.

Стан центральної і регіональної гемодинаміки у новонароджених, народжених від матерів з захворюваннями серцево-судинної та ендокринної систем, які пер

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
126 3231
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГОЛОВЧЕНКО ОЛЕСЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616-053.31-001.3:618.3:616.12+616.1

Стан центральної і регіональної гемодинаміки у новонароджених,
народжених від матерів з захворюваннями серцево-судинної та ендокринної
систем, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Лук’янова Ірина Сергіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України,

завідувач відділення
функціональної діагностики та

пренатальної кардіології (м.
Київ)

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Кривопустов Сергій Петрович,

Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця МОЗ

України, професор кафедри педіатрії
№2 з курсом медичної

генетики та неонатології (м.Київ)

доктор медичних наук, професор

Шунько Єлизавета Євгеніївна,

Національна медична академія
післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
завідуюча кафедри

неонатології.

Провідна установа: Одеський медичний університет МОЗ України, кафедра
педіатрії.

Захист відбудеться „ 16 „ січня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на
здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями „Педіатрія”,
„Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий „ 12 ” грудня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _____________________________Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є
зростання перинатальної захворюваності та смертності, як наслідок
збільшення кількості вагітних жінок з важкою екстрагенітальною
патологією.

Найбільш суттєво страждає плід та порушується стан новонародженого при
серцево-судинних та ендокринних захворюваннях у матері. Перинатальна
смертність при яких до цього часу залишається високою і складає при
тяжких формах гіпертонічної хвороби – 100-150‰, декомпенсованих вадах
серця – 40-50‰, важких формах цукрового діабету – 50-55‰. За даними
П.Г.Жученко, В.І.Тарасюка (1995), Ю.І.Барашнева (2000) гіпоксія плоду у
75-80% трансформується в асфіксію новонароджених.

Як показали попередні дослідження Л.І.Тутченко (1990), Н.І.Солонца
(1998) у дітей від матерів з такими хворобами порушується перебіг
періоду новонародженості, погіршується постнатальна адаптація,
розвиваються респіраторні розлади, спостерігаються зміни гемодинаміки та
мозкового кровообігу, основною причиною яких є хронічне гіпоксичне
ураження серцево-судинної та центральної нервової систем внаслідок
перинатальної гіпоксії. Оскільки до моменту пологів і в залежності від
їх протікання патологічний процес може або зупинятися або мати подальше
продовження, рівень і ступінь ураження серцево-судинної системи будуть
неоднакові. До них можна віднести неонатальну легеневу гіпертензію,
персистенцію фетальних комунікацій, дисфункцію міокарду з дилатацією
камер, ішемію міокарду і порушення серцевого ритму та провідності
[С.П.Кривопустов (1998, 2004)].

Клінічна картина даної патології поліморфна і часто маскується під інші
захворювання, що ускладнює диференційну діагностику, а важкість стану
пацієнтів коливається від мінімально важкої до важкої.

Такі порушення стану центральної нервової системи, як набряк головного
мозку, внутрішньошлуночкові, субарахноідальні та паренхіматозні
крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція досить часто зустрічаються у
новонароджених, що перенесли анте- та (або) інтранатальну гіпоксію.
Недостатня кількість наукової інформації щодо цієї проблеми, а саме,
пошуку і визначення ранніх ультразвукових та допплерографічних маркерів
впливу хронічної внутрішньоутробної гіпоксії та її наслідків на
серцево-судинну та центральну нервову системи новонароджених, визначили
мету і задачі даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація є фрагментом комплексних НДР Інституту педіатрії, акушерства
та гінекології АМН України “Вивчення особливостей гемодинамічних
порушень в єдиній біологічній системі “мати-плід-новонароджений” та
розробка ультразвукових маркерів пристосувально-адаптаційних можливостей
плоду та новонародженого при захворюваннях серцево-судинної та
ендокринної систем у вагітних” (2000-2004рр., № державної реєстрації
01,00V000145). Автор є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження: Удосконалення методів ранньої діагностики порушення
стану новонароджених, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію, шляхом
вивчення особливостей центральної, внутрішньосерцевої і регіональної
гемодинаміки, мозкового кровотоку та скоротливої функції міокарда, що
сприятиме зниженню перинатальної патології, захворюваності та смертності
немовлят від матерів з захворюваннями серцево-судинної та ендокринної
систем.

