення поняття „мораль” в термінах системного підходу. Відповідно до
цього мораль являє собою рівень негативних зворотних зв’язків,
внутрішньо властивих елементу соціальної системи (індивіду). Рівень
негативних зворотних зв’язків характеризує тісноту соціальних зв’язків
(комунікацій) і забезпечує цілісність певного рівня соціальної
організації (етносу, нації, суспільства);
напрямки дослідження поняття моралі як властивого будь-якому рівню
соціальної організації – етносу, нації, суспільству, співтовариству.
Обґрунтовано висновок, що базовим рівнем формування моралі індивіда є
характеристика його етнічної приналежності;
напрямки вивчення суспільної свідомості, що концентруються на виявленні
етнічної, національної і суспільної домінанти у свідомості громадян, з
метою визначення можливості реалізації інтеграційних процесів у
суспільстві та їх характеристик;
механізми взаємодії держави і суспільства за посередництвом ЗМІ і
соціологічних організацій, які сприяють виробленню ідеології
українського суспільства інтерактивним шляхом;
дістали подальшого розвитку:
положення державної політики України в сфері освіти, засновані на
розвитку багатомовності і полікультурності;
економічна стратегія України в сфері розвитку транспорту, зв’язку й
електронних комунікацій як значимий фактор збільшення тісноти зв’язків
між елементами суспільства як системи, а, отже, як природний фактор
інтеграції суспільства;
напрямки функціонування неформальних інститутів соціального контролю в
Україні, що стосуються моральної оцінки діяльності політичних діячів.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів
дослідження складають рекомендації з впровадження державного механізму
етнонаціональної інтеграції українського суспільства. Рекомендації
носять комплексний характер і представлені в методологічному,
організаційному, економічному, соціальному і політичному аспектах.
Важливе практичне значення має методика етнонаціональної інтеграції,
сформульована у вигляді послідовності дій, необхідних для консолідації
суспільства.
Теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження було
впроваджено на базі відділу у справах національностей та міграції
Донецької обласної державної адміністрації, зокрема, складові частини
державного механізму етнонаціональної інтеграції суспільства (довідка
про впровадження № 29/08 – 1579 від 06.12.2005 р.), а також в процесі
викладання навчальної дисципліни „Етика” в Донецькому державному
університеті управління Міністерства освіти і науки України (довідка про
впровадження № 687 від 18.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням. В ній
автору належать теоретичні положення щодо системної сутності поняття
„мораль”, закономірностей інтеграції соціальної системи на певному рівні
соціальної організації, практична розробка механізму етнонаціональної
інтеграції суспільства, а також рекомендації з впровадження цього
механізму в Україні на сучасному етапі розвитку.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і
практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні
положення і загальні висновки були представлені у виді доповідей на
П’ятому Міжнародному науковому конгресі “Державне управління і місцеве
самоврядування” (м. Харків, 2005 р.), а також на щорічній конференції
професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи
Донецького державного університету управління
Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6
робіт (5 робіт у фахових виданнях), з них: 5 статей у збірниках наукових
праць, а також 1 стаття в збірниках матеріалів конференцій.
Загальний обсяг публікацій складає 2,41 д.а., з них 2,41 д.а. належать
особисто автору.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, додатку. Загальний обсяг дисертації
складає 175 сторінок, у тому числі 4 таблиці і 32 рисунки, які
займають 16 сторінок, список використаних джерел із 122 найменувань (9
сторінок), два додатки (2 сторінки).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Генезис моралі і її місце в політичній системі суспільства. У
розділі розглянуто сутність та характеристики моралі як соціального
явища, проаналізовано роль моралі в політиці. Особливу увагу приділено
розгляду сутності етносу як першопричини формування моралі індивіда і
суспільства.
В результаті аналізу сутності моралі виявлено, що поняття моралі
пов’язане з поняттям цілісності системи, в першу чергу, – соціальної.
Згадування про цілісність системи дозволяє застосувати до аналізу такого
ціннісного поняття, як мораль, теоретичний апарат системного підходу.
Зокрема, існують різні типи механізмів, що забезпечують цілісність
відкритих систем.
На думку М.М.Моісєєва, організація системи в живому світі народжує
зовсім новий тип механізмів розвитку, невідомих у світі неживої матерії.
Це механізми зворотного зв’язку. Можна говорити про негативні зворотні
зв’язки, що підтримують гомеостазіс, тобто компенсують зовнішні впливи,
і про позитивні, котрі погіршують стабільність системи. Отже, позитивний
зворотний зв’язок приводить до хитливих станів системи, тоді як
негативний забезпечує її стійкість. Цілісність системи підтримується на
основі негативного зворотного зв’язку.
На основі визначень моралі та з урахуванням того факту, що мораль
забезпечує цілісність і стійкість соціальної системи як способу
відтворення соціальних комунікацій, сформульовано наступне визначення
моралі.
У термінах системного підходу, мораль характеризується рівнем негативних
зворотних зв’язків, внутрішньо властивих елементу соціальної системи
(індивіду). Рівень негативних зворотних зв’язків визначає тісноту
соціальних зв’язків (комунікацій) і забезпечує цілісність певного рівня
соціальної організації. Внутрішня сутність моралі визначає той факт, що
найбільш стійкі моральні принципи формуються на базових, фундаментальних
рівнях соціальної організації в процесі становлення особистості. Після
цього, вони формують „ядро” підсвідомих психологічних реакцій індивіда,
яке може коригуватися в процесі життєдіяльності.
