.

Передгравідарна підготовка і профілактика невиношування у жінок з гіпотирозом (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 2390
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

МАМОНЕНКО–МОРОЗОВА ІННА ЮРІЇВНА

УДК 618.3-06:616.441-008.61-084

Передгравідарна підготовка і профілактика невиношування у жінок з
гіпотирозом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, доцент

Глазков Ілля Сергійович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти

доктор медичних наук

Ромащенко Оксана Василівна,

Інститут урології АМН України, головний науковий співробітник відділу
сексопатології та андрології

доктор медичних наук, доцент

Темченко Олександр Іванович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, доцент кафедри акушерства та гінекології №1

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України

Захист дисертації відбудеться “_30_”_травня_ 2007 року о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_27_”_квітня_2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невиношування вагітності є однією з найважливіших
проблем охорони здоров’я у всьому світі. Частота передчасного
переривання вагітності коливається в межах 10-25% (Т.М. Дрінь, 2003;
С.П. Писарєва та співавт., 2005). Незважаючи на велику кількість
досліджень, присвячених профілактиці та лікуванню невиношування, частота
передчасних пологів складає 5-10% (Т.Г. Романенко та співавт., 2004;
В.К. Чайка, 2005).

Невиношування вагітності – це універсальна, інтегрована відповідь
жіночого організму на будь-яке виражене неблагополуччя в стані здоров’я
вагітної, внутрішньоутробного плода, навколишнього середовища і багатьох
інших чинників. В умовах адаптації до вагітності найяскравіше
виявляється єдність нервової і гуморальної регуляції, контрольована
симпато-адреналовою системою, яка забезпечує організм жінки створенням
достатніх енергетичних ресурсів в умовах зміненого внутрішнього і
зовнішнього середовища (І.А. Жабченко, 2004; Л.Г. Назаренко та співавт.,
2005).

Серед чинників ризику невиношування все більшого значення набувають
різні захворювання щитовидної залози (Д.Е. Барковский, 2004). Відомо, що
тироїдні гормони впливають на водний, жировий, вуглеводний та інші
обміни, а також на функцію центральної нервової системи (ЦНС). Крім
того, вони беруть активну участь в процесах теплоутворення. Захворювання
щитовидної залози розвиваються в результаті змін біосинтезу тироїдних
гормонів, порушень механізмів регуляції та функції на рівні ЦНС,
гіпоталамусу, гіпофізу та периферичних регуляторних механізмів (О.Г.
Лінчевський, 2004). В структурі всієї соматичної захворюваності у жінок
репродуктивного віку патології щитовидної залози належить до 20-25%, а в
республіці Крим цей показник досягає 30-35% (П.М. Баскаков та співавт.,
2005).

Незважаючи на значне число наукових повідомлень у вітчизняній і
зарубіжній літературі щодо проблеми невиношування й тироїдної патології
у вагітних, залишається перелік проблем, що потребують вирішення на
науковому підгрунті. На нашу думку, в першу чергу, це стосується
невиношування у цієї групи хворих, особливо щодо проведення
передгравідарної підготовки і ефективних лікувально-профілактичних
заходів, що свідчить про актуальність даної наукової праці.

Все це загалом вказує на актуальність досліджуваного наукового питання
в рішенні проблеми зниження перинатальної патології у жінок з
гіпотирозом.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства,
гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
“Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної
системи жінки“ (№ д.р. 0102 V 006916).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було зниження частоти
непланованої вагітності та невиношування у жінок з гіпотирозом на
підставі вивчення клініко-ендокринологічних, функціональних, біохімічних
і мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу
передгравідарної підготовки і лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:

Вивчити особливості преморбідного фону, причин і структури невиношування
у жінок з гіпотирозом.

З(ясувати основні особливості акушерської та перинатальної патології у
жінок з невиношуванням і гіпотирозом.

Встановити взаємозв’язок клінічних, ехографічних, допплєромет-ричних,
ендокринологічних, імунологічних, біохімічних і мікро-біологічних даних
у жінок із невиношуванням і гіпотирозом.

