.

Якість життя, фізична працездатність, міокардіальний резерв та шляхи їх підвищення у вагітних з вродженими вадами серця (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
135 3287
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧ НИХ НАУК УКРАЇНИ”

МАЛИНОВСЬКА КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА

УДК: 618.3: 616.12-053./:616.127/.004.58

Якість життя, фізична працездатність, міокардіальний резерв та шляхи їх
підвищення у вагітних з вродженими вадами серця

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ- 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі “Інститут педіатрії, акушерства і
гінекології АМН України”

Науковий керівник: доктор медичних наук

Лук’янова Ірина Сергіївна

Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства

і гінекології АМН України” (м.Київ),

завідувач відділення функціональної діагностики

та пренатальної кардіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Сичов Олег Сергійович

Національний науковий центр “Інститут кардіології

ім. акад. М.Д.Стражеска” АМН України (м.Київ), керівник відділу аритмій
серця;

доктор медичних наук

Яроцький Микола Євгенійович

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ),

професор кафедри акушерства і гінекології №1.

Захист дисертації відбудеться “ 27 ” листопада 2007р о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Державній установі “Інститут
педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050, м.Київ, вул.
Мануїльського,8)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи
“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050,
м.Київ, вул. Мануїльського,8)

Автореферат розісланий “ 25 ” жовтня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вадам серця належить одне з пріоритетних місць в
структурі серцево-судинних захворювань і особливо в клініці
екстрагенітальної патології вагітних [Л.Б.Гутман, В.Е.Дашкевич,
В.И.Медведь, 1995; D.Horstkotte, D.Fassbender, P.Piper et al., 2003;
W.Piesiewicz, A.Goch, Z.Binikowski et al., 2004; G.Veldtman, H.Connolly,
M.Grogan et al., 2004; C.Nelson-Piercy, S.Chakravarti, D.Horstkotte et
al.,2007]. Незважаючи на значні успіхи кардіологів і кардіохірургів в
лікуванні цієї категорії пацієнтів, смертність вагітних з вадами серця
лишається достатньо високою [P.G.Pieper, J.W.Roos-Hesselink, 2004].

Останніми роками серед захворювань серцево-судинної системи у вагітних
значно зросла питома вага вроджених вад серця (ВВС), які сьогодні є
однією з основних причин материнської і перинатальної патології і
смертності [В.И.Медведь, Л.Б.Гутман, 2006].

Зміни гемодинаміки та нейрогуморальних механізмів її регуляції, які
відбуваються під час вагітності у хворих з вадами серця, приводять до
значного функціонального перевантаження міокарду, розвитку гострої чи
прогресування хронічної серцевої недостатності (СН) [А.А.Владимиров,
2000; І.С.Лук’янова, 2003; W.S.Avila, E.G.Rossi, J.A.Ramires et al.
2003; N.Bhatla, S.Lal, G.Behera et al. 2003; M.A.Brown, E.D.Gallery,
2003; J.Yu-Ling Tan, 2007] та погіршення якості життя (ЯЖ) хворих. Саме
характеристиці ЯЖ останнім часом надається велике значення при оцінці
стану хворих [С.Р.Гиляревский, В.А.Орлов, Н.Г.Бенделиани и соавт., 2001;
Д.М.Аронов, В.П.Зайцев, 2002; Б.И. Гельцер, М.В.Фрисман, 2002; S.Mallik,
H.Krumholz, Q.Lin et al., 2005; D.B.Dyke, F.D.Pagani, S.D.Russell et
al., 2007], оскільки вона обумовлена багатьма факторами і є важливим
інструментом в прийнятті рішень стосовно методів лікування і наукових
досліджень [Г.В.Яновский, 2005].

