.

Етіологія, діагностика та профілактична терапія аліментарної остеодистрофії свиноматок (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 3011
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЄВДА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК636.4.089:616–008.9(477.75)

Етіологія, діагностика та профілактична терапія аліментарної
остеодистрофії свиноматок

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний

університет” Національного аграрного університету

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Кондрахін Іван Петрович,

Південний філіал “Кримський агротехнологічний

університет” Національного аграрного університету,

завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Чумаченко Володимир Юхимович,

Національний аграрний університет

професор кафедри терапії та
клінічної діагностики

доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри терапії

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної

медицини УААН, м. Харків,

лабораторія токсикологічного
моніторингу

Захист відбудеться “29” вересня 2006 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському державному

аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул.
Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий 23 серпня2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради________________________Чорнозуб М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З огляду на складні економічні умови, у яких
опинилися господарства внаслідок реформування агропромислового
комплексу, галузь свинарства зіткнулася з низкою проблем, головною з
яких є відсутність міцної кормової бази. Прагнення одержати від тварин
якнайбільше продукції без об’єктивного врахування фізіологічних потреб
організму призвело до поширення спричинених порушенням обміну речовин
хвороб, що завдають значних економічних збитків. У господарствах
України, що займаються розведенням і вирощуванням свиней, зустрічається
аліментарна остеодистрофія. Це захворювання у великої рогатої худоби
достатньо вивчено (Кондрахін І.П., 1979, 1980, 1983, 1998, 2006;
Петренко О.Ф., 1988; Борисевич В.Б., 1984, 1988, 1998; Зухрабов М.Г.,
1989; Костюк М.М., 1999; Борисевич Б.В., 1999; Стадник А.М., Демидюк
С.К., 2004; Сапожников А.Ф., 2005). Нечисленні дослідження щодо
аліментарної остеодистрофії свиноматок (Якимчук Н.В., 1971; Абрамов
М.І., 1973; Чумаченко В.Ю., 1981), відсутність надійних засобів
лікування і профілактики хвороби, призвели до необхідності більш
детального вивчення етіології цього захворювання, пошуку ефективних
методів профілактичної терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом
загальнофакультетської теми “Наукове забезпечення ветеринарного
благополуччя Криму” (номер державної реєстрації 0102U000128) Південного
філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного
аграрного університету.

Мета роботи – вивчити етіологію аліментарної остеодистрофії свиноматок,
розробити інформативні методи діагностики, експериментально обґрунтувати
ефективні засоби профілактичної терапії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

визначити основні етіологічні фактори аліментарної остеодистрофії;

розробити лабораторні методи ранньої діагностики захворювання;

розробити склад лікувально-профілактичної
ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) для свиноматок і
провести її клінічні випробування при аліментарній остеодистрофії;

обґрунтувати отримані результати досліджень.

Об’єкт досліджень – аліментарна остеодистрофія свиноматок.

Предмет дослідження – вивчення етіології захворювання, розробка методів
ранньої діагностики і профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії
свиноматок.

Методи досліджень – клінічні, зоотехнічні (аналіз раціонів свиноматок,
визначення вмісту у кормах кальцію і фосфору), загальний клінічний
аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, середній вміст
гемоглобіну в одному еритроциті, гематокрит), біохімічне дослідження
сироватки крові (визначення вмісту загального білка, загального й
іонізованого кальцію, неорганічного фосфору, магнію, активності
аспартат- і аланінамінотрансфераз, лужної фосфатази, ступеня
диспротеїнемії за цинк-сульфатним тестом).

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчені найбільш характерні зміни
біохімічних показників крові супоросних і підсисних свиноматок, що дає
можливість діагностувати аліментарну остеодистрофію на ранній
(субклінічній) стадії. Встановлено, що аліментарна остеодистрофія
зустрічається переважно в супоросних та підсисних свиноматок і має
субклінічний перебіг. Розвиток системної кісткової дистрофії у
свиноматок зумовлений дефіцитом у раціоні протеїну, кальцію, фосфору,
остеогенних мікроелементів, вітамінів А і D.

Розроблена і клінічно випробувана ферментно-мінерально-вітамінна добавка
(ФМВД-С), як засіб профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії
свиноматок, та запропоновано її схему використання при неповноцінних
раціонах свиноматок.

Вдосконалена методика з визначення загального кальцію в сироватці крові
із застосуванням комплексона Арсеназо ІІІ.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її наукові
положення повинні лягти в основу розробки і проведення заходів, що
забезпечують профілактику аліментарної остеодистрофії свиноматок.

Для лікування і профілактики захворювання розроблена й випробувана
ферментно-мінерально-вітамінна добавка (ФМВД-С) для свиноматок.

