.

Особливості клінічних проявів, психоемоційного статусу та вегетативної регуляції у дітей з артеріальною гіпотензією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 2720
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ІВАНИШИН Леся Ярославівна

УДК 616.839-008.6-053.2:616.12-008.318]–073

Особливості клінічних проявів, психоемоційного статусу та вегетативної
регуляції у дітей з артеріальною гіпотензією

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі дитячих хвороб №1 Івано-Франківського
державного медичного університету МОЗ України та кафедрі педіатрії №4
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних

наук, професор Майданник Віталій
Григорович,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії №4.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Квашніна Людмила Вікторівна,

керівник відділення, Інститут
педіатрії, акушерства

та гінекології АМН України;

доктор медичних наук,

професор Кривопустов Сергій
Петрович,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри педіатрії №2 з
курсом медичної

генетики та неонатології.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ

України

Захист відбудеться “ _20_ ” _квітня____2006 р. о _13.30_ год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 при Національному
медичному університеті ім. О.О. Богомольця (01004, м. Київ, вул.
Терещенківська, 23-25/10, тел. 234-53-75).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ, вул. Зоологічна, 3)

Автореферат розісланий “_18_” _березня_ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор А.Я.
Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх років увага лікарів–педіатрів
була зосереджена переважно на вивченні різних аспектів артеріальної
гіпертензії, тоді як проблемі артеріальної гіпотензії не надавали
належного значення (Н.О.Бєлоконь, М.Б. Кубергер, 1987). Однак, як
свідчать клінічні спостереження, артеріальну гіпотензію досить часто (у
25-40%) виявляють навіть у новонароджених (Seri, Evans, 2001). Значно
збільшується поширеність артеріальної гіпотензії у підлітків, особливо у
хворих на вегетативні дисфункції (Н.О. Бєлоконь та співавт., 1989; В.Г.
Майданник та співавт., 1999; І.В. Леонтьєва, 2005; Stewart, Weldon,
2001). Так, за даними Київського центру вегетативних дисфункцій у дітей,
серед хворих на ВСД артеріальна гіпотензія спостерігається у 47,6% (В.Г.
Майданник та співавт., 1999).

Для артеріальної гіпотензії характерне різке зниження
адаптаційно-пристосувальних можливостей дитячого організму до дії
різноманітних екологічних, соціально-економічних, медико-біологічних
чинників навколишнього середовища, значне зниження працездатності та
здатності дитини до самореалізації під час навчання в школі і при
визначенні в майбутньому свого місця в суспільстві (В.Г. Майданник та
співавт., 2001, 2004; С.С. Острополець та співавт., 2003; Ohuchs et al.,
2003; Zygmunt, Stanczyk, 2004)

Артеріальна гіпотензія досить часто спостерігається у дітей з порушенням
фізичного та статевого розвитку, при захворюваннях серця, вегетативних
дисфункціях, синдромі хронічної втомленості, синкопальних та інших
патологічних станах (Stewart et al., 1999; Schondorf et al., 1999;
Rodriguez-Nunez et al., 2000; Wieling et al., 2004; Thijs, van Dijk,
2005). Артеріальна гіпотензія||поважн істотно|суттєво| знижує якість
життя дітей, причому ступінь|міра| зниження прямо корелює з|із|
показниками порушеного вегетативного гомеостазу і збільшується з|із|
віком пацієнтів (М.В. Хайтович, 1999).

Однак, не зважаючи на досягнуті успіхи сучасної кардіології дитячого
віку, дотепер недостатньо чітко визначено діагностичні критерії
артеріальної гіпотензії у дітей різного віку, особливості її клінічної
картини та перебігу, ряд механізмів розвитку даного патологічного
процесу залишається недостатньо вивченим і тому відсутні ефективні
заходи терапії і профілактики цього захворювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
праця виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри
педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, є
фрагментом комплексної державної бюджетної теми “Розробити та впровадити
діагностичні критерії різних клінічних варіантів перебігу вегетативних
дисфункцій у дітей” (№ держреєстрації 0197U006118) та фрагментом
дослідження планової науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб №1
Івано-Франківської державної медичної академії в рамках затвердженої МОЗ
України (№ державної реєстрації 0102U007368)

Мета дослідження – удосконалити методику діагностики
артеріальної гіпотензії у дітей на основі вивчення особливостей
клінічних проявів, психоемоційного статусу та механізмів
нейроендокринної регуляції.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічних проявів, психоемоційного статусу та
якість життя дітей з артеріальною гіпотензією.

2. Провести комплексне дослідження вегетативного гомеостазу та визначити
роль надсегментарного і сегментарного відділів вегетативної нервової
системи в генезі артеріальної гіпотензії у дітей.