Дослідники розрізняють універсальну і патерналістську (від англ. pattern
– зразок) мораль. Виходячи з визначення моралі в термінах системного
підходу, можна сказати, що усвідомлення цілісності всього сущого формує
універсальну мораль, а усвідомлення цілісності одного з рівнів
соціальної організації – патерналістську. Міра наближення
патерналістської моралі до універсальної може бути різною в залежності
від еволюційного стану соціальної системи, що сформувала цей зразок
моралі.
В історії суспільства виділяються піки чи критичні періоди – руйнування
сталих і звичних суспільних укладів, – в яких моральні ідеї
виявляють себе найбільш радикально. Мораль, таким чином, як би
пульсує в історії, її припливи приходять на зміни епох, а відливи –
на періоди стагнації, коли мораль відходить на периферію
громадського життя чи вихолощується в моралізуванні (рис. 1).
Рис. 1. Історичні (еволюційні) періоди актуалізації універсальних
моральних принципів
Таким чином, по мірі звуження індивідуальної свідомості до стану
домінування якого-небудь виду патерналістської моралі: класової,
професійної, національної, збільшується ступінь суб’єктивізму в
розумінні моральних принципів, що впливає на реалізацію моральних норм і
виявляється в конкретній діяльності. Такий вид свідомості і відношення
до соціальних взаємодій приводить до руйнування їх цілісності, до
конфлікту частини (індивідів-носіїв суб’єктивної патерналістської
моралі) і цілого (соціальної системи, універсума). Отже, суб’єктивна,
далека від універсальних принципів, патерналістська мораль приводить до
порушення зв’язків між частиною системи, який належить цей зразок
моралі, і системою в цілому. У цьому змісті зміна епох обумовлена
переосмисленням моральних принципів, поверненням до моменту їх
„чистого”, ідеального сприйняття – не через призму існуючих соціальних
зв’язків і стереотипів.
В процесі становлення того чи іншого рівня соціальної організації
формується патерналістська мораль для цього рівня в цілому, максимально
наближена до універсальної. Далі, у процесі еволюції цієї системи –
етносу, нації, суспільства – у процесі адаптації цієї системи до
зовнішнього середовища, патерналістська мораль коригується. Причиною
корекції моральних принципів є конфлікт між необхідністю (чи бажанням)
досягнення цілей і можливими засобами їх досягнення, які не суперечать
універсальним моральним принципам.
Рис. 2. Еволюція соціальної організації
В періоди руйнування, або реформування одного з рівнів соціальної
організації, колективна свідомість членів соціальної системи звертається
до більш фундаментального рівня в пошуку універсальних принципів
існування. У межі ця тенденція приводить до абсолютної атомізації
соціальних зв’язків, відчуттю самітності індивіда і до актуалізації
потреби в соціальній приналежності. Якщо ж соціальна дезорганізація не
доходить до зазначеної межі, то система має шанси стабілізації на більш
фундаментальних і, у той же час, більш низьких рівнях соціальної
організації: з багатонаціонального суспільства формуються національні
держави, з поліетнічного суспільства – регіони з етнічною домінантою.
Тобто хитливе ціле розпадається на більш стійкі частини, кожна з який
представляє тепер окрему систему.
Забезпечення цілісності суспільства є функцією його політичної системи.
У цьому змісті ефективність діяльності політичної еліти неможлива без
урахування моральних принципів суспільства. Крім того, політики
відповідальні за забезпечення територіальної цілісності суспільства, за
підтримку інтегруючих механізмів соціальної організації на певній
території. Реалізація політичною елітою функції соціальної інтеграції
потребує адекватного організаційного механізму і
теоретико-методологічного супроводження, що забезпечує аналіз стану
соціальних систем у межах суспільства та формування напрямку їх
інтеграції.
Для аналізу стану соціальних систем у межах суспільства, с точки зору
теорії систем, доцільно виділяти їх параметри порядку –
макрохарактеристики, значення яких для системи є стабільними, як
мінімум, у межах періоду аналізу та прогнозування. До таких
характеристик відносять мораль, культуру; на більш коротких періодах
прогнозування – ідеологічні установки, домінуючі цілі і цінності.
Політична еліта в процесі розробки стратегії розвитку суспільства
повинна враховувати параметри порядку всіх рівнів соціальної організації
суспільства: етносів, націй та суспільства в цілому.
Першим рівнем соціальної організації і найбільш значимим з погляду
виживання індивіда в межах зазначеного ландшафту, є етнос. Теорія
етногенезу детально розроблена Л.М. Гумільовим. Відповідно до його
визначення, етнос – це стійке, природно сформоване співтовариство людей,
що протиставляє себе іншим аналогічним співтовариствам, яке визначається
відчуттям компліментарності (свій – чужий), і відрізняється своєрідним
стереотипом поведінки.
Забезпечення цілісності і стабільності суспільства неможливо без
урахування моралі як параметра порядку етносів, що складають це
суспільство. Роль держави в цьому контексті складається в
інституціалізації моральних принципів суспільства і закріпленні їх у
діючому правовому полі.
Виходячи із сутності понять права і моралі, відзначено, що при
закріпленні положень суспільної моралі в Конституції країни важливо
врахувати ті моральні принципи, які не властиві моралі етносів і тому
потенційно здатні зруйнувати державу і розділити суспільство. Таким
чином, щоб зовнішні, правові обмеження не дублювали внутрішні, моральні
принципи, і в той же час законодавчо фіксували ті моменти, що упущені в
етнічній ціннісній структурі.
