.

Застосування магнітотерапії та дозованих фізичних тренувань у відновлювальному лікуванні чоловіків молодого віку, хворих на есенціальну артеріальну гі

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2956
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА
КУРОРТОЛОГІЇ

Лисий Ігор Станіславович

УДК: 616.12.331.1-055.1-053.81-08:615.847.8

Застосування магнітотерапії та дозованих фізичних тренувань у
відновлювальному лікуванні чоловіків молодого віку, хворих на
есенціальну артеріальну гіпертензію

14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі госпітальної терапії Одеського державного
медичного університету МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Юрлов Владислав Михайлович,

Одеський державний медичний
університет

МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Якименко Олена Олександрівна,

Одеський державний медичний
університет

МОЗ України, завідувач кафедри

пропедевтики внутрішніх хвороб та
терапії;

доктор медичних наук, професор

Васильєва-Лінецька Лариса Яківна,

Харківська медична академія
післядипломної освіти

МОЗ України, професор кафедри
фізіотерапії та

курортології

Захист відбудеться “20” грудня 2007 р. о 12.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.41.608.01 Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м.
Одеса, Лермонтовський пров.,2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ
України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров.,2.

Автореферат розісланий “19” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
Г.О. Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є
боротьба з серцево-судинними хворобами. За останні 30 років структура
кардіоваскулярної патології зазнала істотних змін. Прослідковується
тенденція до виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) в молодому віці,
збільшилася питома вага судинних дистоній [Базина И.Б., Богачев Р.С.,
2004]. Збільшення захворюваності на АГ, численні втрати працездатності
та інвалідизація, особливо серед осіб молодого віку, визначають
актуальність подальших досліджень можливостей ранньої діагностики та
профілактики прогресування цієї патології [Коваленко В.М., Свіщенко
Є.П., 2002].

Незважаючи на те, що артеріальну гіпертензію досить легко виявити серед
дорослої частини населення, діагностувати її на ранніх, часто
асимптомних етапах, буває досить важко [Медведєв В.П., Куліков А.М.,
1993; Gerald S., Berenson, Wendy A., Wattingney et al., 1994]. На ранніх
етапах розвитку артеріальної гіпертензії, коли підвищення артеріального
тиску носить нестабільний характер, вимірювання його в стані спокою
досить малоінформативне. Через це особливе значення в обстеженні таких
хворих посідає добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) [Грачев
А.В., 2000; Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., 2002; Котовская Ю.В., 2004]. В
той же час в літературі недостатньо даних про особливості параметрів
ДМАТ у зазначеної категорії хворих.

Важливе значення також має вивчення стану вегетативної нервової системи.
Дисбаланс її ланок (підвищення активності симпатичної та пригнічення
парасимпатичної частини) більшість дослідників розглядають як своєрідну
патогенетичну основу формування АГ у молодому віці. Гіперсимпатикотонія
є загальновизнаним чинником, що зв’язує фізіологічну регуляцію судинного
тонусу, серцеву діяльність і стійку надмірну пресорну відповідь [Singh
J.P.,1998; Galinier M.,2000; Амосова Е.Н.,2003]. Варіабельність
серцевого ритму (ВРС) є найбільш інформативним методом для кількісної і
якісної оцінки стану симпатичного і парасимпатичного тонусу вегетативної
нервової системи [Коркушко О.В., Писарчук А.В., 2002; Жарінов О.Й.,
2004; Коваленко В.М., 2006].

Слід звернути увагу, що більшість факторів, які мають вплив на механізми
розвитку АГ можуть модифікуватися. Сучасна стратегія боротьби з
артеріальною гіпертензією базується саме на врахувані цих факторів і
рекомендаціях щодо їх корекції [Свіщенко Є.П., 2001].

Для молодого віку стабільна АГ не характерна, але у осіб, які мають
артеріальний тиск вищий за середній рівень, з віком зберігається
тенденція до наявності підвищеного артеріального тиску. Прогностичне
значення цих спостережень у відношенні розвитку артеріальної гіпертензії
у дорослих з’ясоване не повністю, однак вони можуть бути досить вагомим
обґрунтуванням проведення реабілітаційних заходів, в тому числі з
використанням фізичних факторів. [Маколкин В.Б., 1985; Александров А.А.,
1995; Амосова Е.Н., 2002].

