.

Клініка і патогенез остеоартрозу у шахтарів, ефективність лікування та реабілітації таких хворих (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 2710
Скачать документ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.ГОРЬКОГО

КОЗИНСЬКА Інна Анатоліївна

УДК 616.72-018.3-007.17.18-007.248:622-058.243-036-07-092-08-039.76

Клініка і патогенез остеоартрозу у шахтарів, ефективність лікування та
реабілітації таких хворих

14.01.12 – ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державного медичному університеті ім.
М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гринь Владислав Костянтинович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач
кафедри сімейної медицини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коломієць Вікторія Володимирівна,
Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України,
професор кафедри внутрішніх хвороб №2;

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович, Луганський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри сімейної
медицини.

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
госпітальної терапії №1 і профпатології.

Захист відбудеться 25 жовтня 2006 року о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.11.600.02 при Донецькому державному
медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

Автореферат розісланий 19 вересня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Ігнатенко Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. ОА – найбільш часте захворювання локомоторного
апарату і є однією з основних причин непрацездатності людей (Поворознюк
В.В. та ін., 2002; Коваленко В.М. та ін., 2003; Семенів І.П., Головач
І.Ю., 2003; Яременко О.Б., 2003; Цветкова Е.С. и др., 2004). Економічні
витрати в США, що пов’язані з ОА, складають більше 60 млрд доларів на
рік (Buckwalter J.A. et al., 2004), а в Гонконзі тільки один хворий у
середньому витрачає за рік понад 40 тисяч доларів (Woo J. et al., 2003).
У Франції щорічні витрати зростають на 8% і сягають у теперішний час 1,8
млрд. євро (Solignac M., 2004).

За даними епідеміологічних досліджень поширеність ОА в різних регіонах
земної кулі складає 5-29% (Герцен Г.І. та ін., 2003; Al-Arfaj A.S. et
al., 2003; March L.M., Bagga H., 2004), причому серед осіб старших
60-літнього віку – 97% (Лила А.И., Карпов А.И., 2003). Поширеність ОА за
даними статистичних звітів в Україні дорівнює 220-240 на 10000 людей
(захворюваність – 49-52 на 10000), причому ці показники щорічно
зростають (Коваленко В.Н., Борткевич О.П., 2003; Коваленко В.М., Шуба
Н.М., 2003). Первинна інвалідність внаслідок ОА складає 0,8 на 10000
населення (Коваленко В.М. та ін., 2003).

Питання ранньої діагностики, профілактики і лікування ОА в нашій країні
набувають особливої актуальності (Поворознюк В.В., 2004). Травматизація
суглобів є одним з основних чинників ризику розвитку захворювання
(Герцен Г.І. та ін., 2003; Buckwalter J.A., 2003; Buckwalter J.A.,
Matrin J.A., 2004). У виникненні професійного ОА головна роль
приділяється механічному перенавантаженню суглобів, особливо при частому
повторюванні стереотипних рухів (Цурко В.В., Хитров Н.А., 2002; Гайко
Г.В., 2003; Darling E.M., Athanasion K.A., 2003). Такий варіант хвороби
розвивається переважно у чоловіків тяжкої фізичної праці, що, як
правило, проробили в одних умовах більше 5 років (Cvijetic S. et al.,
2004; Rossignol M., 2004).