Удосконалити методику профілактики непланованої вагітності як
передгравідарної підготовки у жінок з невиношуванням і гіпотирозом.

Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо
зниження частоти невиношування, акушерських і перинатальних ускладнень
у жінок з гіпотирозом.

Об’єкт дослідження – клінічний перебіг передгравідарного періоду,
вагітності й пологів у жінок з гіпотирозом.

Предмет дослідження – функціональний стан щитовидної залози і
фетоплацентарного комплексу; стан системного імунітету й мікробіоценозу
статевих шляхів.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, допплєрометричні,
ендокринологічні, імунологічні, біохімічні, мікробіологічні і
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено структуру й
основні причини розвитку невиношування у жінок з гіпотирозом. Вперше
встановлено порівняльні аспекти клінічного перебігу передгравідарного
періоду, вагітності й пологів, а також стану новонароджених у жінок із
невиношуванням і гіпотирозом. Вперше досліджено функціональний стан
щитовидної залози і фетоплацентарного комплексу у жінок із
невиношуванням і гіпотирозом.

Вперше встановлено взаємозв’язок клінічних, ехографічних,
допплєрометричних, ендокринологічних, імунологічних, біохімічних і
мікро-біологічних досліджень у жінок із гіпотирозом. Отримані результати
дозволили розширити наявні дані щодо патогенезу невиношування у жінок з
тироїдною патологією, а також науково обгрунтувати комплекс
передгравідарної підготовки і лікувально-профілактичних заходів щодо
зниження частоти даної патології. Вперше показано роль профілактики
непланованої вагітності в зниженні частоти невиношування у жінок з
гіпотирозом.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено особливості
преморбідного фону, частоти та структури невиношування у жінок із
гіпотирозом. Визначено основні фактори ризику розвитку невиношування у
жінок з гіпотирозом.

Розроблено і впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо
зниження частоти невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі
використання профілактики непланованої вагітності як передгравідарної
підготовки з використанням медикаментозної корекції та
антигомотоксичної терапії.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2003 по 2006 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне і функціональне обстеження 150 жінок, з яких 100
жінок з гіпотирозом, які отримували різні профілактично-лікувальні
методики. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного
матеріалу. Дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю.

Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти
непланованої вагітності та невиношування у жінок з гіпотирозом.
Статистичну обробку отриманих даних проведено винятково автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та
обговорювалися на науково-практичній конференції “Актуальні питання
репродуктології” (Київ, листопад, 2005); засіданні асоціації
акушерів-гінекологів республіки Крим (грудень, 2005); а також на
засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
(червень, 2006).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах, затверджених переліком ВАК України,
причому 2 – самостійні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 108 сторінках
комп’ютерного друку, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
методів дослідження та лікування, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків і списку використаних джерел, що містить 165
джерел кирилицею і латинкою. Робота ілюстрована 24 таблицями і 8
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до мети і завдань
наукового дослідження було проведено клініко-функціональне і лабораторне
обстеження 150 жінок. До І основної групи ввішли 50 жінок із гіпотирозом
і невиношуванням в анамнезі, які одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи; до ІІ основної групи – 50 жінок із
гіпотирозом і невиношуванням в анамнезі, яким було проведено
профілактику невиношування за розробленою нами методикою. До контрольної
групи віднесено 50 первородящих без акушерської та соматичної патології.

Всі пацієнтки з гіпотирозом спостерігалися одночасно у
лікаря-ендокринолога.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводили відповідно до
рекомендацій М.М. Шехтмана та співавт. (2004), які включали на
предгравідарному етапі використання механічних та бар’єрних засобів
контрацепції, а під час вагітності – спазмолітиків (но-шпа, папаверин);
метаболічних препаратів (АТФ, кокарбоксилаза) і препарату L-тироксин,
тривалість та дозування якого підбирались індивідуально з урахуванням
вмісту основних тироїдних гормонів.