Задачі дослідження:

1. Визначити особливості внутрішньомозкової гемодинаміки у
новонароджених, які перенесли хронічну або гостру гіпоксію, пов’язану з
кардіальною та ендокринною патологією матері.

2. Оцінити стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у новонароджених від
жінок з захворюваннями серцево-судинної та ендокринної систем.

3. Вивчити систолічну та діастолічну функцію міокарду лівого шлуночка
та його резервні можливості у новонароджених від жінок з
серцево-судинною та ендокринною патологією.

4. Розробити кількісні критерії ранньої, доклінічної діагностики
порушень центральної та регіональної гемодинаміки у новонароджених від
матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією.

5. На основі розроблених ранніх доклінічних ознак гемодинамічних
розладів визначити групи ризику розвитку порушень стану ранньої
неонатальної адаптації новонароджених.

6. Здійснити протягом першого року життя комплексне обстеження дітей
народжених від матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією;
визначити стан їх серцево-судинної та нервової систем та проаналізувати
динаміку змін внутрішньосерцевої, внутрішньомозкової та наднирникової
гемодинаміки.

Об’єкт дослідження. Стан серцево-судинної та центральної нервової систем
у немовлят від матерів з важкою екстрагенітальною патологією.

Предмет дослідження. Центральна та регіональнальна гемодинаміка,
функціональна активність міокарду лівого шлуночка, морфо-функціональні
особливості центральної нервової системи.

Методи дослідження. Клінічні, функціональні, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комплексний
ультразвуковий моніторинг стану центральної внутрішньосерцевої,
внутрішньомозкової та наднирникової гемодинаміки у новонароджених від
матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією.

Вперше проведено проспективне спостереження протягом першого року життя
немовлят, народжених від матерів з серцево-судинними та ендокринними
захворюваннями, з оцінкою динаміки показників нейросонографії,
показників кровотоку в басейні середньомозкової артерії, артеріях
надниркових залоз, систолічної і діастолічної функції міокарду.

Визначені та запропоновані ультразвукові критерії постгіпоксичного
порушення стану центральної нервової та серцево-судинної систем у
немовлят, народжених від матерів з важкою екстрагенітальною патологією.

Вперше, на основі кореляційного аналізу, доведена наявність прямого,
вираженого (R=0,98) кореляційного зв’язку між кровотоком в басейні СМА
та артеріях наднирників як у немовлят, народжених від матерів з
серцево-судинними та ендокринними захворюваннями, так і у здорових
новонароджених, що дозволяє використовувати встановлену закономірність в
якості критерію стану центральної та регіональної гемодинаміки у цілому.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано комплексну схему
ранньої, доклінічної діагностики наслідків гострої та хронічної гіпоксії
у новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними
захворюваннями, яка дозволить своєчасно проводити
лікувально-профілактичні заходи у цій групі немовлят.

Запропоновані та впроваджені у практику охорони здоров’я ультразвукові і
допплерометричні критерії, які дозволять контролювати та прогнозувати
виникнення порушень у стані серцево-судинної та центральної нервової
систем немовлят, народжених від матерів з важкою екстрагенітальною
патологією.

Впровадження результатів дослідження у практику. Результати досліджень
впроваджені в роботу лікувально-профілактичних закладів України:
Київській міській дитячій клінічній лікарні № 1, дитячій клінічній
лікарні №6 Шевченківського району м.Києва, Тернопільській обласній
дитячій клінічній лікарні, дитячій міській клінічній лікарні м.Полтава,
Львівській обласній клінічній лікарні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним
науковим дослідженням. Автор проаналізував вітчизняну та закордонну
літературу з проблеми, що вивчалася. Здобувачем самостійно проведено
клінічне обстеження новонароджених з використанням ультразвукового та
допплерометричного досліджень, проспективне клінічне, ультразвукове та
допплерометричне дослідження немовлят основної та контрольної груп на
протязі першого року життя, самостійно оцінені та проаналізовані
результати ультразвукового та допплерометричного дослідження.

