.

Комплексне лікування хворих на атопічний дерматит з урахуванням механізмів регуляції синтезу оксиду азоту, стану антиоксидантного захисту і макроелеме

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 3066
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

КАЧУК ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.516.5-008.9:612.015.11]-085

Комплексне лікування хворих на атопічний дерматит з урахуванням
механізмів регуляції синтезу оксиду азоту, стану антиоксидантного
захисту і макроелементів

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Болотна Людмила Анатоліївна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри дерматовенерології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Волкославська Валентина Миколаївна,

державна установа “Інститут дерматології та венерології АМН України”,
завідувач відділом проблем епідеміології та аналітично-організаційної
роботи в дерматовенерології;

доктор медичних наук, доцент

Бєлік Ізабелла Юхимівна, Донецький державний медичний університет ім.
М.Горького МОЗ України, доцент кафедри дерматовенерології та
косметології.

Захист відбудеться “19” грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради

Д 64.603.01 при державній установі “Інститут дерматології та венерології
АМН України” за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці державної установи
“Інститут дерматології та венерології АМН України” (61057, м.Харків,
вул. Чернишевська, 7/9).

Автореферат розісланий “9” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук, ст.н.сп. Г.М. Бондаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Атопічний дерматит (АД) як один з найбільш поширених
алергодерматозів залишається важливою медико-соціальною проблемою,
значимість якої визначається неухильним ростом захворюваності,
почастішанням тяжких клінічних форм і випадків безперервно рецидивуючого
перебігу, збільшенням кількості хворих з погіршенням прогнозу та якості
життя [В.А. Бочаров, 1994; Т.В. Проценко, 1998; Л.А. Болотная, Е.С.
Шмелькова, 2001; Э.Н. Солошенко, 2004; Л.Д. Калюжная, 2006;
F.Schultz-Larsen, J.M. Hanifin, 2002; C.Ellis et al., 2003; M.Arima,
Y.S.Shimizu, 2005; M.Mohrensclagen et al., 2006]. Складність патогенезу,
торпідність до традиційної терапії, висока частота патології з боку
внутрішніх органів спонукають до пошуку нових шляхів лікування АД.

Ключова роль у механізмі розвитку АД належить спадковій схильності, що
реалізується дисфункцією імунної системи: гіперпродукцією Ig E та
ліберацією біологічно активних речовин у відповідь на контакт з екзо- і
ендоалергенами, порушенням цитокінової регуляції й процесів апоптозу
[Ю.С. Сергеев, 2002; О.П. Білозоров, В.М. Савво, 2003; М.Л. Аряєв з
співав., 2006; Ю.К. Скрипкин и соавт., 2006; I.Bellinghausen et al.,
2004; W.Cookson, M.Mofati, 2005]. Суттєве значення в патогенезі мають
особливості морфофункціонального стану шкіри з розладами периферичної
мікрогемоциркуляції і судинною нестабільністю [Л.Д. Калюжная, Е.А.
Воробьева, 1990; М.Е. Старченко и соавт., 1994; О.В. Буянова з співавт.,
2003].

В останні роки підлягає інтенсивному дослідженню роль оксиду азоту (NO)
при різних захворюваннях і вікових змінах шкіри [О.Г. Суколина, Э.А.
Баткаев, 2006; В.O. Цепколенко, 2006; І.Ю. Бєлік, 2007; S.Moncada,
J.Erusalimski, 2002]. Ендогенний NO, який утворюється з L-аргініну за
участю NO-синтаз (NOS), є нейротрансміттером, імуномодулюючим агентом,
фактором гемостазу і розглядається сьогодні як ендогенний вазодилятатор
та активний учасник розвитку запальних реакцій [А.И. Гоженко и соавт.,
2000; Т.А. Золотарева, 2002; Н.А. Виноградов, 2003; L.Chadhary,
N.Townend, 2000; K.M. Channon et al., 2000].

