.

Фізіологічні характеристики організму дітей молодшого шкільного віку в різних умовах навчання (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 3988
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Гуменна Ольга Андріївна

УДК 612.821+615.825

Фізіологічні характеристики організму дітей молодшого шкільного віку в
різних умовах навчання

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі біологічних основ фізичної культури Сумського
державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка Міністерства
освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

Єжова Ольга Олександрівна,

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С.Макаренка, завідувач кафедри

біологічних основ фізичної культури

Офіційні опоненти:   доктор біологічних наук, професор

Горго Юрій Павлович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник кафедри
фізіології людини і тварин;

доктор біологічних наук, професор

Лизогуб Володимир Сергійович,

завідувач кафедри анатомії та фізіології

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “19”квітня 2006 року о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, пр. акад.
Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 58.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.
Київ-33, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “16”березня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині все більшого значення набувають спеціалізовані
навчальні заклади, створюються класи з поглибленим теоретичним і
практичним вивченням окремих предметів. Разом із тим, незважаючи на
прогрес у розвитку сучасної шкільної освіти, проблема погіршення
здоров’я учнів, неврахування фізіологічних особливостей організму дітей,
особливо молодшого шкільного віку, залишається далекою від задовільного
вирішення (А.І. Бурханов, 1999; І.О. Калиниченко, О.О. Єжова, 2000;
М.Я. Гриньків, 2002). У багатьох випадках загальноосвітня школа
несприятливо впливає на здоров’я дітей, а інноваційні заклади освіти
часто кумулюють недоліки традиційної школи, поглиблюючи цей вплив. Тому
особливу увагу необхідно приділяти впровадженню в різні сучасні
навчально-виховні заклади ефективних технологій, які б сприяли
збереженню здоров’я учнів, оптимізації їх функціональних станів і
підвищенню ефективності навчання. Актуальним завданням на сьогодні є
розробка, випробування й оцінка ефективності впровадження цих
технологій.

Інтенсифікація навчального процесу обумовлює підвищення вимог до
функціонального стану організму дітей, особливо молодшого шкільного
віку, коли відбувається інтенсивне зростання, морфологічна та
функціональна перебудова організму. Внаслідок цього можуть виникати
різні зміни, які характеризуються зниженням функціональних можливостей
організму, напруженням регулюючих систем, що призводить до погіршення
розумової працездатності й обмеження адаптаційно-пристосувальних
можливостей (В.І. Агарков, 1981; А.І. Бурханов, 1999; Н.П. Гребняк,
2000; А.Н. Поборський, 1997).

Погляди дослідників на вплив різних експериментальних форм навчання на
здоров’я школярів досить суперечливі (Н.П. Гребняк, 2001, 2002; Л.Г.
Коробейникова, 2002; Л.А. Стасюк, 2003; Н.В. Янко 2001; А.В. Шаханова,
2001): одні підкреслюють негативні зміни фізичного та
психофізіологічного стану школярів під впливом більшого розумового
навантаження, інші – позитивні. Є факти, які свідчать, що накопичення
розумового стомлення у дітей в різні періоди (наприкінці навчального
дня, тижня, року) погіршує роботу серцево-судинної системи
(М.І. Степанова, 2000), позначається на діяльності травної та
ендокринної систем (Г.Н. Сердюковська, 2000), органів зору
(М.С. Александрова, 1997, 1998; Г.І. Стунєєва, 2000) і стані
опорно-рухового апарату (В.І. Макарова, 1997). У той же час існують дані
про позитивний вплив умов навчання на стан здоров’я учнів навчальних
закладів нового типу (А.Г. Шведов, 2000). Порівнюючи дані учнів
загальноосвітньої школи та ліцею, відзначають, що фізичний розвиток
ліцеїстів кращий (В.П. Осотова, 1998), також у них кращі показники
реактивних систем (А.Д. Дмитрієв, 1994), вищі показники точності
виконання роботи та розумової працездатності, як протягом навчального
дня, так і наприкінці навчального року (Е.М. Шереметьєва, 1999).

