.

Лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 3273
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький НАЦІОНАЛЬний медичний університет ім. М. Горького

Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

Іносенсіо Бенвіндо НевІш МаурІсіо

УДК 616.718.51-001.5-07-08

Лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу
великогомілкової кістки

14.01.21 – травматологія та ортопедія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті травматології та
ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.
Горького.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бабоша Валентин
Олександрович, Донецький національний медичний університет ім. М.
Горького, професор кафедри травматології, ортопедії та
військово-польової хірургії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Литвин Юрій Павлович, Дніпропетровська
державна медична академія, завідувач кафедри екстремальної та військової
медицини.

доктор медичних наук, професор Гур’єв Сергій Омельянович, Український
НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, заступник
генерального директора з наукової роботи

Захист відбудеться “ 7 ” листопада 2007 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 в аудиторії Науково-дослідного
інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України за адресою: 83048, м. Донецьк,
вул. Артема, 106.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України за адресою: 83003,
м. Донецьк, проспект Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “____” ___________ 2007 року.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради,

доцент А.М. Колесніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внутрішньосуглобові переломи проксимального відділу
великогомілкової кістки є найбільш тяжкими серед переломів кісток
гомілки і складають від 6,4 % до 11 % останніх (Михайленко В.В., Лирцман
В.И., Антипин С.К., 1996, Кривошапко С.В., 2001 та ін.). Лікування таких
переломів – важке завдання, з огляду на складність анатомічної будови
сегмента кінцівки (колінний суглоб), фізіологічні вимоги до нього як
органа опори і руху.

Будь-яке внутрішньосуглобове пошкодження небезпечне відомими
ускладненнями, що призводять до несприятливих результатів в третині всіх
випадків (Москальков А.П., 1985, Ахтямов И.В. зі співавт., 2002, Шелухин
Н.И., 2004, Simpson D, Keating G., 2004 та ін.).

Внутрішньосуглобові переломи проксимального відділу великогомілкової
кістки найбільш часто стають причиною тимчасової непрацездатності та
інвалідності постраждалих з переломами кісток нижніх кінцівок
(Климовицкий В.Г. зі співавт., 2001, Попов В.А., Бондарчук В.И., 2002,
Schwartsman R. et all., 1998, Панков И.О., Хаертдинов І.С., 2003,
Бабалян В.А., 2005 та інші).

Несприятливі результати лікування обумовлені їх пізньою діагностикою, а
також тим, що до цього часу різні типи переломів лікують неприйнятним у
кожному конкретному випадку методом (способом).

Ряд дослідників обгрунтовують метод і результативність лікування,
приймаючи за основу ступінь зсуву фрагментів тибіального плато. Так,
мінімально зміщеними, які слід лікувати консервативним методом, D.
Sculak et D. Gunn (1975) вважають зсув в будь-якій площині до 10 мм, а
D. Palczewski et all. (1997) – менше 5 мм.

A.Ali et all. (2003), О.П.Филиппов та ін. (2001) вважають показанням до
оперативного втручання вдавлення тибіального плато більше 5 мм, а
P.Holzach et all. (1994) – імпресію рівну або більше 2 мм.

Оскільки будь-яка артротомія є додатковою травмою, запропоновано
артроскопічно контрольовану репозицію фрагментів тибіального плато
(Caspari R. et all., 1985). Проте вона знайшла застосування тільки в
спеціалізованих установах (Glinz W, 1998, Миренков К.В., Гацак В.С.,
2005 і ін.), але й вона вважається рівноцінною відкритій репозиції
(Lubowitz J. et all., 2004).

Не існує одностайної думки про тактику, методи і способи відновлення
суглобового майданчика при різних зсувах кісткових фрагментів, характер
травматичних пошкоджень, чим обумовлені неприйнятні результати
лікування. Оцінка останніх також різна, що утруднює експертизу
працездатності та оцінку якості життя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту
травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького “Розробити технологію лікування постраждалих з
високоенергетичними травмами таза та нижніх кінцівок”, номер державної
реєстрації 0104U010594.

