.

Фармакогностичне вивчення рослин роду duschekia opiz (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
113 2702
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛАГІНА Марія Андріївна

УДК 615.322:582.632.1

Фармакогностичне вивчення рослин роду duschekia opiz

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного
університету (м. Харків),

Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри ботаніки

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

БЕЗУГЛИЙ ПЕТРО ОВКСЕНТІЙОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри фармацевтичної хімії

кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник

ДЕРКАЧ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

Державне підприємство “Державний науковий

центр лікарських засобів”, завідувач

сектором природних гетероциклічних сполук

Провідна установа: Запорізький державний медичний університет, кафедра
фармакогнозії

з курсом ботаніки

Захист відбудеться „ 21 ” квітня 2006 р. о 10 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному
фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м.  Харків,
вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного
фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий „ 20 ” березня 2006 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук, професор Малоштан Л.М.

.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Концепція оздоровлення, прийнята ВООЗ на XXI
сторіччя, актуалізує проблему пошуку та розширення арсеналу ефективних,
безпечних лікарських та профілактичних засобів. В даному контексті
лікарські препарати на основі рослинної сировини виглядають дуже
привабливими завдяки ряду позитивних властивостей: максимальній
спорідненості до організму людини, більшою безпечністю відносно побічної
дії, незначною алергійністю і токсичністю, можливістю тривалого
використання без формування звикання.

Не менш актуальними в сучасній фармації залишаються питання
раціонального і комплексного використання відомих лікарських рослин, а
також пошук нових джерел природних біологічно активних сполук з метою
розширення номенклатури офіцинальних лікарських рослин та сировинної
бази.

Дана робота є продовженням досліджень НФаУ та ДНЦЛЗ з фітохімічного,
анатомо-гістохімічного та фармакологічного вивчення видів родини
Betulaceae, які здавна використовуються народною і науковою медициною.

До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для виробництва
препаратів антимікробної, протизапальної, імуностимулюючої та
діуретичної дії належать види роду Duschekia Opiz, які характеризуються
наявністю ряду біологічно активних речовин (БАР), в тому числі
поліфенольних сполук.

Душекія зелена – Duschekia viridis (Chaix) Opiz відноситься до секції
Alnobetula родини Betulaceae. Розповсюджена в Західній Україні, де
займає від 4% до 6% загальної площі високогір’я Українських Карпат.
Також до цього роду належать душекія Максимовича – Duschekia
maximowiczii (Call.) Pouzar і душекія чагарникова – Duschekia fruticosa
(Rupr.) Pouzar, які у дикому стані зрозтають поза межами України.

Фітохімічне, морфолого-анатомічне та гістохімічне вивчення видів роду
Duschekia, отримання біологічно активних комплексів і субстанцій та
впровадження в практику додаткових джерел офіційної лікарської рослинної
сировини є актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна
робота “Фармакогностичне вивчення рослин роду Duschekia Оpiz” виконана
відповідно до планів науково-дослідних робіт Національного
фармацевтичного університету з проблеми “Створення нових лікарських
препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів
бджільництва для дорослих та дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008)
проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і завдання дослідження: Проведення порівняльного вивчення видів
роду Duschekia щодо якісного складу та кількісного вмісту деяких груп
біологічно активних речовин з метою їх виділення і подальшого
використання в медичній практиці; визначення найбільш перспективного
виду та сировини для одержання біологічно активних субстанцій,
встановлення їх біологічної активності та стандартизація; вивчення
морфолого-анатомічних діагностичних ознак сировини видів роду Duschekia
та визначення ресурсів D. viridis в Україні.

Для досягнення постановленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:

провести попереднє фармакогностичне дослідження видів роду Duschekia та
визначити найбільш перспективний вид і сировину для подальших
досліджень;

виділити в індивідуальному стані домінуючі речовини запропонованої
сировини та встановити їх структуру;

провести кількісне визначення основних БАР в рослинах роду Duschekia;

розробити технологію одержання комплексів БАР та встановити їх
біологічну активність;

здійснити порівняльний морфологічний та анатомо-гістохімічний аналіз
сировини видів роду Duschekia;

провести ресурсознавчі дослідження та визначити запаси сировини
Duschekia viridis на території України;

розробити аналітичну нормативну документацію на сировину та одержану
субстанцію.

