.

Клініко-патогенетичне значення ендотеліальної дисфункції та її корекція при хронічній ревматичній хворобі серця (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 2528
Скачать документ

Донецький державний медичний університет

ім. М.Горького

МІЛЬНЕР Ірина Анатоліївна

УДК 616.12-002.77:616.13/.14-018

Клініко-патогенетичне значення ендотеліальної дисфункції та її корекція
при хронічній ревматичній хворобі серця

14.01.12 – ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.
М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Синяченко
Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім.
М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ілляш Марія Григорівна, Національний
науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска” АМН
України (м. Київ), завідувач відділу фармакотерапії і лабораторії
функціональної діагностики;

доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач
кафедри госпітальної терапії.

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
госпітальної терапії №1 і профпатології.

Захист відбудеться “23” березня 2007 року о 1100 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.11.600.02 при Донецькому державному
медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча,
16).

Автореферат розісланий “19” лютого 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Ігнатенко Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я
30% випадків тимчасової непрацездатності й 10% інвалідизації пов’язані з
ревматичними захворюваннями (Корнацький В.М. та ін., 2005). При цьому на
ХРХС в Україні страждають близько 150 тис. осіб, захворюваність складає
14,8 на 100 тис. населення, інвалідність – 88,1%, а лікарняна
летальність – 1,6% (Беляєва Н.М., Семенюк Н.А., 2005; Іпатов А.В. та
ін., 2005; Коваленко В.М. та ін., 2005). Відзначається збільшення
медико-соціального навантаження на суспільство від ХРХС, ускладнення
якої є причинами передчасної смертності людей (Дорогой А.П., 2005; Ильяш
М.Г., 2005).

При ревматичних захворюваннях практично закономірно розвивається ЕД, яка
є одним з головних факторів кардіоваскулярних ускладнень захворювань
(Bacon P.A. et al., 2002; Hansel S. et al., 2003; Jurcut C. et al.,
2004; Wang L., Feng G., 2004; Hagendorff A., Pfeiffer D., 2005).
Ендотелію відводиться першорядна роль в ураженні клапанного апарату у
хворих на ХРХС (Leask R.L. et al., 2003), а ЕД сприяє утворенню тромбів
на клапанах, склерозуванню їх стулок, посиленню наявної легеневої
гіпертензії (Baidoshvili A. et al., 2004; Hagendorff A., Pfeiffer D.,
2005). Крім метастатичної гематогенної бактеріальної емболізації та
імунокомплексного запального каскаду, вказується на важливе значення ЕД
з формуванням протиендотеліальних антитіл у патогенезі ІЕ (Conti Т.,
Barnet В., 2001; Portig I. et al., 2001), розповсюдженість якого щорічно
зростає (Пасиешвили Л.М., 2004). J.K.McCormick et al. (2002) взагалі
розглядають ІЕ як “захворювання ураженого клапанного ендотелію
інфекційним процесом”.

Слід підкреслити, що клінічне значення ЕД при неускладненій і
ускладненій ІЕ ХРХС вивчено недостатньо, не визначено ланки її розвитку,
не розроблено ефективні методи корекції. Гіпотетично на основі
співставлень показників ЕФ з клініко-інструментальними параметрами
окремих пороків серця можна буде поліпшити якість оцінки активності
патологічного процесу, розробити критерії, які дозволяють прогнозувати
перебіг ХРХС і вторинного ІЕ при цьому, а шляхом корекції стану
дисфункції ендотелію підвищити ефективність лікувальних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалася згідно з основним планом НДР Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом комплексної теми
“Вивчення статевого диморфізму клінічного перебігу запальних ревматичних
захворювань” (№ держреєстрації 0101U009002). Здобувач є співвиконавцем
цієї теми.

Мета і задачі дослідження: встановити патогенетичне значення ЕД при
ХРХС, неускладненій та ускладненій ІЕ, підвищити якість діагностики,
лікування та прогнозування перебігу патологічного процесу у таких
хворих. Були поставлені наступні задачі:

1. Оцінити стан ЕФ у хворих на ХРХС з різними пороками серця залежно від
ступеня активності ревматичного процесу та серцевої недостатності,
встановити кореляційні взаємозв’язки між параметрами метаболізму NO,
ЕТ1, цитокінової мережі й ейкозаноїдів.