Але в умовах упровадження інноваційних технологій у школі чимало
теоретичних і практичних аспектів складного й актуального завдання
оптимізації навчально-виховного процесу в початкових класах залишаються
не вивченими. Відсутні дані про вплив дванадцятирічного терміну навчання
на функціональні стани та працездатність дітей молодшого шкільного віку,
не висвітлені особливості розвитку та формування фізичних і
психофізіологічних характеристик учнів молодшого шкільного віку за
новими системами навчання, недостатньо розроблені та фізіологічно
неналежно обґрунтовані компоненти оптимізації функціонального стану
організму дітей молодшого шкільного віку, які навчаються в умовах
інтенсифікації навчального процесу. Необхідність розв’язання цих питань
обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри біологічних
основ фізичної культури Сумського державного педагогічного університету
імені А.С.Макаренка “Оцінка морфофункціональних та психофізіологічних
характеристик і адаптаційних можливостей дітей різного віку”, номер
держреєстрації 0100U003080, за яким дисертант виконала окремі фрагменти
дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження було
визначення особливостей становлення фізіологічних характеристик
організму учнів молодшого шкільного віку в різних умовах навчання.

Реалізація поставленої мети передбачала розв’язання таких завдань:

1. Виявити та розробити адекватні методи моніторингу й оцінки
функціональних станів учнів молодшого шкільного віку із різними умовами
навчання.

2. Дослідити стан фізичного розвитку і фізіометричні характеристики
учнів у віці 6-10 років прогімназії та загальноосвітньої школи.

3. Вивчити психофізіологічні властивості й емоційні стани учнів
молодшого шкільного віку прогімназії та загальноосвітньої школи.

4. Проаналізувати зміни фізіологічних показників протягом навчального
року з денною, тижневою, четвертною та річною періодичністю у
прогімназистів і школярів.

5. Розробити, перевірити та впровадити підходи до оптимізації
навчально-виховного процесу в прогімназії, оцінити ефективність їх
використання за знайденими зворотними зв’язками.

Об’єкт дослідження – становлення основних фізіологічних систем організму
людини.

Предмет дослідження – особливості змін фізіологічних характеристик учнів
молодшого шкільного віку в різних умовах навчання.

Методи дослідження – комплекс антропометричних, фізіометричних,
психофізіологічних методів досліджень рівня фізичного розвитку,
психофізіологічних функцій та визначення емоційного стану дітей
молодшого шкільного віку.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові дані про процес
становлення фізіологічних характеристик дітей молодшого шкільного віку в
умовах переходу на дванадцятирічну систему навчання. В дисертаційній
роботі розроблені оригінальні підходи з використанням адекватних,
ефективних, інформативних методик моніторингу фізіологічних
характеристик, що дозволяють визначити ступінь впливу різних умов
навчання на функціональні стани учнів молодшого шкільного віку. В умовах
навчання в прогімназії у дітей відзначено зниження рівня розумової і
нервово-м’язової працездатності та обсягу короткочасної пам’яті
наприкінці навчального року. Показано, що для усунення негативного
впливу інтенсифікації навчання доцільно використовувати методи
оптимізації навчальних навантажень.

Встановлені особливості динаміки функціонального стану ЦНС за
показниками денної розумової працездатності прогімназистів порівняно зі
школярами. Вперше відзначено зниження розумової працездатності, не
наприкінці, а в середині навчального дня. Подальшого розвитку набуло
дослідження відмінностей функціонального стану серцево-судинної системи
у прогімназистів і школярів. Особливостями фізичного розвитку учнів
прогімназії виступають більш суттєве щорічне збільшення зросту, маси та
обхвату грудної клітки.