Мета дослідження – поліпшення результатів лікування постраждалих з
внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу великогомілкової
кістки шляхом експериментального, математичного і клінічного
обґрунтування застосування нових оперативних методів та розробки тактики
надання допомоги.

Для досягнення мети поставлено такі задачі:

1. Провести ретроспективний аналіз процесу та результатів лікування
хворих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу
великогомілкової кістки, що лікувалися в лікарні та інституті
травматології впродовж останніх 10 років.

2. В експерименті розробити пристрої зовнішньої фіксації для
черезкісткового остеосинтезу і механіко-математично обгрунтувати їх
переваги при застосуванні у клінічній практиці.

3. Розробити показання і методику остеосинтезу різних
внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової
кістки.

4. Удосконалити шкалу оцінки результатів лікування.

5. Вивчити результати лікування внутрішньосуглобових переломів
проксимального відділу великогомілкової кістки, визначити причини
несприятливих результатів і шляхи їх усунення.

Об’єкт дослідження – хворі з внутрішньосуглобовими переломами
проксимального відділу великогомілкової кістки.

Предмет дослідження – внутрішньосуглобові переломи проксимального
відділу великогомілкової кістки, методи лікування і способи
остеосинтезу, оцінка результатів лікування.

Методи дослідження: клінічні спостереження, використання артроскопічної
техніки для виявлення пошкоджень, рентгенографія, використання схеми
В.М. Коваленка і О.П. Борткевича (2003) для визначення ступеня зсуву
суглобової поверхні і окремих фрагментів, комп’ютерна томографія,
реовазографія та електроміографія, експериментальне дослідження
розробленої технології і пристроїв (апаратів), механіко-математичне
випробування апаратів, оцінка віддалених результатів лікування за
запропонованою нами шкалою, для статистичної обробки клінічних і
електрофізіологічних даних використовувався модуль Ваsic Statistics
комп’ютерної програми Statistica 6.0 for Windows (Statsoft), розрахунки
проводилися на комп’ютері за допомогою спеціалізованого статистичного
пакету MedStat (авторське свідоцтво № 10858 від 26.08.2004, ліцензійний
паспорт на серійний номер MS 000019).

Наукова новизна отриманих результатів. На клінічному матеріалі 118
постраждалих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу
великогомілкової кістки вивчені особливості переломів, визначено
лікувальну тактику, способи остеосинтезу залежно від типу перелому і
загального стану, що забезпечило поліпшення віддалених результатів на
27,2%.

Визначено показання до способів оперативного лікування
внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової
кістки, що дозволило зменшити число ускладнень і отримати відмінні і
добрі віддалені результати.

Вперше проведено механіко-математичне експериментальне обґрунтування
підходів до малоінвазивної просторової фіксації складних
внутрішньосуглобових переломів тибіального плато.

Запропоновано нові пристрої: „Апарат для лікування переломів виростків
великогомілкової кістки” (Деклараційний патент України №9433 від
18.04.2005 р., та №13915 від 14.11.2005 р.), „Апарат для лікування
осколкових внутрішньосуглобових переломів верхнього відділу
великогомілкової кістки” (Патент України №17636 від 16.10.2006 р.).

Остеосинтез стрижневими апаратами нашої конструкції значно спростив і
підвищив ефективність операції, дозволив отримати відмінні і добрі
результати у 100% хворих.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені показання до
застосування методу, способу лікування внутрішньосуглобових переломів
проксимального відділу великогомілкової кістки дозволяють обрати
найбільш раціональну тактику. Вибір методу лікування і способу
відновлення тибіального плато обгрунтований характером (типом) перелому,
загальним станом потерпілого.

Нові стрижневі апарати зовнішньої фіксації дозволяють здійснювати
репозицію кісткових фрагментів у будь-якій площині, ранні рухи в
колінному суглобі. Ефективність репозиції підвищується при
артроскопічному контролі.

