.

Фармакологічне обгрунтування створення нового лікарського препарату на основі екстракту пирію повзучого (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 5330
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАРЧИШИН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 615.015.32:582.542.1:615.451.16

Фармакологічне обгрунтування створення нового лікарського препарату на
основі екстракту пирію повзучого

14.03.05 – фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на базі Тернопільського державного медичного
університету ім. І.Я. Горбачевського та Центральної науково-дослідної
лабораторії Національного фармацевтичного університету МОЗ України,

м. Харків

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч

науки і техніки України, професор

ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувачка Центральної науково-дослідної

лабораторії, завідувачка кафедри фармакоекономіки

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

РИЖЕНКО Ірина Михайлівна,

Національний фармацевтичний університет,

професор кафедри фармакології

доктор медичних наук, професор

КИРИЧОК Людмила Трохимівна

Харківський державний медичний університет,

професор кафедри фармакології

з медичною рецептурою

доктор біологічних наук

ГОРБЕНКО Наталія Іванівна

Інститут проблем ендокринної патології, м. Харків,

завідувачка відділу експериментальної

фармакології та токсикології

Захист відбудеться ”__“___________2007 року о ___ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01. при Національному
фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул.
Пушкінська, 53. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці
Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул.
Блюхера,4). Автореферат розісланий “___”___________2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук., професор Л.М. Малоштан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення білкового обміну – одна з важких патологій,
лікування якої є актуальною проблемою сучасної медицини та фармації.

Важливість проблеми обумовлена розповсюдженістю захворювань, які
супроводжуються порушенням білкового обміну в організмі (Зайко Н.Н.,
1977; Чекман И.С., 1991). Зменшення синтезу білка або посилення його
утилізації, у свою чергу, ускладнює перебіг вже існуючого захворювання
та призводить до нових патологічних змін в організмі, що загрожують
життю людини (Мак-Мюррей У., 1980; Губський Ю.І., 2000).

Відповідно до складності та багатогранності механізмів фізіологічної
регуляції білоксинтетичних процесів та їх поліфакторної залежності,
сучасна номенклатура анаболічних засобів включає різні за хімічною
структурою та походженням лікарські речовини, об’єднані здатністю
посилювати синтез білка в організмі. Це гормони та гормональноактивні
препарати, антигормональні препарати, амінокислоти, вітаміни, коферменти
та вітаміноподібні речовини, ноотропні та актопротекторні засоби,
психоенергізатори, антигіпоксанти, рослинні препарати та продукти
бджільництва (Буланов Ю.Б., 1993).

Однак, базисну терапію складають гормональні препарати, зокрема
анаболічні стероїди, що позитивно впливають на білковий обмін, але
виявляють ряд серйозних побічних ефектів (негативний вплив на психічний
стан людини, репродуктивну функцію у чоловіків, кору наднирникових
залоз, серцево-судинну систему, печінку, опорно-руховий апарат та ін.),
які обмежують їх застосування (Лукьянчук В.Д., 2005). Інші відомі
анаболічні препарати, як правило, виявляють досить слабку терапевтичну
ефективність, до того ж їх тривале застосування може призвести до
виникнення алергічних дерматозів, диспепсичних явищ, іноді головного
болю або головокружіння (Машковский М.Д., 2007). Все вищенаведене
засвідчує, що існуючі анаболічні засоби не відповідають вимогам, які
висуваються до сучасних препаратів.

У зв’язку з цим, одним із основних завдань у сучасній фармакології є
створення нових лікарських засобів, які будуть сприяти інтенсивному
оновленню білків або чинити безпосередню стимулюючу дію на різних етапах
білкового синтезу.

Серед усіх відомих анаболічних засобів окреме місце посідає група
рослинних препаратів, які об’єднуються загальною назвою “рослинні
адаптогени”. Вони виявляють, як правило, слабку анаболічну дію, проте за
своєю здатністю підвищувати фізичну і психічну працездатність
(ерготропна дія) перевершують більшість синтетичних препаратів.

Позитивними рисами рослинних анаболічних препаратів є м’яка дія на
організм, низька токсичність, широкий спектр фармакологічної дії та
доступна ціна. Вони здатні активно впливати на метаболічні процеси в
організмі, що обумовлено наявністю у їх складі суми біологічно активних
речовин – флавоноїдів, екдистеронів, полісахаридів, сапонінів, кумаринів
та інших, які підсилюють фармакологічну дію один одного. Складові
компоненти рослинних препаратів за хімічною будовою подібні або
ідентичні фізіологічно активним речовинам людського організму, зокрема
його метаболітам (амінокислотам, вітамінам, ферментам тощо). Тому такі
лікарські засоби більш фізіологічно включаються у біохімічні процеси
людського організму (Valnet J., 1983; Weiss R.F., 1985; Щупіленко І.М.,
1999).

В асортименті вітчизняних лікарських засобів нараховується більше п’яти
десятків рослинних препаратів, що здатні впливати на обмін речовин в
організмі, зокрема, це препарати левзеї сафлороподібної, родіоли
рожевої, аралії манчжурської, жень-шеню, заманихи високої, елеутерокока
колючого, лимонника китайського, стеркулії звичайної, білокачанної
капусти, люпину білого, аронії чорноплідної. Однак, як зазначалось вище,
основною для них є ерготропна, а не анаболічна дія. Таким чином,
доцільним є пошук нового препарату рослинного походження з виразною
анаболічною активністю.

З точки зору наукового пошуку привертає увагу комплекс біологічно
активних речовин кореневищ і коренів пирію повзучого, хімічна структура
яких обумовлює їх анаболічну дію (полісахариди, сапоніни, поліфеноли,
слизи, білки, інулін, гіркоти). Враховуючи те, що в Україні практично
відсутні рослинні препарати з анаболічною активністю, вивчення рослин з
метою створення препаратів, які будуть здійснювати позитивний вплив на
процеси метаболізму білка і при цьому не виявляти виражених негативних
ефектів, залишається актуальною проблемою сучасної медицини.

Великий інтерес у зазначеному плані представляє родина злакових,
особливо пирій повзучий (Agropyron repens) (L.) Beauv.), який є досить
розповсюдженим у нашій країні та здавна широко використовується у
народній медицині в різних аспектах. Широкий спектр фармакологічних
властивостей пирію обумовлюється його багатим хімічним складом. Зокрема,
здатність впливати на анаболічні процеси забезпечується наявністю у
рослині таких класів хімічних сполук, як полісахариди, сапоніни,
поліфеноли, слиз, білки, інулін, гіркоти, для яких характерні
різноманітні механізми впливу на білковий обмін.

В асортименті вітчизняних лікарських засобів відсутні препарати з пирію
повзучого, тому його фармакологічне дослідження з метою створення
лікарського засобу з анаболічною активністю є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у рамках науково-дослідної програми Національного
фармацевтичного університету з проблеми МОЗ України “Створення нових
лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, у тому
числі продуктів бджільництва, для дорослих та дітей” (номер Державної
реєстрації 0198U007008), а також є фрагментом комплексної
науково-дослідної теми фармацевтичного факультету Тернопільського
державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського
„Фармакогностичне дослідження деяких видів лікарських рослин” (номер
Державної реєстрації 5436).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи стало фармакологічне та
токсикологічне вивчення екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого
(ЕКПП), як нового анаболічного лікарського препарату для обґрунтування
можливості його застосування в медичній практиці. Для досягнення
поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Провести фітохімічне дослідження підземних органів пирію повзучого.

2. Розробити технологію одержання екстракту з кореневищ і коренів пирію
повзучого та стандартизувати одержаний екстракт за вмістом біологічно
активних речовин.

3. Провести фармакологічний скринінг та визначити найефективнішу за
анаболічною активністю дозу ЕКПП.

4. Провести вивчення анаболічної активності ЕКПП на здорових тваринах та
на моделях порушення білкового обміну.

5. Вивчити анаболічну активність ЕКПП та таблеток, створених на його
основі, в умовах порушення білкового обміну в окремих життєвоважливих
органах.

6. Дослідити можливі механізми анаболічної дії ЕКПП: вплив на утворення
визначальних компонентів синтезу білка – РНК і ДНК та на рівень
гормонів, які приймають участь у регуляції синтезу білка: тестостерону,
кортикостероїдів та гормонів щитоподібної залози.