Вказується на частий розвиток ОА серед шахтарів (Поворознюк В.В., 2004;
Єрмолаєва М.В. та ін., 2006; Kirkhorn S. et al., 2003; Rossignol M. et
al., 2003). Інтегральний коефіцієнт захворюваності на ОА з тимчасовою
втратою працездатності в гірників вугільних шахт перевищує показники в
чоловічій популяції того ж регіону України в 12 (!) разів (Ігнатенко
Г.А., 2001; Синяченко О.В. и др., 2006). Удосконалювання методів ранньої
діагностики периферичного ОА і спондилопатії (артрозу, остеохондрозу) у
шахтарів різних професійних груп з врахуванням гірничогеологічних умов
шахт, з’ясування нових ланцюгів патогенезу захворювання і розробка
технології лікувально-реабілітаційних заходів сприятимуть підвищенню
якості надання медичної допомоги такій категорії хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького державного
медичного університету і є фрагментом комплексної конкурсної теми МОЗ
України “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового
апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях
(клініко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727).
Здобувач є співвиконавцем даної теми.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало підвищення якості
діагностики ОА в шахтарів різних професійних груп з врахуванням
гірничогеологічних умов шахт, з’ясування нових ланок патогенезу
захворювання і поліпшення ефективності лікувально-реабілітаційних
заходів. Відповідно до цого були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити частоту, характер і тяжкість клініко-рентгенологічних проявів
ОА у шахтарів різних професійних груп з урахуванням гірничогеологічних
умов їхньої робочої зони, підземного стажу трудової діяльності, СНКС,
наявності супутньої вібраційної хвороби, перенесених травм артикулярного
апарату та бурситів.

2. Визначити поширеність спондилоартрозу й остеохондрозу хребта в
гірників вугільних шахт, що страждають на периферичний ОА, оцінити
особливості спондилопатії та їх взаємозв’язок із суглобним синдромом і
характером трудової діяльності шахтарів.

3. Дослідити роль ПОЛ, АОЗ і обміну NO в патогенезі ОА у шахтарів різних
професійних груп, з’ясувати вплив цих метаболічних порушень на різні
варіанти перебігу суглобного синдрому.

4. Дати оцінку ролі кортизолу, який лімітує стрес, і статевих гормонів у
розвитку периферичного ОА й спондилопатії у шахтарів різних професійних
груп, з’ясувати зв’язок дисгормональних порушень з умовами праці
гірників і характером клінічного перебігу захворювання.

5. Вивчити значення змін синтезу продуктів арахідонової кислоти
(ейкозаноїдів) в патогенезі ОА у шахтарів різних професій, ступінь
впливу на показники гірничогеологічних умов шахт, підземного стажу
гірників, наявності реактивного синовіту.

6. Проаналізувати результати використання медикаментозних засобів різної
спрямованості дії, преформованих і природних фізичних чинників у
шахтарів з ОА, розробити медичну технологію прогнозування ефективності
проведених лікувально-реабілітаційних заходів.

Об’єкт дослідження: шахтарі-вуглярі різних професій, що страждають на
ОА.

Предмет дослідження: клініко-рентгенологічний перебіг периферичного ОА і
спондилопатії (артрозу, остеохондрозу) у шахтарів різних професійних
груп, його зв’язок з гірничогеологічними умовами трудової діяльності та
підземного стажу роботи, роль порушень ПОЛ, АОЗ, метаболізму NO,
гормонального статусу (статевих гормонів) і ейкозаноїдів у патогенезі
захворювання такої категорії хворих, ефективність медикаментозної
терапії ОА, преформованих й природних фізичних чинників, критерії
прогнозування лікувально-реабілітаційних заходів.

Методи дослідження: клінічні (розпит, фізичне обстеження хворих, оцінка
суглобних індексів), рентгенологічні (рентгенографія периферичних
суглобів і хребта), ультразвукові (сонографія суглобів), біохімічні
(дослідження в крові продуктів ПОЛ, АОЗ, нітритов), радіоімунні
(визначення концентрації глюкокортикоїдних і статевих гормонів),
імуноферментні (вивчення рівня ейкозаноїдів), статистичні (комп’ютерний
варіаційний, кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено особливості
клініко-рентгенологічного перебігу і взаємозв’язок периферичного ОА,
спондилоартрозу й остеохондрозу хребта у шахтарів різних професійних
груп з врахуванням СНКС, доведено роль порушень ПОЛ, АОЗ, метаболізму
NO, ейкозаноідів, глюкокортикоїдних й статевих гормонів у патогенезі
захворювання і розвитку вторинного реактивного синовіту, залежність цих
показників від гірничогеологічних умов шахт, продемонстровано
ефективність комплексного використання НПЗП, антиагрегантів,
поліферментних сумішей, хондромодифікаторів, голкорефлексотерапії,
елетромагнітного поля, променів лазера, бальнео- і пелоїдопроцедур у Пр,
ПГ, ГОВ, ПЕС і Кр, що страждають на ОА.

