.

Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 4522
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОВАЧ Ілона Василівна

УДК 616.314-002:616.311.2–002:504:615.372:615.302–053.5/6

Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у
виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Дичко Євген
Никифорович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України,

професор кафедри дитячої стоматології та
стоматології інтернів

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна
Петрівна, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач
лабораторії гігієни порожнини рота;

– доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович,
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри стоматології дитячого віку;

– доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович,
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології факультету
післядипломної освіти

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра
дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних
захворювань, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “18” вересня 2006 року о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “16” серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактичний напрямок в стоматології, як і у
медицині в цілому, залишається пріоритетним. Охорона й зміцнення
здоров’я дитячого населення є головним завданням сучасної медицини, в
тому числі й стоматології (Л.О. Хоменко із співавт., 2000; Е.М.
Кузьмина, 2000; В.К. Леонтьев, О.Г. Авраамова, 2001; К.Н. Косенко с
соавт., 2004; І.В. Чижевський, 2004).

Відомо, що життя людини в умовах прогресуючої цивілізації неминуче
пов’язано з багатофакторним впливом на його організм. Особливе місце, як
провідний фактор у виникненні й розвитку патологічних процесів в
організмі в цілому, у тому числі й у порожнині рота, займає забруднення
навколишнього середовища ксенобіотиками техногенного походження (Г.М.
Горбач, Г.В. Гайдученко, А.А. Руденко, 2000; Т.Д. Заболотний із
співавт., 2002; Е.М. Білецька із співавт., 2003; В.О. Гапон, 2003; А.И.
Горовая с соавт., 2005). Ще одним ризик-фактором для розвитку
стоматологічної патології на фоні підвищенного антропогенного
навантаження, є аліментарна недостатність фітоадаптогенів, зокрема
поліфенолів (А.П. Левицкий, О.Н. Воскресенский, С.В. Носийчук, 2005).
Найбільш чутливі до впливу цих факторів виявляються діти, у силу
незрілості функціональних систем організму (А.И. Антропова с соавт.,
2000; О.В. Деньга, 2004). Доведено, що загальна захворюваність дітей в
екологічно несприятливих умовах в 1,5-3 рази вище в порівнянні з такими
у відносно чистих регіонах (Н.В. Гринь, 2001; С.А. Грищенко із співавт.,
2003; Е.А. Деркачов із співавт., 2005). Негативним є вплив різних
екотоксикантів і на стоматологічне здоров’я дитячого населення України,
що характеризується значним зростанням показників захворюваності на
карієс зубів і хронічний катаральний гінгівіт – 60-97% (В.Ф. Куцевляк,
2002; Д.Д. Жук, 2004). Для визначення ролі поліфенольної недостатності в
патогенезі основних стоматологічних захворювань важливо вивчити рівень
стоматотропних флавоноідів, що надходять в організм дитини. Тому існує
необхідність інтегральної оцінки екологічної небезпеки промислових
регіонів на фоні аліментарної недостатності фітоадаптогенів, у тому
числі й стоматологічною службою.

Сучасна стоматологія володіє досить широким арсеналом методів і засобів
для попередження карієсу зубів і захворювань пародонта у дітей (Т.О.
Петрушанко, 2001; Т.П. Терешина, К.Н. Косенко с соавт., 2002; Ю.Г.
Чумакова, 2002; С.Б. Улитовский, 2002; О.В. Деньга, 2004). Однак
зберігається необхідність більш глибокого вивчення причин виникнення та
факторів ризику основних стоматологічних захворювань у сучасних умовах
життя дитини.

Тому подальше вивчення стоматологічного здоров’я дітей під впливом
токсичних факторів навколишнього середовища з урахуванням аліментарної
недостатності фітоадаптогенів, а також розробка й апробація
науково-обгрунтованих екоадаптивних лікувально-профілактичних комплексів
і визначають актуальність дійсного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедр
терапевтичної стоматології і дитячої стоматології та стоматології
інтернів Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України
“Розробка і удосконалення методів діагностики та етіопатогенетичного
лікування запальних захворювань пародонта, карієсу зубів і його
ускладнень” (№ ДР 0100U002316), а також є фрагментом 2 науково-дослідних
робіт Інституту стоматології АМН України: “Вивчення епідеміології
основних стоматологічних захворювань у дітей у взаємозв’язку з
біогеохімічними факторами оточуючого середовища” (№ ДР 0101U001324) та
“Удосконалення підходів до лікування та профілактики рецидивів
захворювань тканин пародонту та карієсу зубів у осіб зі зниженою
неспецифічною резистентністю” (№ ДР 0104U000866). Здобувач була
безпосереднім виконавцем усіх вищеназваних НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
лікувально-профілактичних заходів на підставі дослідження ролі
аліментарних і токсичних факторів в етіології й патогенезі карієсу зубів
і хронічного катарального гінгівіту у дітей та розробки екоадаптивного
комплексу.

Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:

Вивчити поширеність, інтенсивність карієсу зубів та хронічного
катарального гінгівіту у дітей промислового регіону з високим рівнем
надходження екотоксикантів.

Створити математичну модель прогнозування демінералізації твердих тканин
зубів і запалення в тканинах пародонта.

Вивчити в експерименті на тваринах роль екотоксикантів в умовах
недостатності аліментарних поліфенолів у розвитку демінералізації
твердих тканин зубів і виникненні запальних процесів в тканинах
пародонта.

Обґрунтувати методи етіотропної корекції з використанням комплексу, що
містить адаптоген, антиоксидант, “антидот” екотоксикантів та пробіотичні
препарати, в умовах експерименту на тваринах.

Визначити провідні фактори ризику й ланки патогенезу карієсу зубів і
хронічного катарального гінгівіту у дітей, що проживають у регіоні
підвищеного техногенного навантаження.

Обґрунтувати оптимальні вікові та сезонні періоди проведення
лікувально-профілактичних заходів у дітей промислового регіону.

Провести апробацію та впровадження розробленого
лікувально-профілактичного комплексу і оцінити його ефективність у дітей
у віддалені терміни.

Об’єкт дослідження – тверді тканини зубів і тканини пародонта дітей 7,
12 і 15 років, хворих на карієс зубів і хронічний катаральний гінгівіт,
що мешкають у промисловому регіоні з високим рівнем надходження
екотоксикантів; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності застосування екоадаптивного лікувально-профілактичного
комплексу у дітей з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – для вивчення
механізмів дії й впливу ЛПК на тверді тканини зубів і тканини пародонта;
лабораторні (біохімічні, біофізичні, оптичні, імунологічні,
бактеріологічні) – для характеристики змін і кількісної оцінки дії ЛПК
на стан ротової рідини, твердих тканин зубів і тканин пародонта;
клінічні – для вивчення ефективності застосування розробленого методу
профілактики й лікування карієсу зубів і хронічного катарального
гінгівіту у дітей; статистичні – для визначення вірогідності
факториально-результативного взаємозв’язку моделювання та прогнозування
отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені та визначені
початкові ознаки зниження резистентності тканин порожнини рота до
постійно діючих ушкоджуючих екзогенних факторів.

Вперше встановлено провідне значення екотоксикантів і постійного
циклічного коливання рівня надходження фітоадаптогенів (поліфенолів і
пектинів) у пригніченні проліферації клітин, зниженні синтезу
фізіологічних антисептиків, що призводить до дезрегуляції і зриву
механізмів захисту тканин і є пусковим моментом для процесу
демінералізації твердих тканин зуба і первинного запалення тканин
пародонта.

Вперше розроблено математичну модель механізмів індукції екотоксикантами
одночасного розвитку демінералізації зубів і запалення тканин пародонта
та доведено можливість математичного прогнозування необхідності
комплексної корекції гомеостазу організму дітей для попередження карієсу
зубів і хронічного катарального гінгівіту.

Встановлено оптимальний сезонний період проведення
лікувально-профілактичних заходів у дітей шкільного віку для найбільш
ефективної стоматологічної профілактики на підставі математичного
моделювання.