7. Вивчити фармакодинаміку ЕКПП: гепатопротекторну, антиалергічну,
протизапальну активності.

8. Провести дослідження гострої та хронічної токсичності ЕКПП.

9. Визначити основні види специфічної токсичності ЕКПП.

Об’єкт дослідження. Густий екстракт кореневищ і коренів пирію повзучого
(ЕКПП), таблетки, створені на основі ЕКПП, які одержані на ЗАТ
“Хіміко-фармацевтичний завод “Червона зірка”, м. Харків.

Предмет дослідження. Фармакологічна активність і механізм анаболічної
дії екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на здорових тваринах
та модельних патологіях. Гепатопротекторна, антиалергічна, протизапальна
дія та гостра, специфічна і хронічна токсичність ЕКПП.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані
фармакологічні, фітохімічні, хроматографічні, біохімічні,
фізико-хімічні, фізичні, гематологічні, токсикологічні, морфологічні,
мікроскопічні методи дослідження та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим фармакологічним
дослідженням цінної лікарської рослини – пирію повзучого (Agropyron
repens) (L.) Beauv.).

Проведено якісне і кількісне вивчення основних груп біологічно активних
речовин підземної частини пирію повзучого. Виявлено наявність у ній
полісахаридів, фенольних сполук (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот,
дубильних речовин), амінокислот, макро- і мікроелементів.

Розроблена технологія одержання водного густого екстракту кореневищ і
коренів пирію повзучого, проведено вивчення хімічного складу одержаної
субстанції. Отримано патент України за № 7213 від 15. 06. 2005 р. на
„Спосіб отримання фармакологічно активної субстанції з рослинної
сировини”, що підтверджує новизну наукового напрямку досліджень.

Експериментально визначено анаболічну активність екстракту пирію.
Проведено поглиблене вивчення анаболічної активності ЕКПП на моделях
генералізованого катаболізму білків: харчової депривації та
гідрокортизоніндукованого катаболізму. Анаболічну активність ЕКПП та
його лікарської форми – жувальних таблеток досліджено на моделях
порушення білкового синтезу у життєвоважливих органах – у печінці і
нирках при тетрацикліновому ураженні та у серці при адреналіновому
ураженні. Встановлено, що ЕКПП та його лікарська форма на всіх моделях
порушення білкового обміну виявляє виражену анаболічну дію, про що
свідчило збільшення маси тіла щурів, маси їх внутрішніх органів
(печінки, нирок, селезінки та серця) та вміст загального білка у
тканинах досліджуваних органів. Доведено, що препарат порівняння – калію
оротат – проявляє дещо слабшу анаболічну активність.

Встановлено, що ЕКПП активує захисні фактори організму, що сприяє
збереженню структури органів імуногенезу селезінки і тимуса, а також
запобігає патологічній перебудові кори наднирникових залоз щурів.

При дослідженні механізмів анаболічної дії ЕКПП встановлена його
здатність посилювати синтез ДНК, РНК; збільшувати рівень тестостерону,
11-оксикортикостероїдів та, одночасно, знижувати рівень тиреоїдних
гормонів, отже, впливати на систему гормональної регуляції білкового
обміну та виявляти адаптогенну дію.

Визначені інші види фармакологічної дії ЕКПП: протизапальна,
антиалергічна та гепатопротекторна.

Вивчено показники можливої токсичності ЕКПП. Встановлено, що
досліджуваний препарат є відносно нешкідливою речовиною та не чинить
токсичного впливу на організм при тривалому застосуванні. Доведено, що
ЕКПП не проявляє імунотоксичних, мутагенних, гонадотоксичних
властивостей, іритативної, ембріолетальної, ембріотоксичної і
тератогенної дії, і належить до групи зі слабо вираженими кумулятивними
властивостями, при внутрішньошлунковому введенні не проявляє
ульцерогенної дії, не впливає на секрецію шлункового соку та не змінює
його кислотність.

Одержані результати підтверджують доцільність створення на основі
екстракту пирію повзучого нового лікарського засобу з анаболічною дією.

Практичне значення одержаних результатів. Проведено комплекс доклінічних
досліджень ЕКПП, матеріали яких використані при створенні методичних
рекомендацій “Експериментальне вивчення нових анаболічних засобів”, м.
Київ, 2007 р. М.Р. схвалено на засіданні науково-експертної ради ДФЦ МОЗ
України (протокол №3 від 29.03.2007).

Проводиться робота з впровадження у промислове виробництво екстракту
пирію повзучого та таблеток на його основі на ЗАТ „Хіміко-фармацевтичний
завод „Червона зірка”, м. Харків (Акт впровадження від 05.06.2006 р.).

Дані фармакологічних досліджень використовують у навчальному процесі
кафедри фармакології Івано-Франківського державного медичного
університету, кафедри фармакології та фармакогнозії і ботаніки
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького,
кафедри фармакології Національного фармацевтичного університету, кафедри
фармакогнозії з медичною ботанікою та кафедри фармакології
Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.
Горбачевського, кафедри фармакології з медичною рецептурою Харківського
державного медичного університету, кафедри фармакології Вінницького
державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою
працею. Автором самостійно проведений патентний пошук, аналіз літератури
з досліджуваної проблеми, постановка мети та завдань дослідження. Разом
з науковим консультантом розроблена програма наукових досліджень,
здійснено відпрацювання відповідних методик, сформульовані висновки та
практичні рекомендації. Автором проведено вивчення хімічного складу
підземних органів пирію повзучого і розроблена методика отримання
густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого та таблеток на
його основі. Автором проведено фармакологічні та токсикологічні
дослідження ЕКПП, обробка і аналіз отриманих результатів, підготовка
матеріалів до публікацій. Виконання морфологічних досліджень
здійснювались за консультативної допомоги ст. н. співробітника ЦНДЛ НФаУ
Ю.Б. Лар’яновської. У наукових працях, опублікованих у співавторстві,
дисертанту належить фактичний матеріал і основний творчий доробок.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що
увійшли до дисертації, оприлюднені на науково-практичних конференціях:
„Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 2002,
2004, 2006), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і
соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”
(Харків, 2003), VІ Національному з’їзді фармацевтів України (Харків,
2005), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Хімія природних
сполук” (Тернопіль, 2005), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції
„Наука та освіта – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), науково-практичній
конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних
процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2006).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 38 наукових праць,
серед яких 23 статті, з них 22 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК
України, 14 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій та з’їздів,
1 Деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
вступу, огляду літератури, розділу “ Об’єкти та методи дослідження”, з
шести розділів експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення
результатів дослідження, загальних висновків і списку використаних
джерел. Загальний обсяг дисертації складає 311 сторінок друкованого
тексту. Робота ілюстрована 60 таблицями, 43 рисунками. Перелік
використаних джерел містить 439 найменувань (332 кирилицею, 107
латиницею)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти та методи дослідження. Вивчення літературних джерел показало
перспективність дослідження пирію повзучого на вміст біологічно активних
речовин: полісахаридів, амінокислот, дубильних речовин, гідроксикоричних
кислот, флавоноїдів та елементного складу. Тому на першому етапі
досліджень проводили фітохімічне вивчення підземної частини пирію
повзучого. Виявлення вищеназваних груп природних сполук здійснювали за
допомогою реакцій ідентифікації та методів хроматографічного аналізу
(Фармакопея СССР, 1990;. Wagner H., Bladt S., 1995; Лазурьевский Г.В.,
Терентьева И.В., Шампурин А.А., 1996; Солодовниченко Н.М. і спів., 2001;
Практикум по фармакогнозии, 2003).

Об’єктом фармакологічних і токсикологічних досліджень став водний густий
екстракт кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП).

Для одержання фармакологічно активної субстанції екстракту пирію,
подрібнену рослинну сировину (кореневища і корені пирію повзучого)
екстрагували підігрітою до 96-100 єС дистильованою водою у двох окремих
колбах. Екстракцію проводили двоступенево: спочатку, у співвідношенні
сировина : екстрагент – 1:23, протягом 2-х годин, далі осад
відфільтровували, а шрот повторно екстрагували протягом 30 хвилин. Після
цього обидва екстракти змішували та фільтрували. Упарювання суміші
проводили до густого залишку зі вмістом сухих речовин 65-75 %. Загальне
співвідношення твердої і рідкої фаз становило 1:32.

