.

Інтродукційне випробування видів роду Crataegus L. на південному сході України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3656
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М.ГРИШКА

МЕЖЕНСЬКА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 581.1/6: 582.734.3:
634.17: 631.524: 631.527: 631.53 (477.60)

Інтродукційне випробування видів роду Crataegus L. на південному сході
України

03.00.05 – aioai?ea

AAOI?AOA?AO

aeena?oaoe?? ia caeiaoooy iaoeiaiai nooiaiy

eaiaeeaeaoa a?ieia?/ieo iaoe

Ee?a – 2007Aeena?oaoe??th ? ?oeiien.

?iaioa aeeiiaia

ia A?oai?anuee?e aeine?aei?e noaioe?? ?icnaaeieoeoaa ?inoeoooo
naae?aieoeoaa OAAI

oa Aeiiaoeueeiio aioai?/iiio naaeo IAI Oe?a?ie.

Iaoeiaee ea??aiee: aeieoi? a?ieia?/ieo iaoe,

noa?oee iaoeiaee ni?a?ia?oiee

Поляков Олексій Костянтинович,

Aeiiaoeueeee aioai?/iee naae IAI
Oe?a?ie,

caa?aeoaa/ a?aeae?eo
aeaiae?ieia?? oa ea?oieea?noaa.

Io?oe?ei? iiiiaioe: aeieoi? a?ieia?/ieo iaoe, i?ioani?

Ii?ic Iaaei Aioiiiae/,

Iaoe?iiaeueiee aioai?/iee naae
?i. I.I.A?eoea IAI Oe?a?ie,

aieiaiee iaoeiaee ni?a?ia?oiee;

aeieoi? a?ieia?/ieo iaoe,
i?ioani?

Iiiiae/ Na?a?e TH??eiae/,

Iaoe?iiaeueiee aa?a?iee
oi?aa?neoao,

caa?aeoaa/ eaoaae?e
aeaei?aoeaiiai naae?aieoeoaa oa o?oiaeecaeio.

I?ia?aeia onoaiiaa: Ee?anueeee iaoe?iiaeueiee oi?aa?neoao ?i. Oa?ana
Oaa/aiea

(Aioai?/iee naae ?i. aeaae.
I.A.Oii?ia), i.Ee?a.

Caoeno a?aeaoaeaoueny 20.04. 2007 ?. i 12 aiaeei? ia can?aeaii?
niaoe?ae?ciaaii? a/aii? ?aaee Ae 26.215.01 i?e Iaoe?iiaeueiiai
aioai?/iiio naaeo ?i. I.I.A?eoea IAI Oe?a?ie ca aae?anith: 01014, i.
Ee?a, aoe.O?i??yc?anueea,1.

C aeena?oaoe??th iiaeia iciaeiieoenue a iaoeia?e a?ae?ioaoe?
Iaoe?iiaeueiiai aioai?/iiio naaeo

?i. I.I.A?eoea IAI Oe?a?ie ca aae?anith: 01014, i. Ee?a,
aoe.O?i??yc?anueea,1.

Aaoi?aoa?ao ?ic?neaiee 19.03. 2007 ?.

O/aiee nae?aoa?

niaoe?ae?ciaaii? a/aii? ?aaee

eaiaeeaeao a?ieia?/ieo iaoe
I.?.Aeaeo?aiei

CAAAEUeIA OA?AEOA?ENOEEA ?IAIOE 

Актуальність теми. C onueiai aaaaonoaa ?ineeiiiai na?oo, yeee
neeaaea?oueny c iiiaae 350 oeny/ aeae?a ?ineei, ethaeeia aeei?enoiao?
eeoa iacia/io /anoeo. Ia nueiaiaei? aeaiae?ioei?a Oe?a?ie iae?/o? 2313
aeae?a oa 755 oi?i aea?aa oa /aaa?iee?a ? ?aoe?iiaeueia aeei?enoaiiy ??
? ni?aaith anueiai noni?euenoaa ? ianaiia?aae oao?aoe?a iaoee oa
niaoe?ae?no?a o aaeoc? ?ineeiieoeoaa (Eioii, 2001).

Рід Crataegus L. (глід) є одним з найчисленніших у підродині HYPERLINK
“http://en.wikipedia.org/wiki/Maloideae” \o “Maloideae” Maloideae
С.Weber родини HYPERLINK “http://en.wikipedia.org/wiki/Rosaceae” \o
“Rosaceae” Rosaceae Adans. За сучасними оцінками він налічує приблизно
250 видів, більшість з яких (близько 200 видів) зростає у Північній
Америці, а решта (близько 50 видів) – поширені у Старому Світі (Phipps
et al., 1990; Christensen,1992). До природної флори України належить 28
видів даного роду (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999), у колекціях ботанічних
садів налічується ще 71 інтродукований вид та 10 культиварів
(Каталог…, 1987). Види роду Crataegus мають господарське значення як
лікарські, декоративні та плодові рослини, тому інтерес до них зростає в
усьому світі, зокрема в Україні. Різні автори вивчали біологічні та
господарські ознаки окремих видів даного роду, біохімічний склад та
технологічні якості їх плодів (Косих, 1962, 1964; Петрова,1969, 1986;
Осташев-ський, 1989, 1994; Рубіс, 1999, 2004). Декоративні та харчові
властивості видів глоду потребують детальнішого вивчення для добору і
поширення в культурі найцінніших зразків (Клименко и др., 1987;
Комар-Темная, 2000; Кудренко, Мороз, 2003; Рубіс, 2004).

У зв’язку з цим виникла необхідність створити колекцію видів глоду,
дослідити їх біоморфологічні особливості в умовах інтродукції на
південному сході України, відібрати перспективні зразки глоду та
удосконалити способи розмноження.

Ca’ycie ?iaioe c iaoeiaeie i?ia?aiaie, ieaiaie, oaiaie. ?iaioo aeeiiaii
o 1993-2006  ??. ia A?oai?anuee?e aeine?aei?e noaioe?? ?icnaaeieoeoaa
?inoeoooo naae?aieoeoaa OAAI (AAeN?) oa a Aeiiaoeueeiio aioai?/iiio
naaeo IAI Oe?a?ie (AeAN). Oaia aeena?oaoe?? iia’ycaia c ieaiiaeie
aeine?aeaeaiiyie AAeN? ca oaiaie “Aaiaoe/i? ?ano?ne ?ineei”, ? Ae?
0101U006142; “Плодове і декоративне садівництво”, ? Ae? 0101U007539;
“Провести господарсько-біологічну оцінку існуючого сортименту та
створити високопродуктивні сорти малопоширених плодових та горіхоплідних
культур для регіонів їх пріоритетного вирощування”, № ДР 0104U004111;
“Визначити сорти-еталони, джерела та донори господарсько-цінних  ознак
для формування базових, ознакових, генетичних, спеціальних та інших
колекцій; збагатити та зберегти колекції генетичних ресурсів плодових,
ягідних, горіхоплідних, малопоширених та декоративних культур”, № ДР
0104U004113.

Iaoa ? caaaeaiiy aeine?aeaeaiiy. Iaoa – caaaa/aiiy eoeueoo?ii?
aeaiae?ioei?e i?aaeaiiiai noiaeo Oe?a?ie iiaeie aeaeaie oa ni?oaie
aeiaeo. Aeey aeinyaiaiiy oe??? iaoe aoee iinoaaeai? oa ae??oai? ianooii?
caaaeaiiy:

– noai?eoe eieaeoe?th aaeeeiieiaeeo aeae?a oa aeaei?aoeaieo ni?o?a ?iaeo
Crataegus;

– aeine?aeeoe a?iii?oieia?/i? aeanoeaino? aeae?a ?iaeo Crataegus a
oiiaao i?aaeaiiiai noiaeo Oe?a?ie;

– ioe?ieoe oni?oi?noue ?io?iaeoeoe?? aeine?aeaeoaaieo aeae?a aeiaeo ia
i?aaeaiiiio noiae? Oe?a?ie;

– aeaoe iiiieia?/io oa?aeoa?enoeeo ??cieo aeae?a ?iaeo Crataegus;

– aecia/eoe a?io?i?/iee neeaae ? oa?/iao oe?ii?noue ieiae?a aeae?a
aeiaeo;

– ?ic?iaeoe aoaeoeai? i?eeiie ian?ii?aiai ? aaaaoaoeaiiai ?iciiiaeaiiy
aeae?a ? ni?o?a aeiaeo;

– i?iaanoe naeaeoe?eio ?iaioo, a?ae?a?aoe ia?niaeoeai? aeaei?aoeai? e
ieiaeia? c?acee aeiaeo;

– aecia/eoe ainiiaea?nueeo oe?ii?noue ? ia?niaeoeae aeei?enoaiiy aeae?a
?iaeo Crataegus o caeaiiio aoae?aieoeoa?, ieiae?aieoeoa? oa
?icnaaeieoeoa?.