Об’єкти дослідження: кора, листя, зелені і стиглі супліддя, однорічні та
здерев’янілі пагони видів роду Duschekia: D. viridis, D. maximowizcii,
D. fruticosa.

Предмет дослідження: Виявлення, кількісне визначення, виділення та
встановлення структури біологічно активних речовин; вивчення біологічної
активності сумарного поліфенольного та полісахаридних комплексів;
визначення морфолого-анатомічних та гістохімічних ознак сировини
D. viridis, D. maximowizcii, D. fruticosa; визначення запасів сировини
D. viridis.

Методи дослідження: Якісний склад БАР визначали фармакопейними методами,
використовуючи тонкошарову та паперову хроматографії. Для вилучення БАР
із сировини застосовували методи вибіркової рідинної екстракції,
адсорбційної колонкової хроматографії на силікагелі і поліамідному
сорбенті та препаративну хроматографію на папері. Будову виділених
сполук встановлювали хімічними та інструментальними методами. Кількісний
склад БАР визначали за допомогою спектрофотометрії, газо-рідинної
хроматографії, атомно-адсорбційної спектроскопії та ін. Фармакологічні
дослідження проводили in vivo та in vitro. Мікроскопічні дослідження
здійснювали за допомогою мікроскопів МБР-1 та МБУ-6, фотографування
мікропрепаратів проводили фотоапаратом “ФЕД-5В” (плівки “Мікрат-200”,
“Мікрат-300”) та цифровою фотокамерою Olympus “Camedia C-4000”.
Ресурсознавчі визначення здійснювали загальноприйнятими в геоботаніці
методами опису пробних ділянок.Наукова новизна отриманих результатів:
Вперше здійснено комплексне фармакогностичне, фармакологічне та ресурсне
дослідження видів роду Duschekia Opiz, визначено найперспективніший вид
та сировину, встановлено якісний склад та кількісний вміст БАР. Із видів
роду Duschekia виділено 19 індивідуальних сполук: флавоноїди (4),
кумарини (3), оксикоричні кислоти (5), похідні бензойної кислоти (3) та
елаготанини (4), серед яких вперше для роду – кофейна, ферулова,
ізохлорогенова кислоти, елаготаніни та скополетин. Відпрацьовані
методики виділення із сировини полісахаридів і поліфенолів, та вперше
досліджено біологічну дію отриманих субстанцій; розроблений спосіб
одержання суми поліфенолів з антимікробною, протизапальною та
діуретичною активністю. Вперше визначені морфолого-анатомічні
діагностичні ознаки рослинної сировини видів роду Duschekia, проведено
ресурсознавче дослідження D. viridis на території Українських Карпат.

Новизна досліджень підтверджена пріоритетним висновком на заявку до
патенту № а 200500114 від 04.01.2005 “Спосіб одержання суми поліфенолів
з антимікробною, протизапальною та діуретичною активністю”.

Практичне значення одержаних результатів: Отримані дані про склад і
вміст біологічно активних речовин сировини видів роду Duschekia Opiz
можуть бути використані для розширення номенклатури і сировинної бази
офіцинальних лікарських рослин та отримання нових фітокомплексів:

Розроблено проекти АНД на ЛРС – супліддя D. viridis та на поліфенольну
субстанцію під умовною назвою “Душекін”.

Розроблено та апробовано на ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, м. Харків
технологію одержання субстанції “Душекін” із стиглих суплідь D. viridis.

Дані морфолого-анатомічного дослідження рослинних об’єктів використані
для розробки АНД на лікарську рослинну сировину, а також уточнення
систематичного статусу роду Duschekia Opiz.

Проведено доклінічні фармакологічні та мікробіологічні дослідження
біологічних комплексів, отриманих із вегетативних та генеративних
органів D. viridis.

