ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МИХАЙЛЕНКО РОМАН ІВАНОВИЧ
УДК
613.955:572.5\.7:7:572.524.12
Дерматогліфічні ознаки, як прогностичні маркери фізичної працездатності
школярів різних вікових груп
24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту
Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі теорії та методики фізичної культури і
спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Мицкан Богдан Михайлович,
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника, завідувач кафедри теорії та методики фізичної
культури і спорту.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Сергієнко Леонід Прокопович,
Південнослов’янський інститут Київського славістичного університету
,професор кафедри соціальної психології
кандидат біологічних наук, доцент
Глазирін Іван Дмитрович,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
завідувач кафедри спортивних ігор.
Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теоретичних основ і
методики фізичного виховання,
Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.
Захист відбудеться 28.02.2007 о 13-00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 64.862.01 Харківської
державної академії фізичної культури ( 61022, м. Харків, вул.
Клочківська,99)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної
академії фізичної культури ( 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99 ).
Автореферат розісланий 27.01. 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Однією із актуальних проблем сучасної теорії та
практики фізичної культури є вдосконалення методичної бази фізичного
виховання школярів. Дискусія, яка розгорнулась серед спеціалістів в
галузі фізичної культури засвідчує, що стратегія та технології
реалізації шкільної навчальної програми “Фізична культура з основами
здоров’я” має базуватись на науковому обгрунтуванні збільшення частки
методичних прийомів, які дозволяли б забезпечити диференційований підхід
щодо удосконалення фізичного розвитку школярів ( О.С. Куц, 2003; І.Д.
Глазирін, 2003; Б.М. Шиян, 2004; Т.Ю. Круцевич, 2004; Л.В. Волков, 2004;
К.А. Козлова, 2006 ).
Процес розробки, впровадження і подальше вдосконалення системи
диференційованого фізичного виховання неможливий без знання методів
діагностики й оцінки стану фізичного розвитку і фізичної працездатності
дітей і підлітків, які дозволяють здійснювати контроль за процесами
росту і розвитку організму.
В останні роки науковці значну увагу приділяють розробці методів
діагностики розвитку рухових здібностей та пошуку генетичних маркерів,
які детермінують природні задатки дітей до фізичного удосконалення
(С.І. Присяжнюк, 2001; Т.В. Селезньова, 2003).
Серед сучасних підходів щодо вирішення цієї проблеми особливого
значення набувають дані відносно взаємозв’язку між показниками
дерматогліфіки і фізичної працездатності. Інтерес до показників
дерматогліфіки не випадковий, оскільки комплекс візерунків на шкірі
долонної поверхні кисті є генетично детермінованим, виключно
індивідуальним і визначається, в основному, морфологічними особливостями
організму, більшість з яких залишається незмінними впродовж всього життя
( Є.А. Бейсікова, 1983; І.С. Гусєва, 1986; Л.І. Тегако, 1989 ).
З цієї точки зору дерматогліфічний метод дає можливість встановити
морфофункціональні відхилення, що пов’язані зі структурними аномаліями
хромосом кожного конкретного індивідууму. В науковій літературі широко
представлені роботи, в яких висвітлені дані про особливості
дерматогліфічних показників (ДГП) у людей з різним фізичним розвитком й
патологічним станом ( Л.П. Сергієнко, 2004; Х.М. Хамрокулов, 2004),
встановлена вікова мінливість та статевий диморфізм цих показників
(В.К. Ходзицька, 1991; П.К. Прусов, 2004). Проте відзначимо, що дотепер
не проводилися дослідження дерматогліфічного профілю дітей різних
вікових груп з урахуванням їх фізичного розвитку, фізичної
працездатності і тілобудови.
Тому, актуальними, на наш погляд, є наукові дослідження, метою яких є
виявлення генетичних маркерів, які можуть бути використані для
прогнозування фізичного статусу (соматичного здоров’я, фізичного
розвитку, фізичної працездатності тощо) людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи входить до Зведеного плану науково-дослідної
роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2000–2005 роки Державного
комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.11
“Особливості фізичного розвитку і соматичного здоров’я дітей і підлітків
Гуцульщини” (номер державної реєстрації 0101U004940). Роль автора
полягала у вивченні та встановленні взаємо-зв’язків між
дерматогліфічними ознаками та фізичним статусом школярів 6–14 років.
Мета дослідження: вивчити особливості взаємозв’язку між
дерматолі-фічними ознаками і показниками фізичного розвитку та
фізичної працезда-тності школярів 6–14 років із різним типом тілобудови
та станом соматичного здоров’я.
