НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІДИК СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА
УДК 619:614.48:615.28
Розробка дезінфектанту комбінованої дії
16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Київ – 2007Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті
Кабінету Міністрів України
Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор
ЯКУБЧАК Ольга Миколаївна,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор
НІКІТЕНКО Анатолій Мефодійович,
Білоцерківський державний аграрний університет,
завідувач кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної
медицини
доктор ветеринарних наук, професор
ВИСОКОС Микола Петрович,
Дніпропетровський державний аграрний університет,
професор кафедри технології переробки і контролю
якості продукції тваринництва
Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної
медицини ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України,
кафедра гігієни тварин, м. Львів
Захист дисертації відбудеться “14” червня 2007 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв
Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 28
Автореферат розісланий “11” травня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шевченко Л.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Хімічні засоби дезінфекції та їх вплив на
мікроорганізми є достатньо вивченим питанням. Його дослідженням
займалися багато іноземних та вітчизняних вчених, зокрема, Поляков О.
О., 1969, 1975, 1989; Ярних В. С., Симецький М. А., 1999; Алагезян Р.
Г., 1981; Ященко М. Ф., 1993, 1997, 2001; Бочаров Д. А., 1989, 1990;
Житенко П. В., Косенко М. В., 1996–1998, 2000, 2001; Сергієнко О. І.,
1996; Band D. E., 1990; Sheldon B. W., 1991 та ін. У медичній
дезінфектології цю проблему вивчають Ґудзь О. В., 1995–2001; Кобзар А.
І., Zaidi M. R, Wenzel R. P., 2000; Rutala W. A., 1996 та ін.
Нині у ветеринарній практиці України використовують ряд дезінфекційних
засобів вітчизняного та імпортного виробництва, але більшість з них не
повною мірою відповідає сучасним вимогам універсальності, стабільності
при транспортуванні, розчинності у воді, активності щодо широкого
спектру мікроорганізмів, безпеки для людей і тварин, індиферентності до
різних будівельних конструкцій і матеріалів, екологічної безпеки,
помірної вартості одиниці робочого розчину тощо. Тому існує нагальна
потреба у розробці багатокомпонентних дезінфекційних препаратів
комбінованої дії, які, крім бактерицидної та антивірусної дії, проявляли
б інсектицидні та дезінвазійні властивості.
Перспективним напрямком створення нових й удосконалення наявних
дезінфекційних засобів є розробка комплексних препаратів синергічної
дії, до складу яких входять декілька активнодіючих речовин з різних
класів хімічних сполук. Метою створення таких препаратів є розширення
спектру протимікробної активності та здатності запобігати виникненню
резистентних мікроорганізмів. Окрім того, ці дезінфектанти повинні
володіти також противірусною та фунгіцидною дією і бути екологічно
безпечними.
Істотним щодо створення сучасних дезінфекційних засобів є не тільки
бактерицидна дія щодо широкого спектру мікроорганізмів, а й здатність
знищувати як збудників паразитарних хвороб у довкіллі, так і комах, які
можуть бути факторами передачі збудників небезпечних захворювань,
спільних для тварин і людини.
Тому доцільним і вкрай необхідним є створення універсальних
дезінфекційних засобів, які мали б високу бактерицидну, дезінвазійну,
інсектицидну дію та водночас мийні властивості. Багатопрофільна обробка
тваринницьких приміщень такими дезінфектантами сприятиме значному
підвищенню ефективності використання запропонованого препарату
відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямки
досліджень дисертації були складовою частиною тем: “Переглянути та
вдосконалити діючі і розробити нові науково обґрунтовані нормативні
документи з ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного
походження і гігієни виробництва та безпеки харчових продуктів
на основі прикладних та фундаментальних досліджень”
(№ держреєстрації 0101U001703), яка виконувалася протягом 2001–2005 рр.;
“Вивчення світового досвіду з аналізу ризику критичних контрольних точок
виробництва (НАССР) продукції тваринного походження та адаптації
вказаної концепції до емпіричних впроваджень у виробничих умовах
України”
(2001–2005 рр.), № держреєстрації 0101U033218 та “Розроблення настанови
“Миття і профілактична дезінфекція на бойнях, підприємствах
м’ясної та птахопереробної промисловості” (2005–2006 рр.), №
держреєстрації 0103U006800.
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було розробити дезінфекційний
засіб комплексної дії з бактерицидними, дезінвазійними та інсектицидними
властивостями; вивчити дію розробленого препарату в експериментальних та
виробничих умовах; визначити міру його токсичності; розробити та
затвердити технічні умови й інструкцію щодо застосування препарату.
Для досягнення мети ставилися такі завдання:
– розробити рецептуру нового мийно-дезінфекційного засобу з
бактерицидними, антивірусними, інвазійними та інсектицидними
властивостями;
– вивчити дезінфекційну (бактерицидне розведення, фенольний коефіцієнт
та білковий індекс), дезінвазійну та інсектицидну дії запропонованого
препарату;
– встановити токсичність препарату на лабораторних тваринах;
– провести апробацію дії препарату щодо будівельних матеріалів та
обладнання;
– удосконалити методику визначення ефективності знезараження поверхонь,
контамінованих вірусами;
– визначити залишкову кількість дезінфектанту на робочих поверхнях після
дезінфекції та випробувати дію препарату у виробничих умовах;
– встановити економічну ефективність застосування препарату для
дезінфекції та розробити технічні умови й інструкцію із застосування
нового дезінфекційного засобу у виробничих умовах.
Об’єкт дослідження – дезінфекційний препарат дезаінсект.
Предмет дослідження – бактерицидні, вірусоцидні та інсектицидні
властивості препарату, токсичність та його ефективність при дезінвазії
тваринницьких приміщень.
Методи дослідження. Фізико-хімічні; мікробіологічні (вивчення
ефективності дії препарату стосовно S. aureus, E. coli, Mycobacterium
bovis); вірусологічні (ефективність дії препарату стосовно вакцинного
штаму ньюкаслської хвороби птиці); клініко-фізіологічні; токсикологічні
(встановлення ступеня токсичності препарату); патоморфологічні:
патолого-анатомічні та гістологічні (вивчення змін в організмі
піддослідних тварин); статистичні (визначення вірогідності результатів
досліджень).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше створено новий
дезінфекційний засіб комбінованої дії – дезаінсект. Вивчено
дезінфекційні властивості препарату, встановлено його ефективні
концентрації.
Експериментально доведено, що препарат проявляє бактерицидну дію
стосовно S. aureus, E. coli, M. bovis та вірусу вакцинного штаму Ла-Сота
ньюкаслської хвороби птиці. При цьому встановлено залежність
ефективності дії препарату від концентрації, норми витрат та тривалості
нанесення на оброблювані поверхні.
Удосконалено методику визначення ефективності знезараження поверхонь від
вірусів.
Встановлено летальні дози розробленого препарату, вивчено його
кумулятивні властивості, подразнюючу, сенсибілізуючу та
шкірно-резорбтивну дію.
Вивчено макроскопічні та гістологічні зміни в органах лабораторних мишей
після введення їм летальних і робочих доз препарату та доведено пряму
залежність патолого-анатомічних змін від концентрації препарату. За
результатами досліджень препарат віднесено до 3-го класу небезпеки
(помірно токсичні речовини).
Отримано нові дані про інсектицидну дію препарату на Musca domestica та
визначено його ефективні концентрації. При цьому доведено, що препарат
має пролонговану інсектицидну дію.
Вперше визначено ефективну дію препарату на личинки нематод
сільськогосподарських тварин і птиці та встановлено його ефективну
концентрацію для дезінвазії тваринницьких приміщень.
