.

Роль аритмій в патогенезі прогресування серцевої недостатності при ішемічній хворобі серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою, оптимізація лікуванн

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 5063
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІВАНОВ Валерій Павлович

УДК 616.12–008.318:616.12-008.46:616.132.2-008.64:616.12-008.331.1]-08

Роль аритмій в патогенезі прогресування серцевої недостатності при
ішемічній хворобі серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою,
оптимізація лікування

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Івано-Франківськ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті

ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Денисюк Віталій Іванович,
Вінницький

національний медичний
університет ім. М.І.Пирогова

МОЗ України, кафедра
госпітальної терапії №2,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вакалюк Ігор Петрович, Івано-

Франківський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра

госпітальної терапії №3 з курсом сестринської справи,
завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгійович,

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, відділ
серцевої

недостатності, завідувач відділу

доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра

кардіології та функціональної діагностики, завідувач кафедри

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра госпітальної терапії №1 і профпатології

Захист дисертації відбудеться “12” травня 2006 року о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 в Івано-Франківському
державному медичному університеті МОЗ України (76018, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Івано-Франківського
державного медичного університету МОЗ України за адресою: 76018, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий “ 11” квітня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01

доктор медичних наук, професор
О.І.Дєльцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серцева недостатність (СН) є найпоширенішою
причиною смертності та погіршення якості життя пацієнтів із
серцево-судинними захворюваннями (Л.Т.Малая, Ю.Г.Горб, 2002;
О.М.Пархоменко, 2005; Л.Г.Воронков, 2003,2006). СН спричиняє близько 20%
госпіталізацій у клініки і 30% усіх ліжкоднів (Ю.Н.Беленков и соавт.,
2000,2002; М.А.Гуревич, 2003; Б.А.Сидоренко и соавт., 2003). При
відсутності адекватної терапії біля половини пацієнтів помирає протягом
чотирьох років, а у випадках тяжкої та прогресуючої СН – протягом
першого року з моменту встановлення діагнозу (Л.Г.Воронков, 2003;
О.М.Пархоменко, 2005).

Особливу проблему для практичних лікарів становлять випадки
прогресування СН та поєднання СН з різними аритміями. Не піддається
сумніву, що в багатьох випадках саме аритмії призводять до “запуску”
прогресування міокардіальної дисфункції і загострення симптомів СН

(О.В.Коркушко и соавт., 2001; Л.Т.Малая, Ю.Г.Горб, 2002; М.А.Гуревич,
2003; О.С.Сычов и соавт., 2003). Однак питання стосовно
клініко-інструментальних предикторів та механізмів прогресування СН при
різних аритміях на сьогоднішній день залишаються нез’ясованими.

Аритмії значно ускладнюють перебіг СН та обумовлюють рефрактерність до
стандартної медикаментозної терапії, суттєво погіршують прогноз хворих
із СН та підвищують їх смертність переважно за рахунок раптової
кардіальної смерті та тромбоемболічних ускладнень (Л.Т.Малая, Ю.Г.Горб,
2002; Л.А.Бокерия и соавт., 2002; М.А.Гуревич, 2003; Л.Г.Воронков,
2003).

На сьогоднішній день практична медицина має конкретні рекомендації щодо
лікування аритмій у пацієнтів із СН, які розроблені на доказовій базі
(Л.Г.Воронков, 2003; Робоча група з серцевої недостатності Українського
наукового товариства кардіологів, 2003). Згідно цих рекомендацій,
базовими препаратами для лікування аритмій у хворих із СН вважають
в-адреноблокатори (в-АБ) та аміодарон. При цьому ставиться під сумнів
доцільність застосування в-АБ при загостренні перебігу СН внаслідок
можливого поглиблення її симптомів (Робоча група з серцевої
недостатності Українського наукового товариства кардіологів, 2003;
Л.Г.Воронков, 2003,2005). Залишаються не розробленими критерії
диференційованого підбору різних в-АБ у хворих із СН і аритміями серця
та не вивчені клініко-інструментальні предиктори ефективності препаратів
у різних категорій хворих. Не з’ясоване питання стосовно прогностичної
ефективності аміодарона в пацієнтів із прогресуючою СН і різними
аритміями, у переважній більшості досліджень ефективність препарату
вивчалась в пацієнтів із стабільною СН (S.A.Doggrell, 2003; М.А.Гуревич,
2003; О.С.Сычов и соавт., 2003).

Суттєвою проблемою для практичних лікарів є випадки аритмій,
рефрактерних до терапії аміодароном. Альтернативним рішенням у хворих із
СН є застосування комбінацій в-АБ з аміодароном (Task Force of the
European Society of Cardiology, 2001; О.С.Сычов и соавт., 2002;
P.Alboni, 2002; М.А.Гуревич, 2003). Однак залишаються невивченими
клінічна ефективність та вплив на виживання пацієнтів із СН комбінацій
в-АБ з аміодароном, не розроблені чіткі покази до застосування
комбінацій при різних аритміях, не з’ясовані критерії прогнозування
рефрактерності до аміодарона та комбінацій у даної категорії хворих та
ін.

Крім того, більш детального вивчення потребують питання стосовно
клініко-інструментальних предикторів розвитку аритмічних ускладнень, у
тому числі і раптової кардіальної смерті у хворих із СН. Останнє
відкриває шляхи для розробки методів стратифікації цієї категорії хворих
та проведення профілактичних заходів, спрямованих на їх попередження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота виконана на базі Вінницької клінічної лікарні №1 та кафедри
госпітальної терапії №2 Вінницького національного медичного університету
ім. М.І.Пирогова протягом 1998-2005 років у рамках науково-дослідної
роботи кафедри “Структурно-функціональні, вегетативні та мембранні
процеси при ІХС, гіпертонічній хворобі, аритміях і інших захворюваннях
серця і методи підвищення ефективності і безпеки фармакологічних
коректорів” (№ держреєстрації 0104U000289).

Мета дослідження: розробка концепції прогнозування та оптимізації
лікування прогресуючої СН при ІХС у поєднанні з ГХ, ускладнених різними
аритміями, шляхом вивчення патогенетичних чинників прогресування СН,
предикторів розвитку деяких аритмій і раптової кардіальної смерті,
оцінки ефективності та фармакологічної безпечності різних варіантів
терапії, розробки диференційованого лікування даної категорії хворих.

Задачі дослідження:

Встановити особливості порушень функціонального стану серцево-судинної
системи при ІХС в поєднанні з ГХ, ускладнених прогресуючою СН і різними
аритміями.

Визначити клініко-інструментальні предиктори розвитку частих рецидивів
фібриляції передсердь та нападів шлуночкової тахікардії в даної
категорії хворих.