2. Визначити патогенетичну значущість ЕД при ХРХС, взаємозв’язки ЕФ із
порушеннями збудливості міокарда, електричної провідності, розмірів
камер серця та стану внутрішньосерцевої гемодинаміки.

3. З’ясувати характер впливу вторинного ІЕ на ЕФ при ХРХС, особливості
ЕД у таких хворих із різними екстракардіальними клінічними ознаками
захворювання.

4. Вивчити стан ЕФ у хворих на ХРХС із ІЕ залежно від початкових пороків
серця, ураження інфекційним процесом окремих клапанів, ступеня серцевої
недостатності, електрокардіографічних і ехокардіографічних параметрів
патологічного процесу.

5. Оцінити ефективність медикаментозного лікування хворих на ХРХС
різного перебігу, вплив окремих початкових клінічних факторів,
параметрів ЕФ і окремих груп препаратів на результати подальших
терапевтичних заходів, динаміку показників метаболізму NO, ЕТ1,
цитокінів і ейкозаноїдів.

6. Визначити залежність змін інтегрального стану ЕФ у хворих на ХРХС від
ступенів активності ревматичного процесу й серцевої недостатності,
характеру пороків серця, їх електрофізіологічних і структурних
особливостей перебігу, встановити вплив ІАПФ, ?-адреноблокаторів,
антагоністів кальцію, діуретиків, серцевих глікозидів і метаболічних
препаратів на показники ЕД.

Об’єкт дослідження: хворі на ХРХС без ІЕ та з вторинним ІЕ.

