.

Особливості перебігу гіперпластичних процесів ендометрію у жінок з екстрагенітальною патологією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3604
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Гроховська Марта Володимирівна

УДК: 618.14-007.61-06:616.14

Особливості перебігу гіперпластичних процесів ендометрію у жінок з
екстрагенітальною патологією

14.01.01 Ї акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Пирогова Віра Іванівна,

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бойчук Алла Володимирівна,

Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я.Горбачевського,

завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної
освіти

доктор медичних наук, професор Татарчук Тетяна Феофанівна

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, завідувач
відділення ендокринної гінекології

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та репродуктології, м. Київ.

Захист відбудеться ” 21 “ жовтня 2006 р. о _1200_ год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010,
Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000,
Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розіслано “_20_”_вересня_2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Попович А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження здоров’я жінок репродуктивного і
перименопаузального віку з кожним роком набуває все більшої
актуальності, що пов’язано зі зростанням середньої тривалості життя та
збільшенням частоти так званих “хвороб цивілізації” (Вихляєва Е.М.,
1998; Старкова Н.Т., 2002; Берштейн Л.М., 2004;). Актуальність проблеми
діагностики і лікування гіперпластичних процесів ендометрію зумовлена не
тільки високою частотою даної патології, але й тривалістю і торпідністю
перебігу, труднощами диференційної діагностики при відсутності
специфічних патогномонічних симптомів (Татарчук Т.Ф. і співав., 2000;
Беспоясна В.В., 2001; Пестрикова Т.Ю. і співав., 2003; Новикова Е.Г. і
співав., 2004; Sheth S., Sutton C., 1999; Dietel M., 2001; Wender M.,
2002). Гіперплазії ендометрію, як гормонообумовлені стани, є фоном для
злоякісної трансформації і розглядаються в аспекті передракових станів
ендометрію (Воробьева Л.И і співав., 1999; Бохман Я.В., 2000;
Гилязутдинова З.Ш, 2000; Е.Е. Вишневская. 2002).

Гіперпластичні процеси ендометрію у жінок перименопаузального віку,
часто виникають на тлі екстрагенітальної патології (захворювань
серцево-судинної, гепатобіліарної систем, порушень вуглеводного та
ліпідного обмінів, патології щитоподібної залози) і є поєднаними з
доброякісною патологією матки і придатків (Бохман Я.В., 2000; Ганіна
К.П. і співав., 2000; Горин В.С. і співав., 2000; Дубоссарская Ю.А.,
2004; Lorrain J., 2000; Thomas J., 2001; Stevenson J., 2002). Все це
ускладнює проведення ефективної первинної діагностики та вибору
адекватної тактики ведення даного контингенту хворих (Степанківська
Г.К., Борода А.Н., 2000; Адамян Л.В. і сівавт., 2001; Татарчук Т.Ф. і
співав., 2001). Незважаючи на покращення якості первинної і уточнюючої
діагностики фонових і передракових станів ендометрію внаслідок
розширення арсеналу сучасних діагностичних методів, залишаються
остаточно не вивченими особливості виникнення та перебігу
гіперпластичних процесів ендометрію на тлі екстрагенітальної патології,
є неоднозначні погляди на лікувальну тактику, принципи контролю
ефективності лікування цього контингенту хворих, особливо за їх бажання
зберегти репродуктивну функцію та (Чернуха Г.Е., 1999; Бучинська Л.Г. і
співав., 2001; Рожковська Н.М., 2001; Татарчук Т.Ф. і співав., 2003;
Clark T., 2001). Вищезазначене зумовлює важливість вивчення у жінок із
гіперплазією ендометрію на тлі патології щитоподібної залози, порушень
ліпідного та вуглеводного обмінів, гормональних взаємозв’язків,
особливостей обмінних та метаболічних процесів гіперплазованого
ендометрію для покращення наслідків комплексних
діагностично-лікувальних заходів, що і зумовило вибір теми
дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом НДР Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького МОЗ України, є фрагментом комплексної
теми “Сучасні аспекти діагностики, профілактики і лікування ендометріозу
у жінок”, № держреєстрації 0197U000744, шифр теми ІН 00.0001.96. Автор
є виконавцем теми.

