.

Особливості патогенезу та удосконалення методів лікування раннього гестозу вагітних (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 3487
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУДРЕВИЧ ІРИНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК: 618.3-008.6-08-092:612.017.1

Особливості патогенезу та удосконалення методів лікування раннього
гестозу вагітних

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: – академік НАН України, доктор медичних наук,
професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина
Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

– доктор медичних наук,
професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та
гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, м. Київ.

Захист відбудеться “22” червня 2006 р., о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного
медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий “22” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук,

професор
В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ранній гестоз (РГ) вагітних продовжує залишатись
одним із частих ускладнень гестаційного процесу, зустрічається у 60%-80%
вагітних, а необхідність у госпіталізації і проведенні спеціального
лікування виникає у 12-17,8% вагітних (В.І. Кулаков, 1995; В.І.
Грищенко, 1999; Г.М. Савельєва, 2001).

Існує велика кількість теорій пояснюючих патогенез цього захворювання.
Загальновизнаною є нервно-рефлекторна теорія патогенезу розвитку РГ
(С.М. Беккер, Н.В. Кобозева, 1975; В.І. Бодяжина, К.Н. Жмакін, О.П.
Кірющенков, 1998).

Значна роль належить гормональним порушенням. Клінічні спостереження
показують, що виникнення захворювання співпадає з максимальною секрецією
хоріального гонадотропіну, а припинення симптомів РГ відбувається на
фоні зниження продукції цього гормону (Т.П. Бархатова, 1980; Folmer,
1964; A. Kaupilla, 1984; Г.М. Савельєва, В.І. Кулаков, 2000).

В останні роки усе більше значення в розвитку раннього гестозу надається
порушенням імунної системи вагітної. Однак відомості про характер цих
порушень неоднозначні, а іноді і суперечливі (Н.Н. Рожковська,1998; Л.В.
Новікова, А.П. Марусов, 2000; С.В. Ширшев, 2005; І.А. Панова, Л.В.
Посісева, 2005). Недосліджений цитокіновий профіль та показники
макрофагально-фагоцитарної системи при ранньому гестозі. Отже,
імунологічні аспекти РГ мають потребу в більш глибокому вивченні,
уточненні характеру імунологічних порушень при цьому ускладненні
вагітності, а розробка загальних принципів їх корекції є досить
актуальною.

Проблема лікування РГ дотепер залишається актуальною, через недостатню
ефективність існуючих методів, необхідність їх тривалого застосування,
високий відсоток рецидивів блювоти після проведеного лікування,
можливість тератогенного впливу на ембріон (плід), побічних дій на
організм вагітної (О.П. Кірющенков, Г.М. Савельєва, 2001; Ю.С.
Паращук, Л.Т. Кірічек, М.Г. Богдашкін, 2002).

Загальновідомі літературні дані вказують на те, що традиційна терапія не
тільки не коректує імунологічні параметри, але і не в усіх випадках
забезпечує потрібний клінічний ефект (К.Г. Кутоян, 1988; Н.О. Лялічкіна,
2001; Г.М.Савельєва, 2001). При цьому методи, спрямовані на регуляцію
порушень імунного статусу, нечисленні (С.Є. Перепелиця, 1992; Д.І.
Бенедіктов, 1996; Л.В. Новікова, 2000), що визначає необхідність
розробки нових підходів до лікування цього ускладнення вагітності з
урахуванням імунологічного компоненту у патогенезі розвитку РГ.
Вищевикладене визначає актуальність проведення комплексних імунологічних
досліджень, що включають широкий спектр тестів оцінки імунного статусу
вагітних з РГ і з’ясування ролі імунологічного компоненту в патогенезі
розвитку РГ та розробки доступного, безпечного імунокорегуючого методу
лікування даного ускладнення вагітності.

Перспективним у цьому відношенні є біопрепарат кріоконсервованої
селезінки (КС) – високоефективний біокоректор широкого спектра дії, який
є природним депо біологічно-активних речовин і володіє специфічною і
неспецифічною поліфармакологічною дією (В.І. Грищенко, О.С. Прокопюк,
1999). З селезінки виділено велику кількість біологічно активних
речовин, на основі яких створений фармакологічний препарат – спленін,
який достатньо ефективно використовувався для лікування РГ (В.П.
Комісаренко, 1963). Заслуговує на увагу точка зору про здатність
селезінки активувати Т-супресорну ланку імунітету (В.І. Говалло, 1987;
М.Д. Тронько, 2000).

