МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гурієнко Катерина Олександрівна
УДК 616.155.194.8 – 053 – 008.93 (043.3 )
Патогенетичне обґрунтування етапної метаболічної корекції
залізодефіцитних анемій у дітей
14.01.10 – педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті
Міністерства охорони здоровґя України.
Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор
Зубаренко Олександр Всеволодович,
Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри
факультетської педіатрії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський
державний медичний університет ім.С.І.Георгіївського МОЗ України,
завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету
післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович, Одеський державний
медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих
хвороб
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця
МОЗ України, м.Київ.
Захист дисертації відбудеться “_29_”__червня_2006 р. о _1100_годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському
державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.Одеса,
пров. Валіховський, 2)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України за адресою: 65082, м.Одеса,
пров. Валіховський ,3.
Автореферат розісланий “_27_”__травня_______2006 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.мед.н.
О.О.Старець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сьогодні частота захворювань на залізодефіцитну
анемію (ЗДА) в Україні у дітей становить 50%, ще вищою є частота
виникнення латентного дефіциту заліза, особливо серед жінок
репродуктивного віку і дітей. Зростаюча поширеність сидеропенічних
станів свідчить про недостатню ефективність заходів, спрямованих на
профілактику і лікування хворих з цією патологією [Г. В. Волынец, 2004;
Л. М. Казакова, 2001; Н. Н.Каладзе, 2003; Ф. П. Романюк; 2001, С.С.
Казак,2004].
Цього часу терапія хворих на залізодефіцитні анемії здебільш проводиться
з допомогою препаратів заліза, призначених для перорального вживання.
Питання про монотерапію ЗДА залізовмісними препаратами залишається
дискусійним, оскільки їхнє застосування супроводжується прооксидантним
ефектом іонів заліза і досить часто сприяє розвиткові метаболічних
порушень [И. Н. Захарова, 2003; Т. В. Казюкова, 2000; Е. Н. Никитин,
2000; Л. М. Казакова, 2000].
Тільки останнім часом з’явилися дані щодо синдрому метаболічної
інтоксикації, який виникає унаслідок значного розбалансування обміну
речовин і скупчування в тканинах сполук, що мають патофізіологічну дію і
порушують функціонування всіх органів і систем. Тим же часом це питання
залишається ще не досить вивченим, особливо стосовно корекцій
метаболічних порушень [В. Г. Майданник, 2002; А. В. Папаян, 2001, О. Ю.
Синевич, 2002; А. Л. Фавье, 2002].
Доведено, що у хворих на ЗДА процеси окислення, за яких утворюються
активні форми кисню, набувають характеру ланцюгової реакції в організмі,
що призводить до утворення ліпоперекисів. Вільні іони Fe2+ мають
прооксидантні здатності, їхній надлишок у крові ініціює вільнорадикальне
перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), спричиняє утворення ОН-, пошкодження
мембранних структур клітин, вихід із них лізосомальних ферментів і, як
наслідок, ушкодження органів і тканин [М.К.Соболева,2004,
Г.М.Траверсе,2003, A.Arvas 2000, Carley A. 2003].
Ушкоджувальний ефект вільнорадикального окислення обмежується і
регулюється системою антиоксидантних ферментів, що містять в активних
центрах іони мікроелементів змінної валентності. Етіологія і патогенез
ЗДА тісно пов’язані з активністю антиоксидантних металоферментів, які
містять гемове залізо – каталази, пероксидази, цитохром-с-оксидази і
Сu-, Zn-, Mn- і селенвмісні – Cu-, Zn-, Mn-супероксиддисмутази (СОД),
церулоплазміну і глутатіонпероксидази (ГПО) (Л. И. Паталахына, 2004; В.
П. Калманова, 2000; Н. М. Третяк, 2003; В. Г. Бебешко, 2002(.
Таким чином, терапія хворих на ЗДА має бути спрямована на поповнення
феродефіциту і зниження тканинної гіпоксії, зокрема на стабілізацію
процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту клітин (АОЗ), а також на
збільшення дифузії кисню крізь біологічні бар’єри (Т. В. Казюкова, 2000;
К. Д. Дука, 2002; Э. П. Манолова, 2002; С. А. Гусева, 2001; Н. А.