Нами запропоновано до планування бажаної вагітності
використовувати диференційовані підходи до вибору призначення
контрацепції. Так, на тлі фізіологічного рівня естрогенів призначали
гормональний контрацептив Ярина (Шеринг), на тлі гіпоестрогенії
віддавали перевагу Нова-Рингу (Органон). Тривалість їх прийому становила
1,5-2 року. Крім того, призначали препарат тироїда-композитум протягом
перших 3 місяців, а потім використовували лише гормональні препарати.
Необхідність повторного призначения антигомотоксичної терапії вирішували
індивідуально під контролем основних клініко-лабораторних даних.

Після відміни різних варіантів гормональної контрацепції протягом 3
місяців використовували дюфастон (1 таблетка двічі на день, з 14 по 25
день менструального циклу протягом 3 циклів); вобензим (3 драже тричі на
день, 14 днів щомісяця протягом 3 місяців); тироїд-композитум в
загальноприйнятому дозуванні та L-тироксин залежно від вмісту тироїдних
гормонів. Після цього пацієнтці залишали тільки специфічну терапію та
очікували настання вагітності. В І триместрі на тлі призначення
L-тироксину використовували такі лікувально-профілактичні заходи:
дюфастон під контролем вмісту прогестерону, вобензим по 3 драже тричі на
день з 5-6 тижня вагітності впродовж 1 місяця, струмель – по 1 таблетці
тричі на день впродовж всього І триместру та спаскупрель – в
загальноприйнятому дозуванні також протягом І триместру вагітності.
Надалі застосовували в ІІ та ІІІ триместрах препарати плацента
композитум і струмель залежно від функціонального стану
фетоплацентарного комплексу.

Науковим обгрунтуванням запропонованої методики є той факт, що жінки
з гіпофункцією щитовидної залози і невиношуванням в анамнезі мають
значний рівень дисгормональних порушень, які вимагають специфічної та
неспецифічної корекції. За відсутності передгравідарної підготовки ризик
розвитку повторного невиношування зростає. Використання запропонованого
поетапного підходу підготовки, починаючи з передгравідарного періоду і
закінчуючи І триместром вагітності в єдиному комплексі, дозволяє
активізувати дезінтоксикаційні функції міжклітинного матриксу, що
позитивно впливає на клінічний перебіг гіпотиреозу й автоімунного
тироїдиту. Водночас запропонований комплекс сприяє усуненню
дисметаболічних порушень на всіх рівнях, включаючи і формування ФПК.

Функціональний стан ФПК оцінювали на підставі вивчення вмісту основних
гормонів: естріолу (Е), прогестерону (ПГ), хоріонічного гонадотропіну
(ХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), кортизолу (Кр), тиротропного гормону
(ТТГ), трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) імуноферментним методом
(А.Г. Резников и соавт., 2002). Ультразвукову оцінку стану щитовидної
залози, плацентографію та фетометрію проводили на апараті “Toshiba”.
Дослідження скоротливої діяльності матки у пологах проводилося за
допомогою фетального монітора “Biomedica”.

Матково-плацентарний і плодово-плацентарний кровообіг вивчали на
ультразвуковому приладі SSD-630 із допплєрометричним блоком хвилі, що
аульсірує (3,0-3,5 MHz). Аналізували криві швидкостей кровоплину в
маткових артеріях (МА) і артерії пуповини (АП) з розрахунком
систоло-діастолічного відношення (СДВ) і плацентарного коефіцієнта (ПК)
(А.Н. Стрижаков и соавт., 2002).

Біохімічне дослідження плазми крові проводили шляхом визначення основних
показників ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін,
сечовина, загальний білірубін (ЗБ), холестерин (ХС), в-ліпопротеїди
(ЛП), тригліцериди (ТГ), лужна фосфатаза (ЛФ)) та виконували за
загальноприйнятими методиками (Г.И. Назаренко и соавт., 2002).

