.

Нейровізуалізуючі методи дослідження в діагностиці та прогнозуванні перебігу інсультів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 4124
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

МАКОМЕЛА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 616.831-605.1:616-073.75

Нейровізуалізуючі методи дослідження в діагностиці та прогнозуванні
перебігу інсультів

14.01.23 –променева діагностика та променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця і Центральній міській клінічній лікарні ГУОЗ та МЗ м. Києва

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дикан Ірина Миколаївна директор
науково-практичного центру променевої діагностики АМН України

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Григорович

завідувач кафедри госпітальної хірургії №2 з курсом грудної та судинної
хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

доктор медичних наук, професор Рижик Валеріан Миколайович завідувач
кафедри променевої діагностики та променевої терапії Івано-Франківського
державного медичного університету

Захист дисертації відбудеться „____” _____________ 2007 року о „____”
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.560.01 Інституту
онкології АМН України (03022,.м. Київ, вул.. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розіслано „____” ____________ 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Родзаєвський С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Інсульт є однією з основних причин смерті
дорослого населення практично всіх країн світу (Ч.П. Ворлоу и др., 1998;
Р. Балтаг, 2000; Б.С. Віленський, Г.М. Семенова, 2000; R.F. Gillum,
1999; E. Shah, R. Harwood , 1999; P.B. Gorelick, 2000; G. Gubitz, 2000;
C. Macchi et al., 2002; C.P. Warlow et al., 2002). Щороку в США
реєструється понад 1 млн. нових випадків інсульту, в країнах Європи –
близько 519 тис., в яких кожний третій хворий помирає (G. Gubitz,
2000).

В Україні останні десятиріччя характеризуються неухильним зростанням
захворюваності й смертності від цереброваскулярної патології (Б.А.
Булеца і співавт., 1995; М.Б. Маньковський, С.М. Кузнєцова, 1996; В.М.
Пашковский, 1997; В.В. Безруков и др., 1998; В. Г. Деркач, 2002; Ю.П.
Зозуля і співавт., 2002; Е.А. Кваша и соавт., 2002; А.Г. Джоджуа, С.В.
Грищенко, 2003;). У порівнянні з 1985 р. ці показники збільшились в 3,8
разів і на 10,1% відповідно, складаючи на 2000р. 931,3 і 234,4 на 100
тис. населення (Е.А. Кваша и соавт.,2002).

Адекватне і клінічно ефективне обрання тактики лікування хворих в
гострому періоді порушення мозкового кровообігу пов’язане з
технологіями нейровізуалізації (В.О. Рогожин і співавт., 2004; О.Ю.
Чувашова і співавт., 2007; Chi S.Zee, 1996; N. Bonaffini et al., 2002;
A.G.Osborne et al., 2002; H. R. Harnsberger et al., 2002).

Рентгенівська комп’ютерна томографія (КТ) являє собою основний спосіб
променевої діагностики, що дозволяє диференціювати геморагічний інсульт
від ішемічного в гострому періоді (И.Н. Гришин, А.Н. Савченко, 1981;
С.Б. Вавилов, 1985; Н.В. Верещагин и соавт., 1986; 1997; Е. И. Гусев и
соавт., 2000; А.П. Акопян, 2002; В.И. Скворцова, В.В. Крилов, 2005; Chi
S.Zee, 1996; N.J. Beauchamp, 1999; N. Bonaffini, 2002). Компетентну
клінічну оперативну і інформативну нейровізуалізацію головного мозку у
хворих з інсультами пов’язують з новим комплексом технологій IV
покоління КТ (А.В. Савелло, 2000; Н.К. Витько и др., 2001; Е.А. Савченко
и др., 2005; T.E. Mayer, 2000; Wintermark M. et al., 2001; K. Sartor,
2002; G.J.M. Parker, 2003; M.J. Quist, 2003; P. Schramm, 2003; Z. Zhang
et al., 2003): мультиспіральною комп’ютерною томографією (МСКТ),
мультиспіральною комп’ютерною ангіографією (МСКА), мультиспіральною
комп’ютерною перфузіографією (МСКП). Магнітно-резонансна томографічна
(МРТ) діагностика інсультів ішемічного й геморагічного типів в перші 24
години після гострого початку недостатньо інформативна. Але МРТ
інформативніша у візуалізації вогнищ крововиливів навіть через декілька
років після їх виникнення [Н.Н. Абрамова, О.И. Беличенко, 1996; Н.Н.
Абрамова и др., 1997; А.Н. Коновалов и др., 1997; А.Ю. Летягин и др.,
1999; А.А.Баев и др., 2000; О.Є. Дубенко, 2000; С.Е. Семенов, В.Г.
Абалмасов, 2000; Н.И. Ананьева, 2001; А.Т. Заббарова, 2002; М.Ю.
Мартынов и др., 2002; Т.А. Ялинська, 2005; Л.А. Мироняк, 2005).
Багатообіцяючою технологією візуалізації патологічних деформацій сонних
та внутрішньомозкових артерій, аневризм у пацієнтів груп ризику розвитку
гострих порушень мозкового кровообігу є магнітно-резонансна ангіографія
(МРА) (Л.А. Тютин, Е.К. Яковлева, 1998; А.В. Холин, 1999; Г.Е. Труфанов
и др., 2005; X.M. Pan, 1999; S. Achenbach еt al, 2000; N. Bankman,
2000; S.K. Mukherji, 2000; A.G.Osborne et al., 2002; K. Sartor, 2002; M.
Berg et al., 2003; J.F. Debatin, 2003; M. Lell, 2006).