Одержаний екстракт пирію – це густий розчин темно-коричневого кольору,
солодкуватий на смак з приємним специфічним запахом. Розчиняється у
воді, у спирті утворює осад, нерозчинний у неполярних розчинниках.

На основі водного густого екстракту кореневищ і коренів пирію було
розроблено оригінальний препарат у формі жувальних таблеток. Для
одержання таблеток екстракту пирію зважені та просіяні порошки
дрібнокристалевої целюлози, кальцію гідрофосфату безводного, диоксиду
кремнію колоїдного безводного (аеросилу) змішували та зволожували 70 %
екстрактом коренів пирію (у перерахунку на суху речовину), гранулювали
та висушували при температурі 35-40 є С до залишкової вологості (2-3 %).
Після цього проводили суху грануляцію та додавали кросповідон
(поліпласдон XL або поліпласдон XL-10), перемішували та опудрювали
магнієм стеаратом. Пресували таблетки з середньою масою 1,0 г,
використовували пуансони діаметром 13 мм.

Фармакологічні дослідження виконані на 1007 стандартизованих тваринах
(140 мишах, 808 щурах, 42 мурчаках, 17 кролях), вирощених у розпліднику
віварію ЦНДЛ НФаУ відповідно до вимог належної лабораторної практики
(GLP) згідно з методичними рекомендаціями ДФЦ МОЗ України (Стефанов
О.В., 2001). Усі втручання та знеживлення тварин проводили з дотриманням
принципів „Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які
використовуються для експериментальних та наукових цілей” (Страсбург,
1985) та ухвали Першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2001).
Комісією з біоетики НФаУ (протокол № 3 від 15.09.2004 р.) порушень
морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не
виявлено. Фармакологічні дослідження проводили у ЦНДЛ НФаУ, яка
сертифікована ДФЦ МОЗ України (посвідчення № 34 від 29.12. 2005 р.).

Виходячи з мети і завдань дисертаційної роботи, експериментальні
фармакологічні дослідження видавалося доцільним побудувати таким чином:
визначити ефективну дозу досліджуваного ЕКПП за анаболічною дією у
скринінгових дослідженнях, а потім провести поглиблені дослідження його
активності на здорових тваринах та в умовах експериментального порушення
білкового обміну в організмі тварин.

Для скринінгових досліджень ЕКПП вводили щурам внутрішньошлунково в
дозах 50, 100, 200, 300, 400, 500 мг/кг протягом 23-х днів. Термін є
мінімальним та достатнім строком для того, щоб зафіксувати зміну
показників білкового обміну, які вивчалися. Анаболічну дію оцінювали за
приростом маси тіла тварин, внутрішніх органів, а також за вмістом
загального білка в цих органах та м’язах (Міllеr G.L., 1959).
Встановлена найефективніша доза – 100 мг/кг.

На наступному етапі досліджували анаболічну активність ЕКПП у дозі 100
мг/кг на здорових тваринах та в умовах експериментального порушення
білкового обміну в організмі тварин. Препаратом порівняння було обрано
таблетки калію оротату, виробництва Борщагівського ХФЗ (м. Київ), який
відноситься до групи нестероїдних анаболічних засобів та є аналогом за
фармакологічною дією. Всі досліди проводили на щурах, досліджувані
препарати вводили внутрішньошлунково у дозі 100 мг/кг.

При дослідженні анаболічної дії ЕКПП на здорових тваринах термін
введення препаратів, як і у скринінгових дослідженнях, складав 23-и дні.
Анаболічну активність оцінювали за приростом маси тіла тварин,
внутрішніх органів, за вмістом загального білка в цих органах та м’язах
(Міllеr G.L., 1959), за зміною показників добового спонтанного діурезу
та вмісту сечовини в крові і сечі (Меньшиков В.В. і спів., 1987;
Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Для дослідження фармакологічної активності ЕКПП в умовах патології
використовували 2-і моделі: харчова депривація й
гідрокортизоніндукований катаболізм білків.

Для відтворення моделі харчової депривації тварин залишали без їжі
протягом 7-ми днів, забезпечуючи водою у необмеженій кількості (Косматих
Т.А. і спів, 2001). ЕКПП та таблетки калію оротату вводили одночасно з
початком голодування. Анаболічну дію оцінювали за вищеописаними
показниками.

Модель гідрокортизоніндукованого катаболізму білків було обрано з огляду
на те, що за даними літератури, глюкокортикоїди здатні викликати
метаболічні порушення, при яких відбувається зниження анаболічних і
активація катаболічних процесів (Утешев Д.Б., 1998; Скакун М.П., 2003).
Для відтворення даної моделі суспензію гідрокортизону ацетату вводили в
дозі 100 мг/кг внутрішньом’язево протягом 8-ми днів (Голиков П.П.,
1988). ЕКПП та препарат порівняння – таблетки калію оротату вводили
одночасно з введенням гідрокортизону ацетату. Окрім вищезазначених
показників білкового обміну оцінювали також показники периферичної крові
та лейкоцитарну формулу (Меньшиков В.В. і спів., 1987).

Відомо, що введення гідрокортизону ацетату призводить до
структурно-функціональних порушень наднирникових залоз (за принципом
зворотного зв’язку) та органів імуногенезу тимуса і селезінки (внаслідок
розвитку стресової реакції). Тому додатково проводили
електронно-мікроскопічні дослідження тканин цих органів (Улумбекова
Е.Г., Челышева Ю.А., 1997). Крім цього, кількісну характеристику кори
наднирникових залоз здійснювали, використовуючи окуляр-мікрометричну
лінійку, повірену за допомогою об’єкт-мікрометра. Огляд мікропрепаратів
проводили під мікроскопом Mikros 400. Мікрофотографування мікроскопічних
зображень виконували цифровим фотоапаратом Nikon Cool Pix 4500.
Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4 GH2 за допомогою
програми Nikon View 5.

З метою дослідження лікувально-профілактичної анаболічної дії ЕКПП та
таблеток, створених на його основі, в умовах патології, використовували
2-і моделі експериментального порушення білкового обміну в окремих
органах.

Відомо, що антимікробна дія антибіотиків обумовлена їх здатністю
інгібувати різні ланки протеїносинтезу мікроорганізмів. При цьому, як
правило, негативний вплив поширюється також на клітини організму тварин
та людини, що призводить до ураження внутрішніх органів. Особливо
чутливими до токсичного впливу антибіотиків є печінка та нирки (Мусил Я,
1985). Отже, використовували модель ураження печінки та нирок при
введенні тетрацикліну.

Гепато-ренальне пошкодження викликали введенням тетрацикліну за схемою,
яка рекомендована для відтворювання гепатиту (Баган Н.Ю., 1991;
Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). ЕКПП та препарат
порівняння – таблетки калію оротату вводили тваринам одночасно з
введенням тетрацикліну. Таблетки екстракту пирію вводили за три дні до
введення ушкоджуючого агента. Тварини групи інтактного контролю
отримували воду, тварини групи контрольної патології – тетрациклін.

Оцінку анаболічної дії проводили за динамікою маси тіла та внутрішніх
органів (печінка, серце, селезінка), а також за вмістом в них загального
білка (Miller G.L., 1959). Вплив препаратів на функціональний стан
печінки при її ураженні оцінювали за біохімічними показниками, які
досліджували у тканині печінки та сироватці крові. У гомогенаті печінки
визначали рівень глікогену та відновленого глутатіону (ВГ) за методом
Bеutler E.D et. al. (1963). У сироватці крові досліджували активність
маркерних ферментів цитолізу амінотрансфераз (АсАТ і АлАТ) (набори
реактивів фірми “La Chema”); вміст сечовини – за реакцією з
диацетилмонооксимом; креатиніну – за реакцією з пікриновою кислотою
(Меньшиков В.В. і спів., 1987).

При ураженні нирок тетрацикліном визначали масу нирок, вміст загального
білка в них, добовий діурез, вміст сечовини і креатиніну в крові і сечі,
а також розраховували показники процесів сечоутворення: клубочкову
фільтрацію (КФ) і канальцеву реабсорбцію (КР) (Rehberg P.B., 1926; Шюк
О., 1981).