Мета дослідження. Підвищити ефективність ранньої діагностики і лікування
гіперпластичних процесів ендометрію у жінок з екстрагенітальною
патологією шляхом розробки діагностично-лікувальних алгоритмів на основі
комплексу клініко-параклінічних методів дослідження.

Задачі дослідження.

Вивчити частоту виникнення гіперпластичних процесів ендометрію (ГПЕ) у
жінок при екстрагенітальній патології.

Провести порівняльний аналіз інформативності методів діагностики
патології ендометрію на догоспітальному етапі.

Вивчити особливості загальних і місцевих метаболічних процесів у жінок з
гіперпластичними процесами ендометрію при екстрагенітальній патології.

Дослідити гормональний гомеостаз у жінок з екстрагенітальною патологією
та патологією ендометрію.

Обґрунтувати та апробувати алгоритм ведення хворих з ГПЕ та
екстрагенітальною патологією на догоспітальному і госпітальному етапах
надання медичної допомоги.

Оцінити ефективність розробленого комплексу профілактично-лікувальних
заходів, щодо патології ендометрію у жінок з екстрагенітальною
патологією.

Об’єкт дослідження – гіперпластичні процеси ендометрію у жінок із
екстрагенітальною патологією.

Предмет дослідження – клінічні, гормональні, метаболічні особливості
загального і місцевого гомеостазу при ГПЕ у жінок з екстрагенітальною
патологією.

Методи дослідження – загально-клінічні, ультразвукові, біохімічні,
радіоімунологічні, патоморфологічні, цитологічні,
молекулярно-біологічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розширено існуючі відомості щодо
особливостей перебігу гіперпластичних процесів ендометрію, гормонального
балансу при екстрагенітальній патології, яка супроводжується порушеннями
ліпідного і вуглеводного обмінів, метаболізму тиреоїдних гормонів.
Уточнено особливості гормональних змін при гіперпластичних процесах
ендометрію у жінок з екстрагенітальною патологією. Проведено
порівняльний аналіз інформативності методів діагностики патології
ендометрію на догоспітальному етапі та їх впливу на подальшу тактику
ведення хворих. Суттєвою науковою новизною відрізняються результати
дослідження метаболічних процесів у гіперплазованому ендометрії жінок з
екстрагенітальною патологією, загальної активності Са2+, Mg2+- АТР-ази
ендоплазматичного ретикулуму клітин ендометрію. Показано, що підвищення
рівня Са2+, Mg2+- АТР-азної активності спостерігається при комплексній
неатиповій (аденоматозній) та комплексній атиповій гіперплазії
ендометрію та аденоматозних поліпах ендометрію і є несприятливою
прогностичною ознакою передракової трансформації. Розроблено
патогенетично обґрунтований підхід до призначення та оцінки ефективності
лікування гіперплазії ендометрію при екстрагенітальній патології,
впроваджено в клінічну практику та вивчено результати запропонованого
комплексу діагностично-лікувальних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Показано, що при
екстрагенітальній патології чинниками ризику розвитку патології
ендометрію є раннє менархе, порушення менструального циклу в
репродуктивному віці, ановуляторні маткові кровотечі, відносна чи
абсолютна гіперестрогенія гонадного або екстрагонадного походження,
порушення вуглеводного та метаболічного обмінів, патологія щитоподібної
залози, хронічні запальні захворювання і незапальні захворювання органів
малого тазу.

Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів у жінок з
екстрагенітальною патологією та гіперпластичними процесами ендометрію,
що дає змогу покращити безпосередній клінічний ефект та віддалені
наслідки.