Виявлено незначний корозійний вплив нового препарату, порівняно з NаOH,
на металеві конструкції з алюмінію та нержавіючої сталі.
Запропоновано ефективні схеми проведення дезінфекції препаратом у
тваринницьких приміщеннях, на молокозаводі та в умовах забійного пункту.
Практичне значення одержаних результатів. Створення нового
дезінфекційного засобу дало змогу поліпшити якість профілактичної та
вимушеної дезінфекції на об’єктах державного ветеринарного нагляду,
поєднати дезінфекцію з дезінсекцією та дезінвазією приміщень та звести
до мінімуму негативний вплив препарату на організм тварини і людини та
довкілля.
Удосконалено спосіб визначення ефективності знезараження поверхонь,
контамінованих вірусами, що має практичне значення для лабораторної
практики ветеринарної медицини.
Розроблено й затверджено технічні умови ТУ У 24.2 2004 від 25.01.2005р.
та “Методичні рекомендації з виготовлення і контролю дезінфікуючого
засобу дезаінсект з метою дезінфекції об’єктів і обладнання, які
підлягають ветеринарному нагляду і контролю”; “Рекомендації щодо
санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів
та об’єктів ветеринарного нагляду і контролю” (затв. Державним
департаментом ветеринарної медицини України 23.12.2004 р., протокол №
4); “Методичні рекомендації щодо визначення вірусоцидної активності
дезінфектантів стосовно вірусів ньюкаслської хвороби птиці” (затв.
Державним департаментом ветеринарної медицини України 23.12.2005 р.,
протокол № 3); інструкцію “Ветеринарна дезінфекція, дезодорація,
дезінсекція, дезінвазія, дератизація”, затв. Державним департаментом
ветеринарної медицини України 23.12.2005 р.; настанову
85.20.12-37-097:2006 “Миття і профілактична дезінфекція на бойнях,
підприємствах м’ясної та птахопереробної промисловості”.
Рекомендації адресовані працівникам державних лабораторій ветеринарної
медицини як методичні вказівки щодо визначення якості дезінфекції. Крім
того, вони мають практичне значення для лікарів ветеринарної медицини,
вірусологів державних лабораторій ветеринарної медицини та
науково-дослідних лабораторій, а також для наукових установ та вищих
навчальних закладів при розробці та випробуванні дезінфекційних засобів.
Інструкція та настанова визначає порядок проведення дезінфекції на
об’єктах державного ветеринарного нагляду незалежно від їх відомчої
підпорядкованості, а також у підсобних господарствах населення.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні
літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів, опануванні
необхідних методик досліджень; проведенні лабораторних і
науково-виробничих досліджень та здійсненні статистичної обробки
результатів досліджень. З методичною допомогою наукового керівника
проаналізовано та обґрунтовано отримані результати досліджень. У
співавторстві розроблено настанову, технічні умови та інструкцію щодо
застосування дезінфекційного засобу дезаінсект.
Автор дисертації висловлює щиру подяку за наукові консультації
заслуженому працівнику сільського господарства України, доктору
ветеринарних наук, професору Хоменку Віталію Івановичу та доктору
ветеринарних наук, професору Ященку Миколі Федоровичу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на конференції професорсько-викладацького складу й
аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК
(2005 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна
медицина – 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення
ветеринарного благополуччя тваринництва” (АР Крим, 2005 р.); на
Міжнародній науково-практичній конференції “Епізоотологія і профілактика
інфекційних хвороб великої рогатої худоби” (Київ, 2006 р.); на
Міжнародній науково-практичній конференції “Hаукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини в Україні” (Біла Церква, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у
19 друкованих працях, серед них: 9 статей, 8 із них надруковано у
фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 – у матеріалах наукових
конференцій, 2 – у методичних рекомендаціях, настанові та інструкції,
3 – у патентах, технічних умовах України на розроблений препарат.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 160 сторінках
основного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 13 рисунками, містить
17 додатків. Робота складається з таких розділів: вступ, огляд
літератури, матеріали та методи досліджень, власні дослідження, аналіз
та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції
виробництву, список використаних джерел, який містить 221 вітчизняних та
57 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводилися протягом 2003–2006 років на кафедрі
ветеринарно-санітарної експертизи та в навчально-науково-виробничій
клініці ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції
тваринництва НАУ, в забійному цеху споживчого товариства “Пайовик”
(Броварського району Київської області); на молочно-товарному комплексі
ТОВ “Радуга”
(м. Бровари) та ЗАТ “Красногірське” Золотоніського району Черкаської
області; на базі акціонерного товариства відкритого типу
“Бровари-молоко”
(м. Бровари); в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини,
а також на базі ТОВ НВП “УКРВАК” (м. Бровари) та
санітарно-епідеміологічній станції Святошинського району м. Києва.
Напрями дослідження: створення рецептури нового препарату; вивчення
бактерицидних, дезінвазійних та інсектицидних властивостей препарату;
удосконалення методики визначення ефективності знезараження поверхонь
від вірусів; дослідження токсичної та корозійної дії препарату.
Матеріали дослідження – складові дезаінсекту; внутрішні органи дослідних
і контрольних тварин та гістологічні препарати, виготовлені з них;
тест-об’єкти: нержавіюча сталь, кахельна плитка, бетон, цегла, алюміній;
обладнання, інвентар і поверхні виробничих приміщень (підлога, стіни,
стеля).
Розробку рецептури препарату дезаінсект проводили, виходячи з
фізико-хімічних властивостей його складників. При цьому досягли доброї
розчинності усіх компонентів у воді при різних температурах, відсутності
осаду і пластівців на поверхні розчину, мутності, стороннього запаху.
Встановили відсутність хімічної взаємодії між діючими речовинами
препарату при їх змішуванні та забезпечили індиферентність складників.
Бактерицидну дію вивчали за методикою, описаною в “Рекомендаціях щодо
санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів
та об’єктів ветеринарного нагляду і контролю”, затв. Мін АПК
23.12.2004 р. Для визначення бактерицидної дії деззасобу використовували
штами Е. соlі АТСС 25922 (посів на середовище КОДА), S. aureus АТС 25923
(посів на сольовий м’ясо-пептонний бульйон) у концентрації 2 млрд./см3
та
0,05 %, 0,1 %, 0,2 %, 0,5 %, 1 % розчини дезаінсекту. Робочий об’єм
дезінфекційного засобу на один тест-об’єкт становив 4 – 5 см3 при
експозиції 10, 40 і 60 хв. та 10 діб. За контроль було обрано автентичні
тест-об’єкти, оброблені такою ж кількістю стерильної води.
Для визначення туберкулоцидної дії використовували штам Mycobacterium
bovis ІЕКВМ-1. Щоб поставити біопробу, сформували контрольну і дослідну
групи морських свинок, по 5 тварин у кожній, відповідно до настанови з
діагностики туберкульозу (1994). Оцінку якості дезінфекції проводили за
чинними методиками (1987, 1988, 2004 рр.).
Вірусоцидну дію визначали суспензійним методом та методом знезараження
поверхонь тест-об’єктів за допомогою вакцинного штаму Ла-Сота вірусу
ньюкаслської хвороби птиці. Підрахунок кількості вірусних часток
здійснювали згідно з чинними методичними вказівками про порядок
випробування нових дезінфікуючих засобів (1987). При цьому
використовували 0,1 %, 0,2 %, 0,5 % та 1,0 % концентрації дезаінсекту.