Для електронно-мікроскопічних досліджень у експериментальних тварин
брали зразки органів: печінки, нирок, серцевого м’яза, та вивчали їх
морфоструктуру за загально прийнятими методиками (Меркулов Г.А., 1969).

Адреналінову міокардіодистрофію викликали одноразовим введенням
внутрішньом’язево адреналіну в дозі 0,5 мг/100 г маси тіла. ЕКПП,
таблетки екстракту пирію та таблетки калію оротату вводили тваринам
дослідних груп протягом 5-ти днів до використання пошкоджуючого агента.
Анаболічну дію оцінювали за зміною маси печінки і серця, за вмістом
білка в них та вмістом глікогену в тканині серця

Модель адреналінового ураження серця була обрана тому, що адреналін
впливає на багаточисельні фізіологічні та біохімічні показники і у
великих дозах викликає катаболізм білків, який супроводжується
інтенсифікацією виведення азотовмісних сполук із сечею (Маркова О.О.,
1997; Хара М.Р., 2006).

ЕКПП виявив виражену анаболічну активність і на наступному етапі роботи
інтерес представляло визначення можливих елементів механізму визначеної
дії.

Щурам досліджувані препарати вводили у дозах 100 мг/кг протягом 3-х
місяців. Комплекс досліджень включав визначення концентрації РНК та ДНК
у тканині печінки спектрофотометричним методом за реакцією з хлорною
кислотою (Спирин А.С., 1958), вмісту загального білка в тканинах
печінки, серця, нирок за методом Лоурі в модифікації Мілера (1959).

Досліджували вплив екстракту на рівень стероїдних гормонів: концентрацію
тестостерону – методом твердофазного імуноферментного аналізу з
використанням набору реагентів „СтероїдІФА – тестостерон – 01” (ИГКЛС НЦ
ЭГКЛС МЗ РФ, г. Москва); кількість 11-оксикортикостероїдів проводили
флюорометричним методом у сірчано-спиртовому реактиві (Меньшиков В.В. і
спів., 1987).

Кількісне визначення концентрацій тиреоїдних гормонів проводили у
сироватці крові кролів, які отримували ЕКПП протягом 3-х місяців у дозі
250 мг/кг. Для визначення використовували метод твердофазного
імуноферментного аналізу (набори реагентів „ТиреоїдІФА-тироксин-01” та
„ТиреоїдІФА-трийодтиронін-01” (ИГКЛС НЦ ЭГКЛС МЗ РФ, г. Москва)).

Враховуючи багатий хімічний склад досліджуваного екстракту, було
зроблено припущення про наявність у нього, окрім анаболічної дії,
декількох видів фармакологічної активності. Тому, на наступному етапі
проводили дослідження гепатопротекторної, антиалергічної та
протизапальної активності екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого.

Гепатопротекторні властивості ЕКПП вивчали на моделі тетрахлорметанового
гепатиту у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).
Вплив екстракту коренів і кореневищ пирію повзучого оцінювали за
показниками функціонального стану печінки (коефіцієнт маси печінки
(КМП), швидкість секреції жовчі, об’єм жовчі, ТБК-активні речовини, ВГ),
біохімічними показниками жовчі (холестерин, жовчні кислоти) та сироватки
крові (загальний білок, АлАТ, лужна фосфатаза, холестерин, загальні
ліпіди).

Антиалергічні властивості екстракту пирію вивчали з використанням
моделей алергічних реакцій негайного типу: активної шкірної анафілаксії
у мурчаків – показником місцевої анафілактичної реакції служив діаметр
забарвленої плями на місці внутрішньошкірної ін’єкції антигену;
дегрануляції гладких клітин у щурів. Оцінку результатів проводили
диференційним способом – розраховували показник дегрануляції гладких
клітин (ПДГК) (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). На
моделі реакції гіперчутливості сповільненого типу у мишей (Kitamura K.
A., 1980) визначали властивості препарату впливати на продукцію
сенсибілізованими лімфоцитами-ефекторами медіаторів, які призводять до
інфільтрації тканини клітинними елементами та локальному набряку.

За даними літератури пирій повзучий широко застосовують у народній
медицині при запальних процесах, це спрямувало наші подальші дослідження
на вивчення протизапальної активності екстракту пирію на моделі
карагенінового набряку (Дроговоз С.М. и др., 1994). Препаратом
порівняння було обрано відомий НПЗЗ – таблетки натрію диклофенаку у ЕД50
– 8 мг/кг. Протизапальну дію оцінювали за впливом досліджуваних
препаратів на розвиток набряку в динаміці через 1, 2, 3, 6 і 24 години.

Поряд з фармакологічною активністю найважливішою характеристикою нових
лікарських засобів є їх нешкідливість, що обумовило необхідність
дослідження можливих токсичних властивостей екстракту пирію. Вивчали
гостру (Пастушенко Т.В. та ін.; 1985, Прозоровський Б.В., 1962) та
хронічну токсичність дослідного препарату (Доклінічні дослідження
лікарських засобів, 2001). Для визначення можливої специфічної
токсичності екстракту пирію досліджували місцевоподразнювальну,
алергізувальну, імунотоксичну, мутагенну дію (Доклінічні дослідження
лікарських засобів, 2001) та кумулятивні властивості (Lim та ін., 1961).
Вивчали можливий токсичний вплив екстракту пирію на репродуктивну
систему (ембріотоксичність, гонадотоксичність) (Дибан А.П., 1970;
Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001,), на секрецію
шлункового соку та на стан ШКТ у щурів (Андреева Н.І., Шарова С.Д.,
1978).

Експериментальний матеріал обробляли методами варіативної статистики з
застосуванням коефіцієнту Стьюдента з поправкою Бонфероні та
непараметричними методами (Гублер Г.В., Генкен А.А., 1973; Глянц С.В.,
1998). Розрахунки проводили за допомогою спеціальної програми Statistica
5.0 for Windows на ПК Pentium 200.

Вивчення анаболічної дії ЕКПП та його лікарської форми. При
експериментальній оцінці анаболічного процесу показником є азотистий
баланс (АБ): при позитивному АБ переважають анаболічні процеси, при
негативному – катаболічні. Про посилення анаболічних процесів свідчать
такі показники як приріст маси тіла, внутрішніх органів, збільшення
вмісту загального білка у внутрішніх органах (Агуреев Л.Н., 1974). При
проведенні скринінгових досліджень, анаболічну активність ЕКПП оцінювали
за зазначеними показниками.

Результати скринінгових досліджень дозволили встановити виражену
анаболічну активність ЕКПП і вибрати найефективнішу дозу для подальших
досліджень, яка склала 100 мг/кг. При введенні зазначеної дози маса тіла
щурів достовірно збільшувалась відносно контрольної групи на 34,4 %;
маса серця – на 30,0%, нирок – на 21,2%, селезінки – на 40,4% і печінки
– на 19,7%; вміст загального білка у печінці зріс на 63,8%, у серці – на
58,3% і у нирках – на 52,1%.

Виражену анаболічну активність екстракту пирію можна пояснити
різноманіттям БАР його складу. Так, збільшення маси тіла, внутрішніх
органів, м’язів та вмісту білка в них обумовлюють декілька фізіологічних
механізмів. По-перше, це безпосередній вплив біологічно активних речовин
пирію на білковий обмін: полісахаридів, що стимулюють білковий обмін;
гіркот, що стимулюють синтез пептидних гормонів ШКТ, які у свою чергу
активно впливають на пластичний обмін, стимулюють регенерацію в-клітин
підшлункової залози, проявляють гіпоглікемічну активність; амінокислоти
є субстратом синтезу білка; слизи поставляють пентозу для синтезу
нуклеїнових кислот (Марчишин С.М., 2004). По-друге, покращення
пластичних процесів відбувається внаслідок антиоксидантної активності
поліфенольних сполук, що містяться у досліджуваному ЕКПП (Васильченко
Е.А., 1983; Барабай В.А., 1976, 1984). Окрім цього, виражена анаболічна
дія ЕКПП обумовлена впливом його БАР на регуляторні механізми білкового
обміну. ЕКПП підвищує активність власних анаболічних систем організму за
рахунок потенціювання дії гормонів, що, за даними літератури, є
найважливішою особливістю дії рослинних анаболічних засобів (Барнаулов
О.Д., 2001; Шендеров Б.А., 2004).