Матеріали дослідження та комплекс лікувально-діагностичних заходів
впроваджені і використовуються в роботі гінекологічних відділів
стаціонарів і жіночих консультацій та “Центру здоров’я жінки” м.м.
Львова, Житомира, Львівської, Чернівецької, Житомирської областей.
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному
процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФПДО
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений
інформаційно-патентний пошук, планування дисертаційного дослідження.
Дисертанткою особисто або за її безпосередньої участі проведено
клінічне, ультразвукове, ендоскопічне обстеження 244 хворих, забір
матеріалу для гормональних, біохімічних, бактеріологічних,
молекулярно-біологічних, морфологічних досліджень виконувались особисто
автором. У співпраці з працівниками кафедри патологічної анатомії ЛНМУ
проведено патоморфологічне дослідження отриманих шляхом аспіраційної
біопсії та фракційного вишкрібання матки матеріалів. Статистична обробка
даних, аналіз й узагальнення результатів досліджень, формулювання
основних положень дисертації, висновків і практичних рекомендацій
виконані автором самостійно. На основі отриманих результатів автором
запропоновано діагностично-лікувальний алгоритм, який дозволив
оптимізувати ведення хворих на гіперпластичні процеси ендометрію з
екстрагенітальною патологією, та вивчена його ефективність. В роботах,
виконаних у співавторстві, дисертанту належали вибір напрямку
досліджень, проведення клініко-лабораторного обстеження жінок,
опрацювання та аналіз результатів, оформлення статей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на 8 Конгресі Світової Федерації
Українських Лікарських Товариств (Львів-Трускавець, 2000); 8 світовому
конгресі з гінекологічної ендокринології (Флоренція, Італія, 2000);
науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2002); Міжнародному конгресі “Менопауза і репродуктивне
здоров’я жінки” (Тернопіль, 2002); 3 міжнародній медичній конференції
студентів і молодих вчених “Медицина – здоров’я – 21 століття”
(Дніпропетровськ, 2002); науково-практичній конференції “Актуальні
питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003); 3-ому
Українсько-Шведському симпозіумі “Актуальні питання сучасної медичної
допомоги населенню” (Чернівці, 2003); 7 міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2003); пленумі асоціації
ендокринологів України (Львів, 2003); Міжнародному конгресі з ендоскопії
в гінекології (Глазго, Великобританія, 2003); Міжнародному конгресі з
ендоскопії в гінекології (Барселона, Іспанія, 2004); Міжнародному
конгресі з ендоскопії в гінекології (Венеція, Італія, 2005); спільному
засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького, НДІ спадкової патології, лікарів Львівського державного
обласного перинатального центру (2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 робіт, з них 9 статей у
наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 – у матеріалах
і збірниках наукових конгресів і конференцій, у тому числі 4 – в
іноземних виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168
сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків,
практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 261 джерело,
з них 153 – країн СНД, 109 – зарубіжних авторів і займає 28 сторінок.
Робота ілюстрована 20 таблицями і 12 рисунками, які займають 28
сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Для вирішення поставлених у
дисертації задач було проведено комплексне клініко-параклінічне
динамічне обстеження 244 жінок віком від 30 до 44 років з
гіперпластичними процесами ендометрію і 25 жінок з відсутністю на момент
обстеження гінекологічної та соматичної патології, які склали контрольну
групу. Обстеження і лікування хворих здійснювали у гінекологічних
відділеннях Львівського обласного державного перинатального центру.
Діагноз гіперплазії ендометрію встановлювали на основі клінічних,
лабораторних, морфологічних і цитологічних методів. Критерієм розподілу
обстежених жінок на групи спостереження були наявність і тип
гіперпластичних процесів ендометрію та екстрагенітальної патології. В
роботі використовували класифікацію гіперпроліферативних процесів
ендометрію, розроблену субкомітетом по тілу матки Міжнародного
товариства гінекологів – патологів і рекомендовану ВООЗ (1994).

Першу основну групу склали 127 хворих з екстрагенітальною патологією та
гіперпластичними процесами ендометрію, вік яких в середньому складав
36,45 ± 3,81 років. Залежно від патоморфологічних особливостей
гіперплазованого ендометрію хворі були поділені на чотири підгрупи: 1А –
60 пацієнток із простою неатиповою гіперплазією ендометрію; 1В – 25
жінок з ендометріальними поліпами у поєднанні з гіперплазією
ендометрію; 1С – 24 хворих із комплексною неатиповою (аденоматозною)
гіперплазією ендометрію, 1Д – 18 хворих із комплексною атиповою
гіперплазією ендометрію.

