.

Патоморфологія артерій серця при раптовій смерті в осіб молодого віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 4154
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

МАЛИК ОКСАНА РОМАНІВНА

УДК 616.132.2-036.886-053.8/.84-091:611.12

Патоморфологія артерій серця при раптовій смерті в осіб молодого віку

14.03.02 – патологічна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті клінічної патології Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

академік АМН та член-кореспондент НАН України

Зербіно Дмитро Деонісійович,

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

МОЗ України, директор Інституту клінічної патології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Кияк Юліан Григорович,

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького,

завідувач кафедри сімейної медицини.

доктор медичних наук, професор

Гичка Сергій Григорович,

завідувач кафедри патологічної анатомії

Медичного інституту Української

асоціації народної медицини, м. Київ

Провідна установа: Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця

МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 22 червня 2007 року о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.35.600.03 при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України за адресою:
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий 15 травня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.А.Томашова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Частота випадків ненасильної раптової смерті (PC) є
важливим медико-соціальним показником здоров’я суспільства, його
соціального, економічного і культурного розвитку, одним з основних
критеріїв якості життя населення. Найбільш поширена PC в розвинутих
країнах з високим ступенем урбанізації та значним рівнем забруднення
навколишнього середовища різноманітними хімічними сполуками техногенного
походження (ксенобіотиками). Від наслідків найбільш поширених
серцево-судинних захворювань – ішемічної хвороби серця (ІХС), порушення
церебрального та периферичного кровообігу – найчастіше потерпають жителі
промислових мегаполісів (Чепелевська Л.А., 1999). У більшості випадків –
раптова коронарна смерть, зумовлена гострими розладами вінцевого
кровообігу – розвитком інфаркту міокарда (Жарінов О.Й., 2002; Сичов
О.С., 2003). Більше 50% випадків смерті внаслідок цієї патології настає
раптово, поза межами лікувальних закладів (Lowel H. et аl., 1993;
Tunsall-Pedoe H. еt аl., 1996; Chambless L. et al., 1997; Laks T. et
al., 1999; Сичов О.С., 2004). Майже у 25% хворих на ІХС, які помирають
раптово, PC є першим і єдиним її проявом (Зозуля И.С., Ингурова К.Н.,
2004). Частка цієї патології в загальній структурі смертності населення
є досить вагомою і постійно зростає (Коваленко В.М., 2003), і вона,
переважно, вражає працездатну частину населення – осіб молодого і
середнього віку (Жарінов О.Й., 2002; Мамедов Ш.М., 2002). Відбувається
деформація вікового складу населення, зменшення його демографічного і
трудового потенціалів, що призводить до економічних втрат суспільства
(Стешенко В.С., 2001; Чепелевська Л.А., 1999).

Як відомо, для виключення підозри на насильну смерть трупи осіб, що
раптово померли, скеровують на судово-медичне дослідження. За
визначенням групи експертів Всесвітньої організації охорони здоров‘я
(1964) РС це смерть, що настала на протязі 6 год. після перших гострих
симптомів. У класифікації серцево-судинних захворювань Українського
наукового товариства кардіологів, яка була прийнята на VI Національному
конгресі кардіологів України (2000), визначення раптової серцевої смерті
(РСС) узгодили з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб МКХ-10
(1998). Таке визначення необхідне для судових медиків, оскільки в
судово-медичній практиці не завжди можливо встановити часові критерії.
Головне завдання судово-медичного дослідження трупів осіб, які раптово
померли – це встановлення безпосередньої причини смерті та факторів, що
цьому сприяли.

Проведені Д.Д. Зербіно і його учнями на протязі 30 років (1977-2006)
цілеспрямовані перехресні дослідження причин РС в осіб молодого віку під
впливом різноманітних ксенобіотиків виробничого та побутового (особливо
– куріння) характеру дозволили йому цю гіпотезу перевести в доказову
закономірність виникнення артеріосклерозу в людей віком до 44 років
(Зербіно Д.Д. та ін. 2004; 2005). Відомо, що у Європейських
рекомендаціях з профілактики серцево-судинних хвороб у клінічній
практиці (2003) запропоновані таблиці розрахунку (в т.ч. стосовно
куріння) 10-річного ризику фатальних серцево-судинних катастроф.

Важливо підкреслити, що смертність від причин, пов‘язаних із вживанням
алкоголю також неухильно прогресує. Від 8 до 15% хворих алкоголізмом
помирають від різних порушень серцевої діяльності (E.Rubin, 1990), а в
10% випадків смерть настає раптово. За іншими даними РСС на фоні
алкогольної кардіоміопатії (АКМП) становить 35% (Велишева Л.С., Віхерт
А.М., 1981), а найбільшу кількість цього захворювання як причини смерті
серед чоловіків і жінок помічено у віці 35 років (Амосова К.М., 1999).
Морфологічні прояви АКМП за даними аутопсій характеризуються
мінімальними макроскопічними змінами внутрішніх органів (Даніліна І.,
Цикалов В., 1999; Породенко В. та ін., 2000), що ускладнює діагностику
раптово померлих осіб, які вживали спиртні напої.

Аналіз літератури свідчить про гіпердіагностику атеросклерозу, оскільки
термінологія є недосконалою, методичні підходи і трактування різні.
Теорії запалення та імунної відповіді на ушкодження, які сьогодні
обговорюються дослідниками, найбільше розкривають механізм розвитку
безліпідного ураження інтими артерій як початкової ланки
артеріосклерозу, характерного для судинної патології в осіб молодого
віку (Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., 2003).

Тому пошук структурних змін у коронарних артеріях (КА) осіб молодого
віку при РСС та значення алкогольної інтоксикації у розвитку самої РС у
таких хворих є предметом перспективних досліджень.

Вище наведене свідчить про недостатню вирішеність цієї проблеми,
підкреслює її актуальність і зумовлює необхідність подальшої розробки та
вивчення.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького і є частиною
науково-дослідної теми кафедри патологічної анатомії з курсом судової
медицини „Морфологічні особливості захворювань щитоподібної залози,
сечовидільної та серцево-судинної систем і вад розвитку у
Прикарпатському географічному регіоні” (№ державної реєстрації
0103U002364).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – з‘ясування поширеності
раптової смерті серед осіб молодого віку, особливостей структурних змін
у КА, морфометричних показників серця і судин при ІХС, гострому отруєнні
алкоголем, кардіоміопатії алкогольного генезу, обґрунтування конкретних
критеріїв посмертної діагностики РС від різних форм хвороб системи
кровообігу (ХСК).