Практичне значення отриманих результатів. Виділено критерії для оцінки
перебігу ОА у шахтарів і прогнозування ефективності терапії захворювання
в окремих професійних групах, розроблено раціональну медичну технологію
лікування й реабілітації таких пацієнтів.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного
відділення та ревматологічного диспансеру Донецького обласного
клінічного територіального медичного об’єднання, терапевтичної клініки
Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України,
Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань, Донецької
міської клінічної лікарні №3, Луганської обласної клінічної лікарні,
Слов’янського санаторію “Ювілейний”, а також у педагогічний процес
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати
досліджень є основним і полягає в аналізі сучасних даних літератури за
проблемою, відборі, обстеженні і медикаментозному лікуванні шахтарів з
ОА, організації реабілітації їх на етапах “стаціонар-санаторій”,
застосуванні природних і преформованих фізичних курортних чинників.
Автор запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг
захворювання у гірників вугільних шахт різних професійних груп і
контролювати ефективність лікувально-реабілітаційних заходів, самостійно
виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику.
Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів
публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на
спільному засіданні кафедр сімейної медицини, професійних хвороб,
пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтичної терапії і клінічної
кардіології, шпитальної і факультетської терапії, фізіотерапії і
лікувальної фізкультури Донецького державного медичного університету ім.
М.Горького (травень, 2005). Основні положення дисертаційної роботи
обговорені на IV національному конгресі ревматологів України (Полтава,
2005), науково-практичних конференціях “Терапевтичні читання: алгоритми
сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб” (Харків, 2005),
“Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006) і “Актуальні питання
біомінералогії” (Луганськ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед
яких 1 розділ в монографії “Остеоартроз у шахтарів”, 8 робіт у журналах,
1 у збірнику, 3 у матеріалах наукових форумів. 4 роботи у виданнях,
визнаних ВАК України, виконані здобувачем самостійно.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
167 сторінках тексту, складається зі вступу, 6 розділів (у тому числі
огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень),
аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що містить 312
найменувань (112 кирилицею і 200 латиницею) на 34 сторінках. Робота
ілюстрована 25 таблицями і 26 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 266
шахтарів-вуглярів основних професійних груп з ОА у віці від 21 до 68
років (в середньому 43,1±0,59 років). Діагноз базувався на критеріях
Української асоціації ревматологів. Тривалість захворювання складала
7,8±0,37 років, а підземний стаж гірників – 18,4±0,54 років. Серед
обстежених хворих було 31% Пр, 26% – ПГ, 24% – ГОВ, 15% – ПЕС, 4% – Кр.
Перенесені травми суглобів відзначено в 12% спостережень ОА, бурсити – у
8% (у тому числі в 14% ГОВ, у 9% – ПГ, у 5% – Пр і у 3% ПЕС). Середні
показники гірничогеологічних умов у шахтах, де працювали обстежені хворі
ОА, були наступними: глибина розробок вугілля – 791,7±10,63 м,
температура робочої зони – 25,6±0,14 (С, потужність вугільних шарів –
102,4±0,49 см, кут нахилу вугільних шарів – 33,2±0,39 град, розмір
шахтних водопритоків – 303,2±2,51 м3/ч, вологість робочої зони –
86,7±0,25 %, запорошеність – 168,3±4,55 мг/м3, швидкість потоку повітря
– 2,2±0,04 м/с.