Держава може мати на своїй території від одного до безлічі етносів. При
наявності декількох етносів, що мають різні уявлення про мораль і,
відповідно, різні цінності і норми, перед державою в особі правлячої
політичної еліти постає проблема вибору варіанта етнічного контакту і
його реалізація за допомогою механізмів культурної й етнічної політики.
Опосередковано, вибір цього контакту визначає процес становлення
характеристик суспільної моралі, що виникає у результаті взаємодії
моралей етносів. Вибір етнічного контакту прямо визначає систему права і
характеристики державного управління.
Розділ 2. Механізм державного управління в сфері етнонаціональної
інтеграції суспільства. У розділі проаналізовано процес актуалізації
національної та етнічної складової суспільного розвитку в Україні,
сформовано методи визначення характеристик моралі суспільства як
параметру порядку його етносів, або методи етнонаціональної інтеграції,
розроблено правове й організаційне забезпечення дії механізму
етнонаціональної інтеграції суспільства.
Доведено, що з погляду етнології, Україна є зоною контакту між Західною
Європою і Євразією, що визначає необхідність пошуку варіантів інтеграції
українського суспільства. Соціологічні дані останнього десятиліття
вказували на тенденцію збільшення рівня ксенофобії українського
суспільства. Крім того, в Україні дотепер спостерігалася тенденція до
етнічної дезинтеграцї. Проте, задача держави об’єктивно складається в
підтримці цілісності суспільства як соціальної системи. Тому проблема
етнонаціональної інтеграції українського суспільства, що знаходиться в
стадії латентного конфлікту, вимагає рішення на новому якісному рівні,
із застосуванням ефективних наукових концепцій і підходів.
Механізм етнонаціональної інтеграції суспільства, що пропонується у
дослідженні, основано на визначенні сутності соціальних систем, що
інтегруються. Для цього виділяються параметри порядку етносів, націй та
суспільства в цілому.
Якщо врахувати, що етнос як первинне біосоціальне утворення є елементом
побудови більш складних соціальних систем, тією “цеглинкою”, що визначає
побудову сучасних держав і співтовариств, то параметри порядку етносів,
що складають суспільство, мають найбільш важливе значення в процесі
соціальної інтеграції.
Основними параметрами порядку етносу як виду соціальної організації,
тобто макрохарактеристиками, що досить повільно трансформуються в часі
та підпорядковують (детермінують) поведінку елементів системи, є:
1) ландшафт (географічні умови) та клімат: ландшафт є первинною умовою
формування соціальних утворень, визначення границь соціальних систем,
сприяє формуванню того чи іншого рівня і способу адаптації населення до
матеріального світу. Клімат у значній мірі визначає суспільний
„темперамент” як швидкість процесів різного типу в системі;
2) параметри „соціального вибору” – культура і мораль, спосіб взаємодії
елементів у соціальній системі й обмеження цієї взаємодії, внутрішньо
властиві елементам цієї системи: у процесі адаптації соціальної
спільноти до зовнішнього середовища складається первинна соціальна
організація, що згодом характеризується стійкими способами взаємодії
елементів у системі – її культурою, а також обмеженнями, порушення яких,
на думку більшості членів соціальної системи, приведе до її руйнування.
Ці обмеження визначають зміст моралі в зазначеній системі;
3) на сучасному етапі розвитку параметри ландшафту і клімату
доповнюються домінуючим видом господарської діяльності, сконцентрованої
на певній території: через те, що антропогенний чинник набуває все
більшого значення в сучасному світі, а також з огляду на, що адаптація
сучасної людини до матеріального світу все менше визначається
ландшафтом, доцільно виділити параметр порядку сучасних етносів як
домінуючу форму господарської діяльності на певній території. Якщо в
заданих територіальних межах домінує який-небудь вид господарської
діяльності, то соціальні комунікації в значній мірі визначаються типом
господарських комунікацій. А це, у свою чергу, приводить до формування
нових культурних зразків і трансформації уявлень про мораль;
4) культура і мораль, що споконвічно властиві населенню території, з
часом відображуються в соціальній інфраструктурі, що виконує, у тому
числі, і функцію забезпечення передачі культурних зразків. У соціальну
інфраструктуру входить система освіти, охорони здоров’я, розвиток науки
і мистецтва.
Виходячи з цієї класифікації, сучасні соціально-економічні райони, у
випадку наявності в них вузької виробничої спеціалізації, можуть з часом
перетворитися в етноси, що істотно відрізняються від прилеглих районів.
Цей процес багато в чому визначається тривалим ослабленням державної
влади, або культурним вакуумом еліти суспільства – групи людей, що
реально займають найбільш високий суспільний статус.
Аналіз економічних районів України дозволив визначити, що вони
максимально використовують свій природно-ресурсний потенціал, вигідне
географічне положення. При цьому, різнорідність економіко-господарських
комплексів, що існує протягом тривалого часу, приводить до формування
різних культурних зразків. Факт диференціації культурних зразків
визначається також і скороченням універсальної соціальної
інфраструктури, що є наслідком домінування економічних цілей розвитку
країни над соціальними в перехідний період.