Наукові положення дисертації використовуються при підготовці лікарів
ветеринарної медицини, магістрів, у післядипломному навчанні фахівців
ветеринарного і зоотехнічного профілю у Південному філіалі “Кримський
агротехнологічний університет” Національного аграрного університету й
інших ВНЗ України.

Для лікарів ветеринарної медицини розроблені „Методичні рекомендації з
діагностики і профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок”,
затверджені в.о. начальника Управління ветеринарної медицини АР Крим
С.М.Куземко 22.03.2006 р.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно виконав
увесь обсяг експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень,
узагальнив та проаналізував отримані результати.

Апробація результатів дисертації проводилася на V Міжнародній
науково-практичної конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин”
(Біла Церква, 3–4 листопада 2005 р.), Всеукраїнській конференції
студентів, магістрантів і аспірантів, присвяченій – професорові
І.Г.Морозу “Майбутнє ветеринарної медицини, біології та біотехнології”
(Луганськ, 26–28 квітня 2005 р.) і науково-виробничій конференції
“Основные направления развития АПК Крыма на период до 2010 года”
(Сімферополь, 16–20 грудня 2005 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 6
статтях, що вийшли у фахових виданнях: “Наукові праці Кримського
агротехнологічного університету” (2), “Збірник наукових праць
Луганського національного аграрного університету” (1), “Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.
Гжицького” (1), “Вісник Білоцерківського державного аграрного
університету” (1), „Збірник наукових праць Південного філіалу „Кримський
агротехнологічний університет” НАУ” (1).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
введення, огляду літератури, трьох розділів результатів власних
досліджень, їхнього узагальнення й аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаної літератури, що містить 153 джерела, у
тому числі 28 – з далекого зарубіжжя. Робота викладена на 111 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 55-ма таблицями, 6-ма рисунками,
містить 4 додатки.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2002–2006 рр. на кафедрі терапії і
клінічної діагностики Південного філіалу “Кримський агротехнологічний
університет” Національного аграрного університету та в умовах свиноферм
шести господарств: Навчального науково-виробничого тваринницького
комплексу (УНВТК) ПФ “КАТУ” НАУ, ПП “Гуммі” Бахчисарайського району, СПК
“Родіна”, ВАТ “Широке”, ВАТ “Партизани” Сімферопольського району,
радгоспу-заводу ім. 1 Травня і СПК “ім. Калініна” Первомайського району
Автономної Республіки Крим. Експериментальна частина роботи була
виконана в умовах свиноферм УНВТК ПФ “КАТУ” НАУ і ВАТ “Широке”
Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Дослідження проводилися за наступним планом:

а) вивчення поширеності й етіології аліментарної остеодистрофії
свиноматок, змін гематологічних і біохімічних показників крові (перший
етап);

б) клінічні випробування ферментного препарату Натуфос і мінеральної
добавки (МД) відомої рецептури для профілактики аліментарної
остеодистрофії свиноматок (другий етап);

в) розробка і клінічна апробація ферментно-мінеральної (ФМД) і
ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) при аліментарній
остеодистрофії свиноматок (третій етап).

Підбір груп експериментальних тварин проводився за принципом парних
аналогів (порода, вік, маса тіла, вгодованість, терміни запліднення й
опоросів).

При виконанні першого етапу роботи досліджено 41-ну свиноматку. При
виконанні другого і третього етапів вивчення ефективності
лікувально-профілактичної дії різних добавок було використано 60
свиноматок. Усього досліджено 101-ну тварину. Проведено аналіз 12-ти
раціонів, у 8-ми зразках кормів визначений уміст кальцію і фосфору.

Матеріалом для досліджень були кров і сироватка крові свиноматок, зразки
кормів, раціони свиноматок.

У крові свиноматок визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів – у
камері з сіткою Горяєва, гемоглобін – геміглобінціанідним методом;
загальний білок сироватки – біуретовою реакцією, білкові фракції –
турбідиметричним методом, загальний кальцій – комплексоном Арсеназо ІІІ
у нашій модифікації, іонізований кальцій – із застосуванням обмінної
адсорбції (за Д.Т. Волковим), неорганічний фосфор – за Пулсом у
модифікації В.Ф. Коромислова і Л.А. Кудрявцевої, магній – за методом
Кункеля, Пірсона, Швейгерта в модифікації І.В. Петрухіна, активність
аспартат- і аланінамінотрансфераз – за методом Райтмана – Френкеля,
лужної фосфатази – за гідролізом фенілфосфату; виконували
колоїдно-осадову пробу з 0,1%-ним цинком-сульфатом (за Кондрахіним
І.П.). У кормах визначали кількість кальцію і фосфору. Раціони
свиноматок аналізували за прийнятими в зоотехнії методами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННь та ЇХ АНАЛІЗ