Ia’?eo aeine?aeaeaiiy – ?io?iaeoeoe?y, a?iii?oieia?/i? iniaeeaino?,
a?io?i?/iee neeaae ieiae?a, ?iciiiaeaiiy aeae?a ?iaeo Crataegus a oiiaao
i?aaeaiiiai noiaeo Oe?a?ie.

I?aaeiao aeine?aeaeaiiy – aeaee ?iaeo Crataegus ia i?aaeaiiiio noiae?
Oe?a?ie.

Iaoiaee aeine?aeaeaiiy. Aeey ?ica’ycaiiy iinoaaeaieo caaaeaiue aoei
aeei?enoaii iaoiaee i?eeeaaeii? aioai?ee, ieiae?aieoeoaa e iaoaiaoe/ii?
noaoenoeee.

Iaoeiaa iiaecia iaea?aeaieo ?acoeueoao?a. Ia AAeN? iaie noai?aii
eieaeoe?th, yea iae?/o? 46 aeae?a ? 7 ni?o?a 120 c?ace?a ?iae?a
Crataegus, *Crataegosorbus Makino ? +Crataegomespilus Simon-Louis et
Bellair. Aia?oa ia i?aaeaiiiio noiae? Oe?a?ie ?io?iaeoeiaaii iia? aeaee
? ??ciiaeaee: C. aza-rolus L. var. azarolus L., C. intricata Lange, C.
jozana C.K.Schneid., C. livoniana Sarg., C. *mor-denensis Boom, C.
pinnatifida Bunge var. major N.E.Br., C. pojarkovae Kossych, C.
reverchonii Sarg., C. schuettei Ashe; c’yniaaii a?ieia?/i? oa
ii?oieia?/i? iniaeeaino? ?io?iaeoeiaaieo aeae?a ?iaeo Crataegus.
Aecia/aii a?io?i?/iee neeaae ieiae?a 15 aeae?a aeiaeo.

I?aeoe/ia cia/aiiy iaea?aeaieo ?acoeueoao?a. Noai?aia ca iciaeaie
aaeeeiie?aeiino? ? aeaei?aoeaiino? eieaeoe?y aeiaeo ni?eyoeia
iiaeaeueoiio iioe?aiith ?io?iaeoeiaaieo aeae?a ? ni?o?a, a ianaaeaeaiiy
naaeiaiai oeio – ?icoe?aiith ae?iaieoeoaa ieiaeiai? i?iaeoeoe??.
Aeine?aeaeaiiy iniaeeainoae ian?ii?aiai oa aaaaoaoeaiiai ?iciiiaeaiiy
aeae?a aeiaeo ni?eyoeia oaeineiiaeaiith niinia?a aoaeoeaiiai ae?iuoaaiiy
naaeeaiiai iaoa??aeo.

Iia? ieiaeia? ni?oe aeiaeo C. *anomala Sarg. ?Zbigniew’, C. punctata
Jacq. ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica Ashe ?Shamil’ ca iaoei iiaeaiiyi
aia?oa aianaii aei ?a?no?o ni?o?a ?ineei Oe?a?ie oa ca?a?no?iaaii a
Iaoe?iiaeueiiio oeaio?? aaiaoe/ieo ?ano?n?a ?ineei Oe?a?ie, що дозволяє
розпочати господарське використання глоду як нової плодової культури.

Ni?oe oa a?ae?a?ai? oi?ie aeiaeo aeanii? naeaeoe?? ia?aaeaii aeey
iiaeaeueoiai aea/aiiy ? aeei?enoaiiy aei AeAN, Aioai?/iiai naaeo ?i.
aeaae. I.A.Oii?ia Ee?anueeiai iaoe?iiaeueiiai oi?aa?neoaoo ?iai? Oa?ana
Oaa/aiea, Aioai?/iiai naaeo Euea?anueeiai iaoe?iiaeueiiai oi?aa?neoaoo
?iai? ?aaia O?aiea, I?e?onueeiai aioai?/iiai naaeo – Iaoe?iiaeueiiai
iaoeiaiai oeaio?o OAAI, a oaeiae aei iaoeiaeo onoaiia ?in?? –
Ana?in?enueeiai IAe? naae?aieoeoaa ?iai? ?.A.I?/o??ia, ?icnioainueei?
ciiaeueii? aeine?aeii? noaioe?? naae?aieoeoaa oa Aioai?/iiai naaeo
A?eai?iaenueeiai aea?aeaaiiai oi?aa?neoaoo. Aiaeai E?eio – C.
pojarkovae, yeee ia?aaoaa? i?ae caa?icith cieeiaiiy, iioe?aii a iaoeiaeo
onoaiiaao oa na?aae naae?aiee?a-aiaoi??a o ??cieo ?aa?iiao Oe?a?ie.

Iniaenoee aianie caeiaoaa/a. Aeena?oaoe?eia ?iaioa aeeiiaia aaoi?ii ? ?
naiino?eiei caaa?-oaiei aeine?aeaeaiiyi. Aianie caeiaoaa/a iieyaa? o
?ic?iaoe? i?ia?aie aeine?aeaeaiue, i?iaaaeaii? aenia?eiaioaeueieo
aeine?aeaeaiue, ii?aoethaaii? iaoeiai? ?ioi?iaoe??, iaoaiaoe/i?e
ia?iaoe? aeaieo, ocaaaeueiaii? ?acoeueoao?a aeine?aeaeaiue oa ?o
i?aeaioiaoe? aei ioae?eaoe??. ?acoeueoaoe aeine?aeaeaiue a?aeia?aaeaii a
aeena?oaoe?? oa iaoeiaeo i?aoeyo, aea i?aaa ni?aaaoi??a ia ii?ooaii.
Iiiiaiaiiy aaiioiiaeo ? naeaeoe?eio ?iaioo i?iaaaeaii ni?eueii c
eaiaeeaeaoii n?euenueeiainiiaea?nueeeo iaoe A.I.Iaaeainueeei (AAeN?),
a?io?i?/iee neeaae ieiae?a aeine?aeaeaii ni?eueii c E.E.Iiaea?aith
(AAeN?) oa eaiaeeaeaoii a?ieia?/ieo iaoe ?.A.Inoaiei (AeAN).

Ai?iaaoe?y ?acoeueoao?a aeena?oaoe??. ?acoeueoaoe aeine?aeaeaiue,
iniiai? iieiaeaiiy oa aeniiaee aeena?oaoe?? ii?eethaeiaii ia:
I?aeia?iaei?e eiioa?aioe?? “Проблеми збереження, відновлення та
збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого
середовища” (Кривий Ріг, 2005 р.), II I?aeia?iaei?e eiioa?aioe??
“Відновлення порушених природних екосистем” (Донецьк, 2005 р.), VII
Міжнародному симпозіумі “Нетрадиционные и редкие растения, природные
соединения и перспективы их использования” (Бєлгород, 2006 р.),
Міжнародній науковій конференції “Лікарські рослини: традиції та
перспективи досліджень” (Березоточа, 2006), Міжнародній науковій
конференції “Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та
дендропарках” (Донецьк, 2006), а також на засіданнях відділу дендрології
та квітникарства і вченої ради ДБС.

Ioae?eaoe??. Ca iaoa??aeaie aeena?oaoe?? iioae?eiaaii 18 iaoeiaeo
i?aoeue, o oiio /ene? 3 noaoo? o oaoiaeo aeaeaiiyo, ui aoiaeyoue aei
ia?ae?eo, caoaa?aeaeaiiai AAE Oe?a?ie, 1 – o oaoiaiio aeaeaii? AAE
?in??, io?eiaii 3 aaoi?nuee? na?aeioeoaa ia ni?oe aeiaeo.

No?oeoo?a ? ianya aeena?oaoe??. Aeena?oaoe?y neeaaea?oueny c anooio, 7
?icae?e?a, aeniiae?a oa i?aeoe/ieo ?aeiiaiaeaoe?e, nieneo aeei?enoaieo
aeaea?ae ? 3 aeiaeaoe?a. Iaoa??aee aeena?oaoe?? aeeeaaeaii ia 229
noi??ieao ae?oeiaaiiai oaenoo. ?iaioa i?noeoue 21 oaaeeoeth ? 37
?enoie?a. Nienie aeei?enoaieo e?oa?aoo?ieo aeaea?ae iae?/o? 373
iaeiaioaaiiy, a oiio /ene? 131 ?iicaiieo aaoi??a.