Для оцінки імунного статусу вивчали субпопуляції Т-лімфоцитів: CD3+;
CD4+; CD8+ і співвідношення CD4+/CD8+ за допомогою моноклональних
антитіл. Для оцінки стану гемостазу і його взаємозв’язку з імунною
системою вивчали вміст рецепторів лімфоцитів до тромбіну (E-TP-PУЛ),
урокінази (Е-У-РУЛ), тканинного активатора плазміногену (У-ТА-РУЛ) та
протикоагулянтного активатора плазміногену (Е-КА-РУЛ) (А.А. Хренов и
соавт., 2002).

Для виключення інфекційного генезу невиношування вивчали особливості
мікробіоценозу статевих шляхів за загальноприйнятими методиками (Е.Ф.
Кира, 2004).

Статистичну обрабку отриманих результатів проводили з використанням
загальноприйнятих методів параметричної та непараметричної статистики
(О.П. Мінцер та співавт., 2004).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналізуючи основні особливості
клінічної характеристики обстежених жінок, необхідно відмітити, що
пацієнтки основних груп (І і ІІ) знаходилися на диспансерному обліку у
ендокринолога, який вирішував необхідність використання специфічної
терапії – L-тироксину.

Середній вік пацієнток контрольної групи складав 28,2(2,4 року і
достовірно не відрізнявся від цього показника в основних групах
(20,5(2,3 і 30,1(2,5 року; p>0,05). Вивчення зросто-масових
взаємовідношень вказує також на відсутність достовірних різниць між
контрольною і основними групами (p>0,05). Дослідження частоти пульсу та
артеріального тиску у пацієнток з гіпотирозом вказують на його норму та
підтверджують наявність стійкої ремісії основного захворювання.

Вивчення репродуктивного анамнезу у пацієнток з тироїдною патологією
заслуговує на особливу увагу (М.М. Шехтман, 2001; В.К. Чайка и соавт.,
2005). Як свідчать одержані дані, середній вік початку менархе був без
достовірних відмінностей (p>0,05). Достовірні розбіжності щодо
показників середнього часу встановлення менструального циклу порівняно з
контролем спостерігались в основних групах (І група – до 3,3(0,2 міс.;
p0,05).

При вивченні показників репродуктивного здоров’я встановлено: середнє
число вагітностей в контрольній групі складало 0,2(0,3, а в основних
групах було достовірно вищим (І група – до 4,8(0,2; p0,05), а внаслідок більш високого числа
артифіціальних (І група – до 2,8(0,2; p0,05) спостерігалась тільки через 9 місяців від
початку контрацепції. Зміни концентрації в крові Т за весь досліджуваний
період носили недостовірний характер (p>0,05). Зміни показників
функції гіпоталамо-гіпофізарної системи у жінок з гіпотирозом були менш
вираженими. Поряд з цим, через 6 місяців від початку контрацепції в ІІ
фазі менструального циклу нормалізувався вміст ЛГ (p>0,05) відносно
показників контрольної групи. Через 12 місяців від початку використання
різних контрацептивних засобів у обстежених жінок відмічено нормалізацію
показників тироїдного обміну (ТТГ, Т3, Т4) протягом менструального
циклу.

Аналіз показників імунного статусу показав, що через 6 місяців від
початку контрацепції вміст лімфоцитів з рецепторами до антигенів СD3+,
СD4+ і СD8+ не відрізнявся від показників контрольної групи незалежно
від фази менструального циклу. На відміну від цього, нормалізація
відносного числа лімфоцитів з рецепторами до показників гемостазу
відмічалося через 9 місяців від початку контрацепції (p>0,05).

Таким чином, застосування диференційованого підходу до контрацепції у
жінок з гіпотирозом забезпечує високу клінічну ефективність за
одночасної нормалізації ендокринного та імунного статусу. Це дає нам
право рекомендувати розроблену методику для широкого використання в
системі практичної охорони здоров(я на етапі передгравідарної підготовки
у пацієнток з гіпотирозом і невиношуванням в анамнезі.

v

>x’”¦?ue

$

&

R

>x¬th

?TH@(CBFEG KZLocooUeUeUeUeUeooooIIIA?AA

&

?–oiieoYYOOOYYYAAAA????

