МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ
ЛОНДЕ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА
УДК 616.12 – 008.331.1 – 08 – 053.81 – 055.1
Взаємозв(язок вегетативної регуляції артеріального тиску з
ремоделюванням міокарда лівого шлуночка у чоловіків молодого віку з
артеріальною гіпертензією і методи корекції
14.01.11 – кардіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор ЮРЛОВ Владислав Михайлович, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор ДЕНИСЮК Віталій Іванович, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри госпітальної терапії №2;
доктор медичних наук, професор КУРЯТА Олександр Вікторович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри госпітальної терапії №1 та профпатології
Провідна установа:
Національний науковий центр „Інститут кардіології ім. акад. М.Д.
Стражеска” АМН України (м. Київ), відділення гострого інфаркту міокарда
і відновлюючого лікування
Захист дисертації відбудеться „ 05 ” червня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській
державній медичній академії МОЗ України та Інституту гастроентерології
АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49044)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м.
Дніпропетровськ, 49044)
Автореферат розісланий „ 04 ” травня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор
М.Б. Щербиніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається головною
проблемою сучасної кардіології (В.А. Визир та співавт., 2006). Не
дивлячись на прогрес у профілактиці, діагностиці, лікуванні та контролі
підвищеного рівня артеріального тиску (АТ), АГ залишається найбільш
поширеною патологією у світі (Т.В. Глухова та співавт., 2006).
Епідеміологічні дані свідчать, що поширеність гіпертензивного синдрому у
молодих в залежності від кількості вимірів, обраних критеріїв і когорти
обстежуваних складає 1-12% (А.А. Александров, 1997). Від 40 до 65%
“ювенільних” АГ переходять у розряд “дорослої” патології (А.Г.
Автандилов, 1997). Але шляхи реалізації переходу і становлення АГ
остаточно не з’ясовані.
Дослідженню механізмів ураження органів-мішеней при АГ, одним з яких є
міокард лівого шлуночка (ЛШ), приділяється велика увага (А.В. Курята,
2004; А.Г. Мартынова та співавт., 2005). Гіпертрофію міокарда ЛШ (ГЛШ)
вважають самостійним фактором ризику розвитку серцево-судинних
ускладнень при АГ (І.М. Хомазюк та співавт., 2005; Е.В. Беловолова,
2006). Вплив ГЛШ на прогноз більш значущий в молодому віці та при
відсутності інших факторів ризику. Прогностичну цінність має не тільки
наявність ГЛШ, а й тип геометричного ремоделювання ЛШ (Ю.М. Сіренко,
2002; Г.В. Дзяк, та співавт., 2004). Тому визначення предикторів
ремоделювання ЛШ в молодому віці є актуальним.
Патогенез АГ на початкових етапах пов’язаний з вегетативною дисфункцією
(М.М. Миррахимов та співавт., 2004; В.А. Визир та співавт., 2006, Т.В.
Глухова та співавт., 2006). Розроблені аспекти участі активації
симпато-адреналової системи (САС) у прогресуванні АГ, але роль
активності цієї системи у становлені АГ остаточно не з’ясована (С.Б.
Шустов та співавт., 2004). Гіперактивність САС, як один з головних
патогенетичних факторів підвищення АТ при АГ, виявляється тільки у 30%
хворих. Питання про підвищену активність САС при АГ залишається
остаточно не вирішеним (Е.В. Шляхто та співавт., 2004).
Не вивчені співвідношення профілю АТ, геометрії ЛШ і вегетативним типом
(І.М. Хомазюк та співавт., 2005). Невідомим також є прогностичне
значення цих показників для майбутнього розвитку АГ. Залишаються
невирішеними питання визначення переваги конкретних механізмів активації
САС на етапах становлення АГ і ураженні органів-мішеней (Р.И. Стрюк та
співавт., 2001). Недостаток наукових даних, що стосується застосування
медикаментозних та немедикаментозних методів лікування АГ в молодому
віці, ефективності антигіпертензивних препаратів, а також термінів їх
призначення перешкоджає адекватній профілактиці та лікуванню АГ (Е.И.
Сорокина, 2000; Л.Я. Литвинець та співавт., 2002; А.А. Александров та
співавт., 2004). Особливості вегетативної регуляції АТ у осіб молодого
віку при різних типах ремоделювання ЛШ вивчені недостатньо. Все
вищевикладене і зумовило необхідність проведення даного дослідження.
Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є частиною науково-дослідницької роботи кафедри госпітальної
терапії Одеського державного медичного університету МОЗ України:
“Профілактика прогресування ішемічної хвороби, хронічної серцевої
недостатності й артеріальної гіпертензії з позицій корекції дисфункції
ендотелію та метаболічних порушень у хворих різного віку”, номер
державної реєстрації 0103U007947.
Мета дослідження: вивчити особливості вегетативної регуляції
артеріального тиску у чоловіків молодого віку з нормальним, високим
нормальним артеріальним тиском та артеріальною гіпертензією I ступеня з
різними типами структурної перебудови лівого шлуночка для вибору
диференційованого підходу щодо профілактики прогресування артеріальної
гіпертензії і ураження органів-мішеней.
Завдання дослідження:
1. Визначити питому вагу порушення структурної перебудови ЛШ у чоловіків
молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня.
2. Визначити особливості вегетативної регуляції АТ і функціонального
стану серцево-судинної системи у чоловіків молодого віку з нормальним,
високим нормальним АТ та АГ I ступеня з різними варіантами геометричного
ремоделювання ЛШ.
3. Оцінити взаємозв’язок структурних змін міокарда ЛШ і вегетативної
регуляції АТ у даної категорії осіб.
4. Визначити особливості депонування катехоламінів (КА) в еритроцитах у
осіб молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня
при різних типах ремоделювання ЛШ.
5. Дослідити ефективність вегетокорегуючої терапії із застосуванням
(-блокатора бісопролола фумарат (Конкор) і комбінації з гальванізацією
комірцевої ділянки по Щербаку у чоловіків молодого віку з гіпертонічною
хворобою (ГХ) 2 стадії.
Об(єкт дослідження: чоловіки молодого віку з нормальним, високим
нормальним АТ та АГ I ступеня з різними типами ремоделювання ЛШ.
Предмет дослідження: вегетативна регуляція АТ і функціональний стан
серцево-судинної системи у чоловіків молодого віку з різними типами
ремоделювання ЛШ; ефективність вегетокорегуючої терапії у чоловіків
молодого віку з ГХ 2 стадії.
Методи дослідження: анамнестичні, загальноклінічні; лабораторні,
включаючи визначення сумарних катехоламінів в еритроцитах, показників
тіол-дисульфідної системи; інструментальні (велоергометричне дослідження
(ВЕМ), ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ), добове моніторування АТ
(ДМАТ) та ЕКГ); статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У чоловіків молодого віку з
підвищенням АТ з різними типами ремоделювання ЛШ проведена комплексна
оцінка функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) і
вегетативної регуляції АТ, поглиблені і розширені уявлення про
залежність профілю АТ, структури ЛШ, рівня сумарних КА в еритроцитах від
вегетативного типу, а також особливості тіол-дисульфідного стану у даної
категорії осіб.