Предмет дослідження: перебіг неускладненої та ускладненої ІЕ ХРХС,
показники ЕФ у такої категорії хворих, їх кореляційні зв’язки,
залежність у крові рівнів метаболітів NO, ЕТ1, цитокінів та ейкозаноїдів
від ступенів активності патологічного процесу та серцевої недостатності,
характеру пороків серця та екстракардільних ознак захворювання,
патогенетичне значення ЕД при ХРХС, її вплив на ефективність
терапевтичних заходів, зміни параметрів ЕФ у процесі різних методів
лікування.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, фізичне обстеження),
електрофізіологічні (електрокардіографія), ультразвукові
(ехокардіографія), біохімічні (вивчення нітритемії та протеїнограми
крові), імунологічні (визначення в крові С-реактивного білка,
імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, антистрептолізину-О),
бактеріологічні (посів на стерильність крові та мазків з зіва),
імуноферментні (дослідження cGMP, ET1, IL1?, IL6, TNF?, PgI2, ТхА2),
статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- та
багатофакторний дисперсійний комп’ютерний аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено патогенетичну
роль різних ланок ЕД при неускладненій ХРХС і ускладненій ІЕ,
встановлено взаємозв’язки між окремими показниками ЕФ, характером
пороків серця, стадіями серцевої недостатності, електрокардіографічними
та ехокардіографічними параметрами, виділено чинники, що визначають
інтегральну динаміку показників ЕФ у процесі лікування таких хворих,
з’ясовано вплив на рівень у крові нітритів (метаболітів NO), ET1,
цитокінів та ейкозаноїдів ІАПФ, ?-адреноблокаторів, антагоністів
кальцію, діуретиків, серцевих глікозидів і метаболічних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. Виділено критерії ЕФ, які
дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність подальших
лікувальних заходів, розроблено принципи раціональної медикаментозної
корекції ЕД у таких хворих.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Донецького
обласного клінічного територіального медичного об’єднання, терапевтичної
клініки Донецького медичного університету ім. М.Горького МОЗ України,
терапевтичної та кардіохірургічної клінік Інституту невідкладної та
відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, Луганської обласної
клінічної лікарні та міської клінічної лікарні №4 м. Полтави, а також у
педагогічний процес Донецького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в одержані результати
досліджень є основним і полягає у формуванні мети й задач дослідження,
проведенні патентно-інформаційного пошуку, в аналізі сучасних
літературних даних з проблеми, у доборі, обстеженні та лікуванні хворих.
Дисертант запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг
ХРХС та ІЕ при ній і контролювати хід подальших лікувальних заходів,
оцінила ефективність патогенетичної терапії хворих з використанням
ендотелійкоригувальних препаратів. Здобувач самостійно виконала
статистичну обробку результатів і їх впровадження в практику. Дисертант
не використовувала результати й ідеї співавторів публикацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на
спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, внутрішніх
хвороб №1 і №2, пропедевтичної терапії та клінічної кардіології,
госпітальної терапії та сімейної медицини (жовтень, 2006). Основні
положення дисертаційної роботи обговорено на всеукраїнській конференції
“Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи”
(Харків, 2003), XV з’їзді терапевтів України (Київ, 2004),
всеукраїнських конференціях, присвячених пам’яті Л.Т.Малої (Харків, 2004
і 2005), ІІ з’їзді нефрологів України (Харків, 2005), IV конгресі
ревматологів України (Полтава, 2005), всеукраїнській конференції
“Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології”
(Вінниця, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, серед
яких 6 робіт у журналах, 5 у збірках, 7 у матеріалах наукових форумів. 6
робіт у спеціальних виданнях ВАК України здобувач виконала самостійно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
131 сторінці тексту, складається із вступу, 5 розділів (зокрема огляду
літератури, матеріалів і методів, 3 розділів власних досліджень),
узагальнення й аналізу одержаних результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 245
найменувань (88 кирилицею та 157 латиницею). Роботу ілюстровано 18
таблицями та 21 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 104 хворих
на ХРХС (41 чоловік і 63 жінки) віком від 15 до 69 років (у середньому
42,5±1,29 років), яких було поділено на дві групи: першу склали 67
пацієнтів без вторинного ІЕ, а другу – з ІЕ. У 1-й групі було 18
чоловіків і 49 жінок, а в 2-й – відповідно 23 і 14 (p?? ¦ ae ? ? U ~ ? ¦ hlmOYI2, менші на 77% (p=0,036) і параметри ТхА2, більші на 26% (p=0,027). Існує вплив на ЕФ функціонального класу СН (p=0,031), яка, у свою чергу, залежить від параметрів тромбоксанемії (p=0,019). При I функціональному класі рівень ТхА2 у крові складає 11,1±1,09 нг/мл, при II – 11,9±0,59 нг/мл, а при III – 15,8±1,08 нг/мл (p=0,001). Концентрація NO2 впливає на ступінь гіпертрофії лівого передсердя (p=0,004), а IL1? – правого шлуночка (p=0,027). Розміри міокарда цих камер серця виразно впливають на формування клапанних вегетацій (відповідно p=0,038 і p=0,008). За даними регресійного аналізу, підвищення синтезу NO при ХРХС з ІЕ сприяє погіршенню фракції викиду крові лівим шлуночком серця (p=0,048), а гіперпродукція ТхА2 викликає збільшення розмірів лівого передсердя (p=0,001) та напруження стінки лівого шлуночка в систолу (p=0,013). Дисперсійний аналіз свідчить про вплив тромбоксанемії як на фракцію викиду (p=0,030), так і на кінцеві систолічний і діастолічний об’єми лівого шлуночка (відповідно p=0,012 і p=0,015). 70% хворих на ХРХС одержували метаболічні засоби (триметазидин, мілдронат), 69% – діуретики (фуросемід, індапамід), 63% – нітрати (ізосорбід, пентаеритритил), 42% – серцеві глікозиди (дигоксин, ланатозид С, кордигіт), 31% – ІАПФ (периндоприл, лізиноприл), 24% – кардіоселективні ?–адреноблокатори (небіволол, карведилол), 19% – блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, дилтіазем, ніфедипін) середньотерапевтичними дозами. Ефективність лікування оцінювали через 3-53 тижні від початку терапевтичних заходів у клініці (у середньому, через 16,2±1,14 тижня). У 7% хворих відзначено відсутність ефекту, у 30% – незначне поліпшення, у 63% – поліпшення. На результати лікування негативно впливають наявність стенозу лівого атріовентрикулярного отвору (p=0,031). Існує негативний зв’язок ефективності лікування з наявністю мерехтіння передсердь, дилатації лівого передсердя та правого шлуночка. Істотне зменшення (p6 мкмоль/л в крові свідчать про
активність ревматичного процесу, а показники TxA2>11 нг/мл належать до
прогнознегативних щодо зниження скорочувальної здатності міокарда.

