.

Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх медикаментозна к

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 3560
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

Гуменюк Юрій Мирославович

УДК 616-092+616-037+616-07+616.831-

005+616. 8-009.16+616-08

Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики
транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх
медикаментозна корекція

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2006Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Івано-Франківському державному медичному університеті
МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Герасимчук Роман
Дмитрович,

Івано-Франківський державний
медичний університет МОЗ України,

кафедра нервових хвороб, завідувач
кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра невідкладних станів, професор кафедри

доктор медичних наук, професор Пашковський Валерій Мелетійович,
Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
неврології, психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра нервових
хвороб (м. Київ)

Захист відбудеться 23.03.2006р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д 26.613.01 Київської медичної академії післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 20.02. 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Каліщук-Слободін Т. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значний ріст судинної патології головного мозку, що
спостерігається в останні роки, супроводжується підвищенням кількості
летальних ускладнень, тимчасовою та стійкою втратою працездатності,
погіршенням якості життя хворих. Згідно статистично-епідеміологічних
даних ВООЗ в останньому десятилітті ХХ століття число пацієнтів з
цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) у світі складало біля 9000000,
чи 0,15% населення (Матеріали ВООЗ, 1995). В Україні за останні
десятиріччя спостерігається неухильне зростання поширеності та
захворюваності на гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу. За
останні 15 років показник поширеності цереброваскулярних захворювань
зріс у 3,4 рази (О.Р. Винницький, 1987; Р.В. Богатирьова та ін., 1996).
У 2004 році в Україні зареєстровано близько 3 млн. людей з різними
формами ЦВЗ, протягом останніх 10 років кількість пацієнтів з цією
патологією зросла в 1,8 рази (Т.С. Міщенко, 2004). Смертність від
інсульту в розвинених країнах займає третє місце, поступаючись лише
ішемічній хворобі серця і раку всіх локалізацій (J.F. Kurtzke, 1985;
В.Л. Фейгин, 1996; В.М. Пашковський, 1997), а в Україні вже протягом
декількох десятиліть вона посідає друге місце (14,2%) у структурі
загальної смертності населення й на 2004 рік становила 73,2 на 100 тис.
населення (Т.С. Міщенко, 2004). Мозковий інсульт в Україні зустрічається
в 2,7 разів частіше, ніж інфаркт міокарду (О.Р. Винницкий, 1987; С.М.
Віничук, 1999).

Зростаюча поширеність ЦВЗ, висока смертність та інвалідизація хворих
обумовлюють необхідність подальшого вивчення цього хоча й найбільш
досліджуваного, але такого, що має невизначені питання, розділу
клінічної та експериментальної медицини (Н.В. Верещагін, 1996; Ю.І.
Головченко, 1999; О.Л. Сіделковський, 2004).

У структурі ЦВЗ провідне місце займають гострі розлади мозкового
кровообігу (ГРМК), зокрема ті, що не проявляються незворотними змінами
речовини мозку, третину з яких становлять транзиторні ішемічні атаки
(ТІА) (Ю.Я. Варакин и др., 1990; Д.Н. Джибаладзе, 1995). Серед усіх ЦВЗ
питома вага ТІА становить 9 % (G. Ferro, 1994; D.O. Wiebers, 1999).
Безумовно, у хворих, які перенесли ТІА, вірогідність виникнення в
подальшому інсульту різко зростає, тому поглиблене вивчення механізмів
виникнення ТІА, особливостей їх перебігу є актуальним питанням на цей
час в плані розробки ефективних методів ранньої діагностики та
ефективного лікування патології з метою запобігання незворотних мозкових
змін (Ч.П. Ворлоу, и др., 1998).