Автором був самостійно проведений аналіз історій хвороб породіль та
історій розвитку немовлят, оброблено одержані результати методом
математичної статистики і написані всі розділи дисертації. Науково
обґрунтовані практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові
праці, виступи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на Другому Українському конгресі фахівців
з ультразвукової діагностики (м. Київ 2004р), щорічній конференції
молодих вчених І ПАГ АМН України (м.Київ 2005р), конференції “Актуальні
проблеми педіатрії” (м.Київ 2005р.), другому всеукраїнському семінарі з
питань метрології (м.Київ 2006р.).

Публікації. Основні положення роботи повністю викладені у 7 наукових
працях, опублікованих у фахових журналах та збірниках. Отримано патент
на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 146 сторінках тексту і
включає: вступ, огляд літератури, шість розділів власних досліджень,
аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні
рекомендації. Роботу ілюстровано 28 таблицями, 20 рисунками. Перелік
використаних джерел налічує 252 найменування, що займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження.

Для вирішення поставлених задач проведене комплексне клінічне та
інструментальне обстеження 233 новонароджених від матерів з
серцево-судинними та ендокринними захворюваннями. Усі обстежені були
розподілені на групи: 45 дітей народилися від матерів з цукровим
діабетом, 55 від матерів з захворюваннями щитовидної залози, 51
новонароджений від матерів з вродженими вадами серця, 39 новонароджених
від матерів з набутими вадами серця, 43 дитини від матерів з
гіпертонічною хворобою 2-3ступеню. Групу контролю складали 40 дітей від
практично здорових матерів.

Всі немовлята народилися в акушерських клініках Інституту ПАГ АМН
України та знаходились у відділеннях новонароджених та відділенні
інтенсивної терапії новонароджених. Клініко – інструментальні
дослідження усіх дітей проводилися на першу та п’яту добу життя та у
проспективному спостереженні на протязі 12 місяців після народження (до
якого увійшли 207). Ультразвукове та допплерометричне дослідження
проводилось на апаратах “Aloka SSD-2000”, “Medison SA-9900”.

Для дослідження стану центральної гемодинаміки та функціональної
активності міокарду проводили ехокардіографію з допплерометрією з
урахуванням вимог протоколу Американського кардіологічного товариства.

Усім новонародженим була проведена нейросонографія з допплерометрією у
басейні середньомозкової артерії, для визначення інтенсивності мозкового
кровообігу і стану стінок судин мозку.

Під час нейросонографії досліджувались показники вентрикулометрії,
діагностувались можливі геморагічні та ішемічні пошкодження головного
мозку.

Проводилось ультразвукове та допплеметричне дослідження нирок і
наднирників.

Одержані клінічні та інструментальні данні, опрацьовані методом
варіаційної статистики з обчисленням середніх величин (M+m), коефіцієнту
Ст’юдента та показника вірогідності, були розраховані та проаналізовані
з використанням програми обробки електронних таблиць „Excel 7.0 for
Windows XP”.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Максимальна
кількість немовлят, що народилися у найтяжчому стані, була у групі
матерів з цукровим діабетом, основна кількість дітей від матерів з
цукровим діабетом (37,8%) народилась з масою тіла у межах від 3501г до
4000 г, більше 4001г народилось 17,8% дітей, що достовірно (p? ‚ R ‚ „ † † ? ? ? ? ? O pr ‚ :b;°=3/4>“@®@®BJEaeF&J?LaeNTHQ&V\XV[†\>_iaaaaaaaaaEEEaEE?iaEaa