Важливе місце в реабілітації хворих на АГ належить дозованим фізичним
тренуванням. Регулярні фізичні навантаження сприяють зниженню АТ,
підвищують фізичну витривалість і попереджують прогресування АГ
[Свіщенко Є.П., Коваленко В.М., 2003]. В наявних рекомендаціях, як
правило, призначаються динамічні фізичні навантаження. Елементи
статичних навантажень, які присутні в них, пасивного, а не активного,
тренувального характеру. Це забезпечує лише розслаблення м’язів після
динамічної роботи, але не підвищує адаптацію м’язових груп до статичного
навантаження. Крім того, фізичні навантаження в якості основного методу
корекції артеріального тиску, широкого застосування не знайшли.
Попередніми дослідниками не проводився аналіз регуляції серцево-судинної
діяльності при призначенні дозованих статико-динамічних тренувань, що
виключає індивідуальний підхід до призначення та вибору комплексу і
значно знижує його ефективність.

У даний час накопичений значний фактичний матеріал, який свідчить про
достатньо ефективне застосування змінного магнітного поля (МП) в
відновлювальному лікуванні хворих на АГ [Сорокина Е.И., 2000; Самосюк
І.З., 2005]. Це обумовлено безпосереднім впливом магнітного поля на
симпатичні волокна, що оплітають судинну стінку. Впливаючи рефлекторно,
через периферичні нервові елементи, МП знижує активність
симпато-адреналової системи і підсилює гальмівні процеси в корі
головного мозку, сприяючи відновленню адаптації і приводячи до
нормалізації регуляторних можливостей організму [Ананьин Н.М., Левицкий
Е.Ф., 2001].

Між тим, зовсім не обґрунтоване, комплексне застосування змінного
магнітного поля з дозованими фізичними статико-динамічними тренуваннями
на госпітальному етапі у хворих з підвищенням АТ. Таке поєднання
доцільне для з’ясування можливостей потенціювання однонаправлених
ефектів запропонованих методів лікування та попередження підйому АТ під
час виконання дозованих фізичних статико-динамічних тренувань,
попереднім призначенням магнітотерапії.

Таким чином, основою для проведення даного дослідження стали:
розповсюдженість означеної патології серед осіб молодого віку; мала
кількість попередніх досліджень про особливості параметрів ДМАТ в даній
віковій категорії та недостатнє наукове обгрунтування одночасного
дослідження ДМАТ та ВРС; обмеження застосування дозованих фізичних
тренувань та відсутність даних про комплексне призначення дозованих
фізичних статико-динамічних тренувань та магнітотерапії у
відновлювальному лікуванні осіб молодого віку, хворих на ессенціальну
артеріальну гіпертензію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
частиною наукової теми кафедри госпітальної терапії Одеського державного
медичного університету: “Профілактика прогресування ішемічної хвороби
серця, хронічної серцевої недостатності і артеріальної гіпертензії з
позицій корекції дисфункції ендотелію та метаболічних порушень у хворих
різного віку”, номер держреєстрації 0103U007947. Фрагмент роботи,
присвячений застосуванню магнітотерапії та дозованих фізичних тренувань
у чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну артеріальну
гіпертензію, виконано безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження: підвищити ефективність відновлювального лікування на
госпітальному етапі чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну
артеріальну гіпертензію шляхом сумісного використання змінного
магнітного поля та дозованих фізичних статико-динамічних тренувань.

Завдання дослідження:

1. Встановити особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих
молодого віку за даними клінічних досліджень, добового моніторування
артеріального тиску і варіабельності ритму серця та типи реакцій при
проведенні велоергометрії.

2. Визначити стан барорефлекторної регуляції артеріального тиску за
даними оцінки варіабельності ритму серця при проведенні активної
кліно-ортостатичної проби у хворих молодого віку з первинною
артеріальною гіпертензією.

3. Вивчити клінічну ефективність застосування комплексу дозованих
фізичних статико-динамічних тренувань у осіб молодого віку з різними
добовими профілями артеріального тиску та варіабельності ритму серця.