Застосування нових технологій невід’ємно пов’язане з необхідністю
вивчення їх діагностичної ефективності в динамічному моніторингу
пацієнтів груп ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу,
алгоритмах обстеження хворих з первинно виниклим гострим порушенням
мозкового кровообігу, дослідженнях фармакодинамічної дії нейрон- і
вазопротекторів, прогнозуванням перебігу гострого порушення мозкового
кровообігу (В. Зельдман и др., 2001; Г.В. Важеніна,
2002; А.Г. Власенко и др., 2002; Е. И. Гусев, В.И. Скворцова, 2002; G.
Schlaug et al., 1999; N. Yamada, 1999; A.G. Sorensen, 2002; C.P. Warlow
et al., 2002).

Мета роботи:

Підвищення ефективності діагностики, прогнозу та моніторингу перебігу
гострих порушень мозкового кровообігу із застосуванням сучасних
нейровізуалізуючих методів дослідження – МСКТ з ангіографією та
перфузіографією; МРТ з ангіографією.

Завдання роботи:

1. Систематизувати анатомо-топографічні варіанти нормальних зображень
екстракраніальних та інтракраніальних судин при МСКА та МРА.

2. Визначити показники нормального мозкового кровотоку у осіб різних
вікових груп за даними МСКП.

3. З’ясувати наявність взаємозв’язку між анатомо-топографічними
особливостями екстра- та інтракраніальних судин і кровопостачанням
головного мозку.

4. Визначити особливості променевої семіотики головного мозку у хворих
на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, аневризми судин
головного мозку та дисциркуляторну енцефалопатію.

5. Вивчити закономірності поєднання атрофічних змін епіфізу і судинних
сплетінь бічних шлуночків та ретенційних кіст верхньощелепних пазух із
захворюваннями, що підвищують ризик інсульту.

6. Із застосуванням МСКТ-перфузіографії визначити закономірності та
характер змін мозкового кровотоку у осіб із високим ступенем ризику
гострих порушень мозкового кровообігу.

7. Визначити діагностичну ефективність гістографічного аналізу МСКТ
зображень при ішемічних інсультах.

8. Розробити спосіб прогнозування відновлення неврологічного статусу у
хворих на гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом.

9. Розробити спосіб диференційної діагностики компенсованої та
декомпенсованої деформації екстракраніальної частини сонних артерій.

10. Визначити спроможність МСКП в оцінці ефективності медикаментозної
терапії гіпертонічної хвороби, транзиторного ішемічного нападу при
асимптомному ішемічному порушенні мозкового кровообігу.

11. З’ясувати роль МСКА і МСКП у визначенні показань до
реконструктивно-відновних операцій при інсультах та оцінці їх
ефективності.

Об’єкт дослідження: 320 хворих з ішемічним і геморагічним інсультом, 267
хворих груп ризику розвитку інсульту, 62 особи контрольної групи.

Предмет дослідження: локальна і системна МСКТ та МРТ семіотика змін
головного мозку і краніальних судин.

Методи дослідження: МСКТ з ангіографією та перфузіографією, МРТ з МРА,
статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше завдяки впровадженню комплексної МСКТ з ангіографією та
перфузіографією в практику наукових та клінічних досліджень при гострих
порушеннях мозкового кровообігу, запропоновані нові ефективні
діагностичні критерії ішемічних інсультів. Застосування методики
гістографічного аналізу зображень практично із 100%-ю вірогідністю
дозволяє розрізнити межі: ішемія – ішемічна напівтінь – інтактна мозкова
тканина. Вперше доведено, що вже після 125-ї хвилини від початку
клінічної маніфестації ГПМК за ішемічним типом тотожню інформацію надає
МСКП на підставі достовірної різниці показників кровотоку.