Біопрепарат КС виробляється за міжнародними стандартами якості,
дозволений до клінічного застосування МОЗ України, 1999 р. На даний час
уже є досвід успішного застосування препаратів селезінки у хворих з
різною патологією: при анеміях різного генезу, захворюваннях печінки,
легень, в онкологічних хворих, хірургічних хворих на гнійно-септичні
ускладнення та ін. (В.І. Грищенко, 2000; Б.П. Сандомирський, С.Є.
Гальченко, 2002; В.В. Бизов, 2004).

Вищевикладене визначає перспективність використання біопрепарату КС у
складі комплексної терапії раннього гестозу вагітних.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Харківського
державного медичного університету в межах комплексної науково-дослідної
державної програми “Нові підходи до профілактики та лікування у
перинатальній охороні плоду та при порушеннях репродуктивної функції” –
(№ державної реєстрації 0104U002231). Автор самостійно виконував
фрагменти роботи з вивчення імунологічного статусу і динаміки клінічних,
імунологічних та біохімічних показників у вагітних з РГ під впливом
комплексного лікування з використанням біопрепарату КС.

Мета роботи – визначення імунологічних факторів у патогенезі розвитку
раннього гестозу вагітних та удосконалення методів лікування даного
ускладнення вагітності, для поліпшення материнських і перинатальних
показників.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

Вивчити клініко-імунологічні особливості раннього гестозу вагітних і
визначити їхнє значення в патогенезі захворювання.

Удосконалити терапію раннього гестозу з цілеспрямованим впливом на
порушення імунного гомеостазу.

Порівняти вплив традиційної і комплексної терапії з використанням
біопрепарату КС на стан цитокінового профілю, клітинного і гуморального
імунітету, фактори неспецифічної резистентності організму у вагітних з
раннім гестозом.

Порівняти вплив традиційної і комплексної терапії на стан вагітних, з
визначенням біохімічних показників у вагітних з фізіологічним перебігом
вагітності і при ранньому гестозі, а також їх динаміку в процесі
лікування.

Оцінити клінічну ефективність лікування РГ комплексним методом із
застосуванням біопрепарату КС у порівнянні з традиційними методами
терапії.

Вивчити вплив традиційної і комплексної терапії раннього гестозу на
подальший перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених у
досліджуваних груп жінок.

Об’єкт дослідження: ранні гестози (блювота) вагітних.

Предмет дослідження: клінічні, імунологічні, біохімічні показники у
вагітних з РГ, особливості перебігу захворювання, визначення
ефективності використання біопрепарату КС для лікування даної патології.

Методи дослідження: у роботі використані клініко-лабораторні,
імунологічні, біохімічні, ультразвукові та статистичні методи
дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження. Уперше на основі результатів
комплексної оцінки імунного статусу цілеспрямовано досліджений
цитокіновий профіль та його зв’язок з особливостями клітинного та
гуморального імунітету і факторами неспецифічної резистентності
організму у вагітних з РГ. З’ясовано роль імунологічного компоненту в
патогенезі розвитку раннього гестозу.

Уперше для корекції імунологічних і біохімічних порушень, а також
профілактики рецидиву захворювання в комплексному лікуванні РГ
застосований біопрепарат КС. На підставі аналізу клінічних змін,
імунологічних та біохімічних показників доведено, що використання
біопрепарату КС позитивно впливає на клінічний перебіг вагітності,
дозволяє нормалізувати водно-електролітний баланс, відновити порушений
клітинний та тканинний гомеостаз, значно підвищити ефективність терапії
даної патології і створити сприятливі умови для подальшого перебігу
вагітності, росту та розвитку плоду. На підставі проведених досліджень
встановлена висока ефективність запропонованого методу лікування РГ.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований об’єм та спектр
імунологічних тестів разом з даними клініко-лабораторних досліджень
дозволили отримати більш повну й об’єктивну інформацію про особливості
розвитку РГ вагітних та роль імунологічного компоненту в патогенезі
захворювання. Отримані дані, дозволили намітити нові підходи до
проведення лікувальних заходів, з урахуванням імунологічного статусу
вагітних. Розроблений принципово новий, патогенетично обґрунтований
метод лікування РГ з використанням біопрепарату КС.

За результатами вивчення клінічних, імунологічних та біохімічних
показників, а також при оцінці подальшого перебігу вагітності, пологів,
оцінки стану новонароджених доведена його більша ефективність у
порівнянні з традиційною терапією.