У процесі дослідження вирішувались такі завдання:
1.Здійснити дерматогліфічний аналіз долонної поверхні рук у школярів
6–14 років;
2.Встановити взаємозв’язок між рівнем фізичного розвитку, фізичної
працездатності і соматотипом у школярів 6–14 років;
3.Виявити залежність між дерматогліфічними ознаками і фізичною
працездатністю школярів 6–14 років їх типом тілобудови і станом
соматичного здоров’я.
Об’єкт дослідження: фізичний розвиток, соматичне здоров’я й
фізична працездатність школярів.
Предмет дослідження: дерматогліфічні детермінанти фізичного розвитку і
фізичної працездатності школярів 6–14 років.
Для розв’язання поставлених завдань у роботі використовувалися загально
прийняті методи дослідження:
1. Теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової, методичної та
спеціальної літератури.
2. Дерматогліфічне обстеження, антропометрія, педагогічне тестуван-ня,
функціональні методи.
3. Дослідження стану соматичного здоров’я.
4. Методи математичної статистики, кореляційний і факторний аналіз.
Наукова новизна. Вперше з’ясована взаємообумовленість факторів, які
впливають на фізичний розвиток, формування рухових здібностей і рівень
фізичної працездатності у дітей із різним соматотипом; виявлені
дермато-гліфічні маркери, які прогнозують ймовірність значного рівня
розвитку фізичної працездатності, витривалості і силових здібностей
дітей; показано перспективи використання дерматогліфічного методу у
прогнозуванні фізичної працезда-тності дітей різного віку й
соматотипу.
Практичне значення роботи полягає в тому, що була доведена можливість
використання дерматогліфічного методу в системі групового та
індивідуального прогнозування рівня фізичної працездатності як
експрес-методики і технології контролю за розвитком рухових здібностей у
дітей. Матеріали дослідження можуть бути використані для прогнозування
розвитку загальної витривалості, та швидкісної сили. Впровадження
результатів наукового дослідження підтверджене актами від 06.03.06р.,
ЗОШ №22, ЗОШ №10 від 09.03.06 р., ДЮСШ№2 15.03.06р.,
м.Івано-Франківська, а також на факультеті фізичної культури і спорту
Прикарпатсь-кого національного університету імені В.Стефаника від
07.04.06р.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею автора, який
визначив мету та завдання дослідження, провів теоретичний аналіз
наукової літератури. Автором виконано експериментальну частину роботи.
Дисертант оволодів і самостійно застосував дерматогліфічний метод,
методи визначення соматотипу, фізичної працездатності й соматотичного
здоров’я.
В роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантові належать наукова
концепція, проведено дослідження та обробка даних, написання тексту
роботи, статистична обробка отриманих результатів. Обґрунтування
наукових положень і висновки проводились разом з науковим керівником та
оформлені у вигляді дисертації. В науково-практичній частині актів
провадження використано дані дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота оприлюднена на
спільному засіданні кафедри теорії та методики фізичної культури і
спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
та на кафедрі фізичного виховання інституту менеджменту та економіки
“Галицька Академія”. Основні матеріали та положення дисертації
доповіданні на регіональних конференціях “Проблеми викладання
гуманітарних дисциплін у технічних навчальних закладах” (м.
Івано-Франківськ, 2001); “Кінезіологія в системі культури” (м.
Івано-Франківськ, 2001); Міжнародній науковій конференції “Молода
спортивна наука України” (м. Львів, 2001-2006); V Міжнародному конгресі
з інтегративної антропології (м. Вінниця, 2004); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Удосконалення фізичного виховання та
спеціальної підготовки курсантів ВНЗ МВС України” Прикарпатського
юридичного інституту (м. Івано-Франківськ, 2005).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових статей,
серед яких 5 статей у фахових виданнях ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена українською
мовою на 196 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу,
п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел 229. Робота
ілюстрована 5 рисунками й містить 51 таблицю.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт,
предмет, мету, завдання дослідження; розкрито наукову новизну та
практичне значення отриманих результатів, вказано про особистий внесок
здобувача та перелік конференцій на яких здійснена апробація
дисертаційного дослідження.
У першому розділі “Теоретико-методичні аспекти прогнозування фізичного
розвитку школярів” проаналізовано науково-методичну літературу з
проблеми застосування різноманітних генетичних маркерів (дерматогліфів,
серологічних властивостей) щодо їх значення в прогнозуванні фізичного
розвитку й типу тілобудови. Розглянуто особливості діагностики фізичної
працездатності в залежності від віку й статі дітей. Відзначено важливу
роль ексквізитних реакцій організму, на основі яких може проводитись
формування рухового режиму на уроках фізичної культури та під час
позаурочних форм фізичного виховання школярів.