Використання проб з дозованим фізичним навантаженням (ФН) є одним з
найбільш об’єктивних та інформативних методів діагностики резервних
можливостей міокарду, які дозволяють оцінити не тільки функціональний
стан пацієнтки та ефективність лікування, але і ступінь ризику для
матері та плода (Д.М.Аронов, 2000; C.Demers, R.McKelvie, A.Negassa,
S.Yusuf, 2001; J.Tallaj, B.Sanderson, J.Breland et al., 2001;
T.Troosters, J.Vilaro, R.Rabinovich et al, 2002; А.Э.Кутузова,
И.В.Нестерова, С.Л.Иванова и соавт., 2003]. Застосування
навантажувальних проб для оцінки міокардіального резерву дає можливість
ще в ранні терміни вагітності прогнозувати переносимість жінкою
навантаження, що пов’язане з перебігом вагітності та пологів
(М.М.Шехтман, 2005(.

У зв’язку з цим, удосконалення тактики ведення вагітності і пологів,
періоду новонародженості і розробка методів попередження розвитку
терапевтичних і акушерських ускладнень у жінок з вадами серця набувають
соціальної значимості. В той самий час міокардіальний резерв у вагітних
з ВВС вивчений недостатньо, щодо ЯЖ, то в доступній літературі не
знайдено робіт, які були б присвячені цій проблемі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота “Якість життя, фізична працездатність, міокардіальний резерв та
шляхи їх підвищення у вагітних з вродженими вадами серця” виконувалася
в рамках наукових тем відділення серцево-судинної патології вагітних ДУ
“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” “Розробити
систему допологової підготовки та перинатальної охорони плода при
вроджених вадах серця у матері” (№ державної реєстрації 0107U001072),
“Розробити систему лікувально-профілактичних, реабілітаційних та
організаційних заходів при захворюваннях міокарда у вагітних з
вивченням структурно-функціональних особливостей серця і змін
фето-плацентарного комплексу” (№ державної реєстрації 01.05U000307),
співвиконавцем яких є здобувач.

Мета дослідження. Знизити частоту кардіальних та акушерських ускладнень
у вагітних з вродженими вадами серця шляхом розробки нових підходів до
діагностики та реабілітації, що спрямовані на підвищення фізичної
працездатності, міокардіального резерву та покращення якості життя.

Завдання дослідження:

Вивчити міокардіальний резерв вагітних з вродженими вадами серця в
залежності від стадії та функціонального класу серцевої недостатності.

Проаналізувати особливості перебігу вагітності, пологів і стану
новонародженого у жінок з вродженими вадами серця з урахуванням
толерантності до фізичного навантаження та якості життя.

Розробити критерії контролю міокардіального резерву та переносимості
фізичного навантаження у вагітних жінок з вродженими вадами серця.
Встановити інформативність навантажувальних проб – 6-хвилинної ходьби та
дозованного тестувания на велоергометрі.

Визначити психологічний статус вагітних з вродженими вадами серця за
данними анкети Спілбергера-Ханіна.

Оцінити якість життя вагітних з вродженими вадами серця за стандартними
критеріями Мінесотської анкети та анкети статусу дії Дюка.

Розробити диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів, що
спрямовані на підвищення якості життя, міокардіального резерву та
фізичної працездатності.

Удосконалити терапевтичну тактику підготовки до пологів та розробити
додаткові кардіологічні критерії для вибору методу розродження жінок з
вродженими вадами серця.

Оцінити ефективність розроблених схем лікування в оптимізації
гемодинаміки та підвищенні толерантності до фізичного навантаження в
комплексі загальноприйнятих терапевтичних підходів.

Об’єкт дослідження – вагітність і пологи у жінок з вродженими вадами
серця.

Предмет дослідження – рівень міокардіального резерву, толерантність до
фізичного навантаження, якість життя, психологічний стан.

