ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Кузнєцов Ілля Павлович
УДК 612.014.42-056.173
Електроенцефалографічні особливості когнітивної діяльності за умов ліво-
та праворукості
– фізіологія людини і тварин
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Львів – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі
Українки Міністерства освіти і науки України.
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор
Гіттік Леонід Самійлович,
кандидат біологічних наук, доцент
Швайко Світлана Євгеніївна,
Волинський державний університет імені Лесі Українки, професор кафедри
фізіології людини і тварин
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор
Макарчук Микола Юхимович,
завідувач кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
доктор медичних наук, професор
Плиска Олександр Іванович,
завідувач кафедри анатомії, фізіології та шкільної гігієни Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Провідна установа: Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН
України, м. Київ
Захист відбудеться “29” вересня 2006 року о 16:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 35.051.14 у Львівському національному
уні-верситеті імені Івана Франка за адресою: 79009, Львів, вул.
Грушевського, 4, біологічний факультет, аудиторія 333.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського
національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.
Львів, вул. Драгоманова, 17.
Автореферат розісланий “22” серпня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради К 35.051.14
к.б.н., доцент
Манько В. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одними з найбільш актуальних питань психофізіології в
наш час є вивчення міжпівкулевої функціональної асиметрії мозку,
особливостей організації та функціонування мозкових структур при різних
видах рухової, когнітивної діяльності та відмінностей у ВНД людей,
пов’язаних із індивідуальними особливостями організму, таких, як стать,
вік, темперамент і т. д. Тому очевидно, що проблема фізіології людей із
ведучою лівою рукою, яка прямо стосується цих трьох питань, привертає до
себе останнім часом все більшу увагу, й кількість досліджень,
присвячених вивченню ліворукості, зростає. Дослідження цих питань
входить у коло інтересів не тільки фізіології, медицини та психології.
Велику увагу теоретичному вивченню асиметрії в природі приділяв видатний
вітчизняний учений В. І. Вернадський (1988), зазначаючи, що будь-яка
асиметрія є ознакою руху і система, яка має ознаки асиметрії, перебуває
в стані розвитку. Співзвучні з його думками ідеї Геодакяна (1992) про
формування у процесі еволюції нових функцій спочатку у лівій півкулі і в
подальшому переміщення їх у праву – так званий „закон Геодакяна”, – що
дає змогу по-новому розглянути відмінності у розміщенні вищих нервових
центрів у людей з різним профілем латеральної асиметрії.
Виявлені анатомічні, цитоархітектонічні та нейрохімічні відмінності у
головному мозку ліворуких та праворуких (Geschwind, Behan, 1984;
Holinger et al., 1999; Foundas, Leonard, Hanna-Pladdy, 2002),
відмінності у клінічній картині під час пошкодження однакових відділів
кори головного мозку в ліво- та праворуких (Добронравова, 1989;
Тетеркина, Олишкевич, Доброхотова, 1989; Стоянов, Вартанян,
Черниговская, 1998) дали можливість припустити різний спосіб реалізації
психічних функцій людини залежно від типу мануальної асиметрії. Проте
конкретні особливості механізмів психофізіологічних функцій у ліво- та
праворуких на сьогодні є вивченими недостатньою мірою.
Дослідження електричної активності кори головного мозку в осіб із різною
стороною домінуючої руки уможливило виявити відмінності здебільшого в
тета-діапазоні, що свідчить, на думку авторів, про відмінності у
функціонуванні підкіркових структур в осіб із різним преморбідом.
Вказується на різний характер взаємодій півкуль головного мозку у ліво-
і праворуких, зазначається, що відмінності спостерігаються здебільшого у
скронево-тім’яних відділах (Аршавський, 1998; Безруких, Хрянин, 2004;
Трофимова, 2000; Жаворонкова, Гогитидзе, Холодова, 2000; Болдырева,
Жаворонкова, Шарова, Добронравова, 2003).
Відповідно до літературних даних можна висловити думку, що тип
мануальної асиметрії визначається структурно-функціональними
особли-востями центральної нервової системи, що відображається в
особливостях електроенцефалограми (ЕЕГ), зокрема у показниках
електричної активності скроневих відділів, у тета-діапазоні як показника
кірково-підкіркових взаємодій та бета-діапазоні як компонента ЕЕГ, що
відображає індивідуальні особливості організації вищої нервової
діяльності. Проте незначна кількість праць, присвячених вивченню
електроенцефалографії в осіб із різним типом мануальної асиметрії,
вимагає уточнення існуючих даних та більш глибокого дослідження
проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
проводили відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри
фізіології людини і тварин Волинського державного університету імені
Лесі Українки за програмою „Вікові особливості нейрофізіологічних
механізмів когнітивної діяльності”, номер державної реєстрації
№ 0916U006629.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення особливостей ЕЕГ
під час виконання вербальних і невербальних завдань за умов мануальної
асиметрії людини. Відповідно до мети роботи в дослідженні вирішувалися
такі завдання:
1. Вивчення особливостей фонової ЕЕГ залежно від типу мануальної
асиметрії.
2. Визначення особливостей ЕЕГ в обстежуваних із різним типом мануальної
асиметрії під час дії світлового подразника.
3. Вивчення характеру впливу когнітивних подразників на ЕЕГ людей із
різними типами мануальної асиметрії.