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

Вивчити структуру та простежити динаміку ненасильної раптової смерті в
різних регіонах України за 18 років (1987-2004 рр.).

Провести аналіз показників раптової смерті від хвороб системи кровообігу
у Львівській області за 19 років (1984-2002 рр.).

З‘ясувати патоморфологічні зміни коронарних артерій при раптовій смерті
внаслідок гострої ішемічної хвороби серця в осіб молодого віку (до 44
р.).

Встановити особливості патоморфологічних варіантів ураження коронарних
артерій і морфометричних змін серця в осіб молодого віку (до 44 р.) при
раптовій серцевій смерті різного генезу.

Визначити особливості морфологічних змін артерій серця і міокарду при
раптовій смерті від алкогольної кардіоміопатії.

Дослідити можливі етіологічні і патогенетичні чинники раптової серцевої
смерті в осіб молодого віку (до 44 р.).

Запропонувати критерії посмертної діагностики раптової смерті від
ішемічної хвороби серця та алкогольної кардіоміопатії.

Об‘єкти дослідження: а) протоколи розтинів осіб, які раптово померли від
хвороб системи кровообігу; б) супровідні записки статистичної звітності
судово-медичних бюро; в) коронарні артерії від трупів осіб молодого
віку, померлих від ішемічної хвороби серця; г) коронарні артерії при
алкогольній кардіоміопатії з/і без алкоголемії; д) коронарні артерії при
гострому отруєнні алкоголем; с) коронарні артерії померлих від травм,
несумісних із життям (контрольна група).

Предмет дослідження: оцінка патоморфологічних змін коронарних артерій і
серця осіб молодого віку при раптовій серцевій смерті різного генезу.

Методи дослідження: судово-токсикологічний аналіз крові, сечі (на вміст
алкоголю), морфометричні, гістологічні методи, світлова мікроскопія,
методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження: В результаті аналізу летальних випадків із
застосуванням комплексу морфометричних, гістологічних,
судово-токсикологічних методів, методів математичної статистики,
отримано нові дані про епідеміологію та патоморфологію РС внаслідок ІХС,
АКМП, гострого отруєння алкоголем у осіб молодого віку. Доведена
залежність між структурою РС в регіонах України та їх індексом
індустріалізації і екологічним забрудненням. Виділені промислові області
Південно-Східного регіону з найбільшими показниками смерті населення від
ХСК відповідно до кількості мешканців області та області з меншим
виробничим і антропогенним забрудненням і з меншим у 2,1-2,2 рази
аналогічним показником. В роботі детально вивчені та описані особливості
макроскопічних змін серця та КА при різних причинах РС осіб молодого
віку. Доведено, що морфометричні показники серця суттєво збільшені:
розміри серця – при РС внаслідок ІХС, АКМП, загальна маса серця – при
ІХС. Виявлено, що в осіб молодого віку, раптово померлих від ХСК
різного генезу є артеріосклеротичні зміни в коронарних судинах, такі як
циркулярна м‘язово-еластична гіперплазія інтими (ЦМЕГІ), фіброзні бляшки
(ФБ) і фіброзні бляшки з незначною кількістю ліпідів. Визначено, що
запальна інфільтрація у стінках КА як реакція на патогенний чинник є
однаковою за клітинним складом, але різною за розповсюдженням при
гострій (ГІХС) і хронічній ішемічній хворобі серця (ХІХС), частота її
прояву не має прямої залежності від ступеня тяжкості структурних змін в
інтимі.

Вперше отримані докази про вплив ксенобіотиків (надходження і
нагромадження хімічних сполук в результаті куріння і виробничо-шкідливих
умов праці) на виникнення раптової ненасильної смерті в осіб молодого
віку. При цьому в осіб молодого віку з ІХС домінуючим фактором ризику РС
є вплив ксенобіотиків виробничого генезу, а при АКМП – куріння.
Визначено, що ступінь ризику смерті прямо корелює із кількістю викурених
сигарет, віком початку і стажем куріння.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані критерії
посмертної діагностики РС від хвороб системи кровообігу дозволяють
покращити якість судово-медичної діагностики ІХС та АКМП в осіб молодого
віку. Визначений токсичний вплив ксенобіотиків побутового і виробничого
походження як один з головних етіологічних чинників виникнення РСС
смерті, розширює уявлення про її епідеміологію і може стати основним для
створення груп ризику при первинній профілактиці.

Основні результати роботи впроваджені в практичну діяльність
судово-гістологічних відділень Дніпропетровського, Харківського та
Львівського обласних бюро судово-медичної експертизи, що надасть
можливість підвищити якість судово-медичної діагностики РС внаслідок ІХС
в осіб молодого віку, також результати досліджень впроваджені в
навчальний процес, лекційні курси та практичні заняття кафедри судової
медицини та основ права ім. Заслуженого проф. М.С.Бокаріуса (Харківський
державний медичний університет) і кафедри патологічної анатомії (того ж
університету), кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини
(Дніпропетровська державна медична академія) з метою поліпшення
діагностики РСС. Впровадження підтверджені відповідними актами
впровадження.