У прогімназистів визначені позитивні кореляційні зв’язки між показниками
короткочасної зорової пам’яті, коефіцієнтом продуктивності розумової
діяльності та м’язовою силою кистей рук і негативні кореляційні зв’язки
між показниками психоемоційного стану та показниками кистьової
динамометрії. Розроблена і обґрунтована оригінальна система оптимізації
навчально-виховного процесу молодших школярів для використання в умовах
інноваційних навчальних закладів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
запропоновані адекватні методи моніторингу характеристик
серцево-судинної, дихальної та м’язової систем придатні для застосування
в навчальних закладах будь-якого рівня. Створену систему оптимізації
навчально-виховного процесу впроваджено в діяльність різних навчальних
закладів. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі
прогімназійних класів гімназії №1 м. Суми і загальноосвітньої школи №11
м. Суми. Основні положення дисертації доповнюють дослідження з вікової
фізіології, психофізіології, дитячої психології. Вони використовуються
під час проведення лекцій і лабораторно-практичних занять із фізіології
людини та вікової фізіології на факультеті фізичної культури і
соціально-гуманітарному факультеті Сумського державного педагогічного
університету імені А.С.Макаренка.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізовано наукову літературу за
темою дисертації, обґрунтовано актуальність проблеми, методичні підходи
до вирішення поставлених завдань, досліджено умови навчання,
фізіологічні та психофізіологічні характеристики учнів молодшого
шкільного віку загальноосвітньої школи і прогімназії, створено й
обґрунтовано комплекс оздоровчих заходів для учнів молодшого шкільного
віку прогімназії, оцінено результати впровадження оздоровчого комплексу
за річною динамікою фізіологічних і психофізіологічних характеристик.
Формулювання мети та завдань експериментальних досліджень, інтерпретація
результатів експериментальних досліджень і висновки обговорені з
науковим керівником дисертанта. Матеріали дисертаційного дослідження
були одержані здобувачем особисто, самостійно здійснено систематизацію і
узагальнення отриманих даних, їх аналіз і статистичну обробку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень висвітлювались і
обговорювались на міжнародних наукових конференціях “Молода спортивна
наука України” (Львів, 2001, 2002), Всеукраїнській науковій конференції
“Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів
України” (Суми, 2001), обласній науково-практичній конференції
“Формування здоров’я школярів в умовах навчально-виховного закладу”
(Суми, 2004), міжрегіональній науковій конференції “Актуальні питання
біології та медицини” (Луганськ, 2004), науково-практичних міжнародних
конференціях “Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 2000,
2004), на звітних конференціях аспірантів СумДПУ імені А.С.Макаренка, на
засіданнях кафедри біологічних основ фізичної культури СумДПУ імені
А.С.Макаренка.

Публікації. Результати дисертації висвітлені у 11 наукових працях, у
т.ч. 8 наукових статтях (із них 4 у фахових виданнях), у 1 методичних
рекомендаціях, у 2 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках
основного машинописного тексту (її повний обсяг становить 194 сторінки)
і складається зі вступу, 4 розділів: огляду літератури, методики
досліджень, результатів власних досліджень та їх обговорення,
заключення, висновків і додатків. Список літератури нараховує 289
позицій, серед яких 40 видань іноземними мовами. Робота містить 40
таблиць та ілюстрована 34 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз даних, представлених у літературі, показав, що фізіологічні
характеристики організму дітей молодшого шкільного віку, які навчаються
за різних умов, досліджені недостатньо.

Матеріали та методи досліджень

Для участі у дослідженні були обрані діти молодшого шкільного віку тому,
що цей період є найважливішим етапом системної організації фізіологічних
функцій. У цьому віці відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення
функцій ВНД завдяки морфофункціональному дозріванню мозку, також активно
формуються функціональні резерви здоров’я, риси особистості та характер
тощо. Для вирішення поставлених завдань було здійснене вивчення
фізіологічних характеристик учнів у віці 6-10 років на базі 1-3 класів
закладів різної форми навчання – загальноосвітньої школи (ЗОШ) №17 та
прогімназії (ПГ) №1 м. Суми. Ці заклади відрізняються організацією
навчального процесу, але подібні за відбором учнів під час вступу до
них.

Обираючи методи дослідження, ми віддавали перевагу показникам, значення
яких є інформативними і надійними та які можна отримати безпосередньо в
умовах навчання. Було обстежено 503 дитини: 236 учнів ЗОШ (120 хлопчиків
і 116 дівчаток) та 267 прогімназистів (113 хлопчиків і 154 дівчаток).

Вивчалися особливості режиму дня (анкетування і гігієнічна оцінка умов
навчання), фізичного розвитку, фізіометричних (частота серцевих
скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), індекс Робінсона (ІР),
адаптаційний потенціал (АП)), психофізіологічних (обсяг короткочасної
зорової та слухової пам’яті, функціональна рухливість нервових процесів
(ФРНП), нервово-м’язова працездатність, розумова працездатність) і
емоційних (тест-опитувальник “Дитячий опитувальник неврозів” (ДОН),
кольороопис) характеристик учнів у віці 6-10 років, які навчаються в ЗОШ
і ПГ. Також були розроблені підходи до оптимізації навчально-виховного
процесу в прогімназії.