З’ясувати патогенетичні чинники прогресування СН в пацієнтів із
суправентрикулярними та шлуночковими аритміями.

Оцінити клінічну ефективність та фармакологічну безпечність застосування
метопрололу, карведилолу, аміодарона та їх комбінацій на тлі терапії
еналаприлом і діуретиками у хворих із прогресуючою СН і різними
аритміями протягом 2, 6, 12 і 24 місяців лікування.

Визначити клініко-інструментальні чинники, які впливають на ефективність
різних варіантів терапії в даної категорії хворих.

Проаналізувати частоту розвитку різних серцево-судинних ускладнень у
залежності від клінічної форми аритмії і варіанта застосованого
лікування та з(ясувати клініко-інструментальні предиктори розвитку
раптової кардіальної смерті.

Оцінити вплив різних варіантів терапії на функціональний стан
серцево-судинної системи протягом 6, 12 та 24 місяців лікування.

Обґрунтувати та розробити диференційоване лікування пацієнтів на ІХС в
поєднанні з ГХ, ускладнених прогресуючою СН і різними аритміями.

Об’єкт дослідження – хворі на ІХС в поєднанні з ГХ, ускладнених
прогресуючою СН і аритміями серця.

Предмет дослідження – функціональний стан серцево-судинної системи;
предиктори розвитку аритмій та раптової кардіальної смерті;
патогенетичні чинники прогресування СН; клінічна ефективність і
фармакологічна безпечність метопрололу, карведилолу, аміодарона та їх
комбінацій.

Методи дослідження – загальноклінічні методи дослідження; для визначення
кількісних критеріїв гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) та лівого
передсердя (ЛП), тривалості коригованого інтервалу Q-T і величини
дисперсії зубця Р та інтервалів QRS і Q-T проводилась стандартна ЕКГ в
12 відведеннях; для аналізу структури добової ЧСС, характеру та
циркадності аритмій, епізодів ішемії міокарда та їх зв’язку з різними
аритміями, варіабельності серцевого ритму (ВСР) та інтервалу Q-T –
холтерівське моніторування ЕКГ; для кількісної оцінки толерантності до
фізичного навантаження, реакції аритмії на фізичне навантаження –
велоергометрична проба; для оцінки стану внутрішньосерцевої гемодинаміки
– ехокардіографічне дослідження в М-, В- і Д-режимах.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі виявлені особливості
порушень функціонального стану серцево-судинної системи при ІХС в
поєднанні з ГХ, ускладнених прогресуючою СН і різними аритміями.
Доведено, що аритмії виступають в якості безпосереднього патогенетичного
чинника прогресування СН при ІХС в поєднанні з ГХ. Уперше з’ясовані
патогенетичні чинники прогресування СН в пацієнтів із
суправентрикулярними та шлуночковими аритміями. Уперше виділені
клініко-інструментальні предиктори розвитку частих рецидивів фібриляції
передсердь (деклараційний патент України №12050 16.01.2006) та нападів
шлуночкової тахікардії (деклараційний патент України №12037 16.01.2006)
в даної категорії хворих.

У дослідженні проаналізована клінічна ефективність застосування
метопрололу, карведилолу, аміодарона та їх комбінацій в пацієнтів із
прогресуючою СН і різними аритміями на тлі терапії еналаприлом і
діуретиками протягом 2, 6, 12 і 24 місяців лікування. Уперше показано,
що клінічна ефективність різних варіантів терапії в даної категорії
хворих, певним чином, залежить від клінічної форми аритмії. З’ясована
відносна фармакологічна безпечність та висока клінічна ефективність
застосування комбінацій метопрололу і карведилолу з аміодароном при
тривалому лікуванні. Оцінено вплив різних варіантів терапії на частоту
серцево-судинних ускладнень протягом двох років спостереження.

Уперше показано, що аміодарон поступається в-АБ та їх комбінаціям з
аміодароном у профілактиці різних серцево-судинних ускладнень в
пацієнтів на ІХС і ГХ, ускладнених СН і різними аритміями. З’ясовано, що
феномен “відходження від клінічного ефекта” був найбільш характерним для
тривалого лікування аміодароном.

У дослідженні вперше визначені чинники, які впливають на ефективність
різних варіантів терапії та розвиток раптової кардіальної смерті при ІХС
в поєднанні з ГХ, ускладнених прогресуючою СН і аритміями серця.
Показано, що в якості незалежного предиктора розвитку раптової
кардіальної смерті слід розглядати часті епізоди безбольової ішемії
міокарда.

Оцінений характер впливу різних варіантів терапії на функціональний стан
серцево-судинної системи протягом 6,12 та 24 місяців лікування.
З’ясована залежність характеру антиремоделюючої та гемодинамічної дії
тривалого лікування від типу структурно-геометричного ремоделювання
лівого шлуночка та варіанта дисфункції міокарда. Доведено різноплановий
вплив тривалого лікування на стан діастолічної та систолічної функцій
міокарда. Показано, що лікування карведилолом, на відміну від інших
варіантів терапії, супроводжується найбільш вираженим позитивним
гемодинамічним ефектом.

У роботі обґрунтована необхідність диференційованої терапії хворих на
ІХС і ГХ, ускладнених прогресуючою СН і різними аритміями.

Практичне значення одержаних результатів. У дослідженні розроблена
концепція прогнозування дестабілізації перебігу СН при ІХС в поєднанні з
ГХ, ускладнених різними аритміями, що дає можливість для проведення
профілактичних заходів, спрямованих на попередження прогресування СН в
цієї категорії хворих.

Визначена концепція оптимізації лікування хворих із прогресуючою СН і
різними аритміями. Обґрунтована необхідність диференційованого підходу
до лікування даної категорії хворих з урахуванням клінічного варіанта
аритмії, ймовірності розвитку частих рецидивів фібриляції передсердь,
нападів шлуноч-кової тахікардії та раптової кардіальної смерті,
клініко-інструментальних предикторів ефективності різних варіантів
терапії. Розроблено алгоритми диференційованого лікування пацієнтів із
прогресуючою СН і суправентрикулярними, шлуночковими та комбінованими
аритміями.

З’ясовані клініко-інструментальні критерії прогнозування клінічної
ефективності тривалої терапії метопрололом, карведилолом, аміодароном та
їх комбінаціями в пацієнтів на ІХС в поєднанні з ГХ, ускладнених СН і
різними аритміями, що дозволяє прискорювати підбір ефективного лікування
в даної категорії хворих.