Визначено, що ремоделювання ЛШ виявляється у 34,9% пацієнтів молодого
віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня: ексцентричний
тип – у 20,2% обстежених, концентричний – у 14,7% у вигляді
концентричного ремоделювання – у 12,4% пацієнтів і концентричної
гіпертрофії ЛШ– у 2,3% осіб.
Визначено особливості вегетативної регуляції АТ як основного предиктора
структурно-функціональних змін міокарда ЛШ у молодих чоловіків з АГ.
Проведена оцінка реакції на дозоване фізичне навантаження у молодих
чоловіків з АГ з різними типами ремоделювання ЛШ. Встановлено, що
характер гемодинаміки на фізичне навантаження залежить від типу РЛШ.
Встановлений кореляційний зв’язок між рівнем сумарних КА в еритроцитах і
реакцією гемодинаміки на дозоване фізичне навантаження.
Вперше встановлено особливості катехоламіндепонуючої функції еритроцитів
від типу ремоделювання ЛШ: зменшення вмісту сумарних КА в еритроцитах у
осіб з ексцентричною гіпертрофією ЛШ (ЕГЛШ) і збільшення у пацієнтів з
концентричним ремоделюванням ЛШ (КРЛШ), що вказує на участь вегетативної
нервової системи (ВНС) в формуванні структурних змін міокарда ЛШ.
Відмічено, що ремоделювання ЛШ у чоловіків молодого віку з вегетативною
дисфункцією спостерігається при нормальному, високому нормальному АТ, та
АГ 1 ступеня.
Встановлена залежність структурних змін міокарда ЛШ концентричного типу
від надлишкової реактивності симпатичної компоненти варіабельності
серцевого ритму (ВСР), та недостатньої – парасимпатичної. Ексцентричний
тип ремоделювання ЛШ асоціюється з порушенням циркадіаних ритмів
вегетативного впливу на міокард, що вказує на дисбаланс вегетативної
регуляції ритму серця при даному типі структурної перебудови ЛШ,
концентричний тип ремоделювання ЛШ супроводжується зменшенням ВСР.
Встановлено відсутність кореляційного зв’язку між підвищенням АТ за
даними ДМАТ у осіб молодого віку з концентричним типом ремоделювання ЛШ
і прямий зв’язок зі змінами структури ЛШ ексцентричного типу. Вперше
визначено, що процеси ремоделювання ЛШ концентричного типу в осіб
молодого віку з АГ обумовлені надлишковою варіабельністю систолічного АТ
(САТ) вдень і вночі і гіперреактивністю САС, що може служити фактором
ризику розвитку структурних змін міокарда ЛШ концентричного типу.
Вперше обґрунтовано доцільність диференційного використання препарату
бісопролола фумарат (Конкор) та його комбінації з фізіотерапевтичним
лікуванням (гальванізація комірцевої ділянки по Щербаку) у молодих
чоловіків з ГХ 2 стадії з урахуванням стану вегетативної регуляції АТ з
метою корекції вегетативних порушень. Вперше встановлено, що визначення
рівня сумарних КА в еритроцитах є додатковим маркером оцінки
ефективності вегетокорегуючої терапії.
Практичне значення результатів дослідження. Одержані в ході дослідження
дані розширюють уявлення про особливості вегетативної регуляції АТ,
функціонального стану ССС у чоловіків молодого віку з різними типами
ремоделювання ЛШ. Встановлено, що порушення вегетативної регуляції АТ
може служити фактором ризику розвитку структурних змін міокарда ЛШ. Ці
дані дозволяють рекомендувати профілактичні заходи ще на етапі
відсутності морфо-функціональних змін лівого шлуночка. Отримані
матеріали дозволили поглибити уявлення про вікові особливості
нейроендокринних впливів на міокард у осіб молодого віку з нормальним,
високим нормальним АТ та АГ I ступеня. Результати досліджень підтвердили
характеристики ССС як індикатора функціонального стану організму.
Результати проведеного дослідження вказують на доцільність визначення
показників вегетативної регуляції АТ у чоловіків молодого віку з АГ з
різними варіантами ремоделювання ЛШ, що довело необхідність призначення
такій категорії пацієнтів вегетокорегуючої терапії.
Застосування з вегетокорегуючою метою препарату бісопролола фумарат
(Конкор) та його комбінації з фізіотерапевтичним лікуванням
(гальванізація комірцевої ділянки по Щербаку) у чоловіків молодого віку
з ГХ 2 стадії є достатньо ефективним і може бути методом вибору щодо
профілактики прогресування АГ та уражень органів-мішеней в молодому
віці.
Результати дисертаційної роботи впроваджені у клінічну практику
терапевтичного відділення Університетської клініки, кафедри внутрішньої
медицини ОДМУ (акт впровадження від 23.10.06), в практику роботи
кардіоревматологічного відділення 411 Центрального військового
клінічного госпіталю м. Одеси (акт впровадження від 27.09.06).
Отримані результати досліджень використовуються у програмах лекційних
курсів та практичних занять зі студентами на кафедрі госпітальної
терапії (акт впровадження від 12.05.06), кафедри факультетської терапії
ОДМУ (акт впровадження від 04. 01.06).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проводився
інформаційний пошук й здійснювався аналіз наукової літератури за
проблемою, обґрунтовано напрямки дослідження, проводився відбір
пацієнтів до дисертаційного дослідження. Самостійно здійснювалося
динамічне спостереження за 144 пацієнтами з аналізом фізикальних,
клініко-інструментальних, лабораторних методів дослідження. Проведено
заплановані в дисертаційній роботі дослідження. Самостійно виконано
дослідження добового моніторування артеріального тиску з оцінкою
варіабельності серцевого ритму. Самостійно дисертантом проведена оцінка
даних клінічного обстеження пацієнтів, обґрунтована доцільність
диференційованого призначення вегетокорегуючої терапії. Особисто
дисертантом сформовані бази даних за результатами досліджень, проведена
статистична обробка отриманих результатів досліджень, сформульовані
узагальнення отриманого матеріалу, виконувався його науковий аналіз та
графічна інтерпретація, опрацьовувалися практичні рекомендації, написані
наукові статті, оформлялася дисертація й автореферат.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були представлені, опубліковані та доповідались автором на: міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2004), Південно-Українській науково-практичній конференції
“Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та
лікуванні серцево-судинних захворювань” (Одеса, 2004), міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2005), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених
“Вчені майбутнього” (Одеса, 2006), науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми дерматовенерології та косметології” (Одеса, 2006),
60 ювілейній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених
НМУ ім. О.О. Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ,
2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, з яких 5
статей у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 тез
наукових доповідей.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138
сторінках основного комп’ютерного тексту (загальний обсяг 178 сторінок)
і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів
дослідження, 3 розділів, присвячених викладанню результатів власних
досліджень, аналізу та узагальненню результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури (212 джерел). Робота
ілюстрована 53 таблицями і 31 рисунком.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для виконання поставлених задач було
обстежено 129 молодих чоловіків у віці 18 – 35 років (середній вік 23,2
( 5,5) із зафіксованими епізодами підвищення офісного АТ та клінічними
ознаками вегетативної дисфункції на протязі 2002-2006 рр. в
кардіоревматологічному відділенні 411 Центрального військового
клінічного госпіталю Південного Оперативного Командування міста Одеси. З
них у 38 пацієнтів встановлений нормальний рівень АТ, у 36 пацієнтів –
високий нормальний АТ, у 55 хворих – АГ 1 ступеня. Розподілення
пацієнтів за рівнем АТ проводили згідно рекомендацій ЄОГ/ЄОК, 2003 р.