В літературі є досить даних за такі чинники у розвитку ТІА, як
артеріальна гіпертензія та атеросклероз, які без сумніву вважаються
головними, однак мало уваги приділяється порушенням мозкового кровообігу
при пониженому артеріальному тиску (АТ) (Р.Д. Герасимчук, 1996; C.E.
Beck, 1999; T. Kamata, 2001). Тому ТІА, що виникають на фоні зниження АТ
є важливою темою наукових досліджень. До цього часу залишається
невирішеним багато питань їх діагностики та лікування. Недостатні
дослідження про діагностичне значення таких факторів, як ендотелін (ЕТ)
та оксид азоту (NO), які називають “молекулами сторіччя”, а в сучасній
медицині їм відводиться головна роль в регуляції тонусу судин, в тому
числі церебральних (Л.Т. Малая, 2000). Не до кінця описані в динаміці
захворювання зміни показників стану перекисного окислення ліпідів та
антиоксидантного захисту клітинних мембран (малонового діальдегіду
(МДА), дієнових кон’югат (ДК), церулоплазміну (ЦП), трансферину (ТР)) та
ендогенної інтоксикації (середньомолекулярних пептидів (СМП)), які,
безумовно, відіграють важливу роль у розвитку ЦВЗ.

В останні роки досить жваво ведуться дискусії щодо застосування
антигомотоксичних середників практично в усіх галузях медицини як
альтернативу традиційним методам терапії, причому багато робіт
присвячені дослідженням впливу такого лікування на перебіг тих чи інших
захворювань. І слід сказати, що в багатьох випадках, при правильному
грамотному підході, ефективність антигомотоксичної терапії значно вища
від тих методик, які застосовуються в класичній медицині. Однак
недостатня фармакологічна дослідженість, неможливість пояснити вплив
деяких речовин на патофізіологічні процеси окремих захворювань не дають
змоги на сьогоднішній день говорити про кардинальні зміни в схемах
лікування з акцентом на ліки, що володіють антигомотоксичним ефектом.
Однак застосування цих середників в комплексі з традиційними препаратами
все частіше знаходить місце в сучасній медицині, зокрема, при
цереброваскулярній патології. Вже існує досвід використання таких
препаратів, як церебрум композітум, коензим композітум після
перенесеного інсульту, при дисциркуляторній енцефалопатії, тобто коли є
незворотні зміни речовини мозку. Але практично немає досліджень
ефективності поєднаного застосування препаратів класичної фармакопеї та
середників, що володіють антигомотоксичним ефектом в гострих стадіях
судинно-мозкових захворювань, при минаючих розладах мозкового кровообігу
в плані попередження виникнення незворотних змін та покращення якості
лікування в цілому.

Все вище перераховане свідчить про необхідність уточнення багатьох
питань даної проблеми, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи
Івано-Франківського державного медичного університету
“Клініко-патогенетичне обґрунтування лікувальної тактики при
цереброваскулярних захворюваннях на Прикарпатті” за номером
держреєстрації 0105U005061.

Мета дослідження.

Покращення діагностики ТІА у хворих з артеріальною гіпотонією шляхом
визначення критеріїв ранніх клінічних, біохіміко-патогенетичних змін і
ступеня порушення тонусу церебральних судин та розробка ефективних
методів лікування за патогенетичним принципом.

Завдання дослідження.

Дати клінічну характеристику транзиторним ішемічним атакам на фоні
артеріальної гіпотонії та виділити їх особливості.

Встановити біохімічну картину стану ендогенної інтоксикації та
прооксидантно-антиоксидантної системи в динаміці захворювання.

З’ясувати роль ендотеліну І та оксиду азоту в зміні тонусу церебральних
судин.

Вивчити особливості церебральної гемодинаміки у хворих з транзиторними
ішемічними атаками в залежності від змін тонусу і кровонаповнення судин
у вертебро-базилярному та каротидному бассейнах під контролем
транскраніальної доплерографії.

Вияснити ступінь ураження атеросклерозом судин головного мозку у хворих
з артеріальною гіпотонією, в яких виникали ТІА.

На підставі даних проведеного обстеження обґрунтувати підходи до
підвищення ефективності лікувальних заходів при транзиторних ішемічних
атаках на фоні артеріальної гіпотонії шляхом включення до комплексної
терапії препаратів церебрум композітум та кокарбоксилази.

Об’єкт дослідження. Транзиторні ішемічні атаки на фоні артеріальної
гіпотонії.

Предмет дослідження. Клінічні прояви, особливості перебігу,
патофізіологічні та патохімічні механізми, структурні зміни при ТІА на
ґрунті артеріальної гіпотонії.