Для вивчення ефективності впроваджених підходів були сформовані
експериментальна (група 1) і контрольні групи (групи 2 і 3). Група 1
нараховувала 28 учнів другого класу (14 хлопчиків і 14 дівчаток), у
навчально-виховний процес яких було впроваджено оздоровчий комплекс.
Вибір цієї групи дітей пояснюється особливостями прогімназійного режиму:
у дітей других класів уже відсутня тиха година, у порівнянні з першим
класом; склад учнів протягом року майже не змінюється; швидше
відбувається адаптація на початку навчального року, порівняно з
першокласниками. Групу 2 складали 22 учні другого класу (10 хлопчиків і
12 дівчаток), які навчалися за програмою прогімназії. До складу групи 3
входили 25 учнів (11 хлопчиків і 14 дівчаток), які навчалися у другому
класі загальноосвітньої школи.

З метою визначення впливу оптимізації навчально-виховного процесу на
фізіологічні характеристики дітей молодшого шкільного віку в групах
чотири рази на рік (на другому тижні кожної чверті у вівторок і середу)
проводилось дослідження психофізіологічних і емоційних характеристик. На
початку і наприкінці навчального року вивчалися фізіометричні показники
(АТ, ЧСС, ІР, ЖЄЛ, сила м’язів кистей) і стан фізичного розвитку;
оцінювалася тижнева і денна динаміка розумової працездатності та денна
динаміка психічної активності.

На підставі даних Державних санітарних правил і норм 5.5.2.008-98; 01,
з’ясовувалася відповідність режиму дня і життєдіяльності гігієнічним
нормам, пропонованим для даного віку. Оцінка фізичного розвитку
здійснювалась із застосуванням методу регіональних стандартів з
урахуванням регресії маси тіла до обхвату грудної клітки щодо довжини
тіла. Індивідуальні антропометричні показники порівнювались із
регіональними таблицями фізичного розвитку дітей шкільного віку м. Суми.
При оцінці рівня фізичного розвитку особлива увага приділялась
масо-зростовим показникам, на цій підставі фізичний розвиток оцінювався
як гармонійний (коли маса тіла не перевищує значень середньої маси для
даного зросту М-(; М+2() або як дисгармонійний (при відхиленні маси тіла
для даного зросту за межі цього діапазону). Після аналізу ростових
процесів були виділені такі групи учнів: середні на зріст – медіанти
(зріст відповідає середнім показникам – М±(), діти з прискореним
фізичним розвитком (зріст більше М+() та з його затримкою (зріст менше
М-(). Була встановлена група “ризику”, яку складали діти з
дисгармонійним фізичним розвитком і низькі на зріст, оскільки ця частина
дитячого населення є найбільш вразливою і характеризується високою
ймовірністю виникнення різних патологій.

Показники ЧСС, АТ, ЖЄЛ та м’язової сили кистей рук вимірювали за
загальноприйнятими методиками. Рівень адаптації визначали за значеннями
адаптаційного потенціалу (АП), який обраховувався з використанням
функціональних показників – систолічний артеріальний тиск (САТ) і
діастолічний (ДАТ) та частоти пульсу (ЧП) і антропометричних параметрів
– зросту (L) і ваги (m):

АП (в балах) = 0,011(ЧП) + 0,014(САТ) + 0,008(ДАТ) + 0,014(вік, роки) +
0,009(m, кг) – 0,009(L, см) – 0,27(А.Н. Поборський, В.С. Кожевникова,
1997).

Індекс Робінсона (ІР) (подвійний добуток) обчислювали за формулою:

(Г.Л. Апанасенко, 1992).

Дослідження психофізіологічних функцій проводились на другому або
третьому уроці (з 9 до 11 години) у вівторок або середу за допомогою
бланкових методик для масових обстежень.