Пацієнти раніше не одержували постійної антигіпертензивної терапії. З
обстеження виключались особи, що мають супутню патологію, що могла
вплинути на результати дослідження.
Контрольну групу склали 15 практично здорових молодих чоловіків у віці
від 18 до 35 років (середній вік 20,3 ( 1,8) без скарг і відхилень від
норми при фізикальному обстеженні. У даної категорії осіб не було ознак
захворювань ССС і в двох поколіннях в родині не було АГ. Величина
офісного АТ у пацієнтів контрольної групи не перевищувала 130/80 мм
рт.ст.
Обстеження включало: оцінку вегетативного тонусу за допомогою
“Опитувальника для виявлення ознак вегетативних змін” та розрахунок
вегетативного індексу Кердо. Лабораторні методи: дослідження загального
холестерину, (-ЛП, глюкози крови вранці натще; визначення показників
тіол-дисульфідної системи плазми крові та еритроцитів колориметричним
методом за допомогою реактиву Елмана за кількістю утвореного
тіонітрофенільного аніону (М.В. Верьовкіна, 1977); визначення сумарного
вмісту депонованих КА в еритроцитах гістохімічним методом (за методикою
А.І. Мардар, Д.П. Кладієнко, 1986).
Інструментальні методи: ЕхоКГ для оцінки структурно-функціональних
особливостей міокарда лівого шлуночка проводили за стандартною методикою
із субкостального доступу в М – режимі імпульсним датчиком 3,5 МГц на
апараті “Sim-5000 plus” (Біомедика, Італія); ВЕМ – з використанням
велоергометра “ВЕ – 02” (Україна) за методикою безперервно зростаючого
східчастого навантаження при частоті педалювання 55-60 обертів за 1
хвилину; ЕКГ реєстрували за допомогою трьохканального електрокардіографу
“ЕК 3Т-01”; добове моніторування АТ та аналіз варіабельності серцевого
ритму проводили протягом доби на апараті CardioTens – 01, фірми
“Meditech”, Угорщина. Артеріальний тиск вимірювали кожні 15 хвилин вдень
і 30 хвилин вночі. Аналіз ВСР проводили згідно рекомендацій робочої
групи Європейського суспільства кардіологів та Північноамериканського
суспільства кардіостимуляції та електрофізіології (1999).
Обстежені пацієнти з ГХ 2 стадії в залежності від методів лікування були
розподілені на 2 групи:
I гр. з медикаментозною корекцією отримувала (-адреноблокатор
бісопролола фумарат (Конкор, Нікомед, Німеччина) в середній дозі 5,7 (
1,5 мг 1 раз на добу (реєстраційний номер: П № 012963/01-2001 від
21.05.2001 р.).
II гр. отримувала (-адреноблокатор бісопролола фумарат (Конкор) в
середній дозі 5,5 ( 1,1 мг за добу у поєднанні з фізіотерапевтичним
лікуванням (гальванізація комірцевої ділянки по Щербаку). Гальванізацію
комірцевої ділянки по Щербаку проводили на апараті “Потік-1” ГЕ 50-2,
сила струму – 6-16 мА, тривалість процедури 10-15 хвилин, щоденно № 10.
Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики з
використанням пакета статистичних програм STADIA v. 6.3., програм
EXCEL’2003 та STATISTICA for Windows vs. 5.0. Показники представлені як
середнє значення (М) і стандартне відхилення ((SD). Для оцінки
вірогідності розходжень використовували критерій t Стьюдента для
параметричних даних. Парні групові порівняння проводили непараметричним
методом Манн-Уітні. Для оцінки взаємозв’язку між показниками
використовували коефіцієнт кореляції r. Достовірними вважали розбіжності
при p(0,05. Графічна обробка матеріалів виконана за допомогою пакета
прикладних програм EXCEL.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведене ЕхоКГ-дослідження
показало, що у молодих чоловіків з нормальним, високим нормальним АТ та
АГ 1 ступеня з клінічними ознаками вегетативної дисфункції розвивається
ряд морфо-функціональних змін міокарда ЛШ. У 65,1% обстежуваних
визначено нормальний тип геометрії ЛШ (НГЛШ), у 34,9% пацієнтів
встановлено ураження органів-мішеней: у 20,2% – ексцентричний тип
гіпертрофії ЛШ (ЕГЛШ), у 14,7% – концентричний тип ремоделювання ЛШ
(КРЛШ), з яких у 12,4% – концентричне ремоделювання ЛШ, 2,3% –
концентрична гіпертрофія ЛШ. Це узгоджується з даними літератури про те,
що пацієнти з ГЛШ складають близько 30% усіх хворих на АГ, частота
виявлення ГЛШ залежить від стадії АГ і методу дослідження (О.Н. Ковалева
та співав., 2005).
У 29,5 % пацієнтів основної групи встановлений нормальний рівень
офісного АТ, у 27,9% – високий нормальний АТ, у 42,6% – АГ 1 ступеня.
Рівень АТ у молодих чоловіків залежно від типів ремоделювання ЛШ:
– нормальний рівень АТ визначено у 30,8% осіб з ЕГЛШ, у 15,8% – з КРЛШ,
– високий нормальний АТ – у 19,2% осіб з ЕГЛШ, у 36,8% з КРЛШ,
– АГ 1 ступеня встановлена у 50% осіб з ЕГЛШ, у 47,4% з КРЛШ.
Слід зазначити, що вже на ранніх стадіях розвитку АГ спостерігаються
морфо-функціональни зміни міокарда ЛШ, причому збільшення маси шлуночка
передує підвищенню АТ, що узгоджується з літературними даними (І.М.
Ганджа, 2000).
У пацієнтів зареєстровано високий рівень вегетативних порушень за даними
“Опитувальника для виявлення ознак вегетативних змін”. Так, вегетативна
дисфункція виявляється у 66,7% пацієнтів контрольної групи, у 92,9%
пацієнтів з НГЛШ, у 84,6% пацієнтів з ЕГЛШ, у 89,5% пацієнтів з КРЛШ. У
осіб молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня з
різними типами ремоделювання ЛШ в структурі дистонії переважають
виражені форми.
Проведення стратифікації ризику розвитку серцево-судинних захворювань у
пацієнтів досліджуваних груп встановило високий ризик у 55,8%
обстежених. Згідно отриманим нами даним, концентричний тип ремоделювання
ЛШ асоціюється з успадкованою схильністю до АГ (100%) та надлишковою
вагою тіла (42,1%), при ексцентричному типі ремоделювання ЛШ
визначається високий рівень надлишкового вживання солі (11,5%).