Головним кінцевим продуктом азотистого метаболізму у ссавців є сечовина.
При позитивному азотистому балансі екскреція сечовини зменшується
(Гонський Я.І., 2001).

ЕКПП належить до засобів, які впливають на вміст сечовини у крові і сечі
досліджуваних тварин, а також на їх добовий спонтанний діурез. У щурів,
які одержували ЕКПП, вміст сечовини у крові зменшувався через 23 доби на
26,5 %, у сечі – на 30,5 %. За даними професора В. Петкова (1988)
діуретичний ефект пирію повзучого зумовлений наявністю у сировині
інуліну. Окрім цього, у кореневищах пирію міститься до 3 % маніту –
шестиатомного спирту, який є основною діючою речовиною осмотичних
діуретиків, та має азотозберігаючу дію: інгібує глюконеогенез, зберігає
амінокислоти, зменшує вміст вільних жирних кислот і кетонових тіл.
Сапоніни зменшують концентрацію сечовини у крові, при цьому значно
збільшується вміст білка у плазмі та знижується його екскреція з сечею
(Марчишин С.М., 2004).

Відомо, що організм практично не має депо білків і вимагає постійного їх
поповнення, головним чином, із продуктів харчування. Тому, для
підтвердження анаболічної дії ЕКПП в умовах експериментальної патології,
однією з моделей порушення білкового обміну була обрана модель харчової
депривації.

При аналізі результатів дослідження було встановлено, що у тварин, яких
піддавали харчовій депривації, розвинувся дефіцит маси тіла, зменшилась
маса печінки, у м’язах зменшився вміст білка, знизився добовий
спонтанний діурез та збільшився вміст сечовини в крові і сечі.

На фоні повної харчової депривації ЕКПП проявив виражену анаболічну дію,
що засвідчила позитивна динаміка усіх показників.

Зменшувався дефіцит маси тіла тварин (рис. 1), збільшувався вміст
загального білка у тканинах внутрішніх органів (печінки, серця, нирок) і
м’язів, відповідно, на 31,6 %, 28,2 %, 24,2 % та 16,5 % порівняно зі
щурами,

Рис. 1. Зміна маси тіла щурів під впливом ЕКПП на моделі харчової
депривації

Примітки:

1. * – різниця достовірна порівняно з інтактним контролем (Р Таблиця 2 Вплив ЕКПП на лейкоцитарну формулу у щурів за умов гідрокортизоніндукованого катаболізму білків (M±Sx), n=10 Умови дослідів Лейкоцитарна формула, % Нейтрофілоцити Еозинофіли Моноцити Лімфоцити Паличкоядерні Сегментоядерні Інтактний контроль 1,0±0 32,2±0,7 0,4±0,1 2,3±0,4 64,0±1,2 Контрольна патологія 1,6* ±0,2 89,6* ±1,3 0,3±0,1 1,2* ±0,1 7,3* ±1,3* Патологія + ЕКПП, 100 мг/кг 1,6* ±0,1 76,8* ±2,5** 0 1,6±0,1** 19,6* ±2,1** Патологія + КО, 100 мг/кг 2,3* ±0,3** 87,6* ±0,9 0 1,7±0,2** 8,3* ±0,8 Примітки: 1. * - різниця достовірна порівняно з інтактним контролем (Р Суттєву роль у механізмі ураження печінки антибіотиками відіграє їх токсичний вплив на ферментні системи, що призводить до порушення секреції жовчі, синтезу і секреції жовчних кислот. Для тетрацикліну характерне збільшення активності амінотрансфераз, лужної фосфатази, посилення окиснення ліпідів клітинних мембран, розвиток жирової дегенерації печінки (Скакун Н.П., 1982; Кинзирская Ю.А., 2003). ? n ? ?0????? ?r???????? ??????????? + + ?\??????? ???????????? ????????Аналіз результатів досліджень в групі патології підтверджував дані літератури про негативну дію тетрацикліну на вищезазначені показники, а також на показники білкового синтезу. ЕКПП та таблетки екстракту пирію на фоні тетрациклінової патології виявляли виражену анаболічну дію – відбувалась нормалізація або збільшення маси тіла, внутрішніх органів, що вивчались, та вмісту загального білка в них; підвищення рівня глікогену у печінці, що вказувало на покращення її функції. Препарат порівняння щодо динаміки зазначених показників виявляв значно меншу активність. ЕКПП знижував активність АсАТ, в той час, як цей показник збільшувався у групах патології та препарату порівняння (табл. 4). Антибіотики можуть бути причиною гострої ниркової недостатності внаслідок розвитку гострого канальцевого некрозу та інтерстиціального нефриту. Крім того, канальцеві пошкодження можуть проявлятися і порушенням процесів реабсорбції води, що викликає транзиторну олігурію або призводить до поліурії, незважаючи на зниження швидкості клубочкової фільтрації. Тетрациклін, за даними літератури, здатний викликати антианаболічний ефект, який проявляється у змінах канальцевого апарату нирок, спричиняє аміноацидурію, альбумінурію, глюкозурію, ацидоз (Навашин С.М., 1993). Аналіз власних досліджень впливу тетрацикліну на нирки (група контрольної патології) показав, що антибіотик викликає значне порушення функції нирок: спостерігається розвиток поліурії, підвищення рівня сечовини у крові і зниження канальцевої реабсорбції, при цьому відмічено також зниження рівня загального білка у тканині нирок. Клінічно виявлені зміни відповідають результатам морфологічних досліджень, які вказують на те, що у нирках щурів тетрациклін викликає виражені канальцево-інтерстиціальні порушення - від масивних дегенеративних змін канальців до змін, що мають обмежений вогнищевий характер. На фоні даної патології ЕКПП та таблетки на його основі значно покращують усі вищенаведені показники і проявляють виражену анаболічну дію. Більш виражений ефект спостерігали при введенні тваринам лікарської форми екстракту пирію, що пояснюється профілактичним введенням таблеток щурам за три дні до початку експерименту. Анаболічна дія ЕКПП проявлялась у збільшенні маси нирок та підвищенні в них загального білка; гіпоазотемічній та діуретичній дії препарату. Референс-препарат виявив менш виражену анаболічну дію та не покращував функціонального стану нирок. Таблиця 4 Вплив екстракту пирію повзучого на вміст глікогену та активність амінотрансфераз на моделі тетрациклінового гепатиту (M±Sx), n = 7 Умови дослідів Вміст глікогену у печінці, мкг/100 мг тканини Активність амінотрансфераз у сироватці крові, мкмоль/год.мл АлАТ, ммоль/год.л АсАТ, ммоль/год.л Інтактний контроль 631,5±30,8 0,62±0,03 0,75±0,04 Контрольна патологія (тетрациклін) 307,5±28,0* 0,66±0,03 0,97±0,06* Тетрациклін + ЕКПП 833,3±32,1** 0,59±0,06 0,79±0,05 Тетрациклін + табл. ЕКПП 1116,9±43,2** 0,59±0,06 0,75±0,03 Тетрациклін + КО 440,7±31,9** 0,59±0,02 0,96±0,02* Примітки: 1. * - різниця достовірна порівняно з інтактним контролем (Р 15000
мг/кг).

Обов’язковою умовою при доклінічному вивченні нових лікарських
препаратів, призначених для довготривалого застосування, є дослідження
хронічної токсичності.

Аналіз результатів біохімічних та фізіологічних досліджень хронічної
токсичності ЕКПП свідчить про те, що досліджуваний препарат не виявляє
токсичного впливу на функції життєвоважливих органів та систем. Екстракт
пирію не порушує синтетичні процеси у печінці, її ферментосинтетичну
функцію, стан монооксигеназної системи. Під впливом ЕКПП показники
функціонального стану нирок (соле- і азотовидільна функції),
серцево-судинної системи, а також вуглеводного та ліпідного обмінів не
відрізняються від контрольних показників. Навпаки, відмічено позитивний
вплив ЕКПП на білковий обмін, що відповідає визначеній анаболічній дії
та виражається у збільшенні маси тіла, внутрішніх органів тварин та
кількості форменних елементів крові. Отже, при використанні ЕКПП
необхідно дотримуватися рекомендованих доз та терміну його застосування
(1 міс.).