Вперше обґрунтовано схему патогенезу одночасного виникнення карієсу
зубів та запалення пародонта у дітей, що проживають в умовах підвищеного
техногенного навантаження.

Вперше розроблено, обґрунтовано і впроваджено принципово новий
екоадаптивний комплекс, що містить адаптоген, антиоксидант, “антидот”
екотоксикантів та пробіотики для профілактики і лікування основних
стоматологічних захворювань у дітей (Деклараційні патенти України на
корисну модель № 6666, № 6667, № 6668 від 16.05.05 р.).

Практичне значення отриманих результатів. На підставі
експериментально-клінічних досліджень науково обгрунтовано, розроблено і
апробовано новий напрямок корекції патологічних змін в твердих тканинах
зубів та пародонта у дітей за допомогою екоадаптивного
лікувально-профілактичного комплексу, що складається з адаптогену,
антиоксиданту, “антидоту” екотоксикантів і пробіотиків. Розроблений
комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів,
хронічним катаральним гінгівітом та їх сполученням впроваджено у роботу
дитячих стоматологічних поліклінік і відділень м.м. Дніпропетровська
(ДМСП № 1, 2, 3), Кривого Рогу (МСП № 1) та обласних ДСП Полтави,
Івано-Франківська, Донецька, Вінниці.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджені в практичну діяльність
і навчальний процес кафедр стоматології дитячого віку ОДМУ, ВДНЗ
„Українська медична стоматологічна академія”, ДДМА, ДДМУ ім. М.Горького,
відділення стоматології дитячого віку Інституту стоматології АМН
України.

За допомогою розробленої математичної формули можливо з високим ступенем
об’єктивності прогнозувати перебіг карієсу зубів, хронічного
катарального гінгівіту та їх сполучення у дітей, а також оцінювати
ефективність використання лікувально-профілактичних заходів.

Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей з
основними стоматологічними захворюваннями відрізняється простотою,
доступністю, відсутністю ускладнень та можливістю широкого застосування
в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним закінченим
науковим дослідженням автора. Здобувачем особисто проведено
інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за даною
проблемою, сформульовані мета й завдання дослідження, виконані усі
клінічні та експериментальні дослідження, зроблено статистичну обробку,
аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки й
практичні рекомендації, підготовлені наукові матеріали для публікацій.

Частину клініко-лабораторних досліджень виконано разом зі
співробітниками відділення стоматології дитячого віку Інституту
стоматології АМНУ (зав. від. – д.мед.н., проф. Дєньга О.В.). Біохімічні
дослідження з визначення ефективності дії розробленого комплексу
препаратів проведені автором разом зі співробітниками лабораторії
біохімії відділу біотехнології (наук. керів. відділу – д.б.н., проф.
Левицький А.П., зав. лаб. – к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.);
експериментальні на тваринах – у віварії Інституту стоматології АМНУ
(зав. – Ходаков І.В.). Імунологічні дослідження проведені в
імунологічній лабораторії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.
акад. В.П. Філатова (зав. лаб. – д.мед.н., проф. Дегтяренко Т.В.).
Консультативна допомога в створенні математичної моделі здійснена в
Дніпропетровському національному металургійному університеті (доц.
Романовський І.Г.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на II (IX) з’їзді Асоціації стоматологів
України (Київ, 2005), міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія
на рубежі століть” (Полтава, 2001), міжнародній науково-практичній
конференції “Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії”
(Одеса, 2005), форумі стоматологів “Современные достижения стоматологии,
Одесса-Дента” (Одеса, 2006), науково-практичній конференції “Вопросы
экспериментальной и клинической стоматологии” (Харків, 2004),
науково-практичних конференціях (Одеса, 2002; Дніпропетровськ, 2005),
обласних науково-практичних конференціях (Дніпропетровськ 2000-2005
рр.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 32 наукових працях, з
яких 21 стаття у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України,
та 3 патенти України на корисну модель. Опубліковано 1 нововведення в
“Реєстрі галузевих нововведень” МОЗ України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 374
сторінках і складається з вступу, 7 розділів (огляд літератури, 6
розділів власних досліджень), аналізу й узагальнення результатів роботи,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатка.
Містить 37 таблиць, 80 малюнків, 471 літературне джерело, з яких 96
закордонних. Додаток включає 41 таблицю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні,
клінічні й лабораторні дослідження.

При проведенні експерименту використано 110 білих щурів лінії Вістар
одномісячного віку. Тривалість експерименту склала 2 місяця. В
залежності від задач експерименту, які передбачали оцінку стоматотропних
ефектів поліфенольної недостатності та впливу екотоксикантів, тварини у
першій серії експерименту отримували дієту віварію (повноцінний раціон),
у другій серії – експериментальний рафінований раціон (ЕРР) харчування,
що сприяв розвитку карієсу зубів. В третій серії щури отримували ЕРР,
обтяжений важкими металами і комплексом екотоксикантів; в четвертій
серії – ЕРР, що сприяв розвитку не тільки карієсу зубів, а й запаленню
тканин пародонта.

Обраний ЕРР передбачав оптимальне забезпечення організму вітамінами
групи B з одночасним зниженням рівня вітамінів-антиоксидантів C та E.
Раціон був повністю позбавлений фітоадаптогенів – рослинних поліфенолів
(флавоноїдів та ін.), що наближає його до сучасного раціону харчування
людини.

Відібрані для експерименту неорганічні й органічні токсиканти (Zn, Cd,
Co, Fe, нітрати й нітрити Na, фенол, формальдегід і чотирьохлористий
вуглець) відповідають насиченості ними навколишнього середовища в умовах
промислового мегаполісу. Воду з токсинами, як і корегуючі комплекси
препаратів, до складу яких входять антиоксидант (кіндер біовіталь або
центрум), адаптоген (пантокрин), “антидот” екотоксикантів (яблучний
пектин в клітковині) та пробіотичні препарати (біфіформ і лактовіт
форте), починали вводити щурам одночасно з переводом їх на ЕРР
внутрішньошлунково. Яблучний пектин у клітковині вводили окремо за 1
годину до введення основних препаратів. Сухі препарати (кіндер
біовіталь, центрум, яблучний пектин у клітковині, біфіформ і лактовіт
форте) застосовували у вигляді водної суспензії. Для досягнення
потрібного дозування пантокрин в 2 рази розводили 50% етиловим спиртом.
Дози препаратів для щурів розраховували адекватно віку підлітків 12-16
років: біфіформ – 40 мг/кг, пантокрин – 0,25 мл/кг, яблучний пектин у
клітковині – 400 мг/кг, центрум – 125 мг/кг і лактовіт форте – 30 мг/кг.

По закінченні експерименту проводили евтаназію щурів під рауш-наркозом
методом тотального кровопускання і збирали сироватку крові, відтинали
тканини ясен для приготування гомогенатів, виділяли блоки щелеп і пульпу
з різців. Із щелеп готовили гомогенати для проведення біохімічних
досліджень. У зубах рахували глибину ураження карієсом, кількість
каріозних зубів і порожнин у середньому на одного щура. Стан ПОЛ вивчали
в гомогенатах тканин ясен і сироватці крові на підставі рівня МДА (И.Д.
Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977). Рівень антиоксидантного захисту крові й
тканин ясен визначали за активністю каталази (М.А. Королюк с соавт.,
1988) і СОД (О.С. Брюсов с соавт., 1976). Стан протеолізу оцінювали по
загальній протеолітичній активності крові й тканин ясен (Барабаш Р.Д.,
Левицкий А.П., 1973), визначали активність АЛТ і АСТ (Reitman S.,
Frankel S., 1957), катепсинів (Anson M.L., 1938). Для оцінки мінеральної
насиченості стегневої кістки у щурів використовували метод Г.П.
Ступакова, А.И. Воложина (1989). Біохімічні показники характеризували
пародонтотропний вплив вивчаємих факторів. Ступінь атрофії альвеолярного
відростка щелеп встановлювали за допомогою бінокулярного дисекційного
мікроскопа шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів
(Николаева А.В., 1965).