Еритроцитарне депо КА при нормальному стані мембрани й адренорецепторів
еритроцитів відображає функціональний стан САС (М.Ю. Коломієць та
співавт., 1998). Аналіз сумарного вмісту депонованих КА в еритроцитах
(табл. 1) у чоловіків молодого віку з різними типами ремоделювання ЛШ
встановив зменшення катехоламіндепонуючої функції еритроцитів у осіб з
ЕГЛШ (p(0,05) порівняно з контролем і збільшення у пацієнтів з КРЛШ
(p(0,05), що вказує на участь ВНС в формуванні структурних змін при
різних типах ремоделювання ЛШ. Достовірної різниці між вмістом КА в
еритроцитах у пацієнтів контрольної групи та у осіб з НГЛШ не виявлено.
Виявлені зміни свідчать про виснаження резерву або зниження синтезу КА
на подолання стресорного впливу при ексцентричному типі ремоделювання
ЛШ. Можливо припустити, що збільшення катехоламіндепонуючої функції
еритроцитів у пацієнтів з КРЛШ є компенсаторним механізмом, спрямованим
на обмеження стимулюючого впливу КА на міокард та прогресування
гіпертрофії.
Таблиця 1
Вміст КА в еритроцитах у пацієнтів молодого віку з різними типами
ремоделювання ЛШ
Показник Контроль
(п=15) 1 гр.
(п=84) 2 гр.
(п=26) 3 гр.
(п=19) Р
Вміст КА в еритроцитах до лікування,
у.о.
1,87 ( 0,11
1,92 ( 0,46
1,62 ( 0,30
2,45 ( 0,19 Рк-1 = 0,07
Рк-2 = 0,02
Рк-3 = 0,0001
Р1-2 = 0,004
Р1-3= 0,0004
Р2-3 = 0,0001
Важливим є питання щодо впливу фізичних навантажень на серце в умовах
формування АГ (О.Й. Жарінов, Н.Д. Орищин, 1998). Толерантність до
фізичного навантаження є об(єктивним критерієм стану системної
діяльності організму і адаптаційних реакцій ССС (В.Н. Ким та співавт.,
2005). Згідно отриманими нами даним, гіпертензивний тип реакції
гемодинаміки на фізичне навантаження при ВЕМ-дослідженні встановлений у
50% осіб з КРЛШ, у 23,6% осіб з НГЛШ, у 30,8% з ЕГЛШ (рис. 1). При КРЛШ
спостерігається достовірне збільшення частоти гіпертензивної реакції
гемодинаміки на дозоване фізичне навантаження (p(0,05), що
характеризувалось достовірно значущим підвищенням систолічного АТ (САТ)
після навантаження, збільшенням часу відновлення АТ та частоти серцевих
скорочень (ЧСС), зменшенням приросту ЧСС порівняно з пацієнтами з іншими
типами геометрії ЛШ (p(0,05). Отримані дані вказують, що характер
гемодинаміки на фізичне навантаження залежить від типу структурного
ремоделювання ЛШ.
Механізми формування реакції надлишкового підвищення АТ на фізичне
навантаження остаточно не з(ясовані. Вважається, що однією з причин
виникнення надлишкової гемодинамічної відповіді на фізичне навантаження
є не порушення секреції гормонів, а зміни молекулярної передачі
гормонального стимулу (А.В. Курята та співавт. 2003).
Рис. 1. Типи реакції геодинаміки на дозоване фізичне навантаження у
пацієнтів молодого віку з різними варіантами ремоделювання ЛШ, %
У обстежених груп були виявлені достовірні відмінності даних ДМАТ. У
молодих чоловіків з КРЛШ спостерігається достовірно значуще підвищення
варіабельності САТ вдень і вночі, ДАТ вночі, збільшення цифр АТ, ЧСС за
всі періоди, збільшення індексу часу (ІЧ) та площі (ІП) гіпертензії САТ,
що відображає надлишкову реактивність симпатичного відділу ВНС (p(0,05).
Між тим у пацієнтів з ЕГЛШ та НГЛШ достовірних відмінностей показників
АТ за добу, вдень, вночі за даними ДМАТ не виявлено. Відмічалось
достовірне зменшення ЧСС вночі, зменшення варіабельності САТ у пацієнтів
з ЕГЛШ порівняно з пацієнтами з НГЛШ (p(0,05). Підвищення варіабельності
АТ при АГ відображає механізми її розвитку і є чинником ризику
виникнення раннього і прогресуючого ураження органів-мішеней, а також
несприятливого прогнозу перебігу захворювання в цілому (С.Б. Шустов та
співавт., 2004).
Визначається висока частота порушень добового ритму АТ за даними ДМАТ у
пацієнтів молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та АГ I
ступеня з різними типами ремоделювання ЛШ (у 47,6% осіб з НГЛШ, у 41,7%
осіб з ЕГЛШ, у 36,8% з КРЛШ).
Динаміка активності показників спектрального аналізу ВСР за всі періоди
спостереження представлена на рис. 2, рис. 3. Результати проведеного
дослідження ВСР показали, що у пацієнтів з КРЛШ та НГЛШ зареєстровано
достовірне зменшення загальної ВСР за всі періоди спостереження (вдень,
вночі, за ранковий період) (p(0,05). Слід зазначити, що у осіб з КРЛШ
(3гр.) протягом всіх періодів встановлена відносна перевага симпатичних
впливів на серце (збільшення LF/HF за рахунок переваги симпатичного
компоненту LF) при зниженні парасимпатичного впливу на міокард (SDNNi,
PNN50, RMSSD, HFмс2) і зменшення активності центральних осциляторів
(p(0,05). Ці зміни в цілому характеризують вегетативну дисфункцію з
перевагою симпатичного впливу на синусовий вузол та порушення їх
добового ритму. Таким чином, дисбаланс вегетативної нервової системи є
фактором, що впливає на формування структурних змін міокарда ЛШ
концентричного типу.
Рис. 2. Динаміка активності парасимпатичного компоненту спектру ВСР у
пацієнтів молодого віку з різними типами ремоделювання ЛШ, nu
Виявлені суттєві відмінності параметрів ВСР при концентричному типі
ремоделювання ЛШ є слідством стійкої гіперсимпатікотонії внаслідок,
по-перше, подразнення симпатичних нервів у потовщених стінках міокарда
ЛШ, по-друге, більш виразного гуморального впливу катехоламінів, які
являються тригерами ГЛШ (Г.В. Дзяк та співавт., 2004).