Відсутність токсичного впливу ЕКПП при тривалому введенні підтверджували
результати морфологічного дослідження внутрішніх органів тварин.

У комплексі проведених досліджень специфічної токсичності ЕКПП було
встановлено відсутність алергізувальної та імунотоксичної дії препарату.
ЕКПП у дослідах на тваринах не виявив мутагенних, гонадотоксичних
властивостей, а також здатності кумулювати в організмі. Вивчення
можливої ембріотоксичної дії ЕКПП показало відсутність ембріолетальної,
ембріотоксичної та тератогенної дії досліджуваного препарату.

Обов’язковою умовою при доклінічному вивченні нових лікарських
препаратів, призначених для перорального застосування, є дослідження їх
впливу на стан слизової оболонки шлунка та на рівень секреції соляної
кислоти. Проведені дослідження засвідчили відсутність ульцерогенної на
ШКТ та місцевоподразнюючої дії ЕКПП. Таким чином, проведені дослідження
показали, що новий анаболічний засіб – ЕКПП не виявляє токсичного впливу
при тривалому застосуванні і може бути рекомендований для подальшого
вивчення у клініці при порушеннях білкового обміну.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та
експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням
створення нового анаболічного засобу рослинного походження з пирію
повзучого.

1. Фітохімічними дослідженнями встановлено, що до складу кореневищ і
коренів пирію повзучого входять полісахариди, амінокислоти, дубильні
речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, макро- і мікроелементи,
які забезпечують його фармакологічну активність.

2. Розроблено технологію одержання водного густого екстракту кореневищ і
коренів пирію повзучого та встановлено, що до його складу входять такі
БАР: полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди,
гідроксикоричні та органічні кислоти.

3. У процесі фармакологічного скринінгу ЕКПП з анаболічної активності
встановлена його ефективна умовнотерапевтична доза – 100 мг/кг.

4. Встановлено виражену анаболічну активність ЕКПП, яка значно переважає
дію препарату порівняння – калію оротату, як у дослідах на здорових
тваринах, так і в умовах порушення білкового обміну на моделях харчової
депривації та гідрокортизоніндукованого катаболізму. Встановлена також
імуномодулююча дія ЕКПП.

5. Показано перевагу ЕКПП та його лікарської форми – жувальних таблеток,
над препаратом порівняння – калію оротатом за всіма досліджуваними
показниками анаболічної дії на моделях порушення білкового обміну в
життєвоважливих органах: печінці та нирках при тетрацикліновому
ураженні; серці при адреналіновому ураженні.

6. Встановлено, що складовими механізму анаболічної дії ЕКПП є наявність
впливу на синтез нуклеїнових кислот – ДНК та РНК, а також на
гормональну регуляцію білкового обміну за рахунок збільшення рівня
тестостерону та зниження активності щитоподібної залози. Показана
адаптивна активність досліджуваного препарату за рахунок збільшення
глюкокортикоїдів у крові тварин.

7. Підтверджена здатність ЕКПП виявляти інші види фармакологічної
активності, окрім анаболічної: гепатопротекторну, виражену антиалергічну
та протизапальну дії, які забезпечені багатим вмістом БАР досліджуваного
екстракту.

8. ЕКПП є нетоксичним за показником гострої токсичності (ЛД50) та не
викликає патологічних змін органів та систем тварин при дослідженні
хронічної токсичності за виключенням показника протромбінового часу, що
зменшувався на 6-му місяці введення та пригнічення окремих реакцій ЦНС
на тому ж терміні. Враховуючи, що анаболічний ефект препарату
виявляється на першому місяці застосування, зазначені зміни не мають
практичного значення.

9. Показано, що ЕКПП не викликає патологічних змін при дослідженні всіх
видів специфічної токсичності: імуно-, ембріо-, гонадотоксичності,
алергізувальної, мутагенної, кумулятивної дії та негативного впливу на
ШКТ.

Завдяки наявності вираженої анаболічної активності ЕКПП, а також
імуномодулюючої, адаптивної, антиоксидантної, гепатопротекторної,
антиалергічної, протизапальної дії показанням до застосування препарату
у медичній практиці є післяопераційні стани, загальне виснаження,
обширні опіки, порушення функцій ШКТ, інфаркти, туберкульоз, цукровий
діабет та багато інших тяжких захворювань, які супроводжуються
порушенням метаболізму білків.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пат. 7213 U. Україна, МПК А61К35/78. Спосіб отримання фармакологічно
активної субстанції з рослинної сировини / С.М. Марчишин, Л.В. Яковлєва,
С.М. Дроговоз, М.М. Тимченко. – № 20041108899; Заявлено 01.11.2004;
Опубл. 15.06.2005, Бюл. № 6. (Дисертантом самостійно сформульовано ідею
та виконано дослідження щодо одержання екстракту та проведено
фармакологічний експеримент, сформульовані висновки).

2. Марчишин С.М. Фармакологічні властивості біологічно активних речовин,
що входять до складу пирію повзучого (Agropyron repens L.) //
Фармацевтичний журнал. – 2004. – №2. – С. 31-39.

3. Марчишин С.М. Пирій повзучий у народній та науковій медицині //
Фармацевтичний журнал. – 2004. – №6. – С. 62-66.

4. Марчишин С.М. Вплив екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на
масу тіла і внутрішніх органів щурів // Медична хімія. – 2005. – Т. 7, №
1.– С. 95-97.

5. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Дослідження анаболічної дії екстракту
пирію повзучого на моделі харчової депривації // Медична хімія. – 2005.
– Т. 7, № 4. – С. 85-87. (Дисертант самостійно виконав дослідження,
статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і
висновки).

6. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Дослідження анаболічної дії екстракту
пирію повзучого на моделі гідрокортизоніндукованого катаболізму //
Медична хімія. – 2006. – Т. 8, № 1. – С. 16-20. (Дисертант виконав
дослідження, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

7. Марчишин С.М., Андріїшин О.П., Лар’яновська Ю.Б., Гевко О.В.
Імуномодулююча дія екстракту пирію повзучого за умов гіперкортицизму //
Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2006. – № 1. – С.
80-85. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних
досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено
матеріал до друку).

8. Марчишин С.М., Калушка О.Б. Вивчення амінокислотного та елементного
складу пирію повзучого // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 1. – С.
83-85. (Дисертант опрацював результати, сформулював висновки).

9. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Екстракт пирію повзучого – перспективний
анаболічний засіб // Вісник фармації. – 2006. – № 2 (46). – С. 74-77.
(Дисертант виконав дослідження, опрацював результати і сформулював
висновки).

10. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Лар’яновська Ю.Б. Вплив густого
екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на структуру наднирникової
залози щурів в умовах гіперкортицизму // Вісник наукових досліджень. –
2006. – № 2. – С. 136-139. (Автором підготовлено матеріал для проведення
гістологічних досліджень, проведено аналіз отриманих результатів,
підготовлено матеріал до друку).

11. Марчишин С.М., Андріїшин О.П., Лар’яновська Ю.Б., Козир Г.Р. Вплив
екстракту пирію на гістоструктуру нирок при їх ураженні тетрацикліном //
Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2006. – № 2. – С.
80-83. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних
досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено
матеріал до друку).

12. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В. Анаболічна дія екстракту пирію
повзучого при ураженні печінки тетрацикліном // Актуальні питання
фармацевтичної та медичної науки і практики. Зб. наук. статей. – 2006. –
Т. 2, В. 15,. – С. 286-291. (Дисертант виконав дослідження, опрацював
результати, сформулював висновки).

13. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В. Анаболічна активність екстракту пирію
повзучого при ураженні нирок тетрацикліном // Фітотерапія. Часопис. –
2006. – № 3. – С. 8-11. (Дисертант самостійно виконав дослідження,
статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і
висновки).

14. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої
ембріотоксичної дії нового анаболічного препарату екстракту пирію
//Вісник фармації. – 2006. – № 3 (47). – С. 66-71. (Дисертантом
проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовані
висновки).

15. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Козир Г.Р. Вивчення анаболічної дії
екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на моделі адреналінового
ураження серця // Медична хімія. – 2006. – Т.8, № 4. – С. 109-111.
(Дисертант виконав дослідження, опрацював результати, сформулював
висновки).

16. Марчишин С.М., Кошова О.Ю. Гепатопротекторна активність екстракту
пирію повзучого // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 80-83.
(Дисертантом проведено моделювання патології, опрацьовані результати,
сформульовані висновки).

17. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В., Кошова О.Ю., Леницька О.Б. Вивчення
імунотоксичних властивостей екстракту кореневищ та коренів пирію
повзучого // Вісник фармації. – 2007. – № 1 (49). – С. 64-65.
(Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати,
сформульовані висновки).

18. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Мачуліна С.О. Дослідження можливого
впливу екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на геном соматичних
та генеративних клітин ссавців // Медична хімія. – 2007. – Т. 9, № 1. –
С. 20-23. (Дисертантом проведені дослідження, опрацьовані результати).

19. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Лар’яновська Ю.Б., Леницька О.Б.
Дослідження впливу екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на
репродуктивні органи щурів // Фармаком. – 2007. – № 1. – С. 87-89.
(Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень,
проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

20. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Леницька О.Б. Вплив екстракту
кореневищ та коренів пирію повзучого на функціональний стан ЦНС // Ліки.
– 2007. – № 1-2. – С. 28-32. (Дисертант виконав дослідження, опрацював
результати і сформулював висновки).

21 Марчишин С.М., Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. Дослідження
алергізувальної дії екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого //
Фармаком. – 2007. – № 2. – С. 80-82. (Дисертантом проведено дослідження,
статистично опрацьовані результати, сформульовано висновки).

22. Марчишин С.М., Калушка О.Б. Хімічні та технологічні аспекти
дослідження пирію повзучого // Медична хімія. – 2007. – Т.9, № 2. – С.
121-123. (Дисертантом проведено дослідження, опрацьовано результати,
сформульовано висновки).

23. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Мачуліна С.О., Леницька О.Б.
Дослідження хронічної токсичності екстракту пирію // Фармацевтичний
журнал. – 2007. – № 3. – С. 99-104. (Дисертантом проведено дослідження,
статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

24. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої
гонадотоксичної дії екстракту пирію //Лекарства – человеку. Современные
проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств:
Материалы конференции. 23 марта 2006 года, г. Харьков. – Харьков: Изд-во
НФаУ, 2006. – С. 334-338. (Автор приймав участь у дослідженні, провів
аналіз результатів, сформулював висновки).

25. Марчишин С.М., Мосула Л.М., Бутко Я.А. Перспективи використання
пирію повзучого в якості лікарської сировини – джерела біологічно
активних сполук та лікарських засобів // Тези доповідей ІІІ Міжнародної
науково-практичної конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства:
медицина, фармація, біотехнологія” 21-23 травня 2003 року м. Харків. –
Харків: Видавництво НФаУ, 2003. – С. 202. (Дисертант виконав
дослідження, опрацював результати і сформулював висновки).

26. Марчишин С.М. Вплив екстракту пирію повзучого на білковий обмін //
Медична хімія. – 2004. – Т.6, №3. –– С. 172.

27. Марчишин С.М., Нечай Р.Є., Дахим І.С., Калушка О.Б. Про
фармакологічну активність екстракту кореневищ та коренів пирію повзучого
// Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Матеріали ХLVІІ
підсумкової науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня
народження акад. І.Я. Горбачевського. 3-4 червня 2004 року. Тернопіль. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 129. (Дисертант виконав дослідження,
статистично опрацював результати, сформулював висновки).

28. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Про анаболічну активність екстракту
пирію повзучого // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної
галузі України. Матер. VІ Національного з’їзду фармацевтів України.
28-30 вересня 2005 р., м. Харків. – Харків: Вид-во НФаУ, 2005. – С.
630-631. (Дисертант виконав дослідження, статистично опрацював
результати, сформулював висновки).

29. Фіра С.М., Марчишин С.М., Шанайда М.І., Лихацький П.Г., Кернична
І.З., Грималюк О.І., Нечай Р.Є. Дослідження вмісту флавоноїдів в
лікарській рослинній сировині // Науково-технічний прогрес і оптимізація
технологічних процесів створення лікарських препаратів. – Тернопіль:
Укрмедкнига, 2006. – С. 43. (Дисертантом проведено визначення
флавоноїдів у підземних органах пирію повзучого, опрацьовано результати,
сформульовано висновки).

30. Марчишин С.М. Екстракт пирію – перспективний рослинний анаболічний
засіб // Матер. ІX Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та
освіта – 2006”. Медицина. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. –
Т.16. – С. 13-15.

31. Лар’яновська Ю.Б., Марчишин С.М. Корекція змін гістологічної
структури наднирників щурів, що розвиваються в умовах
гідрокортизон-індукованого катаболізму, викликаного екстрактом кореня
пирію повзучого // Лекарства – человеку. Современные проблемы создания,
исследования и апробации лекарственных средств: Материалы конференции.
23 марта 2006 года, г. Харьков. – Харьков: Изд-во НФаУ, 2006. – С.
70-71. (Автор провів дослідження, аналіз результатів, сформулював
висновки).

32. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої
гонадотоксичної дії екстракту пирію // Лекарства – человеку. Современные
проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств:
Материалы конференции. 23 марта 2006 года, г. Харьков. – Харьков: Изд-во
НФаУ, 2006. – С. 334-338. (Дисертантом проведено дослідження,
статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

33. Марчишин С.М. Перспективи використання рослинних анаболічних
препаратів // Здобутки клінічної та експериментальної медицини.
Матеріали ХLІХ підсумкової науково-практичної конференції. 2 червня 2006
року. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – С.35-37.

34. Марчишин С.М., Кошова О.Ю. Дослідження впливу екстракту пирію на
стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи печінки
щурів в умовах тетрахлорметанового гепатиту // Вісник стоматології.
Спеціальний випуск. – 2006. – № 3. – С. 21. (Дисертантом проведено
дослідження на тваринах, статистично опрацьовані результати,
сформульовані висновки).

35. Марчишин С.М., Леницька О.Б. Дослідження антиалергічної активності
екстракту пирію // Створення, виробництво, стандартизація,
фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних
добавок: Тези доп. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (12-13
жовтня 2006 р.). – Х.: Вид-во НФаУ, 2006. – С. 187. (Дисертантом
проведено моделювання патології у тварин, статистично опрацьовані
результати, сформульовано висновки).

36. Марчишин С.М. Протизапальна активність пирію повзучого (Agropyron
repens L.) // Фармакологія 2006 – крок у майбутнє: Тези доповідей. ІV
Національний з’їзд фармакологів України. 17-20 жовтня 2006 р. – Одеса,
2006. – С. 109.

37. Марчишин С.М., Мачуліна С.О., Удовицька І.С. Дослідження мутагенних
властивостей екстракту пирію // Фармакологія 2006 – крок у майбутнє:
Тези доповідей. ІV Національний з’їзд фармакологів України. 17-20 жовтня
2006 р. – Одеса, 2006. – С. 109. (Дисертант приймав участь у
дослідженні, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

38. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Дослідження дії
екстракту пирію на показники сперматогенезу у щурів // Фармакологія 2006
– крок у майбутнє: Тези доповідей. ІV Національний з’їзд фармакологів
України. 17-20 жовтня 2006 р. – Одеса, 2006. – С. 210. (Дисертантом
проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовано
висновки).

АНОТАЦІЯ

Марчишин С.М. “Фармакологічне обґрунтування створення нового лікарського
препарату на основі екстракту пирію повзучого”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора фармацевтичних наук за
спеціальністю 14.03.05. – фармакологія. – Національний фармацевтичний
університет, Харків, 2007.

Проведено фармакологічне вивчення густого водного екстракту кореневищ і
коренів пирію повзучого (ЕКПП) та таблеток на його основі. Встановлено,
що ЕКПП при внутрішньошлунковому введенні у дозі 100 мг/кг виявляє
виражену анаболічну активність на здорових тваринах та на модельних
патологіях порушення білкового обміну: харчової депривації,
гідрокортизоніндукованого катаболізму. Виявлено переваги досліджуваного
препарату та таблеток на його основі у порівнянні з анаболічною дією
калію оротату при тетрацикліновому ураженні печінки і нирок та
адреналіновому ураженні серця.