Проведено епідеміологічне обстеження 1126 школярів 7, 12 і 15 років, що
мешкають в умовах промислового мегаполіса, згідно рекомендаціям ВООЗ.

З метою визначення лікувальної ефективності розробленого та апробованого
в експерименті ЛПК проведено спостереження 303 школярів 7-, 12- і
15-річного віку, що страждають на карієс зубів, хронічний катаральний
гінгівіт (ХКГ) та сполученою патологією (карієс + ХКГ), з них 152
хлопчика та 151 дівчинка. Діти кожної вікової групи були розділені на
групи спостереж ення і порівняння. Всі діти проживали в різних районах
за рівнем забруднення навколишнього середовища екотоксикантами, тобто
відрізнялися біогеохімічними та екологічними умовами. Обстеження дітей
проводилося спільно зі шкільними лікарями та з дозволу батьків.

Діти груп порівняння, яким проводили клінічні дослідження, були
просановані, чистили зуби зубними пастами і використовували еліксири для
полоскання порожнини рота, як і діти груп спостереження. Однак дітям
груп спостереження, крім гігієнічних заходів, призначали курс
розроблених лікувально-профілактичних комплексів, що складаються з
біоантиоксидантів, адаптогену, “антидоту” екотоксикантів (фітоадаптоген)
та пробіотичних препаратів, зареєстрованих Державним фармакологічним
центром МОЗ України. У якості біоантиоксидантів використовували
полівітамінні препарати – Кіндер біовіталь („Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд”,
Німеччина) і Центрум (SAGMEL Inc., USA); адаптоген – пантокрин (ВАТ
„Київфарм”, Україна); “антидот” екотоксикантів – яблучний пектин у
клітковині (ЧП „Наше наследие”, Україна); пробіотики – біфіформ
(„Ферросан”, Данія) і лактовіт форте (ВАТ „Тернофарм”, Україна).

Дітям груп спостереження 7-річного віку, що страждають карієсом зубів,
призначали ЛПК, що складається з пантокрину, який застосовували по 7
крап. один раз на день, кіндер біовіталя – по 1 ч.л. один раз на день та
яблучного пектину у клітковині, розведеного водою (1:4) двічі на день.
Такий же комплекс отримували діти і 12 років, але пантокрин призначали
по 12 крап. 1 раз на день, а в якості антиоксиданту – препарат “Центрум”
(по 1 табл. двічі на день). Розроблені комплекси застосовували протягом
одного місяця два рази на рік.

У трьох групах спостереження, 7-, 12- і 15-річним дітям, із ХКГ і
сполученою патологією на тлі базової терапії (антиоксидант + адаптоген +
“антидот” екотоксикантів) призначали ще й пробіотичні препарати. При
цьому дітям із ХКГ суміш пробіотиків застосовували у вигляді аплікацій і
пародонтальних пов’язок, які накладали щодня на 15-20 хв. на ясна. Курс
місцевої терапії пробіотиками становив два тижні, а загальної терапії –
один місяць. Дітям же із сполученою патологією біфіформ з лактовітом
форте крім місцевого застосування призначали ще й per os – по 1 капс.
двічі на день.

Крім того, у домашніх умовах діти з карієсом зубів полоскали порожнину
рота еліксиром “Біодент-3”, що містить екстракт проростків пшениці й має
лікувально-профілактичну дію. Зуби чистили ремінералізуючими зубними
пастами – “Восход-25”, до складу якої входять натрій фтористий,
монофторфосфат натрію і гліцерофосфат кальцію, і “Восход-29” (екстракти
звіробоя та ехінацеї пурпурової). Діти із ХКГ 7 років використовували
лікувально-профілактичний зубний еліксир з ефірними маслами апельсину
“Апельсиновий”, діти 12 і 15 років – зубний еліксир з екстрактом сої
“Ексодент”, а зуби чистили протизапальною зубною пастою “Восход-10”, до
складу якої входять екстракт шавлії, карнозин, амінокапронова кислота.
Діти ж із сполученою патологією використовували
лікувально-профілактичний зубний еліксир “Біодент-2”, а зуби чистили
пастою “Восход-26”, що містить натрій фтористий та ремінералізуючу суміш
(комплекс мінералів з кальцієм і фосфором) і “Восход-10”.

Лікувально-профілактичні курси повторювали двічі на рік (кожні 6
місяців), але другий раз – у певний період (лютий-березень) після
проведення планової санації порожнини рота. Для визначення клінічної
ефективності розробленого комплексу профілактичних заходів на тверді
тканини зубів використовували показники приросту інтенсивності карієсу і
розраховували карієспрофілактичний ефект, а на тканини пародонта –
оцінювали зміни показників пародонтальних індексів.

Стан твердих тканин зубів у дітей вивчали за показниками поширеності й
інтенсивності каріозного процесу відповідно до рекомендацій ВООЗ (1989).
Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за індексом Гріна-Вермільона
(1964). Для реєстрації патологічних змін у пародонті використовували
класифікацію хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994). Стан тканин
пародонта оцінювали за допомогою загальноприйнятих клінічних методів з
використанням пародонтологічних індексів: РМА % (С. Parma, 1960),
Турескі (S. Turesky, 1970), індексу кровотечі (Muhlemann, A.S. Mazor,
1958), CPITN (1982), проби Шиллера-Писарєва (Д.Савраков, 1962), глибини
пародонтальної кишені. Визначення і підрахунок індексів проводився за
загальноприйнятими методиками.

Оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів і стану
мікроциркуляції в тканинах пародонта проводилася методом виявлення
оптичних і колірних параметрів ясен за допомогою оптичного
фотоколориметра (О.В. Деньга, Э.М. Деньга, 1995). Оцінку функціональної
активності пульпи (ФКПАП) було зроблено за методикою Дєньги О.В. (1996).
Електрофоретичну рухливість ядер клітин букального епітелію визначали за
методикою В.Г. Шахбазова (1986) у модифікації О.В. Дєньги (1996).
Вивчення функціональних властивостей ротової рідини включало визначення
рН, ?рН (Деньга О.В., 1996), в’язкості (В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович,
1976) та швидкості слиновиділення.

Біохімічні дослідження ротової рідини включали визначення концентрації
загального білка (O. Lowry et al., 1951), активності фосфатаз (Bessey
O.A. у модифікації А.П. Левицького, 1973 – кисла фосфатаза; А.А.
Покровський, 1969 – лужна фосфатаза), еластази (Visser L., Blouf E.R.,
1972) та уреази (Л.М. Гаврилова, И.Т. Сегень, 1996). З метою вивчення
показників вільнорадикального окислення ліпідів і стану антиоксидантної
системи визначали активність СОД (О.С. Брюсов с соавт., 1976), каталази
(М.А. Королюк с соавт., 1988), рівень МДА (И.Д. Стальная, Т.Г.
Гаришвили, 1977). Вивчали концентрацію кальцію за методом Каракашова й
Вічева в модифікації В.К. Леонтьєва і В.Б. Смирнової та фосфору за
методом Больца й Льюка в модифікації В.Д. Конвай та ін. (А.Н.
Горячковский, 1998).

Імунологічне дослідження включало оцінку наступних факторів імунного
захисту: рівнів сироваткових імуноглобулінів (А, М і G класів) і
секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині за методикою радіальної
імунодифузії (Manchini G., Carbonara A.O., Heremans G.J., 1965 в
модифікації Simmons P., 1971); стану Т- та В-клітинної ланки імунітету;
стану фагоцитозу методом Є.А. Коста; показника НСТ-теста за методом Б.С.
Нагоєва, М.Г. Шубіна (1985); рівня циркулюючих імунних комплексів за
методом Haskowa в модифікації Ю.А. Гриневича, А.Н. Алфьорова (1987).

При бактеріологічному дослідженні матеріалу зі слизової оболонки щоки та
ротових змивів враховували загальну та видову кількість мікроорганізмів,
а також кількісний вміст бактерій виду Aerococcus viridans (продуцентів
кисню), як показника нормобіозу.

Матеріали, отримані в експерименті та в клініці, піддані
варіаційно-статистичній обробці з використанням t-критерію Ст’юдента
(М.Б. Славин, 1989; Е.В. Гублер, А.А. Генкин, 1973).