У другу основну групу увійшли 117 хворих середнім віком 37,65 ± 3,42
років із патологією ендометрію при відсутності екстрагенітальної
патології, які були розподілені на чотири підгрупи: 2А – 65 хворих із
простою неатиповою гіперплазією ендометрію; 2В – 34 жінки з поліпами
ендометрію; 2С – 10 пацієнток із комплексною неатиповою (аденоматозною)
гіперплазією ендометрію; 2Д – 8 хворих із комплексною атиповою
гіперплазією ендометрію.

Об’єктивне загально-соматичне і гінекологічне обстеження проводили
рутинними методами. Всім хворим виконували просту і розширену
кольпоскопію апаратом “Albert Awetzlar 8862” фірми “Zeiss Kolposkope”
(Німеччина).

Вуглеводний обмін вивчали шляхом визначення глікемії кількісним
глюкозооксидантним методом. Ступінь ожиріння визначали за індексом маси
тіла (ІМТ). Стан ліпідного обміну оцінювали за рівнем концентрації
сироваткового холестерину, ліпопротеїнів високої і низької щільності
(ЛПВЩ, ЛПНЩ), тригліцеридів після забору крові з ліктьової вени вранці
натще за умови 12-14 годинної перерви між прийомами їжі та отримання
негемолізованої сироватки. Рівень холестерину у крові визначали
пероксидазним методом, тригліцеридів – калориметрично ферментним
методом з використанням реактивів фірми Human (Німеччина), ліпопротеїди
визначали за допомогою набіру Cholesterol liquicolor (Human, Німеччина).
Досліджували рівні білірубіну і печінкових ферментів в динаміці
лікування.

Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу методом
трансабдомінальної та трансвагінальної ехографії в режимі реального часу
проводили за стандартною методикою. Вимірювали товщину ендометрію (ТЕ),
досліджували структуру, особливості зовнішнього контуру М-еха і рельєфу
порожнини, наявність додаткових патологічних включень. Для
об’єктивізації отриманих даних вираховували ендометріально-матковий
коефіцієнт (ЕМК).

Визначення рівнів фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ),
тиреотропного гормонів, пролактину (ПРЛ) яєчникових стероїдних гормонів
(естрадіолу, прогестерону, тестостерону) і гормонів щитоподібної залози
у сироватці крові здійснювали імуноферментним методом з використанням
стандартних наборів реагентів фірми “Immunotech” (Франція)

Аспіраційну біопсію ендометрію проводили аспіратором “Medscand
Endorette” (Швеція) згідно методики Thomas J., Zuber А. (2001) за 1-2
дні до очікуваної менструації або під час метрорагії. Гістероскопію
виконували рідинним методом апаратом фірми “Karl Storz” (Німеччина) в
умовах довенного наркозу. Морфологічне дослідження ендометрію проводили
після фракційного діагностичного вишкрібання цервікального каналу та
стінок порожнини матки і після аспірації ендометрію.

Дослідження Са2+, Мg2+ – АТР-азної активності в ізольованих клітинах
ендометрію проводили за модифікованим методом Lacy, Kostanovsky (1967),
отриманих при проведенні гістероскопії. Активність АТР-азних систем
мембран клітин ендометрію оцінювали за різницею вмісту неорганічного
фосфору за методом Фіске – Субароу в нмолях Рі в перерахунку на 1мг
білка за годину. Концентрацію оксиду азоту у сироватці крові визначали
за П.П.Голіковим і співавт. (1998).

Стан біоценозу піхви та інфікування збудниками, що передаються статевим
шляхом, оцінювали за допомогою бактеріоскопічного, бактеріологічного,
імуноферментного, культурального і молекулярно-біологічного (полімеразна
ланцюгова реакція) методів.