Особистий внесок здобувача. Ідея, мета і загальне керування науковим
дослідженням здійснено академіком АМН і член-кореспондентом НАН України,
професором Зербіно Д.Д. Дослідження проведено на базі Львівського
обласного бюро судово-медичної експертизи та Інституту клінічної
патології Львівського національного медичного університету ім. Данила
Галицького. Автором особисто вивчені дані вітчизняної та закордонної
літератури, проведені патентно-ліцензійний пошук, визначені основні
напрями дослідження, завдання роботи, проведені збір трупного матеріалу
з померлих осіб молодого віку, опис макро-мікропрепаратів, морфометрія,
гістологічні дослідження КА, документація, математична обробка даних.
Автором особисто здійснено аналіз одержаних даних, проведено
порівняльний аналіз окремих груп спостережень, зіставлені дані власних
досліджень з літературними джерелами. Узагальнення результатів та
обґрунтування висновків автором проведено разом з науковим керівником.
Фотодокументація гістологічних препаратів здійснена автором із
застосуванням „OLYMPUS” ВХ 41 system microscope та фотокамери „ОLYMPUS”
СЛМЕДІЛ С 5060 (на базі Львівського обласного патологоанатомічного
бюро).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені в
дисертації, доповідались на ІХ і Х регіональних науково-практичних
конференціях „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”
(Львів, 2003; Львів, 2004); науковій конференції „Стратегія
соціально-економічного розвитку України і формування механізмів
зростання” (Львів, 2003); VII Конгресі патологів України
(Івано-Франківськ, 2003); VII з‘їзді Всеукраїнського лікарського
товариства (Тернопіль, 2003); Х і ХІ Конгресах Світової Федерації
українських Лікарських товариств (Чернівці, 2004; Полтава, 2006); І
Всеросійській науково-практичній конференції „Актуальные проблемы
правового регулирования медицинской деятельности” (Москва, 2004); між
ненародних науково-практичних конференціях судових медиків та
криміналістів України (Харків, 2005; 2006).

Дисертація апробована на спільному засіданні кафедри патологічної
анатомії з курсом судової медицини Інституту клінічної патології
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького,
Львівської обласної філії Асоціації патологів України, обласного бюро
судово-медичної експертизи 22 грудня 2006 року.

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукові роботи, з
них вісім статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (три
статті – без співавторів); одна стаття – в інших виданнях; 14 робіт – у
матеріалах і тезах конгресів, з‘їздів і конференцій (одна – за кордоном,
вісім – без співавторів).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація написана українською мовою і
складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів
дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів, висновків, списку використаних джерел (270). Повний обсяг
дисертації – 188 сторінок. Робота має 66 рисунків (в т.ч. 52 світлини),
17 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач
дослідження РС проводилось у кількох напрямках:

Аналіз за матеріалами судово-медичної служби України. За 18 років
(1987-2004 рр.) в Україні проведено 729.995 розтинів з приводу
ненасильної РС, з них – 521.520 осіб померло від ХСК (табл. 1). При
обробці матеріалу враховувались демографічна ситуація, географічне
положення, ступінь індустріалізації, рівень забруднення атмосферного
повітря в областях як основних чинників впливу на смертність населення
України від ХСК.

