.

Імунофізіологічний статус телят за впливу антимікробних препаратів та імуномодуляторів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 3523
Скачать документ

Львівська Національна академія ветеринарної медицини імені с.з.
гжицького

лісова Наталія Едуардівна

Удк 619:616,98:578.835.1.616-084:636.3

Імунофізіологічний статус телят за впливу антимікробних препаратів та
імуномодуляторів

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів -2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному науково-дослідному контрольному інституті
ветеринарних препаратів та кормових добавок Міністерства аграрної
політики України.

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор

Коцюмбас Ігор Ярославович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів
та кормових добавок, директор, завідувач відділу фармакології та
імуноморфології.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Параняк
Роман Петрович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького,

завідувач кафедри екології;

кандидат ветеринарних наук, с.н.с.

Віщур Олег Іванович,

Інститут біології тварин УААН,

завідувач лабораторії імунології.

Провідна установа Дніпропетровський державний аграрний університет,

кафедра фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин Міністерства
аграрної політики України.

Захист відбудеться: ” 31 ” травня 2007 року
о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у
Львівській національній академії ветеринарної медицини імені
С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50,
аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий: ” 27 ” квітня
2007р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук, професор
Головач П.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. При впровадженні у практику ветеринарних лікарських
засобів особливу увагу звертають на комплексне вивчення препаратів та їх
вплив на функціонування організму в цілому і його захисних систем
зокрема. Застосування препаратів з імунотропними властивостями
зобов’язує до ретельного контролю їх дії на стан організму тварин, а
детальне вивчення цього питання є актуальним у прикладному і
теоретичному аспектах. Для практичної ветеринарної медицини також
залишається важливою проблема функціонування імунної системи тварин
залежно від клінічного стану організму. Широке застосування
різноманітних антимікробних препаратів, без проведення контролю стану
організму, може викликати негативні зміни в системі імунного захисту
(Smith J.T., Lewis C.S., 1988; Purswani M.U. et al., 2002; Березняков
И.Г., 2004). Це проявляється змінами імунологічної реактивності,
порушенням біосинтезу білків, балансу макро- та мікроелементів, і, в
кінцевому наслідку, зниженням резистентності організму до захворювань та
потенціалу продуктивності (Алехин?Е.К., 1993; Гаранович І.І., 1997;
Forster C. et al, 1998; Boman H., 2003). Особливо актуальним залишається
вивчення реакції організму молодняку сільськогосподарських тварин за
умов одночасного застосування імуномодуляторів та антимікробних
препаратів, особливо в критичні періоди вирощування телят (Кинина Е.С.
та ін., 1991; Fujii T. et al, 1996; Гаранович І.І., 1997; Кириллов В.И.,
1998; Зайцев А.Н., 2003; Пинегин Р.М., Хаитов Б.В., 2003), коли не
тільки лікування тварин від захворювань, але, перш за все, підтримка
захисних сил організму є складовою частиною процесу контролю здоров’я
сільськогосподарських тварин.

Тому метою даної роботи було з’ясувати імунологічні параметри
фізіологічного стану організму телят за умов застосування ветеринарних
лікарських засобів та імуномодуляторів різного походження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є окремим
самостійним фрагментом наукових п’ятирічних програм лабораторії
імуноморфології Державного науково-дослідного контрольного інституту
ветеринарних препаратів та кормових добавок за період 1998-2005 рр.: №
держреєстрації 0196U003862 1996-2000 рр. “Розробити і впровадити систему
імунологічного контролю ветпрепаратів та кормових добавок”; №
держреєстрації 0101U006355 2001-2005 рр. “Удосконалити і впровадити
науково-технічну систему токсикологічного контролю згідно міжнародних
вимог”, у яких автор досліджував імунофізіологічний статус телят за
впливу антимікробних та імуномодулюючих препаратів.