Довга відсутність загальнодержавних цілей розвитку, багатовекторність
зовнішньої політики країни, зниження темпів економічного інтенсивного
розвитку привели до відцентрових характеристик у культурних зразках як
способах адаптації до матеріального і соціального середовища сучасних
етносів, що населяють ці економічні райони. У результаті сформувалися
різні типи колективної свідомості, що характеризуються визначенням
границі соціальної системи, елементом якої, у першу чергу, вважає себе
населення певної території. У залежності від того, де у свідомості
більшості членів суспільства проходить границя соціальної системи,
елементом якої вони вважають себе в першу чергу, можна виділити три типи
колективної свідомості: етнічну, національну, суспільну. Кожен тип
свідомості відрізняє своє розуміння моральних принципів.
Суспільний тип свідомості орієнтовано на пошук варіантів соціальної
інтеграції, максимально враховуючі уявлення про мораль вхідних частин.
Етнічні і національні характеристики України є досить різноманітними,
але при цьому існують інтегруючі параметри порядку для українського
суспільства. Згідно з результатами дослідження, інтегруючі ідеї
суспільства повинні носити універсальний характер і перебувати за межами
якої-небудь однієї соціальної групи – етносу, нації. Це, однак, не
виключає вибору компромісного рішення, що враховує думки всіх учасників
процесу етнонаціональної інтеграції.
В сучасній Україні, щоб уникнути закріплення тенденцій до стабілізації
етносів як відособлених систем, необхідно сформувати і стабілізувати
тенденцію до формування цілісного суспільства. Для цього необхідно,
минаючи національні диференційовані відмінності, сформувати інтегральні
параметри порядку для суспільства.
Механізм інтеграції етносів у суспільство, що пропонується в результаті
дослідження, передбачає (рис. 3):
1) Необхідність урахування етнічних характеристик як домінуючого способу
адаптації до матеріального світу;
2) Урахування національних характеристик як способу оптимальної
соціальної взаємодії.
Рішення подібної комплексної задачі забезпечить цілісність українського
суспільства і стабільність держави.
Рис. 3. Система об’єктів, що інтегруються, у рамках держави
?
d„?P
?
o
j
¦
??????????
??
?????
?????
?????
???????????лізований керуючою підсистемою, є симбіоз. Керуюча підсистема
не може забезпечити „вибух пасіонарності” і сформувати систему нової
якості, але вона може забезпечити цілісність існуючого соціального
утворення.
В основі дії методики знаходяться наступні принципи:
соціальні системи, на відміну від інших, в значній мірі формуються їх
елементами, а закономірності дії соціальних систем – уявленнями про них
більшості членів суспільства. Іншими словами, властивості соціальної
системи є такими, якими їх уявляє собі більшість її членів;
границі соціальної системи знаходяться там, де їх визначає більшість
членів суспільства;
для визначення реальних властивостей соціальної системи необхідно мати
уявлення про домінуючу в ній систему цінностей, а також про границі
системи, що існують як результат діяльності колективної свідомості, чи
свідомості більшості її членів.
Методика застосовується у випадках, коли дотримується критерій
керованості соціальної системи, тобто коли не існує зовнішніх чинників,
що мають більш велику силу, чим управлінський вплив держави на
суспільство.
Методика етнонаціональної інтеграції включає наступні етапи:
1. Визначення характеристик колективної свідомості в етнонаціональному
вимірі. Виявлення ступеня приналежності населення до соціальних систем –
етносу, нації, суспільства.
2. Виявлення параметрів порядку соціальних систем, з урахуванням рангів
цих параметрів.
3. Оцінка параметрів порядку соціальних систем на несуперечність процесу
інтеграції в рамках одного суспільства.
4. Розробка формули інтеграції суспільства, що не порушує параметрів
порядку його частин.
5. Формування системи права – формальних обмежень, що захищають
культурну своєрідність частин системи і фіксують ті принципи моралі, які
не є загальними для всіх частин системи (умова збереження цілісності).
Що стосується відмінностей параметрів порядку соціальних систем типу
етнос – нація – суспільство, то їх зміст поданий у табл.1.
Таблиця 1
Параметри порядку соціальних утворень
Рівні соціальної організації Параметри порядку
Етнос Територія й адекватні їй соціальні взаємодії:
1) ландшафт
2) характеристики соціальних взаємодій (культура і мораль)
3) домінуючий вид господарської діяльності
4) соціальна інфраструктура
Нація Загальне семіотичне поле (формування універсальної знакової
системи одного чи декількох етносів)
1) мова
2) звичаї, традиції, ритуали, культурні зразки
3) параметри порядку етносів
Суспільство 1) держава як керуюча підсистема
2) соціальні інститути як механізми інтеграції суспільства
3) параметри порядку етносів і націй
Таким чином, кожен рівень соціальної організації містить у собі
попередні рівні, а його інтеграція неможлива без урахування параметрів
порядку вхідних соціальних утворень. Отже, цілісність суспільства
залежить від можливості етнонаціональної інтеграції і від вироблення
універсальних параметрів порядку суспільства як соціальної системи.
З урахуванням зазначених особливостей реформування функції державного
регулювання етнонаціональних відносин і положень цього дослідження, що
включають методику етнонаціональної інтеграції суспільства,
запропоновано наступний механізм державного регулювання процесу
етнонаціональної інтеграції (рис. 4).
По вертикалі державного управління і самоврядування знизу догори
передається інформація про стан етнонаціональних відносин у рамках
певних територій, по мірі руху догори інформація аналітично
обробляється, її якість для прийняття рішень збільшується. Зверху вниз
по ієрархії розподіляється управлінський вплив у вигляді планів,
програм, рекомендацій зі збільшення рівня етнонаціональної цілісності
суспільства. Контактними групами, зайнятими в процесі реалізації цього
механізму, є соціологічні служби і засоби масової інформації.