Вперше доведено, що окремі захворювання та патологічні стани, котрі
підвищують ризик розвитку гострих порушень мозкового кровообігу:
гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, аневризми
судин головного мозку, дисциркуляторна енцефалопатія, патологічна
звивистість екстра- та інтракраніальних судин. На підставі даних МСКТ
перфузіографії переконливо продемонстровані достовірні відмінності
показників церебрального кровотоку у цих хворих, як по відношенню до
контрольних рівнів, так і по відношенню до окремих категорій пацієнтів.

Вперше застосування програми МСКТ „Calcium Scoring” дозволило дійти
висновку, що наявність атеросклеротичних бляшок у вінцевих артеріях
серця хворих із підвищеним ризиком розвитку інсульту констатується на
29,2-42,4% частіше, ніж в артеріях каротидного басейну.

Вперше наведені докази про залучення до патогенезу гострих порушень
мозкового кровообігу атрофічних процесів в епіфізі, судинних сплетіннях
бічних шлуночків (кальцинати) та слизовій оболонці верхньощелепних
синусів (ретенційні кісти).

Вперше запропоновано спосіб визначення фрактальних розмірностей
звивитості екстракраніальної частини сонних артерій. За його допомогою
спрощується диференційна діагностика декомпенсованої патологічної
звивитості; об’єктивізується призначення реконструктивно-відновних
операцій (Деклараційний патент – 60245 А, 2003 р.).

Вперше розроблено спосіб прогнозу відновлення неврологічного статусу у
хворих на ішемічний інсульт за критерієм D (Деклараційний патент – 60246
А, 2003 р.), котрий характеризує ступінь гідратації патологічного
осередку при проведенні МРТ в режимі Т2ЗЗ.

Практичні значення отриманих результатів:

Практичне значення роботи полягає в розробці стратегії застосування
сучасних методів нейровізуалізації у хворих із підвищеним ризиком
розвитку інсульту.

За наявності артеріальної гіпертонії, аневризм, ішемічної хвороби серця,
дисциркуляторної енцефалопатії – вивчення анатомо-патологічних
особливостей артерій каротидного басейну та Вілізієва кола, визначення
перфузії головного мозку слід вважати необхідним етапом обстеження
пацієнтів. МСКТ із ангіографією та перфузіографією здатна вирішити ці
завдання протягом одного дослідження.

Важливим доповненням діагностичної інформації слід вважати визначення
ступеня кальцифікації коронарних судин за програмою МСКТ „Calcium
Scoring”, оскільки прояви атеросклерозу вінцевих артерій реєструються
раніше, ніж в сонних артеріях.

Тактика спостереження або лікування хворих із деформаціями сонних
артерій залежить від розподілу їх на компенсовані та декомпенсовані на
підставі обчислення фрактальних розмірностей їх звивитості. Патологічні
(Х0,05 68,6±0,8 68,8±0,7 >0,05

36-59 36 57,4±0,8 57,2±0,7 >0,05 64,0±0,8 64,4±0,8 >0,05

21-59 53 60,2±0,7 59,7±0,6 >0,05 66,3±0,8 66,6±0,9 >0,05

* Примітка: п – права півкуля, л – ліва півкуля

Таблиця 6

Час (с) досягнення піку накопичення контрастної речовини в тканині
головного мозку осіб контрольної групи

Вік

( роки ) Кількість Басейни

ПМА Р1 СМА Р2

п л

п Л

21-34 17 6,0±0,2 5,7±0,1 >0,05 5,9±0,1 5,7±0,1 >0,05

36-59 36 8,1±0,2 7,7±0,1 >0,05 7,7±0,1 7,5±0,1 >0,05

21-59 53 7,0±0,1 6,7±0,1 >0,05 6,8±0,1 6,6±0,1 >0,05

Таблиця 7

Мозковий кровотік (мл/хв/100г) осіб контрольної групи з патологічними
деформаціями сонних артерій