Коровина, 2000].
Патогенетичне усунення дефіциту заліза і корекція вторинних порушень
метаболізму, супроводжуючих це захворювання, залишаються актуальною
проблемою для організацій практичної ланки охорони здоров’я.
Актуальності набуває і розроблення нових, ефективних, патогенетично
обгрунтованих програм стосовно стандартів обстеження і лікування хворих
на ЗДА [Э. П. Манолова, 2004; Т. В. Казюкова, 2002; И. В. Цыприян, 2001,
Kazal L., 2002].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи
кафедри факультетської педіатрії Одеського державного медичного
університету МОЗ України “Диференційована терапія дітей з патологією
органів дихання залежно від екологічних чинників” (№ державної
реєстрації 0100U006452), а також науково-дослідної роботи
“Клініко-патогенетичне обґрунтування етапної терапії і профілактики при
соматичних захворюваннях у дітей” (№ державної реєстрації 0105U008880).
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей, хворих на ЗДА,
шляхом залучення до комплексної терапії етапної метаболічної корекції із
застосуванням антиоксидантного препарату “Янтарин” і природного
біокоректора “Спіруліна”.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості процесів перекисного окислення ліпідів, стан
антиоксидантної системи і субфракційного складу плазми в крові у дітей,
хворих на залізодефіцитну анемію.
2. Вивчити вплив метаболічного препарату “Янтарин” на динаміку
клінічних, гематологічних симптомів, стан оксидантно-прооксидантної
системи і субфракційний склад плазми в крові у дітей із залізодефіцитною
анемією.
3. Вивчити вплив природного біокоректора “Спіруліна” на динаміку
клінічних, гематологічних симптомів, стан оксидантно-проокисдантної
системи і субфракційний склад плазми в крові у дітей із залізодефіцитною
анемією.
4. Здійснити порівняльний аналіз віддалених результатів лікування в
групі дітей, яким проводили стандартну терапію залізовмісними
препаратами, і в групі дітей, яким застосовували метаболічний препарат
“Янтарин” і природний біокоректор “Спіруліна”.
5. Розробити, впровадити й оцінити ефективність етапної метаболічної
корекції із застосуванням метаболічного препарату “Янтарин” і природного
біокоректора “Спіруліна” в комплексному лікуванні дітей, хворих на
залізодефіцитну анемію.
Об’єкт дослідження: патогенетичні особливості перебігу залізодефіцитних
анемій у дітей віком 1-7 років.
Предмет дослідження: вплив етапної метаболічної корекції на перебіг
залізодефіцитних анемій у дітей.
Методи дослідження. Клініко-лабораторні, біохімічні, інструментальні,
статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів.
Уперше в динаміці захворювання вивчено особливості гемодинаміки,
залізовмісного фонду організму і метаболічних процесів у дітей із ЗДА.
Вперше визначено, що у дітей із ЗДА дисбаланс у системі ПОЛ – АОЗ
зберігається тривалий час навіть у разі нормалізації рівня гемоглобіну.
Доведено, що субфракційний склад плазми в крові відбиває ступінь
метаболічної інтоксикації у дітей, хворих на ЗДА.
Вперше патогенетично обгрунтовано застосування антиоксидантного
препарату “Янтарин” і біопрепарату “Спіруліна” для метаболічної корекції
порушень у системі ПОЛ – АОЗ у дітей із ЗДА.
Практичне значення отриманих результатів.
Для практичної охорони здоров’я розроблено і запропоновано метод етапної
метаболічної корекції у дітей, хворих на залізодефіцитну анемію, з
використанням антиоксидантного препарату “Янтарин” і біокоректора
системної дії “Спіруліна”. Застосування етапної метаболічної корекції
сприяло підвищенню ефективності лікування у вигляді покращання
клініко-гематологічних і функціональних показників, зниження частоти
випадків виникнення респіраторної патології і зменшення рецидивів ЗДА у
дітей.