СНКС підраховували за формулою: СНКС = (22464 ( W) + (21 ( L) – (10564 (
W2) – 7874, де W – потужність вугільних шарів (метри), L – кут нахилу
вугільних шарів (градуси). Показники в крові ПОЛ і АОЗ досліджували
спектрофотометричним методом (спектрофотометр “СФ-46”, Росія). Визначали
рівні ДК, МДА, АОА, ТФ, активності СОД і Кат. Паралельно в сироватці
крові визначали концентрацію NO2 – кінцевих стабільних продуктів
метаболізму NO із застосуванням реактиву Гріса (адсорбцію розчину
вимірювали спектрофотометричним методом при довжині хвилі 546 нм, а в
якості стандарту використовували нітрит натрію). Вміст в крові
кортизолу, естрадіолу, прогестерону і тестостерону визначали
радіоімунним методом (лічильник “Гамма-800”, Україна, набори
“Immunotech, Чехія). Імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi
diagnostic pasteur”, Франція, набори “ProCon”, Росія) досліджували
концентрації PgE2, PgF2??, простацикліну (PgI2) і TxА2. У якості
контролю лабораторні показники крові вивчено в 20 практично здорових
підземних шахтарів основних професійних груп у віці від 20 до 59 років.

Статистичне опрацювання отриманих результатів досліджень проведене на
комп’ютері (програми “Microsoft Excel” і “Statistica”). Оцінювали
середні значення, їхні помилки, коефіцієнти кореляції, критерії
Стьюдента, Уїлкоксона, Рао, Брауна-Форсіте, Левена, Хі-квадрат і
достовірність статистичних показників (р).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Діагноз ОА
встановлювався тільки в тих випадках, коли були присутні артралгії. Для
ОА в шахтарів, як і людей інших професійних груп, був більш характерний
“механічний” характер болю у суглобах, хоча частіше, ніж у 1/3 від числа
хворих, артралгії спостерігалися й у спокої, причому могли зменшуватися
при рухах. 64% шахтарів з ОА скаржилися на болі в суглобах при рухах,
37% – у спокою (у 73% спостережень констатоване зменшення артралгій у
спокою). 57% хворих відзначали стартову скутість, а 34% – ранкову
скутість, 49% – припухлість над суглобами, 37% – почуття потріскування
або хрускіт у суглобах. Частота ранкової скутості перевищує аналогічну в
популяції. Професії гірників не впливають на перераховані скарги.

У 79% шахтарів відзначається залучання в патологічний процес колінних
суглобів, у 33% – гомілковоступневих, у 29% – ліктьових, у 27% –
плечових, у 26% – променевозап’ясткових, у 17% – п’ястковофалангових, у
15% – проксимальних міжфалангових кисті, плюсневофалангових та
кульшових, у 10% – дрібних суглобів ступнів, у 8% – дистальних
міжфалангових кисті. При ОА суглобів кистей не виникають вузли Гебердена
й Бушара.

Вплив професії шахтарів на тяжкість ураження суглобів виявляється
незначним, хоча від характеру трудової діяльності гірників високо
достовірно (pN?` † Ae 2 4 e e ^ ` † =а 26%), Кр (у 3,4 рази) і ГОВ (у 2,4 рази). Супутня вібраційна хвороба багато в чому визначає (p12 мкмоль/л/г і TxA2>15 нг/мл указують на
несприятливий перебіг ОА в шахтарів, а параметри ДК>5 О/мл – на
наявність реактивного синовіту і тяжкість спондилопатії. Параметри
прогестеронемії >4 нмоль/л належать до чинників тяжкості ураження
суглобів пальців рук, коксартрозу, остеохондрозу хребта і
спондилоартрозу.

2. Прогнозпозитивними критеріями ефективності лікування ОА в шахтарів є
показники АОА>52% і PgI2>104 нг/мл. Застосування антиагрегантів, ПФС і
хондромодифікаторів найбільш показано хворим із параметрами ДК24 мкат/л.

3. Призначення фізіотерапевтичних процедур доцільно виконувати на тлі
терапії вітаміном Е (?-ТФ), а критерієм подальшої ефективності
використання преформованих і фізичних чинників у шахтарів з ОА є рівень
PgF2?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020