ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
КОНОВАЛОВА ДІАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 616.314.17-008.1:616.71-001.5-089.2:615.234-08
Обгрунтування лікування глюкокортикоїдного остеопорозу в альвеолярній
кістці у хворих на генералізований пародонтит
14.01.22 – стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.
Науковий керівник:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук,
професор, Мащенко Ігор Сергійович, Дніпропетровська державна медична
академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Офіційні опоненти:
– доктор медичних наук, професор Петрушанко Тетяна Олексіївна,
Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України, професор кафедри терапевтичної
стоматології
– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина
Тетяна Петрівна, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота, Інститут
стоматології АМН України
Провідна установа:
Національна медична академія післядипломної освіти ім..
П.Л.Шупика МОЗ України.
Захист дисертації відбудеться “3” липня 2006р. о 15.00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11)
Автореферат розісланий “2 ” червня 2006р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
Чумакова Ю.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Генералізований пародонтит займає особливе
місце серед стоматологічних захворювань, що пов’язано з масовістю
розповсюдження його серед населення, наявністю клінічних варіантів, що
приводять до швидкого руйнування пародонта і впливають на імунологічну
реактивність всього організму (Л.А.Дмитриева и соавт., 1998;
Г.Ф.Белоклицкая, 1995; А.В.Борисенко, Н.Ф.Данилевський, 2000;
И.С.Мащенко, 2003; А.В.Борисенко, 2004). Існують докази, що
генералізований пародонтит поєднується практично зі всіма загальними
патологічними станами організму, і кожний автор, вибираючи для
дослідження групу пацієнтів із соматичним захворюванням, обов’язково
знаходить паралелі між частотою поширеності і тяжкістю змін у тканинах
пародонта (В.В.Маслов и соавт., 1990; Ю.М.Максимовский и соавт., 1991;
И.П.Мазур, В.В.Поворознюк, 2002).
Особливо актуальним є це питання у хворих стероїдзалежною
бронхіальною астмою, які постійно повинні приймати в якості
патогенетичної терапії глюкокортикоїдні препарати. Відомо, що прийом
глюкокортикоїдів при стероїдзалежній формі бронхіальної астми
супроводжується появою цілого ряду ускладнень. Серед них одним з самих
вагомих є остеопороз кісткового скелета (О.В.Дудина, 1995; H.Puolijoki,
H .Ola, 1996; Струкова О.В., 2000).
Враховуючи зазначене, вивчення патофізіологічних процесів і
зокрема, змін стану ремоделювання кісткової тканини, який обумовлює
активність остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці у хворих на
генералізований пародонтит, під впливом глюкокортикоїдної терапії, є
особливо актуальним і необхідним.
Сучасна медицина має великий вибір остеотропних препаратів
різного механізму дії. Проте, відсутні відомості про диференційоване
застосування остеотропних препаратів у хворих на генералізований
пародонтит в залежності від його клінічного прояву і поширеності
(К.Н.Косенко и соавт., 2003; Ю.Е.Косоверов, 2004; В.М.Кетгуш, 2004). Не
проводилася оцінка біохімічних показників крові та ротової рідини при
різних варіантах патогенетичної терапії.
В зв’язку з цим, особливого значення набувають дослідження,
які б дозволили обґрунтувати і розробити диференційований підхід до
вибору остеотропної терапії в комбінації з традиційною комплексною
терапією генералізованого пародонтиту, направлений на активізацію
процесів метаболізму і ремоделювання в кісткових структурах пародонта у
хворих на генералізований пародонтит, асоційований глюкокортикоїдним
остеопорозом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної теми кафедри
терапевтичної стоматології і стоматології дитячого віку
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України „Розробка і
удосконалення методів діагностики і етіопатогенетичного лікування
запальних захворювань пародонта, карієсу і його ускладнень” (державна
реєстрація № 0100U0023). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента
даної теми.
Мета дослідження – удосконалення методів діагностики і
підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого
пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною астмою шляхом
використання диференційованої остеотропної терапії.
Мета дослідження досягалась вирішенням наступних завдань:
1. Вивчити стан кісткового метаболізму у хворих на
генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною
астмою, які перебувають в умовах систематичного прийому інгаляційних
стероїдних засобів і комбінованого використання інгаляційних і системних
глюкокортикоїдних препаратів.