Для вивчення дезінвазійної дії дезаінсекту було відібрано
200 інвазованих проб фекалій та сформовано по три дослідні й одній
контрольній групі з кожного виду тварин (по 10 проб фекалій у кожній
групі). Проби І дослідної групи обробляли 2,5 %-м розчином дезаінсекту,
ІІ – 3 %-м,
ІІІ – 3,5 %-м розчином дезаінсекту із розрахунку 200 см3/м2.
Для отримання личинок проби фекалій поміщали в чашки Петрі на
4–6 діб при температурі 26(С. Наявність яєць у фекаліях визначали за
методом Фюллеборна (Демидов Н. В., 1987). Яйця та личинки в пробах
фекалій великої рогатої худоби та свиней ідентифікували за атласом
гельмінтів тварин (2001), птиці – за К. М. Рижиковим (1955).
Залишкову інсектицидну дію вивчали на 3-х дослідних і 1-й контрольній
групі Musca domestica, по 10 особин у кожній. При цьому використовували
0,02 %-й (І дослідна), 0,03 %-й (ІІ дослідна) та 0,04 %-й (ІІІ дослідна)
розчини дезаінсекту за діючою інсектицидною речовиною, витрата діючої
речовини становила 0,08 г/м2 (Испытание инсектицидного и репилентного
действия препаратов, 1973).
Для визначення гострої токсичності дезаінсекту сформували
7 дослідних та одну контрольну групи білих мишей (по 10 тварин у
кожній). Мишам контрольної групи вводили перорально по 1 см3 води. І
дослідній групі перорально вводили препарат із розрахунку 400 мг/кг маси
тіла; ІІ – 600;
ІІІ – 800; IV – 1000; V – 1200; VI – 1300 і VII дослідній групі – 1400
мг/кг маси тіла розчину дезаінсекту. Підрахунок результатів летальних
доз препарату проводили за методом Кербера та Прозоровського (1962).
Для вивчення кумулятивної дії дезаінсекту було сформовано дослідну та
контрольну групи білих мишей, по 10 голів у кожній; для дослідження
шкірно-резорбтивної дії – дві дослідних і одну контрольну групи білих
мишей. Протягом 15 діб по дві години на добу хвости дослідних мишей
занурювали в пробірки з 0,5 % та 5,0 % розчинами дезаінсекту. Хвости
контрольних тварин поміщали в пробірки з водою.
Подразнювальну і сенсибілізаційну дію вивчали на морських свинках. Було
сформовано п’ять дослідних і одну контрольну групу морських свинок, по
10 тварин у кожній. При цьому використали 2 % (І дослідна), 4 %
(ІІ дослідна), 6 % (ІІІ дослідна), 8 % (ІV дослідна), 10 % (V дослідна
група) концентрації препарату. Підбір тварин та дослідження проводили
відповідно до чинних методичних рекомендацій “Токсикологічний контроль
нових засобів захисту тварин” (1996).
Дослідження на тваринах проводили з дотриманням вимог Конвенції Ради
Європи із захисту тварин (Яблонський В.А., 2001).
Для виявлення патолого-анатомічних змін у тканинах і органах тварин
після введення їм летальних і робочих концентрацій препарату
використовували білих мишей. З них по 15 голів становили І, ІІ та
ІІІ дослідні групи; 16 голів – контрольну. Мишам І дослідної групи
перорально вводили 1 см3 0,2 % робочого розчину дезаінсекту; ІІ – 861
мг/кг (LD50) дезаінсекту; ІІІ – 1400 мг/кг (LD100) дезаінсекту. Тваринам
контрольної групи вводили по 1 см3 води.
Для гістологічного дослідження під час розтину лабораторних тварин
відбирали селезінку, печінку, декілька ділянок тонкої і товстої кишок,
серце, нирки, легені та фіксували у нейтральному забуференому розчині
формаліну за Ліллі (1969).
Корозійну дію дезаінсекту визначали за методикою Р. Г. Алагезяна (1981).
У дослідженнях використовували 0,5; 1,0; 1,5; 2,5 % розчини дезаінсекту.
Для порівняння використовували 2 % розчин натру їдкого (NaOH),
результати підраховували за методикою визначення і оцінки корозійної
активності мийних і дезінфікуючих засобів (1974).
З метою визначення залишкових кількостей препарату на поверхнях
тест-об’єктів та в приміщенні навчальної клініки НАУ (за відсутності
тварин) було проведено дезінфекцію 0,2, 0,5 та 1 % розчином дезаінсекту
з експозицією, відповідно, 60, 30 і 10 хв., при витраті робочого розчину
200 см3/м2. Опісля дослідні тест-об’єкти змили дистильованою водою
(витрата – 1000 см3/м2). Наступну воду, якою промивали тест-об’єкти,
збирали у відповідні ємності і досліджували. Контрольні тест-об’єкти
після аналогічної дезінфекції теж змивали дистильованою водою, яку
вивчали на вміст хлору. Приміщення навчальної клініки після дезінфекції
мили водопровідною водою (витрата
води – 1000 см3/м2). Наступну воду (якою змивали після витрати 1000
см3/м2) збирали у ємності і використовували для визначення у ній
залишків хлору. З контрольних поверхонь приміщення після дезінфекції
досліджували проби першої змивної води. Залишки препарату після
дезінфекції визначали йодометричним методом (1988).
Економічну ефективність застосування препарату вираховували за чинною
методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів
(1982).
Статистичну обробку експериментальних даних проводили на комп’ютері
Pentium – 4 у програмі Microsoft Office Excel 2003. Ступінь вірогідності
оцінювали за критерієм Стьюдента (Мазур Т. В., 1997).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
За останні 10 років в Україні для використання у ветеринарній медицині
було зареєстровано більше 50-ти мийно-дезінфекційних засобів, переважна
більшість яких імпортного виробництва. Серед них, проте, немає
препаратів комбінованої дії. У зв’язку з цим виникла потреба в розробці
і впровадженні нових дезінфекційних засобів, які б характеризувалися
бактерицидною та інсектицидною дією та були б ефективними для дезінвазії
приміщень.
Рецептуру препарату дезаінсект розробляли, виходячи з фізико-хімічних
властивостей його складників. Метою створення препарату було досягти
широкого спектру дії, а також поєднати в одному препараті дезінфекційні,
дезінвазійні та інсектицидні властивості.
До складу дезінфекційного засобу були включені такі хімічні речовини:
1,3-дихлорантин, 5,5-диметилгідантоїн, триполіфосфат натрію; сульфонол;
інгібітор корозії, ацетаміприд (інсектицид), натрій хлористий та
ароматизатор. У виборі складових частин дезаінсекту ми зупинилися на
1,3-дихлорантині та 5,5-диметилгідантоїні тому, що вони, на відміну від
інших хлоровмісних речовин, не утворюють шкідливих тригалометанів та
володіють сильними бактерицидними властивостями. Слід зазначити, що
ацетаміприд, завдяки хімічній структурі молекул і різній чутливості
рецепторів комах та ссавців, має вибіркову токсичну дію, а також володіє
високою біологічною активністю проти широкого спектру комах-шкідників та
є малотоксичним для ссавців. Він також малотоксичний для бджіл та
джмелів, має низькі норми витрат
(0,05 г/100 см3 розчину), помірно стійкий в об’єктах довкілля.
Визначивши бактерицидне розведення та фенольний коефіцієнт, ми
встановили, що бактерицидна дія дезаінсекту сильніша за бактерицидну дію
карболової кислоти в 131,5 раза. Середній білковий індекс дорівнює 2,76.