Гіперпродукція або дефіцит NO, які виникають, можливо, внаслідок
гіпоксії, дії медіаторів запалення, цитокінівого дисбалансу, можуть
перетворити зміни NO як ланки адаптації в ланку патогенезу хвороб, що
супроводжуються “кисневим вибухом” та активацією процесів перекисного
окислення ліпідів (ПОЛ). Найбільше значення в процесах ензимної
інактивації активних форм кисню надається реакціям, що каталізуються
супероксиддисмутазою (СОД), глутатіонпероксидазою (ГП) та ін. [К.Н.
Конторщикова, 2000].

Важливими біогенними макроелементами, які впливають на обмінні процеси
організму, мікроциркуляцію, а саме судинний ендотелій за рахунок
продукції NO, активність ферментів антиоксидантної системи (АОС) є
магній (Mg), кальцій (Ca), калій та ін., порушення обміну яких приймають
участь в формуванні багатьох патологічних станів [Г.М. Беляев, П.П.
Рыжко, 1996; A.Lemancewicz et al., 2000; B.Ma et al., 2006]. Метаболічна
роль Mg визначається його участю як кофактора більш ніж в 300
ензиматичних реакціях [И.С. Святов, А.М. Шилов, 1996; М.А. Школьникова и
соавт., 2002]. Кальційзалежними є основні патохімічні і патофізіологічні
механізми алергійного запалення як в шкірі, так і в слизових оболонках
[М.Ю. Андрианова, 1995; А.В. Скальный, 2004]. Природнім і фізіологічним
антагоністом Са, який конкурує з ним на всіх рівнях клітини, є Mg [М.Ю.
Андрианова и соавт., 1995].

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню процесів
вільнорадикального окислення при АД, дані про стан системи L-аргінін –
NO і антиокислювальних ферментів, обміну макроелементів у літературі
одиничні і суперечливі [Е.С. Шмелькова, 1999; С.А. Исаков и соавт.,
2005]. Тому комплексне дослідження наведених біохімічних параметрів, їх
взаємовідношень з клінічними проявами та між собою буде сприяти не
тільки уточненню деяких аспектів патогенезу, а й розробці сучасних
методів терапії хворих на АД.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є
плановою науково-дослідною роботою Харківської медичної академії
післядипломної освіти МОЗ України “Оптимізація лікування хворих на
атопічний дерматит з урахуванням стану метаболізму оксиду азоту,
циклічних нуклеотидів та кальційового гомеостазу” (№ держреєстрації
0105U0004215). Здобувачем самостійно виконано фрагмент “Комплексна
корекція метаболічних порушень у хворих на атопічний дерматит”.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на атопічний
дерматит шляхом розробки патогенетично обгрунтованого методу терапії на
підставі вивчення окисного і неокисного шляхів метаболізму L-аргініну,
ферментативної ланки антиоксидантного захисту, рівня деяких
макроелементів крові.

Для досягнення поставленої мети визначено задачі:

Дослідити вміст стабільних метаболітів NO, активність NO-синтази та її
ізоформ (індуцибельної – iNOS і конститутивної – cNOS) в сироватці та
еритроцитах хворих на різні клінічні прояви атопічного дерматиту до і
після лікування.

Визначити активність аргінази, рівень сечовини та сечової кислоти у
крові та еритроцитах пацієнтів з атопічним дерматитом в динаміці
спостереження.

Вивчити активність супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази в
еритроцитах пацієнтів з атопічним дерматитом в процесі терапії.

Проаналізувати рівень загального Mg і Са сироватки та еритроцитів, Са
іонізованого (Са2+) сироватки крові хворих на атопічний дерматит до і
після лікування.

Розробити комплексний метод лікування хворих на атопічний дерматит з
урахуванням клінічних особливостей та біохімічних показників крові.

Оцінити клініко-лабораторну ефективність запропонованого методу терапії
атопічного дерматиту порівняно з традиційним.

Об’єкт дослідження – хворі на атопічний дерматит.

Предмет дослідження – клінічний перебіг дерматозу, показники
NO-синтазного і аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну,
ферментативної ланки антиоксидантної системи, Mg і Са еритроцитів та
сироватки крові, результати лікування хворих на атопічний дерматит
препаратами метаболічної дії (глутаргін, три-ві плюс, магнерот) і
загальновизнаними засобами.