2. Розробити діагностичні критерії визначення ступеня
активності остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці у хворих на
генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною
астмою.
3. Визначити основні фактори, що впливають на клінічний прояв
генералізованого пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною
астмою.
4. Обґрунтувати доцільність диференційованого використання
остеотропних препаратів в комплексній терапії генералізованого
пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною астмою в залежності
від інтенсивності прояву остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці.
5. Оцінити ефективність результатів комплексного лікування
генералізованого пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною
астмою в умовах додаткового використання диференційованих схем
остеотропної терапії.
Об’єкт дослідження – зміни кісткового метаболізму у хворих на
генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною
астмою.
Предмет дослідження – обґрунтування, розробка і оцінка
ефективності диференційованої остеотропної терапії в комплексному
лікуванні генералізованого пародонтиту, асоційованого глюкокортикоїдним
остеопорозом у хворих стероїдзалежною бронхіальною астмою.
Методи дослідження – з метою аналізу остеопоротичних процесів
у альвеолярному відростку хворих на генералізований пародонтит,
асоційований стероїдзалежою бронхіальною астмою, та порівняльної оцінки
ефективності розробленого лікувального комплексу, об’єктивізації та
аналізу отриманих результатів використані клінічні, рентгенологічні,
біохімічні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі
вивчення маркерів кісткового метаболізму встановлено, що у хворих на
генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною
астмою, при прийомі інгаляційних глюкокортикоїдних препаратів, порушення
механізмів кісткового ремоделювання характеризується інтенсифікацією
процесів резорбції і відносним збереженням або незначним зниженням
рівнів кісткоутворення; при комбінованому використанні інгаляційних і
системних стероїдних засобів виявлено послаблення, як кісткового
синтезу, так і виражена інтенсифікація резорбції в кісткових структурах
пародонта.
Вперше виявлено, що інтенсивність остеопоротичного процесу в
альвеолярній кістці у хворих стероїдзалежною бронхіальною астмою на тлі
систематичного прийому інгаляційних засобів характеризується переважно
низькою і рідше середньою активністю, а в умовах використання
систематичної комбінованої глюкокортикоїдної терапії – середньою і
високою активністю остеопорозу в альвеолярній кістці.
Доведена доцільність і висока ефективність додаткового
включення в базисне лікування генералізованого пародонтиту
диференційованих залежно від інтенсивності остеопорозу в альвеолярній
кістці схем остеотропної терапії. Продемонстрована їх здатність
позитивно впливати на клінічний прояв захворювання і усунення порушень
процесів кісткового ремоделювання.
Практичне значення одержаних результатів. Вперше на основі
виявлених механізмів формування вогнищ остеопорозу в альвеолярній кістці
у хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною
бронхіальною астмою, розроблений новий методологічний підхід
диференційованого використання в комплексному лікуванні захворювання
остеотропних препаратів з різною фармакокінетикою: пацієнтам з низькою
активністю остеопоротичного процесу в кісткових структурах пародонта
рекомендується використання альфакальцидолу; з середньою – комбінації
альфакальцидол-остеогенон; при високій – комплексу Вітрум-Кальціум D3 –
фосамакс.
Використання в клініці розроблених схем комплексного лікування
генералізованого пародонтиту у хворих стероїдзалежною бронхіальною
астмою дозволяє домогтися усунення порушень метаболічних процесів в
альвеолярній кістці і, тим самим, забезпечити стабільну
клініко-рентгенологічну стабілізацію стану тканин пародонта у віддалені
терміни диспансерного спостереження.