Впровадження в практику. Результати дослідження впроваджені в практичну
роботу кардіологічних відділень Вінницької міської клінічної лікарні №1
і обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова, клініку кардіології ВМЦ
ВПС України, терапевтичних відділень Вінницького обласного госпіталю
інвалідів ВВВ, Немирівського РТМО, відділень реабілітації
серцево-судинних захворювань санаторію “Хмільник” (м. Хмільник) і
“Авангард” (м. Немирів), що підтверджено відповідними актами
впроваджень. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в
навчальному процесі терапевтичних кафедр Вінницького національного
медичного університету ім. М.І.Пирогова, Івано-Франківського державного
медичного університету, Національного медичного університету ім.
О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обґрунтована
актуальність дослідження, визначені його мета та завдання. Самостійно
проведений пошук та аналіз наукової літератури, комплексне
клініко-інструментальне дослідження хворих, оцінка ефективності
лікування та динамічне спостереження за хворими протягом 2, 6, 12 та 24
місяців. На основі отриманого матеріалу дисертантом проведено формування
комп’ютерної бази даних (Microsoft Access 2003), статистична обробка,
аналіз та узагальнення отриманих даних, написання та остаточне
оформлення всіх розділів дисертації.

Апробація роботи. Основні положення та результати роботи доповідались,
обговорювались та були представлені тезами на III Національному конгресі
геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000 р.), ІІІ Республіканській
науково-практичній конференції “Досягнення, проблеми і перспективи
розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть” (Вінниця, 2000
р.), ІІІ Республіканській науково-практичній конференції “Новое в
клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних
органов” (Харків, 2000 р.), VI Конгресі кардіологів України (Київ, 2000
р.), Всеукраїнській із міжнародною участю науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією
серцево-судинної, нефрологічної систем, шлунково-кишкового тракту та
ЛОР-органів” (Київ, 2000 р.), Об’єднаному пленумі правління Українського
наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів “Нові
напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та
артеріальної гіпертензії” (Київ, 2001 р.), науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез
до фактів” (Київ, 2001 р.), Республіканській науково-практичній
конференції “Роль первичной и вторичной профилактики основных
терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни” (Харків, 2001
р.), ІХ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств
(Луганськ, 2002 р.), Пленумі правління Асоціації кардіологів України
“Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (Київ, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 42 наукові праці: 20
статей (із них 10 – у співавторстві) у фахових наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 2 деклараційні патенти України, 1 практичний
посібник, 19 тез – у матеріалах наукових конгресів, з’їздів,
конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, характеристики обстежених хворих, методів дослідження і
статистичного аналізу, п’яти розділів власних досліджень, обговорення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 299
сторінках друкованого тексту, ілюстрована 66 таблицями, 81 рисунком і 8
формулами. Список літератури включає 460 літературних джерел, із них 267
кирилицею і 193 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дослідження включено 259 хворих (154
чоловіки і 105 жінок) на ІХС в поєднанні з ГХ, ускладнених СН і різними
аритміями, віком від 46 до 78 (середній вік – 63,0(0,8) років. Із них
163 пацієнти з прогресуючим перебігом СН склали основний клінічний масив
дослідження і 96 хворих зі стабільною СН ввійшли до контрольних груп.

Перебіг СН розглядали як прогресуючий у разі загострення симптомів
хронічної СН і збільшення її функціонального класу (ФК) протягом до двох
місяців, що характеризувалось появою набрякового синдрому, збільшенням
задишки і зменшенням толерантності до фізичного навантаження при
виключенні випадків, коли безпосередньою причиною прогресування СН
слугувала тривала тахіаритмія.

Тривалість симптомів хронічної СН в обстежених групах коливалась від 4
до 15 (в середньому – 8,1(0,7) років, термін прогресування ознак СН –
від 12 до 40 (в середньому – 20,8(1,1) днів. ФК та стадію СН
встановлювали згідно критеріїв New-York Heart Association та
рекомендацій Українського наукового товариства кардіологів (2003) на
момент обстеження хворих. Відповідно до цих рекомен-дацій, у дослідження
ввійшли пацієнти з ІІ-IV ФК та 1-2а стадіями СН. При цьому серед
пацієнтів контрольних груп 1 та 2а ст. СН визначались однаково часто
(46,9% і 53,1% відповідно). У хворих основних груп частіше діагностували
2а ст. СН (75,5% проти 24,5%, р0,071). Згідно моделі 2, в якості безпосередньо
аритмічних чинників дестабілізації перебігу СН в пацієнтів із ША
виступили: збільшення загальної кількості ШЕ та співвідношення парних і
групових до всіх ШЕ. Однак привертало увагу те, що ізольоване
застосування аритмічних чинників для прогнозування перебігу СН показало
низьку чутливість (30% і 44% відповідно) і специфічність (37% і 29%
відповідно) ознак та свідчило про малу ймовірність прогресування СН лише
при наявності частої та парної ШЕ. Отримані дані переконували, що
негативний вплив ША на перебіг СН відбувався лише за певних
структурно-функціональних передумов: при наявності псевдо-нормального та
рестриктивного варіантів діастолічної дисфункції ЛШ (збільшення VE),
дилатації ЛП та зменшенні симпатичної активності в нічний час (зменшення
LF). Отже, реалізація ША в якості провокуючого чинника дестабілізації
перебігу СН відбувалась лише за умов тяжкого структурного ураження
міокарда ЛШ.

Проведений багатофакторний аналіз виявив клініко-інструментальні
предиктори частих рецидивів ФП при ІХС в поєднанні з ГХ, ускладнених СН.
Ними виявились: величина індексу ЛП, дисперсії зубця Р, показника SDNN,
циркадного індексу та загальної кількості СЕ, зареєстрованих за
24-годинне моніторування ЕКГ. При врахуванні відмічених чинників
інформативність прогнозу склала 69%, чутливість – 71% і специфічність –
64%. Результати однофакторного аналізу показали, що в якості незалежних
предикторів розвитку частих рецидивів ФП можуть розглядатись: дисперсія
зубця Р >28 мс (чутливість – 73% і специфічність – 42%), циркадний
індекс >1,14 ум. од. (68% і 71%) та індекс розміру ЛП >21,6 мм/м2 (62% і
34%).