Мета і завдання досліджень. Дослідити імунофізіологічний статус телят за
умов дії антимікробних препаратів при їх роздільному та сумісному
застосуванні з імуномодуляторами. Для досягнення мети необхідно:

– дослідити стан факторів природної резистентності та білкових
компонентів сироватки крові організму телят за умов застосування
антимікробних препаратів пеніциліну і стрептоміцину, гентаміцину,
енроцину, окситетрацикліну, тілбіану;

– встановити залежність імунофізіологічного статусу телят від
функціональної активності різних ланок імунної системи за умов
застосування антимікробних препаратів;

– дослідити гематологічні, імунологічні та біохімічні показники
організму телят за сумісного та роздільного застосування антимікробних
препаратів та імуномодуляторів (регенеративний біостимулятор РБС та
левамізол);

– провести порівняльний аналіз результатів застосування
імуномодуляторів;

– визначити основні напрямки проведення імунокорекції організму телят за
умов застосування антимікробних препаратів різних груп;

– на основі отриманих даних визначити основні критерії для контролю
імунного статусу телят та можливість підвищення їх стійкості до
захворювань.

Об’єкт дослідження: імунний статус телят 2-4 місячного віку за умов
застосування антимікробних та імуномодулюючих препаратів.

Предмет дослідження: показники неспецифічної резистентності та клітинних
механізмів захисту організму, білковий спектр сироватки крові телят.

Методи дослідження: фізіологічні (дослідження клінічних показників стану
організму), гематологічні (кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст
гемоглобіну), імунологічні (бактерицидна, лізоцимна, комплементарна
активності сироватки крові, фагоцитарна активність нейтрофілів,
кількість Т- та В-лімфоцитів), біохімічні (вміст білка, білковий спектр
сироватки крові, активність ферментів – трансаміназ), біометричні
(визначення достовірності отриманих результатів методами варіаційної
статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше наведено теоретичне
обґрунтування підходів до імунокорекції на основі класифікації
антибіотиків за ступенем проникнення до клітини. Проведено комплексні
дослідження функціонування імунного захисту телят з урахуванням
клінічного стану їх організму за умов застосування антимікробних
препаратів різних груп і використання імуномодуляторів різного
походження та встановлено варіативні зміни показників, що характеризують
стан білкових і клітинних факторів резистентності телят 2-4 місячного
віку. Вивчено можливість корекції імунного захисту телят за умов
застосування антимікробних препаратів імуномодулятором тканинного
походження РБС, що сприяє стабілізації імунофізіологічного профілю
організму та фізіологічного стану тварин. Науково доведено позитивний
вплив імуномодулятора тканинного походження РБС у гострий період
захворювання телят 2-4 місячного віку.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати
біологічної дії імуномодулятора РБС можуть бути використані у розробці
рекомендацій для підвищення резистентності молодняку великої рогатої
худоби за умов фармакологічного навантаження антибіотиками. Отримані
дані щодо впливу антимікробних препаратів на стан імунної системи телят
2-4 місячного віку доцільно використати у навчальному процесі для
підготовки фахівців ветеринарної медицини. Матеріали дисертаційної
роботи використано у розробці методичних рекомендацій „Імунологічний
контроль ветеринарних лікарських засобів”. Матеріали досліджень
імуномодулятора тканинного походження використано для розробки
нормативної документації (НД) на регенеративний біостимулятор РБС та
схеми застосування його з антимікробними препаратами для корекції
імунофізіологічного стану телят.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснювала пошук і аналіз
даних літератури, проводила експериментальні та лабораторні дослідження,
статистичну обробку та обгрунтування одержаних результатів. Аналіз та
інтерпретацію одержаних результатів проведено під керівництвом наукового
керівника, доктора ветеринарних наук, професора Коцюмбаса І.Я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались, обговорювались і були схвалені на річних звітах наукових
співробітників Державного науково-дослідного контрольного інституту
ветеринарних препаратів та кормових добавок, Другій міжнародній
міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів і співшукачів
”Предпосылки и эксперимент в науке” (Санкт-Петербург, 23-24 березня,
2004), Міжнародній науково-практичній конференції ”Ветеринарна
медицина-2004: сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва
ветеринарних препаратів” (АР Крим, Феодосія, 24-31 травня 2004р.),
Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та
спеціалістів (м. Львів, 10-11 червня 2004р.) та Міжнародній науковій
конференції „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та
застосування” (Львів, 4-7 жовтня 2005р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 праць, в
тому числі 6 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України,
видано методичні рекомендації „Імунологічний контроль ветеринарних
лікарських засобів”, затверджено ТУ У на препарат РБС.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 148
сторінках комп’ютерного тексту, вона включає вступ, огляд літератури,
опис матеріалів і методів досліджень, результати досліджень, їх аналіз і
обговорення, висновки, практичні рекомендації, список використаної
літератури (266 найменувань, в т.ч. 174 кирилицею, 92 іноземною мовою).
Робота ілюстрована 21 таблицею та 2 додатками.