Результати дослідження та їх обговорення. Епідеміологічні дослідження
показали, що поширеність карієсу постійних зубів у двох районах
порівняння промислового центру практично не відрізняється в 7- і
12-річних дітей, а інтенсивність ураження карієсом незначно
відрізняється в обох районах у всіх вікових групах. У дітей 7 років в
постійних зубах поширеність склала в умовно “чистому” районі 45,83 %, а
в “грязному” – 47,51 %. В 12-річних – 68,93 % і 71,07 % відповідно.
Отримані результати з поширеності каріозного процесу в 7- і 12-річному
віці є високими за оцінкою ВООЗ. При цьому інтенсивність КПУз у 7-річних
склала 1,07±0,06 ум.од., що відповідає високому показникові за градацією
ВООЗ. У 12-річних дітей, навпаки цей показник являється низьким за
оцінкою ВООЗ і становить 2,13±0,12 ум.од. У 15-річних дітей показник
поширеності карієсу зубів залежить від району проживання дитини. Так, в
“чистому” районі цей показник дорівнює 71,83 %, а в “грязному” – 85,25
%, що відповідає оцінці “висока” за градацією ВООЗ при середній
інтенсивності КПУз і КПУп – 3,02±0,18 ум.од. і 3,61±0,21 ум.од. в
“чистому районі” та 3,34±0,19 ум.од. і 4,03±0,24 ум.од. в “грязному”.

Однак, при порівнянні отриманих даних з даними К.М. Косенка та ін. (1985
р.) в динаміці за двадцять років можна стверджувати про стійку тенденцію
до зниження поширеності карієсу зубів у дітей 12 та 15 років, що
кореспондується з даними ВООЗ (2003 р.). Проте у дітей молодшого
шкільного віку (7 років) за 20 років спостереження поширеність карієсу
зубів зросла у 2,8 разів, а показник інтенсивності каріозного процесу
збільшився у 3,6 рази.

Проведено оцінку гігієнічного стану порожнини рота в обстежених дітей. В
7-річних дітей була відзначена переважно “незадовільна” гігієна
порожнини рота: у 65% – у відносно “чистому” районі та у 64,8% – у
“грязному”. Відсоток дітей з оцінкою гігієни порожнини рота “задовільна”
склав 16,6% і 16,4% відповідно, а “погана” гігієна порожнини рота була
зареєстрована в 18,4% і 18,8% випадків (згідно районів). З віком гігієна
порожнини рота в дітей поліпшувалася і в 15-річних “поганої” гігієни не
було відзначено в жодному випадку, а в 12-річних дітей вона зафіксована
лише в 5,0% і в 6,1% випадків відносно районів спостереження.

Кількість дітей зі здоровим пародонтом у всіх вікових групах склала від
18% до 20% серед всіх обстежених. Зміну кольору і рельєфу ясен (без
явища кровоточивості) було зареєстровано в 18,6% випадків у дітей 7
років; 12,0% – 12 років; 3,3% – 15 років в “чистому” районі, а в
“грязному” районі ці показники склали: 24,6%, 16,7% і 3,6% відповідно.
Середній показник запальної гіперемії по кожному району окремо склав:
11,3% в “чистому” районі і 17,1% – в “грязному”. Найбільш високий
показник поширеності запального процесу в пародонті в “чистому” районі
спостерігається в 12-річних дітей на відміну від “грязного”, де цей
показник переважає в 7-річних. Інтенсивність запального процесу в
тканинах пародонта (за індексом РМА) характеризується перевагою легкого
ступеня ХКГ в дітей 12 років (61,7% і 62,4%) відповідно районам
дослідження. Середній ступінь важкості ХКГ переважає в 7-річних дітей
(23,2% і 24,1%). Симптом кровоточивості переважав у групі 12-річних. По
поширеності й інтенсивності процесу за градацією ВООЗ даний симптом було
оцінено, як “високий” у всіх трьох вікових групах. Симптом
кровоточивості частіше спостерігається у дітей, що мешкають у районі з
погіршеними екологічними умовами (“грязному” районі) – 1,80±0,11 балів.

На підставі проведеного обстеження відзначено, що в більшості дітей у
всіх трьох вікових групах є сполучена патологія в порожнині рота (карієс
+ ХКГ). Дані обстеження таких дітей представлені в табл. 1 і свідчять
про те, що показник поширеності сполученої патології (карієс + ХКГ)
найбільш високий в 7-річних дітей і становить 78,83 % в “чистому” районі
і 86,76 % – в “грязному”. При цьому показники інтенсивності ураження
твердих тканин і тканин пародонта також є найвищими в цьому віці, а у
дітей 12 і 15 років ці показники нижче, ніж у 7-річних дітей, але вони
відрізняються більш високими цифровими значеннями в дітей, що мешкають в
“грязному” районі (табл. 1).

Для пояснення причин виникнення, механізмів розвитку й прогнозування
перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей, було проведено
математичне моделювання патологічних ситуацій у порожнині рота (за
даними літератури і результатами власних досліджень), а також проведено
експеримент на щурах.

Для дослідження процесів демінералізації емалі зуба й запалення
ясеневого краю побудовано математичну модель, що дозволяє кількісно
оцінити розвиток процесів демінералізації емалі зуба й запалення
ясеневого краю та спрогнозувати їх перебіг. Модель визначає зміни
основних параметрів, що характеризують кожен етап патологічного процесу
в порівнянні з інтактними тканинами. Запропонована методика дозволяє
описати розвиток захворювання на будь-якому його етапі (початковому або
проміжному).

Таблиця 1

Поширеність сполученої патології (карієс + хронічний катаральний
гінгівіт) у дітей промислового регіону (М ± m )

Вік умовно “чистий” район умовно “грязний” район

показники %

ум. од. показники %

ум. од.

7 років

n=121 поширеність 78,83 поширеність 86,76

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,24 ± 0,12

16,6 ± 0,98 КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 3,68 ± 0,21

29,41 ± 1,73

12 років

n=119 поширеність 64,42 поширеність 67,34

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,09 ± 0,12

11,8 ± 0,67 КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,14 ± 0,13

18,2 ± 1,07

15 років

n=120 поширеність 56,23 поширеність 61,89

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,96 ± 0,17

3,35 ± 0,20 КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 3,03 ± 0,18

3,62 ± 0,22

У середньому по районах поширеність 66,49 поширеність 71,99

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,43 ± 0,14

10,58 ± 0,62 КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) 2,95 ± 0,16

17,08 ± 1,01

Для практичних розрахунків та вирішення питання про необхідність
проведення лікувально-профілактичних заходів пропонується
використовувати наступні формули:

(для екологічно чистого регіону)

або

х 1,76 (для промислового регіону),

де

– тривалість К-ої стадії розвитку патологічного процесу;

– тривалість періоду часу від початку стадії до моменту зміни
параметра;

– значення параметра на К-ої стадії розвитку патологічного процесу
наприкінці й початку стадії відповідно;

Кt – стадія розвитку патологічного процесу;

1,76 – коефіцієнт інтенсивності плину патологічного процесу.

За допомогою цих формул встановлено, що найбільш суттєві зміни всіх
параметрів відбуваються в період лютий-квітень.

Таким чином, математична модель процесів демінералізації емалі зуба й
запалення тканин пародонта дозволяє визначити стан твердих тканин і
пародонта на різних етапах розвитку патологічного процесу та розглядати
його, як багатофакторну функцію від слабкої (і) до сильної (і+1) у
тимчасовому інтервалі. Сукупність значень параметрів дозволила визначити
найбільш важливий період року для планування лікувально-профілактичних
заходів.

Експериментальні дослідження на тваринах дозволили визначити роль
поліфенольної недостатності ЕРР, його сполучення із солями важких
металів та комплексом екотоксикантів у розвитку демінералізації твердих
тканин зубів і запалення в тканинах пародонта, а також розробити
коректний екоадаптивний лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК).