Одержано патент на винахід “Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у
дітей” (UA № 10718).
Розроблений метод упроваджено в практику роботи гематологічного
відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, гематологічного
кабінету поліклінічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної
лікарні, дитячої дорожньої клінічної лікарні і дитячої поліклініки № 1.
Результати наукового дослідження введено в структуру навчального процесу
на кафедрі факультетської педіатрії ОДМУ.
Особистий внесок претендента.
Автором особисто здійснено інформаційно-патентний пошук, самостійно
обґрунтовано мету, завдання дослідження, проаналізовано наукову
літературу за темою дисертації, відпрацьовано методи проведення
дослідження. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс терапії
дітей, хворих на залізодефіцитну анемію, оцінено його ефективність.
Проведено статистичну обробку, аналіз і оформлення отриманих
результатів, сформульовано висновки і практичні рекомендації,
опубліковано основні положення дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження були
викладені на Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові
дослідження – теорія та експеримент” (Полтава, 2005г.), Всеукраїнській
науково-практичній інтернет-конференції “Наука і життя:українські
тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 2005), Міжнародній
науково-практичній конференції молодих учених (Одеса, 2005), III
Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: Здоровґя
дитини та сімґї” (Чернівці, 2005), на засіданнях університетської
проблемної комісії (Одеса., 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому
числі 3 статті – в наукових журналах, затверджених ВАК України, 4 тези
доповідей – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Одержано патент на винахід “Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у
дітей” (UА № 10718).
Структура і обсяг роботи. Дисертацію викладено на 130 сторінках тексту.
Вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і
методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення
результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних
джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження було
обстежено 150 дітей із залізодефіцитною анемією (ЗДА) віком від 1 року
до 7 років. Контрольна група – 60 дітей, яким проводили стандартну
феротерапію. Основна група – 90 дітей, яким разом зі стандартною
феротерапією застосовували етапну метаболічну корекцію антиоксидантним
препаратом “Янтарин” і фітокомплексом “Спіруліна”. Групи були ідентичні
за віком, статтю, характером і тяжкістю захворювання. Крім того, було
обстежено 20 здорових дітей, які становили групу порівняння, для
отримання нормативних показників. Усім пацієнтам здійснювали
загальноклінічне, лабораторне і спеціальне обстеження в динаміці
захворювання – до початку лікування, за один місяць і за три місяці
після початку проведення терапії. Віддалені результати оцінювали один
рік по тому.
З метою вирішення зазначених вище завдань застосовували такі методи
обстеження: для виявлення можливих чинників розвитку ЗДА проводили
ретельний збір анамнезу; оцінювали суб’єктивний і об’єктивний стани
дітей і заносили одержані дані до спеціально розроблених карт
спостереження; для оцінки стану еритропоезу визначали за
загальноприйнятими методиками рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів,
колірний показник.
Наявність запасів заліза в організмі оцінювали за рівнем сироваткового
заліза, за загальною залізозв’язувальною здатністю сироватки крові
(ЗЗЗС), латентною залізозв’язувальною здатністю сироватки крові (ЛЗЗС),
а також за коефіцієнтом насичення трансферину залізом (КНТЗ) і рівнем
феритину, при цьому застосовували фотометричний спосіб з допомогою
наборів реактивів БІО – ЛА – ТЕСТ чеської фірми “Лахема”.
Стан системи перекисного окислення ліпідів визначали за показниками
скупчення малонового діальдегіду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК).
Функцію антиоксидантної системи оцінювали за активністю ферментної ланки
– глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР) і неферментної
ланки –глутатіону відновленого (ГВ). Дані дослідження здійснювали
спектрофотометричним методом на спектрометрі “Spectrol-210” (Карл Цейс,
Німеччина).
Субфракційний склад плазми крові вивчали за допомогою
лазерно-кореляційної спектроскопії (ЛКС), яку проводили на
ЛК-спектрометрі з використанням програм „SPECTROMETR” і „BLOOD”.