Методи дослідження: клінічні – аналіз скарг, анамнезу, об’єктивного
статусу, індексу SCORAD, дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ);
лабораторні – біохімічні методи (аналіз вмісту NO2-, NO3-, сечовини і
сечової кислоти, активності NOS, аргінази, СОД і ГП, рівня Mg і Са);
статистичні – оцінка вірогідності і визначення кореляційних зв’язків між
показниками.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у хворих на атопічний
дерматит вивчено інтенсивність функціонування окисного і неокисного
шляхів метаболізму L-аргініну в крові, визначено існування зворотнього
метаболічного механізму регуляції синтезу NO в стадії загострення
дерматозу. Установлено, що пригнічення синтезу NO зумовлено активацією
аргіназного шляху обміну L-аргініну. Зменшення ролі NО-синтазного
механізму утворення NO при тяжкому перебігу атопічного дерматиту
припускає дефіцит кисню (гіпоксію).

У хворих на атопічний дерматит в стадії загострення виявлено пригнічення
антиоксидантної системи на підставі зниження активності
супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази в еритроцитах і підтверджено
патогенетичну значимість активації процесів вільнорадикального окислення
ліпідів.

Показано, що дерматоз у більшості хворих на різні клінічні прояви
супроводжується дисбалансом макроелементів (пониження вмісту Mg
сироватки і еритроцитів, тенденція чи збільшення рівня Са еритроцитів,
підвищення співвідношення Са/Mg еритроцитів), значно вираженим при
тяжкому перебігу АД.

Вперше визначено зміни вмісту стабільних метаболітів NO (NO2- та NO3-),
сечової кислоти, Mg та активності NOS у пацієнтів з атопічним
дерматитом, що вказують на NO-залежну природу ендотеліальної
дисфункції, яка спричиняє розвиток мікроциркуляторних порушень при
захворюванні.

Установлені тісні кореляційні зв’язки між деякими клінічними проявами
(тяжкість, поширеність процесу), рівнем нітрит-аніона, Mg еритроцитів,
активністю супероксиддисмутази вказують на важливу роль метаболічних
порушень в перебігу атопічного дерматиту.

Розроблено оригінальний патогенетично обгрунтований комплексний метод
терапії пацієнтів з атопічним дерматитом препаратами метаболічної дії
(“Глутаргін”, “Три-ві плюс”, “Магнерот”) для підвищення ефективності
лікування та нормалізації параметрів системи L-аргінін – NO,
антиоксидантного захисту, макроелементів крові.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано метод лікування
хворих на атопічний дерматит (в стадії загострення) з використанням
залежно від ступеня тяжкості дерматозу антиоксидантних засобів
(глутаргін, три-ві плюс) та магній-вміщуючого препарату (магнерот).
Метод терапії доступний для широкого впровадження в практику, дозволяє
досягти позитивних результатів у 92,6 % хворих, скоротити термін
лікування в 1,5 рази, зменшити кількість рецидивів в 2,2 рази. Показана
доцільність диференційованого призначення засобів метаболічної терапії
хворим залежно від тяжкості атопічного дерматиту.

Для характеристики стану системи L-аргінін – NO у хворих на атопічний
дерматит необхідно вивчати інтенсивність NO-синтазного і аргіназного
шляхів метаболізму L-аргініну. Встановлено, що реципрокні співвідношення
метаболітів NO з підвищенням NO3- відображають інтенсифікацію окисних
процесів в організмі хворих на атопічний дерматит. Установлено значне
превалювання неокисного шляху обміну L-аргініну над окисним, особливо у
хворих з помірним і тяжким перебігом дерматозу.

Показана можливість оцінки тяжкості захворювання за значенням
співвідношення Са/Mg еритроцитів у хворих на атопічний дерматит, при
цьому підвищення показника свідчить про несприятливий перебіг дерматозу.

Визначено особливості змін показників системи L-аргінін – NO,
антиоксидантного захисту, макроелементів Mg і Са в крові хворих на різні
клінічні прояви атопічного дерматиту, які доцільно враховувати при
плануванні терапевтичних заходів.