Удосконалення шкали оцінки віддалених результатів лікування дає змогу
об’єктивно провести експертизу відновлення функції пошкодженої кінцівки.

Розроблені показання до остеосинтезу, методику і пристрої (апарати)
зовнішньої фіксації, шкалу оцінки віддалених результатів впроваджено в
роботу травматологічних відділень м. Донецька, області і м. Одеси,
включено до програми навчання лікарів-інтернів і курсантів кафедри
травматології, ортопедії та ВПХ факультету інтернатури та післядипломної
освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто складено анкету обстеження
хворих, проведено аналіз 118 постраждалих з внутрішньосуглобовими
переломами проксимального відділу великогомілкової кістки. Самостійно
виконано клінічне і рентгенологічне обстеження тих хворих, які знову
надійшли, і віддалені результати в тих, що лікувалися раніше. Здобувач
взяв участь у 32 операціях тематичних хворих, шість з них оперував
самостійно.

Автором розроблені в експерименті і впроваджені в практику
травматологічних відділень пристрої для остеосинтезу виростків
великогомілкової кістки.

Спільно з доцентом Донецького національного технічного університету
Ю.В. Петтік проведено експериментальне дослідження механізму дії
розробленого пристрою і механіко-математичне його обгрунтування.

В лабораторії біомеханіки і електрофізіології Донецького НДІ
травматології та ортопедії автором разом з доц. Гончаровою Л.Д. виконано
електрофізіологічні дослідження.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи оприлюднено: на
засіданнях Донецького наукового товариства травматологів-ортопедів
(Донецьк, 2005, 2006 р.р.), Міжнародній конференції
ортопедів-травматологів, м. Маріуполь, 2005 р., Конференції молодих
учених, м. Донецьк, 2006 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, зокрема 4
статті в провідних спеціалізованих журналах, отримано 3 патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170
сторінках машинописного тексту, ілюстрована 47 рисунками і 14 таблицями,
складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень,
висновків. Список літератури містить 245 джерел, з них 51 – українських
і російських авторів, 194 – авторів інших країн.

Основний зміст роботи

За останні 10 років (1997-2006 р.р.) в Донецькому НДІ травматології та
ортопедії і Обласній клінічній травматологічній лікарні на лікуванні
перебувало 118 хворих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального
відділу великогомілкової кістки (тибіальне плато). Перші 6 років
(1997-2002 р.р.) хворі лікувалися в різних відділеннях лікарні. Ми їх
об’єднали в першу (контрольну) групу – 55 хворих. Наступні чотири роки
(2003-2006 р.р.) хворі знаходилися під нашим спостереженням, вони склали
другу (основну) групу – 63 хворих. Вікових, статевих, соціальних
відмінностей в групах не виявлено.

Серед постраждалих чоловіків було 74 (62,7%), жінок 44 (37,3%) у віці
від 16 до 72 років, табл. 1. Наші дані не узгоджуються з відомими даними
Бабаляна В.Д. (2005 р.), а саме, чоловіків серед наших хворих було
удвічі більше, ніж жінок.

Таблиця 1

Розподіл постраждалих за статтю і віком

Стать Вік Всього

15 – 20 21 – 30 31 – 40 41 -50 51 – 60 61 – 70 71 и > абс.ч. %

Чоловіки 2 12 26 16 11 6 1 74 62,7

Жінки 1 4 8 8 11 11 1 44 37,3

Разом 3 16 34 24 22 17 2 118 100,0

У 36 спостереженнях травма сталася вдома (підвернення гомілки в момент
спускання зі стільця або табурета, на якому хворий стояв, падіння вдома
на підлогу і т.п.).

Таблиця 2

Обставини переломів виростків великогомілкової кістки

Обставини травми Кількість хворих

В побуті 36

Автоаварія 27

Дорожньо-транспортна пригода (збитий автомобілем) 17

Падіння з висоти > 1м 16

Падіння на вулиці 12

Здавлювання (породою, деталями) 10

Разом 118

У 27 спостереженнях потерпілі отримали перелом тибіального плато під час
автоаварії, перебуваючи в якості пасажира легковика.