Результатами експериментальних досліджень доведено, що число й глибина
каріозних порожнин у тварин, які одержували лише ЕРР, вірогідно
відрізнялись від показників у щурів з раціоном, обтяженим
екотоксикантами. ЕРР збільшував число каріозних порожнин в 1,4 рази в
порівнянні з дієтою віварію. Введення в раціон солей важких металів
збільшував цей показник в 1,8 разів, а введення комплексу екотоксикантів
– в 2,4 рази. Із цього виходить, що досліджувані екотоксиканти мають
виражену карієсогенну дію.

Таблиця 2

Біохімічні показники сироватки крові щурів на тлі патогенних факторів

та корегуючої терапії (М ± m)

Серія експерименту AcAT, ммоль/ч.л AлAT, ммоль/ч.л ЗПА, нкат/л ІТ,

г/л ІТ/

ОПА

1. Інтактні

Дієта віварія 0,89 ± 0,04 0,35 ± 0,02 3,83 ± 0,21 1,06 ± 0,05 0,28

2. Контроль 1

ЕРР+ питна вода 1,05 ± 0,08

Р1 > 0,05 0,31 ± 0,02

Р1 > 0,05 5,26 ± 0,61

Р1 0,05 0,21

4. Контроль 3

ЕРР + питна вода з комплексом екотоксикантів 1,16 ± 0,07

Р1 0,05 0,45 ± 0,03

Р1 0,05 0,88 ± 0,08

Р1 > 0,05

Р2 0,05

Р2 0,05

Р2 > 0,02

Р3 0,05

Р3 > 0,05 1,10 ± 0,05

Р1 > 0,05

Р2 > 0,05

Р3 0,05

Р2 > 0,02

Р3 0,03

Р2 > 0,05

Р3 0,05

Р3 > 0,05 1,07 ± 0,08

Р1 > 0,05

Р2 > 0,05

Р3 0,05

Р2 0,02

Р2 > 0,05

Р3 0,05

Р2 > 0,05

Р3 0,01

Р2 > 0,05

Р3 ¶Z & „A`„Aa$ O O O O | ” `„Aa$ aeyeyey??¬®°???UUeTHaAAeI| ? ? ? ? ” – – ? ? ?   c ¤ ? ? 1/4 A A AE I U Ue TH e ? o ???????????ншився в 16,6 рази, а приріст інтенсивності карієсу зубів в групі спостереження був в 6,2 рази менше, ніж у порівняльній. Карієспрофілактичний ефект склав 30%. Приріст індексу кровоточивості в групі спостереження був в 21 раз менше, ніж у групі порівняння. Ця ж тенденція спостерігалася в 12- і 15-річних дітей із сполученою патологією. Приріст інтенсивності карієсу зубів у групі порівняння в дітей 12 років за час спостережень виявився в 11,5 разів більше, ніж в групі спостереження. Пародонтопротекторна ефективність, що розраховувалася аналогічно з карієспрофілактичною по індексу кровоточивості, у цій же віковій групі склала в “чистому” районі – 66,7 %, а в “грязному” – 79,7 %. Приріст інтенсивності карієсу в 15-річних дітей в умовно “грязному” районі у групі порівняння склав 0,32 ± 0,02 ум.од., що в 3,6 рази більше, ніж у групі спостереження. Індекс кровоточивості в цій групі збільшився в 1,4 рази, у той час як в групі спостереження він зменшився в 3,9 рази. Динаміка індексної оцінки стану тканин пародонта в дітей під дією лікувально-профілактичного комплексу представлена на рис. 2 і 3. Пародонтопротекторна ефективність лікувально-профілактичного комплексу в 15-річних підлітків складала в умовно “чистому” районі 76,2% і в “грязному” – 81%. Оцінкою стану тканин пародонта у дітей всіх трьох вікових груп із ХКГ і сполученою патологією встановлено, що розроблений комплекс сприяє достовірному зменшенню величин пародонтальних індексів в групі спостереження, що дозволяє знизити кровоточивість, набряклість й гіперемію ясен, тобто ознаки запалення в тканинах пародонта. Рис. 2. Динаміка індексу РМА (%) у дітей з ХКГ, що мешкають в умовно “грязному” районі після застосування ЛПК. Рис. 3. Динаміка індексу CPITN (бал.) у дітей із ХКГ, що мешкають в умовно “грязному” районі після застосування ЛПК. Аналіз даних спектроколориметричних досліджень у дітей з карієсом зубів свідчить про досить великий градієнт коефіцієнта відбиття світла за довжиною хвиль в межах 450-580 нм, що характерно для слабко мінералізованих твердих тканин зубів (рис. 4, крива 1). Про проникність слизової оболонки ясен і про її високу бар'єрну проникність для розчину Ш-П у вихідному стані можна судити по рис. 4 (крива 2 і 3). Під дією комплексної терапії мінералізація верхніх шарів твердих тканин зубів помітно поліпшується. Застосування комплексу привело до зменшення профарбовування ясен розчином Ш-П, появі більш яскраво визначеного мінімуму в спектрі коефіцієнта відбиття світла R на 575-580 нм, що свідчить про збільшення концентрації оксигемоглобіну. Мінералізація твердих тканин зубів стабілізується вже через 1-1,5 міс., що відзначено зменшенням grad R в 2,3 рази, а через місяць ( в 3,5 рази. При цьому нормалізується інтенсивність кровообігу в мікрокапілярному руслі тканин пародонта. Оцінка зарядового стану КБЕ у дітей 12 років після застосування ЛПК у динаміці представлена в табл. 3. Показник середнього значення амплітуди зміщення ядер у групах відрізняється від аналогічного параметра в нормі на 30-35 %, а середнє значення зміщення мембран відрізняється від норми в 2-2,3 рази. Рис. 4. Спектральний розподіл коефіцієнта відбиття світла твердих тканин зубів і слизової оболонки ясен дитини у вихідному стані П р и м і т к и: 1 – тверді тканини зубів; 2 – слизова ясен; 3 – слизова ясен після розчину Ш-П. Таблиця 3 Динаміка змін зарядового стану КБЕ у дітей із сполученою патологією (карієс + ХКГ) (М ± m) Вік Строки спостережень Групи Рухливі ядра, % Ая, мкм Апл, мкм Апл/Ая 12 років (n = 10) Вихідний стан Спостереження 26,3 ( 3,10 1,35 ( 0,2 1,45 ( 0,20 1,07 Порівняння 27,2 ( 3,50 1,31 ( 0,2 1,38 ( 0,20 1,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 (