Виявлено, що визначення рівня фізичної працездатності у дітей
залишається складною та до кінця невирішеною проблемою сьогодення. Окрім
цього, на сьогоднішній день відсутнє наукове обґрунтування
прогнозування соматичного здоров’я, фізичної працездатності на підставі
дерматогліфічних ознак і соматотипічних особливостей школярів. Вирішення
цих завдань створює передумови для оптимізації фізичного виховання
школярів різного віку і статті.
У другому розділі дисертації “Організація та методи дослідження ”
представлені відомості про організацію дослідження, контингент
обстежених, етапи дослідження й використані методи (табл.1.).
Таблиця 1
Характеристика етапів й методів дослідження
Етапи
Мета етапу
Методи обстеження Кількість обстежених констатуючого експеременту
ІІ
Дослідження рівня фізичного розвитку, стану
соматичного здоров’я, рівня фізичної працездатності в залежності від
типу дерматогліфічних ознак і соматотипу школярів Дерматогліфічне
обстеження, антропометрія, педагогічне тестування, функціональні методи.
Дослідження стану соматичного здоров’я, методи математичної статистики
225
ІІІ Встановлення кореляційних взаємовідносин між рівнем фізичної
працездатності і дерматогліфічними ознаками Педагогічне тестування,
математична статистика
195
IV Експериментальна перевірка ефективності розробленої програми
прогнозування рівня фізичної працездатності за дерматогліфічними
ознаками Методи математичної статистики, кореляційний і факторний аналіз
195
Перший етап (2001-2002 рр.) був присвячений теоретичному дослідженню
проблеми, формуванню мети та завдань дослідження, підбору та
відпрацюванню адекватних методів дослідження.
На другому етапі (2002-2003 рр.) проведено аналіз рівня фізичної
працездатності і розвитку рухових здібностей школярів різного віку з
врахуванням соматотипу. Було обстежено 500 учнів ЗОШ №22 м.
Івано-Франківська
Для встановлення рівня фізичного розвитку були проведені
антропометричні дослідження з використанням наступних індексів
(масо-ростовий, силовий, життєва ємкість легенів). Фізичну
працездатність визначали із застосуванням велгометрії за методом
PWC150-170 в залежності від віку, дерматогліфічні ознаки вивчали за
методом Т.Д. Владкової, (1966), в модифікації Л.Є. Ковальчук, (1997 ), а
індетифікацію соматотипу проводили за Д.А.Фарбер, (2002).
Третій етап (2004-2005 рр.) передбачав диференціацію прогностично
значимих дерматогліфічних ознак з метою прогнозування вікових змін
фізичного розвитку, фізичної працездатності й стану соматичного
здоров’я, проведення системного аналізу даних про фізичний розвиток,
фізичну працездатності, соматичне здоров’я школярів різного віку в
залежності від дерматогліфічних ознак й соматотипу.
Четвертий етап (2006 р.) Був присвячений узагальненню результатів
досліджень, формулюванню висновків та оформлення дисертаційної роботи.
У третьому розділі “Стан фізичного розвитку і соматичного здоров’я
школярів різних вікових груп” подано результати антропометричних й
морфо-функціональних досліджень. На їх підставі були встановлені вікові
особливості тотальних розмірів гармонійності фізичного розвитку,
фізичної працездатності, функціонального стану кардіо-респіраторної
системи, дана характеристика соматотипу й дерматогліфічних ознак
школярів 6–––14 років.
Як свідчать результати нашого дослідження, довжина тіла хлопчиків
інтенсивно збільшується з 6 до 14, а у дівчаток з 9 до 14 років. За
вказаний період онтогенезу довжина тіла відповідно зростає на 250% і
260%. При цьому, найбільша інтенсивність росту у хлопчиків виявлена на
6, 9 і 14 роках життя, а у дівчаток з 9 до 14років. Маса тіла за
свідченням цілого ряду авторів (О.В. Дрозд, 1999; В. Пильненький, 2003;
І.Д. Глазирін, 2003) є більш лабільний показник, ніж його довжина і
перебуває в прямій залежності від різноманітних факторів, в першу чергу,
від впливу факторів довкілля та способу життя (харчування, рухової
активності, обміну енергії тощо). З огляду на це маса тіла є теж
важливим критерієм оцінки фізичного розвитку дітей, який можна в
значній мірі прогнозувати за допомогою генетичних маркерів.
Виявлено, що найбільш інтенсивне збільшення маси тіла відбувається у
віці 9 до 11років: у хлопчиків – на 12,6%, а дівчаток – на 14,7%
(р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