17 хворих були збиті автомобілем, в усіх випадках удар, як правило,
бампером, припадав на колінний суглоб, його нижню частину.

У 16 спостереженнях хворі одержали травму в результаті падіння з даху
будинку, дерева, сходів – під час роботи на дачній ділянці.

До вуличної травми (12) ми віднесли випадки падіння з підгортанням
гомілки на вулиці під час ожеледі, а також при подоланні нерівностей
дороги і т.п. У 10-ти постраждалих травма була пов’язана зі здавленням
великим вантажем (порода, деталі машин тощо) верхньої третини гомілки.

Обставини травми обумовили механізм і характер анатомічних руйнувань
проксимального відділу великогомілкової кістки, інших сукупних
ушкоджень.

Всі переломи ми класифікували за Schatzker, табл. 3.

Таблиця 3

Розподіл переломів тибіального плато і внутрішньосуглобових

м’якотканинних ушкоджень

Тип перелому Абс. число % Ушкодження

меніска хрестоподібної зв’язки

I

33 28,1 6 1

II

29 24,5 5 –

III

5 4,2 1 –

IV

7 5,9 – –

V

23 19,5 1 –

VI

21 17,8 1 3

Всього 118 100,0 14 4

При I типі (2) і VI (3) мало місце ушкодження судинно-нервового
підколінного пучка у вигляді удару, розтягнення, здавлювання.

Аналіз матеріалу показав, що, поряд з переломом того або іншого виростка
великогомілкової кістки, в 36 випадках мав місце перелом голівки або
шийки малогомілкової кістки, що порушувало стабільність цього відділу,
сприяло зсуву фрагментів зовнішнього виростка, підвивиху гомілки.

Наступною по частоті сукупних ушкоджень була черепно-мозкова травма –
10, потім перелом стегнової кістки – 8, кісток протилежної гомілки – 4,
кісток передпліччя -4, плюсневих кісток – 4, плечової – 3 і ін.

Найбільше сукупних ушкоджень спостерігалося при першому типі перелому
тибіального плато – 32, при V – 18, II – 15, VI – 11 і по два – при
III і IV типі.

Тяжкий стан хворих з політравмою утруднював своєчасну діагностику і
лікувальні заходи відносно переломів тибіального плато.

Особливо утруднена діагностика при множинних і сукупних ушкодженнях, де
домінує в перші дні травма, наприклад, перелом стегнової кістки,
черепно-мозкова травма, перелом таза тощо, ускладнилася травматичним
шоком (13 спостережень), що потребувало інтенсивної терапії протягом 3 і
більше діб.

Деформація колінного суглоба в результаті зсуву фрагментів
проксимального відділу великогомілкової кістки або вивиху гомілки
свідчили про внутрішньосуглобове пошкодження.

Пальпація дозволяла встановити розташування кісткових фрагментів, їх
рухливість. Більші труднощі в діагностиці виникають при розриві
хрестоподібного зв’язування, тому що стабільність гомілки (передній
“висувний ящик” або с. Лахмана) може статися в результаті її відриву
(розриву) – 1 спостереження (I тип перелому) або при переломі
міжвиросткового підвищення – 3 спостереження (VI тип перелому).

Діагностувати пошкодження меніска при внутрішньосуглобовому переломі
тибіального плато шляхом огляду, пальпації, діагностичної проби не
видається за можливе.

Використання артроскопічної техніки об’єктивізувало пошкодження, сприяло
своєчасному здійсненню відповідних лікувальних заходів.

Клінічна картина пошкодження колінного суглоба дозволяла діагностувати
перелом виростків, проте деталізувати характер перелому можна при
проведенні рентгенографії колінного суглоба.