Після

курсу

терапії Спостереження 52,10(5,10 4,00 ( 0,30 3,10 ( 0,30 0,77

Порівняння 32,9 ( 4,20 1,40 ( 0,10 1,48 ( 0,12 1,05

Р 0,05 р 0,05 535 ( 30

р > 0,05 2,43

Після курсу

терапії Порівняння (n = 20) 230 ( 20 210 ( 20 0,91

Спостереження (n = 20) 290 ( 25

р 0,05 3,18 ± 0,16

p Виниклі при цьому пригнічення проліферації клітин (імунних та епітеліоцитів), зниження продукції різних білків (імунної системи, антитоксичної дії, антисептиків та позаклітинного матриксу) приводять до дезрегуляції й порушення балансу кальцій-фосфорного обміну, викликаючи в підсумку порушення мінерального обміну. Подібні порушення послаблюють повноцінну мінералізацію емалі зуба, знижують оптимальний склад і властивості ротової рідини, стимулюють процеси гліколізу в порожнині рота. Варто враховувати й те, що в умовах зниженої резистентності тканин порожнини рота, недостатності аліментарних фітоадаптогенів і дії екотоксикантів відбувається порушення відновлення епітелію й біоценозу ротової порожнини, зрив дозапальних механізмів захисту тканин, що є пусковим механізмом для процесів демінералізації твердих тканин зуба і первинного запалення тканин пародонта. З іншого боку, дезадаптація на рівні порушення пептидних регуляторів клітинного циклу, викликана високим рівнем екотоксикантів й аліментарною недостатністю фітоадаптогенів, реалізується через порушення в мікроциркуляторному руслі (підвищення проникності судинної стінки, порушення мікроциркуляції СОПР), що приводить до послаблення імунних реакцій, гіпоксії тканин внаслідок порушення обмінних процесів у пародонті. У підсумку негативні явища в пародонті завершуються його запаленням. Варто підкреслити, що запальний процес у тканинах пародонта є наслідком зриву вродженої природної резистентності епітелію СОПР. Подібний зрив логічно нейтралізувати аліментарними рослинними адаптогенами (пектинами). Відповідно до розробленої схеми первинної профілактики (рис. 6) необхідно проведення поряд із класичними заходами, що включають оздоровлення організму дитини, збалансоване харчування, гігієну порожнини рота, застосування і регіональної корекції. Розроблена схема регіональної корекції містить у собі застосування біоантиоксидантів, які гальмують перекисні механізми зниження резистентності тканин, адаптогена, що забезпечує синтез захисних білків і відновлення клітин слизової оболонки порожнини рота, “антидота” екотоксикантів, що забезпечує сорбцію й елімінацію екотоксикантів, а також пробіотичних препаратів, що забезпечують нормобіоз у порожнині рота. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у визначенні ролі екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів у розвитку демінералізації твердих тканин зубів і запального процесу в тканинах пародонта і розробці програми первинної стоматологічної профілактики у дітей промислового регіону. 1. Уперше встановлено, що в умовах підвищеного техногенного навантаження змінюється структура стоматологічних захворювань дитячого населення – збільшується кількість випадків сполученої патології (карієс зубів + ХКГ) при зниженні захворюваності тільки карієсом зубів. Виявлена стійка тенденція до зниження поширеності карієсу зубів в 12- і 15-річних дітей, а у 7-річних цей показник збільшився в 2,8 рази при зростанні інтенсивності карієсу в 3,6 рази. , які призводять до виникнення патологічних процесів у порожнині рота за допомогою узагальнюючих їх математичних формул. 3. Сукупність розрахованих параметрів визначає найбільш значимий для прогресування стоматологічної патології період (лютий-квітень) різкого зниження резистентності тканин зуба і пародонта. Встановлена закономірність дає підстави для визначення оптимальних строків застосування засобів фармакопрофілактики патологічних процесів у порожнині рота в зазначений період. 4. Експериментальний раціон, позбавлений аліментарних фітоадаптогенів, викликає демінералізацію твердих тканин зубів, яка завершується розвитком карієсу (кількість каріозних зубів 3,80±0,49, кількість порожнин у зубах 4,50±0,50) і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин. Механізм розвитку карієсу зубів пов'язаний з порушенням активності фосфатаз (КФ і ЩФ) у пульпі зубів щурів. 5. Введення експериментальним тваринам з поліфенольною недостатністю комплексу екотоксикантів викликає порушення метаболізму в порожнині рота, про що свідчать зниження на 38,7% кальцій-фосфорного коефіцієнту (Са/Р) в стегневій кістці і на 4,3% в сироватці крові та підвищення в ній в 1,6 рази ЗПА в порівнянні з інтактною групою (3,83±0,21 нкат/л), що призводить не тільки до розвитку карієсу зубів, але й атрофії альвеолярного відростка: через 1 місяць кількість каріозних зубів склала 7,42±0,81, кількість порожнин у зубах – 11,20± 0,94, ступінь атрофії альвеолярного відростка – 31,20±0,60%; через 2 місяці – 8,30±0,94; 15,21±1,02; 34,70±1,10% відповідно. 6. Розроблений ЛПК, що включає препарати: центрум, яблучний пектин у клітковині, пантокрин, біфіформ і лактовіт форте, має високі адаптогенні, карієспротекторні та пародонтопротекторні властивості при постійному надходженні екотоксикантів в умовах експерименту, що підтверджується зниженням кількості каріозних зубів на 38,55%, кількості порожнин у зубах – на 49,57% і ступеня атрофії альвеолярного відростка – на 16,03%. 7. Застосування розробленого ЛПК у дітей 7, 12 і 15 років, які мешкають в умовах підвищеного техногенного навантаження, дозволило знизити захворюваність на карієс зубів і ХКГ, що підтверджується позитивним карієспрофілактичним (53% в 7-річних і 38% в 12-річних дітей) і протизапальним ефектом, про що свідчать показники приросту інтенсивності ураження ХКГ за 2 роки, де цей показник в 7-річних дітей у групах спостереження склав 0,06 бал., а у групі порівняння – 1,26 бал.; в 12-річних – 0,05 бал. і 0,53 бал.; в 15-річних – 0,01 бал. і 0,61 бал. відповідно. Найбільша ефективність ЛПК встановлена у дітей 7 років, а більш стабільною й тривалою вона була у дітей 12 і 15 років. 8. Встановлено, що у результаті проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей 7, 12 і 15 років із сполученою патологією підвищується насичення ротової рідини іонами кальцію в 2 рази і фосфатів – в 1,8 рази, знижується в ній в 2 рази активность уреази і еластази, що забезпечує оптимальні умови для вторинної мінералізації емалі зубів й обмінних процесів у тканинах пародонта. Показники ПОЛ і антиоксидантного захисту в ротовій рідині в цих дітей через 2 роки були наступними: у 7-річних вміст МДА зменшився з 8,65±0,73 нмоль/л до 6,29±0,72 нмоль/л, у 12-річних – з 10,2±1,08 до 6,81±0,7 нмоль/л і в 15-річних – з 11,6±1,09 нмоль/л до 8,74±1,06 нмоль/л. Активність антиоксидантного ферменту СОД значно зросла: у 7-річних – з 0,61±0,08 мккат/л до 1,3±0,15 мккат/л, у 12-річних – з 0,65±0,08 мккат/л до 1,16±0,13 мккат/л, у 15-річних – з 0,46±0,05 мккат/л до 0,93±0,08 мккат/л. 9. Показано, що в промисловому регіоні екотоксиканти пригнічують основні ланки клітинного й гуморального імунітету в дітей різних вікових груп, про що свідчать зниження кількості CD4- і CD8-лімфоцитів: у 7-річних на 42,7% і 26,8% ; у 12-річних – 42,9% і 25,9%; у 15-річних – 43,8% і 23,4% та зниження в ротовій рідині рівня sIgA у дітей 7 років на 37,2 %, 12 років – на 38,7% і 15 років – на 35,6%. Розроблений ЛПК нормалізує ці порушення, підвищуючи показники рівня sIgA, IgG та IgM у 7-річних дітей в 1,4 рази, у 12- і 15- річних – у 1,3 рази та імунорегуляторний індекс (CD4/CD8) в 1,2 рази у всіх трьох вікових групах, що свідчить про його імунокорегуючі властивості й доцільність застосування з метою профілактики карієсу зубів, ХКГ та їх сполучення. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ На підставі проведених експериментальних, клінічних, біохімічних й імунологічних досліджень встановлено, що під дією екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів відбувається дезрегуляція метаболізму та зрив механізмів захисту тканин порожнини рота до дії карієс- та пародонтогенних факторів, і це необхідно враховувати практичній стоматології для застосування загальних й єдиних стандартів лікувально-профілактичної спрямованості, які забезпечують високий кінцевий результат. Діти із сполученою патологією (карієс + ХКГ), які мешкають в умовах промислового регіону, мають потребу в диспансерному спостереженні в лікаря-стоматолога з метою санації й проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта. Крім класичної схеми побудови лікувально-профілактичних заходів в дитячій стоматології, що включає загальне оздоровлення організму, збалансоване харчування, гігієну порожнини рота, в умовах промислового регіону необхідне застосування екоадаптованого ЛПК, що включає антиоксидант, адаптоген, “антидот” екотоксикантів і пробіотичні препарати. Для підвищення ефективності профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом у кожному віковому періоді рекомендується застосування наступних лікувально-профілактичних комплексів протягом одного місяця: 7 років – кіндер біовіталь (по 1 ч.