Термін спостереження за хворими обох клінічних груп склав 1 рік.
Дослідження гормонального балансу, УЗ-моніторинг стану органів
репродуктивної системи, аспіраційну біопсію ендометрію, вивчення
біоценозу піхви проводили при першому зверненні хворих та в динаміці
лікування через один, три, шість і дванадцять місяців у другу фазу
менструального циклу (МЦ).

Статистичну обробку результатів проводили з використанням методів
варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного
аналізу Місrosoft Excel 5.0 та “Statistica 6.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз клініко-анамнестичних
даних показав, що при високому рівні перенесених вірусних і
бактеріальних інфекційних захворювань хворими обох основних груп (від
37,5% у 2Д підгрупі до 46,7% у 1А підгрупі), у пацієнток І основної
групи в анамнезі достовірно частіше вказівки на оперативні втручання з
приводу гострого апендициту (15,1±0,2% та тонзиліту (15,1±1,3%)
порівняно з хворими ІІ основної групи (6,2% і 9,8±1,9%) (P0,05). У той же час, у всіх хворих 1Д підгрупи мала місце
виражена гіперхолестеринемія (6,37( 0,21 ммоль/л при 4,51(0,21 ммоль/л
у контролі, Р0, 05)

Для хворих І основної групи характерним було статистично не значиме
підвищення середніх рівнів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) при
одночасному низькому рівні ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) за
відсутності достовірних відмінностей між показниками 1А, 1В і 1С підгруп
і ІІ основної групи (Р>0,05). У той же час у пацієнток 1Д підгрупи рівні
ЛПНЩ були вищими як за показники контролю (відповідно 4,43( 0,07 ммоль/л
і 3,12 ( 0,04 ммоль/л, Р0,05). У хворих, які були
обстежені за наявності мено-метрорагії товщина ендометрію коливалась в
широких межах (від 8 мм до 18 мм, при цьому виявлено зворотню
кореляційну залежність між тривалістю кровотечі та товщиною ендометрію
(r = – 0,66).

