.

Психосоматичні аспекти розвитку та патогенетичне обгрунтування профілактики хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту у дітей молодшого шкільн

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 3231
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ

МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІВАНІНА ІННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: [616.33 – 002 + 616.342 – 002] – 053.5 – 084: 616.89

Психосоматичні аспекти розвитку та патогенетичне обгрунтування
профілактики хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту у дітей
молодшого шкільного віку

14.01.10— педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Крючко Тетяна Олександрівна, Вищій державний навчальний заклад України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідуюча
кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий
співробітник

Мороз Олексій Дмитрович, Інститут педіатрії, акушерства

та гінекології АМН України (м. Київ), головний науковий

співробітник відділення медичних проблем здорової дитини

та преморбідних станів

доктор медичних наук, професор

Бурлай Валентин Григорович, Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ), професор кафедри педіатрії №4

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ), кафедра дитячих та підліткових
захворювань

Захист дисертації відбудеться ” 30 ” травня 2006 року о 15.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий ” 26 ” квітня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зменшення частки здорових дітей у популяції останнім
часом викликає занепокоєння науковців. Так, серед дітей молодшого
шкільного віку їх кількість складає 12,7%, а серед підлітків – 5,3%
(Ю.А. Маковкіна, Л.В Квашніна, 2004). Зростання частоти хронічних
соматичних хвороб серед дітей та підлітків вимагає розробки алгоритмів
діагностики преморбідних станів на підставі вивчення факторів ризику та
обґрунтування ефективних профілактичних комплексів (О.М. Лук’янова,
2004).

Поширеність гастроентерологічних хвороб серед дітей останніми роками в
Україні не зменшується, а навпаки, має тенденцію до зростання.
Захворюваність дітей (0—14 років) на хвороби органів травлення зросла в
2004 році, у порівнянні з 1990 роком, на 57,1% (з 33,8 до 53,1 випадків
на 1000 дітей). Поширеність захворювань даного класу серед дітей за цей
період збільшилася на 61,1% (з 85,7 до 138,1 випадків на 1000 дітей)
(М.Ф. Денисова, 2004). Це свідчить про недостатню ефективність
запроваджуваних заходів щодо запобігання розвитку хронічної
гастродуоденальної патології у дітей.

Незважаючи на відкриття Helicobacter pylori, визначення його провідної
ролі у формуванні хронічних гастродуоденальних хвороб, застосування
нових схем та методів лікування, захворюваність на ХГ, ХГД та виразкову
хворобу в світі не зменшується (Кіmіа А., Zahavі І., Shapiro R., 2000;
Майданник В.Г., 2005). Натомість усе більше науковців указують на те, що
характерною рисою гастроентерологічної, зокрема гастродуоденальної,
патології є її соціально-біологічна, психосоматична обумовленість (Ю.Ф.
Антропов, 2000; Ю.М. Степанов, 2003; М.В. Хайтович, В.Г. Майданник,
2003; Д.Н. Исаев, 2005).

Незважаючи на численні публікації про роль психологічних особливостей
організму у виникненні хвороби, психологічні реакції та психосоціальні
корені хронічних хвороб (О.Ю. Дубченко, 2005; И.Г. Малкина-Пых, 2005;
Я.М. Рутгайзер, 1997; Ю.Ф. Антропов, 2000), сучасна педіатрія однобоко
базується на соматичному підході. Ігнорування психосоматичних аспектів
патогенезу хвороби призводить до запрограмованої неефективності
застосованих лікувальних і профілактичних заходів, тому проблема
створення ефективної системи запобігання розвитку хронічних
гастродуоденальних хвороб у дітей досі залишається невирішеною і
потребує розв’язання.

Зв’язок роботи з планом науково-дослідних робіт. Дана робота була
фрагментами НДР Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України: “Скринінг-оцінка, прогнозування та рання профілактика порушень
здоров’я у дітей шкільного віку” (2002-2005 рр.), номер держреєстрації
01.03U000666, УДК 616-053.5-036-084 та “Вивчити особливості
функціонального стану органів травлення у здорових дітей молодшого
шкільного віку у період адаптації до систематичного навчання та
розробити заходи щодо профілактики його порушень” (2005-2008 рр.), номер
держреєстрації 01.01U000253, УДК
612.31-053:613.955:371.7:616-003.96-084. Дана робота також є фрагментом
сумісної науково-дослідної роботи з Дитячою клінічною лікарнею № 9
Подільського району м. Києва “Психодіагностика та психологічна
реабілітація дітей із хронічними захворюваннями органів травлення” (2005
р.)