Проведено статистичний аналіз усіх протоколів розтину осіб, які раптово
померли внаслідок ХСК, гострої коронарної недостатності (ГКН), інфаркту
міокарда (ІМ), АКМП у м. Львові та Львівській області за 19 років
(1984-2002 рр.) (табл. 1). Визначали їхню питому вагу та щорічну середню
кількість випадків РС для порівняння цих показників за три періоди
(1984-1986 рр. – 1-й період; 1997-1999 рр. – 2-й період; 2000-2002 рр. –
3-й період) залежно від віку, статі та професії померлих. Означені
періоди обрані нами через те, що судово-медична документація за ці роки
містила найбільш повну інформацію про катамнез. Статистичну обробку
результатів проводили за допомогою стандартних пакетів Microsoft Excel.
Їх вірогідність при значенні показника р Таблиця 3 Динаміка середньорічної кількості випадків раптової смерті внаслідок хвороб системи кровообігу (ХСК), гострої коронарної недостатності (ГКН), інфаркту міокарда (ІМ), кардіоміопатії (КМП) різного генезу (ЛОБСМЕ, 1984-2002рр.) Патологія Період Кількість випадків (M±m) Чоловіки Жінки М±m % М±m % ХСК 1-й 591,3±28,9 487,7±59,1 82,5 103,6±43,6 17,5 2-й 1081,3±20,4* 852,7±3,6* 78,9 228,3±16,4* 21,1 3-й 1186,6±55,6** 954,3±60,4** 80,4 232,3±21,1 19,6 ГКН 1-й 51,0±19,3 46,3±17,6 98,0 4,6±2,2 2,0 2-й 108,0±34,0* 93,0±26,0* 86,0 15,0±8,0 14,0 3-й 106,3±47,1 94,7±39,6 80,3 11,7±7,6 19,7 ІМ 1-й 29,3±13,6 28,7±13,1 90,9 0,6±0,4 9,1 2-й 50,0±3,3* 43,0±2,7 86,1 7,0±2,0* 13,9 3-й 50,7±4,2*** 40,7±0,9 89,1 10,0±4,7*** 10,9 КМП різного генезу 2-й 15,3±11,1 11,3±9,1 73,9 4,0±2,7 26,1 3-й 52,0±16,0** 41,7±13,6 80,2 10,3±2,4 19,8 АКМП 2-й 56,3±16,4 39,0±12,7 69,3 17,3±3,8 30,7 3-й 96,7±15,6 75,0±11,3 77,6 21,7±4,2 22,4 Р hO hO hO hO hO hO hO hO hO 8!:! hO hO hO hO hO hO hO hO hO hO hO hO hO hO ????(?????чка – 0,3±0,1 см. У лівій КА у 78,0% випадків спостерігали звуження просвіту судини на 25-50% внаслідок формування ексцентричних бляшок – ФБ, ФБ з незначною кількістю ліпідів, ЛФБ, решту (22,0%) – мали ЦМЕГІ як одно – так і двошарової будови з інтимо-медіальним коефіцієнтом від 0,8:1 до 2:1. У правій КА спостерігали в 33,0% випадках звуження просвіту на 25% внаслідок формування ФБ, ФБ з незначною кількістю ліпідів та ЛФБ, ще у 33,0% випадках – ЦМЕГІ як одно- так і двошарової будови з інтимо-медіальним коефіцієнтом від 0,8:1 до 2:1; у 34,0% – судини не мали патологічних змін. При АКМП розміри серця (М±m) в середньому становили 12,0±1,4х10,7± 1,4х6,5±1,5 см, середня загальна маса серця - 381±59,8 г, товщина лівого шлуночка в середньому – 1,5±0,2 см, товщина правого шлуночка – 0,3±0,04 см. У лівій КА ЦМЕГІ зустрічалась у 73,0% випадках, з них, у 53,0% спостережень гіперплазія інтими мала двошарову будову; інтимо-медіальний коефіцієнт становив від 0,5:1 до 2:1. У 27,0% осіб спостерігали звуження просвіту на 50-75% внаслідок формування ексцентрично розташованої ФБ з незначною кількістю ліпідів, ЛФБ та АтБ. Окрім чіткої внутрішньої еластичної мембрани, товстої фіброзно-еластичної покришки, вираженої вакуолізації волокон, аутолізу і ліпідів у глибині бляшки, спостерігали дифузну інфільтрацію інтими. У правій КА у 87,0% випадків була ЦМЕГІ з інтимо-медіальним коефіцієнтом від 0,2:1 до 2:1, у 6,0% – без патологічних змін, ще у 6,0% – зі стенозом 25% за рахунок ексцентрично розташованої ФБ з незначною кількістю ліпідів. У 69,0% спостережень циркулярна гіперплазія інтими мала класичну двошарову будову, а у 31,0% – одношарову. При АХС розміри серця (М±m) в середньому становили 11,7±1,0х10,7± 1,3х7,0±1,0 см, середня загальна маса серця - 397±67,9 г, товщина лівого шлуночка в середньому – 1,6±0,2 см, товщина правого шлуночка – 0,3±0,05 см. У лівій КА в 36,0% випадків спостерігали звуження просвіту на 75% і більше, з них внаслідок формування ексцентрично розташованої ЛФБ (27,0%) і ФБ (9,0%). У 54,0% осіб просвіт був зменшений на 25% внаслідок вогнищевої м‘язово-еластичної гіперплазії інтими (18,0% випадків), ФБ (18,0% випадків), ФБ з незначною кількістю ліпідів (9,0% випадків), ЛФБ (9,0% випадків), ще в 9,0% спостережень була ЦМЕГІ двошарової будови з інтимо-медіальним коефіцієнтом від 1:1 до 3:1. У 54,0% померлих інтима лівої КА мала помірно виражену дифузну круглоклітинну інфільтрацію. У правій КА у 36,0% спостережень інтима була потовщена внаслідок ЦМЕГІ, мала двошарову будову та інтимо-медіальний коефіцієнт від 0,2:1 до 1,5:1; у 27,0% – була вогнищева м‘язово-еластична гіперплазія інтими та ексцентрична ФБ з незначною кількістю ліпідів, які зменшували просвіт судини на 25%; і в 9,0% - просвіт судини був звужений на 50% за рахунок ЛФБ та дифузної круглоклітинної інфільтрації; у 27,0% випадків – патологічних змін в стінці судини не виявили. Таким чином, морфометричні показники серця суттєво збільшені: розміри серця при РС внаслідок АКМП та ІХС, при останній ще й загальна маса серця (242,7±5,01 г маса у практично здорових осіб до 40 р.; Франчук В.В., 1999). Раптова смерть настає внаслідок артеріосклеротичного процесу при алкогольній кардіоміопатії у 94,0% осіб молодого віку, при гострому отруєнні алкоголем – у 77,0%, при ішемічній хворобі серця – у 64,0%. Атеросклероз коронарних артерій (ЛФБ та АтБ в інтимі) зазначається у 36,0% осіб при ішемічній (атеросклеротичній) хворобі серця, у 23,0% - при гострому отруєнні алкоголем, у 6,0% - при АКМП. Стеноз КА у осіб молодого віку, які померли внаслідок АКМП, у 73,0% спостережень є меншим 25%, у 27,0% випадків – більше 50-75%. При ішемічній хворобі серця відповідно 64,0% і 36,0%. При гострому отруєнні алкоголем – 22,0% і 78,0% (>25-50%). ФБ, в т.ч. з незначною кількістю
ліпідів є найчастішим проявом патогістологічних змін у коронарних
артеріях в осіб молодого віку при ішемічній хворобі серця (37,0%), дещо
меншим – ЛФБ (36,0%), майже у третини (27,0%) померлих людей є
циркулярна та вогнищева м‘язово-еластична гіперплазія інтими судини (k 1
: 1 – 3 : 1). При гострому отруєнні алкоголем у 55,0% осіб у КА є
фіброзна бляшка з незначною кількістю ліпідів, а у 23,0% –
ліпідно-фіброзна бляшка. При раптовій смерті внаслідок алкогольної
кардіоміопатії у 73,0% осіб є циркулярна гіперплазія інтими коронарної
артерії (k 0,5 : 1 – 2 : 1), у 21,0% – ФБ з незначною кількістю ліпідів,
у 6,0% – атероматозна бляшка.

Проведено пошук можливих етіологічних стимулів РС в осіб молодого віку
(п‘ятий розділ дисертації „Етіологічні стимули та патогенетичні чинники
раптової смерті”). Для хронічної алкогольної інтоксикації без формування
залежності від алкоголю характерний поступовий розвиток АКМП. Визначили,
що РС внаслідок АКМП становить 2-6% від загальної кількості досліджень,
має чітку тенденцію до зростання. Макроскопічну гіпердіагностику (70,2%)
можна пояснити відсутністю специфічних ознак чи маркерів цієї хвороби.
Виявили, що ця патологія частіше зустрічається у чоловіків (78,5%).
Найбільшу кількість АКМП як причини смерті серед чоловіків і жінок ми
помітили у віці 30-40 років.

Провели порівняння етіологічних чинників РС у осіб, які померли від АХС
(І група), АКМП (ІІ група), гострого отруєння етиловим алкоголем (ІІІ
група), від інших хвороб (IV група), від травм, небезпечних для життя в
момент заподіяння (V група). Середній вік осіб у І групі складав
36,7±4,9 років, у ІІ – 34,9±6,8 роки, у ІІІ – 39,1±3,7 років, у IV –
35,5±5,2 років, у V – 32,8±7,8 роки. Співвідношення померлих чоловіків і
жінок у І групі становило 2,6:1, у ІІ – 6,5:1, у ІІІ – 8:1, у IV –
3,3:1, у V – 23:1. Дані про розповсюдженість куріння серед осіб молодого
віку за статтю, віком початку і стажем куріння, кількістю викурених
сигарет подано в табл. 5.

Таблиця 5

Розповсюдженість куріння серед осіб молодого віку, які раптово померли
внаслідок екзо- і ендогенних причин (ЛОБСМЕ, 2003-2004 рр.)