Дезінфікуюча дія препарату дезаінсект
У результаті проведених досліджень встановлено, що в 0,05 % концентрації
дезаінсект затримує ріст E. сoli АТСС 25922 на гладеньких поверхнях
тест-об’єктів (нержавіюча сталь, кахельна плитка). На шорстких поверхнях
(бетон, цегла) E. сoli продовжує рости. S. aureus після обробки тією ж
концентрацією продовжував рости на всіх поверхнях. Починаючи від 0,1 %
концентрації, при знезараженні тест-об’єктів дезаінсект повністю знищує
Е. соli та S. aureus протягом 10, 40, 60 хв. і 10 діб.
Варто зазначити, що в Україні обмежений асортимент дезінфектантів, які
мають туберкулоцидну дію. У зв’язку з цим ми перевірили ефективність дії
дезаінсекту на збудник туберкульозу (штам M. bovis ІЕКВМ-1). Механізм
дії хлорактивних препаратів на мікобактерії туберкульозу пояснюється
процесом окиснення, відповідно до якого кисень і хлор окиснюють мікробну
клітину. Бактерицидна дія хлорактивних препаратів залежить від
концентрації виділеного хлору чи атомарного кисню. Провівши ряд
досліджень, ми встановили, що дезаінсект у 1; 2,5 та 3 % концентраціях
при експозиції 1 год. та 3 год. проявляє бактерицидну дію на збудника
туберкульозу
(M. bovis ІЕКВМ-1) в лабораторних умовах. Це підтвердилося постановкою
біопроби на морських свинках. Всі тварини протягом трьох місяців
залишалися живими. Під час патолого-анатомічного розтину забитих після
досліду морських свинок у порожнинах тіла скупчення ексудату та
транссудату не виявили, плевра і очеревина не змінені. Змін, характерних
для туберкульозу, таких як туберкули в органах, орхіти, дифузні казеозні
запалення, гіперплазію лімфовузлів тощо не виявлено.
У результаті проведених виробничих досліджень встановлено, що у змивах,
взятих після дезінфекції 0,1 %, 0,2 %, 0,5 %, 1,0 % розчинами
дезаінсекту, E. coli та S. аureus не виявлено.
Слід зауважити, що ньюкаслська хвороба птиці залишається особливо
небезпечною і завдає значних економічних збитків тваринництву в Україні.
Досліджуючи вірусоцидну активність препарату при знезараженні поверхонь
існуючим методом, ми встановили, що він має ряд недоліків: зразки проб
із вмістом забруднені супутньою мікрофлорою. Крім того, в процесі
нейтралізації дезінфекційного засобу відбувається розбавлення
вірусовмісного матеріалу, що значно знижує чутливість способу. З метою
усунення перерахованих недоліків удосконалено методику визначення
ефективності знезараження поверхонь, контамінованих вірусами, що включає
визначення вірусоцидної дії дезінфікуючих засобів та контроль
ефективності знезараження поверхонь тест-об’єктів. Відповідно до цієї
методики до вірусвмістимої рідини додавали 5 % гелю бентоніту (0,1 см3
на 1 пробу) при pH 4,5–5,0 з подальшою десорбцією вірусів у лужний
розчин (pH 9,0) 0,05 М розчином трис-буферу (1–2 см3 на
1 пробу) та визначали наявність вірусів у курячих ембріонах.
Ми виявили, що в 0,1 % концентрації препарат через 15 хв. інактивує
вірус з ефективністю 45,77±0,77 %; через 30 хв. – на 91± 1,21 %, а через
1 год. – на 99±0,70 %. При дії 0,2 % розчину через 15 хв. знешкоджується
99,80±
0,2 % віріонів. Повна інактивація вірусу (100 %) досягається внаслідок
обробки 0,2 % розчином дезаінсекту через 30 хв. При дії 0,5 % та 1 %
розчину дезаінсекту вже через 15 хв. відбувається повна інактивація
вірусу. Результати досліджень, виконаних суспензійним методом, наведено
в таблиці 1.
Таблиця 1
Інактивація вірусу ньюкаслської хвороби птиці за допомогою дезаінсекту,
М±m, n = 6
Експозиція
(хв.) Концентрація дезаінсекту, %
0,1 0,2 0,5 1
15 109,25±0,17
43,77 ± 0,56* 106,5±0,55
99,90±0,10** 0
100 0
100
30 108,5±0,39
90,00 ± 0,62** 0
100 0
100 0
100
60 107,5±0,51
99,00 ± 0,60** 0
100 0
100 0
100
Примітка: вірогідність різниці: *Р?0,05; **Р?0,01.
Вихідний титр вірусу ньюкаслської хвороби птиці – 109,5ЕіД50/см3.
У чисельнику зазначена залишкова інфекційність вірусу в lg ЕіД50/см3.
У знаменнику – ефективність інактивації вірусу, %.
Як видно із таблиці 1, у 0,5 % та 1,0 % концентраціях дезаінсект має
виражену вірусоцидну активність і здатний уже через 15 хв. повністю
інактивувати вірус ньюкаслської хвороби птиці.
Дезінвазійна дія дезаінсекту
Під час дослідження проб фекалій від контрольних і дослідних груп
тварин, інвазованих личинками гельмінтів, було встановлено наступні
результати: у кожній з проб фекалій від великої рогатої худоби
інтенсивність інвазії складала від 40 до 75 личинок стронгілідного типу;
у пробах від кіз – по
6–8 личинок нематодірусів; у кожній пробі фекалій від свиней виявлено по
30–40 личинок аскарид та по 50–60 личинок езофагостом; у кожній пробі
від качок – по 10–12 капілярій та по 15–18 аскаридій від курей.
Інвазовані проби обробляли 2,5 %, 3 % та 3,5 % розчинами дезаінсекту із
розрахунку 1,4 см3 дезаінсекту на одну чашку Петрі (200 см3/м2) та
залишали в термостаті на 1 та 2 год. До фекалій від контрольної групи
тварин додавали
1,4 см3 водопровідної води кімнатної температури.
Результати досліджень дезінвазійної активності препарату наведено в
табл. 2. Дезаінсект у 2,5 % концентрації через 1 год. знищує 92 %
личинок Strongylidae spp., а через 2 год. – 98,5 %; личинок Nematodirus
spathiger через
1 год. – на 97,2 %, через 2 год. – 98,7 %; нематод Ascaris suum через 1
год. –
:
?
?
|¤i(
?
1/4
z|i,
?
o
???
??Т? – 96,8 % та 99,5 %, відповідно. Отже, починаючи з 3 % концентрації
дезаінсект повністю інактивує личинки всіх досліджених видів збудників
уже через 1 год.
Інсектицидна дія дезаінсекту
З метою надати препарату інсектицидну дію до його складу введено
ацетаміприд. Дослідження проводили шляхом обробки препаратом у різних
концентраціях поверхонь пластинок, на які підсаджували кімнатних мух. За
результатами досліджень встановлено, що при обробці 0,02 % розчином (за
ацетаміпридом) найвища залишкова інсектицидна дія препарату становила
90 % і спостерігалася вона на 3–6-й день; на 14-й день – 40 %, а на 21-й
день – лише 10 %. При обробці поверхонь 0,03 % розчином, на 2–7-й день
загинуло 90–100 % мух. За 0,04 % концентрації препарату в 1-й день
загинуло 90 % кімнатних мух, протягом 2–7-го дня – 100 %; на 14-й та 21
день загинуло, відповідно, 60 % та 30 % кімнатних мух.
За результатами проведених досліджень встановлено, що в рекомендованій
нами концентрації 0,03–0,04 % (за ацетаміпридом) досягається знищення
кімнатних мух на 100 %. Максимальна інсектицидна дія триває з 2-го по
7-й день після обробки.