INIIAIEE CI?NO ?IAIOE

?NOI??ss AeINE?AeAEAIUe OA EEANEO?EAOe?ss ?IAeO CRATAEGUS L.

(e?oa?aoo?iee iaeyae)

Рід Crataegus L. був встановлений К.Ліннеєм (1793), який запозичив
родову назву у Ж.П.Турнефора. Дж.Лаудоном (1838) була запропонована
перша класифікація роду Crataegus. У минулому сторіччі широкого
визнання набула схема А.Редера (1949), який до груп, що були встановлені
Дж.Лаудоном, включив нові групи, котрі свого часу були запропоновані
Г.Цабелем (1897, 1903), Ч.Бідлом (1900, 1903), Ч.Сарджентом (1901, 1902,
1903, 1905), В.Іґґлстоном (1908, 1913). Взагалі рід Crataegus, за
А.Редером, складається з 29 серій. Пізніше інші систематики незначно
відхилялися від цієї схеми, вилучали або додавали кілька нових груп,
зокрема Р.Е.Циновскіс (1971) розподілив види глоду між 32 секціями.

На сьогодні можна вважати остаточно вирішеною так звану “Crataegus
problem” (Eggleston, 1910; Palmer, 1932; Camp, 1942), що була пов’язана
з подіями кінця XIX – початку XX століть, коли кількість
північноамериканських видів глоду стали оцінювати чотиризначним числом.
Згодом праці В.Іґґлстона (1910, 1913), Е.Пальмера (1932, 1943, 1952),
Е.Крушке (1965) значно скоротили чисельність північноамериканських видів
глоду. Нині превалюють думки, що визнавати слід від 100 до 200 видів
глоду (Phipps et al., 1990; Kartesz, 1994). Критично переглянуто було і
європейські види глоду (Christensen, 1992). Тепер загальну чисельність
роду Crataegus оцінюють приблизно в 250 видів. Разом з переглядом
кількісного складу роду Crataegus відбувся і перегляд рангу багатьох
його секцій. Згідно з новітньою класифікацією рід Crataegus складається
з 16 секцій (Phipps et al., 1990; Christensen, 1992).

До 28 видів глоду природної флори України, що наведено у номенклатурному
переліку судинних рослин України (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999), слід
додати новий гібридний вид – глід херсонеський (C. *chersonensis
K.I.Chr.), описаний К.Кристенсеном (1992). Колекції ботанічних установ
України містять лише незначну частку аборигенних видів, тому збирання
живих рослин з місць, де вони були описані, та порівняльне вивчення в
однакових умовах допомогло б уточненню їхнього статусу. Критична
перевірка колекцій видів глоду показала, що багато інтродукованих
зразків мають невірні назви (Русанов, 1965; Циновскис, 1971; Бобореко,
1974). Іншою проблемою є те, що види глоду легко схрещуються при
сумісному зростанні, тому деякі зразки, що вирощуються у колекціях, є
міжвидовими гібридами. Отже, видовий склад колекцій видів глоду потребує
детальної перевірки з урахуванням сучасної системи роду.

IAOA??AEE, OIIAE ? IAOIAeE AeINE?AeAEAIUe

Ie aeine?aeaeoaaee 46 aeae?a ? 7 ni?o?a 120 c?ace?a aeiaeo, ui aoiaeyoue
aei eieaeoe??, noai?aii? iaie ia AAeN?, а також 65 видів і 3 сорти в
колекції ДБС та 7 видів на Маріупольській лісовій дослідній станції.
Проводили обстеження вуличних і паркових насаджень міст Артемівська,
Горлівки, Донецька та вели спостереження за природними популяціями видів
глоду у Донецькій області.

Інтродукцію видів глоду здійснено шляхом залучення насіннєвого і
вегетативного матеріалу, перевагу надали щепленню інтродукованих зразків
на дерева аборигенних видів. Ідентифікували види за Ф.М.Русановим
(1965), Е.Р.Циновскісом (1971), Є.З.Бобореко (1974), Ґ.Крюссманом
(1976). Уточнювали їх номенклатурні назви за флорою різних регіонів
Європи, Азії та Північної Америки (Phipps et al., 1990; Christensen,
1992; Kartesz, 1994; Черепанов, 1995; Kerguelen, 1999; Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999) та електронними базами даних BONAP, GRIN, IPNI, WBIS
тощо.

Фенологічні спостереження проводили за “Методикой фенологических
наблюдений…” (1975). Динаміку росту пагонів визначали шляхом
вимірювання довжини пагонів упродовж періоду їхнього росту.
Зимостійкість встановлювали за ступенем пошкодження надземної частини
дерев після перезимівлі за шкалою Головного ботанічного саду РАН
(1975), загальну зимостійкість – за методичними вказівками “Изучение
коллекции семечковых культур…” (1986). Згідно з цими вказівками
проводили польову оцінку ураженості збудниками хвороб та пошкоджень
шкідниками, життєздатність пилку, якість плодів. Пошкодження кори,
камбію та деревини морозами визначали за методикою М.О.Соловйової
(1988). Посухостійкість оцінювали візуально за шкалою І.Ф.Гри-ценка
(1953), газостійкість – за шкалою Н.В.Гетко (1982). Оцінку успішності
інтродукції проводили за методикою М.А.Кохна (1989).

Доброякісність насіння визначали згідно з ГОСТом 13056.8-97, загальну
декоративність – за шкалою О.А.Калініченкa (2003), декоративність рослин
у фазі цвітіння – за шкалою Г.Є.Мисника (1976). Вміст сухих речовин,
суми цукрів, відновних цукрів, аскорбінової кислоти та титровану
кислотність визначали за Х.М.Починком (1976) та О.І.Єрмаковим (1987).
Біохімічні та органолептичні показники плодів оцінювали згідно з
Міжнародним класифікатором РЕВ (1989). За масою, діаметром і вмістом
м’якуша плоди характеризували відповідно до власних шкал.

Схрещування проводили на попередньо кастрованих квітках згідно з
“Программой и методикой селекции …” (1980). Насіннєве розмноження
вивчали за рекомендаціями М.Г.Ніколаєвої, М.В.Разумової, В.М.Гладкової
(1985). Вегетативне розмноження проводили згідно з рекоменда-ціями
С.М.Степанова (1981). Статистичну та графічну обробку результатів
досліджень здійснювали за методиками О.В.Масюкової (1973), Г.М.Зайцева
(1981, 1984) з використанням комп’ютерної програми “Microsoft Excel”.

A?III?OIEIA?*I? INIAEEAINO? AEAe?A ?IAeO CRATAEGUS

Ботанічна характеристика об’єктів дослідження. Види глоду, що входять до
нашої колекції, характеризуються значною різноманітністю за
морфологічними ознаками. У північноамериканських видів глоду довжина
колючок становить 3-8, інколи сягає 13 см. Колючки можуть бути розміщені
більш-менш рясно, а у деяких видів їх немає (С. punctata). Види глоду
Старого Світу мають коротші колючки – 0,5-3,0 см. Серед них також
трапляються види, які не мають або майже не мають колючок – C.
pinnatifida var. major, C. pojarkoviae. Деякі види, наприклад, C.
orientalis Pall. ex M.Bieb., мають облиснені колючки. Види глоду
різняться за розмірами, формою та за ступенем розчленованості листкової
пластинки. Квітки актиноморфні, пентамірні, білі; у декоративних сортів
– також рожеві й червоні, махрові. Плід – яблуко, яке має дуже тверді
кісточки, що оточують насінини. Плоди дуже різноманітні за розмірами,
формою, забарвленням, строками достигання тощо.

Сезонний розвиток. Види, що сформувалися в різних географічних і
кліматичних умовах, різняться між собою за строками проходження фенофаз.
Послідовність настання фенофаз у різних видів зберігається щорічно.
Коливання фенодат залежать від погодних умов. Фаза цвітіння є важливою
для визначення декоративності рослин, а у плодових рослин важливою є
фаза достигання плодів. Дані щодо початку цвітіння та появи стиглих
плодів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Середньорічні дати фенофаз цвітіння та плодоношення видів роду
Crataegus, 1993-2005 рр.