2. Під час розвитку вторинного ІЕ у хворих на ХРХС значення NO2>7
мкмоль/л вказують на несприятливий перебіг нефропатії, рівень cGMP15 пмоль/л –ІЕ
аортального клапана, показники ЕТ1>9 пг/мл і IL6>7 пг/мл є
прогнознегативними для діастолічної функції лівого шлуночка серця, а
ТхА2>15 нг/мл – для систолічної.

3. До прогнозпозитивних критеріїв ефективності терапії хворих на ХРХС
належить зменшення вмісту в крові IL1? і TxA2, а використання ІАПФ і
антагоністів кальцію, які відновлюють ЕФ, у комплексі терапевтичних
заходів, вимагає додаткового призначення дипіридамолу (175-225 мг/доб).

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синяченко О.В., Аникеева Т.В., Мильнер И.А., Игнатенко Г.А.,
Ермолаева М.В. Влияние вторичного инфекционного эндокардита на
кардиальные проявления ревматизма // Врачебная
практика.-2002.-№4.-С.4-7. (Особисто здобувачем проведено обстеження
хворих на хронічну ревматичну хворобу серця).

2. Мільнер І.А., Анікєєва Т.В., Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А.,
Єрмолаєва М.В. Взаємовідношення уражень нирок і серця при інфекційному
ендокардиті // Урологія.-2002.-Т.6, №3.-С.51-53. (Особисто здобувачем
проведено обстеження хворих з вторинним інфекційним ендокардитом на тлі
хронічної ревматичної хвороби серця та написання статті).

3. Аникеева Т.В., Мильнер И.А. Течение инфекционного эндокардита у
больных разного пола // Вісник Вінницького державного медичного
університету.-2003.-Т.2, №1.-С.442-443. (Особисто здобувачем проведено
обстеження хворих з вторинним інфекційним ендокардитом на тлі хронічної
ревматичної хвороби серця та статистична обробка отриманих результатів).

4. Синяченко О.В., Мильнер И.А., Аникеева Т.В. Состояние реологических
свойств крови у больных инфекционным эндокардитом // Лабораторная
диагностика.-2005.-№3.-С.3-6. (Особисто здобувачем проведено обстеження
хворих з вторинним інфекційним ендокардитом на тлі хронічної ревматичної
хвороби серця).

5. Мильнер И.А. Эндотелиальная дисфункция у больных хроническим
ревматическим заболеванием сердца // Український медичний
альманах.-2006.-№4.-С.81-83.

6. Мильнер И.А., Синяченко О.В. Лечение эндотелиальной дисфункции при
хронической ревматической болезни сердца // Вестник неотложной и
восстановительной медицины.- 2006.-Т.7, № 4.-С.627-629. (Особисто
здобувачем проведено обстеження хворих і статистична обробка отриманих
результатів дослідження).

7. Мильнер И.А. Взаимовлияние гломерулонефрита и течения инфекционного
эндокардита // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб.
статей.-2002.-Вип.6, т.1.-С.70-72.

8. Мильнер И.А. Течение инфекционного эндокардита при развитии
гломерулонефрита // Питання експериментальної та клінічної медицини:
Зб.статей.-2003.-Вип.7, т.1.-С.208-212.

9. Мільнер І.А. Взаємовідношення кардіальної патології з
гломерулонефритом у хворих на інфекційний ендокардит // Питання
експериментальної та клінічної медицини: Зб.статей.-2004.-Вип.8,
т.1.-С.46-49.

10. Мильнер И.А. Особенности поражения почек и сердца при первичном и
вторичном инфекционном эндокардите // Питання експериментальної та
клінічної медицини: Зб.статей.-2004.-Вип.8, т.2.-С.51-54.

11. Мильнер И.А. Факторы, определяющие эндотелиальную дисфункцию при
ревматических пороках сердца // Питання експериментальної та клінічної
медицини: Зб.статей.-2006.-Вип.10, т.2.-С.60-63.

12. Мільнер І.А., Анікєєва Т.В., Лаушкіна О.М. Гломерулонефрит у хворих
на інфекційний ендокардит // Матеріали всеукраїнської конференції
“Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи –
сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні
та профілактиці”.-Харків, 2003.-С.51-52. (Особисто здобувачем проведено
обстеження хворих на хронічну ревматичну хворобу серця і написання тез).