Для оцінки інтенсивності остеопорозу в
альвеолярній кістці у хворих на генералізований пародонтит,
асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою, запропоновано
використовувати індекс активності остеопоротичного процесу, показана
його висока і об’єктивна інформативність.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним
науковим дослідженням. Автором особисто проведений
патентно-інформаційний пошук і проаналізована наукова література з
досліджуваної проблеми. Під керівництвом наукового керівника
виконувалися клінічні дослідження, лікування хворих на базі обласної
стоматологічної поліклініки, де знаходиться кафедра терапевтичної
стоматології Дніпропетровської державної медичної академії. Проведений
набір матеріалу для лабораторних досліджень, які проводилися на базі
Центральної науково-дослідної лабораторії ДДМА (зав. лабораторії,
професор О.Л. Дроздов). Самостійно зроблена статистична обробка
отриманих результатів, написані всі розділи роботи, сформульовані
висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і
результати дисертаційного дослідження обговорювалися на ІІ з’їзді
Асоціації стоматологів України (Київ, 2004), Міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології і
ортодонтії” (Одеса, 2005), науковій міжвузівській конференції молодих
вчених (Харків, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, з яких
6 статей у журналах, ліцензованих ВАК України (2 статті – без
співавторів).
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 154
сторінках принтерного тексту і складається із переліку умовних
скорочень, вступу, огляду літератури, розділу „Об’єкти і методи
дослідження”, 3 розділів власних досліджень, розділу “Обговорення
результатів досліджень”, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел, який включає 214 джерел (128 кирилицею, 86
латиницею).
Дисертація ілюстрована 18 таблицями, 15 малюнками, 10
рентгенограмами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти і методи дослідження. В основу роботи покладені дані
клінічного, рентгенологічного і лабораторного обстеження, результатів
лікування і диспансерного спостереження 106 хворих на генералізований
пародонтит I, II і III ступенів тяжкості, асоційованого стероїдзалежною
бронхіальною астмою, у віці від 20 до 50 років. Серед них була приблизно
рівна кількість жінок (55) і чоловіків (51).
Діагноз формували за класифікацією І.С. Мащенко (2003). У 34
пацієнтів (32,1%), що перебували під спостереженням, було виявлено I
ступінь тяжкості генералізованого пародонтиту; у 39 (36,8%) – II ступінь
тяжкості і у 33 (31,1%) – III ступінь тяжкості.
З урахуванням характеру базисної терапії основного
захворювання хворі на початковому етапі обстеження розподілялися на 2
групи: I групу склали 53 (50%) пацієнти, що одержували інгаляційні
глюкокортикоїди в дозі від 800 до 1200 мкг/добу, другу – 53 (50%)
хворих, в лікуванні яких використовувалася комбінація інгаляційних
кортикостероїдів в дозі від 1200 до 2000 мкг/добу і системних
(преднізолон) в дозі від 5 до 30 мг/добу. Тривалість прийому стероїдних
препаратів була більше 5 років.
До контрольної групи увійшли 24 здорових добровольця, що мають
інтактний пародонт, відповідної статі та віку без клінічних,
лабораторних та функціональних ознак запалення і обструкції бронхів.
Групу зіставлення склали 24 хворих на генералізований пародонтит без
супутньої патології, аналогічні за віком і статтю з пацієнтами основної
групи. З них у 8 (33,3%) діагностували I ступінь тяжкості захворювання,
у 9 (37,5%) – II ступінь тяжкості і у 7 (29,2%) – III ступінь тяжкості
запально-деструктивного процесу в пародонті.
Клінічне обстеження пацієнтів проводили за загальноприйнятою
схемою, яка включає аналіз скарг, збір анамнезу, огляд, перкусію,
пальпацію. Для оцінки стану тканин пародонта використовували індекси і
проби: індекс гігієни Green-Vermillion (1964), пародонтальний індекс по
Russel (1956), індекс кровоточивості по Muehlemann-Son (1971),
папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (ПМА) (Parma, 1960), проба
Шиллера-Писарева (1989). Результати всіх визначень розраховували
кількісно в балах і відсотках, що дозволяло одержати об’єктивну
інформацію про клінічний стан пародонта на всіх етапах обстеження.
Для визначення стану кісткової структури альвеолярного
відростка проводили контактну внутрішньоротову рентгенографію, а також
використовували ортопантомографічне дослідження (під 4-х кратним
збільшенням) з подальшим обчисленням індексу активності остеопоротичного
процесу (И.С.Мащенко, 2002).