Фрагменти роботи впроваджені у навчальний процес кафедр фармакогнозії
НФаУ, Івано-Франківської державної медичної академії, Львівського
національного медичного університету ім. Данила  Галицького,
Тернопільського державного медичного університету
ім. І.Я. Горбачевського та Запорізького державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача: Особисто автором проаналізована наукова
література з досліджуваної проблеми; визначений якісний склад та
кількісний вміст основних груп БАР, зокрема дубильних речовин,
флавоноїдів, полісахаридів, амінокислот та жирних кислот в сировині
трьох видів роду Duschekia; виділено в індивідуальному стані та
ідентифіковано 19 сполук різної хімічної природи; встановлено їх будову;
вивчена макро- та мікроскопічні будова трьох видів роду Duschekia,
встановлено їх анатомічні та діагностичні ознаки; визначені основні
ресурсні характеристики D. viridis в Українських Карпатах; на підставі
отриманих експериментальних даних розроблено проект АНД на супліддя
D. viridis; розроблено спосіб одержання суми поліфенолів (Душекін) із
суплідь D. viridis та напрацьовано 5 серій субстанції в
експериментальній фітохімічній лабораторії ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”,
м. Харків; розроблено проект АНД на субстанцію Душекін; узагальнено
результати досліджень та сформульовано висновки.

Апробація результатів роботи: Матеріали дисертаційної роботи викладені в
доповідях на V Національному з’їзді фармацевтів “Досягнення сучасної
фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті” (м. Харків,
1999 р.), міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених
(м. Харків, 2000 р., 2001 р.), XI з’їзді УБТ (м. Харків, 2001 р.),
науково-практичній конференції “Ліки – людині” (м. Харків, 2001 р., 2004
р.), XI Міжнародному конгресі “Человек и лекарство” (г. Москва,
2004 г.), міжнародній науковій конференції “Історія та перспективи
розвитку фармацевтичної науки та освіти” (м. Запоріжжя, 2004 р.), VI
Національному з’їзді фармацевтів України (м. Харків, 2005 р.).

Публікації: За матеріалами дисертаційної роботи в наукових фахових
журналах опубліковано 17 робіт, у тому числі, 5 статей, 1 коротке
повідомлення, а також 10 тез доповідей і пріоритетний висновок на заявку
до патенту.

Обсяг і структура дисертації: Робота викладена на 152 сторінках,
складається із вступу, огляду літератури, експериментальної частини,
загальних висновків, додатків та списку використаних літературних
джерел, який містить 178 найменувань, у тому числі, 47 іноземних. Робота
ілюстрована 28 рисунками, 12 схемами та 30 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані задачі
досліджень, наведені відомості про наукову новизну і практичне значення
одержаних результатів.

Перший розділ присвячений огляду літератури, який включає відомості щодо
систематичного положення і видового складу роду Duschekia, ботанічний
опис, хімічний склад і використання в народній медицині трьох
представників цього роду: Duschekia viridis, D. maximowiczii,
D. fruticosa. Достатньо розповсюджена на території Західної України
душекія зелена – Duschekia viridis, відзначена як найбільш перспективне
джерело біологічно активних речовин і може бути рекомендована для
розширення бази екологічно чистої лікарської рослинної сировини, а також
для подальшого поглибленого фармакогностичного і фармакологічного
дослідження з метою створення рослинних препаратів антимікробної,
протизапальної та іншої дії.

Другий розділ присвячений фітохімічному вивченню кори, листя та суплідь
D. viridis, D. maximowiczii, D. fruticosa, зразки яких були зібрані у
2001–2004 рр в ботанічних садах України та в Українських Карпатах,
виділенню та ідентифікації індивідуальних речовин із видів роду
Duschekia.

Встановлена наявність в сировині дубильних речовин, похідних кислоти
бензойної, елаготанінів, флавоноїдів, оксикоричних кислот та кумаринів.
Проведений гістохімічний експрес-аналіз, адаптований відносно
запропонованої сировини та зафіксований розподіл дубильних речовин по
зонах листків, асимілюючих і здерев’янілих стебел.

Проведений хід виділення індивідуальних компонентів з використанням
різних видів хроматографії, рехроматографії та подрібнювальної
кристалізації. В результаті було виділено в індивідуальному стані та
доведена структура 19 отриманих речовин. Виділення та встановлення
структури деяких речовин проводили на базі ДП ДНЦЛЗ під керівництвом
д. хім. н., проф. В.І. Литвиненка.