Причина смерті Кількість курців Співвід-ношення курців чоловіків і
курців жінок Середній вік, з якого почали курити* Середній стаж
куріння* Кількість викурених сигарет щодня

до 10 шт. 20 шт. і більше

абс. ч (%) частки роки роки абс. ч (%) абс. ч (%)

І група 7 (63,6%) 10:0 17,3±1,1 20,5±4,5 3(42,9%) 4 (57,1%)

ІІ група 11 (91,6%) 9,9:1 17,2±1,6 18,8±5,4 – 11(100,0%)

ІІІ група 8 (100,0%) 7:1 18,6±0,9 20,6±3,7 – 8 (100,0%)

ІV група 8 (80,0%) 3:1 17,7±0,9 18,9±2,4 1(12,5%) 7 (87,5%)

V група 10 (71,4%) 10:0 18,0±0,7 14,5±4,5 3 (30,0%) 7 (70,0%)

* середні значення для курців, які курили по 20 сигарет протягом доби.

Людей робітничих професій, в т.ч. з неофіційною, некваліфікованою,
працею, яка була пов’язана зі шкідливими факторами було 73,6%, і осіб,
робота яких не мала впливу ксенобіотиків – 26,4%. Працюючі мали такі
професії: будівельники – 20,5% осіб із стажем роботи в шкідливих умовах
у середньому 9,6±2,3 років, водії та працівники автозаправок – 12,8% зі
стажем 16,0±3,5 років, некваліфіковані робітники-підрядники – 12,8% зі
стажем 10,4±3,0 років, електрозварники – 7,8% із стажем 16,7±1,1 років,
слюсарі – 5,1% із стажем 12,5±6,5 років, електрики – 2,7% із стажем 20
років, столяри – 2,7% із стажем 22 роки, швеї – 5,1%, сантехніки – 2,7%,
продавці – 2,7%, пекарі – 2,7%, домогосподарки – 7,7%, ніколи ніде не
працювали – 15,4%. Співвідношення померлих осіб, в праці яких був вплив
ксенобіотиків і осіб, які такого впливу не мали становило в І групі 3:1,
у ІІ – 5,5:1, у ІІІ – 3:1, у IV – 7:1, у V – 0,75:1.

Таким чином, аналіз за вісімнадцятирічний період (1987-2004 рр.)
показав, що кількість раптової ненасильної смерті від ХСК в Україні
становить 71,4%, у Львівській області – 79,2% (за даними судово-медичної
експертизи). Враховуючи те, що 50% випадків смерті внаслідок цієї
патології настає раптово за межами лікувальних закладів, і майже у 25%
хворих на ІХС, які помирають раптово, РС є першим і єдиним її проявом,
дослідження морфологічних змін КА дає можливість встановити
причинно-наслідкові зв‘язки при РСС. В осіб молодого віку стеноз КА до
25% у 54,8% випадків призводить до РС внаслідок ГІХС. Основною причиною
зменшення прохідності КА є ЦМЕГІ, у більшості інтима має дифузне
потовщення двошарової будови за

Таблиця 6

Можливий вплив чинників ризику, патоморфологічні зміни серця та
патогістологічні зміни коронарних артерій при раптовій смерті внаслідок
гострого отруєння алкоголем, алкогольної кардіоміопатії та ішемічної
хвороби серця в осіб молодого віку

№№ Ознаки Гостре отруєння алкоголем АКМП ІХС

1 2 3 4 5

1. Група ознак: Етіологічні чинники

1. Співвідношення померлих чоловіків і жінок 8 : 1 6,5 : 1 2,6 : 1

2. Співвідношення осіб робітничих професій, пов’язаних з дією
ксенобіотиків і осіб, які не мали такого впливу 3 : 1 5,5 : 1 3 : 1

3. Частота вживання алкоголю

(з анамнезу, %) 62,5 61,5 55,0

4. Ступінь алкогольного сп‘яніння, який найчастіше виявляли
(судово-токсикологічне дослідження,%) тяжке отруєння – 75,0 не виявлено
алкоголю – 53,3 не виявлено алкоголю – 72,7

5. Кількість курців (%) 100,0 91,6 63,6

6. Співвідношення курців чоловіків і курців жінок 7 : 1 9,9 : 1 10 : 1

7. Середній вік, з якого почали курити* (роки) 18,6 ± 0,9 17,2 ± 1,6
17,3 ± 1,1

8. Середній стаж куріння* (роки) 20,6 ± 3,7 18,8 ± 5,4 20,5 ± 4,5

2. Група ознак: Макроскопічні патоморфологічні зміни серця та судин

1. Розміри серця (M±m, см) 11,1±0,5х9,8±

1,2х5,8±0,5 12,0±1,4х10,7±

1,4 х6,5±1,5 11,7±1,0х10,7±

1,3х7,0±1,0

2. Загальна маса серця (M±m, г) 372,0±45,7 381,0±59,8 397,0±67,9

3. Товщина лівого шлуночка (M±m, см) 1,6±0,3 1,5±0,2 1,6±0,2

4. Товщина правого шлуночка (M±m, см) 0,3±0,1 0,3±0,04 0,3±0,05

5. Серцевий м’яз (%):

дряблий

пружний 77,0

23,0 87,0

13,0 55,0

7. Коронарні артерії (%):

зіяють

спались

прохідні

стінки потовщені

55,0

78,0

45,0

22,0

80,0

13,0

20,0

87,0

45,0

9,0

55,0

91,0

8. Аорта:

периметр над клапанами (см)

бляшки в інтимі (%)

7,6±0,5

11,0

6,9±0,4

27,0

7,1±0,6

55,0

№№ Ознаки Гостре отруєння алкоголем АКМП ІХС

ліва права ліва права ліва права

3. Група ознак: Патогістологічні зміни коронарних артерій

1. Циркулярна м‘зово-еластична гіперплазія інтими коронарної артерії: k
інтима-медія 0,8:1-3:1 0,8:1-2:1 0,5:1-2:1 0,2:1-2:1 1:1-3:1
0,2:1-1,5:1

а) двошарова (%) 11,0 22,0 53,0 60,0 9,0 37,0

б) одношарова (%) 11,0 11,0 20,0 27,0 – –

2. Вогнищева м’язово-еластична гіперплазія інтими коронарної артерії
(%) – – – – 18,0 18,0