Вибір напрямів досліджень,

матеріал та методи виконання роботи

Дослідження проведені протягом 1998-2005рр. у лабораторії імунології
(тепер імуноморфології) Державного науково-дослідного контрольного
інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, у
науково-експериментальному центрі “Великий Любінь” і спілці пайовиків
села Долиняни, Городоцького району, Львівської області, ПСП “Світанок”
та учгоспі “Дублянський”, Жовківського району, Львівської області (тепер
– навчально-науково-дослідний центр Львівського державного аграрного
університету), на телятах української чорно-рябої молочної породи, 2-4
місячного віку. Господарства, в яких досліджувались тварини, були
благополучними щодо основних інфекційних захворювань. Тварини перебували
на стійлово-пасовищному утриманні в літній та прив’язно-стійловому в
зимовий період. Раціони годівлі забезпечували тваринам потребу в
основних елементах живлення згідно з існуючими нормами. Параметри
мікроклімату в приміщеннях знаходилися в межах зоогігієнічних норм.

У досліди підбирали тварин з клінічними ознаками бронхопневмонії –
кашлем, виділеннями з ніздрів, температурою тіла 39,5 – 39,7 оС.
Незаразну етіологію хвороби встановлено на підставі анамнезу, клінічного
обстеження поголів’я хворих телят, даних епізоотологічних досліджень
держветслужби району.

Дослідження впливу пеніциліну, стрептоміцину та РБС на показники
імунітету телят. Дослід з вивчення імуностимулюючих та лікувальних
властивостей РБС (регенеративного біостимулятора, біологічно активного
препарату тканинного походження, негормональної природи, що містить
низькомолекулярні компоненти ембріональної тканини, виготовлений
науково-виробничим підприємством “Ербіс”, м.Київ), за його сумісного та
роздільного введення з антибіотиками пеніцилін та стрептоміцин було
проведено на 20 телятах-аналогах старше 2 місяців. Було підібрано 4
групи по п’ять тварин у кожній. Тварини 1 групи, без ознак захворювання,
були контролем, їм вводили фізіологічний розчин внутрішньом’язово.
Тваринам 2 групи вводили РБС у дозі 1 мл на 20 кг маси тіла, через добу,
5 разів, внутрішньом’язово; тваринам 3 групи ?вводили антибіотики згідно
з настановою по застосуванню, пеніцилін – 8000 Од/кг маси та
стрептоміцин – 8 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово; тваринам 4 групи
вводили РБС (1мл на 20 кг маси тіла через добу, 5 разів), та антибіотики
згідно з настановою по застосуванню, як зазначено вище. За тваринами
протягом 21 доби велись клінічні спостереження. Матеріалом для
досліджень (у цьому досліді та надалі) була кров, відібрана з яремної
вени телят кожної групи до ранішньої годівлі. Забір крові проводився до
введення препаратів та на 7-, 14- і 21 доби від їх першого введення.

Дослідження впливу гентаміцину та імуномодулятора РБС на показники
імунітету телят. Дослід проведено на 20 двомісячних телятах-аналогах.
Тварин розділили на 4 групи по 5 телят у кожній. Телята 1 групи були
контролем, 2 групі внутрішньом’язово вводили РБС, як зазначено вище; 3
групі вводили внутрішньом’язово гентаміцин у дозі 2 мл/голову згідно з
настановою по застосуванню, двічі на день протягом 5 діб; 4 групі –
гентаміцин та РБС сумісно за вищезазначеною схемою. За тваринами
протягом 14 діб велись клінічні спостереження. Забір крові для
досліджень проводили до введення препаратів, та на 7 і 14 доби від
початку їх введення.

Дослідження впливу енроцину-50 та імуномодулятора РБС на показники
імунітету телят. Дослід проведено на 16 телятах старше 3 місяців. Було
підібрано 4 групи тварин по 4 у кожній: 1 група – контроль, 2 групі
застосовували препарат РБС, внутрішньом’язово, як зазначено вище; 3
групі вводили енроцин (5% енрофлоксацин L-обертаючий) підшкірно, в дозі
1 мл на 20 кг маси тіла один раз на добу, 5 діб; 4 групі вводили РБС та
енроцин у дозах, зазначених вище. Кров для досліджень одержували до
введення препаратів, та на 7 і 14 доби від першого введення.

