.

Початкові форми цереброваскулярної патології у хворих на артеріальну гіпотензію: патогенетичні, діагностичні і лікувальні аспекти (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 2842
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

МИКЛЯЄВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.831-036.12+616.12-008.331.4+616-092+616-07+616-08

Початкові форми цереброваскулярної патології у хворих на артеріальну
гіпотензію: патогенетичні, діагностичні і лікувальні аспекти

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків –2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Кушнір Григорій Матвійович, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
кафедра нервових хвороб з курсом неврології ФПО, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Морозова Ольга Григорівна, Харківська
медична академія післядипломної освіти, кафедра рефлексотерапії,
завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Дарій Володимир Іванович, Запорізький
державний медичний університет МОЗ України, кафедра неврології,
психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м.
Київ

Захист дисертації відбудеться “_20__”__червня___ 2007 р. о _10_ годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м.
Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: м. Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий “_15_”___травня____ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, ст.н.с.
Дяченко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Судинні захворювання головного мозку є однією з
найбільш актуальних проблем у сучасній медицині, оскільки вони займають
одне з перших місць у структурі загальної захворюваності і перше місце в
структурі неврологічної захворюваності, а також є однією з основних
причин тимчасової непрацездатності, інвалідизації і смертності (Грицай
Н.М. та співавт., 2003; Волошин П.В. та співавт., 2004; Григорова
І.А., 2004; Головченко Ю.І. та співавт., 2004; Міщенко Т.С. та
співавт., 2006; Віничук С.М., 2006; Дарій В.І. та співавт., 2006;
Козьолкін О.А. та співавт., 2006; Школьник В.М. та співавт., 2006;
Пашковський В.М., 2006). В Україні за останні роки спостерігалося
неухильне зростання поширеності і захворюваності цереброваскулярними
захворюваннями. Смертність від інсульту в нашій країні вже впродовж
декількох років знаходиться на другому місці і випереджає смертність від
онкологічних захворювань.

Збільшується також частота дисциркуляторних енцефалопатій (ДЕ) і різних
форм судинної деменції. За даними різних авторів ДЕ часто призводить до
тривалої втрати працездатності, інвалідизації хворих і розвитку
церебральних судинних катастроф, які часто закінчуються летально
(Дубенко Є.Г. та співавт., 2004; Яхно Н.Н. та співавт, 2005).

При вивченні проблеми ДЕ основна увага приділялася артеріальній
гіпертензії (АГіпер) як етіологічному чиннику, вивченню артеріальної
гіпотензії (АГ) приділялося набагато менше уваги. В даний час ця
проблема знов стала цікавити дослідників. Є дані про те, що у хворих на
АГ є зміни цитоскелету еритроцитів, що збільшують їх жорсткість (Іванов
В.П. та співавт, 2000), порушення гемомікроциркуляції в судинах очного
дна (Соболева І.А., 2001). Добре досліджений превалюючий внесок
спадковості в генез АГ (Летуновська Н.О. та співавт., 1995; Ambler S.K.,
Brown R.D., 1999). Проведені дослідження вегетативного статусу при АГ
(Вєйн О.М. та співавт., 1998). Оцінено вплив синдрому вегетативної
дисфункції на розвиток хронічних порушень мозкового кровообігу (Морозова
О.Г., 2002).

Але, стан вивчення проблеми цереброваскулярної патології (ЦВП) при АГ
значно відстає від такого при АГіпер. Відмічено, що при АГ виникає
органічне ураження головного мозку, схоже за своїми характеристиками з
гіпертензивною енцефалопатією (Ярош А.А. та співавт., 2002). Є дані щодо
порушення артеріо-венозної рівноваги головного мозку у хворих з
хронічним порушенням мозкового кровообігу на тлі АГ (Герасимчук Р.Д.,
1997; Купновицька М.Ю., 1998). Доведено самостійний вплив ортостатичної
гіпотензії на розвиток інсульту незалежно від інших чинників (ARIS
study, 2000).