3. Фіброзна бляшка (%) 33,0 11,0 7,0 – 28,0 –

4. Фіброзна бляшка з незначною кількістю ліпідів (%) 22,0 11,0 14,0
7,0 9,0 9,0

5. Ліпідно-фіброзна бляшка (%) 23,0 11,0 – – 36,0 9,0

6. Атероматозна бляшка (%) – – 6,0 – – –

7. Інтактність (%) – 34,0 – 6,0 – 27,0

8. Звапніння (%) 22,0 11,0 14,0 – 9,0 –

* середні значення для курців, які курили щодня по 20 сигарет

рахунок пухкої ніжно-волокнистої тканини та гладком‘язових волокон у її
поверхневому шарі та помірно збільшеної кількості колагенових і
еластичних волокон порівняно з числом клітинних елементів у глибокому
шарі. Найбільші значення коефіцієнту співвідношення інтима-медія (3:1) є
у лівій КА при РС внаслідок ІХС. Інтима удвічі більша ніж медія у КА
(ліва і права) у осіб, що раптово померли від АКМП і гострого отруєння
алкоголем. Такі дистрофічні зміни у стінці лівої КА як ФБ, ФБ з
незначною кількістю ліпідів та васкуліт частіше спостерігаються при РС
від ІХС порівняно з такою ж віковою групою осіб, що померли від АКМП.
Найважливішими чинниками ризику РСС у молодих осіб є куріння та
професійно-шкідливі умови праці, пов‘язані з впливом ксенобіотиків. При
морфологічному вивченні КА для об‘єктивного визначення механізмів
морфо-, пато-, танатогенезу РС необхідно широко використовувати
різноманітні методи дослідження. Це дало можливість розробити критерії
посмертної діагностики раптової смерті від ІХС та АКМП в осіб молодого
віку на тлі алкоголемії та впливу ксенобіотиків (табл.6).

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішене актуальне завдання, що полягало у визначенні
епідеміології раптової ненасильної смерті, поширеності і причин раптової
смерті серед осіб молодого віку та патоморфології коронарних артерій при
ішемічній хворобі серця, алкогольній кардіоміопатії, гострому отруєнні
алкоголем.

1. Найбільші показники раптової смерті населення у період з 1987 до 2004
рр. від хвороб системи кровообігу відповідно до кількості мешканців
спостерігаються у промисловому Південно-Східному регіоні України з
найвищим рівнем індустріалізації (Харківська, Дніпропетровська,
Донецька, Запорізька області) і коливаються в межах від 0,044-0,057% до
0,101-0,143%. Області з меншим індексом індустріалізації та екологічним
забрудненням (Житомирська, Хмельницька, Львівська, Закарпатська,
Рівненська) мають менший рівень смертності від хвороб системи
кровообігу. Цей показник становить від 0,013-0,025% до 0,035-0,064%, що
у 2,1-2,2 рази менше такого ж показника у промислових регіонах України.

2. У Львівській області за період з 1984 до 2002 рр. щорічна кількість
випадків раптової смерті внаслідок хвороб системи кровообігу збільшилась
у два рази (з 591,3±28,9 до 1186,6±55,6; р
25-50%), при гострому отруєнні алкоголем – у 22,0% (у 78,0% – > 25-50%).
При алкогольній кардіоміопатії і хронічній ішемічній хворобі серця
стеноз у коронарних артеріях є тяжчий (відповідно у 73,0% осіб – 50-75% та у 64,0% – 50-75%).

4. Головними патологічними процесами в коронарних артеріях при гострій
ішемічній хворобі серця та гострому отруєнні алкоголем є фіброзна і
фіброзна з незначною кількістю ліпідів бляшки, при алкогольній
кардіоміопатії – циркулярна м‘язово-еластична гіперплазія інтими, при
хронічній ішемічній хворобі серця – фіброзна і ліпідно-фіброзна бляшки.
Ознаки коронариту є у 53,1% осіб, які померли від гострої ішемічної
хвороби серця, запальні зміни частіше зустрічаються при стенозі 25%
(54,2% випадків) і при формуванні в інтимі фіброзних і фіброзних з
незначною кількістю ліпідів бляшок (54,2% випадків), тобто при
артеріосклерозі. При вираженому стенозі (50-75%) явища коронариту (у
27,0% осіб при алкогольній кардіоміопатії і у 36,0% – при хронічній
ішемічній хворобі серця) пов‘язані з утворенням ліпідно-фіброзних і
атероматозних бляшок в інтимі, тобто при атеросклерозі коронарних
артерій.

5. Найістотнішим фактором ризику при виникненні раптової ненасильної
смерті є куріння (при гострому отруєнні алкоголем – 100%, при
алкогольній кардіоміопатії – 91,6%, при ішемічній хворобі серця –
63,6%). Ступінь ризику смерті корелює із кількістю викурених сигарет та
віком початку і стажем куріння (при алкогольній кардіоміопатії – 100%
осіб викурює більше 20 сигарет щодня на протязі 18,8±5,4 років з
17,2±1,6 віку; при гострому отруєнні алкоголем відповідно – 100% осіб на
протязі 20,6±3,7 років з 18,6±0,9 віку; при ішемічній хворобі серця –
57,1% осіб на протязі 20,5±4,5 років з 17,2±1,1 віку).

6. Серед раптово померлих внаслідок хвороб системи кровообігу і гострої
коронарної патології частка людей робітничих професій, в праці яких є
вплив ксенобіотиків у 2-3,5 рази перевищує частку осіб, робота яких не
пов’язана зі шкідливими факторами. Куріння у поєднанні з шкідливими
умовами праці створюють джерело надходження та нагромадження хімічних
сполук в організмі людини (співвідношення осіб робітничих професій,
пов‘язаних з дією ксенобіотиків до осіб, робота яких не має професійної
шкідливості при алкогольній кардіоміопатії становить 5,5 : 1, при
ішемічній хворобі серця та гострому отруєнні алкоголем – 3:1. У осіб
молодого віку, що померли від ішемічної хвороби серця першим за частотою
прояву серед інших факторів ризику виникнення раптової ненасильної
смерті є чинник, який пов‘язаний з дією ксенобіотиків виробничого генезу
(75%).