4. Вивчити клінічну ефективність сумісного застосування дозованих
фізичних статико-динамічних тренувань та перемінного магнітного поля у
осіб молодого віку з різними добовими профілями артеріального тиску та
варіабельності ритму серця.

5. Дослідити в порівнянні клінічний ефект при призначенні мебікару та
дозованих фізичних статико-динамічних тренувань і перемінного магнітного
поля.

6. Встановити вплив запропонованих комплексів на якість життя пацієнтів
та визначити диференційовані показання для призначення комплексного
відновлювального лікування на госпітальному етапі чоловіків молодого
віку хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію.

Об’єкт дослідження: стан артеріального тиску чоловіків молодого віку
хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію (129 пацієнтів) та
практично здорових осіб (25 чоловіків).

Предмет дослідження: вплив комплексного лікування з застосуванням
перемінного магнітного поля, дозованих фізичних статико-динамічних
тренувань та мебікару на клінічний перебіг та функціональний стан
серцево-судинної системи.

Методи дослідження. Загальноклінічні методи дослідження, стандартизована
анкета-опитувальник визначення вегетативного індексу, оцінка якості
життя хворих, інструментальні методи (офісний АТ, ВЕМ за загально
прийнятними методиками), добове моніторування артеріального тиску та
варіабельності ритму серця, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі аналізу клінічного
перебігу захворювання, проведеного комплексного дослідження показників
добового моніторування артеріального тиску і варіабельності ритму серця
у чоловіків молодого віку з підвищенням артеріального тиску,
встановлено: артеріальна гіпертензія в переважній більшості випадків
характеризується нестійким підвищенням артеріального тиску, лабільним
перебігом, десинхронізацією добових ритмів і носить переважно
систолічний денний характер. При стійкому підвищенні артеріального тиску
виявлено систоло-діастоличний варіант підвищенням зі збільшенням
добового гіпертензивного навантаження. Констатоване пов’язане з цим
підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи
(зниження показників SDNN, RMSSD, pNN50%, підвищення LF і LF/HF) і
зниження спектру високих частот (HF), які характеризують парасимпатичну
регуляцію ритму серця, а також зсув симпато– парасимпатичного балансу
(співвідношення LF/HF). Більш виражені зазначені порушення у пацієнтів
зі стійким підвищенням артеріального тиску.

Встановлено, що застосування дозованих фізичних тренувань в якості
монотерапії, в індивідуально підібраному режимі у пацієнтів з нестійким
підвищенням артеріального тиску дозволяє досягти клінічного покращання,
нормалізації рівня АТ, зниження активності симпатичної ланки
вегетативної нервової системи, підвищення активності парасимпатичної
ланки, нормаліції симпато-парасимпатичного балансу.

Показано, що відновлювальна терапія з використанням запропонованого
комплексу дозованих фізичних статико-динамічних тренувань в поєднанні з
перемінним магнітним полем у пацієнтів зі стійким підвищенням
артеріального тиску приводить до нормалізації артеріального тиску у
більшості пацієнтів, зменшенні його коливань протягом доби, сприяє
поліпшенню адаптації у гіпертензивних осіб молодого віку до
фізіологічних (кліно-ортостатичних) і дозованих фізичних навантажень.
При дослідженні показників варіабельності ритму серця, встановлено
нормалізуючий вплив запропонованого комплексу на вегетативну регуляцію
діяльності серцево-судинної системи. У пацієнтів, яким призначали
відновлювальне лікування з використанням запропонованих комплексів
статистично вірогідно (р0,05

Запаморочення 72 42 86 ± 4 93 ± 4 р>0,05

Напади серцебиття в спокої 68 25 81± 4 56 ± 8 р0,05

Підвищена втомлюваність 80 44 95 ± 2 98 ± 2 р>0,05

Метеолабільність 62 40 74 ± 5 89 ± 5 р0,05

Р – достовірність різниці показників 1 та 2 груп

Аналіз результатів попереднього обстеження продемонстрував, що у
чоловіків молодого віку розбіжності в рівнях офісного АТ в групах з
стійким і нестійким підвищенням АТ були недостовірними. Переважна
більшість підвищень АТ у осіб молодого віку носить нестійкий характер.