0 2 4 f h j Ae AE E –
”
P
R
T
l
3/4
i
?
o
–
”
2
4
P
R
T
?
o
$NPe
N
l
n
„
????????? ????????o
o
.”1?4?4I5?7n8O9?;¬ae@ae@6D?F///////esssssssssssssssssssssssssssssssss
sss
Hтів молодого віку з різними типами ремоделювання ЛШ, nu
Згідно отриманим нами даним, у пацієнтів з ЕГЛШ за добу спостерігається
збільшення парасимпатичного впливу на серце (RMSSD, SDSD, HF) (p(0,05) і
недостатня симпатична активність (LF) (p(0,05). Вдень встановлено
достовірне зменшення відносних значень парасимпатичного компоненту ВСР
(PNN50, PNN50) та підвищення симпатичної активності (LF) (p(0,05). Вночі
та під час ранкового періоду виявлено збільшення загальної ВСР (SDANN,
SDNNi) (p(0,05) та збільшення парасимпатичного компоненту ВСР (RMSSD,
PNN50, SDSD, HF) (p(0,05) без вірогідного підвищення симпатичної
активності. У пацієнтів з ЕГЛШ порівняно з НГЛШ спостерігається
достовірне зменшення симпатичного компоненту спектру (LFn.u.) з
підвищенням парасимпатичного (RMSSD та SDSD) за добу, перевага
симпатичного компоненту ВСР (LF) вдень, підвищення загальної ВСР та
збільшення парасимпатичної активності ВСР вночі (p(0,05).
За результатами нашого дослідження, при ЕГЛШ виявлено порушення
циркадіанних ритмів ВСР на міокард у вигляді гіперактивності САС вночі,
зниженні симпатичної активності за добу при відносному збільшенні
парасимпатичного впливу за всі періоди.
При проведенні кореляційного аналізу встановлений зворотній кореляційний
зв(язок між вмістом КА в еритроцитах та параметрами структури при КРЛШ
(р(0,05), позитивний кореляційний зв’язок між вмістом КА в еритроцитах
та параметрами структури ЛШ у пацієнтів з НГЛШ та ЕГЛШ (р(0,05). Можна
припустити, що збільшення депонування КА в еритроцитах у пацієнтів з
КРЛШ є компенсаторним механізмом, який спрямований на обмеження
стимулюючого впливу КА на міокард та прогресування гіпертрофії.
Зменшення парасимпатичних впливів у осіб з КРЛШ негативно корелює з
вмістом КА в еритроцитах.
У пацієнтів з НГЛШ та ЕГЛШ встановлено позитивну залежність вмісту КА в
еритроцитах та парасимпатичними впливами на серце, та негативну зі
збільшенням низькочастотного спектрального компоненту ВСР (р(0,05).
Встановлено позитивний кореляційний зв’язок збільшення варіабельності
САТ вдень і вночі, що відображає надлишкову рефлекторну реактивність
симпатичного відділу ВНС, зі структурними змінами міокарду ЛШ
концентричного типу (р(0,05). Встановлена залежність структурних змін
міокарда ЛШ концентричного типу з швидкістю зростання ДАТ в період
ранкового підйому (р(0,05).
У осіб з ЕГЛШ існує пряма кореляційна залежність параметрів структури ЛШ
від показників варіабельності САТ, ДАТ, пульсового АТ (ПАТ) вдень, а
збільшення маси міокарда ЛШ негативно корелювало з індексом часу
систолічної гіпертензії вночі (р(0,05).
Встановлено, що у осіб з КРЛШ зменшення парасимпатичного компоненту ВСР
обернено корелює з параметрами структури ЛШ, а збільшення симпатичного
впливу на діяльність серця здійснює прямий вплив на параметри
структурного ремоделювання ЛШ. Отже, результати аналізу вказують на
залежність структурних змін ЛШ концентричного типу від надлишкової
реактивності симпатичного компоненту ВСР та недостатньої парасимпатичної
активності, а також підвищення гуморального впливу на міокард.
Виявляється негативна кореляційна залежність показників низькочастотного
компоненту ВСР у осіб з ЕГЛШ з параметрами структурного ремоделювання ЛШ
(р(0,05), що розцінюється як порушення циркадіанних ритмів вегетативного
впливу на міокард.
За даними низки досліджень виявлено, що поєднане медикаментозне та
немедикаментозне лікування може призвести до менш виражених побічних
ефектів і до ліпшої якості життя пацієнтів, аніж при лікування їх тільки
медикаментозним методом. Комбіноване медикаментозне та немедикаментозне
лікування сприяє вираженішому зниженню ризику серцево-судинних
захворювань (Витяг з доповіді комітету експертів ВООЗ HYPERTENSION
CONTROL, 1996). Тому, у пацієнтів з ГХ 2 стадії з ремоделюванням ЛШ
оцінювали ефективність медикаментозного лікування з вегетокорегуючою
метою монотерапії (-адреноблокатором бісопролола фумарат (Конкор) (Iгр.)
та у поєднанні з фізіотерапевтичним лікуванням (гальванізація комірцевої
ділянки по Щербаку) (IIгр.).
При порівнянні ефективності проведеного лікування пацієнтів з ГХ 2
стадії, встановлено кількісне та якісне зменшення клінічних симптомів
вегетативної дисфункції у пацієнтів після призначення вегетокорегуючої
терапії, особливо в групі осіб, яким було призначено комбіновану терапію
(p(0,05).
При комбінованому лікуванні препаратом бісопролола фумарат (Конкор) та
гальванізацією комірцевої ділянки по Щербаку встановлено достовірне
зменшення середньодобового рівня САТ на 6,7% (p(0,05), ДАТ на 9%
(p(0,05)(рис 4.), ЧСС на 8,3% (p(0,05), ІЧ гіпертензії САТ в 3,2 рази
(p(0,05), ДАТ в 2,1 рази (p(0,05), зниження підвищеної варіабельності
САТ вдень на 11% (10,5 ( 1,5 мм рт.ст.) (p(0,05), САТ вночі на 21% (9,4
( 2,4 мм рт.ст.) (p(0,05) та ДАТ вночі на 32,2% (8,0 ( 2,5 мм рт.ст.)
(p(0,05). Після лікування визначається достовірне збільшення загальної
ВСР, про що говорить збільшення ТР на 24,4% (p(0,05), SDNN на 23,1%
(p(0,05), збільшення активності парасимпатичного компоненту ВСР, про що
говорить збільшення NN50 на 29,1% (p(0,05), HF (ms) на 52,1% (p(0,05) та
зменшення симпатичної активності ВСР, про що говорить збільшення LF
(n.u.) на 8,1% (p(0,05), LF (ms) на 25% (p(0,05), LF/HF на 21,7%
(p(0,05) (рис. 5).
Рис. 4. Динаміка змін парасимпатичної (1) та симпатичної (2) активності
ВСР після вегетокорегуючої терапії залежно від методу лікування, nu
Рис. 5. Динаміка середньодобового САТ (1) та ДАТ (2) після
вегетокорегуючої терапії залежно від методу лікування, мм рт.ст.
При монотерапії препаратом Конкор (рис. 6) спостерігається достовірне
зниження середньодобового рівня САТ на 3,6% (p(0,05), ДАТ на 2,4%
(p(0,05), ІЧ гіпертензії САТ та ДАТ в 1,5 рази (p(0,05), зниження
підвищеної варіабельності САТ вдень на 8,1% (10,1 ( 1,4 мм рт.ст.)
(p(0,05), ДАТ вдень на 14,1% (8,5 ( 1,2 мм рт.ст.) (p(0,05) і
відсутність впливу на показники варіабельності АТ вночі, збільшення
загальної ВСР, зменшення симпатичного тонусу шляхом зменшення LF/HF на
19,0% (p(0,05), LF на 16% (p(0,05) порівняно до вихідного не впливаючи
на парасимпатичну активність.