@

n

а цукровий діабет можна пояснити діабетичною гіпертрофією міокарду, а
оскільки цей стан носить транзиторний характер, із зменшенням
вираженості гіпертрофії міокарду зменшується і фракція викиду лівого
шлуночка. Разом з тим у немовлят від матерів з артеріальною гіпертензією
збільшення фракції викиду пояснюється також гіпертрофією міокарду, яка
викликана плацентарною недостатністю і також має транзиторний характер.
У немовлят від матерів з захворюваннями щитовидної залози та від матерів
з вадами серця спостерігалось лише незначне підвищення фракції викиду
лівого шлуночка, з нормалізацією протягом першого року життя, у
порівнянні з контрольною групою.

При ехокардіографічному дослідженні немовлят від матерів з цукровим
діабетом звертала на себе увагу діабетична кардіоміопатія, візуальним
проявом якої була значна гіпертрофія міокарду, особливо міокарду лівого
шлуночка. Протягом першого року життя товщина міокарду міжшлуночкової
перетинки зменшувалась, а у віці дванадцяти місяців становила верхню
межу норми 5,93+1,64мм.

При допплерометричному дослідженні центральної гемодинаміки звертало на
себе увагу збільшення швидкості кровотоку та збільшення градієнту тиску
на мітральному клапані у немовлят основної групи у порівнянні з
контрольною групою.

У дітей від матерів з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією
спостерігались достовірно вищі показники швидкості трансмітрального
кровотоку та максимального градіенту тиску (Vmax-1,18+0,09м/с,
Gmax-5,57+0,11мм рт. ст., р1,7) та
резистентного індексу (РІ>0,77) у басейні середньомозкової артерії;

5. Наявність гіпоксичних ускладнень у новонародженого можна
прогно-зувати при виявленні гіпертрофії міокарду на тлі гіперфункції
міокарду лівого шлуночка (ФВ>78%), що можна вважати ультразвуковим
маркером напруженості пристосувально-адаптаційних процесів у цих
новонароджених.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стан центральної і периферичної гемодинаміки та функціональної
активності міокарда у новонароджених від матерів з серцево-судинними та
ендокринними захворюваннями // ПАГ 2002 р. – №3. – С.59-62. (Співавт.
Лук’янова І.С., Дзюба О.М., Жданович О.І.;- збір матеріалу,
функціональне обстеження дітей, підготовка статті до друку).

2. Особливості морфофункціонального стану та гемодинаміки головного
мозку у новонароджених з гострою та хронічною внутрішньоутробною
гіпоксією // Перінатологія та педіатрія – 2003 р. – №1.-С.8-11.
(Співавт. Лук’янова І.С., Дзюба О.М., Медведенко Г.Ф.;- збір і аналіз
матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка,
підготовка статті до друку).

3. Вплив гострої та хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на центральну
гемодинаміку та функціональну активність міокарду у новонароджених. //
Перінатологія та педіатрія – 2003 р. №2. – С.9-11. (Співавт. Лук’янова
І.С.;– збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей,
статистична обробка, підготовка статті до друку).

4. Наслідки впливу внутрішньоутробної гіпоксії на перебіг раннього
неонатального періоду у новонароджених від матерів з серцево-судинною та
ендокринною патологією (огляд літератури) // Перинатологія №2 -2006р. С.
18-23. (Співав. Г.Ф.Медведенко, І.А.Журавель; – аналіз вітчизняної та
зарубіжної літератури, підготовка статті до друку).

5. Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у
новонароджених // Вісник наукових досліджень №2 – 2006 р. (Співав.
І.С.Лук’янова, Г.Ф.Медведенко, І.А.Журавель;- збір і аналіз матеріалу,
функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті
до друку).

6. Особливості центральної гемодинаміки та функціональної активності
міокарда у новонароджених від матерів з природженими та набутими вадами
серця // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів
України-2004 р.- випуск 12.- С.220-222. (Співав. Лук’янова І.С.;- збір і
аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка,
підготовка статті до друку).