Поширення й етіологія аліментарної остеодистрофії свиноматок

Дослідження були проведені в січні – травні 2003 р. При цьому
встановлено, що аліментарна остеодистрофія свиноматок реєструється в
60–100% підсисних свиноматок у різних господарствах Автономної
Республіки Крим (УНВТК КДАУ – 100%, ПП “Гуммі” – 71–100, ВАТ “Партизани”
– 60–80, радгоспі-заводі ім. 1 Травня – 20%). Проведений аналіз раціонів
і результати досліджень крові дозволяють стверджувати, що основними
етіологічними факторами аліментарної остеодистрофії свиноматок є низька
забезпеченість їх основними поживними і біологічно активними речовинами,
годівля тварин за раціонами з нестачею кальцію (64–83%), фосфору (5–71),
міді (51–81), цинку (70–93), марганцю (78–88), кобальту (78–91%),
значним дефіцитом у раціонах вітамінів А і D, низькою забезпеченістю
енергією (46–66%) і протеїном (39–62%).

Клінічні ознаки при субклінічному перебізі аліментарної остеодистрофії
не виражені. Найбільш характерними симптомами клінічно вираженої форми
захворювання є слабкість опорно-рухового апарату, кульгавість, неохочий
хворобливий скований рух (“ходульна хода”), спотворення смаку.
Температура тіла – у межах норми (38,5–39,2 ?С). У хворих свиноматок
відмічали тахікардію і тахіпное.

Типовими показниками аліментарної остеодистрофії були еритроцитопенія
(відзначалася у 80–100% тварин), олігохромемія (50–71), а також знижений
уміст загального (16,7–71,4) та іонізованого (83–100) кальцію,
неорганічного фосфору (28,6–100), магнію (40–100%). Позитивна
колоїдно-осадова проба, зареєстрована у 28,6–66,7% свиноматок, свідчила
про розвиток дистрофії печінки, що ускладнювало перебіг аліментарної
остеодистрофії. Порівнюючи результати дослідження крові хворих
свиноматок УНВТК КДАУ, ПП “Гуммі” і ВАТ “Партизани” з показниками крові
клінічно здорових тварин радгоспу-заводу ім. 1 Травня, встановлено, що у
крові хворих тварин було вірогідно менше еритроцитів, загального та
іонізованого кальцію, неорганічного фосфору і магнію (табл. 1).

Гематологічні і біохімічні показники крові свиноматок при

аліментарній остеодистрофії

З метою вивчення змін гематологічних і біохімічних показників крові було
проведено клініко-біохімічні дослідження 18-ти лактуючих свиноматок,
хворих на аліментарну остеодистрофію (грудень 2003 р.).

У крові всіх хворих свиноматок зменшена кількість еритроцитів (3,0–5,3
Т/л; 4,1±0,13), а зміни вмісту гемоглобіну були неоднозначними:
олігохромемія встановлена лише в 16,7, плейохромія – 16,1 % тварин, у
решти кількість його була в межах норми. Насиченість кожного еритроцита
гемоглобіном зросла до 26,6±1,0 пг, гіперхромія виявлена у 100 %
свиноматок, а середній об’єм еритроцитів – у 72,2. Одержані зміни є
характерними для гіперхромної макроцитарної анемії, спричиненої нестачею
кобальту і ціанокобаламіну.

Вміст загального кальцію у сироватці крові свиноматок знаходився в межах
від 1,86 до 3,11 ммоль/л (2,27±0,07), неорганічного фосфору – від 0,89
до 1,88 (1,42±0,07). Гіпокальціємія встановлена у 83,3 % тварин,
гіпофосфоремія – 44,4 % (табл. 2). Кальціє-фосфорне відношення в
середньому залишалося в межах норми.

Таблиця 2 – Показники фосфорно-кальцієвого обміну в хворих на
остеодистрофію

свиноматок, n=18

Біометричний показник Загальний кальцій, ммоль/л Іонізований кальцій,
ммоль/л Іонізований

кальцій,

у процентах Неорганічний

фосфор,

ммоль/л Лужна

фосфатаза, мкмоль/л

Норма 2,5–3,5 1,0–1,75 40–50 1,29–1,94 0,5–2,5

Lim 1,86–3,11 0,64–1,61 31,9–51,8 0,89–1,87 0,52–2,2

M±m 2,27±0,07 0,88±0,05 38,4±1,3 1,42±0,07 1,28±0,13

> норми – – 1 / 5,6 – –

`–?n U ue uiiiiiaiiiOiiiOiiiiOOiii „ e i `? ??????? ??????????? n O U ??????? ??????? ????? ?????th?? u u u ??????? ????? ?–?–i–F9 ”y„ « ”y„ « ?™3/4™A™O™i™? ?o;oooo?kd0 ”y„ « ”y„ « ”y„ « ??????????????, – на 31,5 і 41 %. Вміст магнію у свиноматок, які одержували ферментно-вітамінну добавку, не відновлювався і був меншим за норму, проте вірогідно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020