Комбіноване медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування приводило до
збільшення вмісту сумарних КА в еритроцитах на 27,8% (p(0,05) порівняно
до вихідного, що може вказувати на збільшення катехоламіндепонуючих
властивостей еритроцитів і покращення адаптивних можливостей організму.
Існує тенденція до збільшення вмісту сумарних КА в еритроцитах після
медикаментозного лікування препаратом Конкор (Iгр.).
Згідно приведеним вище даним, встановлено найбільш виразний
гіпотензивний й вегетокорегуючий ефект при призначенні комбінованої
терапії порівняно з монотерапією препаратом бісопролола фумарат (Конкор)
у молодих чоловіків з ГХ 2 стадії. Негативного впливу на показники
вуглеводного та ліпідного обміну при призначенні вегетокорегуючого
лікування не встановлено.
Отже, підсумковуючи дані можна зазначити, що призначення
вегетокорегуючої терапії в молодому віці зменшує симпатичну активацію
ВНС та підвищує парасимпатичну активність, що дозволяє усунути
вегетативний дисбаланс у пацієнтів молодого віку з ремоделюванням ЛШ, що
найбільшою мірою спостерігається під впливом комплексного лікування.
ВИСНОВКИ
1. Ремоделювання ЛШ визначається у 34,9% пацієнтів молодого віку з
нормальним, високим нормальним АТ та АГ I ступеня: ексцентричний тип – у
20,2% обстежених, концентричний – у 14,7% у вигляді концентричного
ремоделювання – у 12,4% пацієнтів і концентричної гіпертрофії ЛШ– у 2,3%
осіб. Нормальний рівень АТ встановлено у 30,8% осіб з ЕГЛШ, у 15,8% – з
КРЛШ, високий нормальний АТ – у 19,2% та 36,8%, АГ 1 ступеня – у 50%
осіб з ексцентричним типом та у 47,4% з концентричним відповідно.
2. Концентричний тип ремоделювання ЛШ асоціюється з успадкованою
схильністю до АГ (100%) та надлишковою вагою тіла (42,1%), при
ексцентричному типі спостерігається високий рівень надлишкового вживання
солі (11,5%). Встановлена залежність структурних змін ЛШ концентричного
типу від надлишкової реактивності симпатичного компоненту ВСР за добу,
вдень, вночі та недостатньої парасимпатичної активності за всі періоди,
що супроводжується зменшенням загальної ВСР. Ексцентричний тип
ремоделювання ЛШ супроводжується порушеннями циркадіанних індексів ЧСС і
вегетативних впливів на міокард.
3. За даними ДМАТ при концентричному типі ремоделювання ЛШ визначається
підвищення варіабельності САТ вдень (12,5 ( 3,1 мм рт.ст.), САТ вночі
(12,3 ( 3,3 мм рт.ст.), ДАТ вночі (10,2 ( 2,7 мм рт.ст.), ПАТ вночі (9,0
( 1,9 мм рт.ст.), збільшення індексу часу та площі гіпертензії САТ та
ДАТ за всі періоди, ЧСС вночі (68,4 ( 12,0), що асоціюється з
гіпертензивною реакцією гемодинаміки на дозоване фізичне навантаження
(50 %).
4. Визначається зменшення сумарного вмісту депонованих КА в еритроцитах
у осіб з ЕГЛШ (1,62 ( 0,30) і збільшення у пацієнтів з КРЛШ (2,45 (
0,19), що вказує на участь ВНС в формуванні структурних змін при різних
типах структурної перебудови ЛШ.
5. Результати кореляційного аналізу вказують на залежність структурних
змін ЛШ концентричного типу від надлишкової реактивності симпатичної
компоненти ВСР, та недостатньої – парасимпатичної, а також підвищення
гуморального впливу на міокард. Збільшення параметрів структури ЛШ
ексцентричного типу негативно корелювало з показниками низькочастотного
компоненту ВСР (р(0,05), що розцінюється як порушення циркадіанних
ритмів вегетативного впливу на міокард. Визначено зворотний кореляційний
зв(язок вмісту КА в еритроцитах з параметрами структури при КРЛШ і
прямий – з ЕГЛШ та НГЛШ (р(0,05).
6. У чоловіків молодого віку з ГХ 2 стадії під впливом вегетокорегуючої
терапії спостерігалось достовірне зниження АТ та ЧСС, зменшення проявів
вегетативних порушень, збільшення депонування КА в еритроцитах,
зменшення симпатичної активності ВСР з підвищенням парасимпатичної,
збільшення загальної ВСР, зниження підвищеної варіабельності АТ, що
найбільшою мірою виражено при комбінованому призначенні
(-адреноблокатору бісопролола фумарат (Конкор) у поєднанні з
гальванізацією комірцевої ділянки по Щербаку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для вибору диференційованого підходу щодо профілактики прогресування
АГ та уражень серця у пацієнтів молодого віку з АГ необхідно провести
стратифікацію ризику розвитку ССЗ, визначення вихідного вегетативного
тонусу, типу ремоделювання ЛШ, визначення стану вегетативної регуляції
АТ за даними ДМАТ та ЕКГ, визначення вмісту сумарних КА в еритроцитах,
врахування типу реакції АТ на дозоване фізичне навантаження та стан
тіол-дисульфідного обміну.
2. З метою оптимізації лікування АГ, подальшого прогресування ураження
органів-мішеней і корекції вегетативних порушень у чоловіків молодого
віку з ГХ 2 стадії необхідно диференційовано застосовувати монотерапію
(-адреноблокатором бісопролола фумарат (Конкор) 1 раз на добу та
комбіновану терапію (-адреноблокатором бісопролола фумарат (Конкор) 1
раз на добу у поєднанні з гальванізацією комірцевої ділянки по Щербаку
враховуючи стан вегетативної регуляції АТ.
3. Додатковим методом контролю ефективності вегетокорегуючої терапії у
чоловіків молодого віку з ГХ 2 стадії є визначення вмісту сумарних КА в
еритроцитах. Позитивним ефектом лікування вважається збільшення
депонування КА в еритроцитах.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Тихонова С.А., Лисий І.С., Волковинська О.В. Реакція артеріального
тиску на дозоване фізичне навантаження і структура лівого шлуночка в
осіб молодого віку з успадкованою схильністю до гіпертонічної хвороби //
Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. – Київ. –
2003. – Вип. 12. – Книга 1. – С. 483-488. Дисертант брав участь у
виконанні клінічного обстеження хворих, провів відбір літератури за
темою статті, статистичну обробку отриманих результатів.
2. Тихонова С.А., Волковинская Т.В., Волковинская О.В. Взаимосвязь
структурных параметров левого желудочка, показателей суточного
мониторирования артериального давления и спектральных характеристик
вариабельности ритма сердца у мужчин молодого возраста с артериальной
гипертензией // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 3. – С.
64-68. Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення
результатів, підготував статтю до друку.