Клінічні обстеження доповнювалися проведенням лабораторних
методів дослідження: вміст неорганічного фосфору в сироватці крові і
сечі визначали за відновленням фосфорномолібденової кислоти, визначення
кальцію в сироватці крові за допомогою фотометричного методу з
використанням стандартних наборів реактивів Біотест – „Лахема”
(Чехословаччина), кальцій в сечі розраховували титруванням з мурексидом
(1982).
Рівень остеокальцину (ОК), кальцитріолу, кальцитоніну в
сироватці крові визначали радіоімунологічним методом з використанням
тест-набору фірми „Cis bio international” (Франція), екскрецію
оксипроліну (ОПР) визначали за реакцією із
парадиметиламінобензальдегідом по методиці А.А. Кріль, Л.Н. Фурцевої
(1968) .
Статистична обробка результатів проводилася за допомогою
Microsoft Excel для Windows XP на P-IV з визначенням середньої величини
і помилки середньої величини (M±m), розрахунком t-критерію Ст’юдента.
При перевірці гіпотез використовувався рівень значущості р=0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами
клінічні дослідження підтвердили наявні в літературі дані про те, що у
хворих на генералізований пародонтит, які одержували стероїдну терапію,
клінічний прояв захворювання характеризується наявністю слабо вираженої
запальної реакції в ясенних тканинах, неглибоких пародонтальних кишень і
ретракції ясен. Дана клінічна особливість прояву генералізованого
пародонтиту у стероїдзалежних хворих бронхіальною астмою об’єктивно
підтверджувалася показниками пародонтальних індексів і проб.
В результаті виконаних рентгенологічних досліджень
встановлено, що у стероїдзалежних хворих бронхіальною астмою індекс
активності остеопоротичного процесу в кісткових структурах пародонта
різко зростав в порівнянні з його параметрами у хворих на
генералізований пародонтит контрольної групи (мал. 1).
Рис.1. Індексна оцінка активності остеопорозу у хворих
контрольної і основних груп.
Приведені вище дані є основою до переосмислення установлених
положень. Є всі підстави стверджувати, що глюкокортикоїдна терапія, з
одного боку, забезпечує сприятливий клінічний прояв запального процесу в
пародонті у стероїдзалежних хворих бронхіальною астмою, а з іншого –
сприяє прогресуванню деструктивних порушень в кісткових структурах
пародонта. Це підтверджується превалюванням хворих на генералізований
пародонтит II-III ступеню тяжкості в II основній групі досліджуваних
(мал.1).
Проведення комплексної оцінки функціонально-метаболічного
стану кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит,
асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою, дозволило виявити
достовірну відмінність екскреції кальцію і неорганічного фосфору з сечею
і в сироватці крові в порівнюваних групах. В результаті виконаного
дослідження виявлено, що концентрація іонізованого кальцію крові у
хворих на генералізований пародонтит на фоні комбінованої стероїдної
терапії знижувалася, а неорганічного фосфору підвищувалася. Найвища
екскреція кальцію і неорганічного фосфору з сечею мала місце у хворих,
що одержували комбіновану глюкокортикоїдну терапію, дещо менша – при
використанні в якості патогенетичної терапії основного захворювання
інгаляційних стероїдних препаратів. Так, в II групі добова екскреція
кальцію з сечею зростала і достовірно була вищою аналогічного показника,
як у здорових, так і у хворих на генералізований пародонтит без фонової
патології.
Достовірне підвищення екскреції Са2+ і фосфору з сечею у
хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною
бронхіальною астмою, опосередковано може свідчити про підвищення
швидкості кісткової резорбції і негативний баланс Са2+ в організмі.
Для глибшого розуміння механізмів порушення кальцій-фосфорного
обміну, пов’язаного із зміною гормонів кісткового метаболізму у хворих
на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною
астмою, ми вивчали характер секреції кальцій-регулюючих гормонів
кальцитріолу і кальцитоніну, залежно від застосованого виду
патогенетичної терапії основного захворювання. Найбільш низький рівень
кальцитріолу і кальцитоніну був виявлений у хворих на генералізований
пародонтит, асоційований бронхіальною астмою, на фоні комбінованого
прийому стероїдних препаратів, у меншій мірі відмічено зниження їх
параметрів у хворих, які отримували у вигляді патогенетичного лікування
основного захворювання інгаляційні кортикостероїдні засоби (табл. 1).