13. Аникеева Т.В., Мильнер И.А. Половой диморфизм кардиальных и
экстракардиальных проявлений инфекционного эндокардита // Матеріали XV
з’їзду терапевтів України.-Київ, 2004.-С.26. (Особисто здобувачем
проаналізовано особливості перебігу хронічної ревматичної хвороби серця
з інфекційним ендокардитом).

14. Аникеева Т.В., Мильнер И.А. Роль оксида азота в патогенезе
инфекционного эндокардита // Матеріали всеукраїнської конференції
“Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої”.-Харків, 2004.-С.11.
(Особисто здобувачем проведено обстеження хворих з хронічною ревматичною
хворобою серця, що ускладнена інфекційним ендокардитом).

15. Мильнер И.А. Течение инфекционного эндокардита при развитии
нефропатии // Матеріали всеукраїнської конференції “Терапевтичні
читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх
хвороб”.-Харків, 2005.-С.148.

16. Мильнер И.А., Толстой В.А., Фаерман А.А., Аникеева Т.В.
Гломерулонефрит и экстраренальные проявления инфекционного эндокардита
// Український журнал нефрології та діалізу.-2005.-№3.-С.7. (Особисто
здобувачем проведено обстеження хворих з хронічною ревматичною хворобою
серця і написання тез).

17. Мильнер И.А., Левада И.Н. Нефропатия у больных первичным и
вторичным инфекционным эндокардитом // Матеріали IV національного
конгресу ревматологів України.-Полтава, 2005.-С.201. (Особисто
здобувачем проведено обстеження хворих з хронічною ревматичною хворобою
серця і написання тез).

18. Мильнер И.А., Мартыненко Т.В., Толстой В.А., Левада И.Н., Лаушкина
Е.М. Изменения функции эндотелия сосудов при хронической ревматической
болезни сердца // Матеріали всеукраїнської конференції “Сучасні аспекти
діагностики та лікування в кардіології і ревматології”.-Вінниця,
2006.-С.98. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих і написання
тез).

АНОТАЦІЯ

Мільнер І.А. Клініко-патогенетичне значення ендотеліальної дисфункції
та її корекція при хронічній ревматичній хворобі серця.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.12 – ревматологія.- Донецький державний медичний
університет МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню особливостей перебігу хронічної
ревматичної хвороби серця при наявності ендотеліальної дисфункції судин
і покращенню лікувальних заходів, що дало можливість встановити
клініко-патогенетичне значення порушень метаболізму системи оксиду азоту
за даними рівнів нітритів і циклічного гуанозинмонофосфату у крові, змін
синтезу ендотеліну-1, прозапальних цитокінів й вазоактивних
ейкозаноїдів, визначити особливості ендотеліальної функції в разі
розвитку вторинного інфекційного ендокардиту та фактори, що її
визначають, оцінити динаміку її окремих параметрів у процесі різних
методів лікування, розробити критерії, що дозволяють прогнозувати
перебіг патологічного процесу і контролювати ефективність лікувальних
заходів.

Ключові слова: хронічна ревматична хвороба серця, вторинний інфекційний
ендокардит, ендотелій, дисфункція, патогенез, лікування.