7. Персистенція фетальних комунікацій у новонароджених, які перенесли
внутрішньоутробну гіпоксію, народжених від матерів з серцево-судинною
патологією // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних
хірургів України 2003 р.- випуск 11.- С. 306-308. (Співавт. Лук’янова
І.С.;- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей,
статистична обробка, підготовка статті до друку).

8. Отримано деклараційний патент на корисну модель “Спосіб лікування
постгіпоксичних порушень у новонароджених” №9224, опублікований
15.09.2005р., Бюл.№9 (Співавт. Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Лук’янова
І.С., Жданович О.І., Куриліна Т.В., Лошак О.А.;- набір та аналіз
матеріалу, оформлення патенту).

АНОТАЦІЯ

Головченко О.В. Стан центральної і регіональної гемодинаміки у
новонароджених, народжених від матерів з захворюваннями серцево-судинної
та ендокринної систем, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, Київ 2006р.

Робота виконана на актуальну тему, присвячену впливу внутрішньоутробної
гіпоксії на стан серцево-судинної та центральної нервової системи
новонароджених від матерів з важкою екстрагенітальною патологією.

Для вирішення поставлених задач в основу роботи було покладено
результати ультразвукового та допплерометричного обстеження 233
новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними
захворюваннями та 40 новонароджених від здорових матерів, народжених в
акушерських клініках Інституту ПАГ АМН України.

Виявлений високого ступеню зв’язок (R=0,92) між показниками кровообігу у
басейні СМА та артеріях наднирників, які зберігалися протягом першого
року життя у дітей всіх обстежених груп, включаючи здорових дітей.
Запропоновані допплерометричні та сонографічні маркери для ранньої,
доклінічної діагностики порушень серцево-судинної та центральної
нервової систем немовлят, народжених від матерів з екстрагенітальною
патологією, та виділення цих дітей у групи ризику.

В результаті дослідження доведено значення впливу хронічної гіпоксії,
яка викликана екстрагенітальною патологією (особливо артеріальною
гіпертензією та цукровим діабетом) на кардіоваскулярну систему плода,
наслідки якої зберігаються протягом всього першого року життя дитини.

Ключові слова: внутрішньоутробна гіпоксія, новонароджені,
нейросонографія, допплерографія, ехокардіографія, серцево-судинна
система.

АННОТАЦИЯ

Головченко О.В. Состояние центральной и региональной гемодинамики у
новорожденных, рожденных от матерей с сердечно-сосудистыми и
эндокринными заболеваниями, страдавших от внутриутробной
гипоксии.-Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.10 – педиатрия. – Институт педиатрии, акушерства и
гинекологии АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена актуальным вопросам изучения влияния хронической
внутриутробной гипоксии на состояние сердечно-сосудистой и центральной
нервной систем новорожденных и детей первого года жизни.

Исследование базируется на изучении результатов допплерэхографии,
нейросонографии с допплерометрией в бассейне среднемозговой артерии, а
также допплерометрии периферических артерий надпочечников у 273
новорожденных от матерей с сердечно-сосудистыми и эндокринными
заболеваниями, с дальнейшим наблюдением этих детей на первом году жизни.

В результате исследования изучены эхокардиогафические особенности у
новорожденных и детей первого года жизни основной группы, исследованы
изменения центральной и региональной гемодинамики у этих детей. Изучены
особенности нейросонографической картины в зависимости от патологии
матери.

При изучении морфо-функциональных изменений в миокарде левого
желудочка у новорожденных от матерей с сахарным диабетом и
гипертонической болезнью выявлено достоверное повышение фракции выброса
и сократительной способности левого желудочка в сочетании с гипертрофией
миокарда по сравнению с контрольной группой.

При анализе изменений внутрисердечной гемодинамики отмечено
достоверное повышение линейных показателей скорости кровотока на
митральном и трикуспидальном клапанах при артериальной гипертензии и
сахарном диабете у матери, тогда как у новорожденных от матерей с
врожденными и приобретенными пороками сердца и заболеваниями щитовидной
железы эти показатели имели тенденцию к снижению.