Порушення добового ритму АТ за даними ДМАТ виявлені у пацієнтів обох
груп. Виявлений взаємозв’язок між параметрами ДМАТ і рівнями АТ,
отриманими при його офісному вимірюванні. Число кореляційних пар для
офісного АТ і параметрів ДМАТ було більшим у пацієнтів з стійким
підвищенням АТ. Найбільш сильний взаємозв’язок виявлений для наступних
пар: ДАТ офісний і статус „нон-діпер” (R=0,628; p=0,001), ПАТ офісний і
статус „діпер” (R=0,779; p=0,001).

Виявлені особливості ВРС, підвищення тонусу як симпатичної, так і
парасимпатичної нервової системи, що є опосередкованим показником
наявності хронічного стресу у обстежених пацієнтів і супроводжується
підвищенням варіабельності АТ і збільшенням цифр АТ. Хворі на АГ з
стійким підвищенням АТ мають вищий ступінь ураження вегетативної
регуляції, що проявляється зворотним кореляційним зв’язком між
показниками ВРС та рівнем АТ. У групі з нестійким підвищенням зв’язок
був прямий і характеризував нормальну роботу компенсаторних механізмів.
Аналізуючи реактивність вегетативної нервової регуляції, потрібно
відмітити, що у обстежених спостерігається недостатня реакція при
проведенні кліно-ортостатичної проби.

Аналіз результатів ефективності реабілітаційних комплексів свідчить про
позитивні зміни у всіх групах, проте комплексне застосування дозованих
фізичних статико-динамічних тренувань та перемінного магнітного поля
було найбільш ефективним.

Так, при аналізі ефективності реабілітаційних комплексів у групі з
нестійким підвищенням АТ отримали наступні результати. При комплексній
терапії з одночасним використанням ДФСДТ та ПеМП (гр. 1Б) швидше
усувались клінічні прояви хвороби. Це відображалось в бальному зменшенні
виразності симптомів при заповненні анкети визначення вегетативного
індексу. До 8-го дня терапії у 86% пацієнтів зникли скарги, самопочуття
оцінювалось як хороше, тоді як при застосуванні ДФСДН (гр. 1А) скарги
зникли до 12-го дня терапії у 83% пацієнтів, а при призначенні мебікару
(гр. 1В) у 84% до 15 дня.

На базі позитивної динаміки клінічних проявів, нормалізувались показники
артеріального тиску (при офісному вимірюванні): гр. 1Б – у 83% пацієнтів
нормалізувався АТ (124/74(10/6 мм рт.ст.), серед 17% осіб реєструвались
поодинокі підвищення САТ і ДАТ; гр. 1А – нормалізація у 75% (126/76(8/4
мм рт.ст.) пацієнтів; гр. 1 В – у 63% (126/74(10/6 мм рт.ст.).

t

v

1/4

?

>

@

X

¬

Ue

TH

????????TH

a

ae

ae

e

e

v

o

?????????

?????

????????????????????????&?????????¤??????????

?6?8?‚’>”™®›R?2?  eeUUUUUUUOOEAAEEUEEµE

”yi

”yi

”yi

&

(

\

^

”yi

”yi

”yi

1,6)%, ДАТд – (11,4(3,2)%, ДАТн – (8,6(1,9)% (Р
33%).

2. У осіб молодого віку з первинною артеріальною гіпертензією
спостерігається підвищення тонусу симпатичного відділу (зниження
показників SDNN, RMSSD, pNN50%, підвищення LF і LF/HF) і зниження
спектру високих частот (HF), які характеризують парасимпатичну регуляцію
ритму серця. Виявлена недостатня вегетативна реактивність (зниження LF і
LF/HF) при проведенні активної кліно-ортостатичної проби. Обґрунтована
необхідність одночасного проведення добового моніторування артеріального
тиску та варіабельності ритму серця.

3. Доведено, що використання дозованих фізичних статико-динамічних
тренувань в індивідуально підібраному режимі у пацієнтів з нестійким
підвищенням артеріального тиску дозволяє досягти клінічного покращання,
нормалізації рівня АТ (динаміка САТд – (19,1(2,4)%, ДАТд – (11,4(3,2)%,
р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020