Методи дослідження: 1) загальноклінічне та клініко-неврологічне
обстеження; 2) клініко-лабораторні дослідження (визначення показників
прооксидантно-антиоксидантної системи (дієнових кон’югат, малонового
діальдегіду, церулоплазміну, рівня насичення трансферину залізом),
середньо-молекулярних пептидів (СМП), маркерів судинного тонусу
(ендотеліну-1 та оксиду азоту) методом імуноферментного аналізу); 3)
електрофізіологічні методи (реоенцефалографія (РЕГ),
електроенцефалографія (ЕЕГ)); 4) нейровізуалізаційні методи
(транскраніальна доплерографія (ТКДГ), комп’ютерна томографія (КТГ)
головного мозку); 5) статистична обробка результатів та їх порівняльний
аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених нами
досліджень розроблені критерії ранньої діагностики розвитку розладів
мозкового кровообігу, зокрема транзиторних ішемічних атак на фоні
артеріальної гіпотонії, вивчені особливості їх клінічних проявів.
Встановлена роль динаміки тонусу церебральних судин (артеріального і
венозного), роль біохімічних інгредієнтів (оксиду азоту та ендотеліну-І)
в клінічних проявах транзиторних ішемічних атак головного мозку. На
основі вивчення особливостей патогенезу, клінічних проявів транзиторних
ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії у вертебро-базилярному та
каротидному басейнах розроблений диференційований підхід до їх лікування
з використанням препаратів, що володіють антигомотоксичним ефектом.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена діагностична
значимість пульсаційного індексу та індексу резистентності як показників
стану судинної стінки у використанні транскраніальної доплерографії.
Показана динаміка в системі прооксидантно-антиоксидантної рівноваги при
розвитку ТІА для більш ретельнішого впливу на цю ланку патогенезу при
виборі лікування. Використано новий підхід у дослідженні змін тонусу
мозкових судин при ЦВЗ шляхом визначення маркерів ендотелію –
ендотеліну І та оксиду азоту, доведена його ефективність з метою
подальшого впровадження в практичну медицину. Клініко-патогенетично
обґрунтована доцільність поєднаного застосування антигомотоксичного
препарату церебрум композітум із середниками класичної фармакопеї при
транзиторних ішемічних атаках. Розроблено та впроваджено спосіб
лікування хворих транзиторними ішемічними атаками з використанням
препаратів кокарбоксилази та церебрум композітум.

Впровадження результатів дослідження. Результати роботи впроваджені в
лікувальну практику неврологічних відділень Івано-Франківської обласної
клінічної лікарні, Івано-Франківської центральної міської клінічної
лікарні, Чернівецької обласної клінічної лікарні, ряду ЦРЛ
Івано-Франківської області, а також у навчальний процес кафедри нервових
хвороб Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею автора.
Внесок автора в отримані наукові результати полягає у виборі напрямку,
обсягів і методів дослідження, у постановці мети та формулюванні
завдань, у проведенні інформаційного пошуку, а також у підготовці
наукових даних до публікації. Самостійно проведені всі
клініко-неврологічні та ультразвукові обстеження хворих. Автор детально
обстежив хворих та зафіксував отримані результати з використанням
кокарбоксилази та церебрум композітум, і на основі одержаних даних
обґрунтував доцільність впровадження цих препаратів в комплекс
лікувальних заходів для хворих гострими розладами мозкового кровообігу
на фоні артеріальної гіпотонії. Автор провів аналіз, статистичну обробку
та узагальнення отриманих результатів, сформулював висновки,
запропонував практичні рекомендації, власноручно оформив всі статті до
друку, написав всі розділи дисертації та автореферат.

Апробація результатів дослідження. Дисертація апробована та
рекомендована до захисту на розширеному засіданні Вченої ради
Івано-Франківського державного медичного університету сумісно з
кафедрами нервових хвороб, нервових хвороб №2 з курсом психіатрії та
медичної психології, пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської
терапії, госпітальної терапії, анестезіології та реанімації (№ 8 від
24.06.2005р).

Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації,
сформульовані в дисертації доповідалися і обговорювались на
науково-практичній конференції молодих вчених із міжнародною участю
“Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз, актуальні
питання діагностики та лікування” (Івано-Франківськ, 2003), міжнародному
медичному конгресі молодих вчених (Тернопіль, 2003), ІІ
західноукраїнській конференції “Актуальні питання неврології та
нейрохірургії” (Ужгород, 2004), пленумі товариства неврологів,
психіатрів та наркологів України (Донецьк, 2004), міжнародній
науково-практичній конференції “Проблеми клінічної неврології: історія,
сучасність, перспективи”, присвяченій 100-річчю кафедри неврології
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
(Львів, 2005), засіданнях Івано-Франківського обласного товариства
неврологів (2002 – 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з
них – 4 одноосібні статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих
ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Роботу викладено на 177 сторінках
машинопису, написано державною мовою, ілюстровано 28 таблицями, 23
рисунками. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, аналізу
та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел (255 найменувань), з яких 162 – кирилецею, 93 –
латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Основою дисертаційної роботи стало
комплексне обстеження 119 хворих транзиторними ішемічними атаками (ТІА)
на фоні артеріальної гіпотонії у вертебро-базилярному та каротидному
басейнах, які виникали як самостійно так і на фоні дисциркуляторної
енцефалопатії (ДЕ). Обстеження хворих проводилось в перший або на другий
день перебування в стаціонарі та на 16 – 20 день після проведеного
лікування. Вік усіх хворих коливався від 29 до 79 років, середній вік
складав 51,32(1,01 років. Відсоткове співвідношення чоловіків і жінок
становило 44,5% (53 чоловіків) до 55,5% (66 жінок). Контрольні
дослідження виконані в групі практично здорових осіб (n=15), в яку ми
віднесли донорів станції переливання крові, студентів медичного
факультету і пацієнтів відділів клініки, які знаходились в стаціонарі по
направленню військкомату і в результаті обстеження визнавались
здоровими.

Пріоритетною умовою при відборі хворих була наявність низького АТ та
відсутність об’єктивних даних за гіпертонічну хворобу. У відбір були
включені також хворі з нормальним артеріальним тиском на момент
обстеження, але анамнестичні та об’єктивні дані яких свідчать про
наявність у них артеріальної гіпотонії. Діагноз ТІА виставлявся на
основі існуючої в Україні класифікації судинних захворювань головного
мозку, адаптованої до сучасної міжнародної класифікації хвороб десятого
перегляду (МКХ-10). Діагноз ДЕ, верифікований у більшості обстежених
хворих, виставлявся на підставі критеріїв, розроблених інститутом
неврології АМН СРСР. Згідно МКХ-10 діагноз ДЕ відповідає рубриці І 67.9.

Для чіткішого висвітлення особливостей перебігу ТІА на ґрунті
артеріальної гіпотонії та відмінностей показників
лабораторно-інструментальних досліджень усіх хворих залежно від того, чи
захворювання виникало самостійно, чи на тлі ДЕ, було поділено на 2
основні групи: І група (60 осіб) – хворі з ТІА на фоні дисциркуляторної
енцефалопатії; ІІ група (59 осіб) – хворі з ТІА без верифікованого
діагнозу дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ). Кожна з основних груп в
залежності від вихідного рівня АТ на час обстеження була поділена на дві
підгрупи: з нормальним АТ і з пониженим АТ. В подальшому, в залежності
від проведеної терапії, всіх обстежених розподілено на 4 клінічні групи
та групу контролю. До першої (контрольної) групи (15 осіб) входили
практично здорові особи (донори станції переливання крові, студенти
медичного факультету і пацієнти відділів клініки, які знаходились в
стаціонарі по направленню військкомату і в результаті обстеження
визнавались здоровими). Стандартний лікувальний комплекс (базисна
терапія) призначено пацієнтам другої групи (30 осіб). Третю клінічну
групу склали 29 хворих ТІА на фоні артеріальної гіпотонії, яким, крім
зазначеного стандартного комплексу лікування, з метою посилення
антиоксидантного захисту та корекції місцевого кровообігу в зоні ішемії
призначено кокарбоксилазу. Хворим четвертої групи (28 осіб) в комплексне
лікування був вкючений препарат з антигомотоксичними властивостями
церебрум композітум. До п’ятої клінічної групи у складі 32-ох хворих ми
віднесли пацієнтів, які крім базисної комплексної терапії отримували
поєднано кокарбоксилазу та церебрум композітум.