Доказано, что у новорожденных от матерей с тяжелыми формами сахарного
диабета и артериальной гипертензией 3ст. не происходит нормализация
показателей кровотока в бассейне среднемозговой артерии после рождения,
тогда как у новорожденных от матерей с заболеваниями щитовидной железы и
пороками сердца нормализация кровотока происходит сразу после рождения.

При анализе показателей кровотока в бассейне среднемозговой артерии и
периферических артериях надпочечников выявлена высокой степени
корреляционная связь (R=0,92) у детей всех обследованых групп на
протяжении первого года жизни, включая контрольную, что объяснимо
существованием единого механизма регуляции тонуса сосудов во всех
звеньях кровообращения, изменения которого однонаправлены как в СМА, так
и в периферических артериях надпочечников. Таким образом, влияние
перенесенной внутриутробной гипоксии будет проявляться одинаково во всех
этих системах.

В работе даны практические рекомендации с четкими критериями
диагностики ранних доклинических признаков перенесенной гипоксии для
включения этих новорожденных в группу риска по развитию перинатальной
патологии.

Ключевые слова: Внутриутробная гипоксия, новорожденные, нейросонография,
эхокардиография, допплерометрия, сердечно-сосудистая система.

SUMMARY

Golovchenko O.V. Status central and regional hemodynamics at the
newborns from mothers with cardiovascular and endocrine diseases,
suffering from intra-uterine hypoxia.-Manuscript.

Thesis for the degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality
14.01.10 – “Pediatrics”. – Institute of Pediatrics, Obstetrics and
Gynecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to pressing problem the influence of chronic
intra-uterine hypoxia on a status of cardiovascular and central nervous
systems in newborns and children at the first year of life.

The basis for the research are results of dopplerechography and
neurosonography with dopplerometria of the middle cerebral artery and
peripheral arteries of adrenal glands in 273 newborns from mothers with
cardiovascular and endocrine diseases, with the further observations of
these children at the first year of life.

Resulting, the echocardiography features in newborns and children of the
first year of life of the basic group and changes of central and
regional hemodynamics in these children are investigated. The
peculiarities of obtained neurosonography pictures are investigated
taking into account the pathology of mothers.

It is found that newborns from mothers with heavy forms of diabetes and
an arterial hypertensia do not have normalization of parameters of a
cerebral hemodynamics after a birth, whereas in newborns from mothers
with diseases of a thyroid gland and heart diseases normalization of a
hemodynamics occurs immediately after birth.

The practical recommendations with precise criteria of early diagnostics
in newborns that were of hypoxia for entry of them in group of risk are
given in the thesis.

Keywords: newborns, hypoxia, dopplerometria, neurosonography,
echocardiography, cardiovascular system.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,

ОДИНИЦЬ ТА ТЕРМІНІВ

АГ – артеріальна гіпертензія

ВВС – вроджена вада серця

Vmax – максимальна швидкість потоку

V min – мінімальна швидкість потоку

G max – максимальна швидкість кровотоку

ЗСЛШ – задня стінка лівого шлуночка

ЗЩЗ – захворювання щитовидної залози

КГ – контрольна група

КДО – кінцево-діастолічний об”єм

КСО – кінцево-систолічний об”єм

ЛП – ліве передсердя

ЛШ – лівий шлуночок

МК – мітральний клапан

МШП – міжшлуночкова перетинка

n – кількість новонароджених по групам

НВС – набута вада серця

ПІ – пульсаційний індекс

ПП – праве передсердя

ПШ – правий шлуночок

РІ – резистентний індекс

ССп – скоротлива спроможність

ст. – ступінь

ТК – трикуспідальний клапан

УЗД – ультразвукове дослідження

УО – ударний об”єм

уд/хв – ударів за хвилину

ФВ – фракція викиду

ХОК – хвилинний об”єм крові

ЦНС – центральна нервова система

ЦД – цукровий діабет

ЧСС – частота серцевих скорочень

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020