3. Тихонова С.А., Волковинська О.В. Взаємозв(язок параметрів
варіабельності серцевого ритму, частоти серцевих скорочень і показників
структури лівого шлуночка у молодих чоловіків з високим нормальним
рівнем артеріального тиску й артеріальною гіпертензією першого ступеня
// Одеський медичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 80-82. Дисертант брав
участь у виконанні клінічного обстеження хворих, провів відбір
літератури за темою статті, провів статистичну обробку отриманих
результатів.
4. Лонде О.В. Оцінка вмісту депонованих катехоламінів, рівнів
артеріального тиску і параметрів структури лівого шлуночка у чоловіків
молодого віку // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 42-45.
5. Тихонова С.А., Лонде О.В. Вміст катехоламінів в еритроцитах та
параметри варіабельності ритму серця у молодих чоловіків з високим
нормальним рівнем артеріального тиску й артеріальною гіпертензією
першого ступеня залежно від типу гіпертрофії лівого шлуночка //
Досягнення біології та медицини. – Одеса. – 2007. – № 1., С. 44-47.
Дисертант брав участь у виконанні клінічного обстеження хворих, провів
відбір літератури за темою статті, провів статистичну обробку отриманих
результатів, підготував статтю до друку.
6. Волковинська Т.В., Волковинська О.В. Оцінка стану функції ендотелію у
осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. –
Одеса, 2004. – С. 47. Збір матеріалу, статистична обробка, формулювання
основних положень роботи.
7. Волковинська О.В., Волковинська Т.В. Взаємозв’язок структурних
параметрів лівого шлуночка і показників варіабельності серцевого ритму у
осіб з високим ризиком розвитку гіпертонічної хвороби // Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені
майбутнього”. – Одеса, 2004. – С. 48. Дисертантом проведено клінічні
дослідження, проаналізовано літературу, написані тези.
8. Волковинська О.В. Оцінка типів реакції гемодинаміки на фізичне
навантаження у осіб молодого віку з нейроциркуляторною дистонією за
гіпертензивним типом // Матеріали Південно-Української
науково-практичної конференції “Метаболічний синдром – вектор сумісних
зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань”. –
Одеса, 2004. – С. 16-18.
9. Волковинська О.В. Оцінка типів реакції гемодінамики на дозоване
фізичне навантаження у чоловіків молодого віку з артеріальною
гіпертензією в залежності від типів ремоделювання лівого шлуночка //
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених
“Вчені майбутнього”. – Одеса, 2005. – С. 61-62.
10. Лонде О.В. Оцінка ефективності лікування пацієнтів молодого віку з
артеріальною гіпертензією // Матеріали міжнародної науково-практичної
конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2006. – С.
76-77.
11. Юрлов В.М., Лонде О.В., Волковинська Т.В. Роль внутрішньоклітинної
інфекції в патогенезі артеріальної гіпертензії у чоловіків молодого віку
// Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми
дерматовенерології та косметології”. – Одеса, 2006. – С. 88-91.
Дисертантом проаналізовано літературу, статистичний аналіз результатів.
12. Лонде О.В. Оцінка катехоламіндепонуючої функції еритроцитів у
молодих чоловіків з артеріальною гіпертензією // Український
науково-медичний молодіжний журнал. Матеріали 60 ювілейної
науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О.
Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Київ, 2006. – С.
125.
АНОТАЦІЯ
Лонде О.В. Взаємозв’язок вегетативної регуляції артеріального тиску з
ремоделюванням міокарда лівого шлуночка у чоловіків молодого віку з
артеріальною гіпертензією і методи корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України,
Дніпропетровськ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню особливостей вегетативної регуляції АТ і
функціонального стану ССС у чоловіків молодого віку з нормальним,
високим нормальним АТ та АГ I ступеня з різними типами структурної
перебудови ЛШ для вибору диференційованого підходу щодо профілактики
прогресування АГ і ураження органів-мішеней. Встановлена залежність
структурних змін ЛШ від типу вегетативної регуляції АТ у чоловіків
молодого віку з АГ. Визначено позитивний вплив диференційованого
застосування вегетокорегуючої терапії (-блокатором бісопролола фумарат
(Конкор) 1 раз на добу та комбінованої терапії (-блокатором бісопролола
фумарат (Конкор) 1 раз на добу у поєднанні з гальванізацією комірцевої
ділянки по Щербаку враховуючи стан вегетативної регуляції АТ. Визначення
рівня сумарних КА в еритроцитах може бути додатковим маркером оцінки
ефективності вегетокорегуючої терапії.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ремоделювання лівого шлуночка,
вегетативна регуляція артеріального тиску, катехоламіни, вегетокорегуюча
терапія.
АННОТАЦИЯ
Лонде О.В. Взаимосвязь вегетативной регуляции артериального давления с
ремоделированием миокарда левого желудочка у мужчин молодого возраста с
артериальной гипертензией и методы коррекции. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.11 – кардиология. – Днепропетровская государственная
медицинская академия МЗ Украины, Институт гастроэнтерологии АМН Украины,
Днепропетровск, 2007.
Диссертация посвящена вопросам изучения особенностей вегетативной
регуляции АД и функционального состояния сердечно-сосудистой системы у
мужчин молодого возраста с нормальным, високим нормальным уровнем АД и
АГ 1 степени с различными типами ремоделирования ЛЖ для выбора
дифференцированного похода для профилактики прогрессирования АГ и
поражения органов-мишеней.
На протяжении 2002-2006 лет обследовано 129 молодых мужчин в возрасте 18
– 35 лет (средний возраст 23,2 ( 5,5 лет) с зафиксированными эпизодами
повышения офисного АД и клиническими признаками вегетативной дисфункции.
По результатам ЭхоКГ у 34,9% молодых мужчин выявлены структурные
изменения миокарда ЛЖ: эксцентрическая гипертрофия ЛЖ (ЭГЛЖ) – у 20,2%
обследуемых, концентрический тип (КРЛЖ) – у 14,7%, из которых у 12,4% –
концентрическое ремоделирование, у 2,3% – концентрическая гипертрофия
ЛЖ.
АГ 1 степени выявлена у 50% молодых мужчин с ЭГЛЖ и у 47,4% с КРЛЖ,
нормальный уровень АД – у 30,8% пациентов с ЭГЛЖ, у 15,8% – с КРЛЖ,
высокий нормальный уровень АД – у 19,2% пациентов с ЭГЛЖ и у 36,8% с
КРЛЖ.
КРЛЖ чаще встречается у лиц с наследственной предрасположенностью к АГ
(100%) и избыточной массой тела (42,1%), при ЭГЛЖ наблюдается высокий
уровень избыточного употребления соли (11,5%).
Установлено, что при КРЛЖ отмечается увеличение суммарных КА в
эритроцитах, высокая частота гипертензивой реакции гемодинамики на
физическую нагрузку при ВЕМ-исследовании (50%); повышение уровня АД по
данным СМАД во все периоды, недостаточное снижение АД ночью; повышение
вариабельности САД днём и ночью и ДАД ночью; снижение общей
вариабельности сердечного ритма (ВСР) с преобладанием симпатичних
влияний на миокард за сутки, днём и в ночной период и уменьшение
парасимпатических влияний во все периоды наблюдения; нарушение суточных
ритмов АД в виде избыточного снижения АД ночью (оvеr-dipper) у 21,1%
пациентов, в виде недостаточного снижения АД ночью (non–dipper) у 15,8%
исследуемых.