Статистичну обробку отриманих результатів виконували на персональному
комп’ютері IBM із застосуванням стандартного пакету програм EXCEL для
WINDOWS. Визначали середню величину (М), середню похибку середньої
величини (похибка репрезентативності – m), критерій достовірності
(t-критерій Стьюдента) і вірогідність відмінності (р).
Результати дослідження та їх обговорення. У дітей, хворих на ЗДА, вік
батьків був у межах дітородного і становив від 18 до 40 років. Аналіз
захворюваності матерів дітей із ЗДА показав, що хронічну патологію тієї
або іншої системи мали 30 (20 %) осіб. Під час аналізу анамнестичних
даних матерів хворих дітей було виявлено таке: у 77 осіб (51,3 %) ця
вагітність і пологи були першими; у 51 (34 %) – мала місце загроза
переривання вагітності; у 71 (47,3 %) – токсикоз вагітних; у 51 (66,7 %)
– анемія; у 38 (25,33 %) – хронічна фетоплацентарна недостатність;
багатоводдя відзначалось у 36 (24 %) осіб і маловоддя – у 31 (20,66 %).
Аналіз характеру харчування дітей, хворих на ЗДА, показав, що на
штучному вигодовуванні перебувало 67 (44,66 %) дітей. Було виявлено
також дефекти щодо правильного вигодовування малят, а саме: 119 (79,33
%) дітям соки почали вводити в раціон харчування після 3-місячного віку;
113 (75,33 %) – вперше включили м’ясне пюре в раціон харчування після
7-місячного віку.
Результати аналізу захворюваності дітей із ЗДА свідчили про таке: 114
(76±0,21 %) дітей перенесли гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ),
частота епізодів при цьому становила 4,2 на рік; у 31 (20,66±0,42 %)
дитини мав місце гострий риніт з частотою епізодів 2,7 на рік; у 26
(17,33 %±0,22) –відзначались епізоди гострого бронхіту з частотою 3,4 на
рік; у 14 (9,33±0,17 %) – гострий отит з частотою епізодів 2,3 на рік; у
12 (8±0,2 %) – пневмонія з частотою епізодів 1,8 на рік; у 5 (3,33±0,1
%) дітей – гострий ларигнотрахеїт з частотою епізодів 1,1 на рік.
Загальна частота епізодів захворювань дорівнювала 3,7 на рік.
Найбільш поширеними клінічними ознаками були такі: блідість шкіри і
слизових – 87,32±2,34 % випадків, явища мукозиду – 73,29±3,25 %,
тахікардія – 49,43±2,39 %, ламкість і почерканість нігтів – 43,38±2,99
%, функціональний шум систоли – 31,35±2,27 %, гепатомегалія і
спленомегалія – 24,84±2,49 % випадків.
У дітей із ЗДА до початку проведення лікування середні показники рівнів
гемоглобіну й еритроцитів були 75,1±0,97 г/л. і 2,86±0,03 Т/л
відповідно, колірного показника – 0,79±0,0035. Рівень сироваткового
заліза у таких дітей до проведення лікування становив 6,89±0,16
мкмоль/л., показники ЗЗЗС – 79,42±0,98 мкмоль/л., ЛЗЗС – 72,53±2,26
мкмоль/л., КНТЗ – 8,67±0,93%, феритину – 25,42±0,35 мкг/л.
У всіх обстежених дітей із ЗДА до початку проведення терапії виявлено
достовірне підвищення рівнів МДА (5,24±0,075 мкмоль/л) і ДК (82,53±0,39
мкмоль/л) проти таких показників у здорових дітей (3,5±0,06 і 60,1±0,41
мкмоль/л відповідно), що свідчило про інтенсифікацію процесів ПОЛ у
хворих на ЗДА (р,?3/4A
z
~
?
U
OU
Ue
???????? ?центрації ДК і МДА, що свідчило про зниження процесів
інтенсифікації ПОЛ. Проте повної нормалізації не відбувалося, і рівні ДК
і МДА залишалися більш високими проти таких у здорових дітей.
У дітей контрольної групи, яким проводили стандартну терапію
залізовмісними препаратами, за один місяць після початку лікування
спостерігалося достовірне зниження концентрації ДК і МДА, проте динаміка
була статистично нижча за таку у дітей основної групи (рис.3; рис.4.)