Варіант деформації Вік

(роки) Басейни

ПМА Р1 СМА Р2

п л

п Л

С-подібна 36

56

59 59,5±0,8

46,9*±0,7

45,1±0,6 58,1*±0,9

47,3±0,9

44,5*±0,7 >0,05

>0,05

>0,05 63,4±0,9

56,8±0,8

50,9±0,6 65,2±1,1

56,4±1,0

52,1±0,8 >0,05

>0,05

>0,05

S- подібна 36

59 56,7*±0,9

46,3±0,7 57,2±0,8

45,4*±0,6 >0,05

>0,05 59,9±0,6

58,1±0,5 62,1±1,0

56,2±0,5 >0,05

>0,05

Кінкінг 44 42,9*±0,8 46,6*±0,7 0,05

>0,05

>0,05

S- подібна 36

59 7,9*±0,2

7,1±0,1 6,9±0,1

8,2*±0,2 0,05

>0,05

Кінкінг 44 12,1*±0,2 9,9±0,2 0,05

Койлінг 58 11,3*±0,2 9,7±0,2 0,05

подвійний перегин 59 8,9±0,1 11,4*±0,2 0,05

Комбінова-ний 56 9,4*±0,2 8,2±0,1 0,05

Семіотика змін діагностичних зображень головного мозку і артерій
головного мозку, шиї і серця у пацієнтів груп ризику розвитку інсульту

Обстежено 41 хворого з артеріальною гіпертензією (1 група), 43 хворих
з аневризмами головного мозку (2 група), 125 хворих з ішемічною хворобою
серця (3 група), 58 хворих з дисциркуляторною енцефалопатією (4 група)
(табл. 9-10).

Таблиця 9

Розподіл аневризм судин головного мозку за локалізацією

Локалізація абс %

Передня мозкова + передня сполучна артерія 19 44,18

Внутрішня сонна артерія 7 16,28

Середня мозкова артерія 10 23,26

Задня сполучна артерія 2 4,65

Задня мозкова артерія 2 4,65

Базилярна артерія 1 2,32

Хребетні артерії 1 2,32

Всього 43 100

Таблиця 10

Частота (%) елементів МСКТ/МРТ семіотики головного мозку у пацієнтів
груп ризику

№ п/п Ознаки Групи

1 2 3 4

1 Розширення лікворних просторів 60,97 83,72 90,40 91,38

2 Лейкоареоз 46,34 62,79 82,40 94,83

3 Дрібні вогнища з гомогенною структурою у білій речовині 41,46 58,14
79,20 93,10

4 Поглиблення борозен 36,59 53,49 76,00 87,93

5 Розширення лікворних просторів та лейкоареоз 39,02 58,14 72,80 91,38

6 Розширення лікворних просторів та дрібні вогнища з гомогенною
структурою у білій речовині 36,59 48,84 78,40 89,65

7 Лейкоареоз та дрібні вогнища з гомогенною структурою у білій речовині
41,46 58,14 79,20 93,10

Частота патологічних деформацій внутрішніх сонних артерій і хребетних
артерій збільшується в наступному ряді: артеріальна гіпертензія (29,27%
спостережень), аневризма (41,86% спостережень), ішемічна хвороба серця
(55,20% спостережень), дисциркуляторна енцефалопатія (58,62%
спостережень). Відмінності достовірні між 1-ю і 2-ю групами (Р0,05). Час досягнення піку підлягає тим же
закономірностям.

Кровотік в басейнах ПМА, СМА, ЗМА на стороні патологічно деформованої
артерії шиї менший, ніж в інтактній півкулі у всіх групах (Р0,05).

Частота патологічних деформацій хребетних артерій збільшується в ряді –
первинні внутрішньомозкові крововиливи (26,83%), внутрішньошлуночкові
крововиливи (29,03%), субарахноїдальні крововиливи (32,43%), ішемічні
інсульти (41,71%). Відмінності достовірні між 1-ю і 2-ю групами
(Р?” ? "$JH P X X ? ??? ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ?????????? ?????????? rkdT ”yo o «kdc ???? ?? ?? ?? ?????????? ????Y¬Y3/4YEYUeYiYuYoooooo ??????? ???R?X?h?x?„?”?¤?°?ooooooo -0©@©P©\©l©|©?©oooooo @ ¬"¬.¬:¬F¬oooooooooooooooooo ".ooooooooooo ®&®/iiiiiii ?"?.?/iiiiiii ????????? @ ?&?6?F?V?f?v?†?’?????/iiiiiiiiiiiiiiiiiiiii ?-?*?:?J?Z?j?v?‚?ooooooooooo ?$?4?@?P?`?l?/iiiiiii µ*µ:µFµVµfµrµ/iiiiiii ?????????? ????? ?????????? ????? ?? ?? ?‚O†O’O–OcO?O?O?OAeOoooooooo Ooooooooo ?0O4O8O0,8)
та декомпенсовану (Х0,6 деформація визначається як компенсована, при Х0,39 припускати можливість стійкого неврологічного дефіциту, при
Д

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020