d?th

thicisscccssssOssC»iiiiiiii

ало, що серед основних розбіжностей між І й ІІ групами можна відмітити
зниження частоти самовільного переривання вагітності (І група – 18,0% і
ІІ – 6,0%) та загрози її переривання (І група – 26,0% і ІІ – 10,0%).
Аналізуючи клінічні особливості 9 випадків дострокового переривання
вагітності в І групі, відмічено, що в 4 (44,4%) спостереженнях це
відбулося до 8 тижнів вагітності, а в 3 (33,3%) – в 10-12 тижнів і в 2
(22,2%) – в 14-16 тижнів. Рівень завмерлог вагітності складав 44,4% (4
випадки), а передчасне відшарування хоріона з вираженою кровотечею –
55,5% (5 випадків). Порівняно з цим, в ІІ групі всі 3 випадки мали місце
до 8 тижнів вагітності, причому в 2 (66,6%) спостереженнях у вигляді
завмерлої вагітності і в 1 – за рахунок кровотечі (33,3%). Всі пацієнтки
одержували відповідну зберігаючу терапію. Отже, отримані клінічні
результати підтверджують ефективність запропонованої нами
передгравідарної підготовки з подальшим переходом на профілактику
невиношування вагітності у пацієнток з гіпотирозом. Разом з тим, ми
вважаємо, що не слід обмежуватися системою комплексних заходів тільки в
І триместрі вагітності, а детально вивчити остаточні акушерські й
перинатальні результати розродження.

Згідно з одержаними результатами за використання запропонованої нами
методики після 20 тижнів вагітності відбулося зниження частоти
плацентарної недостатності (І група – 51,2% і ІІ – 25,5%), прееклампсії
(І група – 34,1% і ІІ – 14,9%) і гестаційної анемії (І група – 75,6% і
ІІ – 51,1%). Розбіжності в рівні погіршення соматичної захворюваності та
респіраторної інфекції носили менш виражений характер.

Одним з основних підтверджень ефективності запропонованої методики є
зниження частоти передчасних пологів (ПП) у жінок ІІ групи (І група –
29,3% і ІІ – 12,8%) при незмінному рівні переношеної вагітності (по 1
випадку у кожній групі). В даний час невиношування і недоношування
вагітності розглядають як взаємозв’язані процеси (О.І. Заяць-Кахновець,
2005; С.П. Писарєва, 2006).

Відмічено також зміну терміну розвитку ПП: якщо на тлі проведення
загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів ПП відбулися в 28-32
тиж. (50,0%), то в ІІ групі у половини обстежених вони розвивалися в
33-34 (50,0%) і в 35-36 тиж. (50,0%), що з перинатальних позицій є більш
сприятливим моментом. При вивченні особливостей перебігу ПП в обох
групах відмічено передчасний розрив плодових оболонок (І група – 75,0% і
ІІ – 50,0%), стрімкі пологи (І група – 16,7% і ІІ – 50,0%) і передчасне
відшарування нормальнорозташованої плаценти (тільки в І групі 8,3%).

Порівнюючи клінічний перебіг ІІ половини вагітності й характер ПП, слід
вказати на наявність взаємозв’язку між частотою ПН і рівнем ПП у жінок
із гіпотирозом (r = +0,68 в І і r = +0,76 в ІІ групі).

При розродженні жінок із гіпотирозом, які одержували
лікувально-профілактичні заходи за різними методиками, встановлено
істотні розбіжності в частоті й характері виниклихускладнень, які багато
в чому також взаємозв’язані з невиношуванням і недоношуванням вагітності
(А.В. Ткаченко, 2004). Особливо наочно це простежувалося в рівні
передчасного розриву плодових оболонок (І група – 51,2% і ІІ – 29,8%),
дистресу плода (І група – 26,8% і ІІ – 14,9%), аномалій пологової
діяльності (І група – 24,4% і ІІ – 12,8%) та акушерських кровотеч (І
група – 17,1% і ІІ – 10,6% відповідно).