З метою підтвердження діагнозу, розробки раціональної терапії та
визначення її ефективності проводилось комплексне клінічне,
клініко-лабораторне та клініко-інструментальне обстеження хворих.

Програма клінічного обстеження хворих на ТІА включала ретельно зібрані
скарги та анамнез захворювання, об’єктивний загальносоматичний та
неврологічний огляд. Отримана інформація, що включала в себе оцінку
ступеня важкості стану хворого, положення його в ліжку, кольору шкірних
покривів, слизової оболонки ротової порожнини та язика, результати
обстеження по системах органів та неврологічного статусу була
впорядковано занесена до “Карти обстеження хворого”. У відповідних
розділах карти представлена комплексна картина хвороби кожного пацієнта
– від паспортних даних, скарг, анамнестичних даних до результатів
клінічного, лабораторного і додаткових методів обстеження як на початку
клінічного спостереження, так і після проведеного лікування.

Рівень дієнових кон’югат (ДК) визначали за спектрофотометричною
методикою В.Б. Гаврилова, а інтенсивність утворення малонового
діальдегіду (МДА) аналізували за тестом з тіобарбітуровою кислотою. Для
визначення церулоплазміну та насиченості трансферину плазми крові
залізом використовували відомі методики Г.О.Бабенка. Показники
ендогенної інтоксикації вивчали шляхом визначення вмісту СМП в сироватці
крові за методом Г.І. Габриеляна. Рівень СМП виражали в умовних одиницях
оптичної щільності. Нуклеотидно-пептидний індекс розподілення
розраховували за формулою: НПІ=СМП280/СМП254.

Концентрацію ЕТ-1 визначали, використовуючи твердофазний імуноферментний
метод із застосуванням пероксидази хрону в якості індикаторного
ферменту. Концентрацію оксиду азоту визначали за допомогою методу
ферментного перетворення нітрату (NO3) в нітрит (NO2) через
нітрат-редуктазу. В обох випадках аналіз проводився з використанням
безпосередньо нерозбавлених зразків сироватки крові у кількості 50 мк/мл
за допомогою автоматичного імуноферментного фотометра “STAT FAX 303
plus”.

Стан церебральної гемодинаміки вивчали методами непрямої ультразвукової
діагностики судин голови – транскраніальної допплерографії (ТКДГ) та
реоенцефалографії (РЕГ). ТКДГ проводилась приладом Multigon 500 MP фірми
Multigon Industries, Inc. (США) на передніх, середніх, задніх мозкових,
хребтових, основній артеріях до і після проведеного лікування з
визначенням максимальної систолічної швидкості (МСШК), середньої
швидкості кров’яного потоку (СШК), кінцевої діастолічної швидкості
кровотоку (КДШК), пульсового індексу (ПІ) та індексу резистентності
(ІР), міжпівкульового коефіцієнту асиметрії середньої швидкості
кровотоку (КА). При дослідженні мозкового кровотоку методом РЕГ
використовували апарат “Р2 – 04”. Запис реоенцефалограм проводили на
симетричних ділянках голови при фронтомастоїдальному (FМ) і
окціпітомастоїдальному (ОМ) розміщенні електродів. Аналіз реографічної
кривої проводили візуально та математично по загально визначених
показниках. Візуально давали оцінку тонусу еластичності,
кровонаповненості судин головного мозку, вираховували форму РЕГ-хвилі,
вираженість додаткових венозних хвиль. Крім того, вивчались:
географічний індекс (в Ом), час анакроти (в сек.), модуль пружності (у
%), діастолічний індекс (у %), дикротичний індекс (у
%).Нейровізуалізація стану головного мозку проводилась з використанням
комп’ютерної томографії (КТГ).