Мета дослідження: підвищення ефективності заходів профілактики та
лікування хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей молодшого
шкільного віку з урахуванням взаємозв’язків між
індивідуально-психологічними особливостями та основними ланками
патогенезу хвороби.

Для досягнення зазначеної мети передбачено вирішення таких завдань:

Вивчити індивідуально-психологічні особливості дітей з хронічним
гастритом та хронічним гастродуоденітом.

Установити взаємозв’язки індивідуально-психологічних особливостей з
основними патогенетичними ланками реалізації хронічних
гастродуоденальних хвороб у дітей.

Розробити, враховуючи значимі фактори ризику формування хронічних
гастродуоденальних хвороб, основні патогенетичні ланки та виявлені
індивідуально-психологічні особливості дітей з хронічним гастритом та
гастродуоденітом систему прогнозування ризику розвитку хронічного
гастриту та хронічного гастродуоденіту у здорових дітей молодшого
шкільного віку та впровадити її в практику охорони здоров’я.

Розробити ефективний диференційований комплекс профілактичних заходів
для дітей молодшого шкільного віку з підвищеним ризиком розвитку
хронічного гастриту та хронічного гастродуоденіту та оцінити його
ефективність.

Удосконалити комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для дітей із
хронічним гастритом та хронічним гастродуоденітом, ураховуючи виявлені
взаємозв’язки індивідуально-психологічних особливостей з основними
патогенетичними механізмами хронічних гастродуоденальних хвороб у дітей,
та оцінити його ефективність.

Об’єкт дослідження: психосоматичні аспекти розвитку ХГ та ХГД у дітей.

Предмет дослідження: перебіг ХГ та ХГД у дітей.

Методи дослідження: клінічні, психодіагностичні, інструментальні,
морфологічні, біохімічні, статистично-математичні.

Наукова новизна роботи. На підставі проведеного мультифакторного
катамнестичного аналізу проаналізовані та систематизовані складові
механізми розвитку ХГДЗ у дітей, визначені закономірності перебігу
хвороби у дітей шкільного віку. Уперше встановлено особистісні
особливості дітей з ХГ та ХГД: високий нейротизм, наявність алекcитимії,
висока тривожність, перешкодно-домінантний тип реакції на фрустраційні
ситуації інтропунітивної спрямованості, стримані агресивні та
автоагресивні реакції, субдепресія.

Одержані нові дані, які розширюють уявлення про патогенетичні
особливості формування ХГДЗ у дітей, а саме – роль соціально-біологічних
факторів (спадковості, особливостей перебігу анте-, інтра- та
постнатального періоду, порушень режиму та характеру харчування,
особливостей сімейної ситуації), фізичного розвитку, його гармонійності,
фізичної адаптованості, конституційного типу, порушень вегетативного
гомеостазу, процесів вільнорадикального окиснення,
індивідуально-психологічних особливостей організму.

Уперше показаний взаємозв’язок типологічних особливостей вищої нервової
діяльності з рівнем вільнорадикального окиснення та з особливостями
вегетативного гомеостазу дітей, хворих на ХГ та ХГД.

Уперше виявлено патогенетичний взаємозв’язок макросомального типу
конституції з підвищеною кислотоутворювальною функцією, мікросомального
типу – із недостатнім розвитком слизового бар’єру шлунка дитини.

На підставі визначених закономірностей створено систему прогнозування
ризику формування ХГДЗ у практично здорових дітей шкільного віку.

Вперше запропоновано та патогенетично обґрунтовано програму
профілактичних заходів дітям із групи ризику формування ХГДЗ з
використанням психотерапевтичної корекції та застосуванням, за
показаннями, ноотропних препаратів.

Вперше доведено високу ефективність застосування психотерапевтичних
технологій у комплексному лікуванні Нр-асоційованого ХГД у дітей.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволили
встановити, що критичним періодом для розвитку ХГДЗ є вік 8-9 років, що
обумовлює необхідність проведення профілактичних заходів дітям групи
ризику розвитку ХГ та ХГД саме в цей період.

Для визначення ступеня ризику формування ХГДЗ у дитини була розроблена
“Формалізована таблиця прогнозування розвитку ХГДЗ у дітей”.