Методи дослідження: загальноклінічне обстеження, визначення
толерантності до ФН за допомогою тесту з 6-хвилинною ходьбою (ТШХ) та
велоергометрії (ВЕМ), психологічного стану на підставі результатів тесту
Спілбергера-Ханіна, показників кардіогемодинаміки за допомогою
ехокардіографії (ЕхоКГ), якості життя за даними Мінесотської анкети та
анкети статусу дії Дюка.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено міокардіальний
резерв вагітних жінок за даними двох навантажувальних тестів з
урахуванням стадії СН, терміну та ускладнень вагітності. Встановлені
особливості переносимості ФН в залежності від міокардіального резерву у
вагітних з ВВС з різним функціональним класом, і визначений коефіцієнт
кореляції показників ТШХ та ВЕМ. Доведена доцільність проведення
інформативного та безпечного тесту з дозованим ФН – ТШХ, який дозволив
об’єктивізувати міокардіальний резерв, результати якого покладені в
основу розробки додаткових кардіальних критеріїв для визначення тактики
розродження.

Встановлено кореляційний взаємозв’язок між показниками ЯЖ, фізичного та
психологічного стану жінок з ВВС в динаміці вагітності і показниками
міокардіального резерву та гемодинаміки.

Обгрунтовані ефективні індивідуально розроблені диференційовані підходи
до лікування, реабілітації та допологової підготовки, які направлені на
покращення ЯЖ, психологічного стану і фізичної працездатності вагітних з
ВВС.

Практичне значення одержаних результатів. Практичній охороні здоров’я
запропоновані методи проведення та оцінки ЯЖ і навантажувальних проб ВЕМ
та ТШХ у вагітних з ВВС. Представлені конкретні критерії оцінки
міокардіального резерву у вагітних з ВВС та можливості використання їх
для вибору тактики ведення вагітності, підготовки до пологів, методу
розродження і розроблення цілеспрямованої терапії. Для оптимізації
гемодинаміки та підвищення толерантності до ФН запропоновані ефективні
реабілітаційні схеми лікування, що включають комплекси індивідуальних
тренуючих фізичних програм у додаток до медикаментозної терапії,
психорелаксу та психотренінгу.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені
в лікувальну практику пологових та кардіологічних відділень
лікувально-профілактичних закладів м.Києва, м.Чернівців, м.Сум,
м.Івано-Франківська.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто вибрано тему роботи,
визначено мету та завдання дослідження. Дисертантом самостійно проведено
аналіз наукової літератури та патентно-інформаційний пошук. Самостійно
здійснено обстеження та лікування хворих, виконано навантажувальне
тестування за допомогою ВЕМ і ТШХ, оцінено ЯЖ та психологічний статус.
Автором особисто проведено аналіз клінічного перебігу захворювання і
розвитку вагітності, статистичну обробку, аналіз і узагальнення
отриманих результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи були викладені у вигляді доповідей та тез доповідей у матеріалах
VII Національного конгресу кардіологів України (м. Дніпропетровськ,
вересень 2004р.), науково-практичної конференції з міжнародною участю
“Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”
(м.Мінськ, травень 2005 р.), наукової конференції молодих вчених з
міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”, яка
присвячена памяті акад. В.В.Фролькіса (м.Київ, 27 січня 2006 р.),
наукової конференції молодих вчених ДУ “Інституту педіатрії, акушерства
і гінекології АМН України” (м. Київ, червень 2006 р.), VIIІ
Національного конгресу кардіологів України (м. Київ, вересень 2007р.).

Публікації. За матеріалами дисертації було опубліковано 9 наукових
робіт, серед яких 5 статей в журналах та 4 тез з’їздів та конференцій.

Отримано рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель №
заявки UA 200706020 від 31.05.2007 “Спосіб діагностики міокардіального
резерву у вагітних з серцево-судинною патологією”.

Обсяг і структура дисертації Дисертація викладена на 159 сторінках
машинописного тексту, проілюстрована 39 таблицями та 16 рисунками, які
займають 4 сторінки. Робота складається з вступу, аналізу літературних
джерел, матеріалу і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних
рекомендацій. Список використаних літературних джерел складає 288
посилань, що займають 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач
комплексно обстежено 151 вагітну жінку: у 109 з них (основна група) були
ВВС, 42 соматично здорові жінки склали контрольну групу.