Види Початок цвітіння Поява стиглих плодів

Середня дата ? CV,% Середня дата ? CV,%

C. *anomala Sarg. 5.05 4,03 6,1 21.08 9,64 5,5

C. flabellata (Bosc) K.Koch 7.05 2,41 3,6 25.08 4,50 2,5

C. holmesiana Ashe 8.05 4,00 5,8 5.09 7,69 4,1

C. mollis (Torr. et Gray) Scheele 6.05 4,12 6,1 6.09 8,42 4,4

C. nikitinii Essen. 28.05 3,87 4,9 17.09 7,55 5,3

C. orientalis Pall. ex M.Bieb. 2.06 4,24 4,4 8.09 6,82 3,6

C. pedicellata Sarg. 6.05 2,88 4,3 6.09 7,81 4,1

C. pennsylvanica Ashe 8.05 3,30 4,8 19.09 10,97 6,3

C. pinnatifida Bunge var. major N.E.Br. 18.05 3,98 5,1 24.09 4,79 2,8

C. pojarkovae Kossych 2.06 3,27 3,5 15.09 3,55 1,8

C. punctata Jacq. 17.05 3,84 4,9 19.09 2,31 1,1

C. rhipidophylla Gand. 15.05 2,45 3,2 26.08 5,51 3,1

C. rivularis Nutt. ex Torr. et Gray 12.05 2,08 2,8 9.08 4,03 2,5

C. schuettei Ashe 6.05 3,79 5,7 2.09 8,04 4,3

C. submollis Sarg. 5.05 5,04 7,6 2.09 5,43 2,9

C. wattiana Hemsl. et Lace 17.05 0,71 0,9 11.08 2,12 1,3

За фенофазою початку цвітіння види можна розподілити на чотири групи:
види першої групи (раннього строку) розпочинають цвітіння у І декаді
травня, другої групи (середнього строку) – у ІІ декаді травня, третьої
групи (пізнього строку) – у ІІІ декаді травня, четвертої групи (дуже
пізнього строку) – у І декаді червня. Дати початку цвітіння і достигання
плодів різних видів характеризуються коефіцієнтом варіювання 1,1-7,6 %,
що вказує на проходження цих фенофаз у стислі строки. У той же час суми
активних температур мало корелюють з цими фенофазами, коефіцієнт
варіювання між ними значно більший – 9,2-22,4 %. У C. azarolus var.
azarolus і var. pontica (K.Koch) K.I.Chr., C. orientalis, C. pojarkovae,
C. nikitinii, C. songarica K.Koch, C. pinnatifida var. major,
C. *persimilis Sarg. відмічається друга хвиля росту пагонів, яка триває
до початку осені.

За початком достигання плодів види глоду розподіляються на чотири
групи: види, плоди яких достигають у І половині серпня, віднесено до
першої групи (надраннього строку), у ІІ половині серпня – до другої
групи (раннього строку), у І половині вересня – до третьої групи
(середнього строку), у ІІ половині вересня – до четвертої групи
(пізнього строку).

Ритм розвитку досліджуваних видів цілком узгоджується з кліматичними
умовами регіону. Найпізніше достигають плоди C. pinnatifida var. major –
за суми активних температур 2848,8±159,1 °С. Для м.Артемівська цей
кліматичний показник становить 2932 °С, тобто забезпеченість регіону
теплом є достатньою для достигання плодів усіх інтродукованих видів
глоду.

Життєздатність пилку та особливості запліднення і зав’язування плодів.
У більшості видів глоду життєздатність пилку становить 52,5-91,1 %, у C.
holmesiana, C. rivularis, C. wattiana – 43,5-47,9 %. Відмічено не
тільки міжвидові, а й внутрішньовидові коливання життєздатності пилку. У
C. *anomala. і C. submollis встановлено достовірну різницю між зразками
різного поход-ження.

Досліджувані види глоду мають високий відсоток плодів, що зав’язалися. У
багатоквіткових суцвіттях виявлено в середньому близько 5-15 квіток, у
C. wattiana їх інколи до 31. У цього ж виду найбільший відсоток плодів,
що утворилися (77,5). C. jesupii Sarg., C. *anomala і C. azarolus var.
azarolus зав’язували 69,2-74,0 % плодів від кількості квіток, C.
rhipidophylla, C. compta Sarg. і С. submollis – 50,5-56,8 %, C.
laevigata ?Rubra Рlena’, C. rivularis, C. punctata, C. holmesiana і
C. chrysocarpa Ashe 22,6-39,1 %. Найменший відсоток плодів, що
зав’язалися у 2005 р., мав C. pojarkovae – 9,0 %, але й цього
було достатньо для формування високого врожаю. Залежності між
життєздатністю пилку та зав’язуванням плодів не встановлено.

У С. pojarkovae зав’язування плодів за вільного запилення та під
марлевими ізоляторами становило відповідно 26,0 і 19,1 %; у C. punctata
– 58,3 і 27,8 %. При запиленні квіток C. pojarko-vae сумішшю пилку
представників різних родів Maloideae зав’язувалося 28,6 % плодів,
кастровані квітки жодного разу не утворювали плодів. У C. punctata
кастровані квітки без запилення зав’язували 19,0 % плодів. Утворення
плодів, що містять безнасіннєві кісточки, під впливом чужорідного пилку
свідчить про наявність у видів глоду стимулятивної партенокарпії, а
утворення таких плодів під ізоляторами – про автономну партенокарпію.

Зразки видів глоду, що залучені до колекції у вигляді насіння,
розпочинали цвісти і плодоносити зазвичай з 8-річного віку.

Стійкість до абіотичних і біотичних чинників. Обмерзань пагонів у
досліджуваних видів глоду не було в суворі зими 1984/1985 та 1986/1987
рр., коли морози становили відповідно -31,6 °С та -30,4 °С. Після
найсуворішої за останні шістдесят років зими 2005/2006 р., коли
температура повітря сягнула -34,3 ?С (на поверхні снігу – 39,4 ?С
морозу) надземна частина дерев C. azarolus var. pontica, C. nikitinii
відмерзла. C. pojarkovae мав зимостійкість IV бала, інші види глоду – I
бал, цвіли та плодоносили.

Заморозки до -1,5 °С 3 травня 2000 р. і до -1,0 °С 22 травня 2002 р. не
зашкодили квіткам і плодам глоду. Найсильніший за весь період
метеоспостережень заморозок 1999 р., коли температура повітря 6 і 7
травня знизилася, відповідно, до -3,1 і -3,0 °С, повністю знищив врожай
усіх зерняткових культур в регіоні. Того року плодоносив лише C.
orientalis, завдяки його пізньому цвітінню.

Більшість видів глоду добре росте і розвивається в умовах посушливої
степової зони, хоча недостатнє в цілому зволоження й чітко виражені
спекотні посушливі періоди можуть несприятливо позначатися на рості й
розвитку молодих рослин на богарі. Візуальних проявів пошкоджень у
дорослих дерев не було, окрім обгорання країв листків у C. *lavallei
Herincq ex Lav., C. punctata, C. pinnatifida, С. monogyna Jacq.
Довготривалими спостереженнями у поширеного північноамериканського
інтродуцента C. submollis не виявлено пошкоджень, пов’язаних з посухою.
Тому сіянці цього виду, нарівні з аборигенними C. monogyna і C.
rhipidophylla, ми використовували як підщепи при створенні колекційних
насаджень. Переважна більшість колекційних інтродукована щепленням на
дерева цих посухостійких видів, тому негативних впливів ґрунтової посухи
на рослини не було. Тільки у 2005 р., найгіршому упродовж останніх
десяти років за кількістю опадів під час достигання плодів, ми відмічали
погіршення якості плодів у пізньостиглих видів C. punctata і
C. pojarkovae.

Стан видів глоду, що зростають в умовах забруднення атмосферного повітря
газом и пилом, є добрим і без видимих ознак пошкоджень, що дав змогу
віднести їх до групи газостійких.

На деревах видів глоду зустрічаються багато різних полі- та олігофагів,
властивих рослинам родини Rosaceae, але листогризучі шкідники не
перевищують економічний поріг шкодочинності, а такі небезпечні шкідники
садових насаджень, як плодожерки, не пошкоджують плодів глоду. Великий
яблуневий насіннєїд не пошкоджує насіння північноамериканських видів
глоду; у євразійських видів пошкодження становлять 1,2-5,6 %. Листки і
плоди С. monogyna уражує борошниста роса, молоді плоди C. pedicellata
Sarg. і C.*persimilis – плямистості, листки С. rivularis і C. puncta-ta
– іржа.