Для проведення профілактичних заходів дітям групи високого ризику
формування ХГДЗ розроблено та впроваджено в практику тренінг для
групової психотерапії дітей молодшого шкільного віку, обґрунтована
доцільність включення в схеми профілактики, за показаннями,
фармакотерапії ноотропними засобами.

Обґрунтована доцільність застосування дітям із хронічною
гастродуоденальною патологією та впроваджені в клінічну практику методи
психодіагностики й етапної психокорекції з використанням
арт-терапевтичних технологій, гештальт-підходу, сімейного психологічного
консультування.

Результати досліджень упроваджені у практику дитячих лікарень мм.
Харкова, Тернополя, Полтави, Києва. Наукові розробки за матеріалами
дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр педіатричного
профілю Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів, що
виносяться на захист. Дисертаційна робота є завершеним науковим
дослідженням. Дисертантом особисто здійснено інформаційний пошук,
узагальнені дані наукової літератури, визначено мету та завдання,
розроблена поетапна методологія та обрано обсяг дослідження. Особисто
розроблені карти спостереження для дітей та анкети для батьків,
проведено аналіз медичної документації, клінічне обстеження,
інтерпретація отриманих показників. Дисертант брала участь в проведенні
інструментальних обстежень хворих, у розробці та проведенні
психодіагностичного дослідження, психокорекційних занять із дітьми групи
ризику та хворими на ХГД.

Методологія психодіагностичного дослідження та психокорекційних занять
були розроблені спільно з викладачем кафедри психології та педагогіки
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Тамаковою Т.А.,
психологом загальноосвітньої школи №17 м. Полтави Савісько О.А. та
асистентом кафедри психіатрії, наркології та медичної психології
Української медичної стоматологічної академії, к.мед.н. Смоліним Г.С.

За допомогою стандартних комп’ютерних програм автором особисто
систематизовано та статистично оброблено одержані дані, самостійно
проведено узагальнення результатів, спільно з керівником сформульовані
висновки та практичні рекомендації. Підготовлені до друку наукові праці,
виступи, проведено впровадження наукових розробок у практику
лікувально-профілактичних закладів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження доповідались та обговорювались на: 58 науково-практичній
конференції студентів та молодих вчених Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні
проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003), Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні
проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та
стоматології” (Донецьк, 2005), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні питання реабілітації дітей та підлітків” (Одеса,
2005), Науково-практичній конференції “Сучасні фармакотерапевтичні
підходи в дитячій психіатрії” (Харків, 2005), Підсумковій науковій
конференції молодих учених “Медична наука-2005” (Полтава, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт: 5
статей у профільних медичних журналах та збірниках, 7 тезових робіт у
збірниках матеріалів конференцій. Отримано позитивне рішення про видачу
деклараційного патенту на корисну модель по заявці № u2006 01943 від
23.02.2006.

Обсяг роботи. Дисертація викладена на 203 сторінках тексту, обсяг
основного тексту складає 176 сторінок і охоплює вступ, аналітичний огляд
літератури, характеристику матеріалів та методів дослідження, результати
власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів,
висновки, практичні рекомендації. Робота ілюстрована 39 таблицями та 39
рисунками. Список літературних джерел налічує 280 найменування, що
займає 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведені клінічні спостереження 134 дітей з ХГ (64 дитини) та ХГД (70
дітей) віком від 8 до 15 років, що перебували на стаціонарному лікуванні
в гастроентерологічному відділенні Полтавської обласної дитячої
клінічної лікарні (106 дітей) та в гастроентерологічному відділенні №5
Дитячої міської лікарні №9 м. Києва (28 дітей), та 241 дитина – учні
загальноосвітньої школи №17 м. Полтави (195 практично здорових і 46
дітей молодшого шкільного віку з групи високого ризику розвитку ХГДЗ).
Діагнози “хронічний гастрит” та “хронічний гастродуоденіт”
установлювалися згідно з рекомендованими критеріями діагностики
хронічних захворювань гастродуоденальної зони в дітей (О.М. Лук’янова,
2000; С.С. Казак, 2003; Ю.В. Бєлоусов, 2004).

Для визначення ролі медико-біологічних, соціальних, психосоматичних
факторів у виникненні патології системи травлення проводилося опитування
батьків і дитини методом фіксованого інтерв’ю та анкетування.

Стан СОШ та ДПК оцінювали за даними езофагогастродуоденоскопії, яку
проводили за допомогою фіброскопу Оlympus СLЕ-10. Дослідження біоптатів
СОШ проводилося за допомогою мікроскопії у прохідному світлі (мікроскоп
Сагl Zeiss “Ахіоstаr”, збільшення об’єктів – *10, *20, *40, *100)
морфологічним (пофарбування гематоксилін-еозином та пікрофуксином за
Ван-Гізоном), гістохімічним (ШИК-реакція), цитологічним (пофарбування за
Гімзе) методами. Наявність Нр підтверджувалась експрес-методом
-біопсійним уреазним тестом.

Функціональний стан кислотоутворювальної функції шлунка вивчали за
допомогою внутрішньошлункової рН-метрії за Є.Ю.Лінаром та методом
фракційного зондування.

Оцінка фізичного розвитку передбачала вимірювання маси тіла дитини,
зросту, об’єму грудної клітки. Отримані величини ваги тіла та зросту
порівнювались із нормативними за центильними таблицями (Л.В. Квашнина,
2004). Визначався рівень фізичного розвитку за зростом та масою тіла.
Розраховували індекс гармонійності морфологічного розвитку (С.А.
Пушкарев, 1983):

де L – довжина тіла, см; P – вага тіла, кг; T – окружність грудної
клітки, см; К – коефіцієнт гетерохронності розвитку.

На підставі отриманих показників функціонального стану серцево-судинної
та дихальної систем обчислювали адаптаційний потенціал (АП), індекс
Руфьє, індекс Робінсона.

АП серцево-судинної системи обчислювали за формулою (Р.М. Баевский,
1997): (0,011-ЧСС + 0,014·АТс + 0,08·АТд + 0,014·вік + 0,009·маса тіла +
0,009·зріст) – 0,27.

Обчислювали індекс Руфьє: (4 · (ЧСС спокою за 15′ + ЧСС за перші 15′
першої хвилини відпочинку + ЧСС за останні 15′ першої хвилини
відпочинку)-200)/10.

Індекс Робінсона обчислювали за формулою: (ЧСС· АДс)/100.

Вегетативний статус оцінювали за допомогою методу кардіоінтервалографії
(А.М. Вейн, 2000; Н.А. Белоконь, Н.Б. Кубергер, 1987). Вегетативну
реактивність визначали за допомогою ортопроби (КОП).

Рівень ПОЛ оцінювали за вмістом МДА у крові до та після інкубації;
дієнових кон’югатів у сироватці, визначали перекисну резистентність
еритроцитів. Активність АОЗ оцінювали за вмістом СОД, церулоплазміну,
каталази (І.П. Кайдашев, 2003).

Типологічні особливості ВНД визначали за методикою Г.Айзенка.
Особистісні особливості вивчали за багатофакторним опитувальником
Кеттела (дитячий варіант), особистісну тривожність – за Дж.Тейлором у
модифікації Г. Норакідзе, ознаки депресії – за шкалою Зунгі-Балашової,
реакції агресії та ворожості – за Бассом-Даркі. Наявність алекситимії
визначали за Торонтською шкалою алекситимії (ТАS). Стереотип емоційного
реагування вивчали за проективною методикою С. Розенцвейга. Наявність
афективних розладів та міжособистісних конфліктів підтверджували
тестами: Люшера, Рене-Жиля, “Малюнком людини”, “Малюнком сім’ї” та
“Малюнком неіснуючої істоти”, тестом “Незакінчені речення” за
Саксом-Сіднеєм. Для оцінки когнітивної сфери досліджували показники
уваги та пам’яті. Рівень стійкості, продуктивності, точності та
переключення уваги визначали за допомогою коректурної проби. Слухову,
моторну та зорову пам’ять досліджували за допомогою тесту 10 слів.

Отримані результати досліджень обробляли за допомогою
варіаційно-статистичного аналізу. Взаємозв’язок показників виявляли за
допомогою кореляційного аналізу. Для оцінки значимості кореляційних
зв’язків обчислювали t-критерій та порівнювали його розрахункове
значення з критичним. Достовірність відмінностей оцінювали за критерієм
Ст’юдента, визнаючи їх такими при р o4 n b d f h j l „ † ? ? A4 ?????4 ???? h4:~@? h4:~@? h4:~@? h4:~@? h4:~@? „ yyyy^„ h4:~@? „ yyyy]„ „ yyyy^„ h4:~@? h4:~@? h4:~@? (ХГДЗ склав 29,5% проти 64,8 % у групі порівняння, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020