Рентгенограми у фронтальній та передньо-задній проекціях в окремих
випадках дозволяли встановити тільки наявність перелому виростка (-ів)
великогомілкової кістки. Однак деталі його, а саме: характер перелому,
напрямок зсуву фрагментів можна було виявити, виконуючи рентгенографію в
косих проекціях (Ioe6 p * Z \ ^ ` b ? „ ? 't)T,?.oe.?022uuouuuuuuueUeUeUeUeUeUeUeUe?UeUeUeUe ]„uya? ]„uya? ]„uya? ]„uya? ]„uya? ]„uya? qFq?‚‚‚‚‚‚zuii ???\??????? @ ¶r3/4rEr?rOrOerOrooooI= @ j @ oooieYYYYYYYNYYNNYYYYYN СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: Бабоша В.А., Маурисио И.Б.Н. Остеосинтез переломов мыщелков большеберцовой кости // Український медичний альманах. – 2005. – Т.8, №5. – С.13-15. Автором особисто складено анкету обстеження хворих, проаналізовано історії хвороб постраждалих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу великогомілкової кістки. Бабоша В.А., Маурисио Б.Н. Иносенсио, Ночевкин В.А. Современное состояние проблемы лечения внутрисуставных переломов мыщелков большеберцовой кости // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2006. - №3. – С.141-147, №4. – С.109-115. Автором особисто проаналізовано літературні джерела, присвячені лікуванню внутрішньосуглобових переломів проксімального відділу великогомілкової кістки. Бабоша В.А., Маурисио Б.Н. Иносенсио, Илларионов В.В. Репозиция и фиксация переломов мыщелков большеберцовой кости оригинальным аппаратом внешней фиксации // Травма. – 2006. – Т.7, № 4. – С.311-315. Автором розроблено в експерименті пристрій для остеосинтезу виростків великогомілкової кістки, взяв участь у 32 операціях тематичних хворих, шість з них оперував самостійно. Маурисио И.Б.Н. Дифференцированный подход к остеосинтезу внутрисуставных переломов мыщелков большеберцовой кости // Матеріали всеукр. наук. - практ. конф. студ. та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. – 2006. – С. 105. Автором особисто доповнено відомі шкали оцінки результатів лікування електрофізіологічними даними. Пат. 9433 України, МПК 7 А61В17/58. Апарат для лікування переломів виростків великогомілкової кістки: Пат. 9433 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В. Ілларіонов, Є.Ю. Русанов, В.І. Хазанович (Україна).– № u 2005 03636, Заявл. 18.04.2005, Опубл. 15.09.2005, Бюл. №9.- 2 арк. Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях. Пат. 13915 України, МПК А61В 17/58. Апарат для лікування переломів виростків великогомілкової кістки: Пат. 13915 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В. Ілларіонов (Україна).– № u 2005 10737, Заявл. 14.11.2005, Опубл. 17.04.2006, Бюл. №4.- 2 арк. Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях. Пат. 17636 України, МПК А61В 17/58. Апарат для лікування осколкових внутрішньосуглобових переломів верхнього відділу великогомілкової кістки: Пат. 17636 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В.Ілларіонов (Україна).– №u 2006 02064, Заявл. 24.02.2006, Опубл. 16.10.2006, Бюл. №10.- 2 арк. Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях. Анотація Іносенсіо Бенвіндо Невеш Маурісіо “Лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України, Донецьк, 2007. Дисертаційна робота присвячена рішенню актуальної наукової проблеми прикладного значення – лікуванню внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки, поліпшенню результатів лікування шляхом експериментального, математичного й клінічного обґрунтування застосування нових оперативних методів і розробці тактики надання допомоги. Проведено аналіз лікування 118 постраждалих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу великогомілкової кістки, розділених за класифікацією Shatzker. З них виділені дві групи - контрольна (лікувалися до впровадження наших показань) і основна (лікування під нашим спостереженням). На підставі особливостей переломів тибіального плато визначена лікувальна тактика, лікувальний алгоритм відновлення анатомії і функції колінного суглоба. В експерименті розроблено три апарати зовнішньої фіксації на стрижневій і спицестрижневій основі, які дозволяють проводити репозицію й фіксацію до консолідації перелому