Успішність інтродукції. Визначено акліматизаційне число (А) 40 видів
глоду. Більшість досліджуваних видів повністю акліматизувалися (А = 100
балів). Добре акліматизувалися C. *la-vallei, C. pojarkovae, C.
punctata, C. wattiana (А = 80-97 балів), задовільно – C. azarolus var.
pontica, C. nikitinii (А = 70 балів).

ДЕКОРАТИВНІСТЬ, ПОМОЛОГІЧНА ТА БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ВИДІВ РОДУ CRATAEGUS

Декоративні якості. За загальною декоративністю практично всі види глоду
оцінені нами найвищим балом. Враховуючи коливання декоративності в різні
фази розвитку та розбіжність цих фаз за календарними строками, кожний
вид може бути по-різному використаний у тих чи інших типах декоративних
насаджень. Розпочинається цвітіння видів глоду на початку травня і
триває до середини червня, тому можна створювати групи тривалого
цвітіння, де різні види взаємно підсилюють та доповнюють декоративний
ефект.

Період цвітіння окремої рослини становить близько 10-15 діб, махрових
сортів – майже 20 діб. Найбільші за діаметром квітки у C. pinnatifida
var. major – 2,0-2,5 см, у інших видів – близько 1,5-2,0 см. Значно
ефектніший вигляд мають сорти глоду з різнокольоровими та махровими
квітками. У C. laevigata ?Rosea’ квітки п’ятипелюсткові, з рожевою
облямівкою, яка додає декоративності. Ще привабливіший C. laevigata
?Rubra Рlena’ з численними червоними пелюстками. Діаметр його квіток
відносно невеликий – до 1,5 см, але завдяки махровості та тривалому
цвітінню, цей сорт є кращим у декоративних насадженнях різних типів, так
само як і сорт C. *mordenensis ?Toba’.

Аборигенні види глоду мають невеликі розсічені листки і менш декоративні
ніж інтродуценти. У північноамериканських видів глоду листки великі й
цілісні, вони надають деревам привабливості. Особливою декоративністю
відзначаються види з блискучими листками – C. crus-galli L., C.
*persimilis, C pinnatifida, C. succulenta Schrad. ex Link. Восени
листки набувають яскравого забарвлення: від золотаво-жовтого у C.
dahurica Koehne ex C.K.Schneid, світло-червоного у C.
chrysocarpа до бордово-червоного у C. mollis (Torr. et Gray) Scheele і
C. submollis. Після цвітіння глід у цей період є найчарівнішим, осіннє
забарвлення листків збігається з достиганням плодів, які значно
підсилюють декоративний ефект.

Види глоду з відносно невеликими плодами темно-бордового чи чорного
забарвлення – C. rivularis, C. songarica тощо не мають тієї
привабливості, що властива видам з великими яскраво-червоними плодами з
секції Coccinea. Великоплоді види з помаранчевими та жовтими плодами –
C. orientalis, C. pojarkovae, C. punctata розширюють гаму кольорів.
Види з дрібними та середніми за розмірами плодами темно-червоного
забарвлення – C. monogyna, С. rhipidophylla, C. pinna-tifida також
створюють барвисте видовище, коли гілки рясно вкриті кетягами стиглих
плодів. Плоди, що довго висять на гілках, надають деревам особливої
декоративності. Дуже довго тримаються плоди на C. crus-galli, навіть
після того, як листки вже осипалися. Гілки, вкриті численними червоними
плодами, мають особливо привабливий вигляд. У C. wattiana
бурштиново-жовті плоди, хоч і дрібні, але, завдяки рясному плодоношенню,
надають деревам дуже декоративного вигляду.

Помологічна характеристика. Зовнішній вигляд плодів залежить від їх
розмірів, форми, забарвлення тощо. Найчастіше форма плодів близька до
кулястої з незначним відхиленням у той чи інший бік, тобто до кулястих
нами віднесено плоди, у яких відношення висоти до діаметра становить
0,9-1,1. Плоди, у яких це відношення дорівнює 1,2 і більше, мають
видовжену форму, як у C. holmesiana. Сплющено-кулясті плоди з індексом
0,7-0,8 властиві C. azarolus var. azarolus, C. orientalis, C.
nikitinii. Найвищий бал за зовнішнім виглядом мають плоди C. *anomala,
C. chrysocarpa, C. mollis, C. pedicellata, C. pennsylvanica, C.
pinnatifida var. major, C. pojarkovae, C. schuettei, C. submollis, C.
wattiana. Відмінним смаком вирізняються плоди C. *anomala, C.
pennsylvanica, C. mollis, C. chrysocarpa, C. submollis, C. orientalis,
C. pojarkovae, C. pedicellata, C. compta. Видова різноманітність глоду
дає змогу створити конвеєр плодів, які достигають з першої декади серпня
до кінця жовтня.

Для описування плодів видів глоду нами розроблено додаткові шкали. За
масою плоди розподілено від винятково дрібних 21,0 г (табл. 2), за діаметром – від винятково дрібних 30 мм, за вмістом м’якуша – від винятково малого 96%.

Таблиця 2

Розподіл досліджуваних видів роду Crataegus за масою плодів

Клас Види Середня маса

плодів, г

3 C. wattiana, C. rivularis, C. songarica, C. meyeri, C. jozana,

C. pinnatifida 1,1-2,0

4 C. holmesiana, C. schuettei, C. flabellata, C. orientalis,

C. nikitinii 2,1-3,0

5 C. *anomala, C. pojarkovae, C. pedicellata, C. azarolus var.
azarolus, C. mollis, C. pennsylvanica, C. submollis, C. compta 3,1-4,0

6 C. chrysocarpa 4,1-5,0

7 C. punctata, C. pinnatifida var. major 5,1-10,0

Біохімічна характеристика плодів. Найбільше сухих речовин міститься у
плодах C. rivula-ris, C. wattiana та C. pinnatifida var. major –
29,0-34,6 %, найменше – у плодах C. nikitinii та C. pe-dicellata
(21,5-22,2 %) (табл. 3).

:

D

 AEEEuueJ

:

@

B

D

\

?

?