Аналогічну закономірність відмічено і за проведення оцінки перинатальних
наслідків розродження. На фоні загальноприйнятих
лікувально-профілактичних заходів була порівняно вищою частота асфіксії
новонароджених (І група – 29,3% і ІІ – 14,9%), респіраторного
дистрес-синдрому (І група – 24,4% і ІІ – 10,6%), інтраамніального
інфікування (І група – 14,6% і ІІ – 6,4%) і пологового травматизму
(тільки в І групі – 4,9%).

Отже, як показали результати проведених клінічних досліджень,
використання запропонованої лікувально-профілактичної методики дозволяє
істотно знизити частоту невиношування і недоношування вагітності, а
також основних акушерських і перинатальних ускладнень за рахунок
комплексного впливу на функціональний стан ФПК і зменшення рівня
дисфункції щитовидної залози. Для більш глибокого розуміння процесів, що
відбуваються, необхідно додаткове вивчення функціонального стану ФПК,
гомеостазу і мікробіоценозу статевих шляхів, які тісно взаємопов’язані
між собою (І.О. Тучкіна та співавт., 2005; В.В. Фадеев и соавт., 2005).

Результати проведених ехографічних досліджень свідчать, що істотні
розбіжності між основними групами спостерігались з 29-30 тижнів.
Найбільш наочно це простежується при оцінці частоти гіперехогенних
включень у структурі плаценти (І група – 14,6% і ІІ – 6,3%) і
гіпертрофії плаценти (І група – 12,2% і ІІ – 4,2%). Напередодні
розродження відмічено зниження рівня плацентографічних змін за
використання розробленої нами лікувально-профілактичної методики, що
підтверджується розбіжностями таких параметрів, як гіперехогенні
включення в структурі плаценти (І група – 34,1% і ІІ – 19,1%), гіпер- (І
група – 21,9% і ІІ – 10,6%) та гіпотрофія плаценти (І група – 17,1% і ІІ
– 6,3%), а також контрастування базальної пластини (І група – 17,1% і ІІ
– 6,3%) і варикозне розширення судин (І група – 19,5% і ІІ – 6,3%).
Результати плацентографічних досліджень свідчать про позитивний вплив
запропонованої методики на функціональний стан плаценти, особливо з
29-30 тижнів, коли у жінок із гіпотирозом найчастіше починаються ПП.

Особливої уваги заслуговують результати проведених допплєромет-ричних
досліджень, які слід вважати високоінформативними (Ю.В. Давидова, 2005).
При початковому обстеженні пацієнток з вагітністю 20-22 тижні
достовірних розбіжностей між І й ІІ групами не спостерігалося (р>0,05),
проте порівняно з контрольною групою у жінок із гіпотирозом відмічено
достовірне збільшення СДВап (І група – до 3,78±0,07 і ІІ – до 3,76±0,06;
р0,05), а в І групі всі параметри
залишалися достовірно збільшеними порівняно як із контрольною, так і з
ІІ групами (р0,05). Достатньо інформативними і
показовими є отримані ендокринологічні показники. У порівняльному
аспекті можна констатувати у пацієнток ІІ групи відсутність достовірних
розбіжностей з показниками пацієнток контрольної групи за двома
параметрами: Е і ПГ (р>0,05), що зумовлено, на нашу думку, позитивним
впливом профілактичного застосування антигомотоксичних препаратів.
Порівняно з цим в 29-30 тиж. зберігалися достовірні розбіжності з боку
таких параметрів, як ХГ (І група – до 183,9±13,4 нмоль/л і ІІ – до
185,1±15,5 нмоль/л; р0,05), на тлі використання розробленої методики
відмічено достовірне збільшення ТТГ за одночасного зниження Т3 і Т4
(р0,05). Порівняно з
контрольною групою у жінок із гіпотирозом відмічено достовірне
збільшення вмісту ЛП (І група – до 65,1±1,9 Од/л і ІІ – до 64,7±1,8
Од/л; р0,05). Проте щодо контрольної групи необхідно вказати на
достовірне зниження кількості лактобацил (І група – до 5,1±0,2 КУО/мл і
ІІ – до 5,2±0,2 КУО/мл; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020