Використання в комплексній терапії РГ біопрепарату КС сприяє більш
сприятливому перебігу вагітності. Це характеризується зменшенням частоти
рецидивів блювоти, ускладнень гестаційного процесу, дозволяє поліпшити
перинатальні показники, а також сприяє нормалізації виявлених
імунологічних порушень раніше – уже на 7-й день від початку терапії.
Запропонований метод дозволив скоротити строки перебування вагітних у
стаціонарі, зменшити кількість випадків переривання вагітності за
медичними показниками, скоротити час непрацездатності жінок.

Розроблений метод лікування раннього гестозу вагітних впроваджений у
практику ведення вагітних з РГ у гінекологічних відділеннях пологових
будинків №1 та №5, м. Харкова, ЦРЛ м. Краснограду, Зачепилівській ЦРЛ,
Кегичівській ЦРЛ Харківської області. Теоретичні положення і практичні
рекомендації дисертаційної роботи використовуються в педагогічному
процесі на кафедрі акушерства і гінекології №1 Харківського державного
медичного університету та Харківської медичної академії післядипломної
освіти.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення і результати, що
виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. Самостійно
визначені тема, напрямок досліджень, мета і завдання, підібрані групи
досліджуваних жінок. Проведена первинна обробка та статистичний аналіз
клініко-лабораторних, імунологічних, біохімічних досліджень, дисертантом
написані всі розділи роботи, сформульовані висновки. Автором самостійно
обґрунтовані практичні рекомендації, впроваджений у практику новий метод
лікування раннього гестозу вагітних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
й обговорені на науково-практичній конференції „Сучасні аспекти
репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” (Харків, 2003);
на засіданні Харківського наукового медичного товариства (2005), на
Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців
“Від фундаментальних досліджень до медичної практики” (Харків, 2005), на
конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми і досягнення
кріобіології та кріомедицини” (Харків, 2005), на сумісному засіданні
співробітників кафедр акушерства та гінекології №1 і №2 Харківського
державного медичного університету (2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 праць; 5 з яких у
журналах, зареєстрованих ВАК України; 2 – у збірниках наукових праць, 3
– у збірниках тез доповідей науково-практичних конференцій, 1 патент.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках
друкованого тексту й складається зі вступу, огляду літератури, 4
розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел
літератури, що нараховує 202 вітчизняних і 67 закордонних авторів (обсяг
– 25 сторінок). Робота ілюстрована 25 таблицями і 2 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети
обстежено 120 жінок з одноплідною вагітністю у строках гестації від 5 до
14 тижнів. З них 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності – I група
(контроль). Основна група – 80 вагітних із середньотяжким та тяжким
ступенем РГ, які в залежності від способу лікування були поділені на дві
клінічні групи: 40 вагітних з РГ, які отримали традиційне лікування РГ
(II група) та 40 вагітних, яким проводили комплексне лікування –
традиційна терапія і використання біопрепарату КС (III група).

При цьому II і III групи вагітних з РГ були однорідними за віком,
скаргами, даними анамнезу, вихідними даними клінічного та лабораторного
обстежень.

Традиційну терапію проводили по загальноприйнятій методиці:
лікувально-оздоровчий режим, часте дрібне харчування, боротьба з
обезводненням та ацидозом. Назначались протиблювотні, седативні
препарати, проводилась дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча, метаболічна,
вітамінотерапія.

Крім того, у лікуванні вагітних III групи застосовували біопрепарат КС,
який вводили вагітним з РГ підшкірно у верхньо-зовнішній квадрант
сідниці, одноразово.

Критерієм відбору в основну групу були скарги на нудоту, блювоту більше
5 разів на добу, зниження маси тіла більше 3 кг за 1-2 тижні, а також
ацетонурія у жінок при вагітності від 5 до 14 тижнів.

Обстеження вагітних проводилося комплексно, сумлінно вивчено
анамнестичні дані (спадковість, перенесені захворювання, менструальна
функція, паритет). Вивчалися суб’єктивні та об’єктивні дані: скарги,
плин вагітності, анамнез життя та хвороби, об’єктивний стан, діяльність
органів та систем, гінекологічний статус.

Клініко-лабораторне обстеження вагітних проводилося за загальновизнаними
правилами. Проводилося дослідження стану внутрішньоутробного ембріону
(плоду) шляхом УЗ сканування. Крім того проводились імунологічні методи
дослідження.

Для порівняння використовувались нормативні показники, отримані у жінок
з фізіологічним перебігом вагітності в аналогічні строки – I група.