і дають при цьому змогу активних і пасивних рухів у суглобі, що є профілактикою післяопераційних контрактур. Перевагу запропонованої моделі апарата доведено математично. Застосування апаратів зовнішньої фіксації дозволило проводити, не розкриваючи суглоб, репозицію переломів I, II, IV, V і VI типів, утримувати кісткові фрагменти від вторинного зсуву, значно скоротити перебування хворих на стаціонарному лікуванні. Для оцінки результатів лікування, визначення функції ушкодженої кінцівки розроблена шкала оцінки, до якої включено критерії відомих шкал і об'єктивні дані - електрофізіологічні (реовазографія, електроміографія). Така шкала дозволяє оцінити результат відновного лікування залежно від методу й способу остеосинтезу, прогнозувати результат. Впровадження алгоритму лікувальної тактики, шкали оцінки результатів дало можливість поліпшити результати в основній групі хворих на 27,2%. Серед способів остеосинтезу застосування запропонованих апаратів зовнішньої фіксації дозволило у всіх хворих одержати відмінні й добрі віддалені результати. Ключові слова: проксимальний відділ великогомілкової кістки, внутрішньосуглобові переломи, лікування внутрішньосуглобових переломів, шкала оцінки результатів лікування Аннотация Иносенсио Бенвиндо Невеш Маурисио “Лечение внутрисуставных переломов проксимального отдела большеберцовой кости”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия. – Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии МЗ Украины, Донецк, 2007. Диссертационная работа посвящена решению актуальной научной проблемы прикладного значения – лечению внутрисуставных переломов проксимального отдела большеберцовой кости, улучшению результатов лечения путем экспериментального, математического и клинического обоснования применения новых оперативных методов и разработки тактики оказания помощи. Проведен анализ лечения 118 пострадавших с внутрисуставными переломами проксимального отдела большеберцовой кости, разделенных по классификации Shatzker. I-й тип перелома имел место у 33 больных, II-й – у 29, III – й – у 5, IV-й – у 7, V-й – у 23, VI-й – у 21. Все пострадавшие разделены на две группы – контрольная – 55 больных (лечились до внедрения наших показаний) и основная – 63 больных (лечение под нашим наблюдением). Среди пострадавших мужчин было 74 (62,7%), женщин – 44 (37,3%) в возрасте от 16 до 72 лет. Наши данные не согласуются с известными данными Бабаляна В.Д. (2005 г.), а именно – мужчин среди наших больных было вдвое больше, чем женщин. Диагностику основывали на осмотре пострадавших, выяснении обстоятельств и механизма травмы, рентгенологических данных, при необходимости – компьютерно-томографических исследованиях. Степень смещения тибиального плато определяли, используя схему измерения по В.Н. Коваленко и О.П. Борткевич. На основании особенностей переломов тибиального плато определена лечебная тактика, лечебный алгоритм восстановления анатомии и функции коленного сустава. В эксперименте разработано три аппарата внешней фиксации на стержневой и спицестержневой основе, которые позволяют проводить репозицию и фиксацию до консолидации перелома, при этом оставляют возможность активных и пассивных движений в суставе, что является профилактикой послеоперационных контрактур. Преимущество предложенной модели аппарата над другими известными аппаратами внешней фиксации доказано механико-математически. Применение аппаратов внешней фиксации позволило проводить, не вскрывая сустав, репозицию переломов I, II, IV, V и VI типов, удерживать костные фрагменты от вторичного смещения, значительно сократить пребывание больных на стационарном лечении. Для оценки результатов лечения, определения функции поврежденной конечности разработана шкала оценки, в которую включены критерии известных шкал и объективные данные – электрофизиологические (реовазография, электромиография, хронаксиметрия). Это позволило всесторонне оценить состояние оперированной конечности. Данная шкала позволяет оценить результат восстановительного лечения в зависимости от метода и способа остеосинтеза, прогнозировать исход. Внедрение алгоритма