При обробці тваринницьких приміщень в запропонованих нами концентраціях
дезаінсект володів пролонгованою інсектицидною дією, прояв якої був
найкращим протягом перших 7-ми днів після обробки – від 94,87 до 87,18
%.
Таблиця 2
Вплив дезаінсекту на личинки гельмінтів у пробах фекалій
сільськогосподарських тварин і птиці,
M±m, n = 10
Концентрація Велика рогата худоба і кози Кози Свині Качки Кури
дезаінсекту,
% Strongylidae spp. Nematodirus spathiger Ascaris suum Oesophagostomum
dentatum Thominx contorta Ascaridia galli
К-ть
личинок, взятих у дослід %
загиблих К-ть личинок, взятих у дослід %
загиблих К-ть личинок, взятих у дослід %
загиблих К-ть личинок, взятих у дослід %
загиблих К-ть личинок, взятих у дослід %
загиблих К-ть
личинок, взятих у дослід %
загиблих
Експозиція 60 хв.
2,5 39,7±
0,96*** 92,0±1,9 5,8±0,64 97,2±
1,1** 29,5±1,8 89,0±2,4 49,5±1,3 93,5±
1,4* 10,1±
0,92 99,0±
2,2* 15,3±
0,7 96,8±
1,7*
3,0 52,9±
1,72** 100 6,4±0,8 100 30,8±
0,84* 100 59,9±
1,32* 100 10,9±
1,32 100 15,2±
1,0 100
3,5 74,6±
1,76* 100 8,2±1,4 100 38,3±
1,3* 100 50,3±
1,36 100 11,9±
1,32 100 17,8±
100
Контроль:
водопровідна
вода 65,1±1,52 0 6,3±0,9 0 28,8±
1,24 0 49,5±
1,16 0 10,5±1,1 0 16,2±
0,88 0
Експозиція 120 хв.
2,5 39,7±
0,96*** 98,5±
1,1* 5,8±0,64 98,7±
1,0** 29,5±1,8 96,5±1,7 49,5±1,3 98,2±
1,3* 10,1±
0,92 100 15,3±
0,7 99,5±
0,5***
3,0 52,9±
1,72** 100 6,4±0,8 100 30,8±
0,84* 100 59,9±
1,32* 100 10,9±
1,32 100 15,2±
1,0 100
3,5 74,6±
1,76* 100 8,2±1,4 100 38,3±
1,3* 100 50,3±
1,36 100 11,9±
1,32 100 17,8±
1,04 100
Контроль:
водопровідна
вода 65,1±1,52 0 6,3±0,9 0 28,8±
1,24 0 49,5±
1,16 0 10,5±1,1 0 16,2±
0,88 0
Примітка: *Р?0,05; **Р?0,01; ***Р?0,001 відносно контролю
Токсикологічна характеристика дезаінсекту
Токсикологічні дослідження є обов’язковими при розробці всіх засобів
захисту тварин. Обчислення LD50 дезаінсекту ми здійснювали за методом
Прозоровського, результати наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Визначення токсичності LD50 за методом Прозоровського
Доза, мг/кг маси тіла,
Хе Леталь-
ність, %
Уе Місце
доз,
Х Пробі-
ти, У Ваговий
коефі-
цієнт, В ХВ Х2В УВ ХУВ
400 0 1,0 3,04 1,0 1 1 3,04 3,04
600 10 2,0 3,82 2,9 5,8 11,6 11,078 22,16
800 20 3,0 4,26 4,1 12,3 36,9 17,466 52,4
1000 30 4,0 4,59 4,6 18,4 73,6 21,114 84,46
1200 50 5,0 5,13 4,9 24,5 122,5 25,137 125,69
1300 70 6,0 5,71 4,1 24,6 147,6 23,411 140,47
1400 100 7,0 6,96 1,2 8,4 58,8 11,95 58,46
Сума
22,8 95 452 113,2 486,68
За результатами обрахунків методом Прозоровського, LD50 дезаінсекту
становила 862 мг/кг маси тіла лабораторних тварин. Для підтвердження
надійності отриманих результатів обчислення LD50 провели також за
методом Кербера. Середнє статистичне LD50 у семи дослідних групах за
методом Кербера дорівнює 861,43 ±2,1 мг/кг маси тіла.
Наведені результати дозволяють зробити висновок, що дезаінсект
відноситься до 3-го класу небезпеки (помірно токсичні речовини) згідно з
класифікацією отруйних речовин за ступенем токсичності (ГОСТ
12.1.007.76).
Кумулятивну дію вивчали шляхом спостереження за дослідними і
контрольними тваринами. Відхилень у поведінці, змін у фізіологічних
функціях піддослідних тварин і летальних випадків виявлено не було. В
результаті патолого-анатомічних досліджень макроскопічних змін у
внутрішніх органах не виявлено. Це дає підстави зробити висновок, що
вираженої кумулятивної дії дезінфекційний засіб не має.
Сенсибілізуючу дію препарату досліджували на морських свинках. У
результаті експерименту виявилося, що тільки в перші хвилини після
аплікації дезрозчину піддослідні тварини намагалися злизати препарат з
обробленої ділянки шкіри, потім вони заспокоювались і їхня поведінка не
відрізнялася від звичайної. Спостерігалося незначне почервоніння шкіри
протягом 3-х год., набряку не було. Після змивання деззасобу водою не
виявлено жодних ознак патології.
Під час проведення досліджень з визначення шкірно-резорбтивної дії
дезаінсекту і після їх закінчення клінічний стан лабораторних мишей при
дії
0,5 % та 5 % розчинів дезаінсекту не змінився.
У результаті гістологічних досліджень, проведених після розтину, в
тварин ІІ і ІІІ дослідних груп виявили гострий катарально-геморагічний
гастроентерит, геморагічний мезентеріальний лімфаденіт, гостру венозну
гіперемію печінки, селезінки, нирок, зернисту дистрофію гепатоцитів та
епітеліоцитів ниркових канальців, гіперемію і набряк легень. У тварин
контрольної та І дослідної груп патологічних змін не виявили. За
результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що дезаінсект
у дозах LD50 та LD100 викликає зміни, які характерні для більшості отрут
3-го класу небезпеки. Препарат у летальних дозах викликає
гепатотоксичний та нефротоксичний ефекти. Загибель тварин при цьому
настає від легеневої недостатності внаслідок гіперемії та набряку
легень.
Слід зауважити, що у робочій концентрації 0,2 % препарат, введений
перорально в дозі 1 см3, не викликав видимих змін, що підтверджують
результати патолого-анатомічного дослідження трупів забитих мишей. Це
свідчить про низьку токсичність і нешкідливість препарату для організму
лабораторних тварин у робочих концентраціях.
Корозійна активність дезаінсекту
Після нанесення дезаінсекту на пластинки алюмінію та нержавіючої сталі
їхні поверхні залишаються рівними та гладенькими. Спостерігається лише
незначне помутніння алюмінію та утворення тонкого осаду сірого кольору,
який після висихання струшується з пластинок обох видів металу.
Встановлено, що корозійна активність дезаінсекту у відсотковому виразі
для алюмінію при дії 0,5% розчину препарату становить 0,0080 %; при дії
1 % розчину – 0,0066 %; при дії 1,5 % розчину – 0,0053 %; при дії 2,5%
розчину дезаінсекту – 0,007 %, що, відповідно, в 956375, 1159242,
1443584, 1093000 разів нижче, порівняно з корозійною активністю 2 %
розчину NaOH (табл. 4).