Програма імунологічних досліджень включала вивчення показників
клітинного та гуморального імунітету, факторів неспецифічної
резистентності організму та цитокінового профілю у вагітних до
лікування, на 7-й та на 14-й день після початку лікування. Імунологічний
статус оцінювали за основними популяціями й субпопуляціями лімфоцитів Т-
і В-систем імунітету шляхом фарбування клітин в імунофлуоресцентному
тесті, використовуючи моноклональні антитіла до структур мембран CD3+
(загальні Т-лімфоцити), CD4+ (Т-хелпери), CD8+ (Т-супресори), CD16+
(ПK-клітини), CD19+ (В-клітини), що були отримані в імунологічній
компанії ТОВ „Сорбент” (м. Москва). Імунорегуляторний індекс (ІРІ)
розраховували як відношення відносної кількості CD4+ до відносного
вмісту CD8+ – лімфоцитів.

Із показників гуморального імунітету визначали в периферійній крові
концентрацію IgA, IgG, IgM методом радіальної імунодифузії за Mancini
(1965). Рівень ЦІК у сироватці крові визначали методом преципітації в
розчині поліетиленгліколю.

Фагоцитарна активність встановлювалася за допомогою показників
фагоцитарного індексу (відсоток фагоцитуючих нейтрофілів на 100
нейтрофілів) і фагоцитарного числа (середня кількість коків у клітині),
ІЗФ розраховували як відношення коків, які були перетравлені, до коків,
які були поглинені.

Концентрації цитокінів ІЛ-2, ІЛ-10, ФНО-? визначали методом
імуноферментного аналізу наборами фірми “Протеїновий
контур”(Санкт-Петербург).

Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом варіаційної статистики
з обчисленням середніх величин і помилок (M±m), критерію Ст’юдента та
показника вірогідності (p), виконаних за допомогою пакету
Microsoft-Excel 2000 для Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. Строк вагітності при якому
жінки надходили до стаціонару і було розпочато лікування, коливався від
5 до 14 тижнів і в середньому склав у II групі 8,5±0,7 тижнів, у III
групі – 8,7±0,8 тижнів.

За даними імунологічного дослідження були виявлені виражені зміни в
імунному статусі у вагітних з РГ порівняно з фізіологічним перебігом
вагітності.

Вивчення показників Т-системи імунітету дозволило виявити виражені зміни
в клітинній ланці імунітету у вагітних з РГ (табл. 1). При оцінці
субпопуляційного складу Т-клітин, звертає на себе увагу, достовірне
(рt„†?|   ae o u ????th?Ц?- @ B TH ??? ??? ??? ????TH a | ~ 7J AE „ ^„ „O ^„O ! „ ^„ `„_o ??? ??? ?????th?¤???? ?????th???? ?nnYNNNNA1/21/2±±±±YYYYYA o ?kdp ???th?? ?? »kd>

???

?????th?????редньо- та дрібномолекулярних ЦІК не нормалізувався і на
14-й день від початку лікування, тоді, як саме ці ЦІК є особливо
токсичними.

Комплексне лікування, з використанням біопрепарату КС має не тільки
імуномодулюючий вплив на клітинний і гуморальний імунітет, але і
пригнічує надмірну продукцію прозапальних цитокінів, таких, як ІЛ-2 і
ФНП-?. Причому, при такому способі лікування ефект спостерігається вже
на 7 день від початку терапії (табл. 4).

Рівень ІЛ-10, нормалізувався також до 7 дня терапії з використанням
біопрепарату КС і досяг концентрації фізіологічної вагітності. Оскільки
цей цитокін, відомий як медіатор з вираженим імуносупресорним ефектом,
виявляє здатність знижувати продукцію прозапальних цитокінів, то
нормалізацію рівня його активності, що корелює з нормалізацією функцій
імунокомпетентних клітин, можна вважати позитивним фактором для
фізіологічного перебігу вагітності. У вагітних з РГ після традиційної
терапії була відзначена лише тенденція до поліпшення цих показників.

Таблиця 4

Вміст цитокінів у сироватці крові обстежених вагітних на фоні лікування

Групи n ІЛ-2, пкг/мл ІЛ-10, пкг/мл ФНП-б, пкг/мл

I 40 23,7±2,1 76,8±5,2 6,0±0,7

II До лікування 40 51,0±4,11 50,7±4,091 25,4±2,91

7 день лікування 40 35,6±3,51,2 61,4±4,11,2 15,0±1,51,2

14 день лікування 40 25,5±2,42 72,8±7,12 8,1±0,41,2

III До лікування 40 50,7±3,91 50,3±4,61 26,5±2,21

7 день лікування 40 25,1±2,02,3 75,9±5,92,3 7,2±0,72,3

14 день лікування 40 22,4±2,02 76,3±6,52 6,9±0,42,3

Примітки:

1 – достовірна різниця (р0,05), а в III
групі підвищився вірогідно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020