При ЭГЛЖ установлено уменьшение суммарных КА в эритроцитах; нарушение
суточных ритмов АД в виде избыточного снижения АД ночью (оvеr-dipper) у
29,2% пациентов, в виде недостаточного снижения АД ночью (non–dipper) у
12,5% исследуемых; нарушение циркадианных ритмов ВСР в виде
гиперсимпатикотонии ночью и недостаточной симпатической активности за
сутки при относительном увеличении парасимпатического влияния во все
периоды.
При КРЛЖ установлена обратная корреляционная зависимость содержания
суммарных КА в эритроцитах и параметрами структуры ЛЖ, с уровнем
вегетативных нарушений по данным Опросника Вейна, со снижением
парасиматических влияний на миокард и с исходным уровнем АД при
ВЭМ-исследовании; прямая связь с возрастом, с уровнем прироста АД в
ответ на дозированную физическую нагрузку. Установлена обратная
корреляционная зависимость структурных изменений концентрического типа
со снижением парасимпатических влияний на миокард, с временем
восстановления параметров гемодинамики в ответ на дозированную
физическую нагрузку и прямая зависимость с повышенной вариабельностью
АД.
При ЕГЛЖ установлена прямая корреляционная зависимость уровня суммарных
КА в эритроцитах и параметрами структуры ЛЖ, с увеличением
парасимпатических влияний на сердце, с уровнем АД в ответ на
дозированную физическую нагрузку и временем восстановления параметров
гемодинамики и обратная связь с содержанием (-ЛП в сыворотке крови, с
числом выкуренных сигарет, с уровнем симпатических влияний на миокард.
Выявлена обратная корреляционная зависимость структурных изменений
миокарда эксцентрического типа с уровнем симпатических влияний, с
индексом времени гипертензии ночью, с приростом САД и ПАД в ответ на
физическую нагрузку и прямая зависимость с вариабельностью АД.
У молодых мужчин с ГБ 2 стадии лечение препаратом бисопролола фумарат
(Конкор) в средней дозе 5,7 ( 1,5 мг в сутки приводило к достоверному
снижению САД на 3,6%, ДАД на 2,4%, индекса времени гипертензии САД в 1,5
раза, ДАД в 1,5 раза, уменьшению проявлений вегетативных нарушений,
снижению повышенной вариабельности САД на 8,1% (10,1 ( 1,4 мм рт.ст.),
ДАД на 14,1% (8,5 ( 1,2 мм рт.ст.) днём и отсутствие влияния на
показатели вариабельности АД ночью, увеличение общей вариабельности ВСР,
уменьшение исходно повышенного симпатичного тонуса, про что
свидетельствует увеличение LF/HF на 19,0% (p(0,05), LF на 16% (p(0,05)
не измененяя парасимпатических влияний на миокард и отсутствие
отрицательного влияния на показатели углеводного и липидного обмена.
У молодых мужчин с ГБ 2 стадии назначение комбинированного лечения
препаратом бисопролола фумарат (Конкор) в средней дозе 5,5 ( 1,1 мг в
сутки и гальванизации воротниковой области по Щербаку приводило к более
значимому снижению уровня АД (САД на 6,7%, ДАД на 9%), урежению ЧСС на
8,3%, индекса времени гипертензии за сутки САД в 3,2 раза, ДАД в 2,1
раза, уменьшению проявлений вегетативних нарушений, увеличению суммарных
КА в эритроцитах на 27,8%, снижению повышенной вариабельности САД днём
на 11% (10,5 ( 1,5 мм рт.ст.), САД ночью на 21% (9,4 ( 2,4 мм рт.ст.) и
ДАД ночью на 32,2% (8,0 ( 2,5 мм рт.ст.), увеличению общей
вариабельности ВСР, увеличению парасимпатических влияний ВСР на миокард,
про что свидетельствует достоверное увеличение NN50 на 29,1%, HF (ms) на
52,1%, снижение симпатической активности в виде уменьшения LF (n.u.) на
8,1%, LF (ms) на 25%, LF/HF на 21,7% (p(0,05) и отсутствие
отрицательного влияния на показатели углеводного и липидного обмена.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, молодой возраст,
ремоделирование левого желудочка, вегетативная регуляция артериального
давления, катехоламины, вегетокоррегирующая терапия.
SUMMARY
Londhe O.V. The relationship between vegetative regulation of blood
pressure and the left ventricle remodelling in young men with arterial
hypertension and methods of correction. – Manuscript.
Dissertation for a scientific degree – The Candidate Of Medical Sciences
in speciality 14/01/11 – Cardiology. – Dnipropetrovsk State Medical
Academy MOH of Ukraine, Institute of Gastroenterology AMS of Ukraine,
Dnipropetrovsk, 2007.
The dissertation is dedicated to study the particularities of vegetative
regulation of blood pressure and functional condition of cardio-vascular
system in young men with normal, high normal and 1st grade arterial
hypertension with different changes in left ventricular structures for
choosing the differential therapy for prophylactic of progressive
arterial hypertension and impairment of myocardium. The relationship
between structural changes of the left ventricle and type of vegetative
regulation in young men with arterial hypertension was studied. Observed
positive influence of differential usage of vegetocorrective therapy by
beta-blocker – bisoprololum fumaratum (Concor) once a day and combined
therapy by beta-blocker – bisoprololum fumaratum (Concor) once a day
with galvanization at the neck region by Scherbaku depending on type of
vegetative regulation of blood pressure. Additional method for
estimation of effectiveness of vegetocorrective therapy the deposited
catecholamine levels in the erythrocytes can be used.
Key words: arterial hypertension, left ventricle remodelling, vegetative
regulation of blood pressure, catecholamines, vegetocorrective therapy.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТ – артеріальний тиск
АГ – артеріальна гіпертензія
ГХ – гіпертонічна хвороба
ДАТ – діастолічний артеріальний тиск
САТ – систолічний артеріальний тиск
ДМАД – добове моніторування артеріального тиску
ЕхоКГ – ехокардіографія
ВЕМ – велоергометрія
ВНС – вегетативна нервова система
ВСР – варіабельність серцевого ритму
ГЛШ – гіпертрофія лівого шлуночка
ЕГЛШ – ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка
ЕКГ – електрокардіографія
КА – катехоламіни
КРЛШ – концентричне ремоделювання лівого шлуночка
ЛШ – лівий шлуночек
НГЛШ – нормальна геометрія лівого шлуночка
ПАТ – пульсовий артеріальний тиск
САС – симпато-адреналова система
ССЗ – серцево-судинні захворювання
ССС – серцево-судинна система
ЧСС – частота серцевих скорочень
Лонде О.В.
Взаємозв’язок вегетативної регуляції артеріального тиску з
ремоделюванням міокарда лівого шлуночка у чоловіків молодого віку з
артеріальною
гіпертензією і методи корекції
(автореферат)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