°

F? cue†

O

-?-A-

2

22

®??c?c?YUe??(¶*¶?¶E¶®?iiiUIII3/43/43/4i3/4I?I??I AE ggOOCC 0Багато цукрів (у середньому близько 8 %, а в окремі роки до 10-11 %) міститься у плодах C. punctata, C. pennsylvanica, C. orientalis. Переважна більшість цукрів у плодах глоду представлена моноцукрами (70-80 % від загальної кількості цукрів). Найменше органічних кислот містять плоди C. wattiana та C. rivularis – у середньому 0,5-0,6, найбільше – С. azarolus var. azarolus та C. pinnatifida var. major – 2,2 %. Цукрово-кислотний індекс у C. wattiana – 10,2, у C. orientalis – 10,3, тоді як у Crataegus pinnatifida var. major – 2,5, у С. azarolus var. azarolus – 2,9. Доволі високий цукрово-кислотний індекс (близько 8-9) мають малокислотні плоди C. rivularis, C. songarica та С. pojarkova. Плоди C. *anomala, C. mollis, C. pedi-cellata, C. submollis, у яких цукрово-кислотний індекс удвічі нижчий (приблизно 4-5), вирізняються серед плодів інших видів дуже смачними плодами. Плоди C. submollis, C. *anomala, C. orientalis, C. pinnatifida var. major, C. pennsylvanica та C. punctata мають аскорбінової кислоти понад 10 мг/100 г. В окремі роки вміст аскорбінової кислоти в плодах C. pinnatifida Bunge var. major може сягати 21,1, C. pennsylvanica – 22,9, C. *anomala – 29,0, C. punctata – 42,6 мг/100 г. Рівень аскорбінової кислоти в плодах ранньостиглого сорту Таблиця 3 Біохімічний склад плодів видів родів Crataegus і Crataegosorbus, 1994-2005 pp. Види Кількість зразків Параметри* Вміст Титрована кислотність, % сухих речовин, % моноцукрів, % суми цукрів, % вітаміну С, мг/100 г C. *anomala Sarg. 5 M(m 27,0 (3,16 4,8(0,74 5,6 (0,85 11,5(4,41 1,1(0,11 lim 20,4-37,8 2,2-6,8 3,3-8,2 5,6-29,0 0,8-1,3 C. azarolus L. var. azarolus L. 1 M 27,8 6,2 6,4 8,8 2,2 C. mollis (Torr. et Gray) Scheele 1 M 24,3 4,7 5,8 2,5 1,2 C. nikitinii Essen. 1 M 21,5 5,8 6,4 4,9 1,7 C. orientalis Pall. ex M.Bieb. 3 M(m 24,9(2,30 7,5(1,76 8,3(1,72 9,5(3,99 0,8(0,12 lim 20,5-28,3 5,0-10,9 5,4-11,3 2,1-15,8 0,6-1,0 C. pedicellata Sarg. 1 M 22,2 4,2 5,2 2,5 1,3 C. pennsylvanica Ashe 2 M(m 26,2(2,85 6,4(1,75 8,0(2,15 18,3(4,60 1,4(0,35 lim 23,3-29,0 4,6-8,1 5,8-10,1 13,7-22,9 1,1-1,8 C. pinnatifida Bunge var. major N.E.Br. 2 M(m 34,6(2,15 5,2(0,38 5,6(0,70 14,1(7,03 2,2(0,60 lim 32,4-36,7 4,8-5,6 4,9-6,3 7,0-21,1 1,6-2,8 C. pojarkovae Kossych 3 M(m 23,3(0,61 6,4(0,58 6,9(0,49 2,9(0,69 0,9(0,10 lim 22,7-24,1 5,9-7,2 6,6-7,6 2,5-3,9 0,9-1,1 C. punctata Jacq. 6 M(m 27,1(1,70 5,6(0,49 7,5(0,75 19,7(5,35 1,6(0,16 lim 21,7-32,3 4,7-7,9 5,2-10,0 6,0-42,6 1,1-2,1 C. rivularis Nutt. ex Torr. et Gray 2 M(m 29,0(1,75 3,8(0,59 4,8(1,08 7,1(2,73 0,6(0,14 lim 27,3-30,8 3,2-4,4 3,7-5,8 4,4-9,9 0,5-0,7 C. songarica K.Koch 1 M 27,3 6,6 7,5 6,3 0,9 C. submollis Sarg. 1 M 25,4 4,7 5,6 10,6 1,5 C. wattiana Hemsl. et Lace 1 M 32,9 4,1 5,1 4,6 0,5 *Crataegosorbus miczurinii Pojark. 9 M(m 25,2(2,35 6,1(0,36 6,8(0,45 7,1(2,37 1,0(0,09 lim 15,8-34,3 4,8-7,7 5,4-8,8 1,1-11,1 0,7-1,7 * Примітка: М – середня арифметична величина, m – похибка середньої арифметичної, lim – амплітуда коливань C. *anomala ?Zbigniew’ на 22 % (r2 = 0,222) залежить від коливання кількості опадів у період достигання, а в плодах пізньостиглого сорту C. punctata ?Ljudmyl’ – на 87 % (r2 = 0,874). Найбільше каротину нами виявлено в плодах сорту C. pennsylvanica ?Shamil’ – 9,98 мкг/100 г. Доволі багато його і в плодах сорту C. pojarkovae `Zlat` – 8,32 та C. rhipidophylla – 7,49 мкг/г. Найменшу кількість каротину мають плоди сорту C. punctata ?Ljudmyl’ – лише 1,25 мкг/100 г. СЕЛЕКЦІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИДІВ ГЛОДУ У 2001 р. до Реєстру сортів рослин України внесено сорти глоду нашої селекції: C. *anomala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’. C. *anomala ?Zbigniew’ має кулясті, яскраво-червоні з нечисленними світлими цятками плоди, до 2 см у діаметрі, на верхівці з білими волосками, масою 3,5 (5) г, відмінного смаку. Достигають плоди з середини серпня. Пагони з численними колючками завдовжки 5-6 см. Плоди у сорту C. punctata ?Ljudmyl’ більш-менш кулясті або злегка конусоподібні, помаранчево-червоні з сіруватими цятками, 2 см у діаметрі, масою 4,5 (10) г. Смак кислувато-солодкий з гіркуватим присмаком. Достигають плоди у другій половині вересня. Пагони без колючок. C. pennsylvanica ?Shamil’ має кулясті, червоні зі світлими цятками плоди, 2 см у діаметрі, масою 4 (7) г, відмінного смаку. Плоди достигають у другій половині вересня. Пагони з нечисленними колючками завдовжки 3-4 см. Відібрано також перспективні форми C. orientalis ?Mark’, C. pinnatifida var. major ?Kytajskyj 1’, ?Kytajskyj 2’, ?Mao Mao’, C. pojarkovae ?Zlat’, C. submollis форма 12-35. На етапі синтетичної селекції у 1993-2005 рр. ми здійснили 25 комбінацій схрещування. Усього запилено 4655 кастрованих квіток і отримано 340 плодів. Сходів не було через партено-карпічність плодів, які мали безнасіннєві кісточки. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ РОДУ CRATAEGUS Кількість кісточок у плодах є видовою ознакою глоду: наприклад, плодам C. monogyna властива 1 кісточка, C. laevigata – 2, багатьом іншим видам – до 5 кісточок залежно від кількості плодолистиків. Водночас кількість кісточок у плодах залежить і від екологічних чинників. У п'яти-кісточкових видів їх кількість коливається в межах 2-5 (7) шт. С. livoniana Sarg., C. wattiana і C. jozana мають дрібні кісточки – маса 1000 шт. відповідно 25,5, 45,5 і 47,5 г, а дуже великі кісточки – C. nikitinii (111,2 г), C. songarica (112,8 г), C. рunctata (128,6 г), C. azarolus (171,4 г), C. pinnatifida var. major (193,8 г, інколи до 254,9 г.) Значне 2-3-разове внутрішньовидове коливання за масою кісточок ми відмічали у C. punctata, C. pinnatifida var. major і, особливо, у C. submollis. Більшість кісточок у видів глоду безнасіннєві. У переважної більшості видів доброякісність насіння середня – 31,1-48,6 %. Низький відсоток доброякісного насіння мають C. pojarkovae (4,5), C. pinnatifida var. major (10,5), C. punctata (14,3), C. azarolus var. azarolus (16,3), C. jozana (20,0), C. nikitinii (22,0), C. pinnatifida (22,6). Стигле насіння С. submollis, C. monogyna, C. rhipidophylla, С. mollis, C. schuettei, C. punctata має комбінований тип фізіологічного спокою (сильний екзогенний спокій + глибокий ендогенний). За осінньої сівби воно не дає сходів навесні наступного року. Щоб запобігти так званим "мертвим" посівам кісточки потрібно скарифікувати концентрованою Н2SO4. Насіння C. submollis витримують у кислоті за кімнатної температури упродовж 2,5-3,0 годин; для кісточок видів з товстішим захисним шаром термін обробки збільшують до 4-5 годин. У практиці насіннєвого розмноження доцільно застосовувати режим підготовки насіння до сівби, який полягає у створенні умов, наближених до природних. Очищене насіння кладуть у капронові мішечки і закопують неглибоко в ґрунт. Упродовж наступного року стежать за тим, щоб ґрунт і насіння не пересихали. Через рік після достигання плодів підготовлене насіння висівають у розсаднику і навесні отримують добрі сходи. Насіння С. wattiana, яке має менш глибокий ендогенний спокій, при ранніх строках осінньої сівби добре сходить навесні без додаткових обробок. У садівництві, яке базується на використанні унікальних генотипів, численне клонове потомство отримують вегетативним розмноженням. Характеристику саджанців сортів глоду, які ми окулірували на сіянці C. rhipidophylla, наведено в таблиці 4. Таблиця 4 Морфометричні показники однорічних саджанців сортів глоду Сорти Висота, см Діаметр штамба, мм C. *anomala ?Zbigniew’ 78,5(1,97 14,4(0,36 C. pojarkovae `Zlat` 173,6(5,74 12,5(0,19 C. punctata ?Ljudmyl’ 110,3(2,25 13,5(0,29 НІР05 10,6 0,79 За діаметром штамба однорічні саджанці всіх сортів глоду перевищують показники першого сорту для саджанців яблуні й груші на насіннєвих підщепах. За висотою однорічні саджанці C. pojarkovae `Zlat` відповідають вимогам першого сорту, а C. punctata ?Ljudmyl’ – другого сорту. Майже в усіх заокулірованих нами видів глоду (21) приживлюваність бруньок була високою – 80-100 %, а їхні одно- і дворічні саджанці здебільшого відповідали вимогам стандартів для саджанців зерняткових культур. Нами установлено, що схема садіння 4 * 5 м і формування розріджено-ярусної крони є оптимальними. Плоди багатьох видів глоду під час достигання обсипаються. Їх збирання легко механізувати, застосовуючи струшувальні плодозбиральні комбайни. Для вживанні плодів на десерт збирати їх варто вручну, аби менше пошкоджувати, бо плями від ударів знижують привабливість плодів і скорочують термін зберігання. Види глоду становлять інтерес насамперед для потреб зеленого будівництва і фармацевтичної промисловості. З появою ж помологічних сортів глід набуває значення промислової плодової культури. Його можна використовувати і як підщепу для деяких зерняткових культур, що потребує добору найкращих прищепно-підщепних комбінувань. Між видами глоду нами не встановлено прищепної несумісності, він добре сумісний також з айвою, горобиною, мушмулою. Більшість випробуваних нами сортів груші погано ростуть на сіянцях C. submollis. Перспективи глоду як декоративної, лікарської, харчової, підщепної рослини значно зростуть після відповідних селекційних і сортовипробувальних робіт. AENIIAEE O aeena?oaoe?? iaaaaeaii ?acoeueoaoe aaaaoi??