АННОТАЦИЯ

Мильнер И.А. Клинико-патогенетическое значение эндотелиальной
дисфункции и ее коррекция при хронической ревматической болезни
сердца.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.12 – ревматология.- Донецкий государственный
медицинский университет МЗ Украины, Донецк, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей течения
хронической ревматической болезни сердца (ХРБС) при наличии
эндотелиальной дисфункции (ЭД) сосудов и улучшению лечебных мероприятий.
Под наблюдением находились 104 больных (41 мужчина и 63 женщины) в
возрасте от 15 до 69 лет, распределенных на две группы. 1-ю составили 67
пациентов без вторичного инфекционного эндокардита (ИЭ), а 2-ю – с ИЭ.
ХРБС сопровождается ЭД, проявляющейся повышением синтеза нитритов
(конечных стойких продуктов метаболизма оксида азота – NO), циклического
гуанозинмонофосфата (cGMP, вторичного мессенджера NO), эндотелина-1
(ЭТ1) и интерлейкина (IL) 1? на фоне низкого уровня простагландина (Pg)
I2, показатели которых коррелируют между собой, взаимозависят со
степенью активности патологического процесса, определяются характером
порока сердца, наличием митрального стеноза и аортальной
недостаточности, тяжестью гипертензии в малом круге кровообращения, а
также степенью сердечной недостаточности, которая прямо зависит от
параметров ЕТ1 и тромбоксана (Тх) А2. Интегральный характер ЭД у больных
ХРБС зависит от нарушений возбудимости миокарда и электрической
проводимости сердца, гипертрофии миокарда его левых отделов, размеров
камер левого предсердия и правого желудочка, а нарушенный синтез
вазодилататоров и вазоконстрикторов (метаболитов NO, ЕТ1,
провоспалительных цитокинов, эйкозаноидов) участвует в патогенезе
заболевания и отражает изменения внутрисердечной гемодинамики.
Осложнение ХРБС вторичным ИЭ сопровождается возрастанием в крови уровня
нитритемии, концентраций ЕТ1, IL1?, IL6, туморонекротического фактора
(TNF) ? и TxA2 на фоне угнетения простациклинемии, причем содержание в
крови NO2 определяется тяжестью геморрагического синдрома и оказывает
влияние на выраженность нефропатии и эмболических осложнений, а
дисбаланс вазоактивных эйкозаноидов – на параметры спленомегалии.
Увеличение сердечной недостаточности при ХРБС с ИЭ протекает параллельно
с повышением тромбоксанемии, а поражение аортального клапана вызывает
усиление синтеза cGMP, причем на интегральное состояние ЭД, уровень IL6
и TNF? воздействуют мерцание предсердий и дилатация правого желудочка, а
параметры нитритов, ЕТ1, IL1? и ТхА2 определяют степень гипертрофии и
сократительную способность миокарда. Эффективность лечения больных с
ХРБС ухудшают наличие митрального стеноза, мерцательной аритмии и
внутрижелудочковой блокады, оказывают негативное влияние выраженность
дилатаций левого предсердия и правого желудочка, но не исходные
параметры эндотелиальной функции, причем в процессе проведения
терапевтических мероприятий возрастают показатели в крови cGMP и
уменьшается синтез IL1?. На динамику интегрального состояния функции
эндотелия в процессе лечения влияют исходные степени активности
ревматического процесса и сердечной недостаточности, которые определяют
концентрации нитритов, IL1?, IL6, PgI2 и TxA2, а от характера порока
сердца зависят изменения cGMP и ET1. Эффективность терапии ХРБС
повышается путем использования в комплексе лечебных мероприятий
ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента, их результаты обратно
соотносятся с уровнями в крови IL1? и TxA2, а угнетать синтез
вазоконстрикторов ЕТ1 и ТхА2 способны также нитраты, антагонисты
кальция, диуретики и метаболические средства.

Ключевые слова: хроническая ревматическая болезнь сердца, вторичный
инфекционный эндокардит, эндотелий, дисфункция, патогенез, лечение.

ANNOTATION

Milner I.A. Clinical–pathogenetical significance of endothelium
disfunction and its correction at chronic rheumatic heart
desease.-Monograph.

The dissertation for receaving sighnific’s degree of candidate of
medical science by speciality 14.01.12 – rheumatology.- Donetsk state
medical university NHI of Ukraine, Donetsk, 2007.

The dissertation is dedicated to study features of chronic rheumatic
heard desease course in the presence endothelium disfunction of vessels
and improvement remedial measures, that enabled to give an opportunity
to determine clinical–pathogenetical significance of metabolic disorder
nitrogen oxide system according to levels of nitritemia and cyclic
guaninmonophosphate in blood, synthesis of endothelin–1, proinflammatory
citokins and vasoactive jeikosanoids changes, to determine character of
endothelium disfunction in case of the secondary infectious endocarditis
development and determinative factors, to evaluate the dynamics of its
particular parameters in process of different methods of treatment, to
work out criteria that allow to prognose a feature of pathological
process and control an effectiveness of remedial measures.

Key words: chronic rheumatic heart desease, secondary infectious
endocarditis, endothelium, disfunction, pathogenesis, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕД ендотеліальна дисфункція

ЕФ ендотеліальна функція

ІАПФ інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

ІЕ інфекційний ендокардит

ХРХС хронічна ревматична хвороба серця

cGMP циклічний гуанозинмонофосфат

ET ендотелін

IL інтерлейкін

NO оксид азоту

NO2 нітрити

p вірогідність статистичного показника

Pg простагландин

TNF туморонекротичний фактор

Tx тромбоксан

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020