лечебной тактики, шкалы оценки результатов позволило в основной группе больных улучшить результаты на 27,2%. Среди способов остеосинтеза применение предложенных аппаратов внешней фиксации обеспечило больным отличные и хорошие отдаленнные результаты. Ключевые слова: проксимальный отдел большеберцовой кости, внутрисуставные переломы, лечение внутрисуставных переломов, шкала оценки результатов лечения. Summary Inocencio Benvindo Neves Mauricio “Treatment of intra articular fracture of the proximal tibia bone›› - Manuscript. Dissertation on a graduate degree of doctor of philosophy in medicine (Ph.D) on the speciality 14.01.21 “traumatology and orthopaedics” in the Research institute of traumatology and orthopaedics, M.Gorky Donetsk national medical university, Ministry of health of Ukraine, Donetsk, 2007. The aim of the dissertation work is to resolve the actual and applied scientific problem in the treatment of intra-articular fracture of the proximal tibia bone, to improve the results of treatment by experimental, mathematical and clinical based application of new operative methods and worked out technique. The analysis of the treatment of 118 patients with intra articular fracture of the proximal tibia bone was conducted, they were group on the classification of Shatzker. Two groups were designated, control (treated without our device) and basic (treatment with our device). Based on the peculiarities of the fracture of the tibia plato, technique of management, the algorithm of the restoration of the anatomy and function of knee-joint is ascertain. In the experiment, three device of external fixation were developed on “bar” and “pin-bar” basis, which allows for the reposition and fixation of the fracture until consolidation of the fracture is obtain, here the possibility of active and passive motions in the joint is maintain, which serves as prophylaxis of postoperative stiffness of the joint. Advantage of proposed model is proven mechanically and mathematically. Application of the device of external fixation allows for the reposition of the fracture without opening the joint for type I, II, IV, V and VI fractures, and as well stopping the bone fragments from secondary displacement hence reducing the period of hospitalization. For the estimation of the results of treatment and determinations of the function of the damaged extremity, a scale of estimation is developed, in which the criteria of known scales and objective information are included such as electro-physiological (reovasograph, electromiograph). This scale allows for the estimation of the result of restoration treatment depending on the method and type of osteosynthesis and as well giving prognosis of the treatment. Introduction of algorithm of medical technique, allowed the scales of estimation of results in the basic group of patients to improve results on 27,2%. Among the methods of osteosynthesis, the application of our device of external fixation offers all patients excellent and good fellow-up results. Key words: proximal tibia bone, intra-articular fracture, and scale of estimation of result of treatment. Іносенсіо Бенвіндо НевІш МаурІсіо Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Відповідальний за випуск Колесніков А.М. Підписано до друку 4.10.2007 р. Формат 29,7х30 1/4. Ум. друк. арк. 0,9. Друк лазерний. Зам. № _____ Тираж 100 прим. Віддруковано в типографії ТОВ “Норд Комп’ютер” вул. Університетська, 112, м. Донецьк, 83004 Тел.: (062) 386-35-76, 386-35-77 ОСТЕОСИНТЕЗ Закритий Відкритий ПЧКО стрежневий ПЧКО спицевий Гвинтами Зсув до 5 мм I II IV V VI Зсув до 5 мм и >

Зсув до 5 мм и >

Заміщення дефекту

Пластини АО

Тип перелому

I

II

IV

V

VI

Тип перелому

I

II

IV

I

II

IV

V

VI

II

III

Тип перелому

Тип перелому

Тип перелому

Іммобілізація

гіпсовою

пов’язкою

Зсув тибіального плато

до 4 мм при I, II, III, V, VI типах

Тяжкий соматичний стан

Скелетне витягнення

I, II, III, V, VI типи при будь-якому зсуві тибіального плато та
тенденції до репозиції

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020