/ieo aeine?aeaeaiue a?iii?oieia?/ieo aeanoeainoae aeae?a ?iaeo Crataegus oa aaaaeaiiy ?o o eoeueoo?o ye aeaei?aoeaieo ? ieiaeiaeo ?ineei a oiiaao i?aaeaiiiai noiaeo Oe?a?ie. На Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва УААН нами створено колекцію плодових і декоративних рослин родів Crataegus, *Crataegosorbus і +Crataego-mespilus, яка складається з 46 видів і 7 сортів 120 зразків. В умовах південного сходу України більшість інтродукованих видів глоду достатньо зимостійкі – І бал. C. pojarkovae має зимостійкість IV бала, C. azarolus var. pontica, C. nikitinii – VI балів. Всі види достатньо посухостійкі й газостійкі. Уражуваність збудниками хвороб та пошкодження шкідниками відсутні або дуже слабкі. Більшість досліджуваних видів акліматизувалися повністю (100 балів), C. *lavallei, C. pojarkovae, C. punctata, C. wattiana – добре (80-97 балів), C. azarolus var. azarolus, C. nikitinii – задовільно (70 балів). За початком цвітіння види глоду розподілено на чотири групи: 1 – раннього (І декада травня), 2 – середнього (ІІ декада травня), 3 – пізнього (ІІІ декада травня) і 4 – дуже пізнього строку цвітіння (І декада червня). За терміном достигання плодів види глоду також розподілено на чотири групи: 1 – надраннього (І половина серпня), 2 – раннього (ІІ половина серпня), 3 – середнього (І половина вересня), 4 – пізнього строків достигання (ІІ половина вересня). Встановлено високий рівень зав'язування плодів глоду (22,6-77,5 %) та утворення значної кількості безнасіннєвих кісточок. Переважна більшість видів має середню доброякісність насіння – 31,1-48,6 %. Низький відсоток доброякісного насіння мають C. azarolus var. azarolus, C. jozana, C. nikitinii, C. pinnatifida, C. pinnatifida var. major, C. pojarkovae, C. punctata (4,5-22,6 %). У С. pojarkovae і C. punctata нами встановлено наявність автономної та стимулятивної партенокарпії – 19,0-28,6 %. Махрові сорти C. laevigata ?Rubra Рlena’, C. *mordenensis ?Toba’ перевершують види глоду за декоративністю під час цвітіння і заслуговують на більш широке використання у зеленому будівництві. C. *anomala, C. azarolus, C. pedicellata, C. compta, C. mollis, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. submollis, мають плоди масою 3,1-4,0 г. У C. punctata і C. pinnatifida var. major середня маса плодів сягає відповідно 5,2 і 9,5 г. Найбільший вміст м'якуша виявлено нами у плодів C. compta і C. pedicellata відповідно 90,3 і 91,2 %, у C. *anomala, C. chrysocarpa, C. flabellata, C. mollis, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. punctata, C. submollis, – 87,7-89,4 %. Плоди C. *anomala, C. chrysocarpa, C. compta, C. mollis, C. orientalis, C. pedicellata, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. submollis, вирізняються відмінним смаком (4,7-4,8 бала). Високим вмістом загального цукру у плодах відзначаються C. orientalis, C. pennsylvanica, C. punctata (7,5-8,3 %). Плодам С. azarolus var. azarolus, C. pinnatifida var. major, С. pojarkovae притаманний низький вміст цукрози (0,2-0,5 %), що дозволяє діабетикам вживати їх. Найменше органічних кислот містять плоди C. rivularis та C. wattiana (0,5-0,6 %), найбільше – С. azarolus var. azarolus та C. pinnatifida var. major (2,2 %). Найбільше вітаміну С в плодах (11,5-19,7 мг/100 г) нагромаджують C. *anomala, C. pinnatifida var. major, C. pennsylvanica, C. punctata. У останнього виду в окремі роки його вміст сягає 42,6 мг/100 г. Шляхом аналітичної селекції нами отримано сорти глоду C. *anomala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’, ye? a 2001 ?. вперше caianaii aeо Реєстру сортів рослин України і зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Це дає можливість перевести вирощування глоду на сортову основу і розпочати в Україні господарське використання глоду як плодової культури. Розроблено ефективні прийоми насіннєвого та вегетативного розмноження видів глоду. При насіннєвому розмноженні насіння потребує двохетапної стратифікації. При вегетативному розмноженні слід застосовувати щеплення на сіянці глоду. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Для створення декоративних насаджень рекомендовано C. *anomala, C. chrysocarpa, C. flabellata, C. holmesiana, C. pedicellata, C. pennsylvanica, C. *persimilis, C. pinnatifida, C. pinna-tifida var. major, C. schuettei, C. submollis, C. wattiana, *Crataegosorbus miczurinii, а також сорти глоду з оригінальним забарвленням квіток та махрові сорти з тривалим терміном цвітіння – C. laevigata ?Rosea’, C. laevigata ?Rubra Рlena’, C. *mordenensis ?Toba’. У плодових насадженнях слід вирощувати великоплоді види: C. *anomala, C. chryso-carpa, C. flabellata, C. mollis, C. orientalis, C. pedicellata, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. punctata, C. schuettei, C. submollis. Досліджувані види роду Crataegus доцільно вирощувати у лісових насадженнях з метою створення кормової бази для диких звірів і птахів. Сходи С. wattiana, насіння якого має неглибокий ендогенний спокій, можна отримати наступної весни при ранньоосінній сівбі. Насіння видів з комбінованим типом фізіологічного спокою для прискорення проростання слід піддавати хімічній скарифікації концентрованою сірчаною кислотою упродовж 2,5-5,0 годин залежно від товщини кісточок, а потім стратифікувати, спочатку за кімнатної температури 1-2 місяці, далі при температурі близько 5 °С упродовж 2-3 місяців. При масовому вирощуванні сіянців доцільно проводити попередню передпосівну підготовку насіння – витримувати його у зволоженому ґрунті впродовж року. Стандартний садивний матеріал сортів глоду слід вирощувати щепленням на насіннєві підщепи. Для створення садових насаджень доцільно використовувати районовані сорти C. *ano-mala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’ за схемою садіння 4 * 5 м, що забезпечить врожайність молодих насаджень до 6,0 т/га. NIENIE IIOAE?EIAAIEO I?AOeUe CA OAIITH AeENA?OAOe?? o oaoiaeo aeaeaiiyo: Меженський В.М., Меженська Л.О. Перспективи селекції глоду як нової плодової культури // Садівництво. – 2001. – Вип.53. – С.122-128. Меженська Л.О. Характеристика плодів видів роду Crataegus L. колекції Артемівського науково-дослідного центру Інституту садівництва УААН // Промышленная ботаника. – 2005. – Вып.5. – С.186-190. Меженська Л.О. Видовий склад місцевих та інтродукованих глодів (Crataegus L.) в Україні // Інтродукція рослин. – 2006. – Вип.3. – С.26-31. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Интродукция и селекция нетрадиционных плодовых культур // Садоводство и виноградарство. – 2002. – №5. – С.21-23. авторські свідоцтва: Сорт Збігнєв. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04246 (Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.46. Сорт Людмил. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04247 (Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.46. Сорт Шаміль. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04248(Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.47. за матеріалами конференцій: Меженский В.Н., Меженская Л.А. Североамериканские боярышники как плодовая культура // Матер. VI Междунар. науч.-практ. конф. "Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье" (Алушта, 8-14 сентября 1997 г.) / Селекцентр “Фитодар-Гетерозис” .– Симферополь, 1997. – С.605. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Ценная форма плодового боярышника – Людмил // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства: Матер.V Междунар. конф. (Ялта, 6-10 октября 1997 г.) / Гос. Никит. ботан. сад. – Ялта, 1997. – Ч.3. – С.112. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Перспективы боярышника как плодовой культуры // Основные направления и методы селекции семечковых культур: Матер. к междунар. науч.-метод. конф. (Орел, 31 июля - 3 августа 2001 г.). – Орел: Изд-во ВНИИСПК, 2001. – C.65-66. Меженська Л.О. Помологічна характеристика деяких видів глоду (Crataegus L.) // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: Матер. міжнарод. наук. конф. (Кривий Ріг, 16-19 травня 2005 р.) / Криворіз. ботан. сад. – Дніпропетровськ: Проспект, 2005. – С.259-261. Меженская Л.А. О некоторых особенностях вегетативного размножения сортового боярышника // Развитие наследия И.В.Мичурина и подготовка кадров: Междунар. науч.-практ. конф. (7-10 сентября 2005 г.) / Мичурин. аграр. ун-т. – Мичуринск, 2005. – Т.2. – С.109-112. Меженська Л.О. Джерела господарсько цінних ознак глоду (Crataegus L.) як плодової культури // Тез. доп. міжнарод. наук.-практ. конф. "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання" (Львів–Оброшине, 29 червня – 1 липня 2005 р.) / Ін-т землеробства і тваринництва захід. регіону УААН; Ін-т рослинництва УААН. – Оброшине. – 2005. – С.149-150. Меженська Л.О. Доброякісність насіння деяких інтродукованих видів Crataegus L. // Відновлення порушених природних екосистем: Матер. Другої міжнарод. наук. конф. (Донецьк, 6-8 вересня 2005 р.) / Донец. ботан. сад. – Донецьк: Лебідь, 2005. – С.260-262. Меженская Л.А. Рост побегов интродуцированных видов боярышника различного географического происхождения // Матер. междунар. научн.-практ. конф.: Нетрадиционные и редкие растения, природные соединения и перспективы их использования. VII Международ. симпозиум (24 – 27 мая 2006 г.). – Белгород: Политерра, 2006. – Т.1. – С.42-44. Меженська Л.О. Якість пилку інтродукованих видів глоду (Crataegus L.) // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Зб. тез 3-ї Міжнарод. наук. конф. молодих вчених / Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва (20-22 червня 2006 р.). – Харків, 2006. – С. 110. Меженська Л.О. Інтродукція та вивчення видів глоду у світлі таксономічних змін в роді Crataegus L. // Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень: Матер. Міжнарод. наук. конф. (Березоточа, 12-14 липня 2006 г.). – К., 2006. – С.141-144. Остапко И.Н., Меженский В.Н., Меженская Л.А. Каротин и сухое вещество в плодах некоторых видов Crataegus L. и Chaenomeles *superba (Frahm) Rehd. // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах і дендропарках: Матер. Міжнар. наук. конф. (Донецьк, 5-7 вересня 2006 р.). – Донецьк: Юго-восток, 2006. – С.112-113. Меженська Л.О. Інтродукційне випробування видів роду Crataegus L. на південному сході України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня eaiaeeaeaoa a?ieia?/ieo iaoe ca niaoe?aeuei?noth 03.00.05 – aioai?ea. – Iaoe?iiaeueiee aioai?/iee naae ?i. I.I.A?eoea IAI Oe?a?ie, Ee?a, 2006. Ia A?oai?anuee?e aeine?aei?e noaioe?? ?icnaaeieoeoaa ?inoeoooo naae?aieoeoaa OAAI noai?aii eieaeoe?th, yea neeaaea?oueny c 46 aeae?a ? 7 ni?o?a 120 c?ace?a Crataegus, *Crataegosorbus ? +Cratae-gomespilus. Вивчено морфологічні особливості, ритми розвитку, особливості цвітіння та плодоношення. Встановлено високу стійкість до абіотичних і біотичних чинників довкілля. Надано помологічну характеристику, визначено біохімічний склад плодів. Удосконалено прийоми насіннєвого і вегетативного розмноження. Створено плодові сорти глоду, котрі в 2001 р. внесено в Реєстр сортів рослин України – C. *anomala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’. Відібрано перспективні форми для подальшої селекційної роботи. Ключові слова: Crataegus, глід, інтродукція, біоморфологічні особливості, зимостійкість, біохімічний состав плодів, розмноження, сорт. Меженская Л. А. Интродукционное испытание видов рода Crataegus L. на юго-востоке Украины. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. – Iaoeeiiaeueiue aioaie/aneee naae ei. I.I.A?eoei IAI Oe?aeiu, Eeaa, 2006. Aeenna?oaoeey iinayuaia enneaaeiaaieth aeieiae/aneeo e yeieiae/aneeo iniaaiiinoae aeaeia ?iaea Crataegus, oicyenoaaiiuo i?eciaeia ianoiuo e eio?iaeooee?iaaiiuo aeaeia a oneiaeyo thai-ainoiea Oe?aeiu e iaiaauaieth eoeueoo?iie oei?u no?aiu iiauie aeaeaie e ni?oaie aiy?uoieea. Ia A?oaiianeie iiuoiie noaioeee ieoiiieeiaiaenoaa Einoeoooa naaeiaiaenoaa OAAI nicaeaia eieeaeoeey, ninoiyuay ec 46 aeaeia e 7 ni?oia 120 ia?acoeia Crataegus, *Crataegosorbus e +Cra-taegomespilus. Ритм развития изученных видов вполне соответствует климатическим условиям юго-востока Украины. Изучены морфологические особенности, ритмы развития, особенности цветения и плодоношения видов боярышника. В условиях юго-востока Украины они характеризуются достаточной зимостойкостью, засухо- и газоустойчивостью Вредители не превышают экономического порога вредоносности. У С. pojarkovae і C. punctata установлено наличие автономной и стимулятивной партенокарпии, достигающей 19,0-28,6 %. Завязываемость плодов у видов боярышника высокая – 22,6-77,5 %. Доброкачественность семян – 4,5-49,0 %. Средняя масса плодов у крупноплодных видов составляет 3,2-4,0 г, достигая у C. pinnatifida var. major 9,5 г. Плоды C. *anomala, C. pennsylvanica, C. mollis, C. chrysocarpa, C. submollis, C. orientalis, C. pojarkovae, C. pedicellata, C. compta обладают отличным вкусом (4,7-4,8 балла). C. punctata, C. pennsylvanica, C. orientalis накапливают в плодах много сахаров – 7,5-8,3 %. У плодов C. wattiana та C. rivularis наименьшая титрованная кислотность (0,5-0,6 %), а у С. azarolus var. azarolus та C. pinnatifida var. major – наибольшая (2,2 %). Больше всего витамина С (11,5-19,7 мг/100 г) в плодах C. pinnatifida var. major, C. penn-sylvanica, C. *anomala, C. punctata. Созданы плодовые сорта боярышника C. *anomala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’, которые с 2001 г. внесены в Реестр сортов растений Украины и зарегистрированы в Национальном центре генетических ресурсов растений Украины. Испытаны методы семенного и вегетативного размножения. Ключевые слова: Crataegus, боярышник, интродукция, биоморфологические особенности, зимостойкость, биохимический состав плодов, сорт. Mezhenska L.O. Introduction testing of Crataegus spp. in a south-east Ukraine. – Manuscript. Thesis for giving the scientific degree of Candidate of Biological Sciences on a speciality 03.00.05 – botany. – M.M.Grishko National Botanical Garden of Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2006. In Artemivsk Nursery Experimental Station of the Institution of Horticulture of UAAS the collection consisting of 46 species and 7 cultivars of 120 samples Crataegus, *Crataegosorbus and +Crataegomespilus have been created. The morphological characteristic features, rhythms of development, peculiarities of both flowering and fruiting, pomological characteristics and biochemical composition of fruits are investigated. High resistance to both abiotic and biotic factors of an environment has been established. The methods both seed and vegetative multiplication are tested. The fruit cultivars of hawthorn are created. Since 2001 the cultivars C. *anomala ?Zbigniew’, C. punctata ?Ljudmyl’, C. pennsylvanica ?Shamil’ are included in the Register of Plant Varieties of Ukraine. Key words: Crataegus, hawthorn, introduction, biomorphological features, winter resistance, fruit biochemical composition, cultivar. PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020