На підставі фізико-хімічних властивостей, хімічних перетворень, даних
елементного та хроматографічного аналізу, УФ- та ІЧ-спектроскопії,
молекулярної маси, якісних реакцій та порівнянням з достовірними
зразками були ідентифіковані: 3 похідні бензойної кислоти (речовини
І–Ш), 4 елаготаніни (речовини IV–VII), 5 похідних кислоти коричної
(речовини VIII–XII), 3 похідних бензо-б-пірону (речовини XIII–XV), та 4
флавоноїди (речовини XVI–XIX). Серед них вперше для роду Duschekia
виділені: кофейна, ферулова, ізохлорогенова кислоти, скополетин та
чотири елаготаніна. Фізико-хімічні властивості виділених речовин
наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Деякі фізико-хімічні властивості речовин, виділених з видів

роду Duschekia

Речовина Хімічна назва Загальна формула Т. пл.,

°С Спектральна характеристика Джерело отримання

(вид та орган*)

УФ-спекр,нм ІЧ-спектр,

см-1

1 2 3 4 5 6 7

Похідні бензойної кислоти

I 3,4,5-тригідроксибензойна (кислота галова) C7H6O5 251–252 265,269
1550,1640, 2470,3400, 3680,3710 D. viridis,D. fruti-cosa, D.
maximo-wiczii (к., л., с.)

IІ Етиловий ефір кислоти галової (етилгалат) С9Н10О5 151–152 245,262, –
D. viridis, D. maxi- mowiczii (к., л., с.) D. fruticosa (л., с.)

III Ділактон кислоти гексагідроксидіфенової (кислота елагова) C14H6O8
358 розкл. 260,345 1340,1790, 2500,2870, 3210,3400 D. viridis,D. maxi-
mowiczii (л., с.) D. fruticosa (л.)

Елаготаніни

IV Діефір
гексагідроксидіфеноїла-(3-О-L-арабопіранозидо)-3(-О-D-ксилопіранозид
С20H26O18 аморф. 220,284 1280,1345, 1650,1800, 2250,3310 D. viridis, D.
fruti-cosa (к., л., с.) D. maximowiczii (л., с.)

Продовження табл. 1

1 2 3 4 5 6 7

V Діефір
гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1(-О-в-D-глюкопіранозид
С21H28O19 аморф. 235,290 1250,1400, 1580,1900, 2550,3360 D. viridis, D.
maxi-mowiczii (к., л., с.)

D. fruticosa (с.)

VI Діефір
гексагідроксидіфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1(-О-в-D-глюкопіранозид
С21H28O19 аморф. 230,284 1200,1430, 1580,1840, 2150,2600, 3200 D.
maximowiczii (к., л., с.), D. viridis, D. fruti-cosa (л., с.)

VII Діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1(-О-

в-D ксилопіранозид С20H26O18 аморф. 220,275 1200,1340, 1680,2300,
2760,3340 D. viridis, D. fruti-cosa (л., с.), D. ma-ximowiczii (с.)

Похідні коричної кислоти

VIII 3,4-дігідроксикорична (кислота кофейна) C9H8O4 193–195 240,310
880,1565, 2975,3235, 3400 D. viridis (к., л.,с.)

D. maximowiczii(с.) D. fruticosa (л.)

IX 3-гідрокси-4-метоксикорична (кислота ферулова) C10H10O4 169–170
290,340 – D. maximowiczii (к., л., с), D. viridis,

D. fruticosa (л., с.)

X 5-О-кофеїл-D-хінна (кислота хлорогенова) C16H18O9 203–204 230,320 – D.
viridis, D. maxi-mowiczii (л., с.) D. fruticosa (л.)

XI 3-О-кофеїл-D-хінна (кислота неохлорогенова) C16H18O9 аморф. 245,325
870,920, 1625,3170, 3350 D. maximowiczii (л.), D. viridis, D.
fruticosa (л., с.)

XII 3,4-О-кофеїл-D-хінна, 3,5-О-кофеїл-D-хінна та 4,5-О-кофеїл-D-хінна
(кислота ізохлорогенова) C25H24O12 аморф. – – D. fruticosa (к., л., с.),
D. maximowi-czii (с.), D. viridis (л., с.)