Наукові положення дисертації впроваджено в практику роботи Інституту
дерматології та венерології АМН України, Луганського і Полтавського
обласних клінічних шкірно-венерологічних диспансерів, стаціонарного
шкірно-венерологічного відділення 31-ї клінічної лікарні м. Харків.
Результати дисертації впроваджено в учбовий процес кафедри
дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Одержано деклараційні патенти України на корисну модель: “Спосіб
лікування хворих на атопічний дерматит” № 14485 від 15.05.2006 р.,
“Спосіб комплексної терапії атопічного дерматиту” № 25976 від 27.08.2007
р.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом складено й виконано програму
дослідження, проведено аналіз літературних джерел та результатів
обстеження, зроблено висновки. За період з 2003 по 2006 рр. автором
самостійно здійснено клініко-лабораторне обстеження 120 хворих на АД.
Забір біологічного матеріалу для біохімічних досліджень проводився
пошукувачем. Дисертант брала безпосередню участь у розробці методу
лікування хворих на АД, проведенні статистичної обробки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорено на
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми тяжких дерматозів та
інфекцій, які передаються статевим шляхом” (м. Донецьк, 2005),
науково-практичній школі “Розробки молодих вчених дерматовенерологів”
(м. Київ, 2005), науково-практичній конференції молодих вчених
Харківської медичної академії післядипломної освіти “Досягнення молодих
вчених – майбутнє медицини” (м. Харків, 2005), I (VIII) з’їзді
Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів
(м. Київ, 2005), науково-практичній конференції “Лекарства – человеку.
Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных
средств” (м. Харків, 2006, 2007), міжвузівській конференції молодих
вчених “Медицина третього тисячоліття” (м. Харків, 2006),
науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 145-річчю
Харківського медичного товариства “Медична наука: сучасні досягнення та
інновації” (м. Харків, 2006), науково-практичній конференції “Досягнення
молодих вчених дерматовенерологів” (м. Київ, 2006), науково-практичній
конференції “Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні,
лікувальні та організаційно-правові аспекти” (м. Київ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 друкованих робіт, з них
6 статей у фахових наукових журналах (2 – у моноавторстві), 10 тез
доповідей, 1 патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дослідження. Дисертаційна робота викладена на 158
сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 8 розділів (у
тому числі огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, 4
розділів результатів власних досліджень, обговорення отриманих
результатів), висновків і списку використаної літератури, що містить 244
джерел (138 вітчизняних і 106 закордонних публікацій). Робота
ілюстрована 4 рисунками, 2 з яких займають цілу сторінку, і 41 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 120 хворих
на АД (в стадії загострення) другого і третього вікових періодів (від 8
до 36 років), з них 57 осіб чоловічої і 63 – жіночої статі. Усім
пацієнтам при встановленні діагнозу і подальшому спостереженні проводили
традиційне клініко-лабораторне обстеження. Ступінь тяжкості АД у хворих
при первинному огляді та наприкінці терапії кількісно визначали в балах
за системою оцінки ступеня тяжкості (SCORAD). Оцінка методів лікування
грунтувалася на “об’єктивних” клінічно-соматичних критеріях та
“суб’єктивних” критеріях (ДІЯЖ).

Оцінка показників системи L-аргінін – NO включала вивчення окисного
(NO-синтазного) і неокисного (аргіназного) шляхів метаболізму L-аргініну
у хворих на АД. Для оцінки інтенсивності функціонування NO-синтазного
шляху метаболізму L-аргініну визначали вміст стабільних метаболітів NO:
нітрит – (NO2-) і нітрат-аніонів (NO3-), Ca2+-незалежної iNOS,
Ca2+-залежної cNOS та сумарної NOS (sNOS) в крові. Визначення рівня
нітрит-аніону у сироватці та еритроцитах крові здійснювали за допомогою
фотометричного методу, в основі якого полягає колориметрична реакція з
використанням реактиву Гріса [L.L. Green et al., 1982], нітрат-аніона у
сироватці крові – фотометричним методом з використанням розчину хлориду
марганцю, 25% розчину аміаку та цинкового порошку [В.М. Лифшиц, В.И.
Сидельникова, 1998]. Активність sNOS визначали у еритроцитах крові за
кількістю нітрит-аніона, при визначенні iNOS в інкубаційну суміш
додавали EGTA для зв’язування ендогенного Са. Активність cNOS
розраховували шляхом віднімання від вмісту активності sNOS активності
iNOS.