Для статистичної обробки використовувались програмно-математичний
комплекс для Microsoft Office Excel-2003 та комп’ютерна система для
статистичного аналізу й обробки даних Statistica 5.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз проведеного дослідження
засвідчив перевагу серед усіх обстежених хворих осіб середнього віку
(60,5% від загальної кількості) з незначною перевагою кількості жінок
(55,5%) над кількістю чоловіків (44,5%). Вік усіх хворих на ТІА
коливався від 29 до 79 років, середній вік складав 51,32(1,01 років. У
переважної кількості хворих спостерігались скарги загально-мозкового та
астено-невротичного характеру (загальна слабкість, запаморочення, шум в
голові, головокружіння, нудота, зниження розумової працездатності тощо).
Якщо взяти до уваги той факт, що основну кількість обстежених пацієнтів
складають хворі з ТІА у вертебро-базилярному басейні, то стає зрозумілим
така перевага скарг загальномозкового походження над скаргами
вогнищевого характеру. Скарги вогнищевого характеру залежали від
локалізації ураження мозкової тканини гострим ішемічним процесом. Так,
слабкість та затерпання в кінцівках відмічали 26%, погіршення мови –
20,2%, затруднене ковтання – 14,3%, погіршення зору – 4,2% хворих.

При зборі анамнезу привертає увагу той факт, що 10,9% всіх обстежених
пацієнтів хворіють на гіпотонічну хворобу протягом 1 – 2 років, 21% –
3–5 років, 28,6% – 6–10 років і 26% хворіють більше 10 років. У 63% (75
осіб) всіх обстежених хворих ТІА виникали вперше, в той час як 37% (44
особи) відмічали раніше перенесені гострі порушення мозкового кровообігу
(ТІА, інсульти). Анамнестичні дані свідчать, що в розвитку гіпотензивних
cnfysd в більшості хворих мали значення певні фактори: перенесені
черепно-мозкові травми – в 8,4%, інфекційні хвороби – в 12,6%, психічні
травми та психоемоційні навантаження – в 28,6%, перенесені оперативні
втручання – в 18,5%, інтоксикації виробничого і побутового характеру та
інші фактори – в 7,5% випадків.

Проведене дослідження засвідчило чітку тенденцію до наростання
об’єктивної неврологічної симптоматики при ТІА на тлі артеріальної
гіпотонії в пацієнтів зі зниженим АТ в порівнянні з хворими з
нормотензією. В пацієнтів з ТІА на ґрунті ДЕ перебіг захворювання
значно яскравіший і характеризується різноманітністю об’єктивної
симптоматики, на відміну від хворих ТІА без ДЕ, в яких клінічна картина
менш поліморфна, однак виявлені симптоми більш чіткіше вказують на
переважну локалізацію ішемічного вогнища.

Показники периферійної крові у групі контролю та у хворих на транзиторні
ішемічні атаки з наявною ДЕ чи з її відсутністю практично не
відрізнялись. Поряд з цим, відмічалось прискорення ШОЕ, що було більш
виражене у групі хворих з ДЕ та у пацієнтів без ДЕ на тлі нормального АТ
(11,42±1,66 мм/год при p0,05) нуклеотидно-пептидного індексу розподілення (НПІ) в
порівнянні з контрольною групою, що вказує на відносне переважання більш
токсичних пептидних фракцій СМП.

При визначенні рівня ендотеліну-1 було відмічено достовірне зниження
даного показника (p , ¬ ? E o oe , ~ ® ° ? E oe ? >

„?`„?

;Третьою особливістю є те, що у деяких пацієнтів захворювання
супроводжувалось підвищенням показників гемодинаміки, яке носило
переважно спастичний, а не стенотичний характер, що було підтверджено за
допомогою гострої медикаментозної проби з нітрогліцерином. Було
обстежено 20 хворих, у восьми з яких достовірне пришвидшення (р0,05) та ДК (1,97(0,10 ум.
од., р>0,05), але ці зміни не є такими, що відповідають вимогам
сучасного підходу до лікування ТІА на ґрунті артеріальної гіпотонії в
плані протекції від продуктів вільнорадикального окислення. Водночас,
приєднання кокарбоксилази значно активує механізми АОЗ. Так, у пацієнтів
III групи рівень МДА достовірно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020