л. 2 рази на день), пантокрин (по 7 крап. 2 рази на день), яблучний пектин у клітковині (у розведенні 1:4 з теплою кип'яченою водою 2 рази на день), лактовіт форте й біфіформ (по 1 капс. 2 рази на день); аплікації суміші лактовіта форте й біфіформа - по 15 хв. на ділянку ясен щодня протягом 2-х тижнів (суміш готується шляхом розчинення капсул пробіотиків у дистильованій воді), після закінчення процедури протягом двох годин не рекомендується прийом їжі; 12 і 15 років – центрум (по 1 таб. 2 рази на день), пантокрин (по 30 крап. 3 рази на день), яблучний пектин у клітковині (у розведенні 1:4 з теплою кип'яченою водою 2 рази на день), лактовіт форте й біфіформ (по 1 капс. 2 рази на день); аплікації суміші лактовіта й біфіформа - по 15 хв. на ділянку ясен щодня протягом 2-х тижнів (суміш готується шляхом розчинення капсул пробіотиків у дистильованій воді), після закінчення процедури протягом двох годин не рекомендується прийом їжі. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: Ковач І.В. Процеси мінералізації в зубах щурів під впливом токсичних факторів // Медичні перспективи. – 2005. - № 1. – С. 32-35. Ковач И.В. Состояние антиоксидантной системы при воспалении десен крыс под действием токсических факторов // Современная стоматология. – 2005. - № 2. – С. 156-159. Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у подростков, страдающих кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом // Современная стоматология. – 2005. - № 3. – С. 85-89. Ковач І.В., Дичко Є.Н., Дєньга О.В., Дєньга Е.М. Оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів та запальних процесів у тканинах пародонта під дією лікувально-профілактичного комплексу у дітей методом спектроколориметрії // Медичні перспективи. – 2006. – Т. XI, № 1. – С. 91-98. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті. Ковач И.В. Развитие экспериментального кариеса зубов под действием ксенобиотиков // Современная стоматология. – 2005. - № 1. – С. 148-151. Ковач И.В. Воздействие комплексной биостимулирующей терапии на иммунологическую реактивность у подростков, страдающих хроническим катаральным гингивитом и сочетанной патологией (кариес и гингивит) // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 6. – С. 45-50. Ковач И.В. Динамика изменений состояния твердых тканей зубов и пародонта под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Український стоматологічний альманах. – 2006. - № 1. – С. 56-63. Ковач И.В. Результаты коррекции развития экспериментального кариеса зубов, вызванного воздействием ксенобиотиков // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 2. – С. 9-12. Ковач И.В. Биохимические показатели сыворотки крови крыс при экспериментальном гингивите и кариесе, вызванных токсическими факторами // Вісник стоматології. – 2005. - № 2. – С. 11-14. Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у детей 7 лет с основными стоматологическими заболеваниями // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 4. – С. 37-42. Ковач І.В. Стан неспецифічної резистентності в порожнині роту у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. – 2005. - № 4. – С. 98-102. Ковач И.В. Динамика изменений отдельных показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом под влиянием профилактической коррекции // Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С. 65-70. Ковач И.В. Биоритмы функциональной изменчивости эмали зубов, тканей пародонта и обоснование кратности проведения лечебно-профилактических мероприятий // Современная стоматология. – 2006. - № 1. – С. 92-94. Дычко Е.Н., Ковач И.В. Математическая модель развития деминерализации твердых тканей зубов у детей // Вісник стоматології. – 2005. - № 1. –С.68-71.Участь здобувача в розробці математичної моделі, написанні статті. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Дегтяренко Т.В., Вербицкая А.В. Иммунологическая реактивность у детей 12-летнего возраста с кариесом зубов под влиянием комплесной биостимулирующей терапии // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 5. – С. 42-46. Дисертантом запропонована нова методика лікування, проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.В., Деньга О.В. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов // Современная стоматология. – 2005. - № 4. – С. 68-72. Автором проведено аналіз результатів та написання статті. Ковач І.В., Дичко Є.Н., Макаренко О.А., Дєньга О.В., Книш А.В. Динаміка змін біохімічних показників ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. – 2005. - № 3. – С. 109-114. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Деньга О.В., Макаренко О.А., Кныш А.В., Благинина Ю.Г. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под влиянием лечебно-профилактических мероприятий // Український стоматологічний альманах – 2006. – № 2. – С. 54-59. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.А., Деньга О.В. Динамика изменений уровня уреазы ротовой жидкости у детей, страдающих кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под действием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. – 2005. – Спец. вип. № 2 (50). – С. 69-71. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті. Дичко Є.Н., Ковач І.В., Демішева Т.І., Корепанов О.Г., Левкович В.І., Латишева Н.М., Святецький Ю.М., Хомякова О.М., Бикова Н.М., Кучеренко О.М., Щербина І.М. Особливості первинної стоматологічної профілактики в умовах промислового Придніпров’я // Український стоматологічний альманах. – 2002. - № 2. – С. 12-14. Участь автора в епідеміологічному обстеженні дітей, аналізі результатів, написанні статті. Ковач И.В. Состояние неспецифической резистентности в полости рта у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом // Стоматологический журнал. Минск. – 2006. - № 1. – С. 61-65. Деклараційний патент на корисну модель № 6666, Україна, МПК 7 А61К7/16, 35/00. Спосіб профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту /Ковач І.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008728; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5. Деклараційний патент на корисну модель № 6667, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів, сполученого з хронічним катаральним гінгівітом /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008729; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5. Деклараційний патент на корисну модель № 6668, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Щербина І.М. - №20041008730; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5. АНОТАЦІЯ Ковач І.В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006. Дисертація присвячена проблемі експериментального обґрунтування й клінічного застосування розробленого екоадаптивного лікувально-профілактичного комплексу для лікування й профілактики карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей в різні вікові періоди (7, 12 і 15 років) в умовах підвищеного техногенного навантаження на організм дитини та зниженої резистентності тканин ротової порожнини. Наведені дані експериментальних досліджень дозволили побудувати математичну модель прогнозування процесів демінералізації твердих тканин і запалення тканин пародонта і за допомогою розрахованих значень різних параметрів визначити найбільш доцільний для прогресування патології період – лютий-квітень. Це дозволило обґрунтувати найбільш раціональний період застосування засобів біопрофілактики. У дисертації представлені дані динаміки деяких біохімічних показників у гомогенатах ясен і ротової рідини експериментальних тварин при безпосередній дії на них патогенних факторів. В експерименті встановлено, що експериментальний раціон, позбавлений фітоадаптогенів, сприяє розвитку початкових явищ демінералізації твердих тканин і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп щурів. Введення щурам з фітоадаптогенною недостатністю солей важких металів й органічних екотоксикантів викликає розвиток карієсу зубів і запалення тканин пародонта. Проведені клінічні дослідження у дітей різного віку, які підтверджуються біохімічними показниками ротової рідини, імунологічними показниками загальної й місцевої резистентності, біофізичними, оптичними, бактеріологічними дослідженнями, свідчать про те, що застосування розроблених екоадаптивних комплексів сприяє стійкому пролонгованому лікувально-профілактичному ефекту у дітей 7, 12 і 15 років в умовах дії екотоксикантів неорганічної й органічної природи на тлі недостатності аліментарних фітоадаптогенів. Ключові слова: діти, карієс зубів, хронічний катаральний гінгівіт, фітоадаптогени, екотоксиканти, профілактика, лікування, екоадаптивний комплекс. АННОТАЦИЯ Ковач И.В. Роль экотоксикантов и недостаточности алиментарных фитоадаптогенов в возникновении основных стоматологических заболеваний у детей. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2006. Диссертация посвящена проблеме экспериментального обоснования и клинического применения разработанного экоадаптивного лечебно-профилактического комплекса для лечения и профилактики кариеса зубов и хронического катарального гингивита у детей в разные возрастные периоды (7, 12 и 15 лет) в условиях повышенной техногенной нагрузки на организм ребенка и сниженной резистентности тканей ротовой полости. Приведенные данные экспериментальных исследований позволили построить математическую модель прогнозирования процессов деминерализации твердых тканей и воспаления тканей пародонта и с помощью рассчитанных значений различных параметров определить наиболее значимый для прогрессирования патологии период – февраль-апрель. Это позволило обосновать наиболее рациональный период применения средств биопрофилактики. В диссертации представлены данные динамики биохимических показателей в гомогенатах десны и ротовой жидкости экспериментальных животных при непосредственном действии на них патогенных факторов. В эксперименте установлено, что экспериментальный рацион, лишенный фитоадаптогенов, способствует развитию начальных явлений деминерализации твердых тканей и не влияет на резорбцию альвеолярного отростка челюстей крыс. Введение крысам с фитоадаптогенной недостаточностью солей тяжелых металлов и органических экотоксикантов вызывает снижение уровня ингибитора трипсина, что свидетельствует о снижении неспецифической резистентности организма в создавшихся неблагоприятных условиях. О наличии воспалительного процесса в организме свидетельствует установленный повышенный уровень общей протеолитической активности (ОПА) в сыворотке крови крыс – 6,25±0,40 нкат/л по сравнению с интактной группой животных, где этот показатель составил 3,83±0,21 нкат/л. Сниженная активность каталазы (2,83±0,29 мккат/г) и высокие показатели уровня малонового диальдегда (24,57±3,19 мкмоль/г) свидетельствуют об ослаблении антиоксидантной системы организма и активации процессов перекисного окисления липидов под влиянием экотоксикантов неорганической и органической природы. Кроме того, повышается активность катепсинов (1,7±0,04 нкат/г) и эластазы (26,43±2,5 нкат/г) – маркеров воспалительного процесса в тканях. Применение разработанных лечебно-профилактических комплексов стабилизирует показатели минерального обмена, антиоксидантной системы, повышает резистентность тканей полости рта. Самые высокие антитоксические, адаптогенные и противовоспалительные свойства на фоне алиментарной фитоадаптогенной недостаточности и хронического поступления комплекса экотоксикантов установлены после применения ЛПК, состоящего из биоантиоксиданта (центрум), адаптогена (пантокрин), “антидота” ксенобиотиков (яблочный пектин в клетчатке) и пробиотиков (бифиформ и лактовит форте). Эпидемиологические исследования детей и подростков, проживающих в условиях повышенной техногенной нагрузки, установили тенденцию к снижению заболеваемости кариесом зубов у детей 12- и 15-летнего возраста и высокий уровень стоматологической заболеваемости, особенно сочетанной патологии – у 7-летних детей. Проведенные клинические исследования у детей в разные возрастные периоды показали, что после применения ЛПК кариеспрофилактическая эффективность составила у 7-летних детей – 53%, у 12-летних – 38%. Наибольшая эффективность установлена у детей 7 лет, а более стабильной она оказалась у детей 12 и 15 лет. Под воздействием ЛПК стабилизируются биохимические показатели активности уреазы, эластазы, СОД, уровня МДА; существенно повышаются иммунологические показатели общей и местной резистентности организма; изменяется качественный и количественный состав бактериальной флоры. Проведенные биофизические, оптические, бактериологические исследования свидетельствуют о том, что применение разработанных экоадаптивных комплексов способствует стойкому пролонгированному лечебно-профилактическому эффекту у детей 7-, 12- и 15-летнего возраста в условиях действия комплекса экотоксикантов на фоне алиментарной фитоадаптогенной недостаточности. При этом установлены сезонные ритмы роста заболеваемости кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом у детей 7,12 и 15 лет и определен оптимальный период проведения лечебно-профилактических мероприятий, каким является февраль-март. Ключевые слова: дети, кариес зубов, хронический катаральный гингивит, фитоадаптогены, экотоксиканты, профилактика, лечение, экоадаптивный комплекс. ANNOTATION Kovach I.V. – Role of ecotoxicants at shortage of alimentary fitoadaptogenis in beginnings at main dental children diseases. - A manuscript. Dissertation for the doctor of medical sciences in speciality 14.01.22 – Dentistry. – Institute of Dentistry of АМS of Ukraine, Odessa, 2006. Dissertation covers questions of an experimental substantiation and clinical application developed ecoadaptable a treatment-and-prophylactic complex for treatment and preventive maintenance of caries of a teeth and chronic katharal gingivitis at children during the different age periods (7, 12 and 15 years) in conditions of the raised anthropogenous loading on an organism of the child and the reduced resistency of tissues of a mouth. The resulted data of experimental researches have allowed to construct mathematical model of forecasting of current of demineralization processes firm tissues and an inflammation of tissues parodontium and with the help of the designed values of various parameters to define the most significant for progressing a pathology the period – February-April. It has allowed to prove the most rational period of application of means of biopreventive maintenance. In the dissertation the data of dynamics of some biochemical parameters in gomogenatis gingivalis and are submitted to an oral liquid of experimental animals at direct action on them of pathogenic factors. In experiment it has been established, that the experimental diet deprived fitoadaptogenov promotes development of the initial phenomena demineralization firm tissues and does not influence on resorbtion an alveolar shoot rats. Introduction to rats with fitoadaptogenis insufficiency of salts of heavy metals and organic ecotoxicantic causes development of caries of a teeth and an inflammation in tissues parodontis. The lead clinical researches at children during the different age periods which prove to be true biochemical researches of an oral liquid, researches immunology parameters of the general and local resistency, biophysical, optical, bacteriological researches, testify that application developed ecocomplexes promotes proof prolonged treatment-and-prophylactic effect at children 7-, 12-and 15-years age in conditions of action ecotoxicantic inorganic and organic. The nature on a background alimentary fitoadaptogenis insufficiency. Key words: children, caries of a teeth, chronic katharal gingivitis, fitoadaptogenis, ecotoxicants, prophylactic, treatment, ecoadaptable complex. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОС – антиоксидантна система ЕРР – експериментальний рафінований раціон ЗПА – загальна протеолітична активність ІТ – інгібітор трипсину КБЕ – клітини букального епітелію ЛПК – лікувально-профілактичний комплекс МДА – малоновий діальдегід ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів СОД – супероксиддисмутаза СОПР – слизова оболонка порожнини рота ФА – фітоадаптогени ХКГ – хронічний катаральний гінгівіт Ш-П – розчин Шиллера-Писарєва * Автор висловлює глибоку вдячність співробітникам вищезгаданих установ за консультативну та практичну допомогу при виконанні досліджень. Особлива подяка д.мед.н., проф. О.В. Дєньзі, д.мед.н., проф. О.М. Воскресенському, к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко. Місяці Рис. 5. Роль екотоксикантів та недостатності фітоадаптогенів у виникненні демінералізації твердих тканин зубів та запалення в тканинах пародонта Тканини пародонту Порушення оновлення епітелію Порушення біоценозу Зрив дозапальних механізмів захисту Ротова рідина Зміна складу та властивостей Стінка судин Підвищення проникності Порушення мікроциркуляції СОПР Альвеолярна кістка Порушення мінералізації та матрикса Зуби Гліколітичні мікроби Запальні реакції Г І Н Г І В І Т Демінералізація твердих тканин К А Р І Є С + Е К О Т О К С И К А Н Т И НЕДОСТАТНІСТЬ АЛІМЕНТАРНИХ ФА Клітинний цикл Біосинтез білків Мінеральний обмін Пептидні регулятори циклу клітини Імунні клітини Епітеліоцити Пептидні регулятори апоптозу Білки імунної системи Білки антитоксичної дії Білки антисептики Білки позаклітинного матрикса Ca, P крові Пригнічення проліферації Зниження продукції Порушення балансу + + комплексна первинна профілактика у дітей в екологічно несприятливих регіонах Оздоровлення організму Збалансоване харчування Гігієна порож-нини рота Регіональна корекція ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ ГІНГІВІТ КАРІЄС ЗУБІВ Антиоксидант Адаптоген “Антидот” екотоксикантів Пробіотики + + Гальмування перекисних механізмів зниження резистентності тканин Забезпечення синтезу захисних білків та оновлення клітин СОПР Сорбція та еліменація екотоксикантів Забеспечення нормобіозу в порожнині рота Рис. 6. Комплексна первинна стоматологічна профілактика в умовах промислового регіону.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020