Короткочасну зорову і слухову пам’ять досліджували за методикою “пам’ять
на числа, слова, геометричні фігури” (М.В. Макаренко, 1996). За участю
першокласників вивчали лише короткочасну зорову пам’ять на геометричні
фігури і короткочасну слухову пам’ять на слова, а пам’ять на числа не
вивчали тому, що учні цього віку працюють на уроках із однозначними
числами. ФРНП досліджували за методикою “сортування слів”,
нервово-м’язову працездатність – за методикою “теппінг-тест”, показники
розумової працездатності учнів 1-2 класів визначали за допомогою
коректурних фігурних таблиць, показники розумової працездатності учнів
третіх класів – за буквеними коректурними пробами. Для визначення
емоційного стану використовували метод кольороопису (А.Н. Лутошкін,
1978) і тест-опитувальник “Дитячий опитувальник неврозів” (В.В. Сєднєєв,
1998). Психічна активність дітей обох груп досліджувалася за методом
асоціативного експерименту (В.С. Манова-Томова, 1981). Математичну
обробку даних здійснювали з використанням методів варіаційної статистики
із застосуванням пакету програм Excel-2003 і Statistica 5.0.

Результати досліджень та їх обговорення

У третьому розділі „Дослідження особливостей фізіологічних характеристик
дітей молодшого шкільного віку прогімназії і загальноосвітньої школи”,
подано гігієнічну оцінку умов навчання дітей молодшого шкільного віку в
умовах ЗОШ і ПГ, доведено необхідність застосування засобів оптимізації
існуючих форм організації навчання та режиму життєдіяльності й
адекватність методів оцінки функціонального стану для моніторингу,
оцінено фізичний розвиток, функціональні характеристики серцево-судинної
системи, психофізіологічні та емоційні показники.

Відзначено, що тижневе навчальне навантаження учнів прогімназійних
класів перевищує аналогічне у школі на 10-11 годин, при тому, що діти
ЗОШ перебувають у навчальному закладі шість днів на тиждень, а
прогімназисти – п’ять. Такі обставини зумовлюють зростання інтенсивності
навчання протягом тижня в інноваційному закладі освіти і можуть
призвести до напруження адаптаційних механізмів. Результатом цього є
виникнення різноманітних захворювань, кількість яких в учнів прогімназії
більша, ніж у школярів. Діти молодшого шкільного віку не перебувають на
свіжому повітрі протягом достатньої кількості часу, віддають перевагу
сучасним електронним розвагам, а не заняттям фізичною культурою та
спортом, неповноцінно відпочивають у нічний час, не дотримуються
гігієнічно регламентованих норм під час виконання домашнього завдання,
що зумовлює зниження рухової активності. Таким чином, режим дня
більшості учнів є нераціональним, що, звісно, негативно позначається на
стані здоров’я дітей того віку, коли відбуваються інтенсивний ріст,
морфологічні та функціональні перебудови організму.

Із кожним роком навчання діти молодшого шкільного віку в середньому
додавали у зрості 5,04 см, у вазі – 2,57 кг, в ОГК – 2,33 см. Найбільший
приріст зросту у хлопчиків і дівчаток відбувався з 6 до 7 років, маси –
у хлопчиків із 7 до 8 років, а у дівчаток – з 8 до 9 років, що пов’язано
з процесами “видовження”, а потім “округлення”. Дівчатка майже в кожній
віковій групі мали нижчі, ніж хлопчики, показники фізичного розвитку
(крім 9-річних), у віці 6-8 років були помічені достовірні статеві
відмінності показників маси й ОГК. Прогімназисти більш суттєво з року в
рік додають у зрості, масі і ОГК, ніж школярі.

За темпами ростових процесів відзначено, що більшість дітей належить до
медіантів, учнів із прискореним темпом росту майже вдвічі більше, ніж із
недостатнім. У ПГ дещо більше учнів із середнім і прискореним фізичним
розвитком, ніж у ЗОШ. У школі майже в 1,5 рази більше дітей із затримкою
фізичного розвитку, ніж в інноваційному навчально-виховному закладі.
Найбільша кількість учнів із зростом, нижчим за середній, у школі
виявлена в 9 років, а найбільша кількість дітей із зростом, вищим за
середній, у ПГ – у 6-, 7- і 10-річному віці.

Результати вимірювання антропометричних показників виявили, що серед
загальної кількості обстежених дітей молодшого шкільного віку більшість
має гармонійний фізичний розвиток. Особливе занепокоєння викликає стан
фізичного розвитку хлопчиків у віці 10 років, тому що у більшості таких
школярів спостерігається дефіцит маси тіла. Це свідчить про негативні
тенденції у фізичному розвитку, порушення реалізації генетичної програми
розвитку сучасних дітей, незалежно від умов їх навчання.