Таблиця 4
Ступінь корозійної активності дезінфекційного засобу дезаінсект
Назва
дез-
засобу Кон-
цент-
рація,
% Вид металу
алюміній нержавіюча сталь
почат-
кова маса зразків,
г маса зразків через
100 год.,
г різниця
маси зразків до та після досл.,
Дm, г початкова маса зразків, г маса зразків через
100 год.,
г різниця
маси зразків до та після досл.,
Дm, г
Деза-
інсект 0,5 2,74200 2,74178 0,00022 2,34445 2,34440 0,00005
1,0 2,11835 2,11821 0,00014 2,81120 2,81118 0,00002
1,5 3,01995 3,01979 0,00016 2,26330 2,26325 0,00005
2,5 4,73775 4,73742 0,00033 2,33645 2,33639 0,00006
NaOН 2,0 4,90695 1,15265 3,7543 2,94095 2,94081 0,00014
Втрата маси у відсотковому співвідношенні для нержавіючої сталі при дії
0,5 % розчину дезаінсекту становила 0,0021 %, при дії 1 % розчину –
0,001 %, при 1,5 % розчину – 0,002 %, при 2,5 % розчину дезаінсекту –
0,0026 %, що, відповідно, в 238,1; 500; 250; 192,3 рази нижча, порівняно
з 2 % розчином NaOH (табл. 4).
Отже, всі досліджені концентрації препарату проявляли незначний,
порівняно з контролем (2 % розчином NaOH) корозійний вплив як на зразки
алюмінію, так і на зразки нержавіючої сталі.
Визначення залишкових кількостей дезаінсекту на оброблених поверхнях
тест-об’єктів і виробничих приміщень
Згідно з чинним ГОСТом 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль
за якістю”, вміст активного хлору у воді не повинен перевищувати 0,3–0,5
мг/дм3. При обробці 0,2 % розчином дезаінсекту та експозиції 10 хв. у
воді, якою змивали тест-об’єкти, залишилося 4,95±0,45 мг/дм3 хлору; при
обробці тест-об’єктів 0,5 % дезаінсектом (експозиція 30 хв.) – 7,07±0,26
мг/дм3; при обробці 1 % розчином (експозиція 1 год.) у пробах такої води
залишилося 13,4±0,58 мг/дм3 хлору. Слід зауважити, що після змивання
тест-об’єктів, оброблених попередньо 0,2 %, 0,5 %, та 1 % розчинами
препарату, дистильованою водою залишків хлору на поверхнях виявлено не
було.
Дослідження на вміст хлору проводили у змивах водою із стін навчальної
клініки НАУ, де утримувалися тварини. Після обробки дезаінсектом та
видалення дезінфекційного засобу виявили, що після обробки стін 0,2 % та
0,5 % розчином дезаінсекту при експозиціях 10 хв. і 30 хв. відповідно,
залишки активного хлору були відсутні. Після обробки 1 % розчином
дезаінсекту у перших змивах води виявили вміст активного хлору 0,64±0,06
мг/дм3. У водопровідній воді вміст хлору був меншим, ніж 0,1 мг/дм3.
Слід зазначити, що після змивання стін, оброблених попередньо 0,2 %,
0,5 % та 1 % розчинами дезаінсекту водопровідною водою, залишків
активного хлору не виявлено.
Економічну ефективність дезаінсекту розраховували за результатами
досліджень, отриманих на базі ТОВ “Радуга”. Як показали розрахунки,
розроблений нами дезінфекційний засіб є ефективним та економічно
вигідним препаратом при застосуванні його з метою профілактичної
дезінфекції. Економічний ефект від проведення профілактичних заходів цим
препаратом на одну гривню витрат становить 5,4 грн.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано
нове вирішення наукового завдання щодо розроблення й обґрунтування
рецептури нового дезінфекційного засобу дезаінсект. Вперше доведено
ефективність його застосування, експериментально визначено оптимальні
концентрації препарату та ефективну експозицію для проведення
дезінфекції, дезінсекції та дезінвазії приміщень, що підлягають
ветеринарно-санітарному нагляду; розраховано економічний ефект від
проведення профілактичних заходів дезаінсектом.
1. Виявлено, що бактерицидна дія дезаінсекту в 131,5 рази сильніша за
бактерицидну дію карболової кислоти. В присутності білку бактерицидна
дія дезаінсекту знижується в 2,76 рази. На поверхнях тест-об’єктів в
0,1% концентрації дезаінсект повністю інактивує Е. соli АТСС 25922 та
S. aureus АТС 25923 протягом 10 хв.; в 1 % концентрації при експозиції 1
год. препарат інактивує збудник туберкульозу Mycobacterium bovis
ІЕКВМ-1; в
0,2 % концентрації та при експозиції 30 хв., 0,5 % концентрації та при
експозиції 15 хв. повністю знешкоджує вірус ньюкаслської хвороби птиці
(вакцинний штам Ла-Сота).
2. Досліджено дезінвазійну дію препарату: починаючи з 3 % концентрації
дезаінсект повністю інактивує личинок нематод сільськогосподарських
тварин і птиці вже через 1 год.
3. Доведено інсектицидну дію препарату. Найкраща залишкова інсектицидна
дія дезаінсекту на Musca domestica досягається на 2–7-й день після
обробки 0,03–0,04 % розчином (за діючою інсектицидною речовиною).
4. З’ясовано, що дезаінсект за ступенем токсичності відноситься до 3-го
класу небезпеки (помірно токсичні речовини) згідно ГОСТ 12.1.007.76.
LD50 при введені в шлунок тварин становить 861,43 мг/кг. Він не має
виражених ознак кумуляції, спричиняє лише незначну подразнюючу дію на
слизові оболонки очей; в робочій концентрації (0,2 %) не викликає
патолого-анатомічних змін в організмі дослідних мишей; у летальних дозах
спричиняє гепатотоксичний та нефротоксичний ефекти; загибель тварин при
цьому настає від легеневої недостатності внаслідок гіперемії та набряку
легень.
5. Вивчено корозійну дію дезаінсекту на алюміній, яка при аплікації
0,5 % розчину становить 0,0080 %, 1% розчину – 0,0066 %, 1,5 % – 0,0053
%, 2,5 % – 0,007 %, що в 956375, 1159242, 1443584, 1093000 разів нижче,
порівняно з 2 % розчином NaOH. Втрата маси зразків нержавіючої сталі у
відсотковому співвідношенні при нанесенні 0,5% розчину дезаінсекту
становить 0,0021 %, 1% розчину – 0,001 %, 1,5 % розчину – 0,002 %, 2,5 %
розчину – 0,0026 %, що, відповідно, в 238,1; 500; 250; 192,3 рази нижче,
порівняно з 2 % розчином NaOH.
6. Доведено переваги удосконаленого способу визначення ефективності
знезараження поверхонь тест-об’єктів від вірусів. Це дозволяє звільнити
проби від супутньої мікрофлори, що значно підвищує чутливість способу
завдяки запобіганню розбавленню вірусовмісного матеріалу, яке
відбувається в процесі нейтралізації дезінфекційного засобу.
7. Встановлено, що змивання водопровідною водою при тиску 0,44 мПа та
витраті 1 л/м2 забезпечує повне видалення дезаінсекту після обробки ним
тваринницьких приміщень.