У свою чергу було отримано, що на розвиток нападів ШТ при ІХС в
поєднанні з ГХ, ускладнених СН, впливають: величина дисперсії інтервалу
Q-T, кількість виявлених за добу парних і групових ШЕ, перенесений
інфаркт міокарда, величина маси міокарда ЛШ, швидкості раннього
діастолічного наповнення ЛШ та кількість, виявлених за добу, епізодів
ішемії. Урахування зазначених чинників з інформативністю 66%, чутливістю
75% і специфічністю 64% дозволяє прогнозувати розвиток нападів ШТ в
даної категорії хворих. В якості незалежних і високочутливих предикторів
розвитку ШТ слід було розглядати: величину дисперсії коригованого
інтервалу Q-T>58 мс (чутливість – 100% і специфічність – 64%),
перенесений Q-інфаркт міокарда (83% і 54%), величину маси міокарда ЛШ
>413 г (87% і 49%) та кількість епізодів ішемії >1 за добу (62% і 71%).
Приведені дані свідчили, що розвиток стійких епізодів ШТ слід очікувати
в пацієнтів із перенесеним Q-інфарктом міокарда, вираженим
структурно-геометричним та електричним ремоделюванням ЛШ, епізодами
ішемії міокарда.

Аналіз проведеного лікування свідчив, що позитивний клінічний ефект
протягом двох років спостереження спостерігали в 114 (69,9%) обстежених
пацієнтів. 49 (30,1%) хворих були виключені з дослідження згідно
критеріїв наведених вище. Середній термін спостереження за хворими
основних клінічних груп склав 23,0±0,67 (від 4 до 41) місяці.

Результати проведеного лікування показали певну залежність ефективності
застосованих варіантів терапії від клінічної форми аритмії і відсутність
залежності від варіанта дисфункції міокарда та типу
структурно-геометричного ремоделювання ЛШ. Отже, слід думати, що
характер дисфункції міокарда та тип його ремоделювання не є ключовим
чинником у підборі ефективного лікування даної категорії хворих.

Аналіз клінічної ефективності карведилолу і метопрололу дав можливість
виявити невисоку ефективність препаратів протягом двох років лікування.
При цьому спостерігалась деяка різнонаправленність в ефективності
препаратів при різних клінічних варіантах аритмій. Так, клінічна
ефективність метопрололу була значно вищою, у порівнянні з карведилолом,
у пацієнтів з СА протягом всього періоду лікування. Останнє набувало
статистичної достовірності у хворих із нападами СТ на 6, 12 і 24 місяцях
лікування (31%, 27%, 27% проти 12%, 8% і 4% відповідно, рUet ‚ ¤ Z † ? ? ? ? ? A i 3/4 & ? ????????? ????????? $Ifa$ $ $ $ $ T®V®1/4®3/4®¶?I¶H?PA?AE0,13). У свою
чергу, застосування комбінації карведилол+аміодарон достовірно
перевищило частоту реєстрації брадикардії в порівнянні з монотерапією
препаратами (25% проти 9,9% для карведилолу і 3,1% для аміодарона,
р28 мс, циркадний індекс >1,14 ум. од. та індекс
ЛП>21,6 мм/м2.

4. Як предиктори розвитку нападів ШТ при ІХС в поєднанні з ГХ,
ускладнених СН, можуть виступати: величина дисперсії інтервалу Q-T,
кількість виявлених за добу парних і групових ШЕ, наявність перенесеного
інфаркту міокарда, величина маси міокарда ЛШ, швидкості раннього
діастолічного наповнення ЛШ та кількість, виявлених за добу, епізодів
ішемії. В якості незалежних предикторів розвитку ШТ слід розглядати:
дисперсію інтервалу Q-T >58 мс, перенесений Q-інфаркт міокарда, масу
міокарда ЛШ >413 г та кількість епізодів ішемії >1 за добу.

5. Позитивний клінічний ефект лікування протягом двох років
спостереження зареєстрований у 69,9% хворих основних клінічних груп.
Ефективність різних варіантів терапії виявила певну залежність від
клінічної форми аритмії.

6. Ефективність комбінації метопролол+аміодарон достовірно перевищила
ефективність усіх інших варіантів терапії в хворих із нападами СТ,
комбінації карведилол+аміодарон – в пацієнтів із ША. Ефективність
аміодарона достовірно перевищила ефективність в-АБ в пацієнтів із
нападами СТ і КА. Серед в-АБ метопролол виявив вищу клінічну
ефективність у пацієнтів із СА, а карведилол – у хворих із ШЕ. Феномен
“відходження від клінічного ефекта” був найбільш характерним для
тривалого лікування (>6 місяців) аміодароном.

7. Застосування комбінації метопролол+аміодарон характеризувалось
відносною безпечністю і не супроводжувалось суттєвим збільшенням
випадків брадикардій у порівнянні з монотерапією препаратами.
Застосування комбінації карведилол+аміодарон достовірно (р2 за добу), які реєструються протягом
доби, слід розглядати в якості незалежного предиктора розвитку раптової
кардіальної смерті.

9. В якості предикторів ефективності карведилолу у хворих із
прогресуючою СН і різними аритміями слід розглядати: перенесений
Q-інфаркт міокарда, структурне ремоделювання аорти та діастолічну
дисфункцію ЛШ. Як предиктори ефективності метопрололу – ФК стенокардії,
величину індексу Кетле та кінцево-діастолічного розміру ЛШ. До
предикторів рефрактерності до лікування аміодароном слід віднести:
виражену гіпертрофію міокарда ЛШ, легеневу гіпертензію і структурне
ремоделювання аорти. До предикторів рефрактерності до терапії
комбінаціями в-АБ з аміодароном – низький циркадний індекс.

10. Позитивний клінічний ефект лікування пацієнтів із прогресуючою СН і
аритміями серця протягом 6, 12 і 24 місяців супроводжувався достовірним
збільшенням ФК СН, зменшенням частоти реєстрації СА і ША, дисперсії та
варіабельності інтервалу Q-T, дисперсії QRS і зубця Р, денної і нічної
ЧСС, частоти реєстрації та тривалості епізодів ішемії, зростанням
загальної ВСР, симпатичної та парасимпатичної активності та впливу
центральних гуморальних механізмів регуляції серцевого ритму,
збільшенням показників кількісної оцінки фізичної активності, зменшенням
абсолютного та відносного розмірів ЛП, поліпшенням показників
систолічної та діастолічної функції ЛШ.

11. Характер антиремоделюючої та гемодинамічної дії проведеного
лікування виявив чітку залежність від типу структурно-геометричного
ремоделювання та варіанта дисфункції ЛШ. Виявлені обмежені можливості
впливу тривалої терапії на діастолічні властивості міокарда, в той час,
як позитивний вплив на скоротливу функцію ЛШ достовірно зростає при
тривалому лікуванні.

12. Застосування карведилолу, на відміну від інших варіантів терапії,
супроводжується найбільш вираженим гемодинамічним ефектом, що
характеризується значно вищим приростом швидкості раннього діастолічного
наповнення ЛШ, співвідношення VE/VA та загального часу навантаження на
24 місяці лікування.