Результати дослідження фізіометричних характеристик показали, що у своїй
більшості артеріальний тиск і ЧСС дітей молодшого шкільного віку
відповідають віковій фізіологічній нормі. За середніми показниками АТ і
за їх динамікою діти з обох НВЗ не відрізнялися, а за даними ЧСС були
зауважені певні відмінності. Так, в учнів ЗОШ вікове зниження ЧСС
відбувається швидше, ніж у ПГ. Більш повільне зниження ЧСС в
інноваційному НВЗ можна пояснити напруженням механізмів адаптації до
навчання і збільшенням тонусу симпато-адреналової системи, що впливає на
показники гемодинаміки.

При комплексній оцінці функціонального стану серцево-судинної системи
виявлено, що серед дітей ЗОШ у віці 7-10 років 4/5 від загальної
кількості мають середній або високий показник функціональної здатності
серця (рис. 1), решта (1/5) – низький. Серед обстежених дітей ПГ майже
половина демонструє низькі показники. Слід зазначити, що у віці з 6 до
10 років відбувається зниження кількості дітей ПГ з високим показником
функціональної здатності серця. Так, у 10-річному віці достовірно більша
кількість осіб має гірші показники, ніж у 6-річному віці. Достовірної
різниці в значеннях подвійного добутку в дітей різної статі не виявлено.

Рис. 1. Динаміка показників функціонального стану серцево-судинної
системи за індексом Робінсона (подвійний добуток) дітей молодшого
шкільного віку школи (А, n=236) і прогімназії (Б, n=267) (у %).

У ході дослідження відзначене вікове збільшення показників
психофізіологічних функцій в учнів обох НВЗ. Встановлено, що коефіцієнт
продуктивності (Q) прогімназистів був майже в кожній віковій і статевій
групі достовірно кращим у порівнянні зі школярами. Але слід підкреслити
і достовірно нижчий показник продуктивності роботи з гальмівними
чинниками (коефіцієнт К) дітей молодшого шкільного віку прогімназії щодо
школярів. Це свідчить про більш повільний темп роботи прогімназистів по
відношенню до школярів після впровадження гальмівного агента, що, за
даними деяких авторів (М.В. Антропова, 1984), пов’язано з погіршенням
рухливості нервових процесів унаслідок втоми.

За результатами дослідження встановлено, що ФРНП достовірно покращується
з року в рік у дітей обох НВЗ, у прогімназистів – більш інтенсивно (як
наголошують деякі автори, збільшення обсягу розумового навантаження в
інноваційних закладах освіти сприяє формуванню ФРНП (С.О. Діденко,
2003)). У літературі також ідеться про найбільші вікові зміни саме
рухливості нервових процесів порівнянно з іншими психофізіологічними
функціями (О.М. Давидова, 1996). Але слід зазначити, що покращення ФРНП
у ПГ і ЗОШ відбувається за рахунок достовірної зміни лише одного
показника – зменшення часу перегляду бланку обстеження. Інший її
показник – уважність роботи – змінюється не так інтенсивно (табл. 1).
Статеві відмінності полягали в кращих результатах дівчаток у порівнянні
з хлопчиками.

Таблиця 1

Показники функціональної рухливості нервових процесів дітей молодшого
шкільного віку загальноосвітньої школи і прогімназії (M(m)

Вік Навчально-виховний заклад Час виконання завдання (с) Кількість
помилок Успішність роботи (у.о.)

7 Прогімназія (n=21) 1053(75 14,05(1,9 1262(108

8 Прогімназія (n=31) 643(27 *+ 8,25(1,65 + 722(38 *+

Школа (n=31) 745(31 * 9,43(0,96 836(37 *

9 Прогімназія (n=69) 518(26 *+ 6,93(1,1 566(32 *+

Школа (n=69) 644(22 *+ 8,88(1,54 713(31 *+

10 Прогімназія (n=33) 421(18 *+ 4,35(1,06 444(23 *+

Школа (n=33) 495(17 *+ 5,04(1,29 528(24 *+

Примітки: + – вірогідність різниць (p>@¬a:

?

O

Oe

X

Z

?io?o

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020