8. Доведено ефективність дезаінсекту в 0,1–3 % концентрації при
експозиції 30–60 хв. для проведення дезінфекції, дезінсекції та
дезінвазії приміщень, що підлягають ветеринарно-санітарному нагляду, із
розрахунку
200–300 см3/м2. Економічний ефект від проведення профілактичних заходів
препаратом дезаінсект на одну гривню витрат дорівнює 5,4 грн.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. У тваринницьких приміщеннях, на молокопереробних підприємствах, у
цехах передзабійного утримання тварин для проведення профілактичної та
вимушеної дезінфекції, для дезінсекції та дезінвазії приміщень
рекомендується використовувати дезінфекційний засіб дезаінсект у 0,1–3 %
концентрації при експозиції 30–60 хв. та витраті 200 см3/м2, відповідно
до “Методичних рекомендацій з виготовлення і контролю дезінфікуючого
засобу дезаінсект” та технічних умов України № 24.2. 2004 від
04.02.2005.
2. Для дослідження вірусоцидних властивостей дезінфекційних засобів
доцільно користуватися удосконаленою нами методикою визначення
ефективності знезараження поверхонь від вірусів, описаною в “Mетодичних
рекомендаціях щодо визначення вірусоцидної активності дезінфектантів
відносно вірусів ньюкаслської хвороби птиці”, затверджених Державним
департаментом ветеринарної медицини від 23.12.2005 р., протокол № 3.
3. З метою визначення якості дезінфекції варто керуватися
“Рекомендаціями щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з
поверхонь тест-об’єктів та об’єктів ветеринарного нагляду і контролю”,
затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини України від
23.12.2004 р., протокол № 4.
4. Під час проведення санітарних заходів на об’єктах державного
ветеринарного нагляду, незалежно від відомчої підпорядкованості, а також
в особистих підсобних господарствах населення рекомендуємо дотримуватися
інструкції “Ветеринарна дезінфекція, дезодорація, дезінсекція,
дезінвазія, дератизація”, яка затверджена Державним департаментом
ветеринарної медицини України 23.12.2005 р.
5. При здійсненні ветеринарно-санітарних заходів на об’єктах із забою та
переробки тварин і птиці, які підлягають державному
ветеринарно-санітарному нагляду та контролю, необхідно керуватися
Настановою 85.20.12-37-097:2006 “Миття і профілактична дезінфекція на
бойнях, підприємствах м’ясної та птахопереробної промисловості”.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Вивчення корозійної дії деззасобу дезаінсект / О. Якубчак,
В. Хоменко, С. Мідик, В. Коваленко // Науково-технічний бюлетень
Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. –
Львів. – Вип.6. – № 3 – 4. – 2005. – С. 431–434. (Здобувач виконала
експериментальну частину досліджень).
Вивчення подразнюючої, сенсибілізуючої та шкірно-резорбтивної дії на
організм лабораторних тварин / Якубчак О. М., Ященко М. Ф.,
Мідик С. В., Коваленко В. Л. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник
УААН “Ветеринарна медицина”. – Харків, 2005. – № 85. – Т. 2. – С.
1176–1178. (Здобувачем опрацьовано літературні дані та проведено
експериментальні дослідження).
Мідик С. В. Визначення токсичної дії нового дезінфікуючого
засобу // Науковий вісник НАУ.– Вип. 89.– 2005.– С. 44–47.
Патолого-анатомічні зміни в організмі білих мишей після введення
летальних доз препарату дезаінсект / О. Якубчак, В. Хоменко,
С. Мідик, Я. Сердюков // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 1. –
С. 28–31. (Здобувач виконала експериментальну частину досліджень та
підготувала статтю до публікації).
Мідик С. В. Дезінвазійна дія дезаінсекту на яйця та личинки деяких
гельмінтів сільськогосподарських тварин і птиці // Наукові доповіді
Національного аграрного університету. Електронний журнал. – 2006. – № 3.
– С. 46–49.
Технологія виготовлення дезінфікуючого засобу дезаінсект з
інсектицидними властивостями / Якубчак О. М., Ященко М. Ф., Мідик С. В.,
Коваленко В. Л. // Ветеринарна біотехнологія ІВМ УААН. – К., 2005. –
Бюл. №6. – С. 227–229. (Здобувачем проведено експериментальні
дослідження).
Якубчак О. М., Коваленко В. Л., Мідик С. В. Комбінований засіб для
дезінфекції об’єктів тваринництва та переробних підприємств // Вісник
Сумського національного аграрного університету. – Вип. 7 (12). – 2004. –
С. 174 –177. (Здобувач здійснила дослідження і оформила статтю).
Бактерицидні властивості дезінфікуючого засобу дезаінсект щодо
мікобактерій туберкульозу / Якубчак О. М., Хоменко В. І., Мідик С. В. та
ін. // Ветеринарна біотехнологія ІВМ УААН. – К., 2005. – Бюл. № 7. – С.
170–172. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження).
Якубчак О. Н., Коваленко В. Л., Мидык С. В. Дезаинсект – новый препарат
для дезинфекции объектов животноводства и пищевой промышленности с
инсектицидными свойствами // Продукты & ингредиенты.– 2004. – № 12. – С.
26–27. (Здобувачем проведено дослідження та оформлено статтю).
Технічні умови України ТУ У 24.2 2004 / Якубчак О. М.,
Хоменко В. І., Ященко М. Ф., Мідик С. В. та ін. Погоджено Державним
департаментом ветеринарної медицини Мін АПК України та Державним
науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та
кормових добавок 25.01. 2005 р. (Здобувач підготувала та оформила
технічні умови).
Деклараційний патент України № 8271 Україна, G 01 № 33/535 / Спосіб
санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об’єктів
/ Якубчак О. М., Коваленко В. Л., Мідик С. В., Чехун А. І.,
Ситюк М. П.; Опубл. 15.07.2005. Бюлетень № 7. – 2 с. (Здобувач
самостійно провела експериментальні дослідження і підготувала матеріали
заявки).
Деклараційний патент на корисну модель № 15949 Україна, G 01
№ 33/535 / Спосіб визначення ефективності знезараження поверхонь від
вірусів / Якубчак О. М., Хоменко В. І., Мідик С. В. та ін. Опубл.
17.07.2006. Бюл. №7. – 2 с. (Здобувачу провела експериментальні
дослідження і патентний пошук).
Патент на винахід № 75812 Україна, А61L 2/16 / Інсектицидний
дезінфектант дезаінсект / Мідик С. В., Якубчак О. М., Хоменко В. І. та
ін. Опубл. 15.05.2006 р. Бюл. № 5. – 2 с. (Здобувачем самостійно
проведені експериментальні дослідження і підготовлені матеріали заявки
на винахід).
Рекомендації щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з
поверхонь тест-об’єктів та об’єктів ветеринарного нагляду і контролю:
Методичні рекомендації / Якубчак О. М., Хоменко В. І., Мідик С. В.,
Бондар Т. О., Коваленко В. Л. – Київ, 2005. – 18 с. (Здобувач
підготувала чотири розділи рекомендацій).
Ветеринарна дезінфекція, дезодорація, дезінсекція, дезінвазія,
дератизація: інструкція / Якубчак О. М., Хоменко В. І., Мідик С. В.,
Ященко М. Ф., Ковальчик Л. М., Сергієнко О. І. Затв. Державним
департаментом ветеринарної медицини України 23.12.2005 р. //
http//:www.vet.org.uа (Здобувач підготувала чотири розділи інструкції).
Миття і профілактична дезінфекція на бойнях, підприємствах м’ясної та
птахопереробної промисловості (Настанова 85.20.12-37-097:2006) / Абрамов
А. В., Манченко В. М., Новожицька Ю. М., Якубчак О. М., Мідик С. В.//
http//:www.agrosert.org (Здобувач підготувала десять розділів
настанови).
Методичні рекомендації щодо визначення вірусоцидної активності
дезінфектантів відносно вірусів ньюкаслської хвороби птиці / Бойко І.