Аналіз неокисного шляху обміну L-аргініну проводили за активністю
аргінази, рівнем сечовини та сечової кислоти крові. Активність аргінази
визначали у цільній крові та еритроцитах за утворенням сечовини, одного
з продуктів реакції з діацетилмонооксимом [В.С. Камышников, 2000].
Сечовину і сечову кислоту сироватки та еритроцитів крові визначали
спектрофотометричним методом з використанням набору “Felicit” (“Філісіт
діагностика”, Україна) за доданими інструкціями.

Стан ферментативної ланки АОС оцінювали за активністю СОД і ГП в
еритроцитах крові хворих на АД спектрофотометричним методом. Вміст
загального Mg сироватки і еритроцитів визначали фотометричним методом з
використанням набору “Біо-ЛА-Тест” (“PLIVA-Lachema”, Чехія), загального
Са сироватки крові – фотометричним методом з використанням набору
“Felicit” (“Філісіт діагностика”, Україна) за доданими інструкціями,
іонізованого Са сироватки визначали розрахунковим методом, Са
еритроцитів – за допомогою наборів “Біо-ЛА-Тест” (“PLIVA-Lachema”,
Чехія).

Контрольну групу склали 27 практично здорових людей віком від 9 до 32
років.

Статистична обробка даних і графічне представлення результатів
здійснювалися засобами пакета прикладних програм для статистичної
обробки даних STATISTICA 5а (Корпорація Statsoft, США). Отримано
значення середнього арифметичного (М), середнього квадратичного
відхилення ((), помилки визначення середнього арифметичного (m).
Визначали рівень статистичної значимості відмінностей (р) порівнюваних
групових середніх за допомогою параметричного критерію Стьюдента (t),
непараметричних критеріїв Манна-Вітні (U) у досліджуваних парних групах.
Залежність між кількісними характеристиками вибірки визначалася за
критерієм Спірмена для непараметричних вибірок [В.И. Юнкеров, С.Г.
Григорьев, 2002].

Результати власних досліджень та їх обговорення. АД виник у більшості
хворих (74,3 %) в перший рік життя, тривалість захворювання майже у всіх
пацієнтів відповідала їх віку. Появу АД в ранньому дитинстві провокували
такі фактори: введення пригодовування (35,8 %), перехід на штучне
вигодовування (32,5 %), профілактичні щеплення й алергічні реакції на
антибіотики (8,3 %), перегрівання або переохолодження (9,2 %),
інфекційні захворювання (4,2 %).

Захворювання мало хронічний рецидивуючий характер – у 38,3 % хворих
клінічна ремісія тривала протягом 1-3 місяців, у 54,2 % пацієнтів – в
межах 6-8 місяців, у 7,5 % хворих ремісія продовжувалась 1-1,5 роки.
Виявлено фактори, які сприяли виникненню рецидивів АД: порушення в дієті
(22,5 %), сезонні зміни погоди (20,8 %), застудні захворювання (19,2 %),
психоемоційні навантаження (15,8 %), медикаменти (8,3 %) і т.д. У 35,8 %
хворих визначено перідичне ускладнення перебігу хвороби вторинною
інфекцією: піококовою, грибковою чи вірусною. Спадкову детермінованість
дерматозу виявлено у 53,0 % хворих, при цьому в першій лінії споріднення
з усіх хвороб найчастіше зустрічався АД.