Таким чином, негативний вплив патогенетичної терапії стероїдзалежної
бронхіальної астми у хворих на генералізований пародонтит на продукцію
кальцитріолу і кальцитоніну, впливає на показники фосфорно-кальцієвого
обміну: у більшій мірі при комбінованому прийомі стероїдних препаратів;
меншій – при прийомі топікальних форм.
Таблиця 1
Рівні кальцій-регулюючих гормонів у хворих на генералізований
пародонтит, які отримували глюкокортикоїдну терапію при
стероїдзалежній бронхіальній астмі
Показники Хворі на генералізований пародонтит
Здорові (24 особи)
Лікування топікальними гормональними препаратами
(I група – 53 особи) Лікування топікальними і системними гормональними
препаратами
(II група – 53 особи) Контрольна група
(24 особи)
Кальцитріол (нмоль/л) 58,2 ± 2,2* 34,6 ± 2,8* 66,2 ± 3,2* 84,6 ± 2,3
Кальцитонін (нмоль/л) 10,6 ± 0,4* 7,2 ± 0,4* 14,9 ± 0,4* 18,2 ± 0,3
П р и м і т к и. *р ?a? O F a a ae ae ® ° ? O a$ рушення процесів кісткового метаболізму у хворих на генералізований пародонтит, асоційований стероїдзалежною бронхіальною астмою, служили вагомим аргументом до розподілу пацієнтів на три групи: у першу групу відібрали хворих, у яких діагностовано малоактивний остеопоротичний процес в кісткових структурах пародонта (індекс активності остеопорозу до 6 балів); до другої групи увійшли пацієнти із середньоактивним остеопоротичним процесом (індекс активності остеопорозу від 7 до 13 балів); до III групи - пацієнти з високою активністю остеопоротичного процесу в альвеолярній кістці (індекс активності остеопорозу понад 13 балів). Для кожної з перерахованих груп були розроблені схеми комплексного лікування, які передбачали диференційоване використання остеотропної терапії залежно від стану маркерів кісткового метаболізму, які визначають різну активність остеопоротичного процесу в альвеолярних структурах пародонта. Залежно від виду остеотропної терапії, відібрані для лікування хворі, були розділені на 6 груп: 3 основні і 3 групи порівняння. Хворим I основної групи (12 осіб) з I-II ступенем тяжкості генералізованого пародонтиту за наявності у них малоактивних вогнищ остеопорозу в міжзубних альвеолярних перегородках, додатково до традиційної терапії, призначали альфакальцидол (активний метаболіт Віт.D) по 0,5-1,0 мкг на добу, курсом до 3-х місяців. Пацієнти з аналогічним клінічним проявом (12 осіб), які не отримували остеотропну терапію, були включені в I групу порівняння. При середній активності остеопоротичного процесу в кісткових структурах пародонта, хворі з I-II ступенем тяжкості генералізованого пародонтиту (II основна група - 25 осіб) одержували комплекс остеотропних препаратів: альфакальцидол (по 0,5-1,0 мкг/добу) в комбінації з остеогеноном (гідроксіапатитний комплекс) по 1 табл. (830 мг) 2 рази на день, курсом до 3-х місяців. 12 осіб з ідентичним клініко-лабораторним проявом захворювання, яким був призначений тільки альфакальцидол, були використані в якості II групи порівняння. У лікуванні хворих з II-III ступенем тяжкості захворювання (III основна група - 33 особи) використовували комбінацію Вітрум-Кальціум D3 (по 1 т. 2 рази на день, курсом до 3 місяців) і фосамакса (алендронат натрію) по 10 мг на добу, курсом до 3 місяців. Пацієнти III групи порівняння (12 осіб) одержували лікувальний комплекс II основної групи. Результати комплексної терапії за клініко-рентгенологічними і біохімічними показниками оцінювали безпосередньо як після лікування, так і у віддалені терміни спостереження (через 6, 12 і більше місяців). Виходячи з отриманих результатів безпосередньо після лікування можна зазначити, що використання розроблених схем лікування генералізованого пародонтиту на фоні стероїдзалежної бронхіальної астми, сприяє ліквідації запального процесу в пародонті у більшості хворих, як основних, так і груп порівняння: у 100% хворих I основної групи; у 96% хворих II основної групи; у 87,9% хворих III групи. Відповідно у хворих груп порівняння: I група – 41,7%; II група – 91,7%; III група – 83,3%. Після лікування у хворих ліквідовувався запальний процес у яснах, нормалізувалися стоматологічні індекси (індекс гігієни, кровоточивості, ПМА, проба Шиллера-Писарева), достовірно і значно знизився рівень показника пародонтального індексу (р АННОТАЦИЯ Коновалова Д.