Рис. 4. Організаційний аспект державного механізму етнонаціональної
інтеграції суспільства
На державному рівні управління цей механізм реалізується
Держкомнацміграції, для чого його інформаційно-аналітичні функції
повинні бути істотно посилені.
Держкомнацміграції, з використанням принципів запропонованої в цьому
дослідженні методики, розробляє формулу етнонаціональної інтеграції
суспільства, реалізує постійний аналіз ситуації в цій сфері, формує
заходи щодо корекції поточної ситуації.
Представництво діяльності Держкомнацміграції в Кабінеті Міністрів
України, Верховній Раді, політичне представництво діяльності комітету
здійснює Віце Прем’єр-міністр України з соціальних і гуманітарних
питань. У його функції також повинне входити суспільне представництво
формули етнонаціональної інтеграції, ініціювання дискусій щодо цього
питання, курирування інформаційного забезпечення процесу
етнонаціональної інтеграції в ЗМІ.
Розділ 3. Рекомендації щодо впровадження механізму етнонаціональної
інтеграції суспільства. У розділі розглянуто участь соціальних
інститутів у процесі етнонаціональної інтеграції. Доведено, що в Україні
діяльність соціальних інститутів у процесі етнонаціональної інтеграції
українського суспільства повинна мати економічний пріоритет, базуватися
на принципах демократії, а в процесі формування суспільної свідомості –
стимулювати процеси самоорганізації, а не жорсткого кодування і
маніпулювання.
На основі аналізу ситуації в Україні визначено структуру свідомості
членів українського суспільства. Як видно на рис. 5, кількість громадян,
що мають суспільну свідомість, набагато більша, ніж тих, хто спрямований
на досягнення цілей етносів (42,4% проти 28,1%). Проте, ця картина
свідчить на користь недостатньо високого рівня цілісності українського
суспільства, а також нестабільності цієї системної характеристики.
Рис. 5. Структура свідомості громадян України
Задачею політичної еліти в процесі етнонаціональної інтеграції
суспільства є такий комплексний вплив на свідомість громадян, щоб за
рангом саме суспільний рівень свідомості залишався домінуючим. У
процесному вигляді задача інтеграції суспільства і вироблення парадигми
суспільної свідомості може бути представлена так (рис. 6).
Рис. 6. Процес формування суспільної свідомості
Посередниками в процесі досягнення мети інтеграції суспільства є ЗМІ і
соціологічні інститути. Основний діалог ведеться між державою і
суспільством. При цьому держава використовує потенціал регулювання,
впливу чи організації процесу інтеграції, а в суспільстві стимулюється
процес самоорганізації. Передбачається, що участь у процесі формування
основного рівня суспільної свідомості повинна збільшити ступінь
залучення громадян у процес етнонаціональної інтеграції.
Не менш важливим учасником процесу інтеграції суспільства є законодавчі
і правоохоронні органи. Їх задачею є визначення формальних обмежень, за
які не можуть виходити ні члени політичної еліти, ні члени суспільства
під час обговорення нової парадигми. У якості обмежень, що повинні бути
закріплені законодавчо, а правоохоронні органи повинні стежити за їх
дотриманням, виступають положення про цілісність української держави.
Держава (і члени політичної еліти) у процесі впливу на суспільство, і
суспільство в процесі своєї самоорганізації, не повинні виходити за
рамки, що фіксують цілісність української держави. У рамках цієї
цілісності має бути організований діалог існуючих диференційованих
частин суспільства з метою пошуку оптимального типу їх інтеграції.
В процесі подальшого дослідження державний механізм етнонаціональної
інтеграції українського суспільства був розглянутий у наступних
аспектах:
методологічному, що визначає концепцію і методику процесу інтеграції
суспільства як процесу виявлення параметрів порядку об’єктів, що
інтегруються, (етносів, націй), а також акцентує увагу на необхідності
вивчення характеристик суспільної свідомості і її періодичної корекції;
організаційному, у рамках якого пропонується не скорочувати
Держкомнацміграції, а забезпечити його новим методологічним апаратом у
реалізації процесу етнонаціональної інтеграції;
економічному, котрий передбачає розвиток системи комунікацій
(транспорту, зв’язку, електронних комунікацій) з метою збільшення
тісноти зв’язків між елементами соціальної системи, а також участь
держави у формуванні регіональних „точок росту” як фактора доцільності
системної інтеграції для частин системи;
соціальному, що складається в можливості інтеграції суспільства „знизу”
на принципах самоорганізації при підтримці ЗМІ й активній участі
держави; а також враховуючий необхідність інтегруючого початку в системі
освіти і виховання нового покоління;
політичному, що передбачає соціальний контроль за діями політиків і їх
впливом на етнонаціональну цілісність українського суспільства.
В результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що оптимальна
взаємодія моралі і політики, полягає в наступному:
у процесі реалізації функції визначення цілей суспільства уникнути
порушення моральних норм політиками дозволить інноваційний, творчий
підхід, заснований на виробленні нових адаптаційних механізмів
суспільства. Якщо подібної інновації в суспільстві немає, то досягнення
цілей повинно здійснюватися на основі пріоритету універсальних моральних
цінностей;
роллю політиків є наближення моралі суспільства до універсальної моралі,
а також збереження цілісності суспільства як системи. У випадках, коли
політики, державні діячі виходять за межі моральних критеріїв
суспільства, в дію вступають механізми соціального контролю, властиві
громадянському суспільству.
ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження являє собою теоретичне обґрунтування і
практичні рекомендації з формування державного механізму
етнонаціональної інтеграції суспільства.
Результати аналізу закономірностей інтеграції соціальних систем на рівні
суспільства дозволили зробити наступні висновки:
1. З погляду системного підходу мораль характеризується рівнем
негативних зворотних зв’язків, внутрішньо властивих елементу соціальної
системи (індивіду). Рівень негативних зворотних зв’язків визначає
тісноту соціальних зв’язків (комунікацій) і забезпечує цілісність
певного рівня соціальної організації. Усвідомлення членами соціальної
системи цілісності всього сущого формує універсальну мораль, а
усвідомлення цілісності одного з рівнів соціальної організації (етносу,
нації, суспільства, співтовариства) – патерналістську. Прогресивний
розвиток соціальної системи неможливий без відповідності її внутрішньої
моралі універсальним моральним принципам.
2. Рівні соціальної організації формуються на основі встановлення нових
видів соціальних взаємодій і включають етнос, націю, суспільство,
співтовариство. Через те, що мораль є об’єктивно властивою соціальній
системі умовою (чи комплексом умов) збереження цілісності, а також
враховуючи те, що функцією політичної системи суспільства є інтеграція
елементів у єдине ціле, – стійкість соціальної системи неможлива без
дотримання політиками моральних принципів.
3. Доведено, що мораль є параметром порядку етносу. У процесі формування
етносу, який відбувається в результаті „пасіонарного поштовху”, системно
реалізується резонансна синхронізація цілей і цінностей індивідів у
вигляді реакції на значимий вплив. Синхронізовані цінності індивідів і
формують мораль етносу.
4. Задачею державної політики є синтез ціннісних систем етносів, що
складають суспільство. Інтеграція етносів, що мешкають на території
держави, можлива тільки у випадку узгодження їх системи цінностей і норм
поведінки.
5. Дотримання політичною елітою моральних принципів у процесі досягнення
цілей суспільства, особливо в перехідний період, можливо тільки у
випадку інноваційного, творчого підходу до процесу державного
управління.
В процесі дослідження питання етнонаціональної інтеграції суспільства
були проаналізовані причини і характер актуалізації етнічної і
національної складових суспільного розвитку в Україні.
6. З погляду етнології Україна є зоною контакту між Західною Європою і
Євразією, що визначає необхідність пошуку варіантів інтеграції
українського суспільства.
7. Соціологічні дані останнього десятиліття вказували на тенденцію
збільшення рівня ксенофобії українського суспільства, що підтверджує
тенденцію до етнічної дезинтеграцї. Інтеграція суспільства можлива на
основі формування суспільної свідомості громадян України. Передумовами
для формування цього типу свідомості є не тільки пошук універсальних
культурних зразків, але й активні економічні реформи, спрямовані на
пошук регіональних „точок росту”.
8. Методика етнонаціональної інтеграції українського суспільства,
запропонована для впровадження, включає наступні етапи: визначення
характеристик колективної свідомості в етнонаціональному вимірі.
Виявлення ступеня приналежності до соціальних систем – етносу, нації,
суспільству; виявлення параметрів порядку
соціальних систем, з урахуванням рангів цих параметрів; оцінка
параметрів порядку соціальних систем на відповідність умові
несуперечності процесу інтеграції в рамках суспільства; розробка формули
інтеграції суспільства, що не порушує параметрів порядку його частин;
формування системи права – формальних обмежень, які
захищають культурну своєрідність частин системи і фіксуючих ті принципи
моралі, які не є загальними для всіх частин системи.
9. В організаційному аспекті механізм державного управління в сфері
етнонаціональної інтеграції суспільства запропоновано реалізувати за
допомогою Державного комітету зі справ національностей і міграції
населення.
Рекомендації щодо впровадження механізму етнонаціональної інтеграції
суспільства включають варіанти функціонування соціальних інститутів, що
сприяють ефективної реалізації цього механізму.
10. Економічні соціальні інститути сприяють інтеграції суспільства на
рівні етносів. Об’єктом впливу в цьому випадку є регіональні
господарські комплекси, а механізмом – економічна регіональна політика
держави. Не менш важливим аспектом економічної інтеграції суспільства є
формування ефективної системи комунікацій, що зможе забезпечити реальний
економічний базис для інтеграції українського суспільства.
11. Діяльність соціальних інститутів в процесі етнонаціональної
інтеграції українського суспільства повинна мати економічний пріоритет,
базуватися на принципах демократії, а в процесі формування суспільної
свідомості – стимулювати процеси самоорганізації, а не жорсткого
кодування і маніпулювання.
12. В процесі дослідження механізм етнонаціональної інтеграції
українського суспільства був розглянутий в наступних аспектах:
методологічному, що визначає концепцію і методику процесу інтеграції
суспільства як процесу виявлення параметрів порядку об’єктів, що
інтегруються;
організаційному, у рамках якого пропонується забезпечити
Держкомнацміграції України новим методологічним апаратом в реалізації
процесу етнонаціональної інтеграції;
економічному, котрий передбачає розвиток системи комунікацій з метою
збільшення тісноти зв’язків між елементами соціальної системи, а також
участь держави у формуванні регіональних „точок росту” як фактора
доцільності системної інтеграції для частин системи;
соціальному, що складається в можливості інтеграції суспільства „знизу”
на принципах самоорганізації за підтримкою ЗМІ та активній участі
держави; а також враховуючи необхідність інтегруючого начала в системі
освіти і виховання нового покоління;
політичному, що передбачає соціальний контроль за діями політиків і їх
впливом на етнонаціональну цілісність українського суспільства.