Практичні рекомендації

У роботі розроблена концепція прогнозування перебігу СН при ІХС в
поєднанні з ГХ, ускладнених аритміями серця, яка з високою часткою
ймовірності дозволяє виділити групи ризику по виникненню прогресування
СН у хворих із СА і ША. Останнє здійснюється при врахуванні розроблених
моделей логістичної регресії (наведені в тексті).

Для оптимізації лікування прогресуючої СН в пацієнтів на ІХС в поєднанні
з ГХ і різними аритміями слід застосовувати розроблені алгоритми
диференційованого лікування (схема 1-3), які враховують клінічний
варіант аритмії, чинники розвитку різних аритмічних ускладнень та
ефективності різних варіантів терапії в даної категорії хворих.
Розроблені алгоритми підвищують ефективність тривалого лікування та
зменшують термін його підбору.

У разі неефективності в-АБ перехід на комбінацію в-АБ+аміодарон
необхідно здійснювати наступним чином: дозу в-АБ зменшують удвічі (для
метопрололу 100 мг/доб і для карведилолу 25 мг/доб), насичення
аміодароном проводиться протягом 10-12 днів у дозі 400 мг/доб,
підтримуюча доза препарату складає 1000 мг/тиждень і менше.

У разі неефективності аміодарона перехід на комбінацію в-АБ+аміодарон
здійснюють наступним чином: дозу аміодарона зменшують до 1000 мг/тиждень
і менше, а в-АБ “титрують” до цільової дози (для метопрололу –
25?50?75?100 мг/доб, для карведилолу – 6,25?12,5?18,75?25 мг/доб), темп
“титрування” в-АБ визначається індивідуально.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Денисюк В.И., Іванов В.П. Клиническая фоно- и эхокардиография:
Практическое руководство.- Винница: Логос, 2001.- 206 с. (Здобувачем
написаний окремий розділ “Эхокардиография” та підрозділ 9 “Типы
ремоделирования левого желудочка при различных заболеваних сердца и
методы его коррекции”, проф. В.І.Денисюком написаний розділ
“Фокардиография”, проведено редагування посібника).

Варіабельність серцевого ритму у здорових мешканців міста Вінниці /
В.І.Денисюк, В.П.Іванов, Н.В.Коновалова та співавт. // Вісник
Вінницького державного медичного університету. – 1999.- №2.- С. 342-343.
(Здобувачем особисто проведений літературний пошук, обстеження хворих,
аналіз одержаних результатів, проф. В.І.Денисюк провів редагування
статті та висновків, інші співавтори оформили та підготували статтю до
друку).

Клініко-гемодинамічна характеристика хворих на гіпертонічну хворобу,
ускладнену часторецидивуючою формою миготливої аритмії / В.І.Денисюк,
В.П.Іванов, Н.В.Коновалова та співавт. // Галицький лікарський вісник.-
2000.- №4.- С.39-42. (Здобувач особисто склав план статті, провів
обстеження хворих та аналіз одержаних результатів, проф. В.І.Денисюк
допомагав на етапі корекції статті та формулюванні висновків, інші
співавтори допомогали на етапі обстеження хворих та підготовки статті до
друку).

Коновалова Н.В., Іванов В.П. Аналіз функціонального стану міокарда у
хворих на гіпертонічну хворобу з різними варіантами фібриляції
передсердь // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.
П.Л.Шупика.- Київ, 2001.- С. 611-616. (Здобувач представив власні дані,
провів аналіз одержаних результатів, сформулював висновки, аспірант
Н.В.Коновалова брала участь в обстеженні хворих, провела статистичну
обробку даних, оформила та підготувала статтю до друку).

Гаврилова О.В., Іванов В.П., Яковлева О.О. Нейрогуморальні ефекти
кордарону при застосуванні у хворих на ІХС, ускладнену частими
рецидивами миготливої аритмії // Вісник Вінницького державного медичного
університету.- 2001.- №1.- С. 103-106. (Здобувачем особисто надані
первинні дані, проведено узагальнення результатів, сформульовані
висновки роботи, аспірант О.В.Гаврилова брала участь в обстеженні
хворих, розробила план статті, провела статистичну обробку, оформила
статтю до друку, проф. О.О.Яковлева брала участь у корекції тексту
статті та її висновків).

Факторы, способствующие развитию сердечной недостаточности у больных
ишемической болезнью сердца, осложненной пароксизмальной формой
фибрилляции предсердий / В.П. Иванов, Н.В. Коновалова, Е.В. Гаврилова и
соавт. // Кардиология.- 2001.- №5.- С. 58-59. (Здобувачем надані власні
дані, складений план статті, проведений статистичний аналіз та
узагальнення результатів, іншими співавторами написано текст статті та
проведена її підготовка до друку).

Структурно-геометрическое ремоделирование левого желудочка сердца при
гипертонической болезни / В.П. Иванов., Н.В. Коновалова, Е.В. Гаврилова
и соавт. // Український кардіологічний журнал.- 2001.- №6.- С.90-93.
(Здобувачем особисто запропонована ідея класифікації типів
ремоделювання, проведений аналіз літератури та обговорення проблеми,
іншими співавторами проведено оформлення статті та її підготовка до
друку).

Гаврилова О.В., Яковлева О.О., Іванов В.П. Фармакодинамічна взаємодія
кордарону та метопрололу як спосіб підвищення ефективності превентивної
антиаритмічної терапії у хворих з часторецидивуючою формою миготливої
аритмії // Ліки.- 2001.- №3-4.- С.102-105. (Здобувачем надані власні
дані, особисто складений план статті, аспірант О.В.Гаврилова брала
безпосередню участь в обстеженні хворих, провела статистичну обробку
даних, оформлення статті до друку, проф. О.О.Яковлева брала участь у
редагуванні статті та сформулювала її висновки).

Гаврилова О.В., Іванов В.П., Яковлева О.О. Ефективність кордарону у
хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії //
Ліки.- 2001.- №1-2.- С.15-19. (Здобувачем надані власні дані, проведений
аналіз та узагальнення результатів, аспірант О.В.Гаврилова брала участь
в обстеженні хворих, склала план статті та підготувала її до друку,
проф. О.О.Яковлева провела редагування статті та сформулювала висновки
роботи).

Іванов В.П. Структура добової ЧСС у хворих на часто рецидивуючу
фібриляцію передсердь за даними холтерівського моніторування ЕКГ //
Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.– №2.- С.
447-449.

Іванов В.П. Клінічні форми часто рецидивуючої фібриляції передсердь у
хворих на ІХС та гіпертонічну хворобу // Галицький лікарський вісник –
2003.- №3.- С. 36-40.