Аналіз даних патоморфологічного дослідження ендометрію обстежених жінок
показав, що у хворих із соматичною патологією (І основна група) у 2,1 –
2,2 рази частіше зустрічається комплексна неатипова і комплексна
атипова гіперплазія ендометрію, що відображає вплив соматичної
патології та метаболічних змін на патогенетичні особливості
гіперпластичних процесів. У той же час необхідно зазначити, що у хворих
1С підгрупи у 70,8% випадків спостерігались дифузні зміни ендометрію,
тоді як у пацієнток без соматичної патології (ІIC підгрупа) аналогічні
зміни ендометрію мали місце лише у 40% випадків (РТаблиця 1 Поширеність поєднаної доброякісної патології статевих органів у хворих основних груп Доброякісна патологія матки і яєчників Групи хворих І основна (n = 127) ІІ основна (n = 117) Підгрупи 1А (n = 60) 1В (n = 25) 1С (n = 24) 1Д (n = 18) 2А (n = 65) 2В (n = 34) 2С (n = 10) 2Д (n = 8) абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % абс % Міома матки 19 31,7 - - 6 25,0 2 11,1 16 24,6 1 2,9 5 50,0 2 25,0 Аденоміоз 10 16,7 3 12,0 5 20,8 7 38,9 4 6,2 - - 2 20,0 3 37,6 Функціо-нальні кісти яєчників 15 25,0 2 8,0 2 8,3 - - 23 35,4 3 8,8 - - - - СПКЯ - - - 7 29,2 8 44,4 - - - - 1 10 - - Однак у 33,3% хворих 1В підгрупи і 32,4% 2В підгрупи за наявності поліпозу виявлялись морфо-функціональні зміни ендометрію – проста неатипова ГПЕ ендометрію, що свідчило про зміни ендокринного гомеостазу. Аналіз інформативності застосованих на етапах первинної медико-санітарної та спеціалізованої допомоги методів обстеження у верифікації ГПЕ засвідчив, що тільки комплексний підхід з обов'язковим гістологічним дослідженням ендометрію, що складає 100% інформативність, дозволяє адекватно верифікувати діагноз, що має вирішальне значення при розробці профілактично-лікувальних заходів. При ультразвуковому дослідженні виявлена проста неатипова гіперплазія ендометрію лише у 89,8% випадків, поліпи ендометрію у 79,9%. Інформативність проведеної аспіраційної біопсії за гістологічним дослідженням аспірату становила 66,8% при простій неатиповій гіперплазії ендометрію, 54,5% при комплексній неатиповій, 44,8% при комплексній атиповій ГПЕ. Інформативність гістероскопічного методу була високою при простій неатиповій (93%) та поліпах ендометрію (90,8%). Комплексна неатипова гіперплазія ендометрію при гістероскопії виявлялась у 88,9%, а комплексна атипова - у 38,9% випадків. В процесі аналізу взаємозв'язку екстрагенітальної патології та ГПЕ нами відмічено, що у всіх хворих 1Д підгрупи була наявні поєднана соматична патологія, при цьому 27,8% пацієнток хворіли на цукровий діабет від 2 до 10 років, мали гіпертонічну хворобу і ожиріння І-ІІ ступеня (табл.2). Дифузний еутиреоїдний зоб з однаковою частотою зустрічався у пацієнток всіх чотирьох підгруп І основної групи, а частота ожиріння у хворих 1Д підгрупи у 2,2 рази перевищувала таку у хворих 1В підгрупи і у 1,5 -1,7 раз - у хворих 1А і 1С підгруп. Таблиця 2 Морфологічні типи ГПЕ у жінок з різними видами екстрагенітальної патології (%) Екстрагенітальна патологія І основна група (n = 127) Підгрупи 1А (n = 60) 1В (n = 25) 1С (n = 24) 1Д (n = 18) абс % абс % абс % абс % Ішемічна хвороба серця 10 16,6 4 16,0 3 12,5 3 16,7 Гіпертонічна хвороба 10 16,6 4 16,0 6 25,0 7 38,9* Дифузний еутиреоїдний зоб 20 33,3 8 32,0 8 33,3 7 38,9 Субклінічний гіпотиреоз 4 6,7 - - 3 12,5* 3 16,7* Цукровий діабет ІІ типу 1 1,7 3 12,0* 5 20,8* 5 27,8* Ожиріння 23 38,3 5 25,0 10 33,3 10 55,6 Патологія гепатобіліарної системи 11 18,3 6 24,0 4 16,7 5 27,8 Поєднана соматична патологія 19 31,6 5 25,0 15 62,5* 18 100,0* Примітка: * - різниця достовірна відносно 1А підгрупи (Рu$ ” ? „ dD`„ ??????? ???????¤???? Ue–Ue.Y0YFYoYoYBTH\THnaaOnI?« ¤`„7a$ „vv „vvvvvvvvvvv $1$If]„”y^„”y`„rya$ $1$If]„”y`„”ya$ $1$If]„”y`„”ya$ Ffe- onnnnnnnnn oLoRo\o`ojonoxo|o†onnnnnnnnn ??o?o1/4oAeoEoIo?oUeoaoionnnnnnnnn ?io-o"o*o.o:o>oJoNoZonnnnnnnnn

?\opovo?o„o?o”o?o¤o®onnnnnnnnn

o”o&o0onnnnnnnnn

?2onoto~o‚o?o’o?o¤o?onnnnnnnnn

?????

???????¤????????????¤????

>и відповідно 2,43±0,44 мкмоль Рі/год на 1 мг білка і 2,26±0,19 мкмоль
Рі/год на 1 мг білка (Р(0,05). У хворих з комплексною атиповою ГПЕ (1Д і
2Д підгрупи) на тлі підвищеної проліферативної активності залоз
ендометрію Са2+, Mg2+- АТР-азна активність відповідно зростала до
3,35±0,32 мкмоль Рі/год на 1 мг білка і 3,23±0,12 мкмоль Рі/год на 1 мг
білка (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020