А. Обоснование лечения глюкокортикоидного остеопороза в альвеолярной кости у больных генерализованным пародонтитом. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Институт стоматологии АМН Украины, г. Одесса, 2006. В результате выполненных многоплановых клинических, рентгенологических, биохимических исследований у 106 больных генерализованным пародонтитом на фоне стероидзависимой бронхиальной астмы доказано, что тяжесть клинического проявления патологического процесса в пародонте у данных пациентов в большей степени определяется выраженностью остеопороза, в меньшей – воспалительной реакцией в тканях десны. В работе установлено, что глюкокортикоидная терапия как ингаляционными, так и системными препаратами приводит к нарушению метаболических процессов костного ремоделирования в альвеолярной кости. При использовании ингаляционных глюкокортикоидных препаратов усиливаются процессы резорбции, в то время как процессы костеобразования страдают в меньшей мере. При комбинированном приеме ингаляционных и системных стероидных препаратов значительно ослабляется как костный синтез, так и происходит усиление процессов резорбции в костных структурах альвеолярной кости. На основании выявленных закономерностей нарушения костного метаболизма, под влиянием ингаляционных и комбинации ингаляционных и системных глюкокортикоидов, раскрыты патогенетические механизмы формирования очагов остеопороза в альвеолярной кости различной интенсивности: малой, средней и высокой активности. С учетом нарушений костного метаболизма и активности проявления остеопоротического процесса в альвеолярных отростках были разработаны и внедрены в практику индивидуальные схемы остеотропной терапии в комплексном лечении генерализованного пародонтита. Больным с малоактивным остеопоротическим процессом, наряду с традиционным комплексом лечения генерализованного пародонтита, в качестве остеотропной терапии показано использование препарата альфакальцидол, со средней активностью остеопоротического процесса – комбинации альфакальцидол + остеогенон; с высокой активностью остеопоротического процесса – комбинации Витрум-Кальциум D3 + фосамакс. Их использование способствовало сокращению количества рецидивов воспалительного процесса в пародонте на 27,3% и стойкой клинико-рентгенологической стабилизации в отдаленные сроки у 85,7% больных генерализованным пародонтитом, ассоциированным глюкокортикоидным остеопорозом. Результаты диссертационной работы внедрены в учреждения практического здравоохранения и учебный процесс на профильных кафедрах. Ключевые слова: генерализованный пародонтит, глюкокортикоидный остеопороз, бронхиальная астма, остеотропная терапия. ANNOTATION Konovalova D.O. Substantiation of glucocorticoid osteoporosis in alveolar bone in patients with generalized periodontitis. – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 – dentistry. – Institute of Dentistry of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2006. In a scientific work the results of study of impact of different kinds of glucocorticoid therapy on clinical-roentgenological manifestations of generalized periodontitis and processes of bone remodeling are generalized. As a result of performed multiplanned clinical, roentgenological and biochemical investigations in 106 patients with generalized periodontitis it was established, that against a background of systemic usage of inhaled steroid medicines there occurs intensification of resorption processes, while regeneration of bone tissue is disturbed a litte. In the course of combined therapy application (inhaled and systemic medicines) bone synthesis is disturbed alongside with resorption intensification. In the clinical practice there were developed and tested methods of differential osteotropic therapy in a complex treatment of generalized periodontitis against a background of steroid-dependent bronchial asthma. It was established that their use reduces the number of relapses, allows to increase general efficacy of treatment process. Key words: generalized periodontitis, glucocorticoid osteoporosis, bronchial asthma, osteotropic therapy.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