Серед ВВС висока питома вага припадає на вади із збільшеним легеневим
кровообігом – дефект міжшлуночкової або/та міжпередсердної перетинки,
відкрита артеріальна протока (47,6 %); суттєвий відсоток складають
коарктація аорти (12,8 %) і тетрада Фалло (9,3 %), дещо нижчий –
аномалія Ебштейна (4,6 %).

Для оцінки толерантності до ФН у вагітних з вадами серця
використовували проби з дозованим ФН – ТШХ і ВЕМ. За загальноприйнятими
критеріями в залежності від пройденої протягом 6 хвилин дистанції
встановлювали функціональний клас за ТШХ, умовно названий “класом
ходьби” (КХ): при подоланні відстані в межах 426-550 м хворих відносили
до I КХ, 301-425 м – до ІІ КХ, 151-300 м – до ІІІ КХ, при проходженні
дистанції менше 150 м – до IV КХ.

ВЕМ вагітним проводили зранку не раніше ніж через 2 години після
сніданку і здійснювали в положенні вагітної сидячи на велоергометрі
“ВЕ-15” із записом ЕКГ у 12 стандартних відведеннях на самописці “Ucard”
(Україна). Пробу проводили під постійним моніторним контролем ЕКГ за
безперервною східчасто-зростаючою схемою, починаючи з потужності 25 Вт з
наступним збільшенням навантаження на 25 Вт кожні 3 хвилини до появи
змін на ЕКГ і/або розвитку клінічних симптомів, досягненні ЧСС 150
ударів за хвилину, потужності 75 Вт [А.А.Владимиров, 2000; О.М.Елисеев,
1994].

Вивчення структурно-функціонального стану міокарда проводили за даними
ЕхоКГ на апараті “Aloka SSD – 2000 (Японія)” та “SА 9900” (“Medison”
Корея) за методикою L.Teіchholtz і методу дисків (Simpson’s rule);
визначали особливості клапанного апарату та основних гемодинамічних
показників серця.

ЯЖ оцінювали за Мінесотською анкетою (Minnesota Living with Heart
Failure Questionnaire) та анкетою статусу дії Дюка (The Duce Activity
Status Index). Результати анкет ЯЖ були доповнені визначенням
психологічного статусу за шкалою Спілбергера-Ханіна, враховуючи суттєвий
внесок тривало існуючої хвороби на сприйняття життя, оточуючих, свого
стану і, власне, себе.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу
вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у 408 жінок з ВВС і
набутими вадами серця з урахуванням характеру вади, стадії СН, розвитку
кардіологічних і акушерських ускладнень.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

В залежності від пройденої відстані при виконанні ТШХ вагітні з вадами
серця були розподілені на 3 групи, що названі “класами ходьби”. В 1
групі (І КХ) було 34 (33,0 %) вагітних, в 2 групі (ІІ КХ) – 56 (54,4 %),
в 3 групі (ІІІ КХ) – 13 (12,6 %) жінок. Пацієнтки 1 групи подолали
відстань 456,8±4,4 м, 2 групи – 388,4±4,0 м (р [ ? & F & х навантажувальних тестів у визначенні переносимості ФН. Застосування двох навантажувальних тестів стало підґрунтям для визначення кореляційних зв’язків між показниками ВЕМ і ТШХ. Встановлено тісну пряму кореляцію з високою вірогідністю між рівнем пройденої дистанції за ТШХ і показниками ВЕМ: значенням порогової потужності (r=0,68, p0,05) і III КХ – 60,5±5,8
(p0,05), а особистісної тривожності – відповідно 40,8±3,7 і
44,7±3,5 бали (р>0,05). У вагітних групи порівняння зафіксовано значний
ріст тривожності: рівень реактивної тривожності збільшився з 32,0±1,2 до
47,0±1,8 балів (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020