Іванов В.П. Характер регуляції вегетативного тонусу у хворих з часто
рецидивуючою фібриляцією передсердь // Лікарська справа. – 2003.- №2.-
С. 24-28.

Іванов В.П. Стан парасимпатичної забезпеченості у хворих на гіпертонічну
хворобу, ускладнену фібриляцією передсердь // Галицький лікарський
вісник.- 2003.- №1/2.- С. 20-21.

Денисюк В.І., Іванов В.П. Аналіз епізодів безболісної ішемії міокарда у
хворих з клінічно нестабільними формами шлуночкової екстрасистолії //
Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- №2/1.- С.
471-473. (Здобувачем надані власні дані, проведена їх статистична
обробка та аналіз одержаних результатів, оформлення статті до друку,
проф. В.І.Денисюк провів узагальнення даних та редагування статті).

Іванов В.П. Клініко-інструментальні предиктори та деякі механізми
дестабілізації перебігу серцевої недостатності при суправентрикулярних
аритміях // Вісник Вінницького національного медичного університету.-
2005.- №1.- С. 92-94.

Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф. Клініко-інструментальні
предиктори та деякі механізми дестабілізації перебігу серцевої
недостатності при шлуночкових аритміях // Галицький лікарський вісник.-
2005.- №3.- С. 33-35. (Здобувачем надані власні дані, проведений їх
статистичний аналіз, узагальнення результатів та сформульовані висновки
дослідження, проф. В.І.Денисюк провів редагування статті, асистент
О.Ф.Білонько оформила статтю та підготувала її до друку).

Іванов В.П. Вплив різних варіантів терапії на розвиток серцево-судинних
ускладнень у пацієнтів на ІХС у поєднанні з гіпертонічною хворобою,
ускладнених прогресуючою серцевою недостатністю і аритміями серця //
Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2005.- №2.- С.
252-257.

Іванов В.П. Предиктори рефрактерності до терапії аміодароном та
комбінаціями аміодарону з бета-адреноблокаторами у пацієнтів з ішемічною
хворобою серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладнених
серцевою недостатністю і різними аритміями серця // Український
кардіологічний журнал.- 2005.- №6.- С. 74-80.

Іванов В.П. Клініко-інструментальні предиктори ефективності метопрололу
та карведилолу у пацієнтів на ІХС у поєднанні з гіпертонічною хворобою,
ускладнених прогресуючою серцевою недостатністю і аритміями серця //
Галицький лікарський вісник.- 2005.- №4.- С. 40-44.

Іванов В.П. Динаміка ехокардіографічних показників при різних типах
структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночка при тривалому
лікуванні // Лікарська справа.- 2005.- №8.- С. 22-27.

Іванов В.П. Клінічна ефективність бета-адреноблокаторів, аміодарону та
комбінацій бета-адреноблокаторів з аміодароном у пацієнтів з
прогресуючою серцевою недостатністю і суправентрикулярними аритміями //
Буковинський медичний вісник.- 2006.- №1.- С. 29-33.

Деклараційний патент № 12037 Україна, МКИ 7 А61В10/00. Спосіб
прогнозування виникнення нападів шлуночкової тахікардії у хворих на
ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладнених
серцевою недостатністю. Деклараційний патент України на винахід №12037,
МКИ 7 А61В10/00 / В.П. Іванов (Україна); ВНМУ ім. М.І. Пирогова.-

№ u 2005 07373; Заявл. 25.07.05; Опубл. 16.01.06, Бюл. №1.- 3 с.

Деклараційний патент № 12050 Україна, МКИ 7 А61В10/00. Спосіб
прогнозування виникнення нападів фібриляції передсердь у хворих на
ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладнених
серцевою недостатністю. Деклараційний патент України на винахід №12050,
МКИ 7 А61В10/00 / В.І. Денисюк, В.П. Іванов, О.Ф. Білонько; ВНМУ ім.
М.І. Пирогова.- № u 2005 07433; Заявл. 25.07.05; Опубл. 16.01.06, Бюл.
№1.- 3 с. (Здобувачем надані власні дані, проведена їх статистична
обробка та виділення інформативних прогностичних критеріїв, проф.
В.І.Денисюк надав ідею патенту, провів корекцію отриманих даних,
асистент О.Ф.Білонько брала участь у проведенні статистичного аналізу,
оформила патент до друку).

Іванов В.П., Гаврилова О.В., Коновалова Н.В. Дисперсія інтервалу QT у
людей похилого віку // Матеріали III Національного конгресу геронтологів
і геріатрів України (26-27 вересня, 2000 р.).- Київ, 2000.- С. 166-167.
(Здобувачем проведений підбір та аналіз даних, аспіранти О.В.Гаврилова
та Н.В.Коновалова брали участь в обстеженні хворих та оформленні тез до
друку).

Структурне ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну
хворобу похилого віку / В.І.Денисюк, В.П.Іванов, Н.В.Коновалова та
співавт. // Матеріали III Національного конгресу геронтологів і
геріатрів України (26-27 вересня, 2000 р.).- Київ, 2000.- С. 72.
(Здобувачем проведений аналіз одержаних даних, проф. В.І.Денисюк надав
ідею тез та визначив їх структуру, інші співавтори надали матеріали,
провели статистичну обробку та підготували тези до друку).

Іванов В.П., Коновалова Н.В. Структурне ремоделювання лівого шлуночка у
хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену пароксизмальною формою
миготливої аритмії // Досягнення, проблеми і перспективи розвитку
кардіології та пульмонології на рубежі століть: Матеріали ІІІ
Республіканської науково-практичної конференції (10-11 жовтня, 2000 р.)
– Вінниця, 2000.- С. 39-40. (Здобувачем надані власні дані, проведений
їх аналіз, аспірант Н.В.Коновалова оформила тези та підготувала їх до
друку).

Іванов В.П., Коновалова Н.В., Гаврилова О.В. Особливості клінічного
перебігу миготливої аритмії в залежності від характеру ремоделювання
лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу // Новое в клинической
фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов: Матеріали
ІІІ Республіканської науково-практичної конференції (16-17 листопада,
2000 р.)- Харків, 2000.- С. 144-145. (Здобувачем надані власні дані,
проведена їх статистична обробка та узагальнення результатів, аспірант
Н.В.Коновалова допомогала на етапі написання та оформлення тез, аспірант
О.В. Гаврилова брала участь у підготовці ілюстрацій для участі в
конференції).