Якщо процес етнонаціональної інтеграції українського суспільства
визначити як пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку, то
одночасна актуалізація вищевикладених аспектів цього механізму дозволить
ефективно й у досить короткий термін сформувати універсальні параметри
порядку суспільства як системи.
СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
Голос И.И. Генезис морали и ее место в политической системе общества //
Зб. наук. праць Донецького державного університету управління
„Фінансовий механізм державного управління економікою України”. – Т. V.
– вип. 37, серія „Державне управління”. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. –
С. 30-41.
Голос І.І. Сутність моралі в політиці держави з точки зору системного
підходу // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління
„Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств”. –
Т.V. – вип. 42, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2004. –
С. 244-252.
Голос І.І. Участь соціальних інститутів у процесі етнонаціональної
інтеграції. Роль комунікаційних технологій в інтеграції суспільства //
Зб. наук. праць Донецького державного університету управління
„Фінансовий механізм державного управління економікою України”. – Т.VI.
– вип. 49, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С.
111-123.
Голос І.І. Вплив етнічної складової розвитку суспільства на рівень
суспільної свідомості // Зб. наук. праць Дніпропетровського
регіонального інституту державного управління Національної академії
державного управління при Президентові України „Актуальні проблеми
державного управління” . – вип. 4(22). – Д: ДРІДУ НАДУ, 2005. – С.
39-48.
Голос І.І. Інформаційна політика держави як механізм формування
суспільного типу свідомості // Зб. наук. праць Донецького державного
університету управління. „Проблеми управління природокористуванням” –
Т.VІ. – вип. 57, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. –
С. 217-230.
Матеріали наукових конференцій
Голос І.І. Формування іміджу регіональних органів влади на моральних
засадах // Матеріали П’ятого міжнародного наукового конгресу „Державне
управління та місцеве самоврядування”. – Харківський регіональний
інститут державного управління Національної академії державного
управління при Президентові України. – Харків: ХарРІ НАДУ, 2005. – С.
27.
АНОТАЦІЯ
Голос І.І. Державний механізм етнонаціональної інтеграції суспільства. –
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного
управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління.
– Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки
України, Донецьк, 2006.
Дисертацію присвячено розробці механізму етнонаціональної інтеграції
українського суспільства. Визначено сутність і характеристики моралі як
соціального явища с точки зору системного підходу, виявлено роль моралі
в політиці. Конкретизовано першопричини формування моралі індивіда і
суспільства. Обґрунтовано актуалізацію етнічної і національний складових
суспільного розвитку в Україні. Сформовано методику етнонаціональної
інтеграції, що враховує параметри порядку систем, що інтегруються, та
рівень колективної свідомості членів суспільства за домінуючою
соціальною приналежністю (до етносу, нації, суспільства в цілому).
Розроблено організаційне забезпечення дії механізму етнонаціональної
інтеграції суспільства, представлено структуру і функції органів
державного управління процесами етнонаціональної інтеграції. Розглянуто
участь соціальних інститутів у процесі етнонаціональної інтеграції
українського суспільства.
Ключові слова: мораль, соціальна система, політика, механізм,
етнонаціональна інтеграція, колективна свідомість, державне управління,
організаційне забезпечення, соціальні інститути.
АННОТАЦИЯ
Голос И.И. Государственный механизм этнонациональной интеграции
общества. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по
государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы
государственного управления. – Донецкий государственный университет
управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.
Диссертация посвящена разработке механизма этнонациональной интеграции
украинского общества. Определена сущность и характеристики морали как
социального явления с точки зрения системного подхода, выявлена роль
морали в политике. Конкретизированы первопричины формирования морали
индивида и общества. Обоснована актуализация этнической и национальной
составляющих общественного развития в Украине.
Согласно данному определению, мораль представляет собой уровень
отрицательных обратных связей, внутренне присущий элементу социальной
системы (индивиду). Уровень отрицательных обратных связей определяет
тесноту социальных связей (коммуникаций) и обеспечивает целостность
заданного уровня социальной организации (этноса, нации, общества).
Определено, что понятие морали свойственно любому уровню социальной
организации – этносу, нации, обществу, сообществу. Однако базовым
уровнем формирования морали индивида является характеристика его
этнической принадлежности;
Сформулированы принципы этнонациональной интеграции общества. Доказано,
что обеспечение целостности и стабильности общества невозможно без
согласования параметров порядка этносов и наций, составляющих данное
общество.
Сформирована методика этнонациональной интеграции, которая учитывает
параметры порядка интегрируемых систем и уровень коллективного сознания
членов общества по доминирующей социальной принадлежности (к этносу,
нации, обществу в целом). Методика этнонациональной интеграции
украинского общества, предлагаемая для внедрения, включает следующие
этапы: определение характеристик коллективного сознания в
этнонациональном измерении. Выявление степени принадлежности к
социальным системам – этносу, нации, обществу; выявление
параметров порядка социальных систем, с учетом рангов данных параметров;
оценка параметров порядка социальных систем на соответствие условию
непротиворечивости процессу интеграции в рамках общества;
разработка формулы интеграции общества, не нарушающей параметров
порядка его частей; формирование системы права – формальных ограничений,
защищающих культурное своеобразие частей системы и фиксирующих те
принципы морали, которые не являются общими для всех частей системы.