Дослідження механізмів анаболічної дії дозволили встановити вплив ЕКПП
на синтез нуклеїнових кислот, а також на гормональну регуляцію білкового
обміну: збільшувався рівень тестостерону, знижувалась активність
щитоподібної залози. Під дією ЕКПП збільшувався рівень
11-оксикортикостероїдів, що свідчило про адаптивну дію препарату.

При вивченні фармакодинаміки встановлено, що ЕКПП має широкий спектр
фармакологічної активності: гепатопротекторну дію, що була встановлена
на моделі тетрахлорметанового гепатиту; антиалергічну активність, яка
встановлена на моделях алергічних реакцій негайного та сповільненого
типу; протизапальну – на моделі карагенінового набряку.

ЕКПП повзучого є “відносно нешкідливим”, не чинить суттєвої токсичної
дії на органи та системи тварин при вивченні хронічної та специфічної
токсичності.

ЕКПП рекомендується як анаболічний засіб для лікування порушень
білкового обміну, які виникають при більшості захворювань. Досліджуваний
препарат характеризується широким спектром активності та є вигідним за
економічними характеристиками.

Ключові слова: фармакологічне дослідження, анаболічна дія,
імуномодулююча дія, гепатопротекторна активність, антиалергізувальна
активність, протизапальна активність, екстракт кореневищ і коренів пирію
повзучого.

АННОТАЦИЯ

Марчишин С.М. “Фармакологическое обоснование создания нового
лекарственного препарата на основе экстракта пырея ползучего”. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по
специальности 14.03.05. – фармакология. – Национальный фармацевтический
университет, Харьков, 2007.

Проведены теоретические и экспериментальные исследования, результаты
которых являются значительным обоснованием для создания нового
анаболического средства на основе растительного сырья из пырея
ползучего.

Изучены и обобщены данные научной литературы о современных подходах в
лечении нарушений белкового обмена. Проанализированы возможности лечения
данной патологии при использовании биологически активных веществ пырея
ползучего.

Разработана технология получения густого водного экстракта корневищ и
корней пырея ползучего, что позволило сохранять водорастворимые БАВ,
которые способствуют расширению возможностей исследуемого препарата в
аспекте его анаболической активности.

Проведено фармакологическое изучение водного экстракта корневищ и корней
пырея ползучего (ЭКПП) и в скрининговых исследованиях установлена его
наиболее эффективная доза по анаболической активности в эксперименте –
100 мг/кг.

Установлено, что ЭКПП при внутрижелудочном введении в дозе 100 мг/кг
проявляет выраженную анаболическую активность на здоровых животных и на
модельных патологиях нарушения белкового обмена: пищевой депривации,
гидрокортизониндуцированного катаболизма. Выявленны преимущества
исследуемого препарата и таблеток на его основе перед калия оротатом по
всем исследуемым показателям анаболического действия при тетрациклиновом
поражении печени и почек, а также при адреналиновом поражении сердца.
Выраженная анаболическая активность ЭКПП проявляется в увеличении массы
тела крыс, массы их внутренних органов (печени, почек, селезенки и
сердца), содержания общего белка в тканях исследуемых органов и мышцах;
снижении содержания мочевины в крови и моче; увеличении диуреза,
улучшении парциальных процессов мочеобразования, увеличении количества
гликогена в тканях печени и сердца. ЭКПП активирует защитные факторы
организма, способствует сохранению структуры органов иммуногенеза.

Исследования составляющих механизма анаболического действия ЭКПП
позволили установить способность исследуемого препарата усиливать синтез
нуклеиновых кислот ДНК и РНК. ЭКПП влияет на гормональную регуляцию
белкового обмена посредством увеличения уровня тестостерона в крови
животных, вследствие чего усиливаются белоксинтетические процессы и
снижения активности щитовидной железы, соответственно, замедления
процессов катаболизма белков. Кроме этого, установлено адаптивное
действие ЭКПП за счет повышения уровня 11-оксикортикостероидов.

При изучении фармакодинамики установлено, что ЭКПП проявляет широкий
спектр фармакологической активности. Гепатопротекторное действие,
которое было установлено на модели тетрахлорметанового гепатита, по
большинству показателей превышало действие препаратов сравнения – калия
оротата и силибора. Выраженная антиаллергическая активность установлена
на моделях аллергических реакций немедленного типа, а также определено
подавляющее влияние препарата на развитие аллергической реакции
замедленного типа, вследствие стабилизации мембран тучных клеток.
Противовоспалительная активность ЭКПП на модели каррагенинового отека не
уступает по своей выраженности известному противовоспалительному
препарату – натрию диклофенаку.

ЭКПП является нетоксичным по показателю острой токсичности (ЛД50) –
относится к “относительно безвредным” веществам и не оказывает
существенного токсического действия на органы и системы животных при
изучении хронической токсичности. Исследования всех видов возможной
специфической токсичности ЭКПП показали отсутствие иммуно-, эмбрио-,
гонадотоксичности, аллергизирующего, мутагенного, кумулятивного действия
и негативного влияния на состояние и функциональную активность ЖКТ.

ЭКПП рекомендуется как анаболическое средство для лечения нарушений
белкового обмена, которые возникают вследствие большинства заболеваний.
Исследуемый препарат характеризуется широким спектром активности и
является выгодным по экономическим характеристикам.

Ключевые слова: фармакологическое исследование, анаболическое действие,
иммуномодулирующее действие, гепатопротекторная активность,
антиаллергизирующая активность, противовоспалительные свойства, экстракт
кореневищ и корней пырея ползучего.

SUMMARY

Marchyshyn S.M. Pharmacological Ground of Creation of New Medicinal
Preparation on the Basis of Extract from Couch-grass Creeping. –
Manuscript.

A thesis for Doctor in Pharmacy Degree in Specialty 14.03.05. –
Pharmacology. – National University of Pharmacy, Kharkov, 2007.

The pharmacological study of water extract from rhizomes and roots of
couch-grass creeping (ERCC) and pills on its basis is carried out. It is
established that ERCC in intragastric infusion in the dose of 100 mg/kg
reveals expressive anabolic activity on intact animals and on model
pathologies in violation of protein metabolism: food depravation,
hydrocortisone inductive catabolism. The advantages of explored
preparation and pills on its basis in comparison with anabolic potassium
action during tetracycline affection of liver, kidneys and adrenalin
heart affection were discovered.

Researches of anabolic action mechanisms permitted to determine the
ERCC influence on nucleic acids synthesis and hormonal regulation of
protein metabolism: testosterone lever was increased, thyroid activity
was decreased. The lever of 11 oxycorticosteroids was increased due to
ERCC.

In pharmacodynamics study it was established that ERCC has a wide range
of pharmacological activities: hepatoprotective action that was
established on the model of tetrachlormethane hepatitis; antiallergic –
that was established on the models of allergic reactions of immediate
and slow type; antiinflammatory – on the model of caragenan edema.

The extract of couch-grass creeping rhizomes and roots is “relatively
harmless”. It does not possess toxic action on animal’s organs and
systems during the study of chronic and specific toxicity.

The extract of couch-grass is recommended as anabolic remedy in
treatment of protein metabolism disorders which arise in many diseases.

The investigated preparation is characterized by wide range of activity
and is advantageous as for its economic characteristics.

Key words: pharmacological research, anabolic action, extract of
rhizomes and roots of couch-grass creeping. immunomodulator action,
hepatoprotective action, antiallergic activity, antiinflammatory
properties.

__________________________________________________________________

Підписано до друку 04.10.2007. Формат 60Ч84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк різографія.

Ум.-друк. арк. 1,25. Тираж 100 пр. Зам. №435.

__________________________________________________________________

Віддруковано з оригінал-макету на ФОП “Петрова І.В.”.

м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 79в, кв. 137, тел. 778-60-34

Свідоцтво про держреєстрацію В00 № 948011 від 03.01.03 р.

Свідоцтво про внесення суб’єктів видавничої справи до державного

реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої

продукції. Серія ХК № 134 від 23.02.05 р.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020