Із анамнезу характеру вагітності та пологової діяльності матерів
пацієнтів, встановлено, що більшість дітей народилися від вагітності,
яка патологічно перебігала та не у строк (гестоз І чи II половини
вагітності, загроза переривання вагітності, психо-травмуючі ситуації,
загострення хронічних захворювань і медикаментозне лікування ). У 37,5 %
жінок зареєстровано несприятливі фактори інтранатального періоду, до них
належали слабкість переймів або надмірно сильна пологова діяльність
(15,8 %), стрімкі або затяжні пологи (10,0 %), дискоординована пологова
діяльність (11,7 %), що супроводжувалися розвитком гіпоксії у 18,3 %
новонароджених, яка, в свою чергу, призводила до тяжких перинатальних
пошкоджень.

Аналіз структури супутньої патології, яка виявлена у 65,0 % хворих на
АД, показав, що найбільшу питому вагу складали захворювання
шлунково-кишкового тракту і печінки (82,2 %), захворювання органів
дихання (25,7 %), нервової системи (17,8 %), патологія ЛОР-органів
(10,3%) та ін.

Індекс SCORAD варіював від 22 балів (при слабкому ступені активності) до
75 балів (при високому ступені активності), в середньому – 47,7±2,2
бали. Для характеристики якості життя хворих визначався ДІЯЖ, який до
лікування склав 26,2±1,3 бали. Якість життя хворих погіршувалася за
рахунок суб’єктивних симптомів і проблем у сфері навчання, відчутного
дискомфорту у сферах міжособистих відносин, роботі, відпочинку.

Свербіж різної інтенсивності відчували 94,2 % опитаних. Підвищену
збудженість виявлено у 79,2 % хворих, і як наслідок, емоціональну
лабільність, порушення сну, швидку втомлюваність. У 32,5 % пацієнтів
виявлено зміни лабораторних показників: лейкоцитоз, еозинофілія,
прискорена ШОЕ, гіпоальбумінемія.

Клінічні ознаки АД у хворих відрізнялися поліморфізмом первинних і
вторинних елементів, відповідали віковому періоду хвороби і дозволили
виділити такі клінічні форми: пруригінозна (10,0 %),
еритематозно-сквамозна (15,0 %), ліхеноїдна (19,2 %),
еритематозно-сквамозна форма з ліхеніфікацією (55,8 %).

Зміни в мікроциркуляторному руслі кровообігу супроводжують будь-який
патологічний процес, в тому числі й АД, при якому виявлено сполучення
спазму приносних судин з посиленням в’язкості крові, зменшення швидкості
кровотоку, порушення транскапілярного обміну, гіпоксію [Л.Д. Калюжная,
Е.А. Воробьева, 1990; М.Е. Старченко и соавт., 1994]. В основі ураження
судин при багатьох захворюваннях людини полягає ендотеліальна
дисфункція, яка визначається як зміна концентрації хімічних
посередників, синтезованих ендотеліальними клітинами, та зменшення
NO-залежної вазодилятаторної відповіді на ацетилхолін [S.Mochizuku et
al., 2003]. З точки зору мікроциркуляції особливо відзначається
регуляція NO судинного тонусу, адгезії та агрегації тромбоцитів,
проліферації ендотелію та гладеньком’язових клітин, участь в
забезпеченні адекватної циркуляції крові в шкірі людини і т.д. Ключову
роль у реалізації нормальної кооперації клітин, які формують стінки
судин, і постійно циркулюють у крові, відіграє система L-аргінін – NO
[А.И. Гоженко и соавт., 2000].

В результаті дослідження окисного шляху метаболізму L-аргініну (табл. 1)
у 86,6 % хворих на АД (у 85,7 % до 14 років, у 87,2 % – понад 14 років)
встановлено зменшення вмісту нітрит-аніона як в сироватці крові, так і
еритроцитах (р 0,05), в той час як достовірно
збільшувалася у пацієнтів активність iNOS (р 0,05),
iNOS і sNOS – незначно підвищувалася (0,33±0,05 нмоль/хв(л і 0,47±0,06
нмоль/хв(л, р ( ( z ? ¬ ® ° ? ? ? J E oooooooeaYYYYYNYYYYYYYNN hy-g@? hy-g@? ??? ?F?????? ? ¬ ?? ¬ ? ”a Fхв, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020