Похідні бензо-б-пірону (кумарини)

XIII 7-гідроксикумарин (умбеліферон) C9H6O3 229–231 320,250 905,1000,
1140,1240, 1620,1690 D. maximowiczii (к., л., с.),

D. viridis (л., с.)

XIV 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетин) C10H8O4 202–204 227,250,
290,354 1100,1200, 1300,1390, 1545,1590, 1720,2890 D. maximowiczii (к.,
л.), D. viridis (л., с.), D. fruti-cosa (с.)

XV 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин) C9H6O4 268–271 235,260, 300,350
1160,1205, 1375,1406, 1475,1585, 1640,1660 D. maximowiczii (к., л.), D.
fruti-cosa, D. viridis

(л., с.)

Флавоноїди

XVI 3,5,7,4ґ-тетрагідроксифлавон (кемпферол) C15H10O6 277–289 368,258
850,1510, 1570,1615, 1659,3340 D. maximowiczii (к., л., с.),
D. viri-dis, D. fruticosa

(л., с.)

Закінчення табл. 1

1 2 3 4 5 6 7

XVII 3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлавон (кверцетин) C15H10O7 311–312
375,257 1515,1565, 1515,1665, 3300,3380 D. viridis, D. maxi-mowiczii
(к., л., с)

D. fruticosa (л.)

XVIII 3-О-в-D-галактопіранозил-5,7,3ґ,4ґ-тетрагідроксифлавон (гіперозид)
C21H20O12 235–237 361,258 896,998-1005,1096, 1610,1660, 3330,3470 D.
maximowiczii (к., л.), D. viridis,

D. fruticosa (л., с.)

XIX 3,5,7,3ґ,4ґ,5ґ-гексагідроксифлавон (мірицетин) C15H10O8 350–354
375,255 865,940, 1520,1608, 1663,3370 D. viridis, D. maxi-mowiczii (к.,
л., с.)

D. fruticosa (л., с.)

Примітка: *к. – кора, л. – листки, с. – супліддя

Ідентифікація елаготанінів: Речовини IV–VII віднесені до гідролізуємих
дубильних речовин елаготанінової групи, оскільки з 1% розчином хлорного
заліза утворюють комплекс синьо-сірого кольору, що дозволяє судити про
їхню поліфенольну природу. Загальна реакція на дубильні речовини –
утворення осаду з розчином желатину позитивна. Ацетонові розчини
виділених сполук дають позитивну реакцію на кислоту елагову, що свідчить
про можливу її присутність у молекулах. З ваніліном в кислоті
хлористоводневій реакція усіх виділених сполук негативна.

В УФ-спектрах виділених речовин спостерігаються максимуми поглинання при
219 та 279, 220 та 283, 220 та 265, 218 та 226 нм (сполуки IV–VII
відповідно). В ІЧ-області спектра спостерігаються смуги поглинання при
3345-3350 см-1 (фенольні гідроксили), 1730-1710 см-1 (складноефірні
зв‘язки), 1620-1615 см-1 (бензольне кільце), 1020-1010 см-1 (цукровий
компонент).

Схема хімічного перетворення елаготанінів (рис. 1) показує, що
кислотний, лужний та ферментний гідролізи приводять до утворення в усіх
сполуках кислоти елагової та L-арабінози і D-ксилози (сполука IV),
L-арабінози і D-глюкози (сполука V), D-ксилози та D-глюкози (сполука VI)
та L-арабінози і D-ксилози (сполука VII).

Хімічні перетворення, дані елементного аналізу та молекулярної маси
свідчать, що речовини IV?VII є біозидами елагової кислоти, а цукри, що
входять до молекули елаготанінів мають піранозну форму. Також
підтверджено приєднання гексагідроксидіфеноїла у речовині IV до
гідроксилу при С-3 вуглеводного залишку, а у сполуках V–VII до
напівацетальних гідроксилів цукрів. Речовина IV має структуру діефіру
гексагідроксидіфеноїлу-(3-О-L-арабопіранозидо)-3(-О-D-ксилопіранозиду.

Ацетильні похідні речовин V–VII містять 13, 13 та 12 ацетильних
залишків, відповідно, та мають наступну структуру: речовина V – діефір
гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1(-О-в-D-глюкопіранозид
; речовина VI – діефір
гексагідроксидіфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1(-О-в-D-глюкопіранозид
; речовина VII – діефір
гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1(-О-в-D-ксилопіранозид
.