Проте невирішених питань залишається ще багато. Немає даних про внесок
АГ як етіологічного чинника в структуру ДЕ. Недостатньо розроблені
питання патогенезу розвитку хронічних порушень мозкового кровообігу на
тлі АГ. Не з’ясований вплив коливань артеріального тиску (АТ) у хворих з
АГ на перебіг і розвиток ДЕ у даних хворих. Не визначені критерії
діагностики ранніх форм хронічної ЦВП на тлі АГ, не розроблені ефективні
схеми лікування. Все це залишає даних хворих без ефективної профілактики
гострих порушень мозкового кровообігу і пізніх стадій ДЕ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою частиною планової науково-дослідної роботи
кафедри нервових хвороб з курсом неврології ФПО Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського за темою: “Рання
цереброваскулярна патологія у осіб молодого віку: клініко-фізіологічне
обгрунтування диференційованої терапії і профілактики” № державної
реєстрації 0100U002027.

Мета дослідження. Виявити особливості патогенезу формування початкових
форм цереброваскулярної патології у хворих з артеріальною гіпотензією та
визначення основних принципів їх діагностики і корекції.

Задачі дослідження.

Визначити особливості клінічного перебігу ранніх форм порушень мозкового
кровообігу у хворих з артеріальною гіпотензією.

Вивчити стан гемодинаміки мозку у хворих з артеріальною гіпотензією та
визначити параклінічні критерії діагностики початкових форм
цереброваскулярної патології з використанням методу ультразвукової
допплерографії.

Виявити основні патогенетичні чинники формування порушень мозкового
кровообігу у хворих з артеріальною гіпотензією залежно від характеристик
артеріального тиску, за даними добового моніторування артеріального
тиску.

Розробити методи корекції і профілактики ранніх форм цереброваскулярної
патології у хворих з артеріальною гіпотензією.

Виявити прогностично значущі чинники, що впливають на перебіг ранніх
форм цереброваскулярної патології у хворих з артеріальною гіпотензією,
і, з їх урахуванням, виділити та обгрунтувати групи підвищеного ризику
розвитку хронічних порушень мозкового кровообігу для подальшої
ефективної профілактики і диспансеризації.

Об’єкт дослідження. Хворі з артеріальною гіпотензією з початковими
формами цереброваскулярної патології.

Предмет дослідження. Клініко-параклінічні особливості початкових форм
цереброваскулярної патології, що розвинулися на тлі артеріальної
гіпотензії.

Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження хворого, дослідження
нейропсихологічного та емоційного статусу, вихідного вегетативного
статусу, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), ультразвукове
дослідження судинної системи голови.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на сучасному рівні
розкриті аспекти патогенезу початкових форм цереброваскулярної патології
на тлі артеріальної гіпотензії, засновані на даних ультразвукової
допплерографії і добового моніторування артеріального тиску. Виявлена
гетерогенність клінічної картини дисциркуляторної енцефалопатії на тлі
артеріальної гіпотензії в залежності від типу перебігу.

Вперше визначено параклінічні критерії діагностики початкових форм
цереброваскулярної патології на тлі артеріальної гіпотензії та
запропонована нова методика ультразвукового дослідження стану мозкового
кровообігу.

Вперше з’ясована роль коливань артеріального тиску у розвитку та
перебігу початкових форм цереброваскулярної патології на тлі
артеріальної гіпотензії.

Вперше патогенетично обґрунтовані підходи до терапії даного стану та
запропонована методика лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Впроваджені в практику охорони
здоров’я методики з виявлення, корекції початкових форм
цереброваскулярної патології у осіб, які страждають на артеріальну
гіпотензію, що дозволило знизити ризик розвитку пізніх стадій
цереброваскулярної патології і гострих порушень мозкового кровообігу у
вищезгаданих осіб, дає їм можливість повноцінної соціальної адаптації,
поліпшити якість життя.

Запропонована нова методика ультразвукового дослідження стану мозкового
кровообігу. Оцінена ефективність застосування препарату бетагістину
дигідрохлориду як монотерапія даного стану.