І., Якубчак О. М., Хоменко В. І., Ященко М. Ф., Мідик С. В. – Київ,
2006.– 12 с. (Здобувачем підготовано два розділи рекомендацій).
Мідик С. В. Механізм дії та результати випробування на токсичність
деззасобу дезаінсект з широким спектром дії // Тези доп. конф.
професорсько-викладацького складу і аспірантів ННІ ветеринарної
медицини, якості і безпеки продукції АПК 3– 4 березня 2005 року. – К.,
2005. – С. 54–55.
Мідик С. В. Туберкулоцидна та віруліцидна активність деззасобу
дезаінсект // Тези доп. Міжнар. науково-практ. конф. “Епізоотологія і
профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби” 14–17 березня
2006 р. – Київ: Науковий світ, 2006. – С. 58–59.
Мідик С. В. Розробка дезінфектанту комбінованої дії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. –
Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена розробці, вивченню та впровадженню
ефективних хімічних засобів профілактики інфекційних та інвазійних
хвороб тварин в Україні.
Розроблено рецептуру нового дезінфекційного засобу. Визначено
бактерицидне розведення, фенольний коефіцієнт, білковий індекс та
дезінфекційну дію препарату. Встановлено його ефективні бактерицидні
концентрації на E. coli і S. aureus на тест-об’єктах та у виробничих
умовах; доведено туберкулоцидну дію на Mycobacterium bovis; досліджено
вірусоцидну дію препарату на штам Ла-Сота вірусу ньюкаслської хвороби
птиці. Удосконалено спосіб визначення ефективності знезараження
поверхонь, контамінованих вірусами, який дозволив звільнити проби з
вмістом від супутньої мікрофлори та запобігти розбавленню вірусовмісного
матеріалу. Експериментально доведено, що препарат ефективний для
дезінвазії тваринницьких приміщень при нематодозах. Встановлено
ефективну концентрацію та пролонгованість інсектицидної дії на Musca
domestica. Досліджено летальні токсичні дози препарату, перевірено його
кумулятивну, подразнюючу, шкірно-резорбтивну та сенсибілізуючу дії.
Показано макроскопічні та гістологічні зміни органів лабораторних тварин
після введення їм робочих та летальних доз препарату. Вивчено корозійну
дію препарату на метали. Перевірено наявність залишків препарату на
поверхнях тест-об’єктів після дезінфекції.
Ключові слова: дезінфекційний засіб, дезінвазія, токсичність,
інсектицидна дія, корозія, тест-об’єкти, концентрація.
Мидык С. В. Разработка дезинфектанта комбинированного действия.–
Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.06 – гигиена животных и ветеринарная санитария. –
Национальный аграрный университет, Киев, 2007.
Целью исследований было разработать дезинфицирующий препарат
комбинированного действия; изучить действие разработанного препарата в
экспериментальных и производственных условиях; степень его токсичности;
разработать и утвердить технические условия и инструкцию по применению
препарата.
В результате проведенных исследований было подобрано компоненты и
разработана рецептура нового дезинфицирующего средства из
дезинвазионными и инсектицидными свойствами. Определено бактерицидное
разведение, феноловый коэффициент и белковый индекс. Изучено
дезинфекционное действие препарата, установлены его эффективные
концентрации и экспозиция. На поверхностях тест-объектов препарат
действует бактерицидно: в 0,1 % концентрации дезаинсект полностью
инактивирует Е. соli АТСС 25922 и S. aureus АТС 25923 в течении
10 мин.; в 1 % концентрации при экспозиции 1 час инактивирует
возбудителя туберкулеза Mycobacterium bovis ІЕКВМ-1; в 0,2 %
концентрации и при экспозиции 30 мин., 0,5% концентрации и при
экспозиции 15 мин. полностью обезвреживает вирус ньюкаслской болезни
птицы штамм Ла-Сота. При изучении вирусоцидного действия нами предложена
усовершенствованная методика по определению эффективности
обеззараживания поверхностей от вирусов, которая позволила освободить
пробы из содержащим (смывы) от сопутствующей микрофлоры и предотвратить
разбавление вируссодержащего материала, которое происходит в процессе
нейтрализации дезинфицирующего средства, что значительно повысило
чувствительность способа.
В результате проведенных исследований доказано дезинвазивное действие
препарата: начиная с 3 % концентрации, полностью инактивирует личинки
гельминтов сельскохозяйственных животных и птицы класса нематод уже
через 1 час экспозиции и может быть использован для дезинвазии
животноводческих помещений. Установлено инсектицидное действие препарата
и доказано, что лучшее остаточное инсектицидное действие дезаинсекта на
Musca domestica достигается на 2–7-й день после обработки 0,03–0,04 %
раствором (за действующим инсектицидным веществом).
В процессе исследований определенно, что дезаинсект по степени
токсичности, согласно ГОСТ 12.1.007.76, относится к 3-му классу
опасности; LD50 при введении в желудок составляет 861,43 мг/кг, не имеет
выраженных признаков кумуляции, оказывает незначительное раздражающее
действие на слизистые оболочки глаз; в рабочей концентрации (0,2 %) не
вызывает патолого-анатомических изменений в организме подопытных мышей;
в летальных дозах вызывает гепатотоксический и нефротоксический эффекты.
Проведенными исследованиями доказано, что препарат после дезинфекции
полностью смывается водой.
Коррозийная активность препарата незначительна: коррозийное действие
2,5% дезаинсекта на алюминий в 1093000 раз ниже по сравнению с
2 % раствором NаOH, а действие на нержавеющую сталь в 192 раза слабее,
чем действие 2% NаOH. Проверка эффективности дезаинсекта в
производственных условиях подтвердила его высокую бактерицидную
активность в 0,1–1 % концентрациях при экспозиции 30 мин. и способность
обезвредить Е. соli и
S. аureus при использовании 200–300 см3/м2.
Ключевые слова: дезинфицирующее средство, дезинвазия, токсичность,
инсектицидное действие, коррозия, тест-объекты, концентрация.
Midyk. S. V. Development of Disinfectant of Combined Action.
–Manuscript.
The thesis aimed at acquiring the candidate of sciences degree in
veterinary sciences, specialization 16.00.06 – animals’ hygiene and
veterinary sanitation. –National Agrarian University, Kyiv, 2007.
The thesis is devoted to the development, study and introduction of
effective chemical means of preventive measures of infectious and
invasive animal illnesses in Ukraine.
A recipe of new disinfection preparation is worked out. An aproximate
bactericidal breeding, phenol coefficient, albuminous index and
disinfection action of preparation are determined. Its effective
bactericidal concentrations are set on
E. coli and S. aureus on the objects of test and in the production
conditions; its tuberculocide effect was proved on Mycobacterium of
bovis; its viruscide effect on the virus of the Newcastle bird’s desease
of vaccine culture La Sota is studied. The method of distinguishing of
the efficiency of surfaces disinfecting is improved, which allowed to
prevent from the dilution of virus containing material. The preparation
is effective for disinvasion of stock-raising apartments in case of
nematodosis. An effective concentration for an insecticide action on
Musca domestica has been set and its prolongation has been proved.
Certain lethal toxic doses of preparation have been determined; its
cumulative, irritating, skin resorptive sencitilazing effects have been
checked. The macroscoric histological changes of organs of laboratory
animals after the administration of working and lethal doses of
preparation have been shown. The corrosive effect of preparation on
metals has been studied. The presence of tailings of preparation on
surfaces after disinfection is tested.
Keywords: disinfection preparation, disinvasion, toxicity, insecticide
effect, corrosion, objects of test, concentration.
PAGE 3
PAGE 24
11
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