Разработано организационное обеспечение действия механизма
этнонациональной интеграции общества, представлена структура и функции
органов государственного управления процессами этнонациональной
интеграции. В организационном аспекте механизм государственного
управления в сфере этнонациональной интеграции общества предложено
реализовать с помощью Государственного комитета по делам национальностей
и миграции населения Украины.
Рекомендации по внедрению механизма этнонациональной интеграции общества
включают варианты функционирования социальных институтов, способствующие
эффективной реализации данного механизма. Доказано, что деятельность
социальных институтов в процессе этнонациональной интеграции украинского
общества должна иметь экономический приоритет, базироваться на принципах
демократии, а в процессе формирования общественного сознания –
стимулировать процессы самоорганизации, а не жесткого кодирования и
манипулирования.
В процессе исследования механизм этнонациональной интеграции украинского
общества был рассмотрен в следующих аспектах: методологическом,
определяющем концепцию и методику процесса интеграции общества как
процесса выявления параметров порядка интегрируемых объектов;
организационном, в рамках которого предлагается обеспечить
Госкомнацмиграции Украины новым методологическим аппаратом в реализации
процесса этнонациональной интеграции; экономическом, который
предполагает развитие системы коммуникаций с целью увеличения тесноты
связей между элементами социальной системы, а также участие государства
в формировании региональных “точек роста” как фактора целесообразности
системной интеграции для частей системы; социальном, состоящем в
возможности интеграции общества “снизу” на принципах самоорганизации при
поддержке СМИ и активном участии государства; а также учитывающем
необходимость интегрирующего начала в системе образования и воспитания
нового поколения; политическом, предполагающем социальный контроль за
действиями политиков и их влиянием на этнонациональную целостность
украинского общества.
В целом, основной научный результат диссертационной работы состоит в
разработке комплексного механизма этнонациональной интеграции
украинского общества.
Ключевые слова: мораль, социальная система, политика, механизм,
этнонациональная интеграция, коллективное сознание, государственное
управление, организационное обеспечение, социальные институты.
SUMMARY
Golos. I.I. State mechanism of ethno-national integration of society. –
Manuscript.
The thesis for the Candidate’s Degree in State management on speciality
25.00.02. – Mechanisms of state management – Donetsk State University
of Management of the Ministry of education and science of Ukraine,
Donetsk, 2006.
The thesis is devoted to development of the mechanism of ethno-national
integration of the Ukrainian society. The essence and characteristics of
morals as social phenomenon from the point of view of the system
approach are determined, the role of morals in politics is revealed. The
main reasons of the individual and society morals formation are
concretized. It is proved the actualization of an ethnic and national
component of social development in Ukraine. The technique of
ethno-national integration which takes into account order parameters of
integrated systems and level of collective consciousness of the members
of a society by a dominant social belonging (to ethnos, nation, society
as a whole) is generated. The organizational maintenance of functioning
of the mechanism of ethno-national integration of a society is
developed, the structure and functions of bodies of state management in
the process of ethno-national integration are submitted. The
participation of social institutes in the ethno-national integration of
the Ukrainian society is considered.
Key words: morals, social system, politics, mechanism, ethno-national
integration, collective consciousness, state management, organizational
maintenance, social institutes.
Час
Рівень соціального розвитку
Перехідний період – зміна епох
Формування патерналістської моралі з ознаками суб’єктивізму
Формування патерналістської моралі, максимально наближеної до
універсальної
Актуалізація принципів універсальної моралі
Популяція
(біологічна система)
Етнос
(біосоціальна система)
Нація
(етносоціальна система)
Суспільство
(соціальна система)
Співтовариство
(полісоціальна система)
Рівень соціальної організації
Час
Представление
о морали
Представление
о морали
Мораль
(закономірності збереження цілісності)
Закони виживання
Етнос 2
СУСПІЛЬСТВО
Етнос 3
Етнос n
Етнос 1
нація 1
нація 2
1 рівень
2 рівень
3 рівень
?
Державний комітет України
у справах національностей
і міграції
(аналітичний центр)
Віце Прем’єр-Міністр України з соціальних і гуманітарних
питань
Регіональні органи виконавчої влади (відділи по справах національностей
і міграції
обласних державних адміністрацій)
Органи місцевого самоврядування
Вертикаль державної законодавчої та виконавчої влади
Функції
рівнів управління
Визначення проблем у етнонаціональних відносинах на території громади
Моніторинг системи цінностей населення, виділення домінуючого рівня
свідомості
Реалізація заходів щодо етнонаціональної інтеграції.
Аналіз стану етнонаціональної інтеграції суспільства, визначення і
корекція формули етнонаціональної інтеграції.
Представництво діяльності Держкомнацміграції в КМУ, ВР, політичне
представництво діяльності комітету
Верховна Рада України
Президент України
Здійснення контролю та право законодавчої ініціативи з питань
етнонаціональної інтеграції суспільства
переважно
суспільна свідомість
переважно
етнічна свідомість
42,4%
28,1%
Суспільство
Держава
Соціологічні установи, організації
Дослідження характеристик свідомості громадян
ЗМІ
Розробка політики етнонаціональної інтеграції
Інші соціальні інститути
(мистецтво, освіта)
Вплив на свідомість громадян.
Формування суспільної свідомості.
Стимулювання самоорганізації.
Дані про характеристики свідомості громадян.
Виявлення
проблем
Результати соціологічних досліджень
Зворотній зв’язок
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