Рис. 1. Схема хімічного перетворення елаготанінів на прикладі діефіру
гексагідрокси

діфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1(-О-в-D-глюкопіранозиду – речовини
VIТретій розділ присвячений результатам визначення кількісного вмісту
дубильних речовин, флавоноїдів, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот,
мікроелементів в корі, листі та супліддях D. viridis, D. maximowiczii,
D. fruticosa.

Кількісний вміст флавоноїдів та дубильних речовин визначався,
відповідно, спектрофотометричним (в перерахунку на гіперозид) та
комплексонометричним (в перерахунку на танін) методами (табл. 2). Дані
свідчать, що найбільшу кількість флавоноїдів вміщують листя та супліддя
D. fruticosa і кора D. maximowiczii. Щодо дубильних речовин, то їх
значною кількістю відрізняються супліддя усіх трьох видів. Суму
окислювальних фенолів визначали перманганатометричним методом (ДФ ХІ).

Таблиця 2

Кількісний вміст поліфенольних речовин в корі, листі та супліддях

видів роду Duschekia (n = 3, в перерахунку на абсолютно суху сировину)

Вид Назва

органу Вміст суми флавоноїдів, % Вміст суми окислювальних фенолів, %
Вміст дубильних речовин, %

D. viridis Кора сліди 29,14(0,16 4,75(0,14

Листя 0,96(0,02 11,81(0,15 4,50(0,13

Супліддя 1,24(0,02 15,42(0,18 8,19(0,02

D. maximo-wiczii Кора 0,19(0,05 17,32(0,25 2,59(0,13

Листя 1,55(0,02 11,50(0,18 3,86(0,10

Супліддя 1,96(0,03 17,68(0,18 11,21(0,03

D. fruticosa Кора сліди 11,14(0,16 3,00(0,09

Листя 2,10(0,03 14,49(0,20 4,34(0,10

Супліддя 2,14(0,04 13,35(0,12 8,97(0,02

Таким чином, за вмістом дубильних речовин кору, листя та супліддя
D. viridis, D. maximowiczii і D. fruticosa можна віднести до
танідоносної лікарської рослинної сировини.

Амінокислотний аналіз кори, листя та суплідь видів роду Duschekia
проводили на амінокислотному аналізаторі. Для визначення якісного складу
та кількісного вмісту компонентів використовували автоматичний
аналізатор фірми “Хітачі”, модель KLA – 3В. Дані аналізу свідчать про
наявність не менше 16 амінокислот, 8 з яких є незамінними. Високим
вмістом амінокислот відрізняються листя усіх трьох видів, а переважаючим
компонентом як в листках так і в супліддях є глютамінова кислота. У
слідових кількостях присутні треонін, гістидин та валін.

Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій кори, листя та суплідь видів
роду душекія аналізували методом газорідинної хроматографії на
хроматографі “Хром-5” після метилування жирних кислот.

Діаграма (рис. 2) демонструє, що із 12 визначених жирних кислот
найбільшу кількість складають пальмітинова, лінолева та ліноленова.
Відмічено, що вміст жирних кислот в супліддях більше, ніж в корі та
листях.

Рис. 2. Жирнокислотний склад ліпофільної фракції кори, листя та суплідь

видів роду DuschekiaРезультати аналізу, проведеного на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS – 30 (фірми “Karl Zeiss Jena”,
Німеччина) елементного складу свідчать, що в корі, листі та супліддях
D. viridis встановлено наявність 11 мікроелементів: Fe, Zn, Mn, Co, Сr,
Cu, Ni, Cs, Sr, Pb, Cd.

На підставі порівняльної характеристики рівня накопичення важких металів
при дослідженні кількості мікроелементів, які містяться в корі, листі та
супліддях D. viridis показано, що сировина з Українських Карпат є
екологічно чистою та заслуговує на подальше поглиблене вивчення. Дані
свідчать (рис. 3), що середній вміст важких металів свинцю та кадмію в
пробах Карпатської сировини, значно нижчий, ніж в пробах сировини,
зібраної в Харкові, вміст важких металів якої перевищує гранично
припустимі концентрації.

*v?4

6

8

:

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020