7. Умови виникнення раптової смерті при алкогольній кардіоміопатії
створює сукупна та/або комбінована дія кількох факторів: навантаження
організму токсичними речовинами внаслідок куріння (91,6%), професійної
шкідливості (84,6%) на тлі зловживання алкогольними напоями. Алкоголь
менше впливає на виникнення раптової смерті при ішемічній хворобі серця,
ніж куріння чи шкідливі умови праці, оскільки у 72,7% осіб похідних
алкоголю не виявили.

8. Диференційна діагностика раптової смерті внаслідок ішемічної хвороби
серця, алкогольної кардіоміопатії на тлі алкоголемії повинна
здійснюватись шляхом комплексного використання біохімічних,
морфологічних, морфометричних методів дослідження. З метою встановлення
причин розвитку хвороб системи кровообігу при раптовій смерті осіб
молодого віку рекомендуємо вивчати професійний маршрут померлих, стаж і
характер роботи у шкідливих умовах. Для вивчення структурних змін
артерій серця застосовувати, окрім класичного морфологічного методу
фарбування гематоксиліном і еозином, фарбування фукселіном (за Хартом)
та трихромом (за Массоном). Ці методи доступні для використання в умовах
кожного бюро судово-медичної експертизи України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Малик О.Р. Раптова смерть від ішемічної хвороби серця в осіб молодого та
середнього віку (ретроспективний аналіз) // Медицина сьогодні і завтра.
– 2002. – № 2. – С. 57-60.

Раптова смерть при алкогольній кардіоміопатії / Найда А.І., Малик О.Р.,
Нартіков В.М., Ногач Л.П., Хариш О.В. // Практична медицина. – 2002. – №
3. – С. 66-70. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу,
патоморфологічне дослідження, оформлення статті).

Малик О.Р., Григорійчук В.І. Раптова смерть та синдром раптової смерті:
визначення понять // Укр. мед. часопис. – 2002. – № 6 (32). – С. 27-32.
(Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, обґрунтовано і розкрито
суть поняття раптова смерть, коригування та оформлення статті).

Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., Малик О.Р. Раптова смерть внаслідок
хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту
міокарда: вік, стать і професія померлих (аналіз динаміки за 18 років)
// Укр. мед. часопис. – 2004. – № 5 (43). – С. 106-109. (Здобувачем
здійснено відбір матеріалу для дослідження, статистичний аналіз
матеріалу, оформлення статті).

Малик О.Р. Раптова смерть осіб молодого віку: порівняльний аналіз
етіологічних факторів // Практична медицина. – 2004. – № 2 (том Х). – С.
106-109.

Малик О.Р., Зербіно Д.Д. Проблема раптової серцево-судинної смерті:
можливі етіологічні і патогенетичні чинники, за даними аналізу
матеріалів судово-медичних автопсій // Серце і судини. – 2005. – № 2. –
С. 68-73. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, відбір
матеріалу, обґрунтовано етіологічну роль ксенобіотиків при раптовій
серцевій смерті у осіб молодого віку, статистичний і морфологічний
аналіз матеріалу, оформлення статті).

Зербіно Д.Д., Малик О.Р., Соломенчук Т.М. Раптова смерть в Україні:
вплив кризових екологічних чинників // Серце і судини. – 2006. – № 1. –
С. 41-49. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, відбір
матеріалу для дослідження, обґрунтовано залежність зростання показників
раптової смерті від ступеня екологічного забруднення регіону,
статистичний аналіз, оформлення статті).

Малик О.Р. Патоморфологічні зміни коронарних артерій при раптовій смерті
осіб віком до 44 років // Український судово-медичний вісник. – 2006. –
С. 5-9.

Найда А., Малик О. Р. Судово-медична експертиза раптової смерті //
Вісник Львівського університету. – 2004. – Серія юридична. – Вип. 40. –
С. 393-399. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, відбір
матеріалу, статистичне і патоморфологічне дослідження матеріалу,
оформлення статті).

Алкогольна кардіоміопатія: раптова смерть в судово-медичній практиці /
Малик О.Р., Найда А.І., Ногач Л.П., Хариш О.В. // Тези доп. ІХ Конгресу
світової федерації укр. лікарських товариств. – Луганськ, 2002. – С.
198. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, його патоморфологічне
дослідження, оформлення тез).

Малик О.Р. Раптова смерть від ішемічної хвороби серця осіб молодого віку
// Тези доп. ІХ Конгресу світової федерації укр. лікарських товариств. –
Луганськ, 2002. – С. 197.

Малик О.Р., Найда А.І. Соціально-біологічні та правові аспекти
судово-медичної експертизи раптової смерті // Матер. ІХ регіон.
наук.-практ. конф. „Проблеми державотворення і захисту прав людини”. –
Львів, 2003. – С. 521-523. (Здобувачем здійснено аналіз літературних
даних, відбір матеріалу та його аналіз, оформлення статті).

Малик О.Р. Соціально-медичні аспекти судово-медичної експертизи раптової
смерті від серцево-судинних захворювань // Тези доп. VІІ з‘їзду Всеукр.
Лікарського Товариства. – Тернопіль, 2003. – Т.5. – № 1 (63). – С. 69.

Малик О.Р. Вплив віку, статі, сезонного фактору на раптову смерть при
гострій ішемічній хворобі серця // Тези доп. VІІ Конгресу патологів
України. – Івано-Франківськ, 2003. Галицький лікарський вісник. – Т.10.
– Ч. 4. – С. 135.

Патоморфологічні аспекти раптової смерті від алкогольної кардіоміопатії
в Львівській області / Найда А.І., Малик О.Р., Ногач Л.П., Хариш О.В. //
Тези доп. VІІ Конгресу патологів України. – Івано-Франківськ, 2003. –
С. 66-68. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, його патоморфологічне
дослідження, оформлення тез).

Малик О.Р. Патогістологічні зміни коронарних артерій при раптовій смерті
осіб молодого віку // Тези доп. Х Конгресу світової федерації укр.
лікарських товариств. – Чернівці, 2004. – С. 594.

Гострі отруєння етанолом і раптова смерть від хвороб алкогольного генезу
за 10 років у Львівській області за даними Львівського обласного бюро
судово-медичної експертизи / Ногач Л.П., Найда А.І., Малик О.Р., Хариш
О.В. // Тези доп. Х Конгресу світової федерації укр. лікарських
товариств. – Чернівці, 2004. – С. 596. (Здобувачем здійснено відбір
матеріалу, клінічний і патоморфологічний аналіз матеріалу, оформлення
тез).

Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., Малик О.Р. Раптова смерть від хвороб
системи кровообігу: вік, стать і професії померлих (аналіз динаміки за
16 років) // Тези доп. VІІ національного Конгресу кардіологів України. –
Дніпропетровськ, 2004. – С. 292. (Здобувачем здійснено відбір і аналіз
матеріалу для дослідження, оформлення тез).

Найда А.И., Малык О.Р. Социально-правовые проблемы ненасильственной
смерти в судебно-медицинской практике // Материалы 2-й Всеросс.
научн.-практ. конф. “Актуальные проблемы правового регулирования мед.
деятельности”. – Москва, 2004. – С. 294-297. (Здобувачем здійснено
аналіз літературних даних, відбір матеріалу для дослідження,
статистичний і морфологічний аналіз матеріалу, оформлення та коригування
статті).

Малик О.Р. Раптова ненасильна та насильна смерть в Україні (аналіз
динаміки по регіонах за 15 років) // Матер. VIII з‘їзду ВУЛТ. –
Івано-Франківськ. Укр. Мед. Вісті. – 2005. – Т. 6. – Ч. 1-2 (64-65). –
С. 417-418.

Малик О.Р. Аналіз смертності в Україні за даними судово-медичної служби
у 1987-2004 рр. // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. судових медиків і
криміналістів. – Харків, 2005. – С. 92-94.

Малик О.Р. Раптова смерть осіб молодого віку: варіанти морфологічних
змін коронарних артерій // Тези доп. ХІ Конгресу світової федерації укр.
лікарських товариств. – Полтава, 2006. – С. 652.

Малик О.Р. Гостра ішемічна хвороба серця (особливості патоморфологічних
змін у осіб молодого віку) // Матер. І. міжнар. наук.-практ. конф.
судових медиків і криміналістів. – Харків. – 2006. – С. 45-46.

АНОТАЦІЯ

Малик О.Р. Патоморфологія артерій серця при раптовій смерті в осіб
молодого віку. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія – Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню причин, епідеміології раптової
ненасильної смерті і патогістологічним змінам коронарних артерій при
ній. Доведена залежність між структурою раптової ненасильної смерті в
регіонах України та їх індексом індустріалізації і екологічним
забрудненням. Виділені промислові області Південно-Східного регіону з
найбільшими показниками раптової смерті населення від хвороб системи
кровообігу та області з меншим антропогенним забрудненням і з меншим
аналогічним показником. Встановлено, що людські втрати осіб
працездатного віку, що померли від хвороб системи кровообігу становить
72%, з тенденцією до щорічного збільшення. Вивчені та описані
патоморфологічні зміни серця і патогістологічні зміни коронарних артерій
в осіб молодого віку (до 44 р.) при раптовій смерті різного генезу.
Головним патологічним процесом в коронарних артеріях є артеріосклероз,
що проявляється циркулярною м’язово-еластичною гіперплазією інтими або
фіброзною бляшкою, в т.ч. з незначною кількістю ліпідів. Доведено, що
запальні зміни в коронарних артеріях як реакція на патогенний чинник є
однакові за клітинним складом, але частіше зустрічаються при
артеріосклеротичному процесі порівняно з атеросклеротичним і не мають
прямої залежності від ступеня стенозу. Вперше отримані докази про вплив
ксенобіотиків (надходження і нагромадження хімічних сполук в результатів
куріння і виробничо-шкідливих умов праці) на виникнення раптової
ненасильної смерті в осіб молодого віку. Ступінь ризику смерті прямо
корелює із кількістю викурених сигарет та віком початку і стажем
куріння. Найістотнішим фактором ризику раптової смерті при ішемічній
хворобі серця є чинник, що пов’язаний з дією ксенобіотиків виробничого
генезу.

Ключові слова: раптова ненасильна смерть, патоморфологія коронарних
артерій, ксенобіотики побутового та виробничого генезу, особи молодого
віку.

АННОТАЦИЯ

Малик О.Р. Патоморфология артерий сердца при внезапной смерти у лиц
молодого возраста. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.02 – патологическая анатомия – Львовский
национальный медицинский университет имени Даниила Галицкого, Львов,
2007.

Диссертация посвящена исследованию причин, эпидемиологии внезапной
ненасильственной смерти и патогистологическим изменениям коронарных
артерий при ней. Анализ за восемнадцатилетний период (1987-2004 гг.)
показал, что количество внезапной ненасильственной смерти в Украине
увеличилось в 2,6 раза, а частота внезапной смерти от болезней системы
кровообращения выросла в 2,1 раза. В 2004 г. наибольшее относительное
количество летальных случаев от болезней системы кровообращения
наблюдалось в промышленных областях Юго-Восточного региона (Харьковская,
Днепропетровская, Донецкая, Запорожская области): удельная часть случаев
относительно населения каждой области составляет 0,101-0,143%. В
Житомирской (Северо-Восточный регион), Хмельницкой (Центральный),
Львовской, Закарпатской, Ровненской (Западный) областях, где
экологический прессинг промышленности значительно ниже (индекс
индустриализации – 0,3-0,9), удельный вес таких случаев составил от
0,035% до 0,064%, это в 2,1-2,2 раза меньше аналогичного показателя в
промышленных областях Украины. Потери людей трудоспособного возраста,
которые внезапно умерли от болезней системы кровообращения во Львовской
области, имеют тенденцию к увеличению и составляют 72%. При половом
распределении наблюдается увеличение количества женщин (с 17,5% до
20,4%; р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АКМП – алкогольна кардіоміопатія АтБ – атероматозна бляшка АХС – атеросклеротична хвороба серця ГІХС – гостра ішемічна хвороба серця ГКН – гостра коронарна недостатність ІМ – інфаркт міокарду ІХС – ішемічна хвороба серця КА – коронарні артерії КМП – кардіоміопатія ЛОБСМЕ – Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи ЛФБ – ліпідно-фіброзна бляшка РС – раптова смерть РСС – раптова серцева смерть ХІХС – хронічна ішемічна хвороба серця ХСК – хвороби системи кровообігу ЦМЕГІ - циркулярна м‘язово-еластична гіперплазія інтими коронарної артерії ФБ – фіброзна бляшка PAGE 28

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020