Дослідження впливу окситетрацикліну при застосуванні з РБС і левамізолом
на показники імунітету телят. Дослід проведено на 15 телятах, старше 3
місяців. Піддослідні тварини були розділені на 3 групи по 5 телят у
кожній. Телята 1 групи отримували окситетрациклін, згідно з настановою
по застосуванню, у дозі 5 мл внутрішньом’язово, 1 раз на добу, протягом
5 діб. 2 групі вводили окситетрациклін у тих же дозах, та імуномодулятор
РБС внутрішньом’язово у дозі, вказаній у попередніх дослідах. Телят 3
групи лікували аналогічно, а також вводили альфамізол 10 % в
імуномодулюючих дозах, 1 мл/голову (100 мг) підшкірно 1 раз на добу
через кожні сім діб (3 введення левамізолу протягом досліду). Матеріал
для досліджень одержували до введення препаратів, та на 7, 14 і 21 доби
від початку досліду.

Дослідження впливу тілбіану та РБС на показники імунітету телят. Дослід
проведено на 15 телятах, старше 2-місячного віку. Піддослідні тварини
були розділені на 3 групи по 5 телят у кожній. 1 група телят була
контролем, телятам 2 групи вводили препарат тілбіан 20%-ний (аналог
тілозину) згідно з настановою по застосуванню – внутрішньом’язово, 2,5
мл/голову протягом 5 днів, 3 групи ? вводили РБС та тілбіан, як вказано
вище. Забір крові для досліджень проводили до введення препаратів, та на
7 і 14 доби від першого введення.

У цільній крові визначали: вміст гемоглобіну – нефелометрично
гемоглобінціанідним методом, загальну кількість лейкоцитів та
еритроцитів (у камері Горяєва), фагоцитарну активність нейтрофілів
(Чумаченко В.Е та ін., 1990), відносну кількість Т- і В-лімфоцитів
методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами вівці (Е-РУК і
ЕАС-РУК) (Кондрахин И.П., 1985; Кравчук Г.П., Казимирчук В.Е., 1986;
Боброва И.А., Муравская Л.В., 2000). Загальний вміст білка в сироватці
крові (СК) визначали за допомогою рефрактометра ІРФ-22, білковий спектр
СК – методом електрофорезу на ацетаті целюлози в автоматичному режимі на
приладі АФ-1. У СК визначали також бактерицидну (БАСК), лізоцимну (ЛАСК)
та комплементарну активності, за методиками, адаптованими в лабораторії
імунології ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок (Імунологічний
контроль ветеринарних лікарських засобів. Методичні рекомендації, 2002)
та активність ферментів-трансаміназ (аланінамінотрансферази – АлАТ, та
аспартатамінотрансферази – АсАТ) згідно з інструкціями, з використанням
стандартного набору реактивів виробництва НВФ “Simko LTD”.

Отримані результати оброблялись статистично із визначенням середніх
величин за формулою Петерса з урахуванням константи Молденгауера,
достовірного інтервалу при наявному рівні значимості p? 0,05 з
урахуванням критерію Стьюдента (Мазур Т., 1998); графічні зображення
виконано за допомогою пакету програм Microsoft Office.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Дослідження впливу пеніциліну, стрептоміцину та РБС на показники
імунітету телят. При вивченні впливу на організм телят препаратів першої
групи (препарати з низьким ступенем проникнення до клітини – Никитин А,
1990, 1997, 2000) – пеніциліну та стрептоміцину, встановлено зниження
кількості еритроцитів на 14,6% на 7 добу досліду в телят 3 групи, що
отримувала антимікробні препарати, в порівнянні з показником телят
контрольної групи (рOe ????x?????? ????????$????? ??????$??? ??????? ????????? ueyf O ?? ?? ?? ?? ?? ueyf O O ?? ?? ?? ?? ??¤?? ?? ?!??????¤???????!??????¤???????!????????¤??????¤?? ?? 3При вивченні впливу окситетрацикліну встановлено відсутність вірогідних різниць у гематологічних показниках телят 1 і 2 груп. При цьому у телят 3 дослідної групи виявлено вірогідне зростання показників вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, починаючи з 7 доби після початку досліду, та зростання кількості лейкоцитів на 21 добу дослідного періоду. Останній показник у тварин 3 групи на 25,4% відрізнявся від такого у телят 1 та 2 груп (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020