4. Визначення особливостей ЕЕГ в учасників дослідження з різним типом
мануальної асиметрії під час наочно-просторової діяльності.
5. Дослідження відмінностей в ЕЕГ обстежуваних із різною стороною
ведучої руки під час простих рухів домінуючою та недомінуючою рукою.
Об’єкт дослідження – когнітивна діяльність людини з урахуванням
мануальної асиметрії.
Предмет дослідження – біоелектрична активність головного мозку в умовах
вербальної та невербальної діяльності.
Методи дослідження – вивчалася електрична активність кори головного
мозку в умовах вербальної та невербальної діяльності; використовувалися
комп’ютерні програми аналізу зонального розподілу основних ритмів ЕЕГ у
корі головного мозку, топографічного картування інтенсивності
електричної активності, міжпівкулевих та внутрішньо-півкулевих
кореляційних зв’язків у корі головного мозку; проводився порівняльний
аналіз отриманих результатів із урахуванням профілю мануальної асиметрії
обстежуваних; методи варіаційної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше досліджувалися
характеристики основних частотних діапазонів ЕЕГ в осіб із різним типом
мануальної асиметрії при різних типах когнітивної діяльності.
Встановлено, що ліворуким притаманний більш високочастотний характер ЕЕГ
під час дії невербальних стимулів та у стані спокою. Показано, що
розв’язання вербально-аналітичних завдань супроводжується більш активним
залученням скроневих ділянок у групі ліворуких, що може бути пов’язано з
меншою диференціацією і спеціалізацією кірково-підкіркових структур у
осіб із лівим типом мануальної асиметрії, ніж в осіб із ведучою правою
рукою. Встановлено, що наочно-просторова діяльність супроводжується
міжпів-кулевою асиметрією у показниках ЕЕГ у скроневих ділянках у
праворуких, чого не спостерігається в ліворуких. Показано, що різний тип
мануальної асиметрії впливає на спосіб організації активності кіркових
центрів, які беруть участь у вербально-аналітичній та наочно-просторовій
діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
досліджень формують нові уявлення про особливості структурної основи
психофізіологічних функцій людини залежно від сторони ведучої руки і
дають змогу по-новому розглянути характеристики функціональної
міжпівкулевої асиметрії головного мозку, пов’язані з індивідуальними
фенотиповими ознаками людини, зокрема з латералізацією рухових функцій.
У подальшому ці результати можуть слугувати теоретико-методологічним
підґрунтям для нових досліджень.
Нові факти про відмінності в електричній активності кори головного мозку
в нормі у осіб із різним типом мануальної асиметрії та пов’язані з цими
відмінностями припущення про особливості психофізіологічних рис
ліворуких, зокрема про більші адаптаційні можливості людей із лівим
типом мануальної асиметрії, можуть бути використані у медичній практиці,
зокрема у діагностуванні порушень функцій мозку в ліворуких пацієнтів, а
також учителями і викладачами у педагогічній практиці. Результати
дослідження впроваджено в учбові курси кафедри фізіології людини і
тварин Волинського державного університету імені Лесі Українки і їх
можна включити в лекційні курси у вузах медико-біологічного профілю.
Особистий внесок здобувача. Автор розробив план та вибрав методики
досліджень, виконав усі експерименти, самостійно обробив увесь первинний
матеріал, сформулював основні висновки та положення роботи. За участю
наукових керівників проведено остаточні інтерпретації отриманих даних. У
дисертації не використовувалися ідеї та розробки, які належать
співавторам опублікованих наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлено та
обговорено на наукових конференціях: “Індивідуальні психофізіологічні
властивості людини та професійна діяльність” (Київ–Черкаси, 1999 р.);
„Динаміка наукових досліджень” (Бєлгород, 2004 р.); „Наука і освіта”
(Дніпропетровськ, 2004 р.); всеукраїнській науковій конференції
“Проблеми вікової фізіології (Луцьк, 2005 р.); щорічних науково-звітних
конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки
(2001–2005 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, у
тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях та 8 матеріалів і тез
наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
переліку умовних позначень, огляду літератури, методик досліджень, опису
власних результатів, їх обговорення, висновків, списку літератури та
додатків. Текст дисертації викладений на 213 сторінках. Робота містить 4
таблиці, 35 рисунків та 16 сторінок у додатках. Бібліографічний опис
включає 298 джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводилося на 158 обстежуваних обох статей віком
17–23 роки, поділених на 2 групи: ліворукі (всього 78 осіб, з них – 40
жіночої та 38 – чоловічої статі) та праворукі (80 осіб, по 40 осіб
кожної статі). Усі вони були здорові (медичні картки 026/у, 086/у).
Для визначення ведучої руки застосовувався ряд тестів: опитування,
динамометрія, вміння писати правою та лівою руками, влучність попадання
олівцем у мішень із застосуванням обох рук, аплодування, складання рук
на грудях, переплетіння пальців рук.
На основі отриманих даних вираховувався коефіцієнт рукості за такою
формулою:
,
де Кпр – коефіцієнт правої руки, Епр – сума завдань, де ведучою є права
рука, Ел – сума завдань, де ведучою є ліва рука.
Обстежувані вважалися праворукими при Кпр>50 % та ліворукими при Кпр-NPRT??I? hE ///iii//ccc///////Ue////// & ¶ ? TH -RT?O– ? ? ? A Ae ? ? A Ae b ?%
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