Результати дослідження опубліковані у пресі і впроваджені в роботу
неврологічних стаціонарів Криму. Матеріали дисертаційної роботи
використовуються в навчальному процесі при підготовці інтернів і
підвищенні кваліфікації неврологів на кафедрі нервових хвороб, і
післядипломної підготовки лікарів Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського. Результати дослідження впроваджені
в роботу неврологічного відділення Кримського Республіканського закладу
“Клінічна лікарня ім. М.О. Семашка АР Крим, нейросудинного відділення
7-ої міської клінічної лікарні м. Сімферополя.

Особистий внесок здобувача. Головна ідея дисертації була запропонована
науковим керівником як частина комплексних досліджень з вивчення
патогенетичних механізмів формування ранньої ЦВП у осіб молодого віку, а
її практичне виконання належить автору. Дисертантом здійснений патентний
пошук, проаналізована література з питання, що вивчається. Автор
розробив програму і карту обстеження хворих, а також спільно з науковим
керівником і керівником центру ультразвукової діагностики розробив нову
методику ультразвукового дослідження судин голови і шиї. Відповідно до
програми самостійно проводив відбір пацієнтів, їх лікування, контроль
ефективності терапії. Здійснені дослідження і оцінка неврологічного,
нейропсихологічнкого статусів, оцінка стану мозкової гемодинаміки, ДМАТ.
Дисертантом самостійно виконана статистична обробка результатів і аналіз
одержаних даних, написані всі розділи дисертації, сформульовані всі
основні положення і висновки, запропоновані практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
викладені в доповідях на: VI міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми
неврології” (Судак, 2004); науково-практичній конференції “Актуальні
питання клінічної медицині та післядипломної освіти” (Ялта, 2004);
Пленумі і конференції науково-практичного товариства неврологів,
психіатрів і наркологів України “Якість життя хворих на
психоневрологічні розлади та їх родин” (Донецьк, 2005); Пленумі і
конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і
наркологів України “Сучасні технології профілактики та лікування
нервових, психічних розладів та розладів в наслідок вживання
психоактивних речовин” (Луганськ, 2005); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання діагностики, лікування
та профілактики мозкових інсультів” (Запоріжжя, 2006); засіданнях
наукового товариства неврологів АР Крим (Сімферополь, 2003); засіданні
наукового товариства студентів і молодих вчених КДМУ (Сімферополь,
2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 8
– в ліцензованих виданнях ВАК України – (6 статей в наукових журналах,
2 – в збірках наукових праць), 3 – в не ліцензеваних ВАК виданнях, 1 – в
збірках, 3 – в тезах. Отримано 2 декларативних патенти на винахід.
Опубліковані автором роботи повністю відображають зміст дисертації.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який
налічує 252 джерела, з них 182 кирилицею і 70 латинницею. Робота
викладена на 120 сторінках машинописного тексту. Цифрові дані
представлені у 31 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Основою дисертаційної роботи стали
матеріали комплексного обстеження 120 осіб.

Зважаючи на те, що такий термін як початкові прояви недостатності
мозкового кровообігу, який разом з ДЄ1ст складав категорію початкових
форм ЦВП, зараз вийшов із уживання, то об’ектом дослідження були тільки
хворі ДЄ1стадії.

Серед них 70 пацієнтів з ДЕ1ст. на тлі АГ. У клінічне дослідження
включалися особи, які за даними амбулаторної карти при “офісних”
вимірюваннях мали знижений рівень АТ – менше 105/65 мм рт. ст. Дані
пацієнти, враховуючи анамнез хвороби, були розподілені на 2 групи згідно
типу перебігу захворювання за класифікацією Е.М. Бурцева.

Першу групу склали 34 (48%) пацієнти з повільно-прогредієнтним перебігом
ДЕ. Середній вік – 47,9±2,4 років (від 40 до 57 років). Переважали жінки
– 31 особа (90%), чоловіки –3 особи (10%).

Другу групу – 36 (52%) осіб з ремітуючим перебігом ДЕ. Середній вік –
45,7±2,6 років (від 40 до 55 років). Жінки – 30 осіб (83%), чоловіки – 6
(17%).