Іванов В.П., Коновалова Н.В., Гаврилова О.В. Типи ремоделювання лівого
шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену часто рецидивуючою
формою миготливої аритмії // Новое в клинической фармакологии и
фармакотерапии заболеваний внутренних органов: Матеріали ІІІ
Республіканської науково-практичної конференції (16-17 листопада, 2000
р.).- Харків, 2000.- С. 145-147. (Здобувачем надані власні дані,
проведена їх статистична обробка та аналіз, аспірант Н.В.Коновалова
допомогала на етапі написання тез, аспірант О.В.Гаврилова брала участь у
редагуванні тез і їх оформленні до друку).

Денисюк В.И., Иванов В.П. Новая классификация типов ремодели-рования
левого желудочка при заболеваниях сердца и сосудов // Матеріали VI
Конгресу кардіологів України (18-21 вересня, 2000 р.).- Київ, 2000.- С.
243. (Здобувачем запропонований новий принцип виділення типів
ремоделювання лівого шлуночка, проведено оформлення тез до друку, проф.
В.І.Денисюк брав участь на етапі редагування тез та формулювання
висновків).

Гаврилова О.В., Іванов В.П., Яковлева О.О. Підвищення ефективності
кордарону в комбінації з метопрололом при частих рецидивах миготливої
аритмії / Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією
серцево-судинної, нефрологічної систем, шлунково-кишкового тракту та
ЛОР-органів: Матеріали Всеукраїнської з міжнародною участю
науково-практичної конференції // Проблеми екології та медицини.- Київ,
2000.- Т.4, №4-6.- С. 14. (Автором надані власні дані, проведена їх
статистична обробка, аспірант О.В.Гаврилова надала ідею, провела
написання тез та їх оформлення, проф. О.О.Яковлева допомогала на етапі
редагування тез та формулювання висновків).

Денисюк В.І., Іванов В.П., Коновалова Н.В. Діагностична значимість
дисперсії зубця Р та інтервалу QT у хворих на гіпертонічну хворобу,
ускладнену фібриляцією передсердь / Актуальні проблеми пульмонології з
супутньою патологією серцево-судинної, нефрологічної систем,
шлунково-кишкового тракту та ЛОР-органів: Матеріали Всеукраїнської з
міжнародною участю науково-практичної конференції // Проблеми екології
та медицини.- Київ, 2000.- Т.4, №4-6.- С. 15. (Здобувачем надані власні
дані, проведено узагальнення отриманих результатів, проф. В.І.Денисюк
надав ідею тез і визначив їх структуру, провів їх редагування, аспірант
Н.В.Коновалова провела статистичну обробку, написання тез та їх
підготовку до друку).

Денисюк В.І., Іванов В.П., Гаврилова О.В. Ефективність превентивної
терапії кордароном у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену
часторецидивуючою формою миготливої аритмії // Досягнення, проблеми і
перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть:
Матеріали ІІІ Республіканської науково-практичної конференції (10-11
жовтня, 2000 р.).- Вінниця, 2000.- С. 36. (Здобувачем надані власні
дані, проведений їх статистичний аналіз, проф. В.І.Денисюком надана ідея
тез, аспірант О.В.Гаврилова написала текст тез, підготувала їх до
друку).

Іванов В.П., Коновалова Н.В., Гаврилова О.В. Предиктори розвитку
часторецидивуючої форми фібриляції передсердь у хворих на гіпертонічну
хворобу // Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до
фактів: Матеріали науково-практичної конференції (17-19 квітня, 2001
р.).- Київ, 2001.- С. 88. (Здобувачем надані власні дані, проведена
статистична обробка та виділені найбільш інформативні предиктори
розвитку фібриляції передсердь, аспірант Н.В.Коновалова брала участь на
етапі оформлення тез до друку, аспірант О.В.Гаврилова брала участь у
підготовці ілюстрацій до доповіді).

Іванов В.П. Антиаритмічна ефективність метопрололу, соталолу та
аміодарону у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, ускладненою постійно
рецидивуючою формою миготливої аритмії // Нові напрямки профілактики і
лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії: Матеріали
об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства
кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів (26-28 вересня, 2001 р.).-
Київ, 2001.- С. 166.

Гаврилова О.В., Іванов В.П., Яковлева О.О. Ефективність кордарону у
хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії // Роль
первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний
в улучшении качества жизни: Матеріали Республіканської
науково-практичної конференції (19-20 квітня, 2001 р.).- Харків, 2001.-
С. 35-36. (Здобувачем надані власні дані, проведений статистичний
аналіз, аспірант О.В.Гаврилова брала участь в обстеженні хворих, склала
план тез та оформила їх до друку, підготувала матеріали та ілюстрації до
доповіді, проф. О.О.Яковлева брала участь на етапі їх редагування).

Іванов В.П., Гаврилова О.В., Яковлева О.О. Вплив кордарону на
варіабельність серцевого ритму // Роль первичной и вторичной
профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества
жизни: Матеріали Республіканської науково-практичної конференції (19-20
квітня, 2001 р.).- Харків, 2001.- С. 48. (Здобувачем надані власні дані,
проведений статистичний аналіз та узагальнення результатів, аспірант
О.В.Гаврилова оформила тези до друку, підготувала матеріали та
ілюстрації до конференції, проф. О.О.Яковлева брала участь на етапі
редагування тез та сформулювала висновки роботи).

Денисюк В.І., Іванов В.П., Коновалова Н.В. Фактори розвитку фібриляції
передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з
гіпертонічною хворобою // Матеріали ІХ Конгресу Світової федерації
українських лікарських товариств (19-22 серпня, 2002 р.).- Луганськ,
2002. – С. 183. (Здобувачем надані власні дані, проведено виділення
найбільш інформативних чинників розвитку аритмії, проф. В.І.Денисюком
складений план тез, сформульовані висновки, аспірант Н.В.Коновалова
підготувала тези до друку).

Іванов В.П. Аритмія напруги, як клінічний варіант часто рецидивуючої
фібриляції передсердь у хворих на ІХС та гіпертонічну хворобу //
Матеріали ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських
товариств (19-22 серпня, 2002 р.).- Луганськ, 2002. – С. 188.

Іванов В.П. Аналіз епізодів безболісної ішемії міокарда у хворих з часто
рецидивуючою фібриляцією передсердь за даними холтерівського
моніторування ЕКГ // Актуальні проблеми терапії: Матеріали
науково-практичної конференції (23-24 березня, 2003 р.) / Вісник
Вінницького державного медичного університету.- Вінниця, 2003.- №1/1.-
С. 138.

Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф. Характер реакції аритмії на
фізичне навантаження у пацієнтів з різним перебігом серцевої
недостатності // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування:
Матеріали Пленуму правління Асоциації кардіологів України (27-29
вересня, 2005 р.).- Київ, 2005.- С. 63-64. (Здобувачем надані власні
дані, зроблений їх статистичний аналіз, проф. В.І.Денисюк склав план тез
та провів їх редагування, асистент О.Ф.Білонько оформила тези до друку,
підготувала ілюстрації до доповіді).