3. Оцінити стан гормонального гомеостазу та ліпідного обміну у дітей з
артеріальною гіпотензією.

4. Розробити критерії діагностики артеріальної гіпотензії у дітей.

Об’єкт дослідження: артеріальна гіпотензія у дітей.

Предмет дослідження: психоемоційний статус, стан вегетативного,
гормонального гомеостазу та ліпідного обміну у дітей з артеріальною
гіпотензією.

Методи дослідження: клінічні, психологічне тестування, інструментальні
(кардіоінтервалографія, кліно-ортостатична проба, метод ВСШП,
статистичний і спектральний аналіз варіабельності ритму серця,
холтерівське моніторування електрокардіограми), біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні поставлених завдань
вперше визначено ранні клініко-діагностичні ознаки артеріальної
гіпотензії у дитячому віці.

Встановлено характеристики психоемоційного статусу у дітей з
артеріальною гіпотензією. Вперше проведено паралелі між особливостями
психо-емоційного статусу та основними клінічними детермінантами
захворювання.

Вперше верифіковано та патогенетично обґрунтовано особливості взаємодії
симпатичної та парасимпатичної частини вегетативної нервової системи у
дітей з артеріальною гіпотензією залежно від статі.

Встановлено, що параметри ВСШП залежать від величини артеріального
тиску, а своєрідність патерна змін ВСШП у дітей з артеріальною
гіпотензією свідчить про ураження вегетативних нейронів.

Вперше проведено вивчення функціональних резервів серцево-судинної
системи, добових характеристик ЕКГ та варіабельності ритму серця у дітей
з артеріальною гіпотензією. За даними аналізу статистичних та
спектральних показників добової ВРС конкретизовано характер вегетативних
порушень і встановлено достовірні діагностичні критерії змін
вегетативного гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією.

Вперше запропоновано комплексний підхід до оцінки вегетативного
гомеостазу за допомогою даних КІГ, КОП, ХМ ЕКГ та методу ВСШП.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів
досліджень про найбільш характерні симптоми і типові відхилення в
функціональному стані серцево-судинної системи дало можливість
удосконалити діагностику артеріальної гіпотензії у дітей.

Комплексне клініко-функціональне дослідження із застосуванням КІГ, КОП,
ВСШП, ДМАТ, ХМ ЕКГ, а також оцінка гормонального статусу дозволили
адекватно оцінити стан вегетативного гомеостазу у дітей з артеріальною
гіпотензією та індивідуалізувати терапію захворювання.

Використання статистичного і спектрального аналізу ВРС під час добового
моніторування ЕКГ у дітей з артеріальною гіпотензією дозволило вважати
його високоінформативним, стандартизованим неінвазивним методом. Його
застосування дає можливість кількісно оцінити активність симпатичної і
парасимпатичної частини ВНС, дослідити вегетативну регуляцію серцевого
ритму, оцінити вегетативний баланс та виявити його порушення, дослідити
біологічний ритм ВНС, провести ранню діагностику захворювання,
прогнозувати його перебіг і контролювати ефективність лікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати
роботи впроваджено в ряд лікувально-профілактичних установ України (ДКЛ
№6 та ДКЛ №2 м. Києва, ДОДКЛ та МДКЛ м. Івано-Франківська). Основні
положення дисертації використовуються в навчальному процесі на
педіатричних кафедрах Івано-Франківського державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовано актуальність
та необхідність проведення дослідження, його мету, завдання, проведено
аналіз наукової літератури, виконано відбір тематичних хворих. Автором
особисто проведено клінічні спостереження та інструментальне обстеження
хворих, статистичну обробку одержаних даних та їх аналіз, написано
розділи дисертаційної праці, сформульовано основні положення, висновки
та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дослідження доповідались на міжнародному конгресі молодих вчених (м.
Тернопіль, 2003 р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання
дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2004), XI з’їзді педіатрів
України “Актуальні питання педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 2005),
науково-практичній конференції дитячих кардіологів “Актуальні питання
дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2005), регіональній науково-
практичній конференції “Артеріальна гіпертензія: поширеність,
профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, 2005), VІІ Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання педіатрії”,
присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН,
професора В.М. Сідельнікова (Київ, 2005).

Дисертаційна праця апробована на спільному засіданні наукової комісії та
кафедр педіатрії Івано-Франківського державного медичного університету
(01.11.2005 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 4
статті у фахових медичних журналах, що входять до переліку ВАК України,
5 тез доповідей в збірниках наукових праць.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156
сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури
та трьох розділів власних спостережень, висновків, практичних
рекомендацій і списку використаних джерел (247) обсягом 25 сторінок, а
також включає 34 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 120 хворих дітей віком від 9
до 15 років із коливаннями рівня АТ. Спостереження за дітьми проводили у
Київському міському центрі вегетативних дисфункцій у дітей та на базі
Державної обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано–Франківська. Серед
обстежуваних 78 (65%) дітей проживали в Івано–Франківській області, 42
(35%) дитини – у м. Києві.