Третю групу склали 25 пацієнтів з ДЕ 1 стадії на тлі помірної АГіпер –
АТ вище 140/90 мм рт. ст. Ця група пацієнтів використовувалася у якості
порівняльної тільки на етапі дослідження мозкової гемодинаміки. Середній
вік – 49,7±2,0 років (від 42 до 57 років), жінок – 17 осіб (68%),
чоловіків – 8 (32%).

Всі хворі були обстежені амбулаторно. Діагноз ДЕ формулювався згідно
загальноприйнятим критеріям (Яхно Н.Н., 1999).

До контрольної групи (здорових) увійшли 25 обстежуваних, середній вік
45,0 ±1,8 років (від 40 до 56 років), жінок – 17 осіб (68%), чоловіків
– 8 (32%).

Достовірних розходжень між групами за віком не виявлялося.

Усім хворим проводилося комплексне обстеження, що містило в собі
клініко-неврологічний огляд, консультації суміжних фахівців, дослідження
очного дна. Також, по необхідності, проводилася комп’ютерна томографія
головного мозку (14 осіб). Для виключення супутньої соматичної патології
– ультразвукове дослідження серця та внутрішніх органів.

Критеріями виключення з дослідження були: важка супутня соматична
патологія, а також патологічний перебіг клімаксу у жінок.

Інтенсивність скарг на головний біль і запаморочення оцінювалася
пацієнтом за візуальною аналоговою десятибальною шкалою, де 0 балів –
означала відсутність скарг, а 10 балів – нестерпиму інтенсивність (Вєйн
О.М., 2001). При зборі анамнезу особлива увага зверталася на тривалість
захворювання, характер його перебігу. При нейропсихологічному
дослідженні використовувалися коротка шкала оцінки когнітивного статусу
MMSE, а також дослідження просторового праксису, короткочасної
слухомовної пам’яті і логічного мислення (Лурія А.Р., 1973) з оцінкою за
трьохбальною шкалою. Визначення емоційного статусу пацієнта включало
визначення рівнів тривоги (опитувальник Спілбергера-Ханіна) і депресії
(тест Бека) в балах. Для дослідження вихідного вегетативного статусу
використовувався опитувальник (Вєйн О.М., 1999).

Вивчення гемодинаміки мозку проводилося шляхом ультразвукового
дослідження судинної системи голови і шиї. Використовувався апарат
“Fillips (ATL) HDI 4000” із застосуванням лінійних датчиків з частотою
5-12 мГц, конвексних датчиків 2 мГц і фазованого секторного датчика 2-4
мГц. Оцінювалися геометрія судини, середня швидкість кровотоку в часі
(TAMX, см/с), аналіз індексів: опору (RI, індекс Пурсело) і пульсації
(PI, індекс Гослінга), що дає непряму інформацію про стан тонусу судин.
Оцінювався стан венозного відтоку з порожнини черепа. Визначався стан
цереброваскулярної реактивності (ЦВР) з пробами міогенної (ортостатична)
і хімічної (гіперкапнична) спрямованості із зняттям показань з основної
артерії (ОА) (Пат. 63856 А України, № 20031110591, бюл. №1 від
15.01.2004) та обчисленням коефіцієнта ЦВР, що є відношенням швидкості
кровотоку до та після проби.

Всім пацієнтам проводилося амбулаторне ДМАТ з використанням апарату
“Кардіотехніка 4000АД”. Оцінювалися cередні значення АТ, його
варіабельність, добовий індекс та гіпотонічний / гіпертонічний часовий
індекс (ГЧІ / ГіперЧІ).

У хворих 1-ої групи оцінювався вплив медикаментозної монотерапії
бетагістином дигідрохлоридом 16 мг тричі на день протягом місяця
(“Бетасерк” Solvay Pharma, р/с № таб. 8 мг UA/0489/01/01) на стан
неврологічного, нейропсихологічного, емоційного статусів, стани
церебральної гемодинаміки і АТ.

Аналіз результатів дослідження проводився за допомогою програми
Microsoft Excel-2000. Визначалися середні значення показників (M) та їх
стандартна помилка (m), достовірність відмінності між середніми
величинами обчислювалася за t-критерієм Ст’юдента. Різниця вважалася
статистично вірогідною при рівні вірогідності p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020