Іванов В.П. Патогенетичний зв’язок епізодів ішемії міокарда з різними
порушеннями серцевого ритму // Порушення ритму серця: сучасні підходи до
лікування: Матеріали Пленуму правління Асоциації кардіологів України
(27-29 вересня, 2005 р.).- Київ, 2005.- С. 62-63.

Іванов В.П. Ефективність аміодарону та його комбінацій з
бета-адреноблокаторами у пацієнтів з пароксизмальною шлуночковою
тахікардією // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування:
Матеріали Пленуму правління Асоциації кардіологів України (27-29
вересня, 2005 р.).- Київ, 2005.- С. 62.

Анотація

Іванов В.П. Роль аритмій в патогенезі прогресування серцевої
недостатності при ішемічній хворобі серця в поєднанні з гіпертонічною
хворобою, оптимізація лікування.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.11 – кардіологія.- Івано-Франківський державний
медичний університет; Івано-Франківськ, 2006.

У роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення
проблеми, пов’язаної з прогнозуванням і оптимізацією лікування
прогресуючої СН при ІХС в поєднанні з ГХ і аритміями серця. З’ясовані
патогенетичні чинники прогресування СН при СА і ША. Визначені
клініко-інструментальні предиктори частих рецидивів ФП і нападів ШТ у
даної категорії хворих. Показано, що ефективність різних варіантів
терапії у пацієнтів з прогресуючою СН і аритміями серця має певну
залежність від клінічних форм аритмій. Доведено, що лікування
аміодароном протягом двох років спостереження, на відміну від в-АБ та їх
комбінацій з аміодароном, супроводжується достовірним зростанням частоти
сумарних серцево-судинних ускладнень. З’ясовані клініко-інструментальні
предиктори ефективності карведилолу і метопрололу та предиктори розвитку
рефрактерності до лікування аміодароном та комбінаціями в-АБ з
аміодароном. Виявлено, що характер антиремоделюючої та гемодинамічної
дії тривалого лікування виявляє чітку залежність від типу
структурно-геометричного ремоделювання ЛШ та варіанта його дисфункції.

Ключові слова: серцева недостатність, ішемічна хвороба серця,
гіпертонічна хвороба, аритмії серця, раптова кардіальна смерть,
метопролол, карведилол, аміодарон, ехокардіографія, велоергометрія,
холтерівське моніторування ЕКГ, варіабельність серцевого ритму.

Аннотация

Иванов В.П. Роль аритмий в патогенезе прогрессирования сердечной
недостаточности при ишемической болезни сердца в сочетании с
гипертонической болезнью, оптимизация лечения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.11 – кардиология.- Ивано-Франковский государственный
медицинский университет; Ивано-Франковск, 2006.

В работе представлено теоретическое обоснование и новое решение
проблемы, связанной с прогнозированием и оптимизацией лечения
прогрессирующей сердечной недостаточности при ИБС в сочетании с
гипертонической болезнью и аритмиями сердца. Выявлены патогенетические
факторы прогрессирования сердечной недостаточности при аритмиях сердца.
Показано, что в качестве патогенетических факторов прогрессирования
сердечной недостаточности у больных с частой суправентрикулярной
экстрасистолией и приступами суправентрикулярных тахикардий/тахиаритмий
могут рассматриваться: “стрессовые” формы аритмий (аритмии, возникающие
при физической нагрузке и симпатоадреналовой активации), концентрическая
гипертрофия и систолическая дисфункция левого желудочка, нарушения
структуры дневной ЧСС и снижение вагусных влияний в ночное время.
Доказано, что “стрессовые” формы аритмий могут выступать в качестве
независимых факторов прогрессирования сердечной недостаточности у
пациентов с суправентрикулярными аритмиями. В качестве патогенетических
факторов прогрессирования сердечной недостаточности у больных с
желудочковой экстрасистолией и приступами желудочковой тахикардии
необходимо рассматривать: увеличение общего количества желудочковых
экстрасистол за сутки и соотношения парных и групповых ко всем
желудочковым экстрасистолам, псевдонормальный и рестриктивный тип
диастолической дисфункции левого желудочка, дилатацию левого предсердия
и уменьшение симпатической активности в ночное время. Выделены
клинико-инструментальные критерии прогнозирования частых рецидивов
фибрилляции предсердий и приступов желудочковой тахикардии. Показано,
что эффективность разных вариантов терапии у пациентов с прогрессирующей
сердечной недостаточностью и аритмиями сердца зависит от клинической
формы аритмии. Выявлено, что клиническая эффективность комбинации
метопролол + амиодарон превысила эффективность всех остальных вариантов
терапии у пациентов с приступами суправентрикулярных
тахикардий/тахиаритмий, комбинации карведилол + амиодарон – у больных с
желудочковыми аритмиями. Эффективность амиодарона превысила
эффективность (-адреноблокаторов у пациентов с приступами
суправентрикулярных тахикардий/тахиаритмий и комбинированными аритмиями
(суправентрикулярные + желудочковые). Среди (-адреноблокаторов
метопролол показал более высокую клиническую эффективность у больных с
суправентрикулярными аритмиями, а карведилол – у больных с желудочковой
экстрасистолией. Показано, что феномен “ухода от клинического эффекта”
был наиболее характерным для длительного лечения (>6 месяцев)
амиодароном.

Выявлено, что длительное применение комбинации метопролол + амиодарон
характеризовалось относительной безопасностью и не сопровождалось
существенным увеличением случаев брадикардий в сравнение с монотерапией
препаратами. Применение комбинации карведилол + амиодарон достоверно
(р Підписано до друку 04.04.2006 р. Замовл. № 381. Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 1,8 Друк офсетний. Тираж 100 примірників. Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І.Пирогова, Пирогова, 56. PAGE 1 Висока ймовірність роз-витку частих нападів ФП і дестабілізації перебігу основного захворювання Часті напади СТ Аміодарон Часта СЕ без нападів СТ Метопролол + Аміодарон Метопролол + Аміодарон Не ефективні Аміодарон Так Ні Метопролол Ні Так ФК стенокардії > 2 ФК

Індекс Кетле > 25,8 кг/м2

іКДР 390 г

СрТла > 26 мм рт. ст.

іеА > 0,29 ум. од.

Наявність епізодів ішемії (!)

Дисперсія зубця Р > 28 мс

іЛП > 21,6 мм/м2

ЦІ > 1,14 ум. од.

Ні

Так

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020