У групі обстежених виявлено 23 (19%) дитини з підвищеним АТ і 97 (81%)
дітей із зниженим АТ. До контрольної групи ввійшло 20 практично
здорових дітей аналогічного з хворими віку.

Комплекс обстеження дітей включав загальноклінічне дослідження, оцінку
вегетативного гомеостазу, а також інструментальне дослідження (КІГ,
метод ВСШП, ХМ ЕКГ, ЕКГ).

Стан вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою комплексу
методів. Для оцінки вихідного вегетативного тонусу використовували
тестовий і комп’ютерний варіанти таблиці О.М. Вейна. Вегетативну
реактивність оцінювали за допомогою КІГ на трьохканальному кардіографі
“Біосет – 8000” в ІІ стандартному відведенні. Аналізували динамічний ряд
із 100 послідовних циклів R – R за допомогою спеціального
обчислювального комплексу на базі ЕОМ ІВМ РС/АТ за спеціальною
програмою. Розраховували величину моди (Мо), амплітуду моди (АМо),
варіаційний розмах (Х), вегетативний показник ритму (ВПР), індекс
напруги Баєвського (ІНБ), показник адекватності процесів регуляції
(ПАПР). Вегетативну забезпеченість діяльності визначали за даними КІГ та
кліно-ортостатичної проби (КОП) з вимірюванням ЧСС і АТ за класичною
методикою під контролем моніторування ЕКГ на електрокардіометрі ЕКМ–01
(Н.О. Белоконь, М.Б. Кубергер, 1987).

Активність симпатичної частини ВНС оцінювали за результатами аналізу
викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП). Стимуляцію, посилення
і реєстрацію ВСШП здійснювали за допомогою комп’ютеризованої системи
аналізу Toennies на електронейроміографі фірми “Erich Jaeger”
(Німеччина). Оцінювали латентний період виникнення початкового
відхилення ВСШП і їх амплітуди. Розраховували такі показники: латентний
період та амплітуду ВСШП на кистях і стопах, коефіцієнт асиметрії
амплітуд і латенції, коефіцієнт асиметрії росто-каудальної дисоціації
(РКД) лівої – правої сторін за амплітудою та латенцією.

Оцінку стану вегетативного гомеостазу проводили також за допомогою
аналiзу добової ВРС під час холтерiвського монiторування ЕКГ (ХМ ЕКГ) в
автоматичному режимi з використанням програми “КардиоБиоРитм” (АОЗТ
“Сольвейг”, Київ) i PC IBM. ВРС оцінювали в режимах статистично-часового
(time-domain) і частотно-спектрального (frequence-domain) аналізу
відповідно до Міжнародних стандартів вимірювання, фізіологічної
інтерпретації і клінічного використання, розробленими робочою групою
Європейського кардіологічного товариства і Північно-американського
товариства кардіостимуляції і електрофізіології [ESCNASPE, 1996]. При
часовому аналізі ВРС використовували такі показники: середній
NN-інтервал, SDNN, SDNN-iндекс, SDANN-iндекс, rMSSD, pNN50%,
тріангулярний індекс (ТІ), індекс напруги Баєвського (ІНБ), амплітуда
моди (АМо). При частотному аналізі ВРС використовували потужності таких
коливань: дуже низьких (VLF 0,05

>0,05

0,05

0,05

e Ue 0 2 4 6 8 f h eer ?”?Ue?oeiiiaeaeaeiioeoeioeoeOOOOOOOII ?$ ???? мс 789,1±109,5 686,5±90,5* 713,3±100,0 705,1±111,5 745,2±86,6 732,3±92,6 SDNN-i, мс 85,2±28,0* 75,1±35,2 82,8±31,2 69,9±26,3 75,1±25,0 71,9±25,6 SDANN, мс 141,9±66,8 101,2±41,2* 116±55 127,2±73,8 133,7±81,1 129,4±78,3 rMSSD, мс 71,1±48,4* 71,8±46,6 74,8±47,5* 55,7±32,2 60,4±33,7 56,8±32,9 pNN50,% 31,0±17,4* 27,4±22,8 36,0±20,1* 22,3±13,8 24,4±14,3 22,6±14,1 * Вiдповiдає достовiрнiй рiзницi p 3,90±0,06 ммоль/л (р 2,13±0,08
ммоль/л (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020