Рис.3 Динаміка рівня МДА у дітей із ЗДА: ^ - вірогідні відмінності від
здорових дітей; * - вірогідні відмінності в групах.
У дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію на першому етапі, разом
зі зниженням інтенсивності ПОЛ відзначалась активація показників АОЗ, що
виражалося достовірним збільшенням активності глутатіону відновленого,
глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази проти таких показників у
період до проведення лікування. Проте дані показники не досягли рівня
таких у здорових дітей (рис.5; рис.6; рис.7).
Зазначені зміни було розцінено як результат зменшення напруженості в
антиоксидантній системі.
У дітей контрольної групи, яким застосовували стандартну терапію, за 1
міс після початку лікування спостерігалась аналогічна динаміка, проте
вона була достовірно нижча за таку у дітей основної групи, що свідчило
про збережений дисбаланс в антиоксидантній системі (рис.5; рис.6;
рис.7).
За місяць після початку лікування у дітей основної групи, яким
здійснювали метаболічну корекцію, відзначалося статистично достовірне
зменшення розмірів частинок у II, III і IV зонах ЛК-спектрів проти таких
показників до проведення лікування, що свідчить про зменшення
метаболічної інтоксикації. У дітей контрольної групи, яким проводили
стандартну феротерапію, статистично позитивної динаміки не
спостерігалось. Зберігалось збільшення частинок у II і III зонах, що
свідчило про наявність метаболічних відхилень у дітей контрольної групи.
Одержані дані свідчать про швидшу стабілізацію процесів ПОЛ і підвищення
активності АОЗ у дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію, проти
таких показників у дітей, яким застосовували стандартну феротерапію.
Препарат “Янтарин” добре переносився всіма дітьми. Побічних ефектів на
першому етапі метаболічної корекції відзначено не було.
Рис.4 Динаміка рівня ДК у дітей із ЗДА: ^ - вірогідні відмінності від
здорових
дітей; * - вірогідні відмінності в групах.
З огляду на те, що після першого етапу лікування деякі порушення в
системі ПОЛ – АОЗ зберігалися, метаболічну корекцію продовжували
проводити на другому (амбулаторно-поліклінічному) етапі, при цьому дітей
переводили на підтримувальну феротерапію, яку здійснювали природним
фітопрепаратом “Спіруліна”. Підставою для вибору цього препарату були
його властивості. “Спіруліна” містить велику кількість білка і добре
збалансований амінокислотний склад, підвищує засвоєння заліза із ШКТ,
містить макро- і мікроелементи, має антиоксидантний ефект, який
зумовлюється прямим ферментативним інгібіруванням ПОЛ за рахунок вхідних
до її складу антиоксидантних ферментів і активації фізіологічних
антиоксидантних систем організму, зокрема глутатіонзалежної системи
еритроцитів.
Механізм дії “Спіруліни” зумовив доцільність включення її в етапну
метаболічну корекцію у дітей із ЗДА. “Спіруліну” застосовували разом із
підтримувальною феротерапією. Дітям віком від 1 року до 3 років
фітокомплекс призначали добовою дозою 1г з прийомом по 0,5 г 2
рази/добу, а дітям віком від 3 до 7 років – добовою дозою 2 г з прийомом
по 1 г 2 рази/добу. Лікування тривало впродовж другого і третього
місяців терапії.
За 3 міс після початку лікування провели прикінцеве обстеження дітей
основної і контрольної груп.
Оцінка клінічного статусу показала, що у дітей як основної, так і
контрольної груп практично були відсутні скарги і симптоми, характерні
для ЗДА, цілком зникли такі ознаки, як тахікардія, функціональний шум
систоли на верхівці серця, гепато- і спленомегалія, що свідчило про
стабілізацію стану здоров'я дітей (рис.2). При цьому слід зазначити, що
позитивна динаміка в основній групі була достовірно краща (73,2±0,4 дн)
